1.

Постіндустріальне (постмодерне, інформаційне) суспільство – стадія суспільного

розвитку, яка змінила індустріальне суспільство. Для неї характерні посилення
чинника знань, інформації, використання відновлюваних джерел енергії, опікування
захистом довкілля тощо.

2. Права людини Після закінчення вiйни права людини почали вiдiгравати дуже важливу
роль. Це було зумовлено декількома причинами. По-перше, у 1920-1930-х роках більше
уваги приділялося захисту прав меншості, а не всіх людей загалом. По-друге,
історично ПОНЯТТЯ «права людини» пов'язане з лівими поглядами. По-третє, права
людини не пропагувала жодна впливова політична партія. По-четверте, проблема прав
людини вважалася «західною темою, яку не порушували в СРСР, країнах Азії та Африки.

Зміцнення демократії в Західній Європі важливу роль у поглибленні й розширенні

демократії вiдiграло те, що за роки війни в окупованих нацистами країнах на базі
руху Опору сформувалися соціально активні групи громадян. Вони й після війни
впливали на суспільно-політичне життя. Активним <<Демократизатором були також
Сполучені Штати Америки. З одного боку, американці заохочували європейську
iнтеграцiю, що мало сприяти стабiлiзацiї демократичних краïн; з іншого боку -НАТО
Демократизувалися країни з недемократичним минулим (Італія, Західна Німеччина) i
диктаторськими режимами при владі (Португалія, Іспанія).

3. Декларацію прав людини і громадянина (1789 р.). Основні ідеї, викладені в

революційному законодавстві, мали місце в девізі французької революції "Свобода,
рівність, братерство" (що все ще є девізом Франції). Страсне прагнення до свободи
та рівності, з мотивоване філософами XVIII століття, надихнуло зміни, що відбулися.

Сімейні відносини були глибоко трансформовані відповідно до принципів свободи та

рівності. Шлюб був організований просто як цивільний акт; розлучення було
дозволено; батьківський авторитет був обмежений; і згода батьків не потрібна для
шлюбу дітей у віці старше 21 року. Короткий експеримент проводився з "сімейними
судами", яким було дозволено скасувати рішення батьківства, і дружина була
оголошена рівною її чоловікові.

4. *РУХ АФРОАМЕРИКАНЦІВ США ЗА ГРОМАДЯНСЬКІ ПРАВА. МАРТІН

ЛЮТЕР КІНҐ
Незважаючи на проголошену конституцією рівноправність американських
громадян, США в 1950-1970-ті роки залишалися країною расової нерівності і
дискримінації. У країні продовжувала існувати політика сегрегації
афроамериканського населення в школах, у транспорті, лікарнях і громадських
місцях. У середині 1950-х афроамериканцям на чолі з молодим християнським
проповідником Мартіном Лютером Кінґом вдалося домогтися ліквідації сегрегації у
громадському транспорті в Монтґомері, що у штаті Алабама. У 1960-ті роки
виступи афроамериканців проти расизму активізувалися. «Чорні бунти» охопили
більшість американських міст. М. Кінґ організував кампанії протесту проти
політики сегрегації у США.

*МОЛОДІЖНІ ВИСТУПИ. РУХ ХІПІ

Повоєнна доба принесла нові явища в економіці та суспільному житті, нові ідеї та
переосмислення багатьох проблем політики і повсякденності, духовності та культури.

«Контркультурні» ідеї, що поширювалися в молодіжному середовищі, означали протест

щодо усталених на той час соціальних цінностей, моральних норм та ідеалів,
стандартів і стереотипів масової культури, способу життя, який базувався на
прагненні до респектабельності, соціального престижу, матеріального благополуччя.
Цей протест виявлявся в негативізмі щодо культурних досягнень людства, в
екстравагантному способі мислення, почування та спілкування. Культ розуму та науки
було замінено на культ вияву природних пристрастей і містичного екстазу душі,
пуританська мораль — відкритістю інтимних зв'язків, праця — масовими оргіями,
наркоманією і т. ін.

*У провінції з'явилися сепаратистські організації. У 1968 р. була створена

Квебекська партія, що об'єднала навколо себе прихильників відокремлення провінції
від Канади. Деякі з них у своїй діяльності почали використовувати методи терору. У
1963 р. Рух Визволення Квебеку підірвав бомби у м. Монреалі.

Проблема Ольстеру

На острові Ірландія розташовані два державні утворення: Республіка Ірландія, яка є

незалежною, та Північна Ірландія (її ще називають Ольстером), яка є складовою
частиною Великої Британії.

Проблема Ольстеру сягає глибини століть. Тут переважають протестанти (нащадки

англійських і шотландських колонізаторів), а католики (ірландці) становлять
меншість. Католицька меншість розпочала наприкінці 1960-х років боротьбу за
громадянську рівноправність.

Баскське питання
У 1959 р., за часів диктатури Ф. Франко, націоналістично налаштованими баскськими
студентами було створено угруповання«ЕТА» (баск. Euskadi Ta Askatasuna, «Басконія
та Свобода», скорочено «ЕТА»). «ЕТА» спершу обстоювало національну автентичність
басків і протистояло режимові Франко. Утім, незабаром його методи почали включати
викрадення людей, грабунки й тероризм.

*БОРОТЬБА ЗА ПРАВА КОНФЕСІЙНИХ, МОВНИХ І СЕКСУАЛЬНИХ МЕНШИН

Відстоювання прав релігійних меншин

У багатьох країнах спостерігається дискримінація релігійних меншин, порушуються

релігійні свободи. До такого висновку у 2016 р. дійшли експерти в доповіді
Американської комісії з питань міжнародної свободи релігії (USCIRF), створеної за
рішенням Конгресу США в 1998 р. Як приклади обмеження релігійних свобод у доповіді
назвали атаки Ісламської Держави на християн та інші релігійні меншини, зростаючу
нетерпимість в Європі щодо євреїв і мусульман, а також спроби Пекіна обмежити
діяльність різних релігійних конфесій. Експерти дійшли висновку, що найгірше справи
йдуть у таких країнах: М'янма, Іран, Північна Корея, Саудівська Аравія,
Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан. На другому місці за порушеннями Афганістан,
Куба, Індія та Росія.

5. ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ (ТНК)

У 1947 р. 23 країни підписали Генеральну угоду про тарифи і торгівлю (ГАТТ),

спрямовану на упорядкування міжнародної торгівлі і максимальне зняття (а в ідеалі й
повну ліквідацію) митних перешкод та інших обмежень. У березні 1994 р. було
прийнято рішення про перетворення її у Світову організацію торгівлі (СОТ).

НТР. ПЕРЕХІД ВІД ВИРОБНИЦТВА ТОВАРІВ ДО ВИРОБНИЦТВА ПОСЛУГ

Терміни і поняття

Науково-технічна революція (НТР) — якісний стрибок у розвитку продуктивних сил,

перетворення науки на провідний чинник виробництва, що супроводжується докорінними
змінами у взаємодії людини і природи, трансформацією індустріального суспільства.

6. Німецьке «економічне диво»

Завдяки «плану Маршалла» Німеччина отримала 1,4 млрд дол. США за два роки. Важливу
роль у стабілізації економіки країни відіграла грошова реформа 1948 р., коли
рейхсмарки оголосили недійсними і ввели нову валюту — дойчмарки.43

У травні 1949 р. міністром економіки в уряді К. Аденауера став Л. Ергард.

Перспективи розвитку країни він убачав у впровадженні ринкової системи економіки.
Ергард спільно з групою неоліберальних економістів у 1950-ті роки розробив і
реалізував доктрину «соціальногоринкового господарства». Л. Ергарда і К. Аденауера
називають «батьками німецького економічного дива».

7. РЕЙГАНОМІКА

Новий внутрішньополітичний курс, спрямований на стабілізацію соціально-економічної

системи в США за часів президента Р. Рейгана у 1981—1989 рр., Дістав назву
«рейганоміка». Теоретичною основою «рейганоміки» були неоконсерватизм та
неолібералізм.

Наслідки “рейганоміки”

1. Забезпечила нове зростання економіки США:

• зросло виробництво;

• щорічний приріст виробництва становив 4%;

• продуктивність праці зросла в 2 рази;

• середньорічні темпи приросту валового національного продукту становили 3,5%.

2. Уможливила подолати економічну депресію.

3. Забезпечила США безкризовий розвиток протягом тривалого часу.

4. Значно підвищився життєвий рівень населення:

• зменшився рівень безробіття з 7 до 5,4%;

• знизився рівень інфляції з 12,5 до 4,5%;

• було створено 18 млн робочих місць;

8. Висунута програма, яка отримала назву «тетчеризм», передбачала докорінні зміни в

соціально-економічній політиці уряду.

У соціальній сфері Тетчер застосувала принцип: хто достатньо заробляє, тому нема
чого безплатно вчитись і лікуватись. Політичною філософією прем’єр-міністра став
вислів: «Безплатний сир буває тільки в мишоловці», а наслідком - різке скорочення
соціальних програм, зокрема витрат на житлове будівництво. Помітно зменшився й штат
держслужбовців. Проте одночасно було збільшено рівень допомоги по безробіттю.

Загалом, політика М. Тетчер була спрямована насамперед на задоволення інтересів

великих власників. Про це свідчить передача в приватну власність прибуткових
державних підприємств у стратегічно важливих галузях промисловості:

нафтової;
авіакосмічної;
вугільної;
суднобудівної.

9. Шведське королівство є конституційною монархією (1). Водночас наприкінці ХХ ст.

воно було свого роду країною контрастів, про що свідчить, зокрема, наявність
монаршої влади і соціал-демократичного уряду, одного з найвищих рівнів концентрації
виробництва й найбільш розвинутого у світі кооперативного руху, значних доходів
нечисленної еліти та матеріальної забезпеченості на рівні “пересічного” шведа. До
того ж протягом останнього півстоліття в королівстві зберігалася найвища
інтенсивність праці.