Тема: Світ наприкінці ХІХ ст. – на початку ХХІ ст.

Початок Першої світової війни

Мета: розкрити характерні риси суспільно-політичного, економічного та культурного

розвитку країн світу кінця ХІХ – початку ХХІ ст., на конкретних прикладах показати
основні тенденції цього історичного періоду, розкрити причини Першої світової війни,
стратегічні цілі та плани воюючих держав ознайомити студентів із перебігом бойових
дій на Балканах і на Кавказі, формувати вміння працювати з текстовою порівняльною
історичною таблицею, простежувати причинно-наслідкові зв'язки, удосконалювати
навички роботи з історичною картою, формувати вміння порівнювати історичні
періоди, робити об’єктивні висновки про особливості історичного розвитку країн світу,
виховувати у дусі патріотизму та національної свідомості.

План.
1. Періодизація світового розвитку в першій половині ХХ ст. - початок ХХІ ст.
2. Характерні ознаки індустріального суспільства
3. Соціально-економічний розвиток та політичне життя
4. Причини війни і цілі держав
5. Австро-сербський конфлікт. Липнева криза 1914 р.
6. План Шліффена. Вступ у війну великих держав Бойові дії у 1914 р.

Періодизація світового розвитку в першій половині ХХ ст. - початок ХХІ ст.

1900 – 1904 Відносно стабільне економічне і міжнародне становище в світі.

рр.
1905 – 1913 Посилення суперечностей між країнами світу, назрівання світової
рр. війни.
1914 – 1918 Перша світова війна
рр.
1918 – 1923 Повоєнна нестабільність. Повоєнне облаштування світу:
рр. формування нового балансу сил, утворення нових держав,
встановлення кордону та інше.
1924 – 1929 Період економічної стабілізації.
рр.
1929 – 1933 Період «Великої депресії». Встановлення фашистських диктатур в
рр. Європі. Світова економічна криза (1929- -1933 рр.)
1933 – 1939 Період назрівання Другої світової війни. Зростання міжнародної
рр. напруженості, початок воєн за перерозподіл світу. Економічна
криза (1937 – 1939 рр.)
Утворення двох осередків світової війни: в Європі і на Далекому
Сході. Боротьба за колективну безпеку в Європі, проти фашизму.
Початок Другої світової війни
1939 – 1945 Друга світова війна
рр.
Середина Холо́ дна війна́ — глобальна геополітична, економічна та
1940-х ідеологічна конфронтація між Радянським Союзом і його
початок 1990- союзниками, з одного боку, і США та Західною Європою і їх
х рр. союзниками — з іншого
9.05. 1950 р. Початок європейської інтеграції.
 7. 02 1992 р Підписано Договір про Європейський Союз, який набув чинності 1
листопада 1993 року.
1985—1991 Розпад Радянського Союзу ліквідація влади КПРС. Крах
рр. комунізму у Східній Європі та дезінтеграція СРСР

Кінець XX ст. Нова геополітична ситуація в світі.

– початок ХХІ
ст.

Характерні ознаки індустріального суспільства

Наприкінці ХІХ ст. індустріальне суспільство стояло на порозі нового
технічного перевороту. На зміну «добі пари» йшла «доба автомобіля та
електротехнічна доба». Якщо раніше основною галуззю промисловості була легка,
то тепер провідного значення набула важка індустрія. Характерними рисами
науково-технічної революції стали:
 застосування електроенергії в усіх галузях виробництва і побуту;
 витіснення заліза сталлю;
 зростання видобутку та переробки нафти;
 поширення двигунів внутрішнього згорання.
В індустріальному суспільстві змінилася роль держави

Завершення формування на початку XX ст. індустріального суспільства

в Англії, Франції, Німеччині, Росії, США та Японії.
Прискорений розвиток нових галузей промислового виробництва
(машинобудування, автомобілебудування, електротехнічна,
Основні нафтохімічна промисловість тощо)
цінності Науковий і технічний прогрес.
та Модернізація виробництва.
здобутки Складання ринкових відносин.
Становлення правових держав.
Соціальний реформізм (запровадження соціального страхування, 8-
годинного робочого дня, заборона дитячої праці, пенсійне забезпечення
тощо).
 Технічний процес супроводжується будівництвом величезних підприємств і
створення особливих капіталістичних об’єднань – монополій. Їх розподіляють на
чотири типи:
картель — об’єднання кількох підприємств однієї галузі; його учасники укладають
угоду щодо розподілу ринків збуту та цін, зберігаючи власність над засобами
виробництва і продукцією та комерційну самостійність;
синдикат — об’єднання підприємств, що виробляють однорідну продукцію; за
учасниками синдикату зберігається власність на засоби виробництва і виробнича
самостійність, але вони втрачають комерційну самостійність; вироблена продукція
реалізується як власність синдикату через спеціальну контору;
трест — підприємства, що входять до цієї організації, позбавлені виробничої й
комерційної самостійності; їх власники передають тресту засоби виробництва і
натомість отримують акції відповідно до внесеної ними суми паю;
концерн — об’єднання ряду підприємств різних галузей господарства (торговельних
фірм, банків, транспортних компаній), що перебувають під єдиним фінансовим
контролем.
У Німеччині переважали картелі і синдикати, у США — трести і концерни.
У цей час банки перетворюються на монополістів. Вони:
 розпоряджаються майже усім грошовим капіталом,
 значною частиною засобів виробництва і
 джерел сировини у своїй країні і ряді інших держав.
Контроль за господарським життям країни потрапляє до рук всесильної фінансової
олігархії. Переважна маса цінностей зосереджується в руках незначної кількості
магнатів капіталу.

У період, коли країни вступили в індустріальне суспільство, де панують

монополії, типовим стає вивезення капіталу. Лише протягом перших 13 років XX ст.
капіталовкладення провідних держав зросли удвічі. Вивезення капіталу відбувалося
нерівномірно. Провідне місце тут належало Великій Британії. На 1900 р. її закордонні
інвестиції становили 20 млрд. доларів, Франції — 10 млрд., Німеччини – 4 млрд., a
США — тільки 0,5 млрд. доларів.
Вивезення товарів та капіталу зв’язало більшість регіонів з європейськими
центрами промисловості й банками. Була сформована система світового
господарства.
Доктрина народного суверенітету:
верховна влада належить народові, який здійснює її, обираючи своїх представників у
центральні та місцеві органи влади:
 Згідно з доктриною розподілу влади всі три гілки влади — законодавча,
виконавча судова мали залишатися незалежними і взаємно врівноважувати одна одну,
щоб не допустити концентрації влади, що могло привести до встановлення
деспотичного режиму.
Таким чином, характерними ознаками індустріального суспільства є:
1) створення індустріальної системи господарства;
2) прискорення процесів урбанізації, пролетаризації, соціального
розшарування суспільства:
3) концентрація виробництва і капіталу, створення монополій;
4) злиття банківського капіталу з промисловим, виникнення фінансової олігархії;
б) вивезення капіталу;
6) утворення міжнародних монополістичних союзів;
7) широке використання досягнень науково-технічного прогресу;
8) зростання ролі держави в регулюванні економічних, соціальних і політичних
процесів, поява методів державно-монополістичного регулювання;
9) парламентський устрій, втілення принципу розподілу влад;
10) зміна психології людини і світоглядних цінностей в дусі підприємництва.

Соціально-економічний розвиток та політичне життя

У політичному устрої простежувались дві тенденції розвиток держав унітарного
й федеративного типу. Прикладом унітарних держав на початку століття були Велика
Британія, Франція, Італія. Влада у них зосереджувалася в центральних органах, місцеві
органи могли самостійно вирішувати лише другорядні питання. З одного боку, це
сприяло національній консолідації, а з іншого — спричиняло невдоволення через
недостатнє урахування особливостей регіонів.
За федеративного устрою влада поділяється між центральним і регіональним
урядами. Засади федералізму найбільш послідовно втілювалися в Сполучених Штатах
Америки.

Робота з картою. За розповіддю викладача та опрацюванням карти «Європа

напередодні Першої світової війни» заповніть таблицю.

«Європа напередодні Першої світової війни»

Країни «Антанти» Країни «Троїстого союзу» Нейтральні
 Наприкінці XIX ст. — на початку XX ст. завершився процес формування
індустріального капіталістичного суспільства.
За своїм соціально-економічним розвитком країни, в яких на початку XX ст.
відбувався процес індустріалізації, умовно можна поділити на три групи («ешелони»).
Першу групу очолювали Англія, Фракція, США; далі йшли країни Центральної і
Південно-Східної Європи, Іспанія, Росія; останніми були держави Латинської
Америки, Азії й Африки.
Такі країни, як Німеччина, Італія, Японія, випереджали країни «другого
ешелону», але і в першому їх не визнавали за рівних. Вони відверто вимагали собі
«місце під сонцем».

Соціальна й політична атмосфера на початку XX ст. була напруженою. Великі

держави почали утворення союзів: у 1882 р, був підписаний таємний союзницький
договір між Німеччиною, Австро-Угорщиною й Італією (Троїстий союз).
1882 р. - Троїстий союз, Німецький канцлер О. Бісмарк укладає договір з
Австро-Угорщиною й Італією. Ця коаліція була спрямована одним вістрям проти
Франції, другим – проти Росії.
Їм протистояв альянс Англії, Франції і Росії, так звана Антанта (1907 p.).
1894 р. – оформлено Франко-російський союз
1904 р. – підписано таємну англо-французьку угоду (Антанта).
1907 р. – укладено англо-російський договір
Гонка озброєнь ще більше посилилася, лідирувала тут Німеччина. Тому вона у
1914 р. шукала лише приводу для щонайшвидшого розв’язання війни.

Проблемне запитання:
Чи можна було уникнути Першої світової війни?

Причини війни і цілі держав

Причини війни:
 Загострення суперечностей між провідними державами світу внаслідок
нерівномірності їх економічного та соціально-політичного розвитку.
 Наявність двох ворогуючих блоків — Троїстого союзу та Антанти.
 Гонка озброєнь.
 Загарбання нових територій, контроль над ринками збуту та джерелами
сировини.
 Бажання урядів воюючих країн відвернути увагу народів від внутрішніх
проблем.
 Кожна з ворогуючих країн мала свої стратегічні плани:

Війна була несправедливою і загарбницькою для всіх держав воюючих

блоків, кожна з яких переслідувала виключно свої цілі, намагаючись досягти їх
за рахунок сусідів.

Австро-сербський конфлікт. Липнева криза 1914 р.

Запитання для дискусії.
У 1910-1914 роках в Європі відбулося близько 40 замахів і вбивств державних і воєнних
діячів. Чому саме вбивство у Сараєві стало приводом до початку Першої світової війни?
Привід 28 червня 1914 р. — убивство в місті Сараєво (Боснія) спадкоємця австро-
угорського престолу Франца Фердинанда сербським націоналістом Г.
Принципом.

Робота з документами. (Користуйтесь пам’яткою для роботи з документами)

Робота з документами.
З повідомлення австро-угорського посла у Берліні про зустріч з Вільгельмом ІІ 5
липня 1914 р.
«Кайзер сказав мені, що ми можемо покластися на цілковиту підтримку Німеччини. На
думку кайзера Вільгельма, не варто зволікати. Якщо між Австро-Угорщиною та Росією
вибухне війна, то Німеччина стане на наш бік. Кайзер шкодуватиме, якщо ми не
скористаємося теперішньою ситуацією, яка тепер усім нам на користь...»

Витяг із протоколу засідання австро-угорського уряду 7 липня 1914 р.

«...Суто дипломатичний успіх, коли б він закінчився цілковитим приниженням Сербії, не
мав би цінності. Тому треба висунути Сербії настільки радикальні вимоги, щоб можна
було заздалегідь передбачити їх відхилення та вдатися до радикального розв’язання
питання через воєнне втручання».

23 липня Австро-Угорщина передала урядові Сербії ультиматум, який

порушував суверенітет останньої, означав втручання у внутрішні справи.
Великі держави зайняли вичікувальну позицію, щоб не бути звинуваченими у
змовництві. В установлений термін Сербія оголосила про свою згоду прийняти
умови ультиматуму. Виняток становив пункт, де йшлося про участь австрійської
поліції у проведенні слідства на території Сербії. Цього вистачило, щоб погрози
було здійснено. 28 липня австро-угорські війська вторглись на територію Сербії.
Розпочалось артилерійське бомбардування Белграда.

Вирішення проблемного запитання.

Чому саме вбивство у Сараєві стало приводом до початку Першої світової
війни?

План Шліф фена. Вступ у війну великих держав. Бойові дії у 1914 р.
План Шліффена. За рік до початку воєнних дій у Німеччині було підготовлено
воєнно-оперативний план нападу на Францію та Росію. Німецькому імператорові
про нього доповів начальник генерального штабу Німеччини Г. фон Мольтке. В
основу наступних воєнних дій було покладено план генерала Шліффена —
начальника німецького генштабу в 1891-1905 рр.
Неминучість війни на два фронти для Німеччини була очевидною. Тому
головною ідеєю стратегічного плану було бити противників нарізно.
На початковому етапі війни на заході (проти Франції) передбачалося зосередити
близько 80% збройних сил Німеччини, а решту — на сході (проти Росії). Удар по
Франції передбачалось завдати через нейтральну Бельгію північніше Парижу в
обхід основних сил французької армії. В результаті такого стратегічного маневру
(“непрямого удару”) передбачалось оточити і знищити французьку армію ще до
того, як Росія завершить мобілізацію своєї армії. Після розгрому протягом 4-6
тижнів французької армії Німеччина мала перекинути війська на схід і в перебігу
блискавичної війни завдати нищівної поразки Росії.
Вступ у війну великих держав.
23 липня Австро-Угорщина під тиском Німеччини висунула ультиматум
Сербії.
25 липня Австро-Угорщина розірвала з Сербією дипломатичні відносини,
незважаючи на згоду сербського уряду виконати майже всі її
умови.
28 липня Австро-Угорщина оголосила Сербії війну. Столицею Сербії
Белград було піддано артилерійському обстрілу.
30 липня Росія як союзниця Сербії оголосила загальну мобілізацію.
1 серпня Німеччина оголосила Росії війну, не отримавши відповіді на
вимогу припинити мобілізацію. Початок Першої світової
війни.
3 серпня Німеччина оголосила війну Франції та Бельгії.
4 серпня Великобританія під приводом захисту Бельгії оголошує війну
Німеччині. Разом з нею у війну вступили її домініони та Індія.
6 серпня Австро-Угорщина оголосила війну Росії. У відповідь війну Австро-
Угорщині оголосили Великобританія і Франція.
23 серпня Японія оголосила війну Німеччині після відмови останньої
передати їй свої території у Китаї.
Війна перетворилася на світову.

Співвідношення сил між Антантою і Троїстим союзом на початку війни

 Жодна зі сторін не володіла достатніми засобами, аби безповоротно змінити
перебіг подій. Тому вони намагались якомога швидше втягнути до цієї світової
бійні інших союзників.
Масштаби У війні брали участь 33 (36, 38) країн світу. Мобілізація на фронт 73,5
млн. осіб. Демографічні втрати — 10 млн. осіб.

Вступ країн у Першу світову війну

Рік Антанта та її союзники Німеччина та її союзники

1914 Сербія, Росія, Франція, Бельгія, Австро-Угорщина,
Чорногорія, Великобританія її Німеччина, Туреччина
домініони та колонії, Японія, Єгипет
1915 Італія Болгарія
1916 Португалія, Румунія
1917 США,. Куба, Греція, Сіам, Ліберія,
Китай, Бразилія
1918 Гватемала, Нікарагуа, Коста-Ріка, Гаїті,
Гондурас

Бойові дії у 1914 р.

Театр
Головні події
воєнних дій
 Серпень. Німецькі війська вторглися в Бельгію та Люксембург.
Після прикордонної битви французька і британська армії були змушені
відступити під загрозою оточення.
Західно-  Вересень. Німецька армія здійснила наступ на Париж, битва на р.
європейськи Марна, у якій англо-французькі війська зупинили наступ німців.
й Провал плану «блискавичної війни».
 Грудень. Перехід до «позиційної війни». Утворився позиційний
фронт відстанню – 720 км – від швейцарського кордону до Північного
моря.
 Серпень. Війська Росії розпочали наступ на Східну Пруссію
(командуючий великий князь Микола). Спочатку наступ розгортався
успішно.

 Серпень – листопад. Наступ російських військ на Галичині

(командуючий генерал О. Брусилов). Початок Галицької битви, у
Східно- результаті якої російські війська захопили Львів, встановили облогу
європейськи Перемишля, вийшли до Карпат. Російські війська відбили спробу
й контрнаступу німецьких та австро-угорських військ, перешли до
оборони. З обох сторін брали участь 1,5 млн осіб. У Галичині був
сформований легіон Українських січових стрільців (УСС). Українські
легіонери успішно воювали в складі австрійської армії й особливо
відзначилися в боях на горі Маківці в Карпатах навесні 1915 р.
 Вересень. Німецькі війська спромоглися відкинути російську
армію від Східної Пруссії, відбулися запеклі бої на території Польщі.
 Серпень – грудень. Австро-угорські війська вторглися у Сербію
Балканський
але були відкинуті на вихідні позиції сербською армією.
Близькосхід-  Жовтень – листопад. Вступ у війну Туреччини на боці Троїстого
ний союзу. Турецькі і німецькі кораблі обстріляли російські міста
Одесу, Севастополь, Феодосію, Новоросійськ.
  Росія, Великобританія і Франція оголосили війну Туреччині.
Туреччина оголосила „священну війну” проти країн Антанти та
розгорнула шість армій в районах проток Дарданелли та Босфор,
Турецької Вірменії, Сирії, Палестині, Месопотамії.

 Грудень (1914 р.) – січень (1915 р.) Турецька армія розпочала

наступ в Турецькій Вірмені, але була розгромлена російськими
військами.
 Російсько-турецький фронт у Закавказзі розтягнувся на 350 км. Тут
наступ турків був невдалим. У Сарикамиській битві (грудень 1914
– січень 1915 рр.) основні сили турецької армії було розгромлено.
Російські війська вступили на територію Туреччини. Вину за
поразку турецьке керівництво поклало на вірмен, які начебто
сприяли просуванню росіян. Проти вірмен були влаштовані
погроми і різанина. На кінець 1915 р. з 2,1 млн. вірмен в Туреччині
залишилося 600 тис. Такого геноциду людство ще не знало. Це був
перший прецедент, який потяг за собою цілу низку масових
убивств за національною, расовою ознакою ні в чому невинних
людей, що сталися у ХХ ст. Одними з причин ненависті турків до
вірмен були: релігійна нетерпимість (вірмени християни, турки –
мусульмани), домінування вірмен в економічному житті імперії
(80% внутрішньої і 50% зовнішньої торгівлі було в їх руках).

 Носили обмежений характер.

Воєнні дії на  Бойові дії відбулися на Північному і Чорних морях,
морі Атлантичному, Тихому та Індійському океанах, але вирішальної
перемоги не здобула жодна із сторін.
Бої на Західному і Східному фронтах означали зрив німецького плану
блискавичної війни. Війна стала набирати затяжного характеру і розростатися у
масштабах. Але до такої війни жодна з сторін не була готова. Тепер доля війни
вирішував вже не фронт, а тил (економічний, людський потенціал).
Тож, Перша світова війна стала результатом боротьби провідних держав за
панування у світі. Війна мала загарбницький характер із боку всіх держав-
учасниць, крім Бельгії та Сербії, що стали жертвами агресії.
До кінця 1914 р. на всіх фронтах Першої світової війни бойові дії загалом
завершилися на користь держав Антанти. Розрахунки німецького генерального
штабу на переможну «блискавичну війну» не виправдалися. Війна набувала дедалі
більших масштабів.
Вирішення проблемного питання: чи була Перша світова війна неминучою?

Закріплення нових знань.

Запитання до бесіди
1. Назвіть основні ознаки індустріального суспільства.
1. Назвіть причини Першої світової війни?
2. Що стало приводом до Першої світової війни?
3. Кого звинуватили у вбивстві ерцгерцога Франца Фердінанда?
4. Коли відбулося вбивство ерцгерцога Франца Фердінанда?
5. Найголовніша причина за якою Німеччина розв’язала Першу світову війну?
6. Від якої традиційної політики відмовилась Англія через потенційну Німецьку
загрозу?
7. Назвіть дату початку Першої світової війни.
8. Назвіть дату та рік завершення Першої світової війни.
9. Якій країні оголосила війну Німеччина на початку війни (ця дата оголошення
вважається початком Першої світової війни)?
10. Назвіть головну ідеєю стратегічного плану генерала Шліффена.
11. Коли Османська імперія вступила у війну?
12. На якому воєнному боці вступила у війну Османська імперія?
13. Назвіть плани воюючих сторін (конкретно, на вибір, однієї країни) і дайте їм
оцінку.

Терміни
Науко́ во-техні́чна революція (НТР) — корінне якісне перетворення продуктивних
сил, що почалося в середині XX століття, якісний стрибок у структурі і динаміці
розвитку продуктивних сил, корінна перебудова технічних основ матеріального
виробництва на основі перетворення науки в провідний чинник виробництва.
Монополія (у пер. "один продаю") — виключне право (виробництва, торгівлі,
промислу тощо), що належить одній особі, групі осіб (олігополія) чи державі.
Капіталізм — суспільний лад, економічна система виробництва та розподілу,
заснована на принципах приватної власності, особистої ініціативності,
раціональності та ефективності використання наявних ресурсів, максимізації
прибутку (капіталу).
Індустріальне суспільство - стадія історичного розвитку людства, якій властиве
домінування промислового виробництва над аграрним, кількісне переважання
міського населення над сільським; високий рівень промислового виробництва
характеризується його механізацією та автоматизацією, використанням досягнень
науково-технічного прогресу, що зумовлює великі якісні зміни і в інших сферах
суспільного життя - соціально-побутовій, політичній, культурно-духовній.
Емансипація (лат. emancipatio) — звільнення від якої-небудь залежності,
скасування якихось обмежень, зрівняння у правах.
Панамериканізм (пан... і Америка) – політична доктрина, що пропагує створення
військово-політичного блоку всіх країн Америки під зверхністю США, або
доктрина, в основу якої покладено ідею про спільність історії, економіки і культури
США та інших країн американського континенту.
Територіальний розподіл світу – розподіл територій у світі між
найрозвинутішими державами світу, закінчився на межі ХІХ – ХХ ст. Розширення
сфер впливу, тобто здобуття нових джерел сировини так ринків збуту, могло
відбутися лише за рахунок переділу вже поділеного світу.
"Блискуча ізоляція" ( англ. Splendid isolation ) - термін, що вживається для
позначення загального курсу зовнішньої політики Великобританії 2-ї половини 19
століття, який проявлявся у відмові від укладення тривалих міжнародних союзів.
Острівне положення, величезні колоніальні володіння, найсильніший у світі
військовий флот, а головне - промислове та фінансове перевагу над іншими
державами дозволяли Англії зберігати свободу дій на міжнародній арені.
Пе́ рша світова́ війна́ — світова війна, глобальний збройний конфлікт, який
відбувався перш за все в Європі від1 серпня 1914 по 11 листопада 1918 року. Під
час неї загинуло понад дев'ять мільйонів солдат і цивільних жителів. Конфлікт мав
вирішальний вплив на історію XX століття.
Ультима́ тум (лат. ultimatum - доведене до кінця) — вимога, пов'язана з
обмеженням часу, який даний на її виконання, а також з погрозою серйозних
наслідків у випадку її невиконання.
Блі́цкриг (нім. Blitzkrieg — блискавична війна) — створена на початку XX
століття, теорія ведення швидкоплинної війни, відповідно до якої перемога
досягається в строки, що обчислюються днями або місяцями, перш ніж противник
зуміє відмобілізувати і розгорнути свої основні військові сили.
План Шлі́ффена — проект плану стратегічного розгортання німецької армії і
задум ведення операцій на початку Першої світової війни Німеччиною на два
фронти: проти Франції і проти Росії.
Пацифістські ідеї - (лат. Pacificus — миротворчий) —ідеологія беззастережного
осуду будь-якої війни, відмови від неї як інструменту зовнішньої політики.
Пацифізм засуджує всіляку війну в будь-якій формі, заперечуючи правомірність
навіть справедливих та визвольних війн.
Експансіоні́зм — здійснення державою зовнішньої політики, спрямованої на
розповсюдження і зміцнення свого панування над іншими державами, регіонами.
Шовінізм — одна з агресивних форм націоналізму, для якої характерна пропаганда
непереможності й винятковості своєї нації, її зверхності над усіма іншими.
Пропаганда — форма комунікації, спрямована на поширення в суспільстві
світогляду, тверджень, фактів, чуток та інших відомостей для впливу на суспільну
думку з метою формування певного спільного ставлення до подій або громадської
позиції.
Ксенофобія — вороже, нетерпиме ставлення до всього чужого, іноземного.
Геополітика — концепція, за якою на політику держав визначальний вплив мають
географічні чинники: просторове розташування, розмір території, забезпеченість
природними ресурсами й кількість населення.
Геноцид — повне або часткове знищення окремих груп населення за расовими,
національними чи релігійними ознаками (вважається одним із найтяжчих злочинів
проти людства).

Запам’ятайте дати:
• 1882 р. – утворення Троїстого союзу між Німеччиною, Австро-Угорщиною
та Італією.
• 1904—1907 рр. — створення Анта́нти (сердечна угода), військово-
політичного угрупування, основними членами якого були Великобританія,
Франція і Росія.

28 червня 1914 р. – Вбито спадкоємця австрійського престолу ерцгерцога Франца

Фердинанда.
28 липня 1914р. – оголошення Австро-Угорщиною війни Сербії;
1 серпня 1914 р. – Початок Першої світової війни.
5 – 12 вересня 1914 р. – Перша битва на Марні («диво на Марні»). Остаточний
провал плану Шліффена.
29 жовтня 1914 р. – Османська імперія вступила у війну на боці Троїстого союзу.
Серпень – листопад – Галицька битва
22 грудня 1914 – 7 січня 1915 рр. – битва під Сарикамишем. Перемога російських
військ над турецькими.

Домашнє завдання.
О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. Всесвітня історія (рівень стагдарту) : підруч. для 10
кл., 2018. §1,2.
Підготуйте відповіді на запитання.
1. Які події стали приводом до початку Першої світової війни?
2. Охарактеризуйте причини Першої світової війни й цілі її держав-учасниць.
3. Покажіть на карті атласу основні країни-учасниці Першої світової війни
відповідно до їхньої належності до військово-політичних блоків.
4. Коли розпочалася Перша світова війна?
5. Який конфлікт започаткував Першу світову війну? Як він розгортався? Чи
можна було його вирішити мирними засобами?
6. Що таке «план Шліффена»?
7. Як відбувалося втягування великих держав у війну?
8. Чи поділяєте ви твердження, що в розв’язуванні Першої світової війни
однаковою мірою винні всі великі держави? Обґрунтуйте свою точку зору.
9. Охарактеризуйте бойові дії на фронтах Першої світової війни в 1914 р.
10. Які держави вели воєнні дії на Східному фронті?
11. Чиєю перемогою завершилася битва на Марні в 1914 р.? Яким було значення
цієї битви?

Додаткове завдання.
Висловіть свою думку стосовно наступних питань.
 Німецький історик Герхард Ріттер вважає, що «“план Шліффена” взагалі не
був надійним рецептом перемоги». Якою є ваша думка із цього питання?
 «Сараєвське вбивство: привід чи причина Першої світової війни».
 У чому полягала перспективність і безперспективність Першої світової війни
для держав, які брали в ній участь?
 Упродовж вивчення розділу виконайте навчальний проект: підготуйте збірку
візуальних матеріалів (із короткими коментарями й підписами) про
повсякденне життя на фронті та в тилу в роки Першої світової війни.

Випереджальне завдання
Підготувати виступ та презентацію за темою:
 Затоплення англійського лайнеру «Лузитанія»
 Битва під Верденом
 Ютландська морська битва – битва британського і німецького флотів
 Брусиловський прорив
 Новітня техніка та види зброї які вперше були використані під час
Першої світової війни
Колоніальні володіння напередодні Першої світової війни
Карта плана Шліффена