Територія України складає 557 500 кв.м, а Польщі 312 685 кв.м
України більше за Польщу у 1,78 раза.
2) Кількість населення України менше, за населення Польщі.
За останніми даними, на Україні, зараз проживає близько 38 мільйонів
людей, в той час, як населення Польщі, складає 38,31 млн. чоловік.
Тобто, у 1.01 раза, Польща перевершує Україну за кількістю жителів.
3) Економіко-географічне положення України визначається її розміщенням
щодо інших держав, з якими вона має і прагне мати економічні та культурні зв'язки.
Україна знаходиться в Центрально-Східній Європі на перехресті важливих
транспортних шляхів між державами і континентами.
Вона межує з багатьма країнами і має вихід до Чорного і Азовського морів.
Це дає змогу підтримувати морські транспортні зв'язки з Росією, Грузією, Туреччиною, Болгарією, Румунією, а через протоки Босфор і Дарданелли виходити у Світовий океан.
Річковим транспортом по Дунаю Україна зв'язана з державами Центральної
Європи. Дніпро дає вихід до Білорусі. Доступні гірські перевали Українських Карпат не створюють значних труднощів для різних сухопутних видів транспорту. Вигідне економіко-географічне положення України щодо сусідніх держав Західної Європи, Прибалтики, Російської Федерації, Білорусі, Молдови, країн Близького і Середнього Сходу, Північної і Східної Африки при сприятливому політичному кліматі може бути широко використане для транзитних перевезень вантажів і пасажирів багатьма видами транспорту. Це дуже вигідно Україні та державам, які використовуватимуть короткий шлях через її територію. Інтенсивність транзитних перевезень через нашу країну завдяки "потеплінню" політичного клімату в Європі та світі зростатиме. З часом і економіко-географічне положення України створить можливості для широкого використання його як джерела надійного надходження фінансових ресурсів. Польща — країна Центральної Європи, яка має досить вигідне ЕГП. Основні переваги — це широкий вихід до узбережжя Балтійського моря, сусідство з державою "великої сімки" Німеччиною, країнами-чденами Євросоюзу (Словаччиною, .Чехією та Литвою). Польща має на сході сухопутний кордон із Росією (Калінінградська обл.), Білоруссю та Україною, з якими має тісні економічні і політичні зв'язки. Через територію Польщі проходять міжнародного значення залізниці, автомагістралі, нафто- і газопроводи, які з'єднують Східну Європу із Західною.
Відповісти на питання, чиє ЕГП краще неможливо, адже обидві країни
мають досіть вигідне ЕГП. Будемо вважати їх – однаково вигідними.
4) Природні умови краще у Польщі, але це суто моя думка.
Польща: У Польщі є все: прекрасні морські узбережжя і дюни, сформовані
льодовиком озера, віковічні ліси, пласкі низовини, старі скелі та молоді бескиди, єдині в Європі Столові гори (пласкі, мов столи) і навіть - пустеля. Чи це не найсправжнісіньке багатство! На сході Польщі на рівнинах багато водних просторів. Україна:
Природні умови України — переважно рівнинний рельєф, помірно-
континентальний клімат, родючі ґрунти — є сприятливими для життя і господарської діяльності людини.
Поверхня України різноманітна: 70 % її площі — низовини, 25 %
— височини і тільки 5 % — гірські природні комплекси. Значна частина території України розташована в південно-західній частині Східно- європейської рівнини і представлена низовинами (із плоскою поверхнею, заввишки до 200 м) і височинами (з горбистою поверхнею, розчленованою балками і ярами, заввишки 200—500 м).
Характерні форми рельєфу рівнинної частини України: водно-льодовикові
рівнини, що займають значні площі на Українському Поліссі;
На Придніпровській височині, у Донбасі, на схилах Середньоруської
височини переважають денудаційні хвилясто-горбисті форми поверхні. Характерна риса деяких річок України — пороги і стрімкі скелясті ущелини (Південний Буг на півночі Миколаївської області, Дністер із притоками та ін.).
Гори займають лише 5 % площі України. Вони є складовою частиною
великого Альпійсько-Гімалайського гірського поясу. На Карпати припадає близько 4 % площі, на Кримські гори — близько 1 %. Гірський рельєф досить плавний, без скелястих піків і льодовиків, із досить широкими долинами річок, і тільки подекуди зустрічаються стрімкі ущелини.
5) Мінеральних ресурсів більше звичайно ж в Україні.
Мінеральні ресурси Польщі.
Мінеральні ресурси України:
Мінерально-сировинна база України є багатством її народу, вона забезпечує
незалежність і національну безпеку. За різноманітністю і багатством мінерально-сировинної бази Україна вигідно відрізняється від більшості республік колишнього СРСР і багатьох держав, займаючи 0,5% суші й переробляючи близько 6% світового обсягу мінеральної сировини. На території України розвідано близько 8 тисяч родовищ, майже 90 видів корисних копалин, з яких 20 мають важливе економічне значення. Серед них — нафта, газ, залізні, марганцеві, титанові, уранові руди, вугілля, сірка, ртуть, каолін, графіт, вогнетривкі глини, питні мінеральні води та інше.
6) Риси схожості в сільському господарстві.
Частка зайнятих у сільському господарстві людей в Україні
найвища (15,8% у 2008 році). Подібно високий відсоток лише у Польщі (14%). Частка орних земель (від загальної площі земель) в Україні найбільша з-поміж усіх країн (56%), й фактично залишається незмінною. У Польщі (41,2%) цей показник близький за значенням до українського. Додана вартість на одного працівника у сільському господарстві в Україні найнижча і має дуже низьке абсолютне значення. Близьке значення цього показника у Польщі (вище всього на 20%), однак це не показово - через вкрай відмінну структуру сільського господарства (у Польщі, на відміну від України, головною формою с/г-підприємств є дрібні фермерські господарства).
Індекси виробництва (харчових продуктів, а також продукції
тваринництва та рослинництва) На підставі порівняння динаміки зміни індексів можна зробити висновок, що в Україні має місце порушення пропорцій між тваринництвом та рослинництвом на користь останнього. А у Польщі індекси обидвох галузей після падіння піднялися приблизно пропорційно.
В Україні спостерігається зростання в рослинництві, однак стабільність
чи навіть продовження спаду в тваринництві.
До того ж, ріст виробництва продукції рослинництва в Україні,
очевидно, спричинений не тільки високою врожайністю, а, у першу чергу, утриманням найвищого показника розораності та збільшенням частки земель під зерновими. Сільське господарство Польщі
7) Риси схожості в промисловість.
Польща — індустріально-аграрна країна. Основні галузі
промисловості: машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана та ін.), хімічна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловість.
В структурі промисловості України,
найвищу питому вагу займають чорна металургія, машинобудування, електроенергетика, хімічна та харчова промисловості. 8) Оцінка ролі Польщі на світовому ринку (експортна продукція)
Статистика
ВВП $1,210 трлн ПКС (2018)
Ріст ВВП ▲ 5,1 % (2018)
ВВП сільське господарство: 3,3 %,
за секторами промисловість: 41,1 %, послуги: 55,6 % (2015)
Інфляція (ІСЦ) 2,0 % (2018)
Населення 17,3 % (2012)
поза межою бідності
Індекс Джіні 32,4 (2012)
Робоча сила 18,29 млн (2015)
Робоча сила сільське господарство
за секторами (12,6 %), промисловість (30,4 %), послуги (57 %) (2012)
Безробіття 10,6 % (2015)
Галузі машинобудування, залізо та
виробництва сталь, вугілля, хімікати, суднобудування, продукти харчування, скло, алкоголь, текстиль
Зовнішня діяльність
Експорт $203,7 млрд (2017)
Експортні машини та обладнання,
товари транспортні засоби та запасні частини, напівфабрикати, продукти харчування та худоба
Партнери Німеччина 27,1 %
Велика Британія 6,8 % Чехія 6,6 % Франція 5,5 % Італія 4,8 % Нідерланди 4,4 % (2015)
Імпорт $203,3 млрд (2017)
Імпортні машини та устаткування,
товари автомашини, хімікати, мінеральна сировина, паливо- мастильні матеріали та ін.
Партнери Німеччина 27,6 %
КНР 7,5 % Росія 7,2 % Нідерланди 5,9 % Італія 5,2 % Франція 4,1 % (2015)
Державні фінанси
Борг 43,4 % ВВП (2015)
Доходи 81,58 млрд (2015)
Витрати 90,24 млрд (2015)
За рівнем економічного розвитку Польща знаходиться у третій десятці
держав у світі. На світових ринках вона відома як постачальник вугілля, чорних і деяких кольорових металів, тканин, продукції сільського господарства та харчової промисловості.