Форсована індустріалізація

Грудень 1925 – курс на індустріалізацію

Труднощі
 країна могла розраховувати тільки на внутрішні джерела фінансування;
 не вистачало кваліфікованих кадрів.
Мета індустріалізації:
Забезпечити Економічну незалежність Радянського Союзу від зарубіжних країн.
• Створити базу ДЛЯ розвитку 3бройних сил.
• Збільшити чисельність промислового робітничого класу основної опори правлячої партії.
• Підвищити рівень ЖИТТЯ населення
Джерела індустріалізації :
Податки з населення (для села - «надподаток»), постійне зростання цін на
промислові товари);
2. Перекачування коштів з легкої та харчової промисловості у важку
індустрію;
3. Внутрішні позики, спочатку добровільні, а згодом - примусові. (Протягом лише 1927-1929 рр. було випущено три державні
позики індустріалізації, населення України підписалося на суму понад 325 мли крб.) - ОБЛІГАЦІ
4.Випуск паперових грошей, не забезпечених золотом (у роки першої п'ятирічки інфляційне покриття державних потреб
сягало 4 млрд. крб.;
5. Розширення продажу горілки (в 1927 р, завдяки ньому бюджет одержав
понад 500 млн. крб., 1930 р. - 2,6 млрд., а 1934 р. - 6,8 млрд. крб.);
1. Збільшення вивозу за кордон лісу, хутра, хліба;
2. Режим економії (тільки протягом 2,5 року за рахунок скорочення адміністративно-управлінських витрат було
заощаджено майже 65 млн. крб.);
3. Високий рівень експлуатації селянства та робітничого класу, інших верств населення, багатьох мільйонів в'язнів
ГУЛАГУ.

ПЕРША П‘ЯТИРІЧКА
1928-1932
П'ятирічка - план розвитку народного господарства СРСР. Реалізація п'ятирічних планів була запроваджена у 1928-29pp
.
У 1929 р. більшовицьке керівництво на чолі з Й. Сталіним відкинуло, неп. У | листопаді цього ж року в газеті «Правда»
з'явилася стаття Сталіна
«Рік великого перелому», в якій проголошувався курс на різке форсування індустріалізації. Було здійснено перехід до
політики комуністичного штурму з примусовою продрозкладкою, забороною торгівлі, картковою системою для | міського
населення, інфляційним (надлишковим) випуском паперових грошей, експропріацією (розкуркулюванням) заможних
селянських господарств об'єднанням майже всіх інших категорій селянства в колгоспні, господарства з метою зручніого
стягування продрозкладки
П‘ятирічку за чотири роки
[У 1929 р. на Луганському
паровозобудівному заводі висунули [ідею дострокового виконання п'ятирічного плану. Почалося соціалістичне змагання за
перевиконання планів «П'ятирічку за чотири роки!».
Розгорнувся рух за оволодіння новою технікою і підготовку кваліфікованих робітників
безпосередньо на виробництві.
Він дістав назву ізотовського за прізвищем вибійника горлівської шахти «Кочегарка» М. Ізотова.

У роки першої п'ятирічки в Україні будувалося близько 400 нових підприємств

РЕЗУЛЬТАТ
У січні 1933 р .Сталін повідомив:п'ятирічку виконано за 4 роки і 3 місяці; план Промислового виробництва -- на 93 %, важкої
промисловості на 108 %

ДРУГА П‘ЯТИРІЧКА
1933-1937
Планы
Плани були більш збалансованими.
а) побудовано і пущено нові підприемства - Харківський турбінний, Краматорський машинобудівний, Горлівський
азотнотуковий заводи;
6) ширилося масове виробниче змагання, організація якого не потребувала великих витрат; підтримане партією як один з
дійових засобів зростання продуктивності праці, воно породило рух Ударників, започаткований відомими майстрами своеї
справн (М. Ізотов, О. Стаханов та ін.);
в) у другій половині 1935 р. тимчасово скасовано граничну межу в заробітках, запроваджено правило: скільки виробив
стільки й одержуй (у 1937 р. обмеження були відновлені);
г) перехід у 1934 р. від карткової системи розподілу до вільного продажу продовольчих товарів через магазини (це сприяло
підвищенню матеріальної запікавленості)
Піднесення відбувалось до 1937 р., після чого почалося різке гальмування
СРСР перетворився в могутню індустріальну державу.

Стаханівський рух - форма соціалістичного змагання, започаткована Олексієм Стахановим

[У серпні 1935 року на Донбасі у м. Кадіївці на шахті «Центральна-Ірміне"було організовано змагання за звання кращого
вибійника. Олексію Стаханову доручили поставити рекорд видобутку вугілля і створили для цього всі відповідні умови. За
нічну зміну 31 серпня він нарубав відбійним молотком 102 т вугілля, виконавши 14,5 норм плану

Безбожна п'ятирічка п'ятирічний план заходів, спрямований на знищення церкви в СРСР, прийнятий керівництвом
комуністичної партії СРСР у 1932 р.

НАСЛІДКИ ФОРСОВАНОЇ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ

Позитивні:
 перетворення України з аграрної країни в індустріально-аграрну;
 збільшення промислового потенціалу в 7 разів;
 залучення в промисловість
 України значної частини загальносоюзних коштів (20%);
 поява в українській промисловості нових галузей (кольорова металургія, електрометалургія);
 урбанізація, швидке формування національного робітничого класу, певна українізація міст.

Негативні:
 занадто завищені плани:
 5-річки ніколи не виконувались;
 домінуюче становище виробництва групи «А» (важкої промисловості), в порівнянні з групою «Б» (легка
промисловість);
 здійснення індустріалізації за рахунок сільського господарства, що спричинило перехід до насильницької
колективізації;
 посилення експлуатації трудящих;
 низький життєвий рівень;
 ліквідація ринкових відносин, створення командно-адміністративної економіки.
В СРСР форсована індустріалізація 20-30-х років ХХ сторіччя мала наступні наслідки:
1. Зростання промислового виробництва: завдяки індустріалізації в країні створилися
нові великі промислові підприємства, що дозволило значно збільшити виробництво
промислової продукції.
2. Підвищення рівня життя: завдяки зростанню виробництва було можливо підвищити
рівень життя населення за рахунок забезпечення людей роботою та зарплатою.
3. Розвиток транспортної інфраструктури: індустріалізація сприяла розвитку
транспортної інфраструктури, зокрема збільшенню кількості залізниць, автомобільних
доріг та розвитку водного транспорту.
4. Колективізація сільського господарства: форсована індустріалізація також
супроводжувалася колективізацією сільського господарства, яка мала на меті
забезпечити країну продовольством та зробити аграрний сектор більш ефективним.
5. Репресії та переселення населення: процес індустріалізації супроводжувався жорсткою
політикою репресій, що призвело до масових переселень населення та політичного
преслідування опозиції.
У цілому, форсована індустріалізація 20-30-х років в СРСР мала значний вплив на економіку
та соціальні умови в країні, але супроводжувалася жорстокими методами політичного
режиму, що призвело до багатьох людських трагедій.

Форсована індустріалізація 20-30-х років ХХ сторіччя була стратегією економічного

розвитку, що передбачала швидке індустріалізування країн, що відстали від розвинених
країн. У СРСР ця стратегія передбачала перехід до радянської промисловості з плануванням
економіки на державному рівні. Це включало в себе великі інвестиції у промисловість,
швидке розвиток промислових підприємств, зокрема важкої промисловості, і збільшення
обсягів виробництва військової техніки. Індустріалізація також супроводжувалася різким
зростанням продуктивності праці, розвитком транспорту та комунікацій, і залученням нових
робочих місць. Проте, наслідком цієї стратегії були також низка негативних наслідків,
включаючи серйозні екологічні проблеми, соціальні труднощі, масштабну репресію
політичних опонентів, та інші.

ГОЛОДОМОР
це штучно організована сталінським керівництвом акція по знищенню українського селянства,яке
найбільше чинило опір радянській модернізації
Причини
 Геноцид українського пароду, як засіб упокорення
o Невміння держави організувати селян на
колективну поапк
o Незацікавленість селян у результатах
o Посуха 1932 року

Голод 1932-1933 рр. став для українців тим, чим був голокост для євреїв.
Як трагедія, масштаби якої неможливо збагнути, голод травмував націю, залишивши на т тілі глибокі соціальні, психологічні
та демографічні шрами, які вона носить досьогодні. Кинув він i чорну тінь на методи й досягнення радянської системи.

Голодомор 1932-1933 років є одним з найстрашніших та найбільш руйнівних геноцидів у

світовій історії, який стався в Україні в період радянської влади. Основною причиною цього
голоду була політика колективізації, запроваджена радянським урядом, а також заборона
зберігання продуктів харчування в особистому володінні селян.
Політика колективізації передбачала об'єднання селянських господарств в колективні ферми,
з метою збільшення виробітку сільськогосподарської продукції та її подальшого розподілу.
Проте, цей процес супроводжувався насильством, конфіскацією зерна та худоби, а також
репресіями проти тих, хто виступав проти колективізації. Це призвело до того, що селяни
втратили своїх скотину та запаси зерна, і тому не могли вирощувати достатню кількість їжі
для себе та своїх родин.
На голодну смерть згинули мільйони людей, переважно жителі сільської місцевості.

ЗАХОДИ
1932 - «Закон про п‘ять колосків»
У період Голодомору 1932-1933 років в Україні було прийнято декілька законів і наказів, які
регулювали відбір зерна з сільськогосподарських підприємств. Одним з таких законів був
"Закон про п'ять колосків", який вимагав збір зерна за п'ять колосків з кожного колоска на
полях. Закон став частиною політики збирання зерна, що була здійснювана радянською
владою, і його впровадження призвело до руйнування сільського господарства та посилення
Голодомору.
1932р.-надзвичайна комісія Молотова, 1933-приїзд Постишева - чистка партії
Надзвичайна державна комісія з розслідування наслідків голоду 1932-1933 років, яку часто
називають НКВС-Молотова, була створена в серпні 1933 року з метою переконатися, що
український голод був наслідком природних катастроф та незадовільної організації
колгоспів, а не викликаний рішеннями радянської влади. Насправді, ця комісія була створена
з метою змінити офіційну історію та зняти відповідальність з радянських лідерів, в тому
числі і з Молотова.
У січні 1933 року до України прибув посол Московського Комітету Комуністичної партії
України Павло Постишев з метою проведення кампанії з вирішення проблеми голоду. Проте,
він не зміг вирішити цю проблему і замість цього організував "чистку" партії на Україні, яка
призвела до затримання та репресій проти тисяч українців, які були викриті у
"націоналістичних" та "протиреволюційних" діях.
У результаті дій НКВС-Молотова та кампанії Постишева, було вбито тисячі невинних людей,
багато з яких були особами культури та науки. Ці події стали частиною загального терору,
який радянський режим здійснював проти власних громадян. Вони дуже складно
відображають суспільну та культурну реальність того часу та демонструють, якими були
влада і життя в тоталітарній системі СРСР.
1932.-"Чорні дошки" (заносились села, які не виконували плани хлібозаготівель. Вони були приречені на повнє
вимирання, сюди не привозили ніяку іжу, а навпаки вилучали все до останньоі зернинки. пюли не могли виіхати з сепа.)

Створювалися загони, які конфісковували зерно у селян

Китай
Синьхайська революція
1911-1912р
«Три народні принципи»
 націоналізм - звільнення Китаю від панування імперіалістичних держав і об єднання п'яти народностеи китаю
демократичного правлінг
 народний добробут – створення індустріальної економіки та забезпечення рівності селянського землеволодіння.
 народовладдя – встановлення демократичного правління
ЗАВДАННЯ: повалення монархії, проголошення буржуазно демократичної республіки
Наслідки: повалення монархії,
проголошення республіки
 Збереження роздробленості країни та напівколоніального статусу

РУХ 4 ТРАВНЯ

Рішенням Паризької конференції (1919 р.) півострів Шаньдун передавався Японії

Вимоги:
1. Повернути півострів
2. Звільнити прояпонськи налаштованих чиновників
3. Оголосити байкот японським товарам
Розпочали мітинги студенти пекіна

Національна народна партія 1921 «Гоміндан»

Мета партії
1. Націоналізм
2. Демократизм
3. Процвітання
Після смерті ЮАНЬ ШИХАЯ В 1916 році влада перейшла до угрупувань «мілітарістів»
Китай розпався на ворожі частини
Країна поділена між США , ЯПОНІЄЮ , АНГЛІЄЮ ТА ФРАНЦІЄЮ
1921 Червона армія захопила монголію
1921 КПК комуністична партія китаю привела до відродження країни
Вашингтонська конференція.
«Договір дев'яти» 6 лютого 1922 року
 Було проголошено принцип "відкритих дверей та рівних можливостей" для всіх націй на території Китаю в
галузі торгівлі та промисловості
 Англійська поліція розстріляла демонстрацію студентів у Шанхаї, що вимагали позбутись
засилляіноземців
«Договір дев'яти» був укладений на Вашингтонській конференції, яка проходила з листопада
1921 року по лютого 1922 року в місті Вашингтон, США. Участь у конференції брали
представники дев'яти держав: США, Великої Британії, Франції, Італії, Японії, Канади,
Австралії, Нової Зеландії та Бельгії.
Головною метою конференції було зменшення збройної загрози, зокрема у морській сфері. В
рамках договору було визначено ліміти на тоннаж і кількість бойових кораблів, що мали бути
побудовані кожною з учасниць договору. Також було визначено кількість кілометрів
узбережжя, на якому кожна країна могла тримати свої військові бази. Цей договір був одним
із спроб, які робилися у міжнародній спільноті на шляху до зменшення загрози війни та
збільшення безпеки країн. Також, договір допоміг створити основу для подальшого розвитку
міжнародних дипломатичних зусиль у напрямку зменшення збройних конфліктів.

РУХ 30 травня
Мета : відновлення єдності та сувірнетету китаю

Угода з Сунь Ятаеном після провала на переговорах , створення незалежності Китаю

Голова армії ГОМЕНДАНУ став ЧАН КАЙШІ
Жовтень 1925 – провінція Гуандин
Липннь 1926 – півчний похід
Восени 1926 – ухань
Лютий 1927 НАНКІН
Березень 1927 манхай

КВІТЕНЬ 1927 – Масові розстріли комуністів у шанхаї, привели до перевороту

ДИПЛОМАТИЧНІ ЗВ‘ЯЗКИ МІЖ СРСР ТА КИТАЄМ РОЗІРВАНО

Спалахнула гром війна яка з перервами була до 1950