Галузі

економіки
Підготували студентки ФМТП,
групи 1-1 :
Владислава Гуля,
Дар`я Давидова,
Валерія Квятковська,
Анна Парфенюк,
Кравченко Тетяна.
План : Мета :
1. Вугільна промисловість Розповісти про такі галузі
2. Харчова промисловість економіки, як вугільна, харчова,
3. Машинобудування машинобудівна,
4. Сільське господарство сільськогосподарська
5. Зовнішня торгівля України промисловість та зовнішню
торгівлю;
визначити національний інтерес
України в цих галузях та вплив на
зовнішню політику.
 Вугільна промисловість
Вугільна промисловість є базовою галуззю України. Але не зважаючи
на порівняно великі запаси викопного вугілля, дана галузь не
розвивається, а регресує.

 Національним інтересом України стосовно вуглевидобутку в

першу чергу є припинення бойових дій на Донбасі, бо тільки у 2014
році обсяги видобутку зменшилися на 60%, що спричиняє регрес
галузі, тим самим унеможливлює збільшення обсягів експорту й
залучення інвесторів.
 Так як остаточний перехід на «зелену енергетику» ще не відбувся,
держави досі мають потребу в тепловій енергетиці.
Експортуючи власні ресурси, Україна має змогу зміцнювати
дипломатичні зв’язки задля подальшого ведення успішної
торгівлі.
 Харчова промисловість
 Україна має найбільш сприятливий потенціал майже за всіма факторами
для розвитку харчової промисловості порівняно з іншими країнами світу.
В інтересах держави поширити власну продукцію на зовнішньому ринку
продовольчих товарів, збільшити обсяги валютних находжень у країну від
експортних операцій галузі й залучити іноземних інвесторів.
 З останніх подій видно, наскільки держави залежать від харчової
продукції України. Зменшення обсягів експорту загрожує дефіцитом
продовольчих товарів, а згодом і голодом в інших країнах. Тож ця галузь
має значний вплив на ведення зовнішньої політики України.
 Машинобудування
Машинобудівна промисловість – найважливіша комплексна галузь
обробної промисловості України. Структура нашої економіки склалася
таким чином, що машинобудування є технологічним ядром
промисловості і визначає стан національної безпеки.
На жаль, аналіз стану машинобудівної галузі України свідчить про
тривожні тенденції її розвитку. За останнє дисятиріччя відчутно
скоротилися частка великих та середніх машинобудівних підприємств,
а малих навпаки – збільшилася. Такі структурні зміни призводять до
значної втрати валового внутрішнього продукту. Частка її продукції
у загальному обсязі є невтішно низькою враховуючи, що у економічно
розвинених країнах світу цей показник у межах 30-50%.
 Машинобудування
Національні інтереси України
 Розвиток машинобудівного комплексу
повинен бути одним із пріоритетних
напрямків діяльності держави.
Надзвичайно важливими є розробка та
впровадження комплексу заходів щодо
підвищення прибутковості
машинобудівної галузі, модернізації
виробництва та формування
конкурентних переваг. Потрібно
акцентувати увагу на підвищенні
якості готової продукції, її сертифікації
та відповідності міжнародним
стандартам. Слід розробляти адекватні
стратегії розвитку, які б відповідали
складності та мінливості зовнішнього
середовища і враховували стан
внутрішнього потенціалу підприємства
Вплив на зовнішню політику держави
 У машинобудуванні спостерігається від’ємне
сальдо зовнішньої торгівлі. Частка імпорту
продукції машинобудування у загальному
обсязі імпорту продукції України у 2017 р.
становила 16,9%, експорту – 10,1%.
Роль машинобудівних виробництв у
соціально-економічному розвитку України
на сьогоднішньому етапі є значущою.
Тому від розвитку галузі багато в чому
залежить, чи зможе Україна зайняти провідне
місце серед держав, що володіють
високотехнологічною промисловістю і
пропонують якісну продукцію на світових
ринках, чи перетвориться на сировинну базу
економік розвинених країн світу. Отже, при
правильних рішеннях у розвитку галузі
машинобудування Україна матиме змогу
покращити якість і збільшити кількість своєї
продукції, тим самим залучати більше
інвесторів та збільшувати обсяги експорту.
 Житлове будівництво
Житлове будівництво вважається однією з пріоритетних галузей
господарства. Розвиток ринку житла на сучасному етапі розвитку
економіки України визначається можливістю його використання як
потужного інструмента розширення споживчого попиту на товар
тривалого користування — житло, а також підвищення на основі цього
темпів економічного зростання у суміжних галузях української економіки.
Житлове будівництво є причиною економічного зростання, зниження
інфляції, скорочення дефіциту державного бюджету, зниження рівня
безробіття, стабілізації грошового обігу, зміцнення гривні.

Загальна площа прийнятого в експлуатацію житла у 2018 році у

порівнянні з 2017 зменшилась на 5,7%, при цьому без урахування площі,
прийнятої в експлуатацію відповідно до Порядку − на 11,1%.

Як засвідчують статистичні дані по регіонах, найбільшого розвитку

набув первинний ринок нерухомості у Київській області та м. Київ.
 Ключову роль у підйомі національної економіки країни відіграє
інвестиційний базис програм розвитку. Інвестиції, спрямовані в
пріоритетні галузі економіки, державне регулювання і на підтримку
великих інвестиційних програм, завжди визначають успішність
реформ.

З поміж ефективних інвестиційних програм найбільший ефект

мають ті, що пов'язані із житловим будівництвом, оскільки цей сектор
економіки має тісний взаємозв'язок з іншими галузями. Крім
позитивного впливу на економічне зростання, житлове будівництво
виконує важливу соціальну функцію: забезпечення житлом населення
країни.
 Сільське господарство України
Сільське господарство України — одна з провідних галузей економіки України.
Сільське господарство є базовою складовою аграрного сектору України. Крім
стабільного забезпечення населення країни якісним, безпечним, доступним
продовольством, сільське господарство України спроможне на вагомий внесок у
розв'язання світової проблеми голоду. Його потенціал виробництва значно перевищує
потреби внутрішнього ринку. Земельні угіддя України характеризуються високим
біопродуктивним потенціалом, оскільки основна база землеробства розміщується на
найбільш родючих ґрунтах світу — чорноземах.
Технічними називаються культури, які переважно є сировиною для харчової та
легкої промисловості. Їх поділяють на волокнисті, наприклад коноплі; цукроноси —
цукровий буряк; олійні — соняшник, соя, ріпак; ефіроолійні — кмин, м’ята тощо;
лікарські — валеріана та ін.
Провідною технічною культурою є соняшник. Найкращі умови для його
вирощування — у Степу й частково Лісостепу України. Найпоширенішими овочевими
культурами в Україні є: капуста, помідори, огірки, цибуля, столові буряки, морква
тощо. Вирощування овочів поширене на всій території країни, але найбільше — у
Степу й Лісостепу. Помідори, перець, баклажани культивують у Степу, а огірки,
капусту та інші види городини — у північній частині Лісостепу й на Поліссі. Баштанні
рослини (кавуни, дині, гарбузи) вирощують у Херсонській, Миколаївській, Одеській
областях.
 У структурі валової продукції сільського господарства України
тваринництво становить на сьогодні менше ніж 30 %. Основні його
види — скотарство (розведення великої рогатої худоби), свинарство,
вівчарство, птахівництво. Серед інших складових тваринництва в
Україні розвиваються рибництво, бджільництво, шовківництво.
 Молочне виробництво останнім часом значно підвищило свою
ефективність. Обсяги отриманого з однієї корови молока продовжують
збільшуватися.
 Птахівництво є тим сегментом, яке найбільш активно розвивається.

Що стосується експортних показників, то Україна як і раніше входить

в першу 10-ку експортерів курятини. В основному, продукція
птахівничого сегменту поставляється в країни ЄС. Також є чималий
попит і на рогату худобу, переважно з боку країн Близького Сходу,
Африки та СНД.

 
 Сільське господарство складається з рослинництва і тваринництва.
 Рослинництво включає в себе вирощування зернових, технічних, кормових
культур, картоплі, овочів, фруктів.
 На рослинництво припадає більш як 70 % продукції сільського господарства
України.
 У складі сільськогосподарських угідь переважає рілля.
 Найбільша частка посівних площ у Степу й Лісостепу, сіножатей і пасовищ
— на Поліссі та в Карпатах.
 Україна є одним з найбільших світових експортерів зерна, насіння
соняшнику, ріпаку, сої.
 
 У тваринництві найбільш поширене скотарство, свинарство й птахівництво
 Розвиток тваринництва залежить від кормовиробництва.
 Основні види тваринництва — скотарство і свинарство. Розрізняють
скотарство молочного, молочно-м’ясного та м’ясного напрямів.
 На території України виділяють три основні зони спеціалізації сільського
господарства: Полісся, Лісостеп і Степ, а також два гірські райони — Карпати
та Крим.
 Зовнішня торгівля України
Зо́внішня торгі́вля Украї́ни — діяльність суб’єктів господарської діяльності
Украї та інших держав, яка має місце як на території України, так і за її межами і
яка зводиться до посередництва між виробниками  і споживачами по здійсненню
угод купівлі-продажу товарів або послуг. Зовнішня торгівля України поділяється
на експортну (вивізну) — рух товарів або послуг від українського виробника до
іноземних споживачів, та імпортну (ввізну) — рух товарів/послуг від іноземного
виробника до українських споживачів.
Особливістю експортоорієнтованих галузей України є їх високий рівень
залежності від кон'юнктурних коливань на світових ринках.
В останні роки обсяг експорту з України нарощується за рахунок сприятливої
кон'юнктури світових ринків та постійного зростання цін у першу чергу на:
o Чорні та кольорові метали,
o продовольчі товари (зерно, насіння соняшника),
o хімікати,
o окремі види продукції машинобудування (верстати, транспортн засоби, зброя).
 Набуття Україною у травні 2008 р. членства в СОТ зробило Україну
рівноправним партнером на світових товарних ринках. У результаті
було скасовані окремі обмеження та лібералізовані умови доступу на
зовнішні ринки для цілого ряду українських товарів металургійної,
хімічної, машинобудівної галузей та сільського господарства.
 Для України характерні низькі показники експорту високотехнологічних
товарів та послуг. Це віддзеркалює недосконалу структуру
конкурентних переваг української економіки, яка базується передусім на
цінових факторах та порівняльних перевагах у вартості природних
ресурсів та робочої сили. При цьому не використовуються належним
чином наявні високотехнологічні можливості окремих галузей
промисловості.
 Експорт товарів. Розвиток виробництва товарів з високою доданою
вартістю є головним пріоритетом у створенні бази для нарощування
обсягів та поліпшення структури українського експорту в напрямі
збільшення в ньому питомої ваги високотехнологічних товарів.
Дякуємо за увагу !