You are on page 1of 9

Міністерство освіти і науки

Дубровицький ліцей дубровицької міської ради

РЕФЕРАТ
Повстання в Угорщині 1956р.

Виконав учень групи І-


2
Левицький Нікіта

Дубровиця 2024
ПЛАН
1.Вступ
А. Визначення контексту та періоду
В. Актуальність теми
2. Попереджувальні події
А. Владні та соціальні фактори перед
повстанням.
В. Ключові події, що передували повстанню
3. Початок повстання
А. Сценарій та початок подій
В. Реакція населення на масштабний рух
4. Розвиток та організація повстання
А. Виступи груп ініціаторів
В. Формування рад та інших структур
5. Причини невдач та закінчення повстання
А. Втручання радянського союзу
В. Підсумки та наслідки для Угорщини
6. Використані джерела

ВСТУП
 Визначення контекста та періоду
Контекст революції в Угорщині 1956 року був глибоко пов'язаний з
геополітичними та внутрішніми факторами. Угорщина того часу була
соціалістичною країною, під контролем Комуністичної партії під керівництвом
Матіаса Ракоші. Суспільство відчувало обмеження свобод та політичних прав,
а економічна ситуація була важкою.

У контексті холодної війни, угорський народ виявляв прагнення до більшої


незалежності та свободи від радянського впливу. Ракоші намагався провести
певні реформи, але ці спроби були недостатніми для задоволення глибоких
соціальних та політичних проблем країни.

Початок революції 23 жовтня 1956 року визначився студентськими


протестами в Будапешті. За кілька днів рух поширився на інші міста та
регіони, залучаючи широкі верстви населення, включаючи робітників,
інтелігенцію та селян. Угорці вимагали політичних свобод, кінця радянському
впливу та економічних покращень.

Революція тривала до листопада 1956 року, коли радянські війська вторглися в


Угорщину за наказом Нікіти Хрущова. Вони придушили повстання,
призводячи до тисяч загиблих та великої кількості політичних репресій.
Визначний період угорської історії залишив глибокий слід як на внутрішньому,
так і на міжнародному рівні.

 Актуальність теми

Актуальність теми повстання в Угорщині 1956 року визначається кількома


аспектами:

Історичний контекст: Події 1956 року в Угорщині є важливим етапом у


хронології холодної війни та боротьби за національну незалежність в контексті
радянського впливу.
Вплив на сучасність: Переживання та наслідки революції мають важливий
вплив на сучасний політичний ландшафт Угорщини, формуючи її суспільні та
політичні цінності.
Уроки для інших рухів: Події 1956 року можуть слугувати джерелом уроків для
сучасних рухів за свободу та демократію, надихаючи на дослідження можливих
стратегій та наслідків.
Міжнародна перспектива: Революція в Угорщині має міжнародне значення,
оскільки вона викликала реакції та визначила ставлення країн світу до подій у
регіоні.
Свобода та права людини: Тема революції в Угорщині нагадує про важливість
свободи та прав людини, ставлячи питання про їхню універсальність та захист у
різних історичних контекстах.
Узагальнюючи, тема повстання в Угорщині 1956 року є актуальною, оскільки
вона не лише розкриває минуле цієї країни, а й спонукає до роздумів над
значенням свободи, національної незалежності та політичних перетворень у
сучасному світі.

Попереджувальні події
 Владні та соціальні фактори перед
повстанням
Перед повстанням в Угорщині 1956 року існували ряд владних та соціальних
факторів, що сприяли наростанню невдоволення і, в кінцевому підсумку, викликали
повстання:

1. Авторитарний режим Матіаса Ракоші: Владарювання джембеньо


характеризувалося поліцейським контролем, обмеженням свободи слова та
політичних прав. Народ відчував дефіцит політичної свободи та високий рівень
репресій.
2. Економічні труднощі: Угорщина стикалася з економічними труднощами, в
тому числі з високими цінами та обмеженим доступом до ресурсів. Населення
вимагало поліпшень у сфері економіки та життєвих умов.
3. Насильство та репресії: Систематичне використання поліції та секретної
служби для придушення будь-якої опозиції викликало негативні реакції серед
населення, що врешті-решт призвело до нагромадження соціальної напруги.
4. Політичне невдоволення: Ідеї глибших політичних реформ та виборчої
свободи були пригнічені, що призвело до виникнення опозиційних настроїв
серед різних верств суспільства.
5. Вплив холодної війни: У контексті холодної війни, де країни шукали своє
місце між сферами впливу, бажання Угорщини виходити з-під контролю
Радянського Союзу впливало на політичні настрої на
 Ключові події, що передували
повстання
Перед повстанням в Угорщині в 1956 році було кілька ключових подій, що
послужили підґрунтям для непокоїв та протестів угорського народу:

1. 23 жовтня 1956 року: Мітинг на підтримку пам'ятника Йожефу Бему –


угорського генерала, який брав участь у протистоянні проти австрійськеї влади
у 1848-1849 роках. Мітинг розпочався мирно, але згодом перетворився на
загальнодержавну демонстрацію запитів на більшу свободу.
2. 24 жовтня 1956 року: Репресивні заходи влади – радянські танки та угорська
поліція прийшли залякати та розігнати демонстрантів, викликавши їхне
обурення. Це призвело до ескалації протестів та насильства на вулицях міст
Угорщини.
3. 25 жовтня 1956 року: Утворення Народного комітету захисту та боротьби:
студенти, працівники та інші групи населення об'єдналися в цей комітет, щоб
керувати повстанням та виразити своє незадоволення радянською окупацією та
диктатурою.
4. 28 жовтня 1956 року: Агресія радянського союзу – радянські війська ввійшли
у Будапешт з метою придушити повстання. Ця дія погромила мирне повстання
та призвела до великого числа жертв. Проте, повстанці продовжували допоки
можливості опиратися до листопада 1956 року.

Ці ключові події передували повстанню в Угорщині 1956 року, яке було


спрямоване на досягнення більшої свободи, демократії та незалежності від
радянського диктату.

Початок повстання
 Сценарій та початок подій
Сценарій під час угорського повстання 1956 року

Сцена 1: Вулиці Будапешту в жовтні 1956 року


(Введення)
Головний герой, Істван, молодий угорець, гуляє вулицями Будапешту, де панує
напружена атмосфера. Він поспішає в один із студентських протестів, що
відбуваються в місті.

Сцена 2: Студентський протест


(Триває денна демонстрація)
Істван приєднується до тисяч студентів та громадян, які піднімаються проти
комуністичного режиму. Вони скандують гасла свободи та демократії. Поліція
намагається заглушити протест, але підтримка народу є сильною.

Сцена 3: Початок збройного повстання


(Нічний час)
Після дня активних протестів, ніч стає спокійною. Проте, почуття незадоволення та
бажання боротися за свободу надзвичайно високі. Група повстанців вирішує захопити
один з військових складів, щоб збагатити свої арсенали. Герої, включаючи Іствана,
приєднуються до цієї операції.

Сцена 4: Вуличні бої


(Битва на вулицях)
Повстанці займають будівлю складу, але у них недостатньо ресурсів, щоб повністю
відбитися від влади. Герої вступають в інтенсивну перестрілку з поліцією та
комуністичними силами. Вулиці Будапешту стають полем бою, дим від вогнепальних
зброй розповсюджується довкола.

Сцена 5: Міжнародна реакція


(Звітування ЗМІ)
ЗМІ навколо світу розповідають про угорське повстання та жорстоке придушення
його радянськими силами. Міжнародна спільнота засуджує насильство та закликає
Радянський Союз до припинення репресій.

Сцена 6: Придушення повстання


(Жорстоке придушення)
Незважаючи на світову суспільну реакцію, Радянський Союз рішуче діє, щоб
придушити повстання. Війська СРСР відновлюють контроль над містом,
використовуючи силу танків та чисельного війська

 Реакція населення на масштабний рух

Однак, я можу надати загальні відомості про повстання в Угорщині 1956 року.

Повстання в Угорщині 1956 року почалося як антирадянський рух, спрямований


проти комуністичного режиму та радянської окупації країни. Велика частина угорців,
особливо молоді, виступила проти режиму та вимагала більшого політичного та
економічного відкриття. У протистоянні з радянськими військами взяли участь як
студенти, так і робітники.

З початку повстання, населення підтримувало рух та висловлювало свою незгоду з


радянським впливом. Багато людей виходили на вулиці, мітингували та вимагали
реформ.(Артем Резанович красавчик але трошки дурненький) Однак, по мірі
зростання насильства та репресій з боку радянських військ, деякі групи населення
можуть бути схильними до прийняття різних позицій.

Незважаючи на підтримку ідеї повстання серед населення, повстанці не змогли


перемогти радянську армію і були придушені. Саме ставлення населення після
поневолення повстання може включати обурення, реалізацію трагічності ситуації та
подальше пригнічення.

Знову зауважую, що це загальна інформація, а не реальний відгук населення в


Угорщині 1956 року.

Розвиток та організація
повстання
 Виступи груп ініціаторів
Угорське повстання 1956 року було виразом глибокого невдоволення населення
комуністичним режимом, який був насаджений у країні після Другої світової війни.
Протест був спровокований кількома факторами, включаючи політичну репресію,
економічні труднощі та загальне недовір'я до радянського впливу. У цьому повстанні
брали участь різні групи і організації, такі як студентські об'єднання, інтелігенція,
робітничі профспілки, селянство та інші. Вони об'єдналися в боротьбі за свободу,
національну незалежність та демократію, виступаючи проти радянської окупації та
диктаторського режиму. Громадянські групи, які виникли на місцях, відіграли
важливу роль у координації протестів, організації спротиву та забезпеченні життєвих
потреб повстанців. Хоча повстання було жорстоко придушене радянськими
військами, його вплив на подальшу історію Угорщини та всього світу був значний,
адже воно стало символом боротьби за свободу та гідність

 Формування рад та інших структур


У період повстання 1956 року в Угорщині формування рад та інших структур було
важливим елементом організації протестів та самоорганізації громадян. Основні ради,
які виникли під час повстання, включали:

 Робочі ради (профспілки): Робочі ради були створені на підприємствах і в


містах як форма організації працівників. Вони виступали в ролі органів
самоврядування та представницьких органів, які вирішували питання щодо
управління підприємствами та місцевими справами.
 Студентські ради: Студентські ради були сформовані студентами університетів
та інших навчальних закладів. Вони виступали як органи координації протестів
та вимог студентського руху, а також відігравали роль у формулюванні
політичних вимог.
 Інтелектуальні та культурні ради: Ці ради об'єднували вчених, письменників,
митців та інтелектуалів з метою висловлення підтримки повстанцям, а також
розробки ідейних принципів майбутньої політичної системи.
 Місцеві ради: В багатьох містах та населених пунктах формувалися місцеві
ради для координації дій місцевого населення, забезпечення порядку та
безпеки, а також забезпечення потреб громадян у їжі та медичній допомозі.

Ці ради та структури відігравали ключову роль у координації дій повстанців та в


організації суспільства під час періоду повстання 1956 року в Угорщині. Вони
втілювали ідеї демократії, самоврядування та громадянської участі у вирішенні справ
суспільства.

Причини невдач та
закінчення повстання

 Втручання СРСР
У 1956 році в Угорщині відбулася серйозна національна відступницька спроба,
яку керували підтримувані Заходом націоналісти і реакційні сили. В силу своїх
політичних і стратегічних інтересів, СРСР втрутився в цей конфлікт.
Сталінградська Конституція надала радянському керівництву право на
втручання у внутрішні справи соціалістичних країн для захисту соціалізму.
Угорщина була однією з таких країн.
У листопаді 1956 року радянські війська вступили в Угорщину, щоб придушити
повстання. Це призвело до припинення опору угорських повстанців і
повернення країни до радянського контролю. Після цього було розгорнуто
репресії проти повстанців та симпатизантів повстання, а також були призначені
нові радянські лояльні лідери в Угорщині.
Ця втручання з боку СРСР було спрямоване на збереження влади радянського
впливу в країні та підтримку марксистсько-ленінської лінії в угорському
комуністичному руху.

 Закінчення повстання підсумки для


Угорщини
Повстання в Угорщині 1956 року завершилося придушенням радянськими військами
та втручанням радянської влади. Після припинення опору повстанців угорська
комуністична влада, підтримана радянськими військами, повернулася до влади і
почала розгортати масові репресії проти учасників повстання та симпатизантів.
Підсумки повстання включають:
 Репресії та втрата житті: Внаслідок придушення повстання та після нього були
впроваджені масові репресії. Тисячі угорців були арештовані, ув'язнені або
вбиті. Події 1956 року залишили глибокі рани в угорському суспільстві.
 Політичні наслідки: Придушення повстання в Угорщині показало, що
радянська влада була готова вжити рішучі заходи для збереження свого впливу
в країнах Варшавського договору. Це також привело до зміцнення контролю
Москви над східноєвропейськими країнами.
 Міжнародна реакція: Повстання викликало міжнародне обурення та
засудження радянської інтервенції. Багато країн висловили підтримку
угорському народові, але не змогли або не бажали надати практичну допомогу.
 Соціальні та культурні наслідки: Події 1956 року відіграли значну роль у
формуванні національної самосвідомості та ідентичності угорського народу.
Пам'ять про повстання залишилася важливим елементом угорської історії та
культури.

 Використані джерела
1. ШІ. https://chat.openai.com/c/57826a56-a97d-4665-b742-f54e4855824a
2. Книжка «історія України профільний рівень 11клас»
3. Вікіпедія https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B3%D0%BE
%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_
%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E
%D1%86%D1%96%D1%8F_(1956)

You might also like