You are on page 1of 3

1) Основні причини створення СРСР можна віднести до наступних:

1. Політичні та соціально-економічні протиріччя між різними класами в Росії.


2. Громадянська війна, яка завдала значних збитків економіці та державі.
3. Потреба у консолідації ресурсів для ефективного здійснення індустріалізації та
модернізації країни.
Етапи створення СРСР:
1. Вересень 1918 року - утворення Радянської Росії.
2. 1922 рік - підписання договору про утворення СРСР.
3. 1924-1927 роки - реформування структури держави, утворення автономних республік,
введення конституції.
4. 1929-1933 роки - перехід до п'ятирічок, індустріалізація країни.
5. 1936-1937 роки - нова конституція, зміцнення централізованої влади.
Україна мала важливу роль у процесі створення СРСР. У складі СРСР Україна стала автономною
республікою зі своїми законами та владою. Українська СРР була однією з провідних республік
СРСР, яка забезпечувала виробництво зерна, металів, вугілля та нафти. Україна також мала
значний внесок у соціальну та культурну сферу СРСР, зокрема, у розвиток освіти та науки,
мистецтва та літератури.
2) Нова економічна політика (НЕП) була запроваджена в Україні та в інших радянських
республіках в 1921 році як зміна курсу на економічну лібералізацію. Основна мета НЕПу полягала
у підтримці та розвитку приватного сектору економіки, збільшенні виробництва та відновленні
рівня життя населення після руйнувальної громадянської війни.
Особливості НЕПу в УСРР полягали у введенні змін до економічної політики:
1. Припинення режиму воєнного комунізму, заборона розпорядження товаром.
2. Допуск до приватної власності малих та середніх підприємств, особистого господарства.
3. Забезпечення свободи торгівлі та ціноутворення.
4. Підтримка експортної галузі промисловості.
5. Підтримка сільського господарства, зокрема, зменшення обов'язкових норм збору зерна.
Однак, припинення НЕПу було обумовлено кількома причинами, серед яких:
1. Зростання ринкової конкуренції між різними групами підприємств.
2. Створення нової промислової еліти, яка зміцнила своє становище на ринку.
3. Відсутність прозорості у фінансовій діяльності приватних підприємств.
4. Загострення класової боротьби та національно-культурних конфліктів в країні.
У результаті цих причин влада прийняла рішення про припинення НЕПу та введення політики
стрімкого індустріального розвитку, що призвело до посилення контролю держави над
економікою
3) Основна мета колективізації полягала в тому, щоб утворити великі колективні ферми та
прискорити індустріалізацію країни.
Причини колективізації:
1. Уряд був переконаний, що колективізація збільшить продуктивність та дозволить більш
ефективно використовувати землю.
2. Зменшення числа селян, які мали свою землю, та перетворення їх на робітників на
колективних фермах, що дозволяло контролювати їх працю та політичну поведінку.
3. Допомогти у фінансовій забезпеченості індустріального розвитку країни за рахунок
експорту зерна з України.
Засоби колективізації:
1. Уряд закликав до створення колективних ферм (колгоспів) та радянських ферм (радгоспів)
та заборонив приватну власність на землю.
2. Заохочення до приєднання до колективів за допомогою різних пропагандистських
кампаній та матеріальних поощрень.
3. Застрелення, вигнання та інші форми насильства щодо селян, які не погодились на
колективізацію.
Результати колективізації:
1. Велика частина селян, які не були готові до колективізації, були примусово вигнані зі своїх
земель.
2. Колективізація призвела до зниження продуктивності сільського господарства та
голодомору 1932-1933 років, коли понад 3 мільйони людей загинули від голоду.
4) Причини індустріалізації:
1. Україна потребувала розвитку важкої промисловості, щоб задовольнити внутрішні
потреби та стати економічно незалежною.
2. Розвиток індустрії був важливим для збільшення обсягів експорту та збільшення валютних
надходжень до державного бюджету.
3. Уряд був переконаний, що індустріалізація є одним із засобів для виведення країни з
відсталості та для розвитку соціалістичного будівництва.
Засоби індустріалізації:
1. Великі капіталовкладення в промисловість та будівництво інфраструктури.
2. Застосування новітніх технологій та наукових розробок.
3. Заохочення іноземних інвесторів та залучення кредитів.
Результати індустріалізації:
1. Створення великої кількості нових підприємств та збільшення обсягів виробництва
промислової продукції.
2. Розвиток науково-технічного потенціалу та відкриття нових науково-дослідних інститутів.
3. Збільшення заробітної плати робітників та зростання рівня життя в цілому.
4. Зменшення залежності України від імпорту.в
5) Основні характеристики сталінізму:
1. Тотальна диктатура: влада у країні була централізована і монополізована в руках Сталіна,
який контролював усі аспекти життя в країні.
2. Культ особи: Сталін був зображений як батько народу та провідник соціалістичного
будівництва. Його образ було повсюдно пропагандовано через пресу, радіо та кіно.
3. Масовий терор: за підозрою в "протидержавній діяльності" мільйони людей були
арештовані, ув'язнені, розстріляні чи виселені до таборів примусової праці.
4. Політика колективізації: влада змусила фермерів об'єднуватися в колективні ферми, що
призвело до голодомору 1932-1933 років та загального занепаду сільського господарства.
5. Індустріалізація: Сталін віддавав велику увагу розвитку важкої промисловості, що
призвело до збільшення виробництва, але за ціною великих людських жертв та терору.
6. Контроль за ідеологією: усі аспекти культури та мистецтва контролювалися державою, що
призвело до розширення стандартів соціалістичного реалізму та заборони "неофіційної"
культури.
Суть сталінізму полягала в тому, що Сталін тотально контролював країну, принижував будь-які
прояви незалежності.
6) Політика коренізації зумовлена була необхідністю у боротьбі зі сепаратизмом та розвитку
економіки національних республік СРСР. Однак, після смерті Леніна політика коренізації була
скасована, а національні меншини стали піддаватися політиці русифікації.

You might also like