Швейцарія

Швейцарія є високо розвинутою країною з експортоорієнтованою економікою. Не маючи

значних запасів корисних копалин, зокрема паливних, країна посідає перше місце у світі індексом
глобальної конкурентоспроможності економіки, є однією зі світових лідерів за показником ВВП на
одну особу.
Загальний показник ВВП складає 660 млрд. дол. США на рік. Структура економіки
Швейцарії характерна для економічно високорозвинених країн, що перебувають на
постіндустріальному етапі розвитку. Переважає частка сфери послуг, внесок якої у ВВП країни
становить 490 млрд. дол. США. Промисловість дає 129 млрд. дол. США, будівництво 36 млрд. дол.
США, сільське господарство ( с / г ) та лісове 5 млрд. дол. США.
Добувна промисловість не відіграє значної ролі в економіці Швейцарії. Її внесок у ВВП
країни становить 5 млрд. дол. США.
Переробна промисловість Швейцарії є однією з найважливіших сфер національної
економіки, незважаючи на те, що її частка в структурі ВВП країни знижується. Так за офіційними
даними, від 1980р. до сьогодення частка цього сектора економіки у ВВП країни знизилася від 23,8%
до 19-20%. При цьому обсяги виробництва в обробних галузях Швейцарії збільшилися, зросла і
продуктивність праці.
Серед виробництв обробної промисловості провідними є машинобудування(включаючи
загальне машинобудування, електротехніку, електроніку, годинникову промисловість),
хімічна( включаючи фармацевтику), окремі виробництва харчової промисловості.
Велике значення має електроенергетика ( виробництво 64 млрд. кВт на годину). Близько
34% електроенергії у Швейцарії виробляється на АЕС, 60% на ГЕС, інші 6% на ТЕС і ВЕС. Основна
маса ГЕС розташована в Альпах. За ініціативою «зелених» будівництво нових АЕС тимчасово
припинено.
Металургія не відіграє значної ролі в економіці країни. Водночас дві третини всього
золота, яке видобувається у світі, щорічно ввозиться до Швейцарії, а саме до кантону Тічино. Там
розташовані підприємства з очистки золота. Які працюють відповідно до правила чотирьох
дев’яток(99,99% чистого продукту).
Машинобудування є сферою спеціалізації. У значних обсягах виробляється медичне та
промислове( зокрема поліграфічне) обладнання, сучасні верстати, машини для обробки полімерів
тощо. Світову популярність завоювали швейцарські годинники. У 2016 р. загальний обсяг експорту
годинникової промисловості, включаючи комплектуючі та механізми, становив понад 30 млн. шт.
(особливості місцевої годинникової промисловості – не стільки великі обсяги виробництва, скільки
висока вартість).
Хімічна промисловість Швейцарії виробляє ліки й вітаміни, а також харчові добавки,
ароматизатори, засоби захисту рослин, хімічні речовини для промислового застосування, пігменти,
фарби, лаки. За обсягами експорту ліків на одну особу( фармацевтична промисловість є сферою
спеціалізації) Швейцарія є абсолютним світовим лідером. Так, компанія «Новартіс» є лідером із
товарообігу на світовому ринку медикаментів. У 2016 показник досяг майже 50 млрд. дол. США.
Широко відома висока якість швейцарських продуктів харчування, зокрема шоколаду
численних сирів, дитячого харчування.
В економіці Швейцарії домінують ТНК, які успішно витримують конкуренцію на світовому
ринку і посідають на ньому провідні позиції. Це компанії: «Нестле». «Новартіс», «Алюсюісс», Асеа
Браун Бовері».
 Норвегія
Норвегія є високо розвинутою країною з експортоорієнтованою економікою. Загальний
показник ВВП складає 430 млрд. дол. США на рік. Структура економіки Норвегії значною мірою
відповідає структурі, характерній для економічно високорозвинених країн, що перебувають на
постіндустріальному етапі розвитку. Переважає частка сфери послуг, внесок якої у ВВП країни
становить 258 млрд. дол. США. Промисловість дає 142 млрд. дол. США, будівництво 22 млрд. дол.
США, сільське господарство ( с / г ) та лісове 8 млрд. дол. США.
Добувна промисловість в економіці Норвегії відіграє дуже важливу роль, Її частка у ВВП
країни є однією з найвищих у Європі і становить 9%. Пріоритетною сферою норвезької економіки є
видобуток нафти та природного газу на 80 родовищах( 62 – Північному морі, 16 – Норвезькому і 2 –
Баренцевому). У 2016 році було одержано 80 млн. тонн нафти, 117 млрд. м кубічних газу. Завдяки
гідроресурсам внутрішнє споживання вуглеводнів у Норвегії незначне, понад 90% паливних
ресурсів експортується( існує залежність від нафтових доходів).
Потужною є електроенергетика ( виробництво 149,5 млрд. кВт на годину). Вона забезпечує
Норвегії перше місце у світі з виробництва електроенергії на одну особу і створює умови для
розвитку інших сфер господарства та експорту. Майже 96% електроенергії у Норвегії виробляється
на ГЕС, 2,5% на ТЕС, 1,7% на ВЕС.
Чорна металургія Норвегії спеціалізується на виготовленні феросплавів, а кольорова на
виробництві алюмінію, нікелю, магнію, міді, цинку. При цьому використовуються не тільки власна
сировина, а й привізна. Так виробництво первинного алюмінію здійснюється виключно з імпортної
сировини. Значна частина продукції металургії експортується.
Машино будування значною мірою забезпечує обладнанням інші сфери промисловості,
Випускаються морські платформи для видобутку природного газу і нафти на шельфі, гідравлічні
турбіни для електростанцій, електротехнічне та електронне обладнання, сучасні технологічні лінії
для рибообробної промисловості. Одним із найстаріших виробництв є суднобудування, його
продукція відповідає найвищим вимогам якості й має широке визнання в усьому світі. Щорічно на
норвезьких підприємствах будується 75-100 суден шоста частина експортується. Найбільше
виробляється спеціальних суден.
Хімічна промисловість є сферою спеціалізації. Наявність сировинної бази та дешевої
електроенергії обумовлює виробництво нафтопродуктів, азотних добрив, лакофарбових матеріалів,
вибухових речовин, а також вакцин для аквакультури. В останні роки швидко розвивається
нафтохімія і на її базі – виробництво пластмас та інших синтетичних матеріалів.
Харчова промисловість здебільшого спеціалізується на переробці риби, зокрема на
виробництві високоякісних консервів. Для внутрішніх потреб виробляють м’ясні та молочні
продукти.
Легка промисловість забезпечує внутрішні потреби, виробляючи теплий одяг і взуття.
Важливу роль в економіці країни відіграє целюлозно - паперова промисловість, яка щорічно
виробляє 2 млн. тонн паперу.
Високо розвинуті країни – країни які мають високий рівень економічного розвитку, високі
показники ВВП на душу населення. Ці країни мають тривалу історію розвитку ринкової економіки,
широтну й різноманітну структуру господарства, значні можливості імпорту й експорту тощо.
Також вони відрізняються високим рівнем розвитку інформаційних технологій, інтенсивний
характер розвитку, високі стандарти життя населення. Більшість із цих країн вступили в
постіндустріальну стадію розвитку.
Серед високо розвинуті країни виділяють два підтипи:
1) Провідні країни, або «Велика сімка» до яких належать такі європейські держави: Німеччина,
Франція, Італія, Велика Британія.
2) Розвинуті країни Європи, до яких відносять: Австрія, Бельгія, Данія, Ісландія, Люксембург,
Нідерланди, Норвегія, Фінляндія, Швейцарія, Швеція.
ВВП( Валовий внутрішній продукт) – сукупна вартість усього обсягу кінцевих товарів і послуг,
вироблених на території держави за рік не залежно від національної належності підприємств.
Національна економіка – історично сформована сукупність підприємств і установ, які працюють
на території певної держави з метою задоволення потреб людей і підвищення їхнього рівня життя.
Промисловість – складова матеріального виробництва, яка об’єднує підприємства, що
виробляють електроенергію, знаряддя праці, предмети побуту, забезпечує потреби в паливі,
сировині, матеріалах, різноманітних товарах.
Структура промисловості країн – поділ промисловості на видобувну і обробну, а останні на
окремі виробництва, й характеризується певними співвідношеннями і взаємозв’язками.
Спеціалізація – зосередження діяльності підприємства на виробництві певної однорідної продукції.
Спеціалізація території – зосередження господарської діяльності території на виробництві певного
виду продукції, переважна частина призначена для обміну.

Транснаціональні корпорації(ТНК) – великі господарські об’єднання, до складу яких входять

первинне материнське підприємство в базовій країні та його закордоні філії.