Розпад СРСР і відродження незалежності України

(1985-1991)

Зміст програми
Факти. Початок «перебудови». Загострення соціально економічної кри­
зи. Рівень життя населення. Чорнобильська катастрофа. Зростання соціальної
та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х рр. За­
гальноукраїнський страйк шахтарів. Політичні реформи. Формування багато­
партійності, створення Народного руху України за перебудову, перші альте­
ративні вибори до Верховної Ради УРСР. Створення Автономної Республіки
Крим (12 лютого 1991 р.). Декларація про державний суверенітет України.
Акт проголошення незалежності України. Проведення референдуму та вибо­
рів Президента України.
Характеризувати зміст та основні напрями політики «перебудови», ро­
згортання соціального та національного руху, падіння авторитету КПУ, про­
цес формування багатопартійності, зміст Декларації про державний суверені­
тет України та Акта проголошення незалежності, особливості соціально-
економічної становища УРСР.
Визначати причини і наслідки поглиблення економічної кризи, погір­
шення життєвого рівня населення; зв’язок між масовим національно-
демократичним і дисидентським рухами, як різними формами українського
визвольного руху.
Пояснювати причини розпаду СРСР та його наслідки для державотво-
рення в Україні.___________________________________________________________

Дати
Квітень 1985 р. — початок «перебудови».
26 квітня 1986 р. — вибух на Чорнобильської АЕС.
Вересень 1989 р. — створення Народного руху України за перебудову.
Березень 1990 р. — проведення перших альтернативних виборів до Верховної
Ради УРСР.
16 липня 1990 р. — ухвалення Верховною Радою Декларації про держа­
вний суверенітет України.
Жовтень 1990 р. — «Революція на граніті».
24 серпня 1991 р. — ухвалення Верховною Радою Акта проголошення
незалежності України.
1 грудня 1991 р. — проведення Всеукраїнського референдуму та виборів
Президента України. Обрання Президентом України Л. Кравчука.____________

338
 Поняття й терміни
Перебудова — політичний курс КПРС, започаткований 1985 р. і спрямо­
ваний на оздоровлення життя суспільства.
Гласність — політика повернення історичних фактів, публікації творів пи­
сьменників, що раніше заборонялися, відмови від партійних оцінок суспільних
явищ на користь загальнолюдських тощо; дозована державою свобода олова.
Плюралізм — елемент політичної системи суспільства, за якої соціальні
групи мають можливість висловлювати власні позиції та інтереси через своїх
представників у політичних і громадських організаціях.
Багатопартійність — політична система, за якої може існувати безліч
політичних партій, що теоретично мають рівні шанси на отримання більшості
місць у парламенті країни.
Суверенітет — верховенство держави на своїй території та незалеж­
ність у міжнародних відносинах.
Інфляція — надмірне збільшення маси паперових грошей, що перебуває
в обігу, порівняно з реальною пропозицією товарів і послуг.
Ринкові відносини — соціально-економічна система, що розвивається на
основі приватної власності й товарно-грошових відносин.
Референдум — це спосіб ухвалення громадянами шляхом голосування
законів, інших рішень з важливих питань загальнодержавного й місцевого
значення.__________________________________________________________________

П очаток перебудови
У квітні 1985 р. генеральним секретарем ЦК КПРС було обрано Михай­
ла Горбачова, з іменем якого пов’язаний початок політики перебудови.
Необхідність змін розуміло навіть партійне керівництво, адже СРСР відста­
вав від провідних країн світу в науково-технічному плані, був нездатним належ­
ним чином реагувати на глобальні проблеми. Наростання соціально-еконо­
мічних проблем загрожувало соціальним вибухом і розпадом СРСР.
Перебудова в економіці передбачала перехід від екстенсивних методів гос­
подарювання до інтенсивних, поліпшення матеріального добробуту людей. У
політичній сфері мали відбутись демократизація, ліквідація цензури, впрова­
дження гласності та припинення «холодної війни». Проте комплексна концепція
перебудови була відсутня.
Загострення соціально економ ічної кризи
Політика прискорення. У квітні 1985 р. М. Горбачов оприлюднив гасло
прискорення соціально-економічного розвитку СРСР, що передбачало впрова­
дження досягнень НТР, реорганізацію управління виробництвом, підвищення
продуктивності праці. Але за словами не було жодної продуктивної пропозиції,
як саме це зробити.
Антиалкогольна кампанія стартувала 1985 р. з метою подолання пияцтва.
Обмежили продаж алкоголю, розширили мережу безалкогольних кафе, але вод­

339
ночас вирубали десятки тисяч гектарів першокласних виноградників, закрили
виноробні господарства, поширилось самогоноваріння, а цукор став дефіцитом.
1986 р. було прийнято кілька програм: подвоїти національний дохід за най­
ближчі 15 років, забезпечити кожну родину окремим житлом до 2000 р. та роз­
почати боротьбу з «нетрудовими доходами» тих, хто вів напівзаконну трудову
діяльність (шоферів, продавців квітів тощо). Дещо пізніше закон «Про індивіду­
альну трудову діяльність» посприяв розвитку кооперативів у сфері громадського
харчування, послуг, торгівлі.
Реформу Рижкова — Абалкіяа започатковано 1987 р. за принципом «три
С » — самостійність, самоокупність, самофінансування: на підприємствах вво­
дили госпрозрахунок, зарплата залежала від результатів роботи підприємства,
введено державне прийняття випущеної продукції, яке відбраковувало неякісний
товар. Директорів і начальників цехів відтепер мали обирати.
Спроби переходу до рийку. З 1988 р. почався перехід до так званої регульо­
ваної ринкової економіки — при збереженні левової частки державної власності.
З’явились нові форми підприємств: орендні, концерни, асоціації, спільні з інозе­
мними фірмами; створювали сільськогосподарські кооперативи, фермерські го­
сподарства. 1989 р. почалося нерегульоване підвищення цін і зарплат.
Закон УРСР «Про економічну самостійність» (1990) закріпив право україн­
ського народу на володіння національними багатствами і національним доходом
України, різноманітність і рівноправність форм власності, роздержавлення еко­
номіки, самостійне регулювання грошового обігу. Проте зупинити наростання
кризи це не могло. У серпні 1990 р. в УРСР запроваджені картки споживача з
купонами, які мали зупинити дефіцит товарів. Національний дохід України ско­
ротився на 1,5 %, прискорилася інфляція, що призвело до заміни грошових роз­
рахунків між підприємствами бартером.
Провал економічних реформ часів перебудови був викликаний передусім
відсутністю чіткої та послідовної стратегії розвитку. Влада прагнула поєднати
несумісні моделі — адміністративно-командну і ринкову, часто була некомпете­
нтна у проведенні реформ, яким опирались консервативні сили. Додавало про­
блем і засилля воєнно-промислового комплексу. У результаті відбулось падіння
темпів економічного розвитку, загострення соціальних проблем.
Аварія на Ч орнобильській АЕС
26 квітня 1986 р. стався вибух на четвертому енергоблоці ЧАЕС, унаслідок
якого завалилися дах і стіни верхньої частини будівлі. В атмосферу було викинуто
близько 50 тон ядерного палива. Зупинити активне виверження радіоактивних ре­
човин із зруйнованого реактора вдалося лише до кінця травня 1986 р. завдяки мо­
білізації ресурсів усього СРСР і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.
Довкола 4-го блоку побудований бетонний саркофаг (об’єкт «Укриття»).
Причинами аварії були грубі порушення правил експлуатації ЧАЕС персо­
налом, недосконала конструкція реактора, недостатня увага «культурі безпеки»
як з боку проектувальників, так і з боку персоналу станції.

340
 Результати аварії. Влада замовчувала реальні масштаби трагедії: лише
5 травня з ’явилося офіційне повідомлення про загрозу радіаційного забруднен­
ня. Була створена 30-кілометрова «зона відчуження» навколо ЧАЕС, з території
якої — зокрема, з м. Прип’ять — організоване масове переселення людей до ін­
ших областей (близько 200 тис. осіб). З 600 тис. ліквідаторів аварії вже загинуло
близько 10 %. Загальною практикою була фальсифікація даних про опромінення
серед військовослужбовці-ліквідаторів для приведення у відповідність до чин­
них лімітів. Постраждалими від радіоактивного випромінювання є 3 млн осіб, у
тому числі 1 млн дітей.
2294 населені пункти України офіційно визнано радіоактивно забруднени­
ми внаслідок Чорнобильської катастрофи; вони розташовані на території 77 ра­
йонів 12 областей, у яких проживає понад 2,3 млн громадян. Прямі витрати на
подолання наслідків катастрофи в 1988-1990 рр. становили 20 млрд крб. Тільки
за роки незалежності України на подолання наслідків катастрофи і захист пост-
раждалих витрачено близько 7,5 млрд доларів США, причому основні чорно­
бильські програми фінансуються у середньому лише на 20 %. Із сільськогоспо­
дарського користування виведено близько 5 млн га земель. Зросла частота онко­
логічних захворювань, збільшилася смертність українського населення.
Основними винуватцями аварії суд визнав директора та головного інженера
ЧАЕС, не торкнувшись відповідальності вищих посадових осіб УРСР.
Злочинне мовчання влади призвело до розгортання антитоталітарного руху
в Україні. 1990 р. вийшла Постанова Верховної Ради УРСР «Про невідкладні за­
ходи із захисту України від наслідків Чорнобильської катастрофи», яка проголо­
сила Україну зоною екологічного лиха, вимагала припинити експлуатацію
ЧАЕС та зверталась до міжнародних організацій про надання допомоги в лікві­
дації наслідків аварії.
15 грудня 2000 р. Чорнобильську АЕС закрито. Ще 1988 р. на території, що
піддалася забрудненню, був створений радіаційно-екологічний заповідник.
Політичні реформи
1987 р. було започатковано політику гласності та плюралізму. Були зві­
льнені найбільш корумповані керівники, розпочато амністію або помилування
політв’язнів. Вибори до місцевих рад вперше проведені за багатомандатними
виборчими дільницями — тобто на альтернативній основі.
Визнано, що побудований в СРСР соціалізм є деформованим; справжній
соціалізм має бути демократичним і гуманним.
1988 р. XIX партійна конференція прийняла рішення про необхідність рефо­
рмування політичної системи: розділити владу на законодавчу, виконавчу й судо­
ву, відокремити партійний апарат від державного, розширити повноваження рад, у
перспективі — дозволити створення інших партій за збереження провідної ролі
КПРС. Відновились десталінізація, повернення забутих імен «українського відро­
дження» та Української революції, дискусія про національну символіку.
Консервативність керівництва УРСР. Перші роки перебудови Україна
залишалась «заповідником застою», оскільки партійне керівництво дотримува­

341
лось консервативної лінії та не підтримувало горбачовський курс. Лише 1989 р.
В. Щербицького звільнено з посади першого секретаря КПУ; новим секретарем
обрано В. Івашка. 1990 р. скасовано ст. 6 Конституції СРСР про керівну і спря­
мовуючу роль КПРС, а також уведено посаду Президента СРСР, яким став
М. Горбачов.
Вибори до В ерховної Ради УРСР 1990 р.
У березні 1990 р. відбулись вибори до верховної Ради УРСР. Вони були
прямими, таємними, уперше відбувались на альтернативній основі. Право вису­
вати кандидатів надавалося трудовим колективам і громадським організаціям.
Демократичні сили України створили передвиборчий Демократичний блок з
вимогами суверенітету України та прийняття нової Конституції. Унаслідок зна­
чного опору КПУ представників Демблоку було відсторонено від засобів масо­
вої інформації. На виборах Демблок отримав 111 мандатів із 442; особливо пе­
реконливою була перемога демократичних сил у Львівській, Івано-Франківській,
Тернопільській областях і Києві.
У результаті виборів склад Верховної Ради УРСР оновився на 90%. Опози­
ційні депутати Верховної Ради УРСР об’єдналися у блок Народна рада , очолю­
ваний Ігорем Юхновським. Комуністично-номенклатурна більшість утворила
блок «За суверенну Радянську Україну», або «Групу 239», очолювану
О.Морозом. Головою Верховної Ради став перший секретар КПУ В. Івашко, з
липня 1990 р. — Л. Кравчук. Робота Верховної Ради проходила у парламентсь­
кому режимі, а її засідання транслювались у прямому ефірі. 16 липня 1990р.
Верховна Рада УРСР абсолютною більшістю голосів прийняла Декларацію про
державний суверенітет.
Декларація про держ авний суверенітет (16 липня 1990 р.)
Народ України складається з громадян усіх національностей і має право на
самовизначення. Народовладдя здійснюється через місцеві ради і Верховну Раду
УРСР, яка є самостійною у вирішенні будь-яких державних питань. Влада в
Україні поділяється на три гілки — законодавчу, виконавчу і судову; права і
свободи, передбачені Конституцією, гарантовані.
УРСР — економічно самостійна держава, яка має право на частку загально­
союзного багатства. Народ України має виняткове право володіти, користувати­
ся і розпоряджатися національними багатствами. УРСР має право на власні бан­
ківську, цінову, фінансову, податкову системи, держбюджет і грошову одиницю,
забезпечує захист усіх форм власності.
УРСР має право на власні збройні сили, внутрішні війська і органи держбе­
зпеки. Вона є самостійним суб’єктом міжнародних відносин, нейтральною дер­
жавою, що дотримується трьох неядерних принципів: не застосовувати, не ви­
робляти і не розміщувати ядерну зброю.
Декларація стала основою нового законодавства України, хоча і не набула
статусу конституційного акту.

342
 Розгортання національно-визвольного руху
Передумова. Політика гласності, відновлення історичної пам’яті, повер­
нення творів представників «розстріляного відродження» формували інтерес до
правдивого минулого, тем Української революції, голодомору, сталінських реп­
ресій тощо.
Громадські організації. Виникла неформальна — тобто недержавна — пре­
са: газети та журнали «Вибір», «Вільна Україна», «Український вісник» тощо.
Відомими громадськими (неформальними) об’єднаннями стали Український ку­
льтурологічний клуб, Товариство української мови ім. Т. Шевченка, історико-
просвітницьке товариство «Меморіал», яке увічнювало пам’ять про жертви ста­
лінських репресій, Українська Гельсінська Спілка на чолі з Л. Л ук’яненком, від­
новлена 1987 р.
У березні 1989 р. у Львові відбулися перша політична демонстрація, перший
політичний страйк; уперше за радянських часів піднято синьо-жовтий прапор.
1989 р. Закон УРСР «Про мови» оголосив українську мову державною;
впродовж п ’яти років українська мова мала замінити російську в діяльності
державних установ. Зросла кількість шкіл з українською мовою викладання.
Водночас виникали національно-культурні товариства національних меншин,
кримським татарам дозволили повернутись на батьківщину.
Церковне питання. 1990 р. відновлені УГКЦ (митрополит М. Любачів-
ський) та УАПЦ (митрополит Мстислав (Скрипник)). Російська православна це­
рква дозволила створення Української православної церкви Московського патрі­
архату, але Москва залишила за собою право втручання у внутрішнє життя
УПЦ. Вірянам повертали культові споруди, почалося вільне видання релігійної
літератури.
Робітничий і страйковий рух. Перший страйк в Україні розпочався у лип­
ні 1989 р. зі страйку на шахті «Ясинуватська-Глибока». Його причинами стали
непослідовні соціально-економічні реформи, значна частка ручної праці шахта­
рів, низька зарплата. Страйкарі вимагали покращення соціальних умов та умов
праці, але також — відставки місцевого партійно-радянського керівництва, на­
ціоналізації майна КПРС, вільного створення політичних партій та рухів.
Криза КПУ. Протягом перебудови відбувалось падіння авторитету КПУ.
Воно проявилось у скороченні чисельності партії та появі Демократичної плат­
форми всередині самої КПУ з вимогами деполітизація силових структур та дер­
жавних установ, перетворення КПРС на союз компартій республік. КПУ не ро­
зуміла сучасних суспільних процесів, була безініціативною, та й не мала реаль­
них прав у вирішення республіканських проблем.
Н ародний Рух України за перебудову
Народний Рух України був утворений 1989 р. за взірцем Народних фронтів
Латвії, Литви, Естонії — перших громадських масових незалежних організацій в
СРСР. Ініціаторами заснування були Київське відділення Спілки письменників
України та працівники Інституту літератури АН УРСР, Іван Драч став першим
головою Народного Руху.
343
 Програмною метою Народний рух визначив розбудову демократичної
правової держави, ринкової економіки та створення умов для#розвитку і самоз­
береження українського народу. Від 1990 р. з’явились вимоги про вихід України
з СРСР, усунення КПРС від влади, проведення виборів до рад на багатопартій-
ній основі, з назви Руху виключено слова «за перебудову».
21 січня 1990 р. Народний Рух організував акцію «Українська хвиля» —
живий ланцюг від Києва до Львова, яким відзначили річницю Злуки УНР та
ЗУНР; кількість учасників оцінюють від 450 тис. до 3 млн осіб.
Ф ормування багатопартійної системи
Ґрунтом для формування партій стали демократизація суспільно-
політичного життя, діяльність дисидентських організацій та вилучення статті
про керівну і спрямовуючу роль КПРС з Конституцій СРСР та УРСР.
1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла постанову «Про порядок реєстрації
громадських об’єднань». Першою зареєстрованою партією стала Українська ре­
спубліканська партія на базі Української Г ел ьсін ської Спілки, очолювана
Л. Л укуяненком. Протягом 1990-1991 рр. виникло понад 20 партій. Вони були
малочисельні, без чітко визначеної ідеології та соціальної бази.
Політична ситуація в Україні кінця 1990 - початку 1991 рр.
«Революція на граніті». 1 жовтня 1990 р. розпочала роботу 2-ї сесія Вер­
ховної Ради УРСР. В Україні було оголошено політичний страйк за участі бли­
зько 1 млн осіб з вимогою визнати Декларацію про суверенітет конституційним
законом. У страйку взяли участь близько 1 млн осіб.
2 жовтня 1990 р. розпочалося голодування 157 студентів у Києві, які підт­
римали політичний страйк, а також вимагали перевиборів Верховної Ради на ба-
гатопартійній основі, націоналізації майна КПРС і комсомолу на території Укра­
їни, повернення українських солдат в Україну для проходження військової слу­
жби та відставки Голови Ради Міністрів В. Масола. Уже за тиждень у Києві роз­
почався масовий студентський страйк (близько 100 тис. осіб). Ці події отримали
назву «Революція на граніті».
Вимоги студентів в основному були прийняті. Новим головою уряду у лис­
топаді 1990 р. призначено В. Фокіна. Верховна Рада УРСР заявила, що підпи­
сання нового союзного договору можливе тільки після розбудови правової суве­
ренної Української держави та прийняття нової Конституції України. Було ска­
совано статтю Конституції УРСР про керівну роль КПУ та заборонено створю­
вати організації, що ставлять на меті зміну конституційного ладу насильницьким
шляхом, розпалюють релігійну або національну ворожнечу. На території Украї­
ни проголошено верховенство законів УРСР.
У листопаді 1990 р. лідери студентського голодування та народний депутат
УРСР С. Хмара заарештовані.
Референдум щодо збереження СРСР відбувся 17 березня 1990 р. в більшо­
сті республік; у ньому взяли участь 83,5 % виборців УРСР.

344
 Перше питання — про необхідність збереження СРСР як «оновленої феде­
рації рівноправних суверенних республік» — ухвалили 70,5 % виборців Украї­
ни. Друге питання — «Чи згодні Ви з тим, щоб Україна була частиною СРСР на
основі Декларації про державний суверенітет України?» — схвалили 80,2 % ви­
борців. Третє питання було додане у Львівській, Тернопільській та Івано-
Франківській областях: «Чи хочете Ви, щоб Україна стала самостійною держа­
вою?» (схвалене 88 % виборців).
Отже, український народ продемонстрував прагнення створити суверенну
Українську державу.
Серпневий заколот (19-22 серпня 1991 р.)
Після референдуму розпочався так званий Новоогарьовський процес із під­
готовки нового союзного договору, підписання якого було призначено на
20 серпня 1991 р.
19 серпня 1991 р. Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС) на чолі
з віце-президентом СРСР Г. Янаєвим у складі прем’єр-міністра СРСР
В. Павлова, міністра внутрішніх справ СРСР Б. Пуго, міністра оборони СРСР
Д. Язова та ін. заявив про взяття влади у свої руки у зв’язку з хворобою чинного
президента СРСР М. Горбачова. Заколотники планували зупинити демократичні
процеси і повернутись до диктату КПРС.
В окремих регіонах СРСР було введено надзвичайний стан. ДКНС призу­
пинив діяльність опозиційних партій та організацій, заборонив мітинги, демон­
страції, страйки, відновив цензуру. Д ії ДКНС підтримало керівництво КПУ,
Кримської автономної республіки; Президія Верховної Ради УРСР на чолі з
Л. Кравчуком зайняла вичікувальну позицію.
20 серпня 1991 р. Президія Верховної Ради УРСР заявила, що постанови
ДКНС не мають юридичної сили в Україні, доки вони не затверджені Верхов­
ною Радою УРСР. У Львові, Києві, Харкові, Донецьку та інших містах пройшли
масові мітинги-протести; міськради Львова і Харкова засудили заколот як зло­
чинний і закликали населення до громадянської непокори. 22 серпня 1991 р. за­
колот зазнав поразки.
24 серпня 1991 р. Верховна рада УРСР майже одностайно (346 голосів про­
ти 1) прийняла Акт проголошення незалежності України.
А кт проголош ення незалежності України (24 серпня 1991 р.)
Передумовою проголошення Акту стали небезпека у зв’язку зі спробою
державного перевороту в СРСР 19 серпня 1991 р. Верховна Рада спиралась на
традиції державного будівництва в Україні, право на самовизначення та Декла­
рацію про державний суверенітет України.
Зміст. Документ проголошував незалежність та створення самостійної
української держави — України. Територія України є неподільною та недотор­
каною, на її території чинні виключно Конституція і закони України.
Наслідки. Українці здобули незалежність мирним шляхом. За словами ви­
датного політолога 3. Бжєзинського, проголошення незалежності Україною ста­

345
ло однією з трьох найважливіших геополітичних подій XX ст. поряд із розпадом
Австро-Угорської імперії 1918 р. та поділом Європи на два блоки в 1945 р.
На 1 грудня 1991 р. було призначене проведення республіканського рефе­
рендуму для підтвердження Акту проголошення незалежності. Верховна Рада
України підпорядкувала собі всі війська, дислоковані на території України. Під­
приємства союзного підпорядкування оголошені власністю України, прийнятий
Закон «Про громадянство». Верховна Рада призупинила діяльність КПУ до ос­
таточного розслідування участі в заколоті ДКНС. 4 вересня 1991 р. над Верхов­
ною Радою України піднято національний синьо-жовтий прапор.
Грудневий референдум 1991 р. та вибори П резидента України
Акт про незалежність необхідно було підтвердити всеукраїнським референ­
думом, аби нейтралізувати політичні спекуляції противників незалежності. Крім
того, світова спільнота зайняла вичікувальну позицію і не поспішала визнавати
Україну. 1 грудня 1991 р. «Акт проголошення незалежності України» підтрима­
ли 90,31 % виборців, у тому числі в Криму — понад 50 % виборців.
Одночасно відбулись таємні, прямі, альтернативні вибори Президента. Ка­
ндидатами в президенти були Л. Кравчук, В. Гриньов, В. Чорновіл, Л. Л ук’янен-
ко, І. Юхновський, Л. Табурянський, О. Ткаченко. Перемогу здобув Голова Вер­
ховної Ради України Л. Кравчук, за якого проголосували 61,59 % виборців.
Протягом грудня 1991 р. Україну визнали 68 держав, першими з яких були
Польща і Канада.
8 грудня 1991 р. лідери Білорусії (С. Шушкевич ), Росії (Б. Єльцин ), Украї­
ни (Л. Кравчук) у Біловезькій пущі офіційно констатували розпад СРСР та під­
писали угоду про утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД).
21 грудня 1991 р. в Алма-Аті (Казахстан) керівниками вісьмох колишніх радян­
ських республік підписано Декларацію про утворення СНД.
Причинами розпаду СРСР були:
• унітаризм СРСР, відсутність реальної рівноправності республік;
• політика русифікації та денаціоналізації;
• дискредитація КПРС і центральної влади;
• зростання національної самосвідомості внаслідок гласності;
• глибока соціально-економічна криза.
Тренувальні тести
1. Декларацію про державний суверенітет України було прийнято
А 26 квітня 1986 р. Б 16 липня 1990 р. А Б В Г
В 24 серпня 1991 р. Г 1 грудня 1991 р. □ □ □ □
2. Політика перебудови почалася з проголошення
А незалежності Б ринкової економіки А Б В Г
В прискорення Г гласності □ □ □ □

346
3. Перша українська політична партія, створена в процесі формування
багато партійної системи в України, мала назву
А Українська Республіканська партія А Б В Г
Б Демократична партія України □ □ □ □
В Українська християнсько-демократична партія
Г Українська соціал-демократична партія.
4. Установіть відповідність між термінами та їх визначеннями
1 політичний курс КПРС, започаткова­ А «революція А Б В ГД
ний 1985 р. і спрямований на оздо­ на граніті»
ровлення життя суспільства Б інфляція
2 голодування і політичний страйк В гласність зШ Ш П
студентів у Києві, що завершилися Г бартер
відставкою голови уряду УРСР Д перебудова
3 надмірне збільшення маси паперо­
вих грошей, що перебуває в обігу,
порівняно з реальною пропозиці­
єю товарів і послуг
4 політика повернення історичних
фактів, публікації творів письмен­
ників, що раніше заборонялися,
відмови від партійних оцінок сус­
пільних явищ
5. Укажіть складові національно-визвольного руху в Україні в роки пе­
ребудови
1 1990 р. організовано живий ланцюг між Києвом і Львовом на честь
річниці Акту Злуки УНР та ЗУНР
2 відкрито заборонені теми української історії
□□□
3 1991 р. Верховна Рада УРСР визнала українську мову державною
4 створено неформальні громадські організації «Меморіал», «Зелений
світ», Товариство Лева
5 затверджено нові державні символи УРСР — жовто-синій прапор і
герб-тризуб
6 відбувся розкол православної церкви
7 українці отримали переваги при вступі на державну службу в рес­
публіці
6. Перший робітничий страйк часів перебудови відбувся»
А 1989 р. під антикомуністичними гаслами А Б В Г
Б 1989 р. під національно-державними гаслами □ □ □ □
В 1990 р. під комуністичними гаслами
Г 1991 р. під антиглобалізаційними гаслами

347
7. Установіть відповідність між особами та їх посадами
1 голова Верховної Ради УРСР, який А Михайло
підписав Акт проголошення неза­ Горбачов
лежності України 24 серпня Б Ігор Юх-
1991 р. новський ШШ
2 український письменник, перший В Левко
голова Народного руху України за Лук’яненко
перебудову. Г Леонід Кра­
3 голова опозиційного блоку Народ­ вчук
на рада у Верховній Раді УРСР. Д Іван Драч
4 генеральний секретар ЦК КПРС у
1985-1991 роках

8. Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя УРСР ча­

сів перебудови
А перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР А Б В Г
Б чорнобильська катастрофа ‘— — — —
В початок антиалкогольної кампанії 2І—II—II—II—І
Г створення Народного руху за перебудову а ш
4ПППП
9. Укажіть цитований документ.
...Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над Україною в з в ’язку з
державшим переворотом у СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячоліт­
ню традицію державотворення в України, виходячи з права на самовизначення,
передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документа­
ми, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада
Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незале­
жність України та створення самостійної Української держави України...
—

А Декларація про державний суверенітет А Б В Г

Б Закон УРСР «Про громадянство» І II ІІ II ~І
В Закон УРСР «Про економічну самостійність»
Г Акт проголошення незалежності України
10. У яких областях України на березневому референдумі 1990 р. було пос­
тавлене запитання «Чи хочете Ви, щоб Україна стала самостійною
державою?»?
А Львівській, Волинській, Житомирській А Б В Г
Б Київській, Рівненській, Волинській □ □ □ □
В Тернопільській, Івано-Франківській, Львівській
Г Львівській, Закарпатській, Чернівецькій
Відповіді
1. Б. 2. В. 3. А. 4. ІД, 2А, ЗБ, 4В. 5. 1,2, 4. 6. А. 7. 1Г, 2Д, ЗБ, 4А. 8. З, 2, 4, 1. 9. Г.
10. В.

348