Утвердження

комуністичного
тоталітарного
режиму в СРСР
Неп –
цілеспрямована
політика
більшовиків, чи
вимушений
тактичний крок
влади?
 Компартійно-радянський апарат влади
РСФРР СРСР УСРР
Генеральний секретар ЦК РКП (б) Секретар ЦК КП(б)У –
ВКП(б) Х.Раковський Л.Каганович
В.Ленін Л.Троцький Й. Сталін
Політбюро ЦК Політбюро ЦК

Законодавча влада
Влада Рад (Радянська)

ВЦВК – Михайло Калінін ВУЦВК – Григорій Петровський

Виконавча влада

Раднарком (РНК)СРСР- В.Ленін – Й. Раднарком (РНК)УСРР-

Сталін Х.Раковський В. Чубар

Місцева влада
Секретарі парткомів

Місцеві ради
 Політбюро ЦК
ВКП(б)

“Вибори без Диктатура

вибору” пролетаріату
 індустріалізація

«культурна Складові
радянської колективізація
революція»
модернізації:

масові репресії
 • XIV з'їзд ВКП(б), який

грудень проголосив курс на

індустріалізацію СРСР

1925 р.

• XV з'їзд ВКП(б)визнав
пріоритет державного
плану над ринком, що
1927 р. означало згортання нової
економічної політики
Причини переходу до індустріалізації
СРСР у середині 20-х рр.
досяг довоєнного рівня 1913 року

існувало суттєве
економічне та технічне відставання
від передових індустріальних держав

виробництво видобуток
електроенергії, вугілля,
сталі, чавуну нафти
 Курс на індустріалізацію

На XIV з'їзді ВКП(б)

в грудні 1925 р.
було проголошено курс
на індустріалізацію

модернізація
і реконструкція
важкої промисловості
Мета індустріалізації:
 Наздогнати провідні країни та подолати
економічну відсталість;
 Зміцнити обороноздатність країни;
 Забезпечити економічну самостійність і
незалежність СРСР;
 Створити економічну базу для побудови
соціалізму;
 Створити технічну базу для сільського
господарства
Характер - імпортозамінна
Джерела індустріалізації:
 Примусові внутрішні позики (облігації);
 Перекачування коштів із легкої та харчової у важку
промисловість через бюджет;
 Перекачування коштів із села в місто за рахунок
підвищення податків і цін на промислові товари (“ножиці
цін”);
 Збільшення виробничих норм при збереженні існуючої
зарплати;
 Збільшення обсягів вивезення за кордон пшениці, нафти,
лісу, хутра, хліба, культурних і релігійних цінностей;
 Збільшення обсягів продажу горілки (“п'яні гроші”);
 Використання безкоштовної праці в’язнів (ГУТАБ);
 Масове соціалістичне змагання (ентузіазм, рекордоманія);
 Збереження низького рівня життя населення (споживчий
аскетизм);
 Запровадження карткової системи (1928-1932рр).
 12

Була розроблена система

відповідних директивних
планів господарювання
на 5 років
(п'ятирічки)
1928/29 - 1932/33 -
перший
п'ятирічний план
П’ятирічка – план
розвитку народного
господарства СРСР.
Реалізація п’ятирічних
планів була
запроваджена у 1928-
29рр.
 Форсована індустріалізація

проведення
запланованої модернізації
важкої промисловості
швидкими темпами

щоб остаточно не відстати

від капіталістичного світу

для зміцнення обороноздатності,

бо зовнішня загроза
була досить реальною
На форсовану індустріалізацію було взято курс в 1929 р
1929р. – «рік великого
перелому», початок
форсованої індустріалізації
Форсована індустріалізація –
намагання радянського
керівництва прискорити темпи
індустріалізації шляхом
виконання економічно
необґрунтованих планів.
 для України встановлювалися
напружені темпи зростання
важкого машинобудування,
хімічної промисловості,
видобутку електроенергії
 закріплювалася дореволюційна
структура господарства,
розрахована не на впровадження
нових технологій, а на
використання енергетичних і
сировинних ресурсів
 Перша п'ятирічка була пов'язана зі стрімкою
урбанізацією. Міська робоча сила збільшилася на 12,5
мільйонів чоловік, з яких 8,5 мільйонів було з сіл. Процес
продовжував йти в протягом декількох десятиліть.
В кінці 1932 р. було оголошено про успішне і
дострокове виконання першої п'ятирічки за чотири роки
і три місяці, хоча всі показники були провалені
 1 п’ятирічка (1928-1932)
 «Хто кого?» - згортання НЕПу.
 Масове будівництво нових і
реконструкція старих підприємств.
Побудова Дніпрогесу, ХТЗ.
 Посилено централізацію управління
промисловістю (план=закон).
 Початок гучних політичних
процесів(«Шахтинська справа” –
1928р).
 Боротьба з релігією: ліквідовано
УАПЦ, масове закриття церков.
П’ятирічка – план розвитку
країни, розрахований на п’ять
років.
Реконструкція – перебудова,
переобладнання чого-небудь з
метою удосконалення.
Карткова система – розподіл
товарів за спеціальними картами
у зв’язку з обмеженою їх
кількістю.
 У роки першої п'ятирічки в Україні
будувалося близько 400 нових
підприємств, у тому числі

завод інструментальних
Дніпровська Харківський
сталей у Запоріжжі
гідроелектростанція - тракторний завод
«Дніпроспецсталь»
Дніпрогес (1932р.) (1931р.)
(1932р.)
 1933-1937 pp. –друга п'ятирічка
 темпи зростання були визначені на рівні 16,5 %
 В Україні стали до ладу гіганти металургійної
промисловості –
Запоріжсталь,
Криворіжсталь,
Азовсталь,
Новокраматорський завод важкого
машинобудування.
 2 п’ятирічка (1933-1937)
 Створення нових галузей Стахановський рух – масове
промисловості: машинобудування виробниче змагання,
(верстатобудування, випуск започатковане шахтарем
О.Стахановим.
паровозів, прокатне
обладнання,турбогенератори, Репресії – утиск, гоніння,
підйомні крани); побудовані переслідування, покарання захід
«Запоріжсталь», «Криворіжсталь», державного примусу.
«Азовсталь».
• Ліквідація безробіття і карток.
• Масове соціалістичне змагання: стахановський рух.
• Голодомор 1932-1933рр.
• Тривають політичні процеси: справа УВО, загибель
М.Хвильового та М.Скрипника.
 Стаханівський рух - форма
соціалістичного змагання,
масовий робітничий рух за
підвищення продуктивності
праці, досягнення високих
виробничих показників
започаткований у 1935 р. на
Донбасі Олексієм Стахановим
– вибійником шахти
«Центральна-Ірміне», який
протягом зміни видобув 102т
вугілля (норма – 7т).
 Ривок важкої
промисловості Посилився
відбувався при
хронічному занепаді товарний
соціальної сфери і легкої голод
промисловості.
1938-1941рр. –
третя
п’ятирічка
(не завершена)
 Запоріжсталь
1933р.(м.Запоріжжя) Дніпрогес 1932р.

Харківський тракторний завод

1931 р.(м. Харків)

Криворіжсталь 1934р.
(м.Кривий Ріг)
•
Позитивні наслідки
Екстенсивне зростання
1. СРСР (УСРР) з переважно аграрної
– збільшення чого-
країни перетворилася на небудь, пов’язане лише з
індустріально-аграрну державу, кількістю (без
майже незалежну від Заходу. поліпшення якості).
2. Зміцніла обороноздатність СРСР.
3. Відбулися структурні зміни в
промисловості(більшість складала Урбанізація –
важка індустрія). зростання міст і
чисельності міських
4. Швидко йшов процес урбанізації, жителів.
формування українського робітничого
класу і технічної інтелігенції.
5. Було ліквідовано безробіття.
6. Створено технічну базу для с/г.
7. Зростає престиж робітничих професій.
8. Збільшення промислового потенціалу
України в 7 разів, Україна – основна
промислова база СРСР
Негативні наслідки:
1. Зменшення виробництва товарів повсякденного вжитку, зростання
цін, зниження життєвого рівня населення
2. П’ятирічні плани в цілому не виконувалися із-за форсування темпів,
нереальних, завищених показників
3. Зниження продуктивності праці (на 8%)
4. Знищення старих кваліфікованих кадрів
5. Початок використання праці в’язнів (ГУТАБ), репресії
("Шахтинська справа"-1928р.)
6. Перекачування коштів із села у місто – нерівномірність розвитку
7. Нехтування законами економічного розвитку
8. Жорстка централізація економіки, залежність економік республік
СРСР від центру
8.Ліквідація ринкових відносин, утвердження командно-
адміністративної (директивної)економіки
9. Перевага екстенсивного розвитку економіки.
Домашнє
завдання
Параграфи 18 (п.3), 20.
Увага термінам, іменам,
датам.
Виконати завдання
із письмовими та
фотодокументами ст.
140-141,
Завдання ст.142. – до
перевірки.