Перебудова в СРСР та

Україні

Презентація підготовлена
Кременчуцькою Світланою Вікторівною,
учителем історії
Кремінської ЗОШ I-III ступенів №4
 Л. І. Брежнєв (1906 -1982)
Л. І. Брежнєв (1966 -1982) – період
“застою” (1965-1985):
• закінчення періоду “відлиги”;
• ідеологічний орієнтир – побудова
“розвинутого соціалізму ”;
• централізація влади,
управлінських структур;
• нова хвиля репресій;
• русифікація
 До влади прийшли

Ю. В. Андропов
(листопад 1982-1984)

К. У. Черненко
(лютий 1984-1985)
Ю.В. Андропов
намагався навести
порядок у
розладнаному
механізмі соціалізму
перш за все за
допомогою
налагодження
дисципліни, проте
хвороба і смерть
завадили йому
зробити щось
суттєве
 К. У. Черненко (1984-1985)
Тяжко хворий Черненко К.У.
фактично продовжував уже
скомпрометований
брежнєвський курс
Передумови “перебудови”
Країна опинилася на грані
• економічної
• соціальної
• політичної
кризи
 Прояви кризи

Криза — розклад, занепад,

загострення
(політичних, економічних, соціальних)
протиріч,
а також переломний момент хвороби,
коли стан хворого поліпшується чи
погіршується
• науково – технічна відсталість країни
порівняно з країнами заходу;
• уповільнення темпів економічного
розвитку;
• низька якість більшості вітчизняних
промислових товарів;
• неспроможність колгоспно – радгоспного
ладу забезпечити країну продуктами
сільського господарства
• вражаюча безгосподарність в усіх ланках
народногосподарського комплексу
• нездатність режиму забезпечити
задовільний рівень життя громадян;
• нескінченні дефіцити продуктів і
товарів;
• нещадне переслідування владою
будь – яких форм дисидентства;
• всевладдя партійної номенклатури;
• поширення корупції, соціальної
апатії, пияцтва
Спроба виходу з кризи
Політика «перебудови»
Перебудо́ ва -
(рос. перестройка) —
загальна назва сукупності
політичних і економічних
реформ, що проводилися
в СРСР у 1985—1991 роках

Матеріал з Вікіпедії —
вільної енциклопедії
 Мета перебудови
• збереження радянської
системи шляхом її
модернізації;
• перехід до демократичного
соціалізму;
• перехід до ринкової
економіки
 Перебудова (перестройка)
8 квітня 1986 М. С. Горбачов під час візиту в Тольятті
вперше вжив слово «Перебудова» для позначення цих
реформ

теоретично – політична
програма реформування
командно –
адміністративної,
бюрократичної соціальної
системи СРСР
 Напрями реформ М. Горбачова
• демократизація суспільства;
• створення правової держави;
• гласність;
• реабілітація незаконно засуджених,
репресованих;
• утвердження багатопартійності;
• запровадження інституту президентства;
• підготовка нового союзного договору;
• політика нового мислення у зовнішніх
відносинах;
• підтримка демократичних революцій у
Східній Європі
 Періодизація доби перебудови:
• квітень 1985 - січень 1987 (пленуми ЦК КПРС) —
пошуки шляхів модернізації соціалістичного
суспільства, курс на «прискорення»;

• січень 1987- літо 1988 (XIX конференція КПРС) —

початок реальних перебудовних процесів, спроби
реформ у промисловості, гласність. «Перебудова
згори»;
• літо 1988 – травень 1989

• 1989 (I з'їзд народних депутатів СРСР) – 1991

(спроба державного перевороту) — «перебудова
знизу». Падіння авторитету комуністичної партії,
кінець її політичної монополії, утворення нових
партій. Значна активізація політичної діяльності мас,
посилення дезінтеграційних процесів у СРСР
 I етап
• розвиток економіки СРСР за рахунок
ширшого впровадження наукових
досягнень у промисловість і
випереджаючого розвитку
машинобудування, не змінюючи
економічних відносин
Квітневий (1985) пленум ЦК
КПРС – початок перебудови
Вперше заявлено про необхідність
перебудови господарського механізму
«Стратегія прискорення розвитку»
 лютий 1986 року - XXVII з'їзд
КПРС
• змінив Програму партії. Замість
застарілих положень про побудову
комунізму був проголошений курс на
вдосконалення соціалізму;
• передбачалось до 2000 року подвоїти
економічний потенціал країни і надати
кожній родині окрему квартиру
 Травень 1986
• «Держприймання» (рос.
государственная приемка) — це
перевірка якості та прийом готової
продукції підприємства спеціальною
державною комісією
(2 роки)
1986 - Закон «Про трудові
колективи»
• передбачав створення на промислових
підприємствах рад трудових колективів,
які мали право обирати керівників,
регулювати заробітну плату і
відрахування на соціальні потреби.
Однак реалізація цього закону на
практиці призвела до дезорганізації
виробництва
 антиалкогольна кампанія
• призвела до дефіциту бюджету,
• інфляції,
• непродуманого вирубування
виноградників,
• стимулювала розвиток самогоноваріння
 Травень 1986 р. - Постанова ЦК КПРС і Ради
Міністрів СССР «Про заходи щодо посилення
боротьби з нетрудовими доходами»

Формально спрямована проти ділків

«тіньової економіки». На практиці її
жертвами виявилися колгоспники та
городяни, що вирощували фрукти й
овочі на продаж, кустарі, вуличні
торговці.
Представники влади із захватом
трощили теплиці на присадибних і
дачних ділянках
 1987 р.
почалася спроба реформувати
управління економікою — перейти від
адміністративних методів
господарювання до економічних з
демократичними засадами управління
 1 травня 1987 закон «Про
індивідуальну трудову діяльність»
• допускалось індивідуальне підприємництво у
сфері виробництва товарів народного
споживання і побутового обслуговування.
• найману працю («працівників за
договором») дозволялося використовувати
лише на допоміжних роботах.

Всього на початку 1987 індивідуальну

трудову діяльність вели 100 тис. осіб, на
початку 1988 року - 300 тис. осіб, тобто 0,2%
зайнятих
1988 р. - закон «Про кооперацію»

• право добровільного вступу в

кооператив і вільного виходу з нього;
• участь в управлінні всіма справами
кооперативу;
• самостійність колективного
господарювання і незалежність
кооперативу в прийнятті рішень щодо
виконання його статутних завдань;
• право отримувати готівкові доходи від
кооперативної діяльності, відповідні до
кількості та якості праці
 1989 - закон «Про загальні
засади підприємництва в
СРСР»

• привів до появи приватного

підприємництва;
• виникли соціальні групи, що
володіють засобами виробництва
Травень 1989 – I З'їзд народних депутатів СРСР:
• вимога скасування 6 статті Конституції СРСР;
• створення першого парламенту – Верховної Ради СРСР
 1989 р.
• розробка і впровадження нових підходів
до аграрної політики;
• були прийняті рішення, спрямовані на
розвиток орендних відносин, сімейного
підряду, акціонерних товариств;
• визнавалось право на розвиток різних
форм господарювання, що було дуже
радикальним заходом
 1989
• поляризація суспільних сил;
• почали формуватись нові політичні
партії;
• зароджувався реальний політичний
плюралізм;
• різко зростає значення
національного питання
 травень 1990 р.
• була оприлюднена урядова програма
переходу до ринку.
• Цим самим ставилось питання про
перехід від планової системи
управління до регулювання
промисловості через вільні ціни і
прибуток
 Перебудова у сфері
ідеології
Виник чисто радянський термін
«гласність», що означав перехідний
етап у напрямі до свободи слова

Гласність –
відкритість, публічність обговорень
поточних та історичних проблем
 Зовнішня політика: «Нове
політичне мислення»
• пріоритет загальнолюдських цінностей над
класовими;
• відмова від висновку про розкол світу на дві
ворогуючі суспільно-політичні системи;
• відмова від силових методів вирішення
міжнародних проблем;
• підкреслювалося, що у світі накопичений
величезний ядерний потенціал, здатний
багаторазово знищити нашу планету, тому
пропонувалося виключити з міжнародних
відносин застосування сили, а в озброєннях
виходити з принципу розумної достатності;
• відмова від принципів пролетарського
інтернаціоналізму (тобто «світової
революції»);
• зазначалося, що у світі існують глобальні
проблеми виживання, вирішити які не під
силу одній або кільком країнам (екологія,
охорона здоров'я, проблема харчування і
т.п.)
Здійснення політики перебудови в
Україні мало свої особливості:
Процеси
реформування йшли
повільніше, ніж у
центрі та
прибалтійських
республіках,
оскільки
гальмувалися
сильним партійно-
державним
апаратом на чолі з
В. В. Щербицьким
2. На здійснення «перебудови» дуже вплинула
Чорнобильська катастрофа (квітень 1986
р.):
• виведено з користування 144 тис. га землі,
492 тис. га лісу;
• забруднено площу в 10 млн. га.
• масштаби катастрофи замовчувались
партійним керівництвом республіки, що
негативно вплинуло на соціально-економічну
ситуацію людей. У найкоротші терміни
потрібно було відселити 160 тис. осіб,
побудувати їм житло.
• наслідки аварії негативно позначилися на
здоров'ї 2,5 млн. людей.
Ліквідація наслідків аварії вимагала і вимагає
величезних економічних і фінансових затрат
3. Процеси «перебудови» в Україні
відбувалися без кровопролиття, як це
було в Прибалтиці, Грузії, Азербайджані,
Узбеки стані, Таджикистані та інших
республіках тодішнього СРСР
 Негативні явища
Жодна з основ соціалізму (державна
власність, керівна роль партії тощо) не
піддавалася сумніву
 Третій етап
Соціально-економічна і політична криза.
Розпад СРСР (літо 1990-1991)
https://www.youtube.com/watch?v=ZqFWopfBggU