z

Вторинний сектор
економіки Європи
Виконала учениця
10-В класу
Мерена Софія
 План
z

1. Вступ. Визначення
вторинного сектора
економіки
2. Галузі вторинного сектора
економіки
3. Переробна промисловість
Європи
a) машинобудування
b) хімічне виробництво
c) енергетика
d) металургія
e) харчове виробництво
4. Джерела
Вступ. Визначення вторинного сектора економіки
Вторинний сектор економіки - це сукупність видів діяльності,
завдяки яким сировина перетворюється на вироблені споживчі
товари. Це поняття, як правило, тісно пов'язане з поняттям
промисловості або виробничої діяльності, яка виробляє виготовлені
або напівфабрикати з сировини. Це через процеси трансформації,
що вимагають використання капіталу та праці. З цієї причини він
також відомий як промисловий сектор.
Вторинний сектор представлений переробними підприємствами, які
належать до провідних у світі. Фактично це «золотий фонд»
вторинного сектора економіки світу, де генерується значна частина
ідей його подальшого розвитку й удосконалення. Провідними
галузями вторинного сектора економіки європейських країн є
машинобудування, хімічна промисловість, виробництво
електроенергії традиційними й альтернативними способами, чорна
та кольорова металургія, легка й харчова промисловість. Хоча нині в
Європі більшу частину національного багатства виробляють у
третинному, тобто невиробничому секторі економіки, значення
вторинного сектора ніколи не буде другорядним. Суспільство не
може обійтися лише сферою обслуговування. Потрібні галузі
матеріального виробництва, які виробляють не тільки товари
широкого споживання, одяг і продукти харчування, а й удосконалені
транспортні засоби, верстати та механізми.
Галузі вторинного сектора економіки
У вторинному секторі ми можемо виділити чотири основні види діяльності, які охоплюють
переважну більшість функцій, що виконуються цим сектором:

• Промисловість: Вторинний сектор включає виробничу діяльність (або в цехах, або на

заводах), і з цієї причини його також часто називають "промисловим сектором". В межах
галузі також є різні галузі, такі як легка (призначена для виробництва товарів народного
споживання) та важка (призначена для отримання обладнання або капітальних товарів).
Інша класифікація галузі базувалася б на галузевому поділі: таким чином, можна було б
говорити про автомобільну, авіаційну, морську, текстильну та ін.
• Будівля: Вона охоплює будь-який вид діяльності, спрямовану на формування споруди,
незалежно від її розміру, будь то міст через річку, будинок або величезний гірський тунель.
• Енергія: На цьому етапі введіть усі види діяльності, присвячені виробництву електроенергії
шляхом перетворення первинної енергії.

З іншого боку, слід також зазначити, що іноді певна видобувна діяльність корисних копалин
або енергетичних ресурсів, така як видобуток корисних копалин або буріння нафтових
свердловин, вони також є частиною вторинного сектору. Видобуток корисних копалин полягає
у знаходженні, видобуванні та переробці гірських порід та мінералів із землі та надр. Згідно з
цим припущенням, інші видобувні види діяльності (наприклад, вирубка деревини) є частиною
первинного сектору.
Переробна
z промисловість Європи
Переробна промисловість Європи поділяється на різні галузі:
 машинобудування
 хімічне виробництво
 енергетика
 металургія
 харчове виробництво
Кожна з цих галузей відіграє важливу роль у структурі економіки Європи
і є вирішальним фактором її індустріального розвитку
Машинобудування
Європа батьківщина машинобудування. Майже третина промислової продукції Європи й
більше половини її експорту припадають саме на цю галузь. У Європі є група країн-
лідерів, які виробляють комилекс машин і механізмів, що не тільки задовольняють
внутрішні потреби цих країн, а й користуються масштабним попитом на зовнішньому
ринку. Найвищий рівень розвитку в цій галузі має автомобілебудування. Найбільшими
виробниками автомобілів є фірми Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії, Іспанії,
Швеції. Випускають автомобілі й інші держави, наприклад Україна, Польща, Росія,
Білорусь тощо. Нині фактично немає жодної країни, де б не використовували автомобілі
європейських марок
Хімічне виробництво
Хімічна промисловість у вторинному секторі господарства в Європі знаходиться на другому місці
після машинобудування. Головною особливістю її територіального розміщення є орієнтація на
райони видобутку нафти або порти, куди вона надходить. Найбільшими виробниками продукції
хімічної промисловості в Європі є країни «великої сімки». Розвиток окремих галузей хімічної
промисловості пов’язаний із наявністю чи відсутністю в тих чи інших країнах відповідної хімічної
сировини. У Німеччині в найбільших містах розвинуте виробництво пластмас і хімічних волокон, у
Великій Британії та Франції розвинута хімія тонкого органічного синтезу, особливо фармацевтична
й парфумерно-косметична. У портах цих країн знаходяться потужні нафтопереробні заводи.
Профіль Італії — органічна та неорганічна хімія й виробництво добрив. Нафтопереробна
промисловість також зосереджена в Бельгії, Нідерландах, Франції, Україні, Білорусі, Росії. Тут же
виробляють різноманітні добрива, зокрема калійні.
Фармацевтичні підприємства розміщено майже в усіх країнах Європи, далеко за її межами відомі
швейцарська, німецька, французька продукція галузі. Кожен четвертий швейцарський франк
витрачається на дослідження в галузі фармацевтики. Бельгія, Італія, Іспанія, Ірландія, Нідерланди
також входять у десятку світових лідерів.
Енергетика
Електроенергію в Європі в цілому виробляють
переважно на ТЕС. Однак у Франції абсолютно
домінують атомні, у Норвегії — гідравлічні станції. В
Ісландії використовують тепло надр Землі. В останні
роки в країнах Європи активно будують альтернативні
сонячні та вітрові електростанції. Важко назвати
країну, де знаходиться найбільша сонячна
електростанція, адже майже кожного дня їхня кількість
і кількість енергії, яку вони генерують, зростають.
Наприклад, у Німеччині 90 % усіх сонячних батарей
розміщено на дахах будинків, а в Нідерландах улітку
2017 р. відкрили найбільшу в Європі станцію, яка
використовує двосторонні сонячні батареї. До цього
часу найбільша сонячна електростанція працювала у
французькій провінції Жиронда, а ще раніше — в
Іспанії. Вітрові електростанції дають понад 11 %
енергії Німеччині та 8 % — Великій Британії, а уряд
Нідерландів уживає всіх заходів, щоб до 2050 р. країна
споживала лише відновлювану енергію.
 Металургія
• Чорна металургія Європи орієнтується в розміщенні на басейни вугілля, залізної та
марганцевої руди, вторинну й імпортну сировину та паливо (Велика Британія,
Німеччина, Франція, Італія, Польща, Росія тощо).
• Серед галузей кольорової металургії в Європі домінують алюмінієва та мідна. Перша
з них традиційно тяжіє до джерел дешевої електроенергії (Швеція, Норвегія, Росія,
Німеччина), а також до родовищ алюмінієвої сировини (Італія, Франція). Для
виплавлення міді використовують дешеву сировину з країн, що розвиваються.

кольорова металургія

чорна металургія
Харчове виробництво
Європа має потужну харчову промисловість, яка базується переважно на місцевій
сировині. Розвиток отримали майже всі галузі. Особливо виокремлюються
борошномельно-круп’яна, макаронна (Італія), м’ясна (Німеччина, Велика Британія,
Нідерланди, Франція, Швейцарія), молочна (країни Скандинавії, Франція, Швейцарія),
олійно-жирова (Україна, Італія, Іспанія, Греція, Франція та ін.). Значного розвитку набула
кондитерська й виноробна промисловість (Франція, Німеччина, Італія, Португалія, Іспанія,
Люксембург, Нідерланди, Австрія, Швейцарія та ін.).
 Джерела
z

• https://uahistory.co/pidruchniki/masl
yak-geography-10-class-2018-stand
ard-level/9.php
• https://kvpubd.kiev.ua/wp-content/u
ploads/2022/08/urok-9-8.pdf
• https://naurok.com.ua/prezentaciya-
vtorinniy-sektor-ekonomiki-kra-n-vro
pi-262924.html