Історія України

Прочитатти матеріал з теми Тема 34. УКРАЇНА ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ОКУПАЦІЯ
http://zno.academia.in.ua/mod/book/view.php?id=131&forceview=1

Всесвітня історія
Тема Країни Східної Європи
Прочитати параграфи підручника 9-12 Гісем Мартинюк для 11 класу або використати сайт
https://geomap.com.ua/uk-wh11/ параграф 21-28
Прочитати наочний довідник Гісем Мартинюк Всесвітня історія 11 клас с. 124-131
https://ktmsh.at.ua/personal/Driga/World_History/Book.pdf
Скласти таблицю Країни Східної Європи
50-60 рр.
Польша У 1946 р. за ініціативою
комуністів Крайова Рада
Народова (парламент)
прийняла рішення про перехід
на планове ведення
господарства. У січні
1947 р.Польська робітнича
партіяі та Польська
соціалістична партія перемогли
на виборах у сейм (парламент).
У лютому 1947 р. президентом
Польщі став лідер ПРП
Б.Берут. ПРП і ПСП
об'єднались в Польську
об'єднану робітничу партію
(ПОРП), яка стала правлячою
майже на 40 років.
У 1956 р. в Познані масові
виступи проти сталінізму.
У жовтні 1956 р. до влади
прийшло нове керівництво на
чолі з Владиславом Гомулкою,
який був звільнений з в'язниці і
реабілітований. Гомулко
запропонував цілу програму
реформ, з якої були здійснені
тільки деякі косметичні заходи.
Чехословаччина 5 квітня 1945 року в місті
Кошице сформував
коаліційний уряд і проголосив
урядову програму дій.
Установчі національні збори
(парламент) в травні 1946 року
вона формувала новий
коаліційний уряд. З метою
протистояти диктатурі КПЧ у
лютому 1948 року міністри від
70-80рр.
У 1968 р. виник конфлікт між
ПОРП і польською
інтелігенцією. Представники
інтелігенції звернулися до
уряду з платформою, що стала
відома як "Лист 34-х" та
"Відкритий лист до членів
партії"
З середини 70-х років почалося
виникнення альтернативних
робітничих організацій. А
підвищення цін у 1980 р.
викликало бурю протестів., на
чолі яких стала профспілка
"Солідарність", очолювана
електриком з гданської верфі
Лехом Валенсою.
У грудні 1981 р оголосило
воєнний стан та було створено
військову раду національного
порятунку  на чолі з Войцехом
Ярузельським.
У 70-ті роки був проголошений
курс на побудову розвинутого
соціалізму, що за оцінкою
КПЧ, означало поєднання
"переваг соціалізму" з НТР,
застосування інтенсивних
факторів. Така стратегія дала
ефект у першій половині 70-х
років, але у подальшому темпи
зростання економіки
уповільнились. Економіка
90-початок ХХ ст.
У 1988 р. початок економічних
реформ. Були зняті обмеження
з діяльності приватного
бізнесу, лібералізований
валютний обмін, державні
підприємства отримали
господарчу самостійність.
У лютому 1989 р. розпочав
роботу "круглий стіл" за
участю всіх опозиційних сил,
включаючи "Солідарність".
19 липня 1989 р. більшістю в
один голос президентом обрали
В.Ярузельського, а уряд
Мазовецького успадкував
економіку країни у повному
розвалі. Інфляція складала у
1989 р. 2000%; тривав спад
виробництва; зовнішній борг
складав 40 млрд. дол.; стрімко
падав рівень життя населення
тощо.
Польща стала на
еволюційний шлях переходу
від тоталітаризму до
демократії.
Уряд Мазовецького першим у
Східній Європі здійснив так
звану «шокову терапію»-
різкий перехід до ринкової
економіки
У грудні 1990 р. президентом
Польщі було обрано Леха
Валенсу.
1 січня 1993 року
Чехословаччина федерації за
згодою двох сторін була
поділена на дві держави Чеську
і Словацьку республіки. 
Після "Оксамитового
розлучення" в обох державах
були проведені президентські
вибори: президентом Чеської
республіки став В. Гавел, який
 опозиції подали у відставку.
Наслідником лютневого
комуністичного перевороту
стали проголошення курсу на
соціалістичне керівництво за
радянським зразком, що
знайшло відображення в
прийнятій в травні 1948 року
Новій Конституції ЧСР.
Перші виступи проти
сталінської моделі соціалізму
відбулись у 1953 р. особливо в
Моравсько-Остравському
промисловому районі, але вони
не набули такого розмаху як у
НДР. Десталінізація, яка
почалась після ХХ з`їзду
КПРС.
З кінця 50-х рр. і до кінця 60-х
рр Чехословаччина розвивалася
успішно, завдяки значному
економічному капіталу, що
мала країна до війни. За рівнем
добробуту населення ЧСР
значно випереджала інші
країни соціалістичного табору.
Велику роль у пропаганді цих
ідей відіграла преса, яка була
звільнена від цензури, і
неформальні  громадсько-
політичні організації.
Навесні 1968 р. КПЧ прийняла
"Програму дій", в якій по-
новому ставився ряд
принципових питань. Ця
програма отримала широку
підтримку всіх верст
суспільства.
У ніч з 20 на 21 серпня 1968
року п'ять держав членів
ОВД ввели до Чехословаччини
війська. "Празька весна"
закінчилася поразкою
комуністів реформаторів.
Комуністичну партію і країну
очолив "вірний Брежнєвець" Г.
Гусак. Почалися роки застою
та наростання кризових явищ в
чехословацькому суспільстві.
виявилась не пристосованою до був переобраний і на другий
змін у технології, що призвело термін, а Словацької – М.
до падіння Ковач, якого на наступних
конкурентоздатності виборах замінив Р. Шустер.
чехословацьких товарів на
світовому ринку. В економічних реформах Чехія
завдяки рішучим діям уряду
Єдина організація, яка правих партій В. Клауса, в
протестувала проти існуючих першій половині 90 рр. істотно
порядків стала політична група випереджає Словаччину, де
"Хартія-77". Діячі культури і уряд лівих партій В. Меч’яра
науки, які входили в цю проводив поміркований курс
організацію у січні 1977 р. реформ. З ініціативи Чехії була
виступили з маніфестом, в створена Вишеградська група
якому, посилаючись Загальну країн (Чехія, Польща,
декларацію прав людини і Угорщина), метою якої є
Хельсінський заключний акт, якнайкраще входження до ЄС.
вимагали від керівництва ЧССР
додержання конституції, Чехія і Словаччина стали
звільнення політв`язнів, членами Ради Європи, бажають
виведення радянських військ і стати членами НАТО: у 1999
т.д.   році – Чехія була прийнята до
У першій половині 80-х років НАТО.
економічне становище у країні
погіршилось. Не виконувались
завдання інтенсифікації
виробництва. Вітаючи на
словах перебудову, яка
почалась у СРСР, керівництво
ЧССР практично прагнуло
зберегти адміністративно-
командну систему, хоча у
1987 р. і були здійснені зміни у
керівництві (Генеральним
секретарем ЦК КПЧ став
М.Якеш.).У 1988-1989 рр.
посилилась критика КПЧ з
боку опозиції, яка з кожним
роком зростала. Але партійне
керівництво відмовлялось йти
на діалог з опозицією.
 Революційні події, які
отримали назву "оксамитової"
революції почались 17
листопада 1989 р., коли в
міжнародний день студентів на
вулиці Праги вийшло майже 50
тис. 27 листопада Федеральні
збори ЧССР виключили з
конституції 4 статтю про
керівну роль КПЧ. Було
прийнято рішення почати
переговори про вивід
радянських військ (80 тис. чол.)
з Чехословаччини. Був
утворений уряд на чолі з
Маріаном Чалфою.У кінці
1989 р. президентом країни
став Вацлав Гавел – лідер
"Хартії-77" і "Громадського
форуму".

Угорщина 40-50 Наслідки реформ Весною 1990 р. в Угорщині

• Проведення індустріалізації
особливо форсованими
темпами під гаслом
«Перетворимо Угорщину на
Я.Кадара (60-80-ті роки)
Лібералізація режиму,
відсутність політичних
відбулись демократичні вибори
в Парламент, на яких більшість
набрали опозиційні партії 89%,
а УСП - 11%. Новий уряд
 країну чавуну і сталі», хоча в
країні не було відповідної бази.
• Кооперування
супроводжувалось
пограбуванням селян
• Репресії досягли найбільшого
розмаху (було репресовано 1
млн осіб із 9 млн населення).
На початок 50-х р. угорці жили
гірше ніж наприкінці 40-х рр.,
але країна була перетворена в
індустріально-аграрну.
Угорська революція 1956
р. • Під час вуличних боїв
загинуло близько 3 тис. осіб,
понад 28 тис. було
заарештовано, із них 6321 за
політичними мотивами: 500
осіб було страчено (70
політичних), 5913 — ув’язнено
(2332 — на строк більше
одного року).
• Зміна керівництва.
Утвердження при владі Я.
Кадара.
• Розпуск Угорської партії
трудящих (УПТ), створення
Угорської робітничої
соціалістичної партії (УРСП),
яка стала правлячою.
• Проведення реформ.
Перетворення Угорщини на
«вітрину» соціалізму
Румунія Вступ радянських військ в
Румунію примусив короля
включити в уряд, який очолив
Петру Гроза, представників
комунiстiв, якi зайняли
ключовi посади.
У жовтні 1945 р. КПР на
Нацiональнiй конференції
визначила курс на побудову
соцiалiзму в Румунії.
Генеральним секретарем ЦКПР
став Георге Георгiу-Деж.
На перших повоєнних виборах
у листопаді1946 р.комуністи
одержали перемогу.
До лютого 1947 р. Румунія
знаходилась під контролем
СКР. Після підписання
репресій.
Гармонізація розвитку
промисловості.
Поява соціальної
диференціації і прихованого
безробіття. Розвиток
приватного підприємництва.
Розвиток провінції.
80
На початку 80-х р. Угорщина
опинилась перед лицем
економічних труднощів,
уповільнився темпи розвитку
країни.
У травні 1988 р. реформатори
домоглись скликання партійної
конференції, на якій було
ухвалено курс на проведення
економічних реформ і на
вдосконалення політичної
системи. Для реалізації курсу
були проведені кадрові зміни в
керівництві.
23 жовтня 1989 р. УНР
була перейменована в
Угорську Республіку.
1987
Проголошення компартією
«аграрної революції», яка
передбачала ліквідацію 50% сіл
і створення промислових
центрів. Виступи населення
придушуються силою.
1988
Паливна і продовольча криза.
Хліб видається по карткам –
300 г на день. Арешт відомого
румунського економіста за
інтерв`ю газеті “Известия” і
поздоровлення Горбачова з
днем народження
Листопад 1989 р
Переобрання Н.Чаушеску
Генеральним секретарем ЦК
очолив історик Йожеф Анталл,
а президентом став письменник
лідер СВД Арпад Генц.
Вересень 1990 р. Закон про
малу приватизацію
Липень-вересень 1991 р.
Закон про часткову грошову
компенсацію колишнім
власникам. Різке падіння
виробництва, особливо у
сільському господарстві – до
45%
Такими наслідками реформ
вміло скористалися ліві партії,
які на парламентських виборах
1994 р. здобули перемогу. Ліві
також сформували уряд, який
очолив Дьола Горн. Новий
уряд фактично продовжив
попередній курс, зробивши
акцент на соціальних
програмах. Також він
зосередив свою увагу на
гармонізації законодавства
Угорщини і законодавством
країн ЄС. Почалось здійснення
програм по розвитку провінції.
Продовження реформаторської
діяльності забезпечило
Угорщині
у 1996-1999 рр. стабільне 5%
зростання на рік. Важливим
успіхом Угорщини став вступ
країни до НАТО (1999 р.).
У 1998 р. відбулись чергові
парламентські вибори. Новим
прем`єр-міністром став Віктор
Орбан, який продовжив
політику своїх попередників.
На президентських виборах
2000 р. перемогу здобув
Ференц Мадл.
У 2004 р. Угорщина стала
членом ЄС.
Травень 1990 р.
Загальні вибори, формування
коаліційного уряду
Червень 1990 р.
Дворічний план переходу до
ринку, початок приватизації.
Глибока економічна криза
Зрештою 1992 р. у країні
відбулись позачергові вибори,
на яких перемогу знову здобув
Й.Іллієску і його блок
«Червоний квадрат».
Восени 1996 р. відбулись
вибори, які здавалось
забезпечили необхідні зміни у
політичному житті країни. На
 мирного договору Румунія
відновила свій суверенітет.
Впродовж 1947 р. комуністи
утвердились в уряді i зрештою
змусили короля Мiхая зректися
престолу та емігрувати.
30 грудня 1947 р. Румунія була
проголошена Румунською
Народною Республікою.
У лютому 1948 р. відбувся
об'єднавчий з'їзд КПР i САП
Румунії, на якому була
створена Румунська
комуністична партія.
Утвердившись при владi i
усунувши своїх конкурентів,
комуністи починають
соцiалiстичне будівництво.
У червні 1948 р. була
проведена повна
нацiоналiзацiя, а "буржуазія
ліквідована як клас." У грудні
1950 р. процес "соціалізації"
економіки завершився
прийняттям першого
п'ятирічного
У 1952 р. була прийнята
конституція РНР, яка закріпила
владу за комуністами і
соціалістичний характер
держави. Будь-які прояви
опозиційності влади
придушувалися силою,
здійснювалися масові репресії.
Болгарія У 1943 р. були створені місцеві
комітети Вітчизняного фронту.
Уряд Вітчизняного фронту
провів загальнодемократичні
реформи. Встановив
робітничий контроль над
виробництвом.
У країни була ліквідована
монархія і проголошена
республіка (1946).
Після виконання
загальнодемократичних
завдань і підписання мирного
договору (1947) у
Вітчизняному фронті відразу
розгорілась боротьба між
комуністами і БЗНС.
Перемогли комуністи.
Колективізація була розпочата
у 1948 р
У 1954 р. Генеральним
секретарем ЦК БКП став Тодор
Живков.
Кінець 50-х – 60-ті роки для
країни пройшли без потрясінь.
КПР і проголошення його
«героєм серед героїв нації»
16 грудня 1989 р
Народний мітинг проти
депортації священика у
м.Тімішоара
21 грудня 1989 р
Проурядовий мітинг
переростає в опозиційний,
проти демонстрантів
застосовуються танки
22-24 грудня 1989 р
Бої на вилицях Бухареста між
повсталим народом і силами
держбезпеки. Загинуло 1104
чол. втеча родини Чаушеску з
Бухареста
25 грудня 1989 р
Суд над подружжям Чаушеску
та їх страта
У 1971 р. відбувся Х з`їзд БКП
на якому було прийнято нову
програму БКП – програми
побудови розвинутого
соціалізму. У цьому ж році
було прийнято і нову
Конституцію, в
який  закріплювалась керівна
роль БКП і її союзниці БЗНС.
Вищим державним органом
стала Державна Рада, Головою
якої було обрано Т.Живкова.
У ці роки Болгарія пережила
суттєву економічну кризу
Влітку 1989 р. становище у
країні різко загострилось.
Продовжували зростати
інфляція і товарний голод.
Закон про право вільного
виїзду за кордон призвів до
масової втечі людей за кордон
Наприкінці жовтня 1989 р.
член Політбюро ЦК БКП
міністр закордонних справ
П.Младенов надіслав
партійному керівництву
виборах перемогли праві і
центристські сили, які  набрали
більшість у парламенті. На
президентських виборах
перемогу здобув Еміль
КонстантинескуПраві і
центристи на чолі з
Константинеску проголосили
курс на демократичні
перетворення і радикальні
економічні реформи. Проте
реалізувати декларовані
принципи вони не змогли,
погрузнувши у міжпартійних
суперечках і корупції. Тим
часом як рівень життя
населення неухильно падав.
Погіршення життя населення
пов`язувало з правлінням
право-центристською
коаліцією, яка починає
втрачати будь-яку опору. Ліві
знову стали набирати
популярності. На виборах
2000 р. знову перемагає
Й.Іллієску.
Крім економічних негараздів
Румунії довелось долати і
значні проблеми з
національними меншинами,
особливо угорцями.
У січні 1990 р. ХІV
позачерговий з`їзд БКП
проголосив головною метою
партії перебудову
та  оновлення  демократичного
соціалізму.
У січні 1990 р. був
організований національний
«круглий стіл» основних партій
та організацій, який обговорив
найважливіші політичні й
економічні проблеми
12 липня 1991 р. було
затверджено Конституцію
Республіки Болгарії. Яка
закріплювала демократичний
устрій, приватну власність.
Главою держави
проголошувався президент.
На парламентських виборах
1991 р. перемогу одержала
СДС, що дало їй змогу
сформувати уряд без
соціалістів, який очолив
Ф.Дімітров.
 У 1963 р. і 1973 р. БКП
приймала постанови:
звернутися до СРСР з
проханням прийняти Болгарію,
як 16 союзну республіку. Проте
радянське керівництва ці
прохання розумно відхиляло.
Югославія Домінуюче положення
комуністів у русі опору дало
можливість їм встановити свою
владу в післявоєнний період.
На виборах в Установчі збори у
листопаді 1945 р. комуністи
отримали 90% голосів.
Наприкінці 1946 р. було видано
закон про націоналізацію всіх
підприємств, за винятком
дрібних виробництв та
ремісничих майстерень.
Конституція, прийнята у січні
1946 р., передбачала
експропріацію приватної
власності.
У 1948 році відбувся конфлікт
Тіто і Сталіна
Комуністи Югославії
підтримали Тіто і в свою чергу
провели чистку КПЮ. 16 тис.
«прихильників Москви» було
ув`язнено у концтаборі на
островах в Адріатичному морі
(10 тис., з яких загинули в
каменоломнях). 5 тис. чол.
вимушені були емігрувати з
Югославії.
відкритого листа, в якому
звинуватив Т.Живкова в
неприпустимих методах
управління. 10 листопада
1989 р. ЦК БКП звільнив
Живкова з поста Генсека, а
незабаром і з поста Голови
Держради.
На новостворений пост
президента
Болгарії  було  обрано Петра
Младенова.
Не зважаючи на свої
особливості, Югославія у 70-
80-ті рр. зіткнулась з тими ж
труднощами, що і інші
соціалістичні країни.
З 70-х р. темпи економічного
розвитку неухильно
зменшуються. Рівень
безробіття досяг 1 млн. чол.
Приблизно стільки же
громадян перебувало за
межами держави на
тимчасових роботах, головним
чином у ФРН. Заборгованість
країни досягла 20 млрд. дол.
Й.Броз-Тіто, який займав з
1974 р. пост президента СФРЮ
і Голови ЦК СКЮ "без
обмеження строку мандату",
завдяки своєму авторитету і
величезній владі, зосередженій
в його руках, зміцнював
єдність Югославії.
Після смерті Тіто у 1980 р.,
місце президента зайняв
колективний орган – Президіум
Поштовхом до кризи
На президентських виборах у
січні 1992 р. президентом
Болгарії було знову обрано
Желю Желєва. Вибори підвели
підсумок першим
демократичним перетворенням.
Економічні реформи
супроводжувалися значним
зниженням життєвого рівня
населення, значним соціальним
розшаруванням, появою
безробіття
Питання корупції стало
провідним у болгарському
суспільстві на зламі тисячоліть.
На критиці урядових структур
в корупції здобув собі
політичний капітал колишній
король Болгарії Симеон ІІ, який
повернувся до країни
наприкінці 90-х років. Він
створив Антикорупційну
партію, яка на виборах 2001 р.
здобула перемогу. Симеон став
прем`єр-міністром.
Президентом країни став
Г.Пирванов. Головним своїм
завданням Симеон вважає
інтеграцію Болгарії у структури
НАТО і ЄС. На цьому шляху
країна досягла вагомих
результатів і є кандидатом до
вступу в ЄС, у 2004 р. вступила
до НАТО.
З 1989 р. у всіх республіках
утворюються опозиційні партії,
особливістю яких було те, що
вони формувались виключно на
національній основі. На весні
1990 р. на виборах у Словенії і
Хорватії перемагають
національні коаліції
27 квітня 1992 р. Сербія і
Чорногорія проголосили
утворення нової держави –
Союзної Республіки Югославії.
Всі інші колишні союзні
республіки стали незалежними.
Війни на теренах колишньої
Югославії
26 червня — 4 липня 1991 р.
Війна за незалежність Словенії.
Бойові дії в Словенії між
військами Югославської
народної армії та словенськими
збройними формуваннями
Середина літа 1991 р. —
серпень 1995 р. Війна за
незалежність Хорватії.
Боротьба Хорватії за
 югославської федерації стали
Після смерті Сталіна нове події в Косово 1981 р. Албанці,
радянське керівництво які на початок 80-х років
нормалізувало відносини з складали 80% населення
Югославією. Але вони автономного краю, вимагали
будувались на інших основах надання краю статусу
ніж з іншими соціалістичними республіки.
державами. Югославія не стала
членом ОВД і РЕВ. Навпаки, Події в Косово привели до
вона стала ініціатором розколу громадської думки в
створення "руху країні і до активізації
неприєднання". Вона засудила політичної активності
радянську інтервенцію в населення. Хвиля націоналізму
Чехословаччину (1968) і охопила країну.
Афганістан (1979-1988), але
підтримала інтервенцію в У грудні  1989 р. в країні
Угорщину (1956). почалось проведення
економічних реформ, автором
яких був А.Маркович. Першим
пунктом якої стало подолання
інфляції і перетворення динара
(грошова одиниця) у
конвертовану валюту, що з
успіхом було зроблено на
початку 1990 р. Також вдалося
зменшити зовнішній борг до
16 млдр дол. Але процес
подальших економічних
реформ був перерваний
розпадом Югославії.
проголошення у районах
компактного проживання
сербів Республіки Сербська
Країна (19 грудня 1991 р.).
Операція хорватської армії
«Буря» по знищенню
Республіки Сербська Країна
(серпень 1995 р.)
Весна 1992 р. — 14 грудня
1995 р. Громадянська війна у
Боснії і Герцеговині.
Дейтонська угода
1988—1999 рр. Албано-
сербське протистояння в
Косово. Боротьба сербської
поліції та армії проти
албанських загонів Визвольної
армії Косово
24 березня — 10 червня 1999 р.
Операція сил НАТО проти
Сербії «Союзна сила» з метою
примусити її прийняти план
мирного врегулювання в
Косово. Уведення військ КFОR
до Косово
Весна—осінь 2001 р.
Громадянська війна в
Македонії. Операція НАТО по
роззброєнню албанських
бойовиків (вересень 2001 р.)
Весна 2004 р. Загострення
протистояння в Косово між
сербами та албанцями
Конфлікт на теренах колишньої
Югославії став най тривалішим
і найкривавішим у Європі з
часів Другої світової війни.
Проблеми Югославії входять
корінням у далеке минуле, але
головною причиною конфлікту
стали закладені ще після
Першої і Другої світової війни
несправедливості щодо
південнослов’янських народів.
Хоча збройне протистояння
вдалося припинити, а проблема
Балкан так і залишається
нерозв`язаною. Вони і надалі
залишаються «пороховим
погребом Європи».