Політична.Однією з головних особливостей є її змінність.

Основні зміни на карті пов’язані зі змінами конфігурації

державних кордонів, міжнародною інтеграції та дезінтеграцією. Найбільш значимі зміни були пов’язані з розпадом
СРСР, СФРЮ, Чехословаччини і об’єднанням Німеччини. Розпад СФРЮ привів до відокремлення Косова від Сербії
та утворення Республіки Косово. Процес державоутворення у низці колишніх радянських республік
супроводжувалися конфліктами, у наслідок яких утворилися самопроголошені республіки на терр. Молдови, Грузії,
Азейбарджану. Також важливою стала активізація європейської інтеграції, коли в 1993р утворилося ЄС, яке в 2013
розширилося до 28-країн-учасниць. Сепаратизм – політична діял. спрямована на відокремлення спільноти від
основної частини країни. Гострий прояв сепаратизму був в автономній області Іспанії – Каталонії, який в 2017р.
проголосив незалежність від королівства.

Організації.Міжнародні організації створюють з метою координації діяльності, вирішення суперечок, боротьби з

глобальним і регіональними проблемами. 1949 – 10 країн утворили Раду Європи (штаб квартира у Страсбурзі).
Нині її учасниками є майже всі європейські держави. У Європі утворилися дві безпекові міжнародні організації, або
військово-політичний союз. Заснований у 1949, як запобіжний захід від агресії СРСР - НАТО – війсь.-політ. союз 29
держав Європи і Півн.Америки, що зобов’язалися захищати будь-яку країну учасницю альянсу у разі здійснення
військового нападу. Впродовж періоду «холодної війни» не брав участі у військових операціях. У 1990х – Кувейта,
Боснія та Герцеговина, Косово. У 2000х – Афганістан. З позиції рф НАТО сприймається як агресивний блок, на
протидію якому в 1992 було створено ОДКБ, нині – росія, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан.

Рельєф.В Європі переважають рівнини, найбільша – Східноєвропейська рівнина (у східній Європі). На півдні лежать
Середньодунайська, Нижньодунайська низовини. Найвища точна Єврови – г.Ельбрус у Кавказьких горах, г.Монблан
у Альпах. У Північній Європі розташовані Скандинавські гори. Основна частина Європи розташована в межах
помірного кліматичного поясу. На півдні Європи сформувався субтропічний клімат середземноморського типу,
який вважається найбільш комфортним для життя. Несприятливими кліматичними явищами для Європи є повені
та повадки. Найбільш багатою на внутр.води є Зах. і Півн. Європа, тому що там багато опадів. Європа багата на
різноманітні мінеральні ресурси. У надрах Європи залягає близько 20% світових запасів вугілля, 17% цинку, 13%
свинцю, 7% міді. Кам’яновугільні басейни зосереджені в смузі від ВБ через Францію та до Польщі, також великі
поклади лежать на Донбасі. Найбільшим нафтогазоносним районом є шельфова зона Північного моря. Запаси
заліза є в районі Балтійського щита та Скандинавських гір. У Нижній Силезії видобувають мідь та кольорові метали.

Населення.За кількістю населення Європа посідає третє місце в світі (трохи менше ніж 10% світового населення).
Найзаселеніші: Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія. Середня густота населення висока—75 ос/км.
Природній рух: народжуваність – 10,3%, смертність – 10,2%. Природній приріст 0,05%. У Європі загалом частка
молодого населення до 14 років – 15%, віком 15-64–67%, більше ніж 65 – 17%. Загалом на 100 жінок припадає 96
чоловіків. Останнім часом імміграція до країн Європи набула масового характеру. Нині немісцеве населення
становить у середньому близько 10% від загальної кількості населення регіону. Основними причинами імміграції
до європейських країн є економічні: майже 40% офіційних переселенців прибули до європейських країн у пошуках
роботи. Біженці – люди, які мігрували в пошуках притулку. Більше всього біженців походить з Сирії, Афганістану,
Іраку. На території Європи проживає майже 90 різних за культурним та етнічним складом націй. 95% населення
Європи говорить мовами індоєвропейської мовної сім'ї. Панівною релігією в Європі є християнство. У Півн.Є.
переважає простентантизм, у Півд. – католицизм, у Сх.-православ’я. Іслам сповідують в Албанії, Боснії та
Герцеговині.

Первинний.Первинний сектор включає в себе сільське госп., лісове госп., риболовство, видобувну пром.. У
структурі зайнятості та ВВП більшості країн Європи первинний сектор відіграє відносно незначну роль, але його
розвиток є запорукою стабільного промислового виробництва. На Європу припадає 1/4 площ лісів земної кулі. Ліси
вкривають 44% регіону. Країнами лідерами за запасами деревини в Європі є Німеччина, Франція, Швеція, Польща.
Європа має високий рівень розвитку сільського господарства. Країни Півн.Є. спеціалізуються на молочному
скотарстві й вирощенні кормових культур. На рівнинних територіях у Зах. та Сх. Є. поширене багатогалузеве
сільське господарство. У тваринництві переважають скотарство і свинарство, у рослинництві — вирощування
зернових. Півд.Є. відома виробництвом фруктів, винограду, оливок, тютюну та олій. Повсюдно в Європі розвинені
птахівництво та вирощування овочів. Частка риболовства становить незначний відсоток ВВП, проте в Ісландії
риболовство є провідним у економіці та становить 27% нац.ВВП. Країни-лідери за обсягами вилову риби: Норвегія,
Ісландія, Іспанія. Видобувна промисловість: вугілля (Німеччина, Польща, Чехія, Україна, Сербія), нафта (Норвегія,
ВБ, Данія), природний газ (Норвегія, Нідерланди, ВБ), залізна руда (Україна, Швеція), кольорові метали (Сх.Є.),
боксити (Греція, Угорщина), мідь (Польща, Болгарія, Швеція). Також в Європі видобувається свинцеві, цинкові руди,
дорогоцінні метали, нерудні сировини, солі.

Вторинний.Вторинний сектор охоплює переробну промисловість, виробництво електроенергії та будівництво.

Промисловість в Європі високотехнологічна та різноманітна. Країни розвиненого заходу, такі як Німеччина, ВБ,
Франція, виробляють автомобілі, машини, електроніку та інші високотехнологічні товари. Електроенергетика
забезпечує виробництво електричної енергії, її передавання, розподіл і збут споживачам, задовольняючи потреби
матеріального виробництва та побутові населення. Серед європейських країн до десятки світових лідерів з
виробництва електроенергії входять Німеччина, Франція. Енергогенеруючий потенціал України співмірний з
такими країнами, як Польща та Швеція. ТЕС є провідною як у світі так і в Європі, її частка у енерговиробництві
найбільша. Розвиток АЕС в Європі суперечливий. В Європі розташовані держави з найвищою часткою
використання АЕС: Франція, Словаччина, Україна. Також певну частку в виробництві електроенергії займає вітрова,
сонячна електроенергетика та біоенергетика. Галузь будівництва активно розвивається в Європі. Це охоплює не
лише житлове будівництво, але й інфраструктурні проекти. Третинний сектор включає різні послуги. Фінансовий
сектор в Європі високорозвинений, має світове значення. Фінансові центри, такі як Лондон та Париж, грають
ключову роль у світовій економіці. Галузь транспорту є ключовою для забезпечення ефективності переміщення
товарів та осіб в регіоні та за його межами. Торгівля є важливою галуззю третинного сектору. Великі міста в Європі
пропонують розмаїття торговельних маршрутів та ресторанів, що відображає різноманіття культур та гастрономії.