Празька весна розпочалася в січні 1968 року, коли Александр Дубчек став головою

Комуністичної партії Чехословаччини. Він розпочав програму "Соціалізм з людським

обличчям", спрямовану на політичні та економічні реформи, на побудову «соціалізму з
гуманним обличчям»: свобода слова і віросповідань, ліквідація цензури, скасування
обмежень на поїздки за кордон тощо. Усе це викликало занепокоєння Радянського Союзу,
який боявся втратити контроль над країною.

Проте в серпні того ж року радянські та інші війська Варшавського пакту вторглися до
Чехословаччини, придушивши реформи та відновивши контроль Кремля. Ці події стали
відомі як весняне подавлення або Празька весна, що призвело до припинення реформ та
зміни політичного клімату в країні.

У ніч на 21 серпня 1968 р. радянські війська (для «ідеологічного» прикриття агресії були
задіяні також військові підрозділи інших країн Варшавського блоку: Польщі, НДР, Угорщини,
Болгарії – всього майже 200 тисяч військ і 5 тисяч танків) увійшли на територію
Чехословаччини. Це була найбільша військова операція в Європі з часів Другої світової війни
Чехословацька армія, попереджена радянським міністром оборони маршалом Андрієм
Гречком про рішучість намірів інтервентів, не чинила опору.

Антикомуністичні виступи в Чехословаччині охоплювали різні періоди і форми опозиції до

комуністичного режиму:

Празька весна 1968 року: Саме цей період був свідком великого опору частини населення
проти вторгнення військ Варшавського пакту. Люди виходили на вулиці в знак протесту,
виражаючи невдоволення втручанням зовнішніх сил у внутрішні справи країни.

Хартія 77 та Правозахисні Групи: У 1977 році Хартія 77 та інші правозахисні групи виступили
проти порушень прав людини та політичних репресій. Вони публічно декларували своє
невдоволення та діяли як голос опозиції.

Підпільна Активність: Опозиція проти комуністичного режиму часто виявлялася в підпільній

діяльності. Це включало в себе розповсюдження підпільної літератури, створення
антикомуністичних памфлетів та збір підписів під протестами.

Масові протести: В різні періоди були масові протести, такі як ті, що відбулися в Листопаді
1989 року під час "Велветової революції", які призвели до кінця комуністичного режиму в
Чехословаччині.

Ці антикомуністичні виступи були важливою частиною історії Чехословаччини, де люди

вистояли проти авторитарного режиму, визначаючи шлях країни до демократії та свободи.