Тема уроку:

Глобальні ланцюги
доданої вартості
Глобальні ланцюги доданої вартості у виробництві чорних металів,
алюмінію, міді; чинники та форми спеціалізації країн
 Значення галузей. Основні центри фінансування та контролю глобального ланцюга доданої вартості

• У сучасному світі метали є важливим

конструкційним матеріалом. У минулі
століття найбільше використовувалися
сплави заліза: чавун і сталь. Нині
завдяки розвитку інформаційних
технологій зростає роль кольорових і
рідкісноземельних металів.
• У глобальних ланцюгах доданої вартості
можуть бути задіяні компанії
(підприємства) кількох країн,
розміщених на різних континентах.
Тому країни мають різну міжнародну
спеціалізацію. Кінцеві споживачі товарів
чи виробів ще більше розпорошені по
світу.
 Особливості розміщення
• Особливістю ринку чорних металів є тісний зв'язок між розміщенням виробничих потужностей
з виплавки первинного чавуну та сталі й прокатом масових видів сталевої продукції. Головні
потужності контролює ТНК «МітталСтілл», яка створила глобальні ланцюги доданої вартості.
Наприклад, на її металургійний завод у м. Дюнкерк (Франція) залізну руду завозять з Бразилії,
кам'яне вугілля — з Польщі та Південної Африки, а готовий прокат постачають на
машинобудівні підприємства Франції та інших країн-членів ЄС.

• Процес переробки руд чорних і кольорових металів та випуску кінцевої продукції прокату не
має обмежень щодо розміщення виробничих потужностей, тому у світі існують як великі
металургійні комплекси, так і малі заводи, сировиною для яких переважно є брухт
відповідних металів.
• Великі підприємства переважно орієнтовані на експорт, а малі — на забезпечення внутрішніх
потреб.
• Більшість міжнародних поставок становлять великі партії масових виробів із чорних металів та
сталі, що відбуваються в рамках виробничої кооперації з машинобудівними заводами на
довготривалій основі
 Найбільші ТНК з виробництва сталі
• У металургії посилилися процеси
глобалізації, що проявилися в
домінуванні ТНК. Найбільша компанія
світу з виплавки сталі – ArselorMittal,
зареєстрована в Люксембурзі, має
представників у 60 країнах світу на усіх
материках, окрім Австралії. До провідних
світових ТНК-виробників сталі також
належать Baosteel (Китай), POSCO
(Республіка Корея), Nippon Steel (Японія),
U.S. Steel (США), Gerdau (Бразилія).
Найбільшими за обсягом виробництва
алюмінію компаніями є UС RUSAL
(Росія, Швейцарія), Alcoa Inc. (США),
Alcan (Канада), CHALCO (Китай).
Однією з найбільших мідеплавильних
компаній світу є чилійська Codelco Norte.
 Продовження…
• Зосередження більшої частини сучасних підприємств металургії в Китаї
привело до змін у міжнародній спеціалізації інших країн світу.
• Малі розвинені країни спеціалізуються на експорті та виробництві
окремих видів прокату. Наприклад, Бельгія має міжнародну спеціалізацію
на виробництві плоского прокату з легованої сталі.
• Так само країни, що розвиваються, які володіють власними великими
покладами залізної і марганцевої руди та кам'яного вугілля, успішно
розвивають власну чорну металургію, орієнтовану на експорт.
Наприклад, у Бразилії більшість нових сталеливарних заводів постачають
за кордон товарні сляби* за значно меншою ціною, ніж на світовому
ринку
*У металургії-напівпродукт металургійного
виробництва - товста сталева заготовка
прямокутного перетину з великим відношенням
ширини до висоти.
 Продовження…
• Оскільки виробництво чорних металів (чорна металургія) та важких кольорових
металів (зокрема, міді) є матеріаломістким, у минулому єдиним чинником, що визначав
спеціалізації країн щодо їх виробництв, був сировинний.
• У чорній металургії найбільш вдалим вважалося територіальне поєднання покладів
залізної руди та коксівного вугілля. При цьому всі стадії переробки сировини (від її
видобутку до виробництва кінцевої продукції) здійснювалися в межах однієї країни.
• У наш час завдяки новітнім технологіям матеріаломісткість виплавки металів
знижується. Все більше виплавлять вторинних металів: уже до 20% виплавленої міді
одержують з брухту. Так, у Великій Британії, Франції, Німеччині, Бельгії існує лише
переробна мідна промисловість.
• У більшості високорозвинутих країн власні рудні ресурси виснажилися. Через те
металургійні підприємства перемістилися до морських портів, якими надходить
сировина з країн, що розвиваються, з орієнтуванням на транспортний чинник.
• Так сформувалася спеціалізація одних країн на видобутку рудної сировини, а інших –
на їх переплавленні в готові метали. Це зумовило необхідність міжнародного
кооперування.
Країни-лідери в експорті чорних металів у світі (млн т, 2018 р.)

• Лише найбільші світові

виробники чавуну і сталі мають
власні глобальні ланцюги від
сировини до випуску готового
прокату. Тому головними
чинниками розміщення
підприємств чорної металургії є
поєднання ціни залізорудної
сировини із ціною на сталь у
країнах збуту готової кінцевої
продукції. Це дає змогу визначити
довготривалу прибутковість
відповідного виробництва.
 Ланцюги виробництва сталі та міді

• Ланцюг доданої вартості виробництва сталі та міді складається з таких

стадій: видобуток та збагачення сировини транспортування збагачених
руд виплавка металу (чавуну, сталі, міді) споживання металу.

Видобуток Виплавка
та Збагачення металу: Споживання
Транспорту
збагачення руд чавун, металу
вання
сировини сталь, мідь
Особливості виробництва кольорових металів (легких)
• Металургія легких кольорових металів (алюмінію, титану, магнію) є енергомісткою (на 1 т металу – 17 – 60
тис. кВт-год). Через те підприємства з їхньої виплавки споруджено біля електростанцій, тобто зорієнтовано на
енергетичний чинник.
• Металургія алюмінію має певні особливості. Ланцюг доданої вартості виробництва алюмінію складається з
таких стадій:
А Б В Г Д Е
а) видобуток сировини (бокситів)
Б) транспортування руд
В) виробництво глинозему
Г) транспортування глинозему
Д) виробництво первинного (металічного) алюмінію та сплавів
Е)споживання алюмінію та
сплавів.
Виробництво глинозему з руди є дуже матеріаломістким: на 1 т продукції витрачається 4 – 8 т бокситів, 6 т
вапняків та 0,5 т соди, тому це виробництво наближене до сировини.
Так у алюмінієвій промисловості склалося постадійна спеціалізація та кооперування між країнами різних типів.
Перша та друга ланки виробництва алюмінію здійснюються зазвичай у країнах, які мають поклади алюмінієвих
руд.. Третя стадія – виробництво металічного алюмінію – вимагає значних витрат електроенергії, тому тяжіє до
електростанцій (розвинуті країни)
Останнім часом суттєво зросли обсяги виплавки алюмінію в Китаї (понад половину обсягу в світі) та в
країнах, що розвиваються: Індії, ОАЕ, Бахрейні, Бразилії, Саудівській Аравії, Катарі.
 Виробництва вторинного сектору
виробництво транспортних засобів, електроніки, фармацевтичної
продукції
Усе більшого значення набуває фармацев-
тична промисловість. Вона вирізняється
надзвичайно високою концентрацією та
значними витратами на дослідження, тому всі
шість лідерів — розвинені держави: Німеччина,
Швейцарія, США, Велика Британія, Бельгія та
Франція.
Швидко розвивається фармацевтична галузь в
Індії та Китаї
 Виробництва вторинного сектору
виробництво текстилю, одягу, взуття
• 70 % усіх тканин виробляють в Азії.
• Бавовняне виробництво набуває усе більшого значення в
Індонезії, Єгипті, Пакистані; вовняне – в Туреччині, Республіці
Кореї, Аргентині.
• Виробництвом готового одягу, якісного взуття, аксесуарів
(рукавичок, краваток, парасольок) відомі підприємства США,
Італії, Німеччини, Франції, Великобританії, Японії.
• Законодавцями світової моди є Париж, Мілан, Лондон, Відень
(проте нині там майже не існує великих швейних та взуттєвих
фабрик).
• Португалія – головна «швейна фабрика» Європи, а
Італія – велетенська «фабрика взуття».
• Азійські країни, у яких шиють одяг світових брендів, – це
Туреччина, Китай, Індонезія, В’єтнам, Таїланд, Філіппіни,
Малайзія, Індія.
Домашнє завдання:

1. Опрацювати матеріал §24.

2. Вміти усно відповідати на
запитання після§24.
3. Виконати практичну роботу
№8.