Тема. Голодомор 1932—1933 рр. Історія України, 10 клас.

Дата____________

Мета: показати, що одним із найжорстокіших злочинів сталінізму проти українського народу був

штучно організований голод 1932—1933 рр.; формувати в учнів навички критичного мислення;
виховувати їх у дусі поваги до історичної боротьби та здобутків українського народу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, технічне забезпечення, плакати, презентація та відео, атлас, роздавальний

матеріал.

Основні терміни та поняття: Голодомор, загороджувальні загони, геноцид, п’ять колосків,

розкуркулення.

Основні дати: 1932—1933 рр. — Голодомор; 23 листопада — в Україні День пам'яті жертв

Голодомору та політичних репресій.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Доброго дня. Сідайте. Чи можемо ми сказати, що історія була прихильною до нашої країни у всі
часи? Звісно ні. Поруч з героїчними сторінками нашої держави існують і ті, які вкриті кровью
невинних людей. Звісно можна забути, простити, відпустити... Але чи варто? Чи варті ті люди, які
писали кожну літеру нашої теми, яку ми розглядатимемо сьогодні, того, щоб їх просто забули. Вибір
за вами....

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Але перед тим як перейти до нової теми, повторимо, що ми вже знаємо, які умови життя були
довкола.

Працюємо в Гугл класі, дістаньте мобільні телефони, перевірте наявність інтернету, і заходимо до
запитання і пишемо відповіді. У кого виникли технічні труднощі, працюємо на аркуші паперу.

1. Розподіліть твердження у дві колонки порівняльної таблиці. Робота в Гугл класі (5 хв)
Доба непу Перша п’ятирічка
Спільне 1, 4, 8, 11,
Відмінне 5, 9, 10, 12, 2, 3, 6, 7
1) Виникнення в українській промисловості нових галузей (кольорова металургія,
електрометалургія, тракторобудівна промисловість).
2) Відсутність приватного підприємства.
3) Встановлення надвисоких планових завдань і покарання тих, хто опинявся позаду.
4) Диспропорційне формування промислового потенціалу України: посилювалися і
розширювалися традиційні індустріальні райони – Донбас і Придніпров’я, а промисловість
густонаселеного Правобережжя значно відставала в темпах розвитку.
5) Завдання: забезпечення технічно-економічної самостійності; зміцнення обороноздатності,
створення матеріально-технічної бази для модернізації як промисловості так і сільського
господарства.
6) Запровадження масового виробничого змагання трудових колективів.
7) Зростання безробіття внаслідок консервування підприємств, для яких бракувало державних
ресурсів.
8) Зростання частки промисловості проти частки сільського господарства.
9) Істотне відставання легкої та харчової промисловості за технічним рівнем від важкої
промисловості.
 10) Об’єднання державних підприємств у госпрозрахункові трести, діяльність яких ґрунтувалася
на принципах самоокупності й одержання прибутку.
11) Підприємства великої промисловості, сировинні ресурси, транспорт, енергетика перебувають
у державній власності.
12) Поєднання директивного управління економікою з ринковими механізмами.

Чиста дошка та пазл (символ голодомору + проблемне питання «Голод\Голодомор\

Геноцид»)
Історичний диктант.
1) Курс на індустріалізацію було проголошено… (1925 р.)
2) Перша п’ятирічка визначалася на … (1928/29 – 1932/33)
3) Політика, що передбачала встановлення завищених цін на промислові товари та занижених –
на сільськогосподарські… (політика «ножиць цін»)
4) Промисловість була поділена на.. (групи «А» і «Б»).
5) Друга п’ятирічка тривала… (1933 – 1937 рр.)
6) Рух, який започаткував вибійник горлівської шахти «Кочерга». (ізотівський)
7) Метод роботи, що ґрунтувався на поділі виробничих операцій між вибійником і
кріпильником вперше застосував (Стаханов)
8) «великий стрибок»
9) «Тоталітарний режим»
Сьогодні протягом уроку ми будемо відповідати на питання, так як назвати події 1932-1933 року.

ІІІ МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учень читає вірш.

Дмитро Білоус «Ти кажеш, не було голодомору?»

Ти кажеш, не було голодомору?

І не було голодного села?

А бачив ти в селі пусту комору,

З якої зерно вимели до тла?

Як навіть вариво виймали з печі

І забирали прямо із горшків,

Окрайці виривали з рук малечі

І з торбинок нужденних стариків?

Ти кажеш, не було голодомору?

Чому ж тоді, як був і урожай,

Усе суціль викачували з двору,-

Греби, нічого людям не лишай!

Хто ж села, вимерлі на Україні,

Російським людом поспіль заселяв?

Хто? На чиєму це лежить сумлінні?

Імперський молох світ нам затуляв!

Я бачив сам у ту зловісну пору

І пухлих, і померлих на шляхах…

І досі ще стоять мені в очах…

А кажеш – не було голодомору!

Слово вчителя . На уроці ми розглянемо одну із самих трагічних сторінок історії нашого народу –
голодомор 30х років ХХ століття .З 'ясуємо його причини та наслідки для нашого суспільства. На
кінець уроку ви повинні дати свою відповідь на проблемне завдання нашого уроку, яке ви бачите на
дошці.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Записуємо тему нашого уроку.

Голод, Голодомор чи Геноцид. Будь ласка пошукайте ці слова в мережі, 1 ряд – Голод, 2-ряд
Голодомор, 3 ряд – Геноцид. (прослухати відповіді), записати їх в зошит.

Голодомор — штучно створений голод із метою досягнення певної мети. Голодомор 1932—1933 рр.
в Україні було визнано геноцидом українського народу.

Геноцид (від грец. genos — рід, плем'я і латин. caedo — убивати) — знищення окремих груп

населення за расовими, національними, етнічними або релігійними мотивами, а також штучне
створення життєвих умов, не сумісних із життям.

Розповідь учителя

Однією з найбільших трагедій українського народу стали події 1932—1933 рр.

Насильницька колективізація призвела до кризи сільськогосподарського виробництва в Україні.

Селяни, насильно об’єднані в колгоспи, були не зацікавлені в результатах своєї праці, оскільки за
роботу майже нічого не одержували. Вироблена продукція діставалася в основному державі, яка
ставила нереальні плани та норми хлібозаготівлі. Зрештою в 1930—1931 рр. дезорганізація та
деградація колгоспного виробництва позначилася не стільки на поставках державі, скільки на
матеріальному становищі селян, які опинилися без будь-яких запасів продовольства.

Хлібозаготівельна кампанія 1931—1932 рр. фактично вилучила в селян усе зерно, навіть посівний
фонд. У результаті вже у грудні 1931 р. стали надходити перші відомості про голод в окремих
районах. У першій половині 1932 р. від голоду загинуло 150 тис. селян.

Фізично ослаблене селянство не могло ефективно провести весняну посівну кампанію 1932 р.
Ускладнювала ситуацію й безгосподарність у колгоспах. На 20 травня 1932 р. у республіці було
засіяно трохи більше за половину запланованих площ. Унаслідок неякісного обробітку частина
посівів загинула. І все ж таки врожай 1932 р. був лише на 12 % меншим за середній у 1926—1930 рр.
і міг забезпечити Україну мінімумом продовольства. Проте радянське керівництво вимагало
негайного виконання норм хлібозаготівлі, які були нездійсненними в ситуації, що склалася на селі.
На 1 листопада 1932 р. від селянського сектору України надійшло лише 136 млн пудів. Такі
результати не влаштовували радянське керівництво, якому потрібен був хліб для продовження
розпочатої масштабної індустріалізації.
 УЧИТЕЛЬ. Україна була основним постачальником хліба. Звернемося до фактів, що підтверджують
цю думку: український хліб становив

1922 -1923 рр. - 30 , 5 %

1924 -1925 рр. - 40 , 8 %

1925 -1926 рр. - 76 %

1926 -1927 рр. - 45 , 9 % заготовленого союзними відомствами хліба .

ПИТАННЯ ДО УЧНІВ: Чому заготівля хліба знизилася в1926 – 1927 рр.? ( варіанти
відповідей: зниження заготівельних цін і небажання селян продавати хліб )

ВИСНОВКИ: У 20 – х роках ХХ ст. в сільському господарстві йшов процес відродження

продуктивних сил, воно виходило з кризи: виникали кооперативи, заможні селяни об’єднувалися в
кооперативи, біднота – в артілі, комуни.

Накресліть таблицю що складається з двох колонок, таблиця має назву.

ГОЛОДОМОР: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ

Працюючи над текстом, випишіть причини голодомору

ПРИЧИНИ НАСЛІДКИ

- Насильницька колективізація

- Високі плани хлібозаготівель, вивезення

зерна за кордон

- Розкуркулення(знищення ефективних
селянських господарств )

- Репресії, депортація

-Закон про «п’ять колосків»

-Кріпацьке становище селян

-Голод - як засіб упокорення селян

Як ширився голод, де були епіцентри розглянемо на карті.

РОБОТА З КАРТОЮ

1. На території яких областей смертність збільшилась найбільше?

2. Які області найменше?
 3. Чи простежується зв’язок між економіко-географічним розташуванням і кількістю смертей?

ВИСНОВКИ : таким чином, проти українського народу велася справді війна, нерівна, людоморська;
вирішено було голодом виморити його, винищити розбратом, ворожнечею, руйнувати спільність
людську фізично і духовно.

Як пережили голод люди, ми можемо на щастя дізнатися тільки зі сторінок книжок або спогадів
очевидців, до вашої уваги, відео-інтерв’ю сучасника тих подій.

Перегляд відео

Запитання до відео

Так життя селян було складним та жителів міста теж ця ситуація торкнулась.

Дії влади були рішучі і без компромісні. Ознайомимося з вами про основні заходи влади. У вас
лежать листочки з інфографікою про Україну. Ознайомтеся з нею. Ваше завдання, опрацювавши
текст, визначити, що варто записати в інфографіку. Текст повинен бути дуже короткий.

Розмістіть інфорграфіку у ваш зошит.

І на сам кінець заповнимо таблицю другу колонку, наслідки голодомору.

ГОЛОДОМОР: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ

ПРИЧИНИ НАСЛІДКИ

- Висока смертність (6-10млн.), особливо серед

дітей

- Епідемії, хвороби

- Спад сільськогосподарського виробництва

- Розселянювання

Дебати: Голод чи Голодомор? Голод чи Голодомор?

ВИСТУПИ УЧНІВ
Варіанти відповідей:
 Ніякого голодомору взагалі не було, а була посуха на значній території СРСР ( а не лише в
Україні ), в результаті чого у населення були певні проблеми з харчуванням. Кількість
загиблих є спекулятивно завищеною.
  Так, мільйони людей загинуло в Україні від голоду, але вилучення продовольства виправдано
тим, що воно дозволило здійснити індустріалізацію, а індустріалізація – перемогу над
Німеччиною).
V.ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Історичні задачі

1) У листі С. Косіора до Й. Сталіна від 15 березня 1933 р. стосовно посівної кампанії зазначається:
«Те, що голодування не навчило ще багатьох колгоспників уму-розуму, показує незадовільна
підготовка до сіву». Якого «уму-розуму» прагнула навчити Компартія колгоспників?

2) Український історик С. Кульчицький стверджує: «Сталін знищував не етнічних українців як таких,

а громадян України, тобто представників української національної державності, яка була для нього
небезпечна навіть у радянській формі». Чи згодні ви з таким висновком?

1. Вправа «Ромашка Блума» - перероблено в колосок.

Запитання та завдання

1) Укажіть причини голоду 1932—1933 рр. Якими були його масштаби?

2) Чи можна події 1932—1933 рр. уважати геноцидом?

3) Який вплив мав Голодомор 1932—1933 рр. на політичну ситуацію в Україні?

4) Визначте наслідки Голодомору для майбутнього України.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Висновки. Хвилина мовчання

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацюйте відповідний матеріал підручника.