1.

Сучасні глобальні тренди

Популізм
Різке зростання впливу популістів у континентальній Європі (Франція, Німеччина,
Італія, Угорщина, Австрія, Чехія, Польща, Іспанія), Brexit у Великобританії, трампізм
у Америці, перемога правого кандидата Жаїра Болсонару в Бразилії – все це свідчення
приходу до влади опонентів лібералів, які визначатимуть політичний порядок в
найближчому майбутньому. Вони зробили ставку на націоналізм і ворожість до
глобалізації, взяли на себе роль захисників традиційних цінностей. Ці ідеї знайшли
відгук у виборців, які почали серйозно побоюватися міграційної кризи і обмеження прав
звичайних трудівників – найманих працівників, фермерів, дрібного бізнесу. Крім того
щопопулісти проти еліт, вони також противники плюралізму, стверджуючи, що вони –
і тільки вони – є справжніми представниками народу, а їхні політичні суперники лише
частина розбещеної корумпованою еліти. У всякому разі, так популісти стверджують,
поки самі ще не при владі.

Протекціонізм
Підтримка національних виробників – основний тренд в економічній політиці
більшості держав. Країни і регіони закриваються одне від одного, де тільки можуть,
якщо існуютьпередумови мати з цього якийсь зиск.
Така вигода не завжди обіцяє фінансові переваги, але відображає прагнення
захищатися. Так само як, наприклад, політичний вихід з різноманітних союзів і угод, що
обмежують національний суверенітет і заважають розвитку протекціоністської політики.
Це відторгнення ліберальних ідей і свободи ринку, але реанімація націоналізму часом
на шкоду конкурентним перевагам та економічній специфіці країн.

Посилення ролі держави в економіці

Державна влада посилюється в період кризи, наприклад, під час війни або
економічного спаду, але після її закінчення не зменшується до колишніх меж. У міру
зростання держапарату, зміцнення держкорпорацій і розмноження урядових структур,ця
система знаходить певну автономію і надалі чинить опір спробам скорочення
держсектора і обмеження бюрократичного втручання в справи ринку і бізнесу.

Відкрите суспільство
Так називається не тільки фонд американського філантропа Джорджа Сороса, відомого
героя популярних конспірологічних теорій. Відкрите суспільство – це реальність
сучасної інформаційно-технологічної епохи, яка поступово займає місце промислової,
характерної для минулого століття.
Стимулом для розвитку відкритого інформаційного середовища стали соціальні
мережі. Тепер, як зауважила героїня серіалу «Картковий будиночок» Зої Барнс, «коли
ти говориш з одним – ти говориш з мільйонами». Водночас інтерес до захисту і безпеки
спровокував суспільний запит на підвищення значущості силових структур і
розширення їх влади, часом навіть на шкоду демократичним правам і свободам. Тому
всі один за одним стежать, але можуть використовувати отриману інформацію не
тільки для забезпечення безпеки, але і в політичних цілях.

Попит на справедливий розподіл благ

Одне з основних завдань сучасної держави – сприяти соціально-економічному
розвитку суспільства. Для цього країни використовують різні методи: одні
заохочуютьнаселення грошовими виплатами, інші розподіляють між громадянами
доходи від видобутку ресурсів, треті експериментують з гарантованим доходом.

2.Міжнародна Торговельна політика в умовах

глобалізації
Сучасні процеси інтеграції України до світового економічного простору в умовах
зростання масштабності міжнародних торговельно-економічних відносин та
становлення єдиної світової регуляторної системи основних економічних процесів
зумовлюють потребу пошуку ефективних механізмів регулювання
зовнішньоекономічної діяльності. Одним з найбільш важливих важелів регулювання
ЗЕД є система митно-тарифного регулювання. Крім того, що дана система спрямованана
наповнення дохідної частини державного бюджету, вона дозволяє досягнути багатьох
економічних ефектів, важливих для здійснення економічної і зовнішньоторговельної
політики країни.
Для відновлення української економіки необхідно зосередиться на посиленні наявних
конкурентних переваг, з паралельною роботою над уразливими моментами в
життєдіяльності країни. Особливу увагу слід звернути на Донецьку область, яка не
зважаючи на воєнний конфлікт на її території, все ще має широкий спектр можливостей
для реалізації економічного потенціалу за умови стабільного розвитку малого і
середньому бізнесу. Більш того, саме малий та середній бізнес може стати основою
розвитку не тільки окремо розглянутого регіону, а і держави в цілому. Але слід
пам’ятати, що для цього необхідна спільна робота суспільства, місцевих і центральних
органів влади, міжнародних партнерів, представників науки і бізнесу, а також дієве
керівництво, спрямоване на поглиблення ринкових трансформацій та забезпечення
технічної модернізації промислових галузей України.

3.Сучасні процеси інтеграції України до світового

економічного простору.
Основними напрямками зовнішньої економічної та інтеграційної діяльності України є:
1. Азіатський вектор. Україна повинна враховувати інтеграційні процеси в країнах
АРЕС(Asia and Pasifics Economics Corporation). Велике значення має Iндiя як ринок
збуту продукції хімічної промисловості та сільськогосподарського машинобудування.
Нині наІндію припадає близько 10% українського експорту мінеральних добрив, i ця
частка може бути істотно збільшена. Перспективними товарами можуть бути
високоякісна продукція машинобудування, суднобудування, електроніка.
2. Східноєвропейський вектор. Інтеграційна політика стосовно країн СНД та Балтії має
орієнтуватися на створення спільних ринків товарів, послуг, капіталів і робочої сили.
Специфічне місце серед інтеграційних угруповань може зайняти Чорноморське
економічне співробітництво (ЧЕС). Серед цілей якого – багатостороннє співробітництво
чорноморських держав у різних галузях економіки, у першу чергу в промисловості,
сільському господарстві, у транспорті, в торгівлі, в розвитку туризму,
телекомунікацій.
3.Західноєвропейський вектор. Одним із найважливіших етапів у зовнішньоекономічній
діяльності України є інтеграційна політика щодо ЄС. Україна Європейський вибір
України природний та цілком закономірний. Такий вибір можна пояснити декількома
факторами, такими як: географічна та цивілізаційна близькість між Україною та
Європою; ймовірна «загроза зі Сходу» й одночасно «ідея повернення в Європу», що
охопила посткомуністичні держави Центральної та Східної Європи, виявилися
каталізаторами процесу зближення Києва та Брюсселя. Ринок ЄС – другий за значенням
після ринку країн СНД (фактично Росії), але після розширення ЄС стане головним
експортним ринком України. На ЄС припадало 35,8% українського експорту ЄС –
головний інтеграційний вектор України.
4. Африканський вектор. Важливість Африканського континенту для України
зумовлюється його великими природним, багатствами та значними потенційними
можливостями для взаємовигідного торговельно-економічного співробітництва.
Серйозною проблемою є все ще недостатня поінформованість африканських
політичних керівників, громадськості i передусім представників ділових кіл про
високийнауково-технічний та виробничий потенціал України.
5. Американський вектор. В Україні i в країнах Америки сформувалися
об’єктивніінтереси, потреби та можливості, які спонукають Україну та Америку
до тісного співробітництва.
Від здобуття незалежності і до сьогодення Україна поступово і все глибше входить в
систему світового господарства.
За цей час неодноразово змінювалась зовнішньоекономічна стратегія України, напрями
інтеграції у пошуках оптимального шляху входження в світовий економічний простір.
На даному етапі Україна здійснює економічну і торгівельну взаємодію із більш як
150-ма країнами світу з різною інтенсивністю. Серед напрямів економічної
інтеграціїможна виділити азіатський, американський, африканський,
східноєвропейський, західноєвропейський вектори. Пріоритетним серед них для
України є західноєвропейський вектор, представлений країнами Європейського
союзу.

4.Вплив військово-політичного протистояння на Сході

України на міжнародну торговельну політику
Роль Донбасу в економічному розвитку України завжди була визначальною. Починаючи
з 2013 року, коли політична та економічна ситуація в країні загострилася, а на сході
розпочалася війна, промислове виробництво в Донецькій та Луганській областях було
майже зупинено. Згідно з офіційними даними, рівень промислового виробництва в
Донецькій області у 2014 році скоротився на 31,5%, в 2015 році - на 34,6%. У
Луганськійобласті ці показники навіть вищі - 42,0% і 66,0% відповідно. Тож прикро
зазначати, алев 2016 році після істотного скорочення обсягів промислового
виробництва в 2014-2015 роках Донбас так і не вийшов на докризові показники 2013
року.
Падіння обсягів виробництва продукції спостерігається в більшості основних видів
промислової діяльності. Найбільш значущим воно було в сфері видобутку різних
корисних копалин. Динаміка зміни структури промисловості Луганської області за
обсягами реалізованої продукції підтверджує втрату контролю над більшою частиною
промислових активів базових галузей Луганської області. Так, в структурі обсягів
реалізованої промислової продукції області частка металургійного виробництва та
виробництва готових металевих виробів скоротилася в 18 разів, а частка
машинобудування - в 2 рази. Це в цілому визначило скорочення в структурі
промисловості області частки переробної промисловості в 1,2 рази. Одночасно в
структурі переробної промисловості області відчутно зросли частки виробництва
готових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (більш ніж в 3 рази), виготовлення
виробів з деревини, паперу та поліграфічної діяльності (майже в 3 рази), виробництво
гумових та пластмасових виробів, іншої неметалевої продукції (в 2 рази) і виробництва
хімічних речовин і хімічної промисловості (більш ніж в 1,5 рази).
Металургійна галузь також зазнала значних втрат. Тільки окремо взята Донецька
область втратила близько 60% виробничих потужностей через втрату двох з трьох
потужних вузлів металургійної промисловості області: Донецько-Макіївського і
Єнакіївського, в які входять найбільш значимі підприємства металургійної галузі. Однак
частка металургійної галузі в структурі реалізованої продукції Донецької області в 2015
р, по відношенню до 2014 р, практично не змінилася. Це відбулося головним чином за
рахунок збереження на території підконтрольній українській владі, виробничих
активівдвох найбільш потужних підприємств чорної металургії - маріупольських
меткомбінатів ПАТ «ММК імені Ілліча» та ПАТ «МК «Азовсталь».
У Луганській області ситуація дещо складніша. Питома вага металургійного
виробництва області на території, підконтрольній українській владі, в 2015 р
скоротилася на 34%. Проте, для цієї галузі в підконтрольній частині Донбасу
існуютьдеякі позитивні тенденції - зберігся основний технологічний процес, є
доступ до ключових ресурсів, існує забезпеченість енергоресурсами, контакт із
споживачами танаявність трудових ресурсів.
На даний момент існує два основних стратегічних пріоритети розвитку українських
областей:
- стабілізація суспільно-політичної ситуації, відновлення безпеки та
економічнареабілітація регіону шляхом розробки і використання ефективних
організаційно-правових та фінансових інструментів, спрямованих на подолання
існуючих на даний час значних руйнувань і пошкоджень виробничих, інфраструктурних
та житлових об'єктів;
- поглиблення співпраці з країнами Європейського Союзу. Після підписання угоди
проасоціацію для України відкрились додаткові можливості доступу до нових
іноземних ринків, що в свою чергу супроводжується з одного боку зростанням
конкурентного навантаження на вітчизняні підприємства, а з іншого - зростанням
вимог до їхньої продукції

Література:
1. Власюк О.С. Експортна стратегія України як чинник конкурентної боротьби на
світовому ринку/ О.С. Власюк //Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2008.
2.Дедеркал Г.П. Напрямки інтегрування України в сучасну світову економічну систему/
Г.П. Дедеркал // Актуальні проблеми економіки. – 2008.
3. Макогон Ю. В. Інновації в сфері енергетики на підприємствах України / Ю.
В.Макогон. // Економічний вісник НТУУ \"КПІ\". – 2016.
4.Макогон Ю. В. Стратегия возрождения экономики Донецкой области в
пост-кризисный период в условиях глобализации / Ю.В. Макогон // Вісник економічної
науки України. — 2015.