Дослідження ринку харчової промисловості України за період 2017-

2022 року

АНОТАЦІЯ

У статті представлено статистичний та ретроспективний аналіз

динаміки залучення ПІІ в Україну до 2022 року. Проаналізовано, що
політична нестабільність, яка виникла внаслідок Революції 2013-2014 рр. та
війни на сході України, мала значний негативний вплив на обсяги прямих
іноземних інвестицій. Після 2017 року спостерігається значне зростання
інвестиційної активності безпосередньо країнами-членами ЄС. Проведено
суб’єктно-об’єктну характеристику надходжень ПІІ з країн ЄС, найбільш
зацікавленими країнами були Нідерланди, Кіпр, Велика Британія,
Люксембург, Швейцарія, Польща, Німеччина та Франція, на які припадає
76% від загального обсягу. Проаналізовано тенденцію зростання
продовольчої кризи у світі внаслідок військових дій Росії на українській
території інвестицій у сектор виробництва продуктів харчування, напоїв та
тютюну. Проаналізовано продовольчі загрози, визначені Продовольчою та
сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), які спричиняють
зростання світових цін на продукти харчування, призначені для широкого
споживання. За даними ФАО, на кінець 2022 року в Україні прогнозують
дефіцит продовольства. Найбільше постраждало виробництво та переробка
зернових культур, а також соняшнику, яєць, птиці, свинини та м’яса загалом.
Проведено регіональний аналіз постраждалих від бойових дій регіонів
України, де повністю або частково паралізовано виробництво продуктів
харчування, а посівний сезон скасовано з міркувань безпеки та
інфраструктури. Проаналізовано регуляторну політику щодо залучення та
захисту іноземних інвесторів в Україні. Визначено необхідність створення
регіональних інвестиційних проектів на заході України для відновлення
харчових виробництв на території західних областей. Для стабілізації
національного виробництва продовольства у воєнний і післявоєнний періоди
запропоновано механізми заохочення іноземних інвестицій.

Ключові слова: харчова промисловість, продовольча криза, FAO,

інвестиції, прямі іноземні інвестиції, експорт.

ABSTRACT

The article presents a statistical and retrospective analysis of the dynamics of

FDI attraction in Ukraine until 2022. It was analyzed that the political instability
that arose as a result of the Revolution of 2013-2014 and the war in the east of
Ukraine had a significant negative impact on the volume of foreign direct
investments. After 2017, there has been a significant increase in investment
activity directly by EU member states. A subject-object characterization of FDI
inflows from EU countries was carried out, the most interested countries were the
Netherlands, Cyprus, Great Britain, Luxembourg, Switzerland, Poland, Germany
and France, which account for 76% of the total volume. The trend of growth of the
food crisis in the world as a result of Russia's military actions on the Ukrainian
territory of investments in the food, beverage and tobacco production sector is
analyzed. The food threats identified by the Food and Agriculture Organization of
the United Nations (FAO), which cause an increase in world prices for food
products intended for mass consumption, are analyzed. According to FAO, by the
end of 2022, a food shortage is predicted in Ukraine. The production and
processing of grain crops, as well as sunflower, eggs, poultry, pork and meat in
general, were the most affected. A regional analysis of war-affected regions of
Ukraine was conducted, where food production was completely or partially
paralyzed, and the sowing season was canceled due to security and infrastructure
reasons. The regulatory policy on attracting and protecting foreign investors in
Ukraine has been analyzed. The necessity of creating regional investment projects
in the west of Ukraine for the restoration of food production in the territory of the
western regions has been identified. In order to stabilize national food production
in the war and post-war periods, mechanisms for encouraging foreign investments
were proposed.

Key words: food industry, food crisis, FAO, investment, direct foreign
investment, export.

Постановка проблеми. В умовах сучасних інтеграційних процесів та

глобалізаційних трансформацій, що призвели до асиметрії розвитку країн у
міжнародних економічних відносинах, країни, що розвиваються, реалізують
новітні стратегії розвитку національної промисловості для забезпечення
конкурентних позицій та економічного зростання, реалізації питання
залучення іноземних інвестицій у національну промисловість. Посилення
інвестиційної активності в досліджуваній харчовій промисловості передбачає
залучення передового досвіду державного управління фінансовими
ресурсами, інноваційних технологій, зручної інфраструктури та розширених
каналів збуту готової продукції, інвестиційних потоків, що дозволить підняти
рівень української економіки та покращити економіку країни. Харчова
промисловість є рушійною галуззю та локомотивом української економіки,
оскільки на неї припадає близько 10% вартості продукції, забезпечує
найбільшу кількість робочих місць для населення та демонструє найвищі
темпи зростання обсягів виробництва порівняно з іншими галузями
економіки. [1].
Сучасна національна стратегія розвитку промисловості України
потребує теоретичного та емпіричного аналізу інвестиційних надходжень
України в харчову промисловість, оскільки через військові дії Росії на нашій
території порушується посівний період, виробництво зерна, соняшнику,
тваринництво та ін. Це неможливо. Розвиток харчової промисловості є
важливим пріоритетом національного розвитку України і сьогодні є
запорукою глобального процвітання в плані продовольства, адже Україна є
світовим лідером з вирощування та експорту зернових культур у всьому
світі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення проблем і
перспектив розвитку харчової промисловості є актуальним аспектом
української науки Римар О., Мазуркевич І., Товста Т., Тищенко О., Бутка М.,
Золотарьова А., Швець Ю., Грем А., Хеллівел Р. ., Бертон Дж. Основними
дослідниками цієї теми є українські та зарубіжні вчені, Густаво Н. та ін.
Дослідженню питань організації та управління інвестиціями в харчовій
промисловості присвячено значну кількість наукових праць таких учених, як
П. Борщевський, О. Василенко, О. Коваленко, В. Россоха та ін. Онєгіна В.
проаналізувала інвестиційні перспективи в результаті земельної реформи в
Україні. З іншого боку, Якимчук Т. дослідила українські підприємства
харчової промисловості, які залучають найбільше іноземних інвестицій, і
зробила аналіз факторів, що впливають на їх рівень. Вагомий внесок у
розвиток інвестиційно-інноваційних проектів харчової промисловості зробив
Л. Кучер.Водночас, незважаючи на вагомий внесок вищезазначених вчених,
зростання наукових досягнень у цьому напрямі є об’єктивною необхідністю.
Це зумовлено сучасними змінами інвестиційних тенденцій в умовах процесів
глобалізації та асиметричністю розвитку цієї галузі в країнах, де національна
економіка розвивається по-різному.
Мета дослідження – розкрити сучасний стан харчової промисловості
України, висвітлити проблеми продовольчої кризи та вивчити подальші
прогнози розвитку подій світової організації FAO; Проаналізувати
необхідність залучення прямих іноземних інвестицій та окреслити їх
механізми стимулювання розвитку харчових підприємств України для
уникнення подальших глобальних продовольчих загроз.
 Постановка завдання:
- розглянути харчову промисловість України;
- провести ретроспективний аналіз участі харчової промисловості
в економіці України;
- проаналізувати сучасний стан розвитку національної харчової
промисловості.

Виклад основного матеріалу. Однією з інвестиційно привабливих

галузей національної економіки України є харчова промисловість, яка є
важливою складовою агропромислового комплексу. Це пояснюється
збільшенням інвестиційних потоків у цю галузь економіки за останні роки,
наявністю великої сільськогосподарської сировинної бази, наявністю
великих ринків збуту, географічним розширенням експортної діяльності та
підвищенням рівня прибутковості. Сектор зріс у 12 разів порівняно з
попередніми 8 роками. Загалом харчова промисловість гарантує продовольчу
безпеку держави та створює експортний потенціал, а надходження інвестицій
у цю галузь забезпечує необхідні темпи підвищення технічного рівня
виробництва, сприяння розширенню та вдосконаленню виробничих
потужностей на основі коштів, а також покращення становища існуючих
заводів.
Харчова промисловість об'єднує більше 40 підгалузей та виробництв,
провідні місця у комплексі посідають підприємства таких підгалузей як
борошно-круп'яні, макаронні, консервні, олійно-жирові, спиртові, цукрові та
ін., що продемонстровано на рис. 1. Окремо варто виділити масштабність
виробництва мінеральної води та солі.
 Рис.1. Динаміка ПІІ в економіку України, 2010—2021 рр. (млн дол.
США)

Проведено статистичний ретроспективний аналіз динаміки залучених в

Україну прямих іноземних інвестицій, за результатами якого встановлено,
що пік надходжень інвестицій припав на період з 2000-х років по 2013 рік.
Такі політичні дії, як Революція честі та війна, викликали значний негатив.
Його вплив на обсяги прямих іноземних інвестицій на сході України почався
в 2013-2014 роках. Лише через п’ять років, у 2019 році, країна, як і раніше,
спостерігала значне зростання іноземних інвестицій. Ця тенденція є
результатом низки невирішених причин недовіри інвесторів: високий рівень
корупції в країні, недовіра до судової системи, нестабільність національної
валюти, монополізація ринку і, звичайно, військовий конфлікт.
Географічний аналіз ПІІ за країнами-інвесторами показує, що
найбільшими донорами серед них є Нідерланди, Кіпр, Велика Британія,
Люксембург, Швейцарія, Польща, Німеччина та Франція. При цьому
інвестиційні доходи з країн ЄС становлять 76% від загального обсягу, з країн
СНД - 14%, з інших країн світу - 10%. У таблиці 1 наведено найбільшу та
найефективнішу інвестиційно-виробничу кооперацію між Україною та
країнами ЄС. Значне розширення цієї форми співпраці відбулося після 2014
року, що проявилося у збільшенні обсягів інвестицій з ЄС та закріпленні
статусу цього блоку як провідного інвестора в українську економіку. Однак
варто зазначити, що інвестиції з Кіпру та Люксембургу переважно мають
закордонний характер.
За даними Державної служби статистики України, більшість інвестицій
з країн ЄС надходить у сектор виробництва продуктів харчування, напоїв та
тютюну, детальна об’єктна структура ПІІ у цьому секторі така: більше за
інші інвестиції у виробництво напоїв, какао , переважно шоколад і
кондитерські вироби, цукор, чай і кава, спеції та приправи, готові страви та
страви; у виробництві олії та жирів тваринного походження; молочні
продукти; переробка та консервування плодів і овочів; тютюнові вироби;
хліб, хлібобулочні вироби та хлібобулочні вироби; виробництво продукції
борошномельної та хлібопекарської промисловості, крохмалю та
крохмалистих продуктів; м'ясо та м'ясні продукти тощо. [5].
Продукція харчової промисловості характеризується меншою
залежністю від циклічних змін на зовнішніх ринках порівняно з іншими
галузями через місткість внутрішнього ринку та низьку еластичність попиту
на продукцію галузі. Україна має достатній промисловий потенціал, щоб
забезпечити населення власними джерелами харчування, щоб стати без
імпортним продовольством. Однак існує низка проблем і потенційних
ризиків, які стоять на шляху цього, зокрема [6]:
— відсутність належної нормативно-правової бази регулювання
харчової промисловості;
— відсутність чіткої державної інвестиційної та інноваційної політики;
— корупційні схеми неформальної економіки;
- низька купівельна спроможність населення;
— невикористання потенціалу окремих галузей;
 — недостатнє фінансове забезпечення підприємств;
- зношеність виробничої бази підприємства та висока вартість її
оновлення;
— низькі обсяги виробництва, що не сприяють відновленню,
реконструкції, модернізації основних фондів та впровадженню досягнень
НДДКР;
- залежність від політичних та загальноекономічних змін у країні,
можливих збройних конфліктів.
Таблиця 1.
Прямі інвестиції в економіку України за видами харчової
діяльності у розрізі ТОП-10 країн світу, 2019 рік

Код за Обсяги прямих інвестицій на

КВЕД
01.01.2019 31.12.2019

тис.дол.США у % до тис.дол.США у % до
підсумку підсумку

Всього 32 905 116,6 Х 35 809 588,3 Х

Сільське, A 451 893,2 100,0 542 057,4 100,0

лісове та рибне
господарство

Кіпр 147 250,0 32,6 211 422,8 39,0

Данія 53 301,3 11,8 51 378,5 9,5

Польша 36 368,3 8,0 44 620,6 8,2

Німеччина 31 528,8 7,0 31 253,5 5,8

Франція 27 327,5 6,0 28 270,6 5,2

Виробництво 10-12 2 859 412,8 100,0 2 844 335,0 100,0

харчових
продуктів,
напоїв та
тютюнових
виробів

Нідерланди 815 762,6 28,5 812 356,3 28,6

Кіпр 578 169,9 20,2 526 723,0 18,5

Велика 454 810,1 15,9 447 820,1 15,7

Британія

Люксембург 210 157,6 7,3 210 159,7 7,4

Швейцарія 77 819,1 2,7 82 864,2 2,9

За нинішніх умов воєнного стану в Україні та зриву сезонного

вирощування національна харчова промисловість України опинилася перед
неминучою кризою. Основним стратегічним аспектом виходу з економічної
галузі є пошук джерел залучення інвестицій шляхом прийняття ефективних
управлінських рішень щодо розробки та реалізації проектів залучення
інвестицій з урахуванням галузевих особливостей виробництва. Ці дії
сприятимуть відновленню діяльності харчових підприємств, стабілізації їх
виробництва в західних областях України та прискоренню продуктивності на
благо суспільства.
Фахівці Держпродспоживслужби звітують про подорожчання продукції
загального вжитку: вартість пшеничного хліба зросла на 28,5%, житньо-
пшеничного – на 12,5%, гречаної – на 25,5%, макаронних виробів – на 24,5%,
соняшнику. олія — 11,9 %, цибуля — 27,2 % [7]. За прогнозами міжнародних
експертів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO),
найближчим часом ціна на зазначений продовольчий пакет зросте в усьому
світі, оскільки Україна є провідним світовим експортером соняшникової олії
та зернових продуктів. [ 8].
Серед загроз, що впливають на продовольчу безпеку України та
викликають світову продовольчу кризу, FAO виділяє: недобір озимих та ярих
культур; невелика кількість робочої сили в сільському господарстві
внаслідок внутрішньої та зовнішньої міграції населення; доступ і наявність
сільськогосподарських ресурсів і палива; порушення логістики та ланцюгів
постачання продовольства; залишення або обмеження доступу до земель
сільськогосподарського призначення; пошкодження посівів і ґрунтів у
результаті бойових дій на них у вегетаційний період, особливо навесні;
руйнування інфраструктури харчової системи [9].

Рис. 2. Прогноз дефіциту продовольства в Україні за даними FAO до

кінця 2022 року, %

Вивчаючи опубліковані FAO дослідження продовольчої кризи в

Україні, виявилося, що найбільше постраждали зернові та виробництво
соняшнику, яєць, птиці, свинини та м’яса загалом. Друга – через відсутність
кормів і ветеринарних препаратів, руйнування транспортної інфраструктури
для забою. У регіонах з активними бойовими діями, таких як Миколаївська,
Херсонська, Запорізька, Харківська, Донецька та Луганська області, посівний
сезон скасовано через фактичну неможливість його проведення. Але в
районах, де не було активних бойових дій, весняний посів не проводився,
тому що там є й інші проблеми – нестача робочої сили, палива та порушення
ланцюгів поставок. FAO повідомляє, що індекс цін на продукти харчування
на 24,1% вище, ніж рік тому, і подібні тенденції спостерігаються в усьому
світі. Наприклад, інфляція цін на продукти харчування у Великобританії
досягла 6,2% у березні 2022 року, що є найвищим показником за останні
десять років [10]. Зовнішньоекономічні партнери таких країн, як Ліван,
Пакистан, Лівія, Туніс, Ємен та Марокко, особливо стурбовані ситуацією, яка
значною мірою залежить від імпорту з України для прогодування населення
[11].
Активним підприємствам харчової промисловості України необхідно
створювати регіональні проекти, залучати фінансову підтримку та
інвестувати у відновлення виробництва продуктів харчування, наразі
переважно у західній частині України – Львівській, Ужгородській, Івано-
Франківській, Тернопільській, Чернівецькій та Волинській областях. Частину
виробничих підприємств Центральної України вдалося перемістити на Захід
за державною програмою стимулювання.
Світова практика свідчить, що найбільш ефективним напрямом
капіталовкладень у харчову промисловість є реконструкція та технічне
переоснащення виробництва за новітніми технологіями для прискорення
процесу виробництва та підвищення його ефективності, амортизаційні
знижки, банківські та податкові кредити для відтворення виробничий
потенціал. Це дозволить якомога швидше приступити до роботи та
прискорити її. У сучасних військових умовах одним із основних стратегічних
шляхів підтримки харчової промисловості та хоча б уповільнення її
негативного впливу, якщо не повністю запобігання світовій продовольчій
кризі, є залучення прямих іноземних інвестицій. Основними напрямами
стимулювання цього процесу є розробка регіональних програм відповідно до
розміщення діючих заводів, можливість переміщення інших, розвиток ринку
цінних паперів, створення спеціальних (вільних) економічних зон, ліквідація
подвійного виробництва, оподаткування, відновлення системи «єдиного
вікна», вирішення інвестиційних спорів за спрощеною процедурою, надання
дипломатичної та адміністративної підтримки реалізації пріоритетних
інвестиційних проектів [12]
У країнах базування іноземних інвестицій ефективні механізми
сприяння іноземній інвестиційній діяльності визначаються державою,
зокрема: фінансово-кредитні стимули, податкові пільги та підтримка
інфраструктури. Детальний опис механізмів стимулювання та ефективні
приклади їх застосування в зарубіжній практиці наведено в таблиці. 2.
Таблиця 2.
Механізми стимулювання іноземної інвестиційної діяльності з боку
країни їх базування.

Механізми Опис

Країни з відповідним досвідом

Фінансово Безпроцентні кредити, пільгові кредити, інвестиційні гарантії.

Кредитне
Японія надає пільгові кредити малим виробникам, що
стимулювання
використовують високопотужні НДДКР в своєму виробництві.

Податкове Зниження ставки податку, податкові угоди з іншими країнами,

стимулювання безмитний імпорт обладнання та/або сировини, податкові канікули.

У Китаї створено 5 спеціальних економічних зон, основними

податковими перевагами яких є: - податок на прибуток 15%; -
Перевага «2+3 роки», що означає звільнення від податку протягом
перших двох років і ставку податку 12,5% протягом наступних
 трьох років.

Інфраструктурне - Надання землі та/або будівель за вільними або пільговими

забезпечення цінами, субсидії на використання енергоносіїв, транспортна
інфраструктура в належному стані.

- Ірландія заохочувала розвиток місцевого виробництва в регіоні

Шеннон таким чином, що там була винокурня для спиртних напоїв.

У процесі дослідження було розглянуто правове забезпечення

діяльності іноземних інвесторів в Україні та нормативні зміни щодо
стимулювання виробництва продуктів харчування в сучасних умовах. Одним
із перших кроків до врегулювання відносин у сфері інвестування в Україні
стало прийняття Верховною Радою України законів «Про захист іноземних
інвестицій в Україні» та «Про інвестиційну діяльність». Основний напрям
Першого Закону зосереджений на захисті інвестицій, прибутків, законних
прав та інтересів іноземних інвесторів на території України [14]. Другий
Закон передбачає рівний захист прав, інтересів та майна суб’єктів
інвестиційної діяльності незалежно від форми власності, а також сприяння
ефективному інвестуванню, міжнародному економічному співробітництву та
інтеграції в українську економіку [15]. Особливості режиму іноземного
інвестування на території України, зокрема державні гарантії захисту
іноземних інвестицій, контроль за здійсненням інвестицій, діяльністю
підприємств з іноземними інвестиціями, вирішення спорів тощо[16]. Закон
України «Про підготовку та реалізацію інвестиційних проектів за принципом
«єдиного вікна»» надає інвесторам спрощену процедуру підготовки та
реалізації інвестиційного проекту [17]. Окреме місце в системі
інвестиційного законодавства, особливо щодо харчової промисловості,
посідає Закон «Підприємства спільного інвестування (пайові та пайові
фонди)», який визначає правові та організаційні основи створення, діяльності
та відповідальності підприємств спільного інвестування підприємств, їх
характеристики управління активами тощо. [18].
В окрему групу входять законодавчі акти, що встановлюють
спеціальний правовий режим господарської діяльності в спеціальних
(вільних) економічних зонах, регулюють спеціальні правові режими
інвестиційної діяльності в зонах пріоритетного розвитку. Серед них: Закон
України «Про загальні засади створення та функціонування спеціальних
(вільних) економічних зон», «Про спеціальні економічні зони та режим
спеціальної інвестиційної діяльності на території України». Варто зазначити,
що значну частину національного законодавства складають міжнародно-
правові акти, учасником яких є Україна: багатосторонні міжнародні
договори, договори про захист іноземних інвестицій, особливо процесуальна
Конвенція про вирішення інвестиційних спорів, боргові зобов’язання між
державами. та до них належать іноземні особи.
Важливим рішенням на сучасному етапі розвитку України стало
рішення Кабінету Міністрів про розширення кредитування аграріїв [18].
Відсьогодні уряд країни розробляє додаткові законопроекти щодо залучення
та захисту іноземних інвесторів в Україні.

Висновок. Тому інвестиції у відновлення харчової промисловості

України можуть відіграти вирішальну роль у припиненні поширення
продовольчої кризи, яка матиме необоротний негативний вплив на
соціально-економічний добробут усього населення світу, оскільки Україна є
однією з провідні експортери зернових та олійних культур. Проведено
ретроспективний аналіз участі ПІІ в економіці України, охарактеризовано
сучасний стан розвитку національної харчової промисловості та детально
проаналізовано прогноз дефіциту продовольства в Україні за даними
Продовольчої та сільськогосподарської організації. Організація Об’єднаних
Націй (FAO), яка вже впливає на аномальне підвищення цін на масові
продукти харчування. Запропоновано заходи та механізми стимулювання
залучення ПІІ в харчову промисловість України.

Список використаної літератури.

1. Калетнік Г.М. Сучасні тенденції розвитку харчової промисловості та

її місце в економіці держави. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні
питання науки і практики. 2017. № 8 (24). С. 7—26.
2. Державна служба статистики України. Прямі іноземні інвестиції:
веб-сайт. URL: http://
www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/zd/zd_rik/zd_u/pi_07u.html
3. Мінфін України. Прямі іноземні інвестиції в Україну: веб-сайт. URL:
https://index.minfin.com.ua/ua/economy/fdi/
4. Державна служба статистики України. Прямі інвестиції (акціонерний
капітал) в економіці України / з України: за країнами світу у розрізі видів
економічної діяльності; видами економічної діяльності у розрізі країн світу:
веб-сайт. URL: http://
www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/zd/inv_zd/pi_ak_ks_ved/arh_pi_ak_ks
_ved_u.html
5. Новойтенко І.В. Перспективи розвитку харчової промисловості в
Україні. Глобальні та національні проблеми економіки. 2016. Вип. 11. С. 454
—460.
6. Семененко О.Г. Аналіз розвитку харчової промисловості України.
Економіка та управління. Економічний вісник університету ім. Г. Сковороди.
2017. Вип. № 33/1. С. 168—182.
7. Слово і діло. Війна в Україні: у Держпродспоживслужбі розповіли,
як за місяць зросли ціни на харчі: веб-сайт. URL:
https://www.slovoidilo.ua/2022/04/05/novyna/suspilstvo/vijna-ukrayini-
derzhprodspozhyvsluzhbi-rozpovily-yak-misyacz-zrosly-cziny-xarchi
 8. Food and Agriculture Organization of the United Nations. FAO Food
Price Index rises to record high in February: веб-сайт. URL:
https://www.fao.org/newsroom/detail/fao-food-price-index-rises-to-record-highin-
february/en
9. FAO. Ukraine. Note on the impact of the war on food security in Ukraine.
25 March 2022: веб-сайт. URL: https:/ /www.fao.org/3/cb9171en/cb9171en.pdf
10. Office for National Statistics. Inflation and price indices: веб-сайт.
URL: https://www.ons.gov.uk/economy/inflationandpriceindices
11. U.S. Embassy in Ukraine. Remarks by Deputy Secretary of State Wendy
Sherman at a UN Security Council Meeting on the Humanitarian Impact of
Russia's War Against Ukraine: веб-сайт. URL: https://ua.usembassy.gov/remarks-
by-deputy-secretary-of-state-wendysherman-at-a-un-security-council-meeting-on-
the-humanitarian-impact-of-russias-war-against-ukraine/
12. Федорчук О. С., Сторожук О. В. Практика використання
інструментів стимулювання прямих іноземних інвестицій зарубіжними
країнами. Вісник Мукачівського державного університету. Серія: Світове
господарство і міжнародні економічні відносини. Вип. 9. 2017: вебсайт. URL:
https://economyandsociety.in.ua/journals/9_ukr/20.pdf
13. Верховна Рада України. Закон "Про захист іноземних інвестицій на
Україні" від 05.10.1991 р.: веб-сайт. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/go/1540%D0%B0-12
14. Верховна Рада України. Закон "Про інвестиційну діяльність" від
10.12.2021 р.: веб-сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/1560-12
15. Верховна Рада України. Закон "Про режим іноземного
інвестування" від 22.03.2022 р.: веб-сайт. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93/96-%D0%-B2%D1%80
16. Верховна Рада України. Закон "Про підготовку та реалізацію
інвестиційних проектів за принципом "єдиного вікна" від 13.02.2021 р.: веб-
сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2623-17
 17. Верховна Рада України. Закон "Про інститути спільного
інвестування (пайові та корпоративні фонди)" від 01.01.2014 р.: веб-сайт.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2299-14#Text
18. Міністерство аграрної політики та продовольства України. Кабмін
розширив кредитування для аграріїв: веб-сайт. URL:
https://minagro.gov.ua/news/kabmin-rozshiriv-kredituvannya-dlya-agrariyiv