§24 ПОЧАТОК ПЕРЕБУДОВЧОГО ПРОЦЕСУ В СРСР І УКРАЇНА

1) Передумови перебудови.
1.1) Тотальну соціально-економічну, політичну та ідеологічну кризу на початку 1980-х років спричинили
декілька факторів:
 Недалекоглядна зовнішня політика брежнєвського керівництва, яка призвела до формування єдиного
антирадянського фронту з боку США, країн Західної Європи, Японії та Китаю проти СРСР.
 Втрата українських призовників у війні в Афганістані
 Деградація верхів і розвал економіки, що стали очевидними.
 Політичні, економічні та ідеологічні проблеми в суспільстві, такі як невдоволення, зневіра і байдужість.
1.2) Після смерті Леоніда Брежнєва на посаду генерального секретаря ЦК КПРС був обраний колишній
очільник КДБ Юрій Андропов. Методи його керівництва включали боротьбу з корупцією, зміцнення
трудової дисципліни, але ці заходи перетворилися на кампанії, які порушували конституційні норми та
права людини. Міліція та чиновники організовували облави на прогульників у робочий час.
1.3) Михайло Горбачов проголосив курс на перебудову, спрямований на удосконалення господарського
механізму. Згодом цей курс охопив реформування всіх сфер життя країни під керівництвом КПРС.
Перебудова передбачала: Демократизацію суспільного життя у внутрішній політиці. Прискорення
соціально-економічного розвитку і впровадження елементів ринкових відносин у економіці.
Поліпшення матеріального і культурного добробуту у соціальній сфері. Гласність, ліквідацію цензури,
вільне висловлення думок громадянами та їхню участь у державних рішеннях у сфері ідеології.
Поліпшення відносин зі США та країнами Західної Європи у зовнішній політиці, а також визнання
пріоритету загальнолюдських цінностей.

2) Гласність і початок національного відродження.

2.1) Головним гаслом політики перебудови стала гласність, що передбачала можливість повідомляти через
засоби масової інформації про недоліки у житті суспільства і держави. Це гасло підкреслювало більшу
відкритість радянського суспільства та дозволяло висловлювати власні думки.
2.2) Процес розкриття "білих плям" в історії відбувався за допомогою гласності. Спілка письменників України
та газета "Літературна Україна" відігравали важливу роль у захисті української культури та поширенні
правдивої інформації. Виступи письменників, виходження заборонених творів, розкриття історичних фактів
сприяли відкриттю правдивої інформації про різні сторінки історії України.
2.3) Політика гласності призвела до змін у суспільній свідомості, дала можливість людям мати власні судження
та робити висновки. Вона позбавила суспільство від стереотипів та догм, але залишалася дозованою і не
переросла у повну свободу слова. Гласність також сприяла політизації суспільства і започаткувала процес
новітнього національного відродження в Україні.

3) «Нове політичне мислення» та міжнародна ситуація

3.1) В суспільстві з впровадженням "нового політичного мислення" відбувалися ряд процесів. По-перше,
пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими ставився в центр реформ. Повернення в політичне
життя видатних дисидентів, таких як академік Андрій Сахаров, і припинення глушіння зарубіжних
радіостанцій вказувало на зміни у політичній атмосфері. Ці зміни сприяли встановленню діалогу з
західними країнами та зменшенню гонки озброєнь.
3.2) Виведення радянських військ з Афганістану із Східної Європи призвело до краху комуністичних режимів,
падіння берлінського муру і об'єднання Німеччини. Це означило кінець "холодної війни" і прорив у
відносинах між СРСР та Заходом. Такі кроки сприяли нормалізації відносин між різними країнами та
зменшенню конфліктів.
3.3) Українська діаспора відігравала важливу роль у підтримці дисидентського руху. Через організації
українських емігрантів проводилися кампанії зі звільнення політв'язнів, розповсюджувалися матеріали про
порушення прав людини в Україні. Діяльність діаспори сприяла виведенню частини дисидентів на Захід і
розширенню міжнародного обізнання про стан справ у СРСР.
 §25 ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА У ПЕРІОД ПЕРЕБУДОВИ
1) Спроби реформування економіки
1.1) Кампанія боротьби з пияцтвом і алкоголізмом в УРСР призвела до кількох наслідків: Вирубання
виноградників у Закарпатті та Криму призвело до зниження виробництва вина і негативно позначилося на
становищі української виноробної галузі. Зменшення продажу горілчаних виробів призвело до значних втрат у
державному бюджеті. Зростання самогоноваріння, наркоманії і токсикоманії, які стали новими проблемами.
1.2) Економіка СРСР стикнулася з рядом кризових явищ: Зношеність основних фондів підприємств досягла
близько 60%. Близько 80% промислового виробництва не мало на території республіки завершеного
технологічного циклу. Виробництво головно напівфабрикатів, а не готової продукції, що призводило до
недоенергозабезпечення та неефективного виробництва. Закон, прийнятий у 1986 році, "Про індивідуальну
трудову діяльність", сприяв розвитку кооперативів у сфері послуг, але мало вплинув на виробничу сферу.
1.3) Реформи в економіці були малоефективними через кілька причин: Відсутність чіткої програми
реалізації новацій. Боротьба між консерваторами і реформаторами у партійно-радянському керівництві.
Непродумана боротьба з пияцтвом і алкоголізмом, яка призвела до негативних наслідків. Дискримінаційна
інвестиційна політика центру, яка не сприяла розвитку республік.

2) Крах командної економіки.

2.1) Структура економіки УРСР не змінилася з початку перебудови через кілька причин: Значну частку в
економіці продовжував займати військово-промисловий комплекс. Україна залишалася центром оборонної
промисловості, яка займала важливе місце в економіці СРСР. Недостатнє увага керівництва до розвитку
електроніки та високих технологій.
2.2) Виникнення бартеру в СРСР наприкінці 1980-х років було зумовлене декількома факторами:
Поглиблення економічної кризи та зростання інфляції. Недостатність коштів і нестабільність національної
валюти, яка призвела до знецінення грошей. Бажання підприємств отримати реальні цінності в обмін на свою
продукцію, оскільки радянські карбованці втратили свою вартість.
2.3) Реформи командної системи управління періоду перебудови призвели до кількох наслідків: Загострення
економічної кризи, зростання інфляції та дефіциту державного бюджету. Поява бартерних обмінів, як спроба
підприємств отримати потрібні ресурси. Розпад колгоспно-радгоспного управління, невиконання планів і
контрактів, що призвело до зупинки підприємств та загального погіршення економічного становища країни.

3) Спад життєвого рівня населення.

3.1) Командна економіка не могла забезпечити високого життєвого рівня населення через декілька
причин: Недостатня увага до споживчого сектору економіки, орієнтація на важку і оборонну
промисловість. Знецінення грошей та поява дефіциту товарів навіть у тих сферах, де раніше було
достатньо. Відчутний розрив між грошовою та товарною масою, що призводило до зростання
тенденції інфляції та розбалансування ринку.
3.2) Розбалансування споживчого ринку в СРСР наприкінці 1980-х років було зумовлене кількома
факторами: Знецінення грошей, не забезпечених товарами. Неадекватна реакція держави на
підвищення заробітних плат і збільшення цін на товари. Вивіз значної кількості товарів за межі
республіки та процвітання "чорного ринку".
3.3) Шахтарські страйки в УРСР відбулися у літній період 1989 року. Причини страйків були пов'язані
з: Недостатньою технічною оснащеністю шахт. Низькою оплатою праці. Погіршенням умов праці
та загибеллю товаришів. Шахтарі висловлювали своє незадоволення через недостатнє забезпечення
продовольчими та промисловими товарами в умовах загального дефіциту в країні.