urok №1 11istoriya ukraїni

Урок № 1.
Тема уроку: Повторення. Вступ до курсу «Історія України (1914–1939 рр.)»

Мета уроку:
Після цього уроку учень / учениця має:
 знати: характерні ознаки «короткого ХХ століття»; зміст понять: «світова війна»,
«політичний режим», «національна держава», «соціальна революція», «національна
революція», «модернізм»; територіальні межі розселення українців як етносу; етнічний і
соціальний склад населення України початку ХХ ст.; особливості розвитку українського
суспільства на початку ХХ ст.; основні періоди історії України та всесвітньої історії
ХХ — початку ХХІ ст.; алгоритми опрацювання специфічних історичних джерел
(плакатів, фото- і кінодокументів тощо).
 уміти: застосовувати періодизацію історії як інструмент висвітлення особливостей
розвитку українських земель першої половини ХХ ст.; показувати на історичній карті
держави-метрополії та їх колоніальні володіння; території українських земель, що були
у складі Російської імперії та Австро-Угорщини; зіставити території розселення українців
початку ХХ ст. і сучасних кордонів України; визначати основні тенденції соціально-
економічного, політичного та культурного розвитку України і світу на зламі ХІХ–ХХ ст.;
здобувати інформацію, використовуючи підручники й зіставляючи різні компоненти
підручників з історії України та всесвітньої історії
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
1. У складі яких держав були українські землі на початку ХХ ст.?
2. Назвіть регіони, що були у складі Австро-Угорської імперії та Російської імперії.
IІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
У ч и т е л ь. Курс історії України у 10-му класі охоплює історію 1914– 1939 рр. Термін
«коротке ХХ ст.» вперше запропонував угорський вчений Іван Тібор Беренда. Початком
цього періоду є Перша світова війна, унаслідок якої були ліквідовані Німецька, Російська,
Австро-Угорська та Османська імперії, а кінцем — розпад СРСР і соціалістичного блоку.
Це був час настання тотальної війни, революції в Росії, Великої депресії, занепаду
лібералізму і приходу до влади диктатур, об’єднання антифашистських сил у Другій
світовій війні, деколонізації і кінця імперій, «золотої епохи» післявоєнного підйому і
період подальших економічних криз, розвиток країн третього світу, виникнення і розпад
соціалістичної системи.
Робота з періодизацією історії України першого етапу Новітньої історії.
Учитель коротко характеризує особливості різних періодів, робить висновки.
У ч и т е л ь. На початку вивчення розділу теми ми будемо ознайомлюватись з
тривалістю її вивчення; загальним змістом, кількістю і строками проведення обов’язкових
видів робіт (лабораторних, практичних, написання есе тощо).
Учитель разом з учнями аналізує зміст підручника та його структуру.
Робота з поняттями
«Світова війна» — протиборство держав із застосуванням зброї, що охоплює велику
частину країн світу. Йдеться про Першу (1914–1918 рр.) та Другу (1939–1945 рр.) світові
війни.
«Політичний режим» — характер влади в країні; сукупність засобів і методів
здійснення політичної влади, яка відображає характер взаємин громадян і держави.
Поділяється на демократичні і недемократичні, ліберальні і тоталітарні.
«Національна держава» — форма самоорганізації, самовизначення й самовираження
певної нації на певній суверенній території. «Соціальна революція» — радикальна зміна
суспільного життя, корінний якісний переворот в усій соціально-економічній структурі
суспільства, докорінні, якісні зміни засад суспільного життя.
«Національна революція» — радикальні зміни, що спрямовані на знищення
іноземного панування та завоювання національної незалежності, ліквідацію національно-
колоніального гніту і експлуатації, реалізацію нацією її права на самовизначення, на
створення національної держави.
«Модернізм» — напрям у мистецтві кінця XIX — початку XX ст., що характеризується
розривом з попереднім історичним досвідом художньої творчості, прагненням затвердити
нові, нетрадиційні засади в мистецтві, безперервним оновленням художніх форм, а також
умовністю (схематизацією, абстрагованістю) художнього стилю.
У ч и т е л ь. В Україні історично склалося п’ятнадцять історично-етнографічних
регіонів: Середня Наддніпрянщина, Полісся, Волинь, Поділля, Галичина, Підкарпатська
Русь (Підкарпатська Україна), Буковина, Покуття, Південна Бессарабія, Таврія, Крим,
Запорозька Січ, Донщина, Слобожанщина і Чернігово-Сіверщина.
Робота з картою
1. В атласах визначте сучасні кордони України.
2. Порівняйте етнічні межі України і сучасні кордони. Зробіть висновок
У ч и т е л ь. Наприкінці ХІХ — початку ХХ ст. українські етнічні землі
ототожнювались з українською національною територією, і всі вони, на думку
національної еліти, мали стати територією майбутньої української держави. Степан
Рудницький ототожнював територіальний зміст назви «Україна» зі значенням термінів
«українська національна територія», «суцільна територія українського народу», а також з
іншими.
У XIX ст. і майже до середини XX ст. українська етнічна територія виходила далеко за
межі сучасної території України, охоплюючи також південнозахідну частину сучасної
державної території Білорусі, прилеглу до України частину сучасної державної території
Російської Федерації, окремі ділянки лівобережжя Дністра сучасної державної території
Молдови, прикордонні північні території сучасної Румунії, північно-східні райони
сучасної Словаччини, південно-східну частину сучасної Польщі.
Українська етнічна територія на час Української революції, за оцінкою С. Рудницького,
за площею охоплювала від 905 тис. км2 до 1 млн 56 тис. км2 , на якій проживало близько
51,2–53,9 млн мешканців. Питома вага етнічних українців становила на цій території (за
його обчисленнями) 71,3–71,7 %. В. Кубійович станом на 1933 р. дав таку оцінку площі
української етнічної території: 932 тис. км², з-поміж яких 728,5 тис. км² становила
суцільна українська етнічна територія, 203,6 — мішана.
ІV. ПІДСУМКИ УРОКУ
У складі яких держав перебували, за М. Грушевським, українські землі?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Урок № 2.
Тема уроку: Початок Першої світової війни
Мета уроку
 знати: зміст понять: «Перша світова війна», сутність «українського питання»
напередодні війни; геополітичних планів країн Антанти і Центральних держав щодо
українських земель; позиції українських політичних сил напередодні та в умовах війни;
причини розбіжностей українських політичних сил у ставленні до війни;
 уміти: на основі порівняння висловлювати аргументовані судження щодо
ставлення українських політичних сил Наддніпрянщини і західноукраїнських земель до
світової війни; складати характеристики історичних діячів: Андрія Жука, Костя
Левицького.
Хід уроку
Назвіть та покажіть по карті українські землі, які напередодні Першої світової війни
були у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
IІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
У ч и т е л ь. 1 серпня 1914 р. розпочалася Перша світова війна. Практично всі держави
ставили перед собою загарбницькі цілі.
Робота з історичною картою
 Визначити території України, на які претендували іноземні держави, і записати в
таблицю.
Дайте відповідь на запитання.
1. Яким вам уявляється майбутнє України за цими планами?
2. У чому полягала трагедія українського народу в Першій світовій війні?
3. Деякі політики й вчені, наприклад В. Вернадський та відомий англійський славіст Р.
Сетон-Вотсон, вважали, що саме українське питання було однією з головних причин, що
призвели до війни. Чи згодні ви з цією думкою? Свою відповідь аргументуйте.
Плани Антанти і Троїстого союзу щодо України
Росія Захопити Східну Галичину, Північну Буковину, Закарпаття
(розширити свої кордони, ліквідувати організаційні центри
українського визвольного руху в Галичині)
АвстроУгорщин Зміцнити позиції в Західній Україні, приєднати Волинь і Поділля
а (посилили б вплив на інші слов’янські народи імперії, претендували
на керівну роль у слов’янському світі)
Німеччина Розширити територію за рахунок українських земель Сходу і
Півдня. Україна — зручний плацдарм для подальшого наступу на
Схід, сировинна база Німеччини
Позиції українських політичних сил

Карпато-Руський Створений у Києві емігрантами з Галичини; виступав за
визвольний союз возз’єднання всіх українських земель у складі Російської імперії,
поширював серед галичан заклики зустрічати російські війська як
визволителів
Українська .соціа Розкол .у .партії: .група .на .чолі .із .С .Петлюрою .виступила .на .
лдемо-кратична . боці .
робітнича .партія . Російської .імперії; .група .на .чолі .з .В .Винниченком .засудила .
(УСДРП) вій .ну .та .відсто .ювала .ідею .автономії .України
Товариство .украї Закликали .до .підтримки .Російської .імперії, .сподіваючись
нських .поступовці на .надання .Україні .автономії .в .майбутньому; .пізніше .перейшл
в. (ТУП) и . на .позиції .нейтралітету
Комітет .Південно Всеросійського .союзу .земств .і .міст
Західного .фронту Створений .для .підтримки .російської .армії; .членами .комітету .
були .відомі .представники .українського .національного .руху .— .
А .Вязлов, .Д .Дорошенко, .А .Ніковський
Робота в парах з підручником та документами
1-й учень.
На .основі .тексту .підручника .та .документа .визначте .час .заснування .ГУР, .лідерів .та .
програмові .цілі
2-й учень.
На .основі .тексту .підручника .та .документа .визначте .час .заснування .СВУ, .лідерів .та .
програмові .цілі
Робота з таблицею
На .основі .здобутих .знань .скласти .порівняльну .таблицю
Орієнтовний вигляд таблиці
Назва ГУР СВУ
Дата .заснува 1 .серпня .1914 .р 4 .серпня .1914 .р
ння
Лідери М .Павлик; М .Ганкевич А .Жук; Д .Донцов; В .Дорошенко
К .Левицький;
Програмові .  Посідали .антиросійську .позиці.  Утворення .самостійн
засади  Підтримка .австрійського .уряду . ої .
у .війні Української .держави .у .фор
 Брали .активну .участь .у .формув мі .конституційної .монархії
анні .військових .підрозділів . УСС  Утвердження .демок
 Виступали .за .утворення .незале ратичного .устрою, .надання
жної .Української .держави .рівних .
прав .і .свобод .представник
ам . усіх .національностей
 Співпраця .з .урядами
.Німеччини .та .Австро-
Угорщини
Учитель .коротко .характеризує .діяльність .А .Жука .і .К .Левицького .в .1914–1918 .рр
ІV. ПІДСУМКИ УРОКУ
Бесіда
Чи .можна .стверджувати, .що .Перша .світова .війна .активізувала .українське .
національне .питання .і .спричинила .зростання .української .національної .свідомості?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати .відповідний .матеріал .підручника
Урок № 3.
Тема уроку: Воєнні події 1914–1917 рр.
 знати: зміст понять: «Перша світова війна», «окупаційний режим», «військове
генерал-губернаторство», «депортація»; воєнні операції, що відбувалися на території
України в 1914–1917 рр.: окупація російськими військами Східної Галичини та Північної
Буковини, Горлицький прорив, Брусиловський прорив, Червневий наступ, бойові дії на
Чорному морі; бойовий шлях легіону Українських січових стрільців; особливості
становища українців у районах бойових дій; особливості російського окупаційного
режиму на українських теренах, що були у складі Австрії; причини та наслідки створення
українських добровольчих військових формувань і сплеску доброчинного руху в Україні;
 уміти: встановлювати синхронність подій Першої світової війни на українських
територіях, що були у складі Російської імперії та Австро-Угорщини, і Західному фронті;
використовувати карту як джерело інформації про події Першої світової війни на
українських землях; складати характеристики історичних діячів: Михайла Галущинського,
Вільгельма Франца фон Ґабсбурґа-Лотрінґена (Василя Вишиваного), Григорія Коссака.
Хід уроку
IІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
У ч и т е л ь.
Головна Українська рада почала вести переговори з австрійським урядом щодо
створення національних збройних формувань з українців. У серпні 1914 р. Відень ухвалив
відповідне рішення. Тоді ж, у серпні 1914 р., створюють легіон Українських січових
стрільців (2 500 осіб).
Робота з біографічними довідками
 За допомогою додаткових інформаційних джерел опрацюйте біографічні відомості
про Михайла Галущинського, Вільгельма Франца фон ҐабсбурґаЛотрінґена (Василя
Вишиваного) та Григорія Коссака.
Робота з історичним атласом
 Розгляньте карту в атласі «Бойовий шлях легіону українських січових стрільців»,
назвіть основні битви, у яких брали участь Січові стрільці. Робота з візуальними
джерелами Розгляньте фотографії за нижченаведеними джерелами та простежте
бойовий шлях УСС.
1. Вікіпедія https://uk.wikipedia.org/wiki/Українські_січові_стрільці 12 поштівок
Українських січових стрільців з колекції Юрія Завербного
2. http://photo-lviv.in.ua/12-poshtivok-ukrajinskyh-sichovyh-striltsiv-zkolektsiji-yuriya-
zaverbnoho/ Українські січові стрільці на старих листівках
3. http://100krokiv.info/2014/11/ukrajinski-sichovi-striltsi-na-staryhlystivkah/
Воєнні дії на території України
У ч и т е л ь. Українськими землями проходили два фронти: ПівденноЗахідний і
Румунський.
У серпні–вересені 1914 р. відбулась Галицька битва, під час якої російські війська
заволоділи Львовом, вийшли до Карпат, захопили Східну Галичину, Буковину, північно-
східну частину Словаччини і Закарпаття.
1 .Знайдіть . лінію . фронту . на . початку . 1915 . р . Під . якою . назвою . завойовані .
росія .нами .території .увійшли .до .складу .Російської .імперії?
2 .Яке .місто .російські .захопили .лише .15 .березня .1915 .р ?
Бесіда
1 .Чим .була .зумовлена .і .що .мала .на .меті .російська .політика .на .захоплених .терит
оріях .Західної .України?
2 .Чим .зумовлені .і .наскільки .обґрунтовані .були .репресії .австро-
угорської .армії .проти .населення .Галичини .1915 .року?
 Слухаючи . розповідь . учителя, . учні . складають . хронологічну . таблицю .
«Воєнні .дії .на .території .України .у .1915–1917 .рр »
1 .Покажіть, .де .проходила .лінія .фронту .восени .1915 .року
2 .Які .наслідки .для .населення .України .мала .воєнна .кампанія .1915 .року?
Робота з підручником
Опрацюйте .матеріал .підручника .і .додаткові .джерела .інформації .про .Брусиловськи
й .прорив .і .дайте .відповідь .на .запитання
Завдання
Якими .були .наслідки .Брусиловського .прориву .для .України?
1 .Покажіть .на .карті .українські .землі, .захоплені .в .ході .Брусиловського .прориву
2 .Покажіть .на .карті, .де .проходила .лінія .фронту .на .кінець .1916 .року?
У ч и т е л ь . Воєнні . дії . влітку . 1917 . р . призвели . до . розгрому . російських .
військ .у .Галичині .і .на .Буковині .Восени .1917 .року .німецько-австрійська .армія .
просунулася .в .глиб .української . території .навіть .далі, .ніж .наприкінці .1915 .р
ІІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ
Завдання
1 .Покажіть .на .карті .українські .території, .які .були .охоплені .воєнними .діями .
в .роки .Першої .світової .війни, .та .місця .основних .подій .у .1914–1917 .рр ?
2 .У . якому . становищі . опинилося . українське . населення . під . час . перебування .
російських .військ .у .Східній .Галичині .та .Північній .Буковині?
3 .Яку . політику . проводили . російський . і . австро-угорський . уряди . на .
західноукраїнських .землях .під .час .Першої .світової .війни? .Чому? .До .яких .наслідків .
мала . призвести . така . політика . урядів? . Доведіть . свою . думку . на . основі .
відповідних .фактів .та .свідчень
4 .Чим, .на . вашу . думку, . були . вмотивована . боєздатність . та .героїзм .
вояків .легіону .УСС .в .роки .Першої .світової .війни? .Обґрунтуйте .свою .думку
ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Урок № 4
Тема уроку: Політика Російської імперії та Австро-Угорщини на українських землях у
1914–1917 рр.
Мета: охарактеризувати та порівняти політику Російської імперії та Австро-Угорщини
в Західній Україні у 1914 – 1917 рр.; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння
аналізувати та робити висновки, висловлювати власну думку; удосконалювати навички
роботи з текстом та історичною картою; виховувати почуття патріотизму, поваги до
історичної пам’яті.
Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:
 характеризувати особливості політики Російської імперії та Австро-Угорщини на
українських землях у 1914 – 1917 рр.;
 порівнювати політику Російської імперії та Австро-Угорщини щодо українських
земель 1914 – 1917 рр.;
 показувати на карті українські землі, які були у складі Російської та Австро-
Угорської імперій.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, пазли.
Хід уроку
I. Організаційна частина.
II. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.
1. Вправа «Пазли».
Учні діляться на 2-3 групи. Група отримує пазли. Вона має якомога швидше скласти їх,
назвати, що зображено на них та кількома реченнями розповісти про зображене.
2. Самостійна робота.
Картка № 1.
 Доповніть речення.
1) Легіон УСС виник _____________________________. (6 вересня 1914 р.)
2) Ініціатором створення УСС виступили _________________________. (ГУР)
3) УСС очолив ____________________________. (Михайло Галущинський)
4) Бойовий шлях легіону УСС починається з міста _________. (Мукачеве)
5) УСС вели бої на території _________________________. (Галичини)
6) Останні підрозділи УСС виступили на фронт _____________. (восени 1914 р.)
7) Перший бій УСС відбувся на ______________________. (Ужоцькому перевалі)
8) У березні 1915 р. УСС зайняли позиції на г. _____________. (Маківка)
9) У листопаді 1915 р. УСС очолив _________________. (Григорій Коссак)
10) Найбільшою операцією УСС була битва _____________ (на г. Лисоня)
Картка № 2.
 На картосхемі позначте:
 лінію фронту станом на початок 1915 р.;
 бойовий шлях легіону УСС;
 Горлицький прорив;
 лінію фронту станом на кінець 1916 р.
Картка № 3.
 Розгадайте кросворд.
1) Контрнаступальна операція німецько-

австрійського війська навесні 1915 р.
(Горлицька)
2) Найкривавіший та найбільший бій УСС.
(Лисоня)
3) Очолював УСС восени 1915 р. (Коссак)
4) Перший комендант УСС. (Галущинський)
5) Місто, з якого почали бойовий шлях УСС. (Мукачеве)
6) Гора, яка була важливим стратегічним об’єктом для обох сторін. (Маківка)
7) Очолив російські війська під час наступальної
операції в червні-вересні 1916 р. (Брусилов)
8) Став наступником Георгія Бобринського. (Трепов)
9) Фортеця, яку вдалося захопити російським війська у березні 1915 р.
(Перемишль)
10) Територія, на якій вели бої УСС. (Галичина)
11) Місто, яке захопили російські війська 7 червня 1916 р. (Луцьк)
12) Був звинувачений у австрофільстві. (Грушевський)
Картка № 4.
 Підпишіть зображення. Коротко опишіть їх участь у подіях Першої світової війни.
(Андрей Шептицький, Кость Левицький, Григорій Коссак, М. Галущинський)
III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.
1. Вправа «Де логіка».
 Розгляньте зображення. Яке слово зашифровано за ними?
(Аврам Руссо + Філіп Кіркоров = прізвище + ім’я = русофіл)

 Кого так називали?
 Яка доля, на вашу думку, чекала людей, звинувачених у русофільстві?
 Сьогодні ми поговоримо про політику Австро-Угорщини щодо українців та
пригадаємо політику Російської імперії на окупованих територіях.
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Робота з історичною картою.
 Покажіть на карті:
 території, на які зазіхала Російська імперія; Австро-Угорщина;
 території, що окупувала Росія в 1915 р.
2. Робота з таблицею.
 Розгляньте таблицю. Чи згодні ви з нею? Відповідь поясніть.
 Підтвердіть фактами кожен з пунктів таблиці.
3. Робота з історичним джерелом.

 Опрацюйте історичне джерело.
«Співробітники журналу «Украинская жизнь» (1914 р.) про окупацію російськими
військами Галичини».
« Повний простір для застосування своїх поглядів на українське питання націоналісти
(російські. — Авт.) — одержали в Галичині, яка в перші місяці війни майже вся опинилася
в межах російської окупації. Дії російських властей — військових, цивільних і духовних
носили цілком узгоджений характер і свідчили про поставлене ними завдання знищення
«мазелинського гнізда», яким Східна Галичина уявлялася керівним колам Росії. Завдання
це виконувалося найдобросовіснішим чином: протягом декількох місяців Галичина
переживала жахи управління, заснованого на «істинно російських» началах. Не
залишалася не зруйнованою жодна сфера українського культурного й громадського
життя: були закриті всі навчальні і просвітницькі заклади, заборонена преса, підлягала
знищенню література, розорені економічні організації. Вся інтелігенція, яка залишилася
на місцях, — священики, вчителі, кооператори, найсвідоміші елементи народних мас —
тисячами евакуювалися в Росію, де переносили тяжкі муки в поліцейських відділах,
в’язницях, на станах, в засланні. Над іншим населенням проводилися деморалізуючі
досліди «добровільного» приєднання до православ’я й впровадження ідеалів російської
єдності. А оскільки в той же час до польського елементу і польської культури в Галичині
ставлення завойовників було цілком доброзичливим (згідно із загальною політикою
російського уряду, який проголосив з початку війни лозунг об’єднаної автономної Польщі),
то спеціальні завдання російського наступу на австрійському фронті вимальовувалися ще
яскравіше...»
 Що нового ви довідалися з нього про російську окупаційну політику в Галичині у
1914 – на початку 1915 рр.?
 Наскільки правдивими та щирими були слова з Маніфесту великого князя Миколи
ІІ, що нова влада в Галичині не буде «обижать мирных людей, какой бы они ни были
народности»?
 Яким було ставлення російської влади до «польського елементу і польської
культури» в Галичині? Чим викликане було таке ставлення?
4. Робота в парах.
 Опрацюйте історичне джерело та визначте причини евакуації з Галичини у 1915 р.
Спогади Д. Дорошенка про евакуацію з Галичини у 1915 р.
Та ось зненацька наступила евакуація. Галицькі інтелігенти і селяни, що прилучилися
до православ’я, спровоковані нашими душохапами, цілком резонно боялись тепер репресій
з боку австро-польсько-мадярської влади. І от десятками тисяч людей (по приблизному
підрахунку самих селян було понад 100000) нічого іншого не залишалось, як покинути свої
хати й ниви і обернутись на біженців, тікаючи за московським військом на схід. До цього
їх спонукували й представники церковної адміністрації, агенти Антонія і Євлогія
(єпископи-чорносотенці. — Авт.), обіцяючи їм в братній Росії дарові наділи землі разом з
садибами й цілим господарським реманентом. Певна річ, що нещасні біженці дуже скоро
переконались, що в Росії вони можуть дістати не більше, як... миску юшки і шматок
хпіба, та й то поки йшли повз харчові пункти. Отже, не диво, що настрій цієї категорії
біженців й був особливо сумний і безнадійний. При зустрічі з ними вражав якийсь повний
одчай і тупа покірливість своїй нещасній долі.
Дорошенко Д. Мої спогади про недавнє минуле( 1914 — 1920). В чотирьох частинах: Ч.
1. Галицька руїна. — Мюнхен, 1969. — С. 51-52.
5. Робота в малих групах.
 Користуючись додатковою інформацією, заповніть порівняльню таблицю.
Політика Австро-Угорської та Російської імперії у 1914 – 1917 рр.
Російська імперія Австро-Угорщина
Додаткова інформація
Політика Російської імперії. Російський уряд, скориставшись уведенням воєнного
стану на територіях, що перебували під контролем російської армії, заборонив газети і
журнали, що виходили українською мовою, закрив усі українські видавництва, заборонив
діяльність «Просвіт» та інших суспільних, культосвітніх українських організацій. Були
репресовані багато активних учасників українського національного руху, у тому числі й
Михайло Грушевський.
На окупованій російськими військами території Західної України в 1914 р. було
створене Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з чорносотенцем графом
Г. Бобринським. Генерал-губернаторство було поділено на чотири губернії - Львівську,
Перемишльську, Тернопільську і Чернівецьку. У жовтні 1914 р. при генерал-
губернаторстві, яке послідовно проводило політику репресій стосовно українців, почав
діяти жандармський відділ, що переслідував українських громадських діячів, закривалися
українські видання. Особливо жорстоких репресій зазнала греко-католицька церква: був
арештований і висланий до Курська, а потім до Суздалі митрополит А. Шептицький. Цю
шовіністичну політику російського самодержавства підтримували лідери
західноукраїнських москвофілів.
Політика Австро-Угорщини. Австро-угорська влада також ввела жорстокий
окупаційний режим на українських землях. У «своїх» українцях вони бачили ворогів
імперії, оскільки вони прагнули до об'єднання з більшою частиною свого народу, який
перебував під владою Росії. За найменшою підозрою в русофільстві українців
арештовували, висилали, a то й піддавали смертній карі. Тисячі людей було заарештовано
і відправлено до спеціальних таборів до Австрії, де їх без суду і слідства роками тримали в
жахливих умовах. Найжорстокішим був режим у таборі Талергоф у Штірії, де лише від
тифу померло більше 1000 чоловік. За далеко не повними даними, 36 тис. цивільних
українців було розстріляно і повішено і стільки ж українських в'язнів загинуло в
австрійських концентраційних таборах.
http://allref.com.ua/uk/skachaty/Ukrayins-ki_zemli_v_1915-1917_rokah?page=1
V. Узагальнення та систематизація знань.
1. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел.
«Наші праві націоналісти в особі графа Бобринського, посівши адміністративні посади
у “П’ємонті українства“, почали переслідувати український національний рух і силоміць
навертати уніатів до православ’я. Тяжке враження справив арешт митрополита А.
Шептицького, який користувався неабияким впливом та авторитетом у краї. Усе сприяло
наростанню ворожості місцевого населення до переможців...» (зі спогадів лідера партії
російських кадетів П. Мілюкова).
2. Підтвердіть фактами або спростуйте слушність наведеного твердження.
«Під час війни в найскладнішому становищі опинилося населення Галичини й
Буковини. З одного боку, його мордували росіяни, намагаючись вибити з нього почуття
національної свідомості й самопошани; з другого – над ним знущались австрійці й мадяри,
звинувачуючи в русофільстві» (сучасний українсько-американський історик Т. Гунчак).
VI. Підсумки уроку.
VII. Інструктаж з домашнього завдання.
1) Опрацювати конспект.
2) Повторити § 3- 4 підручника.
Урок № 5
Тема уроку: Життя на фронті й у тилу
Мета уроку
 знати: зміст понять: «Перша світова війна»;
 уміти: характеризувати повсякдення представників різних верств населення
в умовах Першої світової війни.
Орієнтовні теми для навчальних проектів:
 «Добровольці і волонтери: від Першої світової до сучасної агресії Росії проти
України».
Орієнтовні теми для практичних занять:
 Перша світова як виклик людському виживанню: жінки у війні, діти-сироти,
біженці, військовополонені, скалічені солдати (на основі аналізу текстових і візуальних
джерел).
Хід уроку
IІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Матеріали до проекту
«Культурно-просвітницька діяльність Українських січових стрільців».
1. Микола Лазарович. Культурно-просвітницька діяльність українських січових
стрільців у роки Першої світової війни; https://storinka-m.kiev.ua/ article.php?id=640;
http://exlibris.org.ua/lazarovyc3/index.html
2. Башняк Л. І. Культурно-освітня діяльність у легіоні УСС (1914–1918 рр.);
http://vuzlib.com/content/view/1547/62/
3. Ільєвський Владислав. Культурно-просвітницька діяльність Легіону українських
січових стрільців у роки Першої світової війни; http://mij-kraj. com.ua/mi-%E2%80%93-
gorda-natsiya/kulturno-prosvitnytska-diialnistlehionu-ukrainskykh-sichovykh-striltsiv-u-roky-
pershoi-svitovoi-viiny
4. Микола Лазарович. Гуманітарна та просвітницька діяльність українських січових
стрільців на Волині (1916 — початок 1918 р.); https://www.br.com.
ua/referats/s1399/63209.htm
5. Усатенко Анастасія. Культурницька та освітня діяльність українських січових
стрільців на територІЇ Волині; http://ukrbukva.net/112610-Kulturnic-ka-ta-osv-tnya-d-yal-n-st-
ukra-ns-kih-s-chovih-str-l-c-v-na-teritorVolin.html
6. Кузьменко Тарас. Мистецько-театральна творчість українських січових стрільців у
контексті національного руху першої чверті XX ст.; http://
knukim.edu.ua/wp-content/uploads/2016/06/121.pdf Матеріали до уроку
Жінки на війні
«У мемуарах про причини, які вабили молодих жінок до військової служби, керівниця
жіночої чоти О. Степанів зауважила так: “Це був порив молодості, бажання незвичайних
пригод, нудьга буденщини, втеча від життєвих обов’язків. З іншого боку, жінки мали
схильність до самопожертви, поклик виконати свій обов’язок перед народом, а також
прагнення довести всьому світові, що здатні впоратися з будь-якою роботою”…
Австрійський журналіст Франц Мольнар у виданні «Neue Freie Presse» відзначав, що
«одним із романтичних чудес війни», особливістю українських військових формувань є
те, що в їх складі є вдягнені в польову уніформу дівчата, які виконують військову службу
нарівні з чоловіками. Та насправді жінки у військових умовах не відчували жодної
підтримки ні від суспільства, ні від командування».
(Джерело: Жіноча чота: 33 невідомі вояки в історії січових стрільців.
http://www.uamodna.com/articles/zhinocha-chota-33-nevidomi-voyaky-v-istoriyisichovyh-
striljciv/)
Зі статті О. Л. Вільшанської «Повсякденне життя населення України під час
Першої світової війни»
«Обивателі змушені були у важких умовах здобувати засоби для існування. Тому
однаково зрозумілі нарікання й взаємні звинувачення хазяїв і найманих робітників,
постачальників товарів і послуг та клієнтів, візників і пасажирів, домовласників і
квартиронаймачів, торговців і покупців. В умовах війни і загальної кризи поглиблювався
конфлікт між державою та громадянами. На фоні суцільного зубожіння основної маси
населення розквітли правопорушення й злочинність. Преса раз у раз сповіщала про
випадки зловживання службовим становищем, дезертирство, підроблення документів,
спекуляцію, приховування прибутків, ошуканство, а також про різке зростання числа
крадіжок та грабунків. Війна ставала дедалі важчою буденністю, тлом повсякденного
тяжкого життя, у втомленому суспільстві назріла криза».
(Джерело: Вільшанська О. Л.; http://history.org.ua/JournALL/journal/ 2004/4/3.pdf)
Уривок з книги Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка»
«…На пероні стояла група арештованих русинів, оточена угорськими жандармами. Тут
були кілька попів, учителів, селян… Руки їм скрутили мотузком і пов’язали парами…
Трохи далі бавився мадярський жандарм. Він прив’язав священикові до лівої руки шнур і
примушував нещасного танцювати чардаш, загрожуючи прикладом, причому так шарпав,
що піп заривався носом у землю. Він не міг звестися, бо мав зв’язані за спиною руки, і
робив розпачливі спроби якось підвестись з землі… Жандарм реготав… Коли священик
нарешті підводивсь, він шарпав за мотузку, і бідолаха знову орав носом землю…»
Зі спогадів в’язня, заарештованого австрійською поліцією за звинуваченням
у шпигунстві на користь Росії
«…31 серпня 1914 р. о 3 годині ранку, не давши навіть чаю, погнали в’язнів у
тюремний двір. Тут протримали до 9-ї години ранку. Після цього повели всіх, близько
1600 осіб, по вул. Казимирівській і вул. Городецькій до головного палацу. Протягом
декількох кілометрів озвірілий натовп львівських «патріотів» з євреїв і поляків бив нас,
особливо священиків, палицями, кілками, в нас кидали каміння і гній, плювали в обличчя.
З вікон кидали горщики з-під квітів. Одному з арештованих такий горщик проломив
череп, і він помер тут же на вулиці. Перед вокзалом ми чекали до 2-ї години. Виявляється,
поліцейські навмисно тримали нас близько п’яти годин на вулиці, щоб дати юрбі
можливість “проявити почуття” до нас, “зрадників”».
(Джерело: Львів у роки Першої світової війни. http://map.lviv.ua/statti/ mazur.html)
Таблиця «Кількість біженців в українських губерніях (1915–1916 рр.)»
№ Губернія Листоп Груден Лютий Червен Листоп
з/п ад ь 2015 р. 2016 р. ь 2016 р. ад 2016 р.
2015 р.
1 Волинська Даних 77926 77926 91044 201268
немає
2 Катеринославс 220000 227942 244687 242406 226576
ька
3 Київська Даних 20764 20764 20764 42813
немає
4 Подільська 1001 5710 5712 5678 4213
5 Полтавська 24000 23970 30000 32764 42682
6 Таврійська 39574 24987 36344 38826 40654
7 Харківська 91138 116762 117606 114172 120983
8 Херсонська 16000 37846 23849 23714 45832
9 Чернігівська 28648 35435 30833 31724 36224
Разом Усього 420361 571342 587721 601092 761245
Про збирання допомоги в Херсонському повіті (3 жовтня 1915 р.)
«Не знаючи дороги, ми потрапили на хутір. На хуторі метушилися люди, полонені
австрійці носили борошно з приміщення, де монотонно шумів паровий млин. Після
тривалих розпитувань ми відшукали господаря, який, наблизившись, запитав, що нам
потрібно. Ми сказали про мету свого приїзду, прохаючи не відмовити в допомозі
нещасним біженцям. «Чим же вам пожертвувати? — запитав він. — Соломи можна?» —
«Можна». — «Борошна можна?» — «Можна». Він пожертвував 5 гарб соломи і 10 пудів
борошна. Ми подякували йому за щедру пожертву й поїхали далі». На іншому хуторі було
все інакше: …з хати вийшов огрядний чоловік і на наше прохання почав репетувати: «Я і
сам як біженець, ви не повірите, але тут справжня біда, борги вимагають, грошей нема,
хліб продати нікому, хоч караул кричи». Він, волаючи, метушився, але було видно, що він
людина з доброю душею. «Що ж я вам можу дати? Соломи у мене мало. Можна ячменю?»
«Можна»,— сказали ми. Він пожертвував 10 пудів ячменю. І справді, більше просити
було не слід, бо й так було видно його підупале господарство».
Поїздка збирачів завершилася пізньої ночі: «Було вже дуже темно. Зморені коні ледве
тягли фургон. Дорогу майже не видно, і ми ледь не заблукали. Виїхавши на дорогу, ми
перш за все повечеряли хлібом і під дощем та вітром продовжили свій шлях. Село наше
тихо спало, лише ми тягнулися додому. На дзвіниці пробило 11 годину… Незважаючи на
усе пережите, ми були задоволені результатами своєї поїздки».
(Джерело: Біженці Першої світової війни: організація благодійних зборів на
українських землях за часів Російської імперії; http://www.krasnokutsk.org/ біженці-
першої-світової-війни/)
Біженці. Тернопільщина (1915 р.)
Рівненські волонтери у Першій світовій війні

«Хоча .для .потреб .біженців .відкривали .харчові .та .медичні .пункти, .пересувні .
крамниці, . пекарні . та . лазні, . однак . їх, . як . і . харчів, . катастрофічно . не .
вистачало .Норми .сухого .пайка .для .одного .дорослого .біженця .на .місяць .були .такі: .
хліб .— .45 .фунтів .(1 .фунт .— .405 .грамів), .сало .— .3, .крупа .— .10, .сіль .— .2, .мука .
— .6 .фунтів .Причому .для .дітей .пайок .не .було .передбачено, .тож .цим .мізером .
потрібно .було .ділитися
У . роки . Першої . світової . серед . рівненських . спудеїв . панували . патріотичні .
настрої… .Напередодні .Великодня . і .Різдва .у .1914–
1915 .роках .вони .відправляли .на .передову .зібрані .на .власні .та .кошти .благодійників .
подарункові .набори . У .них . були .не .лише . різні .смаколики . до .свята, . а .й .
речі, .яких . так .не . вистачало .солдатам, .
— .куфайки, .теплі .сорочки, .онучі, .рукавиці, .шарфи, .шкарпетки, . чай, . цукор, . папір, .
мило, . поштовий . папір, . конверти, . листівки, . нитки, . голки .
У .відповідь .військові .відписали .учням .листа .з .подякою
Під . час . війни . у . Рівному . працював . Комітет . з . надання . допомоги .
пораненим .Цей .комітет . опікувався .не .лише .пораненими, .
а .й .незаможними .родинами . загиблих . солдатів . Педагогічна . рада . реального .
училища . вирішила, .
починаючи .із .серпня .1914 .року, .щомісячно .відраховувати .два .відсотки .із .зарплатні .
усіх . службовців . закладу . на . потреби . війська . З . 1 . серпня . 1914 . року . по . 1 .
липня .1916-го .на .потреби .Комітету .училище .зібрало . і .передало .1 .083 .рублі .Учні .
також . збирали . кошти . для . військовиків . Наприклад, . одного . разу . під . час .
богослужіння . в . училищній . церкві . зібрали . 76 . рублів, . що . на . той . час .
становило . майже .4-місячну .зарплатню .одного .робітника .Збирали .гроші .
також .на .утримання .військово-
санітарного .потягу .У .грудні .1914 .року .гімназисти .організували . благодійну .
літературно-музичну . вечірку, . під . час . якої . зібрали . 724 .
рублі .й .передали .їх .військовим .Учні .реального .училища .та .інших .навчальних .закла
дів . допомагали . доглядати . за . пораненими, . які . перебували . у .
рівненських . .шпиталях.
Долучалася .до .допомоги .й .влада .Рівного .— .міська .Дума .У .тодішній .армії .
не .вистачало .одягу, .харчів, .засобів .гігієни .та .ліків .На .засіданні .міської .Думи . у .
березні .1915 .року .засідателі . виділили .на .придбання .подарунків . воїнам .Рівненського
.гарнізону .2 .тисячі .700 .рублів .та .ще .понад .тисячу .
— .на .пошиття .одягу .Родини .воїнів .від .місцевої .влади .отримували .допомогу .у .розм
ірі .60 .копійок .
на .місяць .на .кожного .члена .сім’ї .Утім, .за .тогочасних .цін .це .була .поміч .радше .
символічна, . аніж . реальна .Фунт . хліба . коштував . 50 . копійок, . а . за . фунт . м’яса .
правили .півтора .карбованця»
(Джерело: http://old.vse.rv.ua/istoriya/1417265435rivnenskivolonteriupershiysvitoviy-
viyni.html)
Література
Жванко Л. М. .Біженці .Першої .світової .війни: .український .вимір . (1914–1918 .рр ): .
монографія ./ .Л .М .Жванко .— .X .: .Віровець .А .П ; .Апостроф, .2012 .— .568 .с
ІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Урок № 6
Тема уроку: Узагальнення. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Мета:
 повторити та узагальнити матеріал з теми;
 розвивати в учнів вміння аналізувати матеріал, робити висновки,
встановлювати причинно - наслідкові зв’язки, висловлювати свою точку зору;
 виховувати почуття патріотизму, наполегливості, відданості своїй справі.
Тип уроку: повторювально-узагальнюючий.
Форма проведення: гра «Брейн-ринг».
Обладнання: 2 настільні лампи, картки, мультимедійна дошка.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Гра «Брейн – ринг» (клас ділиться на дві команди, право відповіді надається
команді, яка перша натиснула вмикач та лампа засвітилася).
Завдання 1. Історична розминка
1) Скільки років тривала Перша світова війна? (чотири)
2) У якому місті відбувся конфлікт, який привів до війни? (Сараєво)
3) Коли розпочалася Перша світова війна? (1 серпня 1914 р.)
4) Розшифруйте СВУ. (Союз визволення України)
5) До якого військового блоку входила Росія в період Першої світової війни?
(Антанта)
6) Які ще країни входили до Антанти? (Франція, Велика Британія)
7) Назвіть країни, які входили до Троїстого союзу? (Німеччина, Австро-Угорщина,
Італія)
8) Хто стояв на чолі Головної української ради? (К. Левицький)
9) Як розшифровується УСС? (Українські січові стрільці)
10) Які українські території планувала приєднати Австро-Угорщина? (Волинь,
Поділля)
11) Яка українська територія потрібна була Росії? (Буковина, Галичина,
Закарпаття)
12) Яка битва відбулася 10 серпня – 13 вересня 1914 р.? (Галицька)
13) Хто був першим командиром УСС? (М. Галущинський)
14) У складі австрійської чи російської армії воювали Українські січові стрільці?
(австрійської)
15) Хто був російським генерал – губернатором Галичини на початку війни? (граф
О. Бобринський)
16) Коли відбувся Брусиловський прорив? (22 травня – 31 липня 1916 р)
17) Який фронт вів воєнні дії в Україні? (Південно – Західний)
18) В яких боях брали участь «усуси»? (за гори Маківка, Лисоня)
19) Скільки чоловік брало участь у Галицькій битві з обох боків? (1,5 млн.)
20) Розшифруйте ТУП. (Товариство українських поступовців)
21) На чиїй стороні стояло ТУП? (російській)
22) Назвіть лідерів УСДРП. (С. Петлюра, В. Винниченко)
23) Хто з лідерів УСДРП засудив війну та відстоював ідею автономії України? (В.
Винниченко)
24) Яку українську землю називали «Українським П’ємонтом»? (Галичину)
25) Яку країну закликав підтримувати С. Петлюра на початку Першої світової
війни? (Росію)
26) Яка організація була ініціатором створення УСС? (ГУР)
27) Назвіть прізвище митрополита УГКЦ, засланого російською окупаційною
владою. (А. Шептицький)
28) Яка частина України під час Першої світової війни була прифронтовою зоною?
(Наддніпрянська)
29) Назвіть прізвища командирів УСС. (В. Дідушок, А. Варивода, Г. Коссак)
30) Яке місто на думку німецького журналіста П. Рорбаха, було «ключем від
Росії»? (Київ).
Завдання 2. Знайди відповідність(робота на картках, за швидкість – 1 бал)
Команда 1
А) СВУ 1) М.Галущинський; Г. Коссак;
Б) ГУР 2) Д.Донцов; М.Меленевський;
В) УСС 3) К.Левицький; М.Ганкевич;
Команда 2
А) О.Бобринський 1) генерал-губернатор Галичини
Б) О. Брусилов 2) Голова ГУР;
В) К. Левицький; 3) Командуючий російським Південно-Західним
фронтом.
Відповіді: Команда 1. А 2; Б 3; В 1;
Команда 2. А 1; Б 3; В 2;
Завдання 3. Причини і наслідки (необхідно вказати причини та наслідки
наведеного факту, оцінюється 5 балами)
Команда 1
Загальний видобуток вугілля Донбасу в 1917 р. значно зменшився в порівнянні з
мирним 1913 р, хоча кількість робітників збільшилася. (низька кваліфікація багатьох
новоприйнятих робітників).
Команда 2
1916 р. в Україні посівні площі скоротилися на 1 млн. 900 тис. десятин.
(збільшення селянських виступів через продовольчу кризу, погіршення економічного
становища).
Завдання 4. Впізнай особу (пропонується зображення історичного діяча на
мультимедійній дошці, яка команда перша натискає вмикач, та відповідає)
В. Винниченко К.
Левицький
С. Петлюра А.
Шептицький
Г. Коссак Д. Донцов
ІІІ. Підведення підсумків.
(Оголошується команда – переможець, визначаються кращі гравці в команді).
ІV. Домашнє завдання (повторити матеріал теми та підготуватися до уроку
тематичного оцінювання).
Урок № 7
Тема уроку: Українська революція 1917–1921 рр.
Мета: ознайомити учнів з основними подіями Української революції 1917-
1920рр.,пояснити зміст понять «революція», «універсал», «соборність», розкрити внесок
М. Грушевського у розвиток Української держави, розкрити особливості перебування
України у складі СРСР у 20-х роках ХХ ст; удосконалити уміння працювати з різними
історичними джерелами, виступати з повідомленням на історичну тему, складати опорні
схеми; викликати гордість за український народ, який боровся за створення соборної,
незалежної України.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: підручник Власова В.С. «Історія України (Вступ до історії)», карта,
атлас, роздатковий матеріал, відео- фрагменти «Акт злуки УНР та ЗУНР»,
фізкультхвилинка «Україно, ми твоя надія!»
Основні поняття:ЦР,УНР,Українська революція, ЗУНР, Акт злуки, УСРР, СРСР
Основні події: 1917—1920 рр. — Українська революція; березень 1917 р. —
створення Української Центральної Ради; листопад 1917 р. — проголошення створення
Української Народної Республіки (УНР); січень 1918 р. — проголошення незалежності
УНР; 13 листопада 1918 р. — створення ЗУНР; 22 січня 1919 р. — злука ЗУНР і УНР,
1919р.- створення УСРР
Очікувані результати:
 учні зможуть застосовувати поняття «революція», «універсал», «соборність»;
 розповідати про історичні події на основі тексту підручника; виокремлювати в
тексті головне й другорядне, розв’язувати хронологічні задачі, складати опорну схему
 аргументовано висловлювати власну думку.
Хід уроку
Вчитель перевіряє готовність класу до уроку
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Тестові завдання
1. У якому місті у ХІХ ст. вперше виникає університет:
а) Луцьку, б) Києві, в) Харкові
2. Хто був одним із ініціаторів відкриття університету у Харкові
а) Грушевський , б) Каразін, в) Шевченко
3. В якому році виникає Харківський університет:
а) 1800р., б) 1803р., в) 1805р.
4. Ким був Микола Костомаров:
а) істориком, б) мовознавцем, в) лікарем
5. Хто був першим ректором Київського університету
а) Антонович, б) Грушевський, в) Максимович
6. Хронологічна задача
Скільки часу минуло від заснування Київського університету?(записати
математичний приклад) 2017-1834=183р.
- Покажіть на карті міста , в яких у ХІХ ст. були засновані університети (Харків,
Київ)
Запитання на повторення + робота з картою
1. Пригадайте, чи мав наш народ на початку ХХ ст. власну державу?
2. Покажіть на карті , до складу яких держав входили українські землі?
3. Як жилося нашому народові у складі Російської та Австро-Угорської імперій?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Країна наша стогне від війни.
Підступно й підло топче землю ворог.
За незалежність віддають життя її сини,
Та ворог хоче стерти все на порох.
Ніхто раніш подумати б не міг,

Що рідну землю вкриє хмара чорна,
Що хлопець молодий лежатиме без ніг,
За те, щоб Україна була вільна і соборна.
Вклоняємось усім захисникам,

Хто рідну землю стереже, боронить!
Бо Батьківщина Україна в нас одна,
Ніхто над нею познущатись не дозволить!
Коваль В.Д.
- Які почуття викликав у вас прослуханий вірш?

- Про які події він розповідає? Чи актуальні вони сьогодні?
Учитель. Для українського народу XX ст. розпочалося водночас важкими і
важливими змінами: Перша світова війна, боротьба за українську державність, перемога
більшовицької влади. Як ці події вплинули на життя українців, що здобули і що втратили
вони за цей час — ось про що ми будемо говорити на цьому уроці. А ви ,скориставшись
досвідом минулого, що стосується історії кожної української родини, в майбутньому
зможете визначати гідний шлях розвитку нашої країни.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Учні записують в зошиті дату , тему та план уроку
План
1. Українська революція
2. Михайло Грушевський – видатний державний діяч
3. Україна в складі СРСР
Вчитель акцентує увагу учнів на схему «Знати-вміти». А також знайомить їх з тим,

що вони під час розповіді вчителя записуватимуть блоки схеми «Українська революція» в
зошит
Вчителя. XX століття розпочалося для народів світу великою бідою. 1914 року
спалахнула Перша світова війна, що тривала до 1918року. До неї виявилися залученими
38 держав чотирьох континентів.
Українці були поділені між двома ворожими таборами і вимушені були воювати
один проти одного. Тому ця війна стала братовбивчою для українців, які тисячами гинули
за чужі інтереси, бо не мали власної держави. Однак,саме в такий важкий момент
українські національно-патріотичні сили вирішили втілити в життя прагнення не одного
покоління українців – бути разом і в незалежній державі. Події 1917—1920 pp. історики
назвали Українською революцією.
(вчитель ознайомлює учнів з роботою на уроці – вішаючи кожний блок схеми на дошці,
учні мають її швиденько переписати в зошит)
1. Українська революція
Опорна схема
Українська революція – ЦР - УНР – Гетьманат – ЗУНР - Акт Злуки
Розповідь вчителя(вчитель розповідає і вішає на дошку блоки опорної схеми)
УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ
1. У березні 1917 р. виснажений війною народ скинув у Росії царську владу, яку
змінив Тимчасовий уряд. У Києві З березня 1917 р. українські партії та громадські
об'єднання утворили свою національну владу — Українську Центральну Раду. Очолив її
відомий учений та історик Михайло Грушевський.
У Києві З березня 1917 р. – УТВОРЕНО УКРАЇНСЬКУ ЦЕНТРАЛЬНУ РАДУ(ЦР), ЯКУ
ОЧОЛИВ М.ГРУШЕВСЬКИЙ
2. Центральна Рада обрала український уряд — Генеральний Секретаріат — і

прийняла чотири важливі документи — універсали.
* Перший універсал проголосив автономію України у складі Російської держави.
*Другий універсал зафіксував домовленості між Української Центральною Радою та
Тимчасовим урядом Росії.
ЦЕНТРАЛЬНА РАДА ОБРАЛА УКРАЇНСЬКИЙ УРЯД – ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАРІАТ,
ЯКИЙ ПРИЙМАВ ЗАКОНИ - УНІВЕРСАЛИ
3. Третій універсал проголосив створення Української Народної Республіки (УНР).

Четвертий Універсал проголосив незалежність Української Народної Республіки.
20 ЛИСТОПАДА 1917р.- ПРОГОЛОШЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ
РЕСПУБЛІКИ(УНР)
22 СІЧНЯ 1918р. – ПРОГОЛОШЕННЯ УНР НЕЗАЛЕЖНОЮ
4. У жовтні 1917 р. в Росії до влади прийшли більшовики,що прагнули змінити життя

робітників і селян на краще. У січні 1918 р. керівництво більшовицької Росії спрямувало
на територію України свою армію, щоб захопити і приєднати до себе українські землі
5. За таких складних умов Центральна Рада звернулася по допомогу до Німеччини та
Австро-Угорщини з проханням про допомогу. 29 квітня 1918 р. німці створили новий уряд
на чолі з генералом Павлом Скоропадським, правління якого викликало обурення серед
народу і він 14 грудня 1918р. зрікається влади
29КВІТНЯ-14 ГРУДНЯ 1918р. – ГЕТЬМАНАТ
ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО
Після зречення гетьмана у грудні 1918 року владу в Україні перебрала
Директорія. Новій владі довелось одночасно вести війну з численними ворогами, що
оточили Україну з півдня, півночі і сходу.
6. У цей же час на західноукраїнських землях, скориставшись поразкою Австрії у
Першій світовій війні, у складі якої вони перебували, 13 листопада 1918 року у Львові
було проголошено створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).
13 ЛИСТОПАДА 1918 р.- СТВОРЕНО ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКУ НАРОДНУ
РЕСПУБЛІКУ(ЗУНР)
 Перегляд відео-ролика «Акт злуки УНР та ЗУНР»

- Чи досягли борці за створення соборної та незалежної України своєї мети?
7. 22 січня 1919 р. у Києві відбулося урочисте проголошення Акт злуки (об'єднання)
ЗУНР та УНР. Цей день увійшов в історію як День Соборності(єдності) України.
22 СІЧНЯ 1919р. – АКТ ЗЛУКИ УНР І ЗУНР В ЄДИНУ ДЕРЖАВУ – ДЕНЬ
СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ
Формування понять( учні записують визначення понять у зошити)

Вчитель звертає увагу на те, що у блока є схеми нові поняття
- Чи можете ви з почутого вами самостійно сформувати визначення, що таке
Українська революція?
Українська революція - ряд подій, пов’язаних з національно-визвольною

боротьбою українського народу в 1917-1920 рр.
Українська Центральна Рада — орган влади в Україні в 1917-1918 pp.
Генеральний Секретаріат — український уряд, який обрала Центральна Рада.
Універсал — документ, звернення до народу.
 Фізкультхвилинка «Україно, ми твоя надія!»(відео)
2. Михайло Грушевський – видатний державний діяч

Запитання до учнів
- Про яку історичну постать з моєї розповіді ви почули?
- А чи пам’ятаєте з попередніх уроків, що це за історичний діяч?
Вчитель. Сьогодні у мене є помічник – юний дослідник минулого, який допоможе

розповісти про М.Грушевського
Виступ учня про М.Грушевського

МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ(1866-1934роки життя) — видатний український
учений-історик, державний діяч. Він був автором понад 2 тисяч праць, серед яких
десятитомна «Історія України –Русі» . Він народився в учительській сім’ї, де йому
прищепили жагу до знань та любов до рідної землі. Власне, тому, зростаючи далеко від
України, він цікавився всім українським. Навчався М. Грушевський у Київському
університеті, знав шість мов, читав твори зарубіжних учених.
В роки Української революції був засновником Української Народної Республіки, а
в квітні 1918 р. Михайла Грушевського обрали Президентом Української Народної
Республіки.
Головною науковою працею життя Михайла Грушевського вважається
багатотомна «Історія України-Руси», яка започаткувала розвиток вітчизняної історичної
науки.
Запитання до учнів
1. Хто такий М.Грушевський?
2. Чому кожен з нас має пишатися таким українським діячем?
3. Україна в складі СРСР

Робота з підручником (ст.141-144)+ складання учнями власної опорної схеми
Учні опроцювують матеріал підручника на ст.141-144 і разом з вчителем складають
опорну схему(блоки схеми лежать на кожній парті)
к
о
2
9
1
З
и
л
е
в-с
гбя
ц
іза
т
.п
р
х
ч
н
У
д
Р
С
у
ь
ї(ю
ф )
вс19 р.-вУ
ільш
тауб та краоУ
ц
и
оен ьулен влад
іС
уїн
Р
Виступ учня про Голодомор

Проти волелюбності українського народу боролись у різні способи. Сталін
винайшов власний, один з найжорстокіших за всю історію людства. Він залізною рукою
впроваджував терор і голодну смерть. Злочин голодної смерті було реалізовано в 1932-
1933 роках.
Жорстокість Голодомору перш за все в тому, що голод не був наслідком стихійного
лиха, засухи чи неврожаю, він став результатом цілеспрямованої політики комуністичного
режиму. Вражає цинізмом той факт, що в той час, як від голоду помирали мільйони
(близько 10 млн.)українців, влада продовжувала вивозити зерно за кордон .
28 листопада 2006 р. Верховна Рада України за ініціативою Президента України
Віктора Ющенка прийняла Закон "Про Голодомор 1932―1933 років в Україні", яким
Голодомор визнано геноцидом Українського народу.
Хвилина мовчання
V. Закріплення нового матеріалу
Вправа «Закінчи речення»
1. Події 1917-1920рр. в Україні називаються….(Українська революція)
2. 20 листопада 1917р. було утворено…(УНР)
3. Президентом УНР було обрано…(М.Грушевського)
4. О’єднання УНР і ЗУНР відбулося …(22 січня 1919р.)
5. Більшовицьку владу на сході України було встановлено…(1919р.)
6. Розпочате більшовиками в Україні будівництво великих заводів і фабрик - …
(індустріалізація)
VІ. Підсумок
 Діти, чи справилися ми із завданнями нашого уроку?
 Що запам’яталося найбільше?
Оцінювання учнів
VІІ. Домашнє завдання. §18, ст.137-146
ОПОРНА СХЕМА
УКРАЇНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА
РЕСПУБЛІКА
1919Р.- В УКРАЇНІ ВСТАНОВЛЕНО
БІЛЬШОВИЦЬКУ ВЛАДУ ТА
УТВОРЕНО УСРР
У 1922р. УКРАЇНА ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ СРСР

(СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ
РЕСПУБЛІК)
1922-1991рр.- ПЕРЕБУВАННЯ УСРР У

СКЛАДІ СРСР
РОЗПОЧАТО ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЮ –
БУДІВНИЦТВО ВЕЛИКИХ ЗАВОДІВ ТА ФАБРИК
3 1929р.- РОЗПОЧАЛАСЯ КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ

– СТВОРЕННЯ ВЕЛИКИХ КОЛЕКТИВНИХ
ГОСПОДАРСТВ У СЕЛАХ
Урок № 8
Тема уроку: І та ІІ Універсали Центральної Ради
Мета: визначити, як і за яких обставин була проголошена автономія України, а також
розкрити зміст І та ІІ Універсалів та їх історичне значення; розвивати в учнів уміння
працювати з текстовими джерелами інформації, порівнювати їх зміст, вміння аналізувати
та систематизувати матеріал, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити
висновки; виховувати в учнів патріотичні почуття.
Основні поняття: «революція», «універсал», «автономія», «республіка», «федеративна
республіка», «унітарна республіка», «Генеральний секретаріат».
Обладнання: роздавальні картки з текстовими джерелами інформації, схеми, таблиці.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• визначати хронологічну послідовність подій Української революції;
• характеризувати взаємовідносини ЦР та ТУ;
• на основі аналізу різних джерел інформації:
а) порівнювати різні точки зору щодо діяльності УЦР у березні–листопаді 1917р. та
висловлювати власну позицію з цього питання;
б) складати характеристики та політичні портрети видатних діячів української революції;
в) аналізувати зміст І і ІІ універсалів ЦР, визначати та порівнювати їх головні ідеї.
Хід уроку
ІІ . Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда за запитаннями
1. Давайте пригадаємо події березня 1917 року в Україні? Чи можна стверджувати, що
вони мали характер національно-демократичної революції?
2. За яких обставин була утворена Українська Центральна Рада? Якою була мета її
діяльності?
3. Н азвіть склад ЦР та її видатних діячів.
4. Який статус мала ЦР? (Спочатку була осередком національно-демократичної революції,
після Всеукраїнського національного конгресу (6–8 квітня) — представницьким органом
влади українського народу.)
5. Чим можна пояснити, що в роки Української революції в Україні переважали
автономістські, а не самостійницькі настрої в національному русі?
ІІ . Мотивація навчальної діяльності
Учитель.
Після утворення ЦР боротьба за автономію України стає дедалі запеклішою. Ця мета
прозвучала у рішеннях Всеукраїнського національного конгресу та Українського
військового з’їзду.
Діяльність Українського національного конгресу
Дата 6–8 (19–21) квітня 1917 р.
Місце м. Київ
Курс на національно-територіальну автономію у складі Росії у формі
федеративної демократичної республіки. Визнання УЦР представницьким
Основні
законодавчим органом України, розширення її складу
питання
Обрання комітету з 20 осіб для ведення справ між сесіями УЦР, який згодом
отримав назву Мала Рада
Діяльність Конгресу продемонструвала переважання у суспільстві ідеї автономії
Значення
України у складі Росії
Завдання Яке значення мала діяльність Українського національного конгресу?
Учитель.
Висловлюючи інтереси та революційні настрої українського народу, ЦР активніше
починає вимагати від Тимчасового уряду автономії України.
Робота зі схемою
Учитель.
Як розгорталися події далі і чи було якось вирішене це протистояння? На ці запитання ми
спробуємо дати відповідь на сьогоднішньому уроці.
ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
І Універсал Центральної Ради
Учитель.
Боротьба за реалізацію автономістських планів розгорталася стримано. Спираючись на
рішення Українського військового з’їзду, Всеукраїнського національного конгрессу та ін.,
виражаючи революційні настрої та інтереси українського народу, Центральна Рада, як
було вже зазначено, дедалі активніше вимагає визнання і схвалення Тимчасовим урядом
автономії України.
З цією метою в травні 1917 р. до Петрограда виїхала представницька делегація,
очолювана лідерами найвпливовіших українських партій — В. Винниченком, М.
Ковалевським та С. Єфремовим. На цьому етапі основні вимоги Центральної Ради
формулювалися у традиційній для українців формі прохань.
В. Винниченко зазначав: «Тільки десь там собі хоч згадайте, що ви іменно до автономії
України ставитесь «прихильно». Не заводьте її зараз, ми готові скільки там треба ждати
здійснення цього постуляту…»
Традиційний крок викликав традиційну реакцію відмову. Таке рішення Тимчасового
уряду надзвичайно загострило українсько- російські відносини. Виступаючи на
селянському з’їзді, М. Грушевський багатозначно заявив: «Свято революції скінчилося.
Настає грізний час!» Центральна Рада на той час мала лише моральний вплив та
підтримку неорганізованих народних мас.
Поклавши в основу своєї тактичної лінії принцип «Ні бунту, ні покірності», Центральна
Рада знайшла таке рішення: 10 червня 1917 року вона приймає І Універсал, у якому
проголосила автономію України і підкреслила, що «однині самі будемо творити наше
життя».
Робота з документом
З Першого універсалу Української Центральної Ради «До українського народу на
Україні й поза Україною сущого»
«Народе Український!
Народе селян, робітників, трудящого люду! Волею своєю ти поставив нас, Українську
Центральну Раду, на сторожі прав і вольностей Української землі. …Хай Україна буде
вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючись з державою Російською, хай
народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і
лад на Вкраїні дають вибрані вселюдським, рівним, прямим і тайним голосуванням ВСЕН
АРОДНІ УКРАЇНСЬКІ ЗБОРИ (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на
Вкраїні, мають право видавати тільки наші УКРАЇНСЬКІ ЗБОРИ. Ті ж закони, що мають
лад давати на всій Російській державі, повинні видаватися Всеросійськім Парламенті. …
Ми гадали, що Центральне Російське Правительство протягне нам руку в сій роботі, що в
згоді з ним ми, Українська Центральна Рада, зможемо дати лад нашій землі. Але
Тимчасове Російське Правительство одкинуло всі наші домагання, одіпхнуло простягнену
руку українського народу…
І через те ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей Універсал до всього нашого
народу і оповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя.
Ухвалено: Київ, року 1917, місяця червня (іюня) числа 10»
Заповнення таблиці
І Універсал (10 червня 1917 р.)
Відхилення Тимчасовим урядом вимог делегації УЦР на чолі з В.
Причини
Винниченком про надання Україні автономії. Ініціювання II Військовим
проголошення
з’їздом проголошення автономії України без згоди Тимчасового уряду
• Проголошення автономії України.
• УЦР — вищий державний орган влади в Україні до скликання
Всенародних Українських зборів.
• Заклик до населення створювати підпорядковані УЦР органи влади на
місцях.
Основні
• Створення української державної скарбниці за рахунок спеціального
положення
податку з населення.
• Участь представників усіх національностей у державотворчих процесах в
Україні.
• Необхідність розробки закону про землю, за яким право порядкувати
землею належало б виключно народові України
Фактичне перетворення УЦР на законодавчий орган. Створення першого
Результати та українського уряду — Генерального Секретаріату, який складався з восьми
наслідки секретарств (внутрішніх, продовольчих, військових, земельних, судових,
міжнаціональних справ, фінансів, освіти). Голова — В. Винниченко
Завдання
1. Які положення І Універсалу свідчать про автономний статус України?
2. У чому полягало історичне значення І Універсалу?
Учитель.
Одним з перших кроків після проголошення Універсалу стало створення Тимчасового
революційного уряду — Генерального секретаріату на чолі з В. Винниченком.
ІІ Універсал Центральної Ради
Учитель.
Така активна державотворча діяльність викликала занепокоєння у Петрограді. Червневі
масові демонстрації у столиці Росії, поразка на Південно-Західному фронті зумовили
гостру політичну кризу, втрату авторитету та суттєве послаблення офіційної влади. За цих
умов Тимчасовий уряд уже не міг діяти тільки силовими методами, оскільки на захист
Центральної Ради могли стати фронтові українські частини та більшість населення
України. До того ж збройний конфлікт з Центральною Радою міг спричинити розкол у
таборі російської демократії.
Саме тому 28 червня 1917 р. для переговорів до Києва прибуває делегація в складі О.
Керенського, М. Терещенка та І. Церетелі Знайдений компроміс між УЦР та членами
делегації став причиною урядової кризи в Росії. На знак протесту проти найменших
поступок українцям у питанні автономного устрою троє міністрів-кадетів вийшли з
Тимчасового уряду, але угода все ж більшістю голосів була підтримана. Надалі її зміст
став основою II Універсалу Центральної Ради, проголошеного 3 липня 1917 р. У цьому
документі зазначалося, що поповнена представниками національних меншин, які
проживають в українських землях, Центральна Рада перетвориться на єдиний найвищий
орган революційної демократії України. Центральна Рада виділить зі свого складу
відповідальний перед нею орган — Генеральний Секретаріат, який після затвердження
Тимчасовим урядом стане носієм найвищої крайової влади цього уряду в Україні.
Центральна Рада брала зобов’язання зміцнювати новий лад і офіційно виступала «проти
замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного
Зібрання».
З Другого універсалу Української Центральної Ради
«Громадяни землі Української!
…Временне правительство, стоючи на стороні завойованої народом волі, визнаючи за
кожним народом право на самовизначення і відносячи остаточне встановлення форми
його до Учредительного Зібрання, простягає руку представникам Української демократії
— Центральній Раді — і закликає в згоді з ним творити новее життя України на добро всій
революційній Росії. …Генеральний Секретаріат… буде представлений на затвердження
Временного Правительства на Україні.
Вважаючи, що утворення краєвого органу Временного Правительства на Україні
забезпечує бажане наближення управління краєм до потреби місцевої людності в
можливих до Учредительного Зібрання межах, і визнаючи, що доля всіх народів Росії
міцно зв’язана з загальними здобутками революції, ми рішуче ставимося проти замірів
самовільного здійснення автономії до Всеросійського Учредительного Собранія.
Що стосується комплектування військових частин, то для цього Центральна Рада матиме
своїх представників при кабінеті Військового Міністра, при Генеральнім штабі і
Верховному Головнокомандуючому, які будуть брати участь в справах комплектування
окремих частей виключно українцями, поскільки таке комплектування, по опреділенню
Військового Міністра, буде являтися з технічного боку можливим без порушення
боєздатності армії.
У Києві, 1917 р. липня 3-го дня»
Заповнення таблиці
ІІ Універсал 3 липня 1917 р.
Прибуття до Києва делегації Тимчасового уряду у складі міністрів О.
Причини
Керенського, М. Терещенка та І. Церетелі з метою взяти під власний
проголошення
контроль процеси, що відбувалися в Україні
• Визнання УЦР вищим органом влади в Україні.
• Затвердження Тимчасовим урядом складу Генерального Секретаріату.
• Поповнення УЦР представниками національних меншин.
Основні
• Відмова від самочинного проголошення автономії до Всеросійських
положення
Установчих зборів.
• Формування українських військових частин під контролем російського
командування
Досягнення компромісу між ЦР та Тимчасовим урядом.
Вихід зі складу Тимчасового уряду кадетів на знак протесту проти визнання
Результати та
УЦР.
наслідки
Виступ самостійників, невдоволених відмовою від автономії, на чолі з М.
Міхновським 4–9 (17–22) липня 1917 р. (був придушений військами УЦР)
Завдання
1. Порівняйте положення І та ІІ Універсалів ЦР.
2. У чому полягав відступ ЦР від умов І Універсалу? Назвіть ці положення.
3. Чи можна назвати ІІ Універсал компромісом між ЦР і ТУ? Чому?
Збройний виступ самостійників
Учитель.
Започаткована II Універсалом криза Тимчасового уряду стала прологом загальної
політичної кризи в Росії. За цих обставин спроба більшовиків 3–5 липня розпочати
збройне повстання в Петрограді проти Тимчасового уряду ще більше загострила й
ускладнила ситуацію.
Наростаюча криза та політична невизначеність ситуації підштовхнули до активних дій
самостійників.
4–6 липня у Києві відбувся збройний виступ полку ім. П. Полуботка, який мав на меті
встановити цілковитий контроль над Києвом і примусити Центральну Раду проголосити
самостійність України. Полуботківців готові були підтримати українізовані військові
частини в Одесі, Кременчуці, Чернігові та інших містах. Проте спільними діями збройних
формувань Центральної Ради і Тимчасового уряду цей виступ було придушено.
Завдання
1. Чи мало повстання шанси на успіх?
2. Визначте причини поразки самостійників.
«Тимчасова інструкція для Генерального Секретаріату»
Учитель.
Дотримуючись узятих на себе зобов’язань та домовленостей з представниками
Тимчасового уряду, Центральна Рада приймає до складу Ради і Г енерального
Секретаріату 30 % представників національних меншин, а 16 липня 1917 року приймає
«Статут вищого управління України», в якому визначає обов’язки, права та межі
компетенції Генерального Секретаріату.
Фактично це була основа конституції, що базувалася на принципах автономного
устрою. Проте Тимчасовий уряд не затвердив цього документа, а сам 4 серпня 1917 року
видав «Тимчасову інструкцію для Генерального Секретаріату», яка суттєво обмежувала
права України:
— Генеральний Секретаріат мав стати органом Тимчасового уряду;
— Центральна Рада позбавлялася законодавчих прав;
— до складу Генерального Секретаріату входили не 14, а лише 7 секретарів, до того ж 4
з них мали бути представниками меншин;
— українська територія звужувалась до 5 губерній (Київської, Волинської, Подільської,
Полтавської, Чернігівської).
В. Винниченко назвав «Інструкцію» «миршавим клаптиком паперу», а більшість
Центральної Ради зустріла її з обуренням.
Склалася дивна ситуація: Центральна Рада не мала реальної сили, щоб відкрито
виступити проти «Інструкції», а Тимчасовий уряд був неспроможний реалізувати її
положення на практиці.
V. Узагальнення та систематизація знань
Робота з термінами
Поясніть значення термінів: «революція», «І Універсал», «ІІ Універсал», «автономія»,
«республіка», «федеративна республіка», «унітарна республіка», «Генеральний
Секретаріат», «Тимчасова інструкція для Генерального Секретаріату».
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Повторити матеріал теми «Україна в роки Першої світової війни. Початок
української революції» і підготуватись до уроку узагальнення.
Урок № 9
Тема уроку: Прихід до влади у Росії більшовиків: позиція УЦР
- навчальна: охарактеризувати відносини між ЦР та більшовицьким урядом наприкінці
1917 – на поч. 1918 р.; визначити передумови, зміст та наслідки ІІІ Універсалу
Центральної Ради;
- розвивальна: розвивати вміння працювати з джерелами інформації, аналізувати
матеріал, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
- виховна: сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх історичної пам’яті,
пов’язаної з державотворчими традиціями в Україні.
Завдання уроку:
 навчити учнів визначати хронологічну послідовність подій періоду визвольних
змагань;
 показувати на карті місця основних подій періоду визвольних змагань та військові дії
періоду Громадянської війни;
 на основі аналізу різних джерел інформації:
1) визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду
української революції;
2) описувати соціально-економічне становище, настрої населення в суспільстві в період
1917-1918 рр. Основні поняття теми: «Жовтневий переворот», «ІІІ Універсал»,
«Раднарком»
Обладнання: картки з документами, карта, презентація до уроку, комп’ютер,
мультимедійна дошка (або екран)
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Вид уроку: урок – «спільний проект», вирішення практичних завдань
Методи, які використовувалися під час проведення уроку – словесні, наочні,
практичні, метод групової роботи – «спільний проект» (рішення всіма групами в класі
однієї проблеми, але кожна група розв’язує її певний аспект), який формує уміння
працювати колективно, допомагати один одному, робити висновки
Очікувані результати: Після цього уроку учні зможуть:
 визначати хронологічну послідовність подій періоду визвольних змагань;
 показувати на карті місця основних подій періоду визвольних змагань та військові дії
періоду Громадянської війни;
 на основі аналізу різних джерел інформації: 3) визначати причинно-наслідкові зв’язки
між подіями, явищами та процесами періоду української революції; 4) описувати
соціально-економічне становище, настрої населення в суспільстві в період 1917-1918 рр.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент (1-2 хв.)
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (2 хв.)
Вчитель: Сьогодні на уроці ми продовжимо говорити про державотворчу діяльність ЦР
і розглянемо події, які призвели до проголошення ІІІ Універсалу. Ви будете працювати по
групах, створюючи так званий «Спільний проект».
Головна мета цього проекту:
 Дослідити зміст ІІІ Універсалу
 З’ясувати його наслідки та визначити історичне значення.
Для досягнення цієї мети нам потрібно знайти відповіді на декілька проблемних
питань, які ви будете роз’язувати, працюючи разом в своїх групах :
1.Чому історики називають ІІІ Універсал програмою розбудови Української Народної
Республіки? (І група – дослідники)
2. Чи співпадала проголошена ІІІ Універсалом програма з реальною діяльністю
українського уряду? (ІІ група – експерти)
3. Порівняйте положення ІІІ Універсалу та декрети ІІ Всеросійського з’їзду Рад. Зробіть
висновки. (ІІІ група – дослідники)
4. Яким було історичне значення ІІІ Універсалу. До яких політичних наслідків призвело
його ухвалення? (IV група – політологи)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (2 хв.)
Епіграфом до уроку я обрала слова нашого земляка, дніпропетровського поета І.
Копотієнко:
Ніхто не хоче жити у неволі:
Ні звір, ні птах, тим більш – людина.
І тільки трапиться година –
Торує кожний шлях на волю.
Вчитель: У політичних конфронтаціях і суперечках між ЦР та ТУ добігало кінця літо
1917 р. Наростання економічного розвалу держави, загострення політичної боротьби,
невдачі на фронті вели державну владу до повного паралічу. Наприкінці серпня спробу
захопити владу й проголосити диктатуру зробив головнокомандувач ПівденноЗахідного
фронту генерал Корнілов. Заколот не вдався, але ця перемога призвела до посилення
впливу більшовиків і ще більше ускладнила ситуацію в країні.
IV. Пояснення нового матеріалу ( 30-35 хв.)
Вчитель: 24-25 жовтня 1917 р. в Петрограді відбувся більшовицький переворот. Ці
події і сьогодні викликають палкі суперечки: одні переконані, що це була пролетарська
революція, інші вважають, що це був державний переворот.
Отже, перед вами хронологія жовтневих подій 1917 р.:
12 жовтня більшовики утворили штаб з підготовки збройного повстання – Військово-
революційний комітет (ВРК)
24-25 жовтня майже безкровно (загинуло 6 осіб) було захоплено Зимовий палац в
Петрограді і заарештовані міністри Тимчасового Уряду.
25 жовтня відкрився ІІ з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, на якому були
ухвалені «Декрет про мир» та «Декрет про землю» та сформовано перший радянський
уряд – Раду народних комісарів (РНК), який очолив В.І. Ленін. «Декрет про мир»
проголошував вихід Росії з війни, укладення термінового миру без контрібуцій, фіксував
базові принципи зовнішньої політики Радянської держави. «Декрет про землю»
констатував ліквідацію поміщицького землеволодіння, скасування приватної власності на
землю, передачу землі у розпорядження селянських організацій.
27 жовтня ЦР засудила повстання в Петрограді, розуміючи, що більшовики
домагатимуться всієї повноти влади не тільки в Росії, а й в Україні.
29-31 жовтня більшовики організували збройне повстання в Києві проти прихильників
Тимчасового Уряду, зосереджених в основному в штабі Київського військового округу. В
результаті повстання прихильники ТУ залишили Київ, а Центральна Рада, маючи більший
авторитет серед населення, взяла владу в місті під свій контроль. Продовжуючи власну
державотворчу лінію, Центральна Рада 7 (20) листопада 1917 р. ухвалила ІІІ Універсал.
Робота по групам, кожна група отримує своє завдання.
І група - дослідники
1. Схарактеризуйте Універсал за таким планом:
1. територія Української народної Республіки (УНР)
2. стосунки між Центральною Радою (ЦР) та Росією
3. вирішення аграрного питання
4. організація виробництва
5. права громадян
6. вирішення національного питання
2. Чому історики називають ІІІ Універсал програмою розбудови Української
Народної Республіки?
ІІ група – експерти:
1. Опрацювати зміст підручника пар. 16 стор.78 – 79 та визначити основні заходи
внутрішньої та зовнішньої політики ЦР. Записати їх в таблицю.
2. Чи співпадала проголошена ІІІ Універсалом програма з реальною діяльністю
українського уряду?
Внутрішня політика ЦР Зовнішня політика ЦР
ІІІ група - дослідники

Завдання:
1. Порівняйте зміст Декретів зі змістом ІІІ Універсалу.
2. Який з документів отримав би більшу підтримку серед солдатів та малоземельних чи
безземельних селян?
IV група - політологи
Завдання:
1. Визначте, в чому полягало історичне значення прийняття ІІІ Універсалу.
2. Поміркуйте, до яких наслідків призвело ухвалення цього документа.
Учні IV групи роблять висновки на підгрунті результатів роботи попередніх груп та
презентують результат роботи класу.
Діяльність Центральної Ради
Програма дій уряду за ІІІ Універсалом Прорахунки ЦР в листопаді – грудні 1917 р.
1. скасування поміщицького 1. Не скасовано закони і розпорядження ТУ.
землеволодіння 2. Не почалось негайне вирішення аграрного питання.
2. запровадження 8-годинного робочого За свавільне захоплення земель встановлювалась
дня. кримінальна відповідальність. 3. Не підлягали поділу
3. встановлення державного контролю площі під виноградниками, хмелем та господарства з
над виробництвом. високою агрокультурою вир-ва.
4. надання національним меншинам 4. Невдала діяльність уряду в сфері промисловості і
«нац.-персональної автономії» фінансів. Зовнішня політика
5. забезпечення українському народові 5. Намагання вибороти офіційного визнання УНР
демократичних прав і свобод. Антантою.
6. скасування смертної кари. 6. Були недооцінені можливості більшовиків :
7. амністія політв’язнів вважалось, що вони приречені на швидку поразку.
8. скликання 9 січня 1918р. Українських Посилення тиску Раднаркому РСФРР на ЦР.
установчих зборів 7. Велися переговори з крайовими урядами Кубані,
Дону, Сибіру, Криму, Молдавії з метою утворення
федерації.
V. Закріплення знань (4 хв.)
До учнів класу ставиться проблемне питання: Деякі історики вважають, що з одного
боку проголошення Української Народної Республіки – видатна подія в житті
українського народу, а з другого – цим актом ЦР відмовилася від самостійності України і
прив’язала її до старого, імперського центру в новій, більшовицькій оболонці. А як
вважаєте ви?
VI. Підсумок уроку (1 хв.)
VIІ. Домашнє завдання: прочитати параграф 18 (підр. автори Реєнт, Малій)
Додаток до уроку
ІІІ Універсал Центральної Ради
«Віднині Україна стає Українською Народною Республікою.
Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на
нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб вся республіка Російська стала
федерацією рівних і вільних народів.
До Установчих зборів України вся власть творити лад на землях наших, давати закони і
правити надлежить нам, Українській Центральній Раді, і нашому правительству –
Генеральному Секретаріатові України.
Отож, оповіщаємо:
До території Народної Української Республіки належать землі, заселені у більшості
українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина,
Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму). Остаточне визначення границь
Української Народної Республіки щодо прилучення частин Курщини, Холмщини,
Вороніжчини і суміжних губерній і областей, де більшість населення українське, має бути
встановлено по згоді організованої волі народів.
Всіх же громадян оповіщаємо:
Віднині на території УНР існуюче право власності на землі поміщицькі та інші землі
нетрудових хазяйств сільськогосподарського значення, а також на удільні, монастирські
та церковні землі скасується. Признаючи, що землі ті є власність всього трудового народу
і мають перейти до нього без викупу, Українська Центральна Рада доручає генеральному
секретареві по земельних справах негайно виробити закон про те, як порядкувати
земельним комітетам, обраним народом, тими землями до Українських Установчих
зборів.
Праця робітників в УНР має бути негайно упорядкована. А зараз оповіщаємо: на
території УНР з цього дня установлюється по всіх підприємствах вісім годин праці.
Тяжкий і грізний час, який перебуває вся Росія, а з нею і наша Україна, вимагає доброго
упорядкування виробництва, рівномірного розпреділення продуктів споживання і кращої
організації праці. І через те приписуємо Генеральному секретарству праці від цього дня
разом з представництвом від робітництва встановити державну контролю над продукцією
на Україні, пильнуючи інтереси як України, так і цілої Росії.
Четвертий рік на фронтах ллється кров і гинуть марно сили всіх народів світу. Волею і
іменем Української Республіки ми, Українська Центральна рада, станемо твердо на тому,
щоб мир було встановлено якнайшвидше. Для того ми вживемо рішучих заходів, щоб
через центральне правительство примусити і спільників, і ворогів негайно розпочати
мирні переговори.
Оповіщаємо: однині на землі республіки Української смертна кара касується. Всім
ув’язненим і затриманим за політичні виступи, зроблені до цього дня, як уже засудженим,
так і незасудженим, а також і тим, хто ще до відповідальності не потягнений, дається
повна амністія. Суд на Україні повинен бути справедливий, відповідний духові народу.
Генеральному секретарству внутрішніх справ приписуємо:
Вжити всіх заходів до закріплення і поширення прав місцевого самоврядування, що
являються органами вищої адміністративної влади на місцях...
Так само в Українській Народній Республіці має бути забезпечено всі свободи, здобуті
всеросійською революцією: свободу слова, друку, віри, зібраннів, союзів, страйків,
недоторканності особи і мешкання, право і можливість уживання місцевих мов в зносинах
з усіма установами.
...Оповіщаємо, що народам великоруському, єврейському, польському та іншим на
Україні признаємо національно-персональну автономію для забезпечення їм права і
свободи самоврядування в справах їх національного життя...
Вироблення нових форм державного будівництва має бути переведене на Українських і
Всеросійських Установчих зборах. Днем виборів до Українських Установчих зборів
призначаємо 27 грудня 1917 року, а днем скликання – 9 січня 1918 року».
Декрет про землю
«...Поміщицька власність на землю скасовується негайно без усякого викупу.
Питання про землю в повному обсязі може бути розв’язане тільки всенародними
Установчими зборами.
Найбільш справедливим розв’язанням земельного питання має бути таке:
1) Право приватної власності на землю скасовується назавжди; земля не може ні
продаватися, ні купуватися, ні здаватися в оренду. Уся земля відчужується беоплатно,
передається у всенародну власність й переходить у користування всіх трудящих на ній.
2) Усі надра землі, а також ліси й води переходять у виняткове користування держави.
3) Право користування землею дістаютьусі громадяни російської держави, що бажають
обробляти її своїми силами, за допомогою своєї родини або в товаристві і тільки до того
часу, доки вони здатні її обробляти. Наймана праця не допускається.
4) Землекористування повинне бути зрівняльним, тобто земля розподіляється між
трудящими за трудовою або споживчою нормою».
Декрет про мир
«Робочий і селянський уряд, створений революцією 24-25 жовтня, що спирається на
Ради робітників, солдатських і селянських депутатів, пропонує всім воюючим народам та
їх урядам негайно почати переговори про справедливий демократичний мир.
Справедливим або демократичним миром... уряд вважає негайний мир без анексій
(тобто без захоплення чужих територій) і без контрибуцій...
Уряд пропонує усім урядам і народам усіх воюючих країн негайно укласти
перемир’я...»
Урок № 10
Тема уроку: Події осені 1917 року в Україні
Мета: поглибити знання учнів про хід державотворчого процесу в Україні,
охарактеризувати основні ідеї ІІІ Універсалу, показати, що проголошення УНР було його
підсумком, який тривав від початку Української революції; розвивати історичне та логічне
мислення учнів на основі опрацювання джерел інформації; виховувати в учнів інтерес і
повагу до історії своєї держави.
Обладнання: атласи, підручник, хрестоматія з історії України.
Основні поняття й терміни: переворот, більшовики, декрет, ІІІ Унівеерсал, УНР.
Після цього уроку учні зможуть: визначити хронологічну послідовність подій періоду
визвольних змагань; на основі аналізу різних джерел інформації:
а) визначити причино-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду
визвольних змагань;
б) описувати соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрій населення
за часів визвольних змагань.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Учитель. Для того щоб далі успішно працювати, необхідно оцінити, наскільки ми
готові до сприйняття нової інформації.
Діалогове спілкування
Парне опитування ( троє учнів, які мають високий рівень навчальних досягнень,
координують роботу пар учнів та оцінюють їх).
Орієнтовані запитання
1. Назвіть основні події початку Української революції.
2. Охарактеризуйте передумови, зміст та наслідки І і ІІ Універсалів ЦР.
3. Чим було зумовлено протистояння між ЦР і Тимчасовим урядом влітку 1917?
4. Розкрийте зміст Тимчасової інструкції Генеральному Секретаріату.
5. Який Універсал – Перший чи Другий – став компромісом між УЦР і Тимчасовим
урядом Росії?
6. Поміркуйте і назвіть прорахунки ЦР на першому етапі Української революції. До
чого вони призвели?
Міні-письмова робота
Варіант 1
1. Викладіть основні положення І Універсалу.
2. Дайте визначення понять: універсал, революція, суспільно-політична криза,
автономія.
Варіант ІІ
1. Викладіть основні положення ІІ Універсалу.
2. Дайте визначення понять: українізація армії, політична партія, заколот,
загальнонаціональна криза.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Проблемне запитання
Чому Тимчасовий уряд спочатку пішов на компроміс із Центральною Радою, а потім
відмовився від цієї ідеї?
Метод «Мікрофон»
Учні по черзі коротко відповідають на поставлене запитання.
Учитель закінчує узагальненням:
Розвиток історичних подій спонукав Центральну Раду до рішучих дій у боротьбі за
державний суверенітет.
ІV.СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Учитель розгортає панораму стрімких подій осені 1917 року, яку викладає у вигляді
опорної системи.
У ході розгляду питання учні працюють з кар¬тою атласу «Початок визвольних
змагань україн¬ського народу. Утворення УНР (березень 1917 — березень 1918 рр.)».
Запитання
1. Назвіть Державно-територіальні утворення, з якими межувала УНР влітку-восени
1917 р.
2. Назвіть території, які перебували під контролем УЦР відповідно до «Тимчасової
інструкції Генеральному Секретаріату Тимчасового уря¬ду на Україні» (17 серпня 1917
р.).
Робота з історичним джерелом
Опрацювання тексту III Універсалу ЦР відбувається по групах за технологією
кооперативно - розподільчого навчання.
1-ша група: Як за III Універсалом вирішували питання державотворення? Як, на вашу
думку, їх необхідно було вирішити?
2-га група: Як за III Універсалом вирішували територіальні питання УНР? Як, на вашу
дум¬ку, їх необхідно було вирішити?
3-тя група: Як за III Універсалом вирішували питання соціально-економічного
розвитку? Як, на вашу думку, їх необхідно було вирішити?
4-та група: Як за III Універсалом вирішували питання розвитку культури? Як, на вашу
думку, їх необхідно було вирішити?
5-та група: Як за III Універсалом вирішували питання зовнішньої політики УНР? Як,
на вашу думку, їх необхідно було вирішити?
Метод «ПРЕС»
Учні надають чіткі і переконливі відповіді за таким алгоритмом:
• Я вважаю, що...
• Тому що...,
• Наприклад...
• Отже (тому), я вважаю...
Спікери груп обирають доповідача. Вчитель оцінює роботу кожної групи.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Тести
Дайте відповідь «так» чи «ні».
1. Тимчасовий Уряд чинив опір і вів рішучу бо¬ротьбу проти повстання більшовиків у
Петро¬граді.
2. Більшовицький уряд називався РЬІК.
3.ЦР не підтримала повстання більшовиків у Києві.
4.Основним супротивником РНК у жовтні 1917 року була ЦР.
5.III Універсал був прийнятий після приходу до влади у Петрограді більшовиків.
6. III Універсал був оголошений В. Винниченком.
7.III Універсалом проголошено самостійність України.
8. За III Універсалом УНР залишалась складо¬вою частиною Росії.
Відповідь: 1 - ; 2 +; 3 - ; 4 - ; 5 +; 6 +; 7 - ; 8 +.
Кожен учень перевіряє відповіді сусіда по парті.
VI. РЕФЛЕКСІЯ
Учитель пропонує спікерам або представни¬кам від кожної груп об’єднатися в
експертну групу і відповісти на запитання.
Визначте, у чому полягало історичне прийняття III Універсалу. До яких наслідків
призвело ухвалення цього документа?
Колегіально, роблять висновок, що проголошення Центральною Радою УНР було
результа¬том державотворчого процесу від початку Української революції і стало
визначною подією в житті українського народу.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Скласти порівняльну таблицю І, ІІ та ІІІ Універсалів і зробити висновок щодо
характеру державотворчого процесу в Україні.
Урок № 11
Тема уроку: Події 1917 року в Криму
 навчальна: розкрити процес утворення першого Курултаю як прояв
самовизначення та державницького прагнення кримськотатарського народу, дати
уявлення учням про досягнення роботи кримськотатарського парламенту та його трагічну
долю в історії;
 розвивальна: формувати в учнів хронологічно-просторову компетенцію,
уміння аналізувати та узагальнювати історичний матеріал, проводити історичні паралелі,
розвивати критичне мислення, інтерес до історії, культури мовлення;
 виховна: виховувати почуття поваги та толерантності до національних
меншин, які проживають в Україні.
Тип уроку: комбінований з елементами технології критичного мислення.
Основні поняття: Тимчасовий кримський мусульманський виконавчий комітет,
Курултай, Кримська Народна Республіка, Директорія.
Очікувані результати.
Наприкінці уроку учні зможуть:
 характеризувати процес національного державотворення кримських татар;
 визначити причини поразки відчайдушної спроби реалізувати своє право на
самовизначення;
 висловити власне ставлення щодо значення скликання першого
представницького органу кримськотатарського народу.
ХІД УРОКУ:
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ (1 ХВ).
ІІ. ВИКЛИК (5 - 8 хвилин)
Запитання:
1. З якою темою Програми ЗНО з історії України ми ознайомились?
Відповідь: Українська революція
Вправа «Готоємось до ЗНО…»
Завдання: виправити історичні помилки в тексті.
Текст
У ході Лютневої демократичної революції 1918 року (1917) в Росії було повалено
(обмежено) самодержавство та створено Тимчасовий уряд. Вже на другий день звістка
про революцію в Петрограді докотилася до Києва. Представники українського селянства
(інтелігенції) у квітні (березні) утворили представницький орган об’єднаних політичних
сил, який називався Центральна Рада. Метою цього представницького органу стало
здобуття самостійності (автономії) України, захист національних інтересів України
перед російським урядом більшовиків (Тимчасовим урядом). Головою Центральної Ради
став професор Володимир Винниченко (Михайло Грушевський). Центральна Рада в червні
1917 року проголосила І Універсал. Це був компромісний документ між Центральною
Радою та Тимчасовим урядом (документ, який проголошував автономію України). Після
проголошення І Універсалу між Києвом і Петроградом було знято напругу (не було
знято). У липні Центральна Рада опублікувала текст ІІ Універсалу, у якому
проголошувалася Українська Народна Республіка (компроміс). У серпні Тимчасовий уряд
опублікував «Тимчасову інструкцію Генеральному Секретаріатові», де Центральна Рада
фактично позбавлялася законодавчих прав та влада Генерального Секретаріату
поширювалася на 9 губерній (5).
Вчитель: Сьогодні я вас запрошую зазирнути і зануритися в історію
кримськотатарського населення Криму 1917 року. Епіграфом до сьогоднішнього уроку
пропоную слова:
Вмирають держави, уряди й люди,
але нації продовжують жити та
шукають шляхи визволення від гноблення
Вчитель: Що ви бачите на ілюстраціях?
Приблизні відповіді учнів: зібрання, представницький орган, збори.

Вчитель: Як ви думаєте, найважливіші питання життя якого народу розв’язує
зображений представницький орган?
Відповідь учнів: кримських татар.
Вчитель: Як ви це зрозуміли?
Відповідь: національний одяг тощо .
Вчитель: Яку форму волевиявлення у східних слов’ян нагадує?
Відповідь учнів: слов’янське віче.
Вчитель: дійсно, на ілюстраціях зображений представницький орган
кримськотатарського народу, який називався Курултай. Курултай визначає основні
напрямки та форми діяльності Меджлісу кримськотатарського народу – вищого
повноважного представницько-виконавчого органу кримських татар в період між сесіями
Курултаю.
ІІ .ОСМИСЛЕННЯ (25 - 28 хвилин)
Вчитель: 9 грудня 2017 року виповнилося 100 років з часу відкриття першого
Курултаю кримськотатарського народу. Ця подія знаменувала підійом
кримськотатарського національного руху періоду Революції 1917-1921 років, засвідчила
волю до самовизначення та державницькі прагнення кримських татар. Про те, як
створювали демократичну інституцію кримськотатарського народу в 1917році, піде мова
на уроці.
Учні записують тему уроку.
1. Формування Курултаю
Робота в групах.
Метод «Надайте мені заключне слово»
Опис методу: Спосіб читання, коли учні обирають найважливіші для себе фрагменти і
записують їх з одного боку аркуша. На звороті пишуться коментарі:
 Які думки викликав цей уривок?
 Чому це важливо?
 Що в ньому сумнівного?
На уроці представник групи зачитує уривок, учитель пропонує учням інших груп
прокоментувати його. Група, яка обрала уривок, вислуховує коментарі інших і лише після
цього подає власний коментар. Таким чином, за нею (групою) залишається заключне
слово.
Роздатковий матеріал №1.

Історія створення Курултаю кримськотатарського народу починається зі скликання в
Сімферополі 25 березня 1917 року Всекримського мусульманського з’їзду за участю двох
тисяч делегатів. На ньому було обрано Тимчасовий кримський мусульманський
виконавчий комітет, головою якого уперше після підкорення Криму Росією був обраний
Оман Челебіджихан. Він запропонував скликати Курултай для вирішення питання про
подальшу долю Криму. Учасники з’їзду одноголосно підтримали пропозицію.
Напередодні скликання Курултаю Мусульманський виконком виступив з відозвою «Про
владу в Криму», в якій заявив про ініціативу створення автономії без гегемонії якоїсь
народності над іншою і під гаслом «Крим для кримчан».
Мусульманський виконком організував проведення виборів. Згідно зі спеціально

прийнятим законом у них брали участь кримські татари, які досягли 20 років. Вибори
проходили в п’яти виборчих округах. На Курултай було обрано 76 делегатів, у тому числі
від Ялти - 24 делегати, Сімферополя - 19, Феодосії - 16, Євпаторії - 11, від Ора
(Перекопу) - 6. Серед делегатів були 4 жінки. До речі, у складі Центральної Ради відсоток
жінок-депутатів був у два з половиною рази менший, а у решті європейських держав
жінки-депутати на той час були лише у парламентах Данії, Норвегії та Фінляндії. Таким
чином, кримські татари стали найпершою мусульманською нацією, яка надала виборчі
права жінкам ще до того, як це зробили більшість християнських націй Європи.
Нагадаємо, що швейцарки отримали право голосувати лише в 1970 році.
Роздатковий матеріал 3.
Перше засідання Курултаю було призначене на 24 листопада. Однак більшовицький
переворот у Петрограді змусив кримськотатарських політиків перенести цю подію на
пізніший термін.
Мусульманський виконком різко засудив більшовицький заколот.
«Криваві події, що розігралися у Петрограді, паралізувавши силу чинної влади,
відкривають шлях до анархії та громадянської війни, розмах та згубні наслідки якої
тепер важко уявити». Засідання Курултаю розпочалися
8 грудня о 14-й годині у Залі суду Ханського палацу в Бахчисараї, після здійснення
намазу. Початок роботи кримськотатарського парламенту з Києва привітала своєю
телеграмою Центральна Рада. Головою Курултаю був обраний один із лідерів партії
«Міллі Фірка», письменник Асан Сабрі Айвазов.

До Курултаю перейшли всі повноваження Мусульманського виконкому. Засідання
Курултаю тривали в грудні 1917 року. На ньому розглядалися питання державного ладу
Криму, взаємини кримських татар з іншими національностями на півострові, політика
національного уряду, вироблення законів, що визначають різні сфери суспільного життя
кримських татар, проведення корінних реформ.
2. Проголошення Кримської Народної Республіки

Метод «Читання з маркуванням»
Завдання: У процесі читання учням необхідно ставити спеціальні позначки на полях
тексту роздаткового матеріалу. «Галочкою» (v) позначати в тексті інформацію, яка вже
відома. «Плюсом» (+) позначити нову інформацію. Учень ставить цей знак тільки тоді,
якщо він уперше натрапляє на викладені в тексті відомості. Знаком запитання (?)
позначати те, що залишилося незрозумілим і вимагає додаткових відомостей, викликає
бажання дізнатися детальніше. «Мінус» (-) означає те, що суперечить наявним уявленням,
щось, про що учень думав по-іншому. Після прочитання тексту учням необхідно
заповнити таблицю, де позначки стануть заголовками колонок (тобто кількість колонок
таблиці відповідає кількості позначок маркування). У таблицю коротко заносяться
відомості з тексту.
Таблиця маркування
Те, що мені було Це для мене Це суперечить Я хочу дізнатись
відомо абсолютно нове, моїм знанням і про це більше
(v) неочікуване уявленням (-) (?)
(+)
Роздатковий матеріал 5.
13 грудня Курултай проголосив Кримську Народну Республіку, що фактично було
відновленням кримськотатарської державності. Це була перша у світі мусульманська
республіка. Навіть Турецька Республіка була проголошена шістьма роками пізніше.
УЦР в грудні 1917 р. визнала Кримську Народну Республіку. Вважалося, що УНР та
Крим і надалі перебуватимуть у межах оновленої демократичної Росії. Саме тому в ІІІ
Універсалі Центральної Ради, проголошеному 20 (7) листопада 1917 року, зазначалося,
що Крим не входить безпосередньо до складу Української Народної Республіки.
14 грудня Курултай затвердив державну символіку Кримської Народної Республіки та
ухвалив «Кримськотатарські основні закони», власне, першу Конституцію Криму. Її 1-ша
стаття проголошувала право кожного народу на національне самовизначення і
самоврядування. Стаття 2-га передбачала реалізацію цього права
кримськотатарським народом шляхом створення парламенту, обраного в ході вільних,
прямих, рівних виборів шляхом таємного голосування.
Конституція також скасувала звання та стани і проголосила рівність усіх громадян
незалежно від їхньої національності або віри та рівноправність жінок і чоловіків. 8
грудня Курултай сформував національний уряд, Директорію у складі 5 директорів (тобто
міністрів) на чолі з Нуманом Челебіджиханом, який також очолив управління юстиції.
Директорію відразу визнала Центральна Рада.
Натомість Директорія засудила агресію радянської Росії проти Української Народної
Республіки. Петроградський Совнарком не визнав ані Кримської Народної Республіки, ані
її Директорії. За його вказівкою кримські більшовики проти ночі 16 грудня захопили
Севастополь. Наприкінці січня 1918 року більшовики захопили увесь Крим, оголосивши -
про розпуск Курултаю. До їхніх рук потрапив муфтій Номан Челебіджихан, його
доправили в севастопольську тюрму. 23 лютого після знущань його розстріляли
«заражені ідеями більшовиків та соціального радикалізму» матроси, а тіло викинули
в море. Так трагічно закінчилося життя лідера кримських татар. На Крим насувалася
доба першого червоного терору.
Робота в групах
Перша група
«Метод опорних слів»
Завдання: виписати ті слова, які ви вважаєте ключовими для кожної частини тексту
роздаткового матеріалу №5.
Орієнтовна відповідь учнів.
Перша частина тексту - Проголошення Кримської Народної Республіки.
Друга частина - Українська Народна Республіка та Крим.
Третя частина – Державні символи, демократична Конституція, Національний уряд.
Четверта частина – Доба першого червоного терору.
Друга група
Метод «Пресс»
Питання: Чи згодні ви з твердженням, що Кримська Народна Республіка була одним із
перших у світі проектів демократичної республіки?
Алгоритм відповіді:
Я вважаю, що (встановити свою думку)…………………..
Тому що (навести докази на підтримку вашої позиції)………………
Я вважаю, що Кримська Народна Республіка була одним із перших у світі проектів
демократичної республіки, тому що……..
ІІІ. РЕФЛЕКСІЯ (5-9 хвилин)
Прийом критичного мислення «Блеф клуб»
Опис технології:
Вчитель називає хибні та істинні твердження. Якщо вчитель називає так званий «блеф»,
учні повинні спинити вчителя, сказавши слово «стоп», та виправити.
Завдання: В 1918 році (1917 році) під час розвалу Російської імперії, коли народи
імперії отримали право виражати свої думки відкрито, кримські татари зробили
відчайдушну спробу реалізувати своє право на самовизначення. У цьому ж році був
проведений перший Курултай кримськотатарського народу – національного зібрання.
Головою Курултаю було обрано Н. Челебіджихана (Асана Сабрі Айвазова). У грудні 1917
року Курултай відновив кримськотатарську державність, створивши чергову (першу) у
світі мусульманську республіку. Українська Народна Республіка не визнала (визнала)
Кримську Народну Республіку. Саме тому в ІІІ Універсалі Центральної Ради зазначалося,
що Крим є складовою УНР (не входить до складу УНР). Курултай так і не зміг затвердити
(затвердив) державну символіку Кримської Народної Республіки, а прийнята Конституція
носила антидемократичний характер (демократичний характер). Сформований
Національний уряд –Директорію очолив Н. Челебіджихан. Втілити в життя рішення,
ухвалені Курултаєм вдалося частково (не вдалося). Протягом січня 1918 року більшовики
захопили Крим і встановили свою владу на півострові. Багато діячів кримськотатарського
національного руху, у тому числі Номан Челебіджихан, стали жертвами більшовицького
терору.
ІV. Підсумок уроку (1 – 2 хвилини)
У 1917 році після першої окупації Криму Росією і розвалу Російської імперії, коли
народи цієї імперії отримали право виражати свої думки відкрито, кримські татари
зробили відчайдушну спробу реалізувати своє право на самовизначення. Так само, як
Українська Народна Республіка, у грудні 1917 – січні 1918 року Крим зазнав збройної
агресії більшовиків, які поставили собі за мету ліквідацію «буржуазних» урядів народів
колишньої Російської імперії. Національне державотворення кримських татар було
перервано більшовицькою окупацією. Традиція скликання загальнонаціональної асамблеї
була відроджена 26 червня 1991 року, коли з ініціативи Організації кримськотатарського
національного руху в Сімферополі було відкрито Другий Курултай.
Остання позачергова сесія Курултаю відбулася 29 березня 2014 року в Бахчисараї.
Подальша діяльність представницьких органів кримських татар в умовах окупації
Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя виявилася
неможливою. 26 квітня російська окупаційна влада визнала Меджліс
кримськотатарського народу екстремістською організацією та заборонила його діяльність
на території Російської Федерації.
V. Домашнє завдання. Написати есе на тему «Вмирають держави, уряди й люди, але
нації продовжують жити та шукають шляхи визволення від гноблення».
Урок № 1.
Тема уроку: Перша світова війна (1914-1916 рр.)
 показувати на історичній карті країни — учасниці військово-політичних блоків —
Троїстого блоку та Антанти; основні театри воєнних дій та основні битви 1914–1916 рр.;
 визначати стратегічні плани противників у Першій світовій війні;  пояснювати
причини та привід для розв’язання Першої світової війни.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
Повідомлення теми та цілей уроку.
 Опрацювати карту «Європа напередодні Першої світової війни» й заповнити
таблицю.
Країни «Антанти» Країни «Троїстого Нейтральні

союзу»
Робота з візуальним джерелом
«Пси війни». Англійська карикатура.

(джерело: http://s.fishki.net/upload/post/201411/20/1331006/7_20.png)
1. Яку інформацію про осередки міжнародної напруженості подає цей малюнок?
2. До яких країн автор карикатури ставиться із симпатією, а до яких негативно. Як ви
вважаєте, чому?
IІI. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
У ч и т е л ь. Перша світова війна — одна з найтриваліших, кровопролитних та значних
за наслідками війн в історії людства. Територіальні спори, національні конфлікти,
боротьба за військову перевагу на суходолі та на морі, великодержавні амбіції — все це
свідчило про те, що на початку ХХ ст. виник гострий вузол суперечок. Проте ніякої
неминучості війни не існувало. Про це свідчило понад сорок років миру від часів останніх
війн. Держави використовували міжнародне співробітництво у політиці, економіці,
культурі. Існували механізми розв’язання конфліктів у вигляді конвенції та судових
засідань. Але у вирішальну годину провідні держави світу на побажали використати ці
механізми задля збереження миру.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Причини та привід війни
Робота з історичними джерелами
 Користуючись текстами документів та картою атласу, визначте причини, привід та
методи ведення війни.
1. Телеграма російського посла у Відні Шебеко міністру закордонних справ
28 червня 1914 р.
Сьогодні вранці в Сараєво спадкоємець престолу ерцгерцог ФранцФердинанд і дружина
його герцогиня Гогенберг були убиті пострілом з револьвера людиною, за чутками,
сербом [1; С. 292]. Запитання та завдання
1) Ознайомтесь із текстом документа.
2) Яку роль відіграє сараєвське вбивство в історії Першої світової війни?
2. Витяги з ультиматуму Австро-Угорщини уряду Сербії
23 ипня 1914 р.
[…]
3.Негайно вилучити з навчальних закладів Сербії… усе, що служить або може служити
підтримуванню пропаганди проти Австро-Угорщини.
4. Усунути з військової служби і взагалі з адміністрації всіх офіцерів і чиновників,
винних у пропаганді проти австро-угорської монархії…
[…]
6. Відкрити судове слідство проти учасників змови 28 червня… Органи, уповноважені
імператорським і королівським урядами, візьмуть участь у належному розшуку.
7. Терміново затримати майора Войя Танкосича і Мілана Цигановича, чиновника
сербської держави, скомпрометованих результатами сербського слідства. […]
9. Дати імператорському й королівському урядам пояснення з приводу невиправданих
заяв вищих сербських чиновників як у Сербії, так і за кордоном, які, незважаючи на
офіційне становище, не соромляться після замаху 28 червня висловлюватися в інтерв’ю в
неприязний спосіб щодо австроугорської монархії…
10. Негайно повідомити імператорський і королівський уряди про запровадження
заходів, передбачених названими вище пунктами.
Запитання та завдання
1) Чого в цьому документі було більше: бажання розв’язати війну чи досягти
порозуміння?
2) Яким чином Австро-Угорщина намагається обмежити суверенітет Сербії?
 Опрацювати карту «Європа напередодні Першої світової війни» й заповнити
таблицю.
Країни Територіальні претензії та напрямки експансії
План Шліффена — це генеральний план ведення війни Німеччиною, розроблений
начальником німецького Генерального штаба Альфредом фон Шліффеном 1905 р., що
передбачав ведення «блискавичної війни» (бліцкригу) проти Франції, а згодом і розгрому
Росії. Зазнав провалу після битви на Марні (вересень 1914 р.)
Бліцкриг (у перекладі «блискавична війна») — це теорія ведення швидкої війни,
розрахованої на капітуляцію противника в найкоротші строки внаслідок раптового нападу
на нього й швидкого просування в глиб країни. Перебіг війни у 1914–1916 роках 1-ша
група.
Події 1914 року.
1. Битва на Марні
…німецькі війська вийшли на р. Марна з метою оточити французів. Тут і сталася перша
битва на Західному театрі воєнних дій, що тривала з 5 до 12 вересня. У ній з обох сторін
взяло участь 1,5 млн вояків. Обопільні втрати сягнули 600 тис. убитими й пораненими.
Результатом битви на Марні став остаточний провал «блискавичної війни» — основи
плану Шліффена. Після цього німецькі війська на Західному фронті зарилися в окопи,
розпочалася позиційна війна. Фронт розтягнувся від протоки Ла-Манш до швейцарського
кордону і наприкінці 1914 р. стабілізувався.
2. Східно-прусська операція
Східно-прусська операція для російських військ виявилася невдалою через неузгоджені
дії 1-ї та 2-ї російських армій. Новий командувач німецьких військ генерал Гінденбург,
використовуючи розгалужену систему залізниць, оточив ударні сили 2-ї російської армії,
розгромив їх і примусив російські війська в середині вересня залишити Східну Пруссію.
Натомість наступ російських армій під командуванням генерала Брусилова в Галичині та
на Буковині виявився вдалим (він тривав з 5 серпня до 13 вересня 1914 р.). Австрійці
утримали лише сильний гарнізон в обложеному росіянами Перемишлі. Вони втратили 400
тис. вояків, у тому числі 100 тис. полоненими; російські війська — 230 тисяч.
Завдання
1) Назвіть основні місця битв на Західному фронті.
2) Чому, на вашу думку, німецькі війська зазнали поразки в битві на Марні?
3) Якими були наслідки цих битв для ворожих сторін?
2-га група. Події 1915 року.
3. Уривок зі спогадів солдата канадського експедиційного корпусу про першу
газову атаку на Іпрі, очевидцем якої він став 22 квітня 1915 року
«…Вдалині ми побачили хмару, що зростала неначе з-під землі. Це була червоно-зелена
хмара, і вона збільшувалася в обсязі у міру просування… Ми не знали, що це таке.
Несподівано в тумані ми, ті, що були в резерві, помітили якісь рухи. Наближаючись до нас
зі швидкістю, як ніби саме Пекло переслідувало їх, бігли чорні війська з Північної
Африки… Людина вмирає від газу в жахливих муках. Вони стали абсолютно чорними, всі
ті, кого я бачив тоді. Чорні, як начищений черевик, очі, губи, нігті, навіть зуби. Із рота йде
піна, як у скаженого собаки, п’ять-шість хвилин судом і потім — «на захід» (термін
Першої світової, що означав смерть).
Запитання
1) Про появу якої новітньої зброї свідчив солдат?
2) Чи збагнули солдати, що відбувалося поблизу Іпру?
3-тя група. Події 1916 року.
4. Зі спогадів очевидців німецької атаки на Верден
«Четверта година ранку 21 лютого 1916 року… із останнім ударом баштового годинника
верденського кафедрального собору... три тисячі триста німецьких снарядів всіх калібрів
почали вивергати свої снаряди на верденську ділянку між річкою Мез і рівниною Воевре.
Сотні знарядь б’ють і б’ють, кілометр за кілометром по окопах, під’їзних шляхах, долинах
і схилах, по голих рівнинах і зарослих горбах, по селах і хуторах, просто по землі, де може
не бути нічого, окрім мурашника або мишачого гнізда, по живому і неживому, вибух за
вибухом, вибух за вибухом в Омоні, Орні, Бомоні, Дамвільєрі, Дуомоні, Вердені… Самих
лише снарядів важкого калібру німецькі батареї випускають по сто п’ятдесят тисяч на
день…»
Запитання
 Чому історики назвали цю битву «Верденська м’ясорубка»?
4-та група
5. Битва на річці Сомма
Як відомо, однією з найбільш значущих битв Першої світової вважається битва на річці
Сомма. Розпочалась операція 24 червня 1916 р. з артилерійської підготовки. Першого ж
дня тільки англійці втратили 21 тисячу солдатів убитими і 35 тисяч пораненими.
Подальші спроби розвинути наступ успіху не принесли через запеклий опір німців. …До
середини осені почалися дощі, і низовинна місцевість в районі Сомми перетворилася на
суцільне болото, що ще більше ускладнило наступ. 13 листопада бойові дії на річці Сомма
припинилися через виснаження сторін. При цьому їхні загальні втрати становили 623 907
осіб (за іншими даними близько 800 000), з них убитими й зниклими безвісти 146 431
людина. Середні втрати англійських дивізій сягнули 80 %. Німецькі втрати оцінюють у
465–600 тисяч осіб, зокрема 164 055 осіб — вбитими і зниклими безвісти.
Запитання
1. Де відбулася чергова битва Першої світової війни і між якими країнами?
2. Якими були наслідки цієї битви для обох сторін?
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
Бесіда
1. Назвіть та покажіть на карті місця основних битв 1914–1916 рр.
2. Які технічні винаходи, на вашу думку, найбільше вплинули на перебіг подій Першої
світової війни? Свою думку обґрунтуйте.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Заповнити таблицю «Морські битви Першої світової війни»
Дата Назва моря Країни-учасниці Результат
Урок № 2.
Тема уроку: Перша світова війна (1917-1918 рр.)
Мета:
 пояснити, як вплинули на хід війни вступ у неї США і Лютнева революція в Росії;
 охарактеризувати розгортання воєнних дій у 1917—1918рр.;
 визначити особливості розпаду Австро-Угорщини і революції в Німеччині;
 охарактеризувати результати і наслідки Першої світової війни;
 пояснити поняття й терміни: «система конвоїв», «бійня генерала Нівеля», «іприт», «14
пунктів», «Комп’єнське перемир’я», анексія, контрибуція;
 розвивати вміння учнів аналізувати і узагальнювати історичні події;
 виховувати їх у дусі необхідності вирішення міждержавних конфліктів мирним
шляхом, усвідомленості зазіхань на світове панування.
Обладнання: підручник, стінна карта «Перша світова війна», атлас, ілюстративний і
дидактичний матеріал.
Основні дати:
 7 квітня — 5 травня 1917р.—«бійня генерала Нівеля;
 24 жовтня 1917р.— битва біля с. Капоретто;
 8 січня 1918р.—оприлюднення «14 пунктів» президента США В Вільсона;
 грудень 1917 р.— початок мирних переговорів між Радянською Росією, Німеччиною
й Австро-Угорщиною у Брест-Литовську;
 7 листопада 1918 р.— укладення Комп’єнського перемир'я.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель інформує учнів про завершення вивчення теми «Світ па початку
ХХ ст. Перша світова війна 1914—1918рр. Після цього повідомляє тему і основні завдання
уроку.
ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Бесіда з запитаннями
1. Як відбувалися воєнні дії на фронтах Першої світової війни в 1915 р.?
2. Розкрийте взаємозв'язок між перебігом воєнних дій на різних фронтах у 1915—1916
рр.
3. Якими були підсумки воєнної кампанії 1916р.?
4. Охарактеризуйте розгортання бойових дій на морях у роки війни.
5. Наведіть факти, що свідчать про виснаження воюючих сторін.
6. Якими були основні прояви антивоєнного руху?
7. Прослідкуйте за картою, як розгорталися воєнні дії а 1915—1916 рр.
8. Історик А. Штиль про результати підводної війни у книзі «Розвиток методів операцій
підводних човнів у війні 1914 —1918 рр. пише: «У роки Першої світової війни в Німеччині
побудували 344 підводні човни, з яких 178 було втрачено... Субмарини потопили 5861 судно
(не враховано судна тоннажем менше 100 тонн). Найбільші втрати суден були в 1917р.—
2734... На один загиблий (німецький) підводний човен припадало 33,78 знищених суден
(держав Антанти)».
Які висновки про хід підводної війни можна зробити на підставі на. зелених даних?
Визначте роль і вплив підводної війни на загальний хід Першої світової війни.
ІІІ. АКТУАЛІЗДЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Запитання завдання
1. Якими були ОСОБЛИВОСТІ державного устрою Російської, Австро-Угорської
та Німецької імперії на початку ХХ ст.?
2.Назвіть причини Першої світової війни.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. ВСТУП США У ВІЙНУ
розповідь учителя
США тривалий час утримувалися від вступу у війну, постачаючи зброю, боєприпаси і
продовольство країнам Антанти й одночасно здійснюючи торгівлю через нейтральні країни з
їхніми противниками. Однак інтересам США відповідала перемога Антанти. У роки війни
вони надали державам Антанти та її союзникам кредитів на суму понад 10 млрд. доларів й
турбувалися про повернення цих коштів. Також правлячі кола США, прагнули відігравати
вагому роль у світі, усвідомлювали, що без участі у війні не зможуть претендувати на участь
у розподілі «післявоєнного пирога».
Приводом до вступу у війну для США стало рішення правлячих кіл Німеччини з 1 лютого
1917 р. розгорнути необмежену підводну війну, у якій вони вбачали єдиний шлях до
перемоги. Німецький уряд дозволяв США відправляти до Великої Британії лише одне судно
на тиждень за умови дотримання суворих вимог (визначений маршрут, спеціальний колір
судна тощо). Це викликало обурення американців. З лютого 1917р. президент США В.
Вільсон заявив про розрив дипломатичних стосунків із Німеччиною, а 6 лютого Конгрес
заявив про вступ у війну на боці Антанти. Через рік на Західному фронті вже було 2 млн.
американських солдатів та офіцерів під командуванням генерала Першинга. Вступаючи у
війну, США не стали зв’язувати себе будь-якими союзницькими угодами, розраховуючи
завдяки цьому на мириш переговорах після завершення війни відігравати роль головного
арбітра.
2. ВПЛИВ НА ХІД ВІЙНИ ЛЮТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ В РОСІЇ.
Розповідь вчителя
На початку 1917 р. Росію охопила політична криза, викликана загострення
економічних і соціальних проблем, поразками на фронтах й недовірою до правлячих кіл, які
не квапилися завершити війну. Ускладнення ситуації використовували більшовики, які
вбачали в ній можливість для досягнення своїх цілей. У лютому 1917р антивоєнні й соціальні
виступи в Росії набули значних масштабів й переросли у революцію, у результаті якої було
повалено монархію. На початку березня влада перейшла до Тимчасового уряду, а 1 вересня
Росію проголосили республікою. Однак новий уряд не відмовився від зобов’язань імператора
Миколи ІІ перед союзниками імператора й закликав продовжувати війну до досягнення
перемоги. Це сприяло поширенню в країні незадоволення Тимчасовим урядом.
Плани держав Антанти стосовно воєнної компанії на 1917 р. передбачали одночасний
наступ на всіх європейських фронтах. Лютнева революція зробила неможливим наступ
російських військ. Під впливом революційних подій у Росії хвиля страйків під антивоєнними
гаслами прокотилася Великою Британією, Францією, Італією, Німеччиною та Австро-
Угорщиною. У Великій Британії в 1917 р. відбулося 730 страйків, у яких взяли участь у 3.2
разу більше учасників, ніж у 1916 р. В Італії з травня 1917 р. відбувалися страйки й
демонстрації під гаслами «Мир і хліба!», «Зробимо так, як в Росії!»
У Німеччині у квітні 1917 р. на воєнних заводах Берліна і Лейпцига страйкувало понад 300
тис. осіб. У Франції цілі батальйони і полки відмовлялися виступати на фронт та йти в атаку.
На Східному фронті у квітні-травні 1917 р. розпочалися масові братання німецьких і
російських солдат, почастішали випадки непокори солдатів наказом офіцерів і відмови
стріляти в противника.
Ставлення до Лютневої революції в правлячих колах воюючих держав різнилися. У
Німеччині й Австрії відновилися сподівання на досягнення перемоги у війні.
3. ВОЄННІ Дії в 1917 р.
Колективна робота з підручником
Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал параграфа, визначаючи особливості
воєнних дій у 1917 р. і продовжує роботу з таблицею «Основні воєнні дії та події Першої
світової війни». У учитель систематизує й уточнює результати роботи учнів, використовуючи
наведений нижче матеріал.
Наприкінці 1916р. генеральні штаби держав Антанти домовилися навесні 1917 р. здійснити
одночасний наступ на всіх європейських фронтах із метою звільнення територій своїх і
союзних країн від німецьких військ. Командування Четверного блоку в планах на 1917р.
вирішило дотримуватися оборони. Німеччина великі надії покладала на підводну війну. До
літа 1917 р. кількість суден, переважно британських, загиблих від атак німецьких підводних
човнів, постійно зростала. Однак Антанті вдалося винайти ефектний засіб захисту від німців
— «систему конвоїв».
7 квітня – 5 травня 1917р., під час весняної кампанії на Західному фронті, у районі міста
Реймса за наказом нового французького командувача генерала Р.Ж. Нівеля війська Антанти
атакували противника й провалився й увійшов історію як «бійня генерала Нівеля», за п’ять
тижнів якої лише французи втратили ми 180 тис. загиблих і пораненими.
Ці події викликали обурення у французькій армії, у 16 корпусах відбулися виступи
військових. Для їх заспокоєння Нівеля зняли з посади. Новий командувач генерал (герой
оборони Вердена) жорстокими заходами і деякими покращеннями умов перебування солдатів
на фронті навів лад у військах.
7 липня – 6 листопада 1917 р. британські та французькі війська здійснили велику
наступальну операцію в районі міста Іпра, намагаючись прорвати тут німецький фронт. Ця
операція завершилась незначними результатами, але супроводжувалась великими втратами з
обох сторін. 12 липня, німці намагаючись зупинити наступ противника, уперше застосували
під Іпром нову хімічну зброю – гірничий газ, який за місцем боїв назвали іпритом. У
листопаді – грудні війська Антанти здійснили вдалу наступальну операцію у районі міста
Кембре, яку називали «тріумфом танків». У ході неї 378 британських танків у взаємодії з
піхотою й авіацією завдали удару по сильно укріпленій обороні противника і прорвали її.
Розвинути успіх британці не змогли, але наочно продемонстрували переваги використання
танків під час виступу.
Після весняних поразок французів оснований тягар операцій на Західному фронті в 1917 р.
ліг на британців. Ціною великих втрат вони змогли лише незначно потіснити німців. Втрати
британців становили 380 тис., німців – 240 тис. загиблими і пораненими.
Східному фронті у липні 1917 р. німці» російські війська на львівському напрямку
перейшли в наступ. Однак він завершився провалом і величезними втратами росіян. Німецькі
та айстро-угорські війська перейшли в контрнаступ, остаточно вибили росіян із Галичини, у
Прибалтиці захопили Ригу і встановили контроль над Ризькою затокою. На сході, як і на
заході воювали неохоче. Війна всім набридла, перетворившись на непотрібну й незрозумілу
для більшості бійню.
Восени 1917р. Антанта зазнала болючої поразки на Італійському фронті. 24 жовтня німецькі
й австро-угорські війська після артилерійського удару небаченої сили з використанням
хімічних снарядів
Атакували переважаючі сили італійців поблизу гірського селища Капоретто. Італійська
армія була розбита. Близько 300 тис. італійських вояків опинилися в полоні, а 130 тис.
загинуло. Противник вийшов до найважливіших центрів Італії. Поразка під Капоретто стала
без перебільшення катастрофою для італійської армії, що взагалі не мала жодної справжньої
перемоги за роки війни. Лише термінове переміщення на Італійський фронт 12 британських і
французьких дивізій врятувало Італію від поразки.
У листопаді 1917 р. голови урядів Великої Британії. Франції. Італії та США утворили Вищу
воєнну раду «для забезпечення найкращої координації на західноєвропейському воєнному
театрі».
Тим часом Росія, де в результаті перевороту 7 листопада 1917 р. до влади прийшли
більшовики, стрімко міняла курс. Декретом про мир більшовики звернулися із закликом до
всіх воюючих держав укласти мир без анексій і контрибуцій і 15 грудня домовилися з
Німеччиною й Австро-Угорщиною про перемир’я на Східному фронті. Раніше про перемир’я
з австро-німецькими командуванням також домовилася Румунія.
Робота з термінами і поняттями
Анексія — насильницьке приєднання, захоплення, утримання однією державою території
або частини території іншої держави.
Контрибуція - плата, що накладається на переможену державу па користь держави-
переможниці, а також примусовий збір, який здійснюється населенням окупованої
місцевості, переможцями матеріальних, цінностей з населення окупованої ними місцевості.
4. ВОЄННІ ДІЇ У 1918 р.
Розповідь учителя
Останній рік війни розпочався важливою політичною подією, 8 січня президент США
В. Вільсон, виступив в Конгресі, оприлюднив так звані «14 пунктів», де висловив своє
бачення передбачали: 1) відкриті мирні договори; 2) свободу судноплавства; 3)встановлення
гарантій для забезпечення скорочення озброєнь;5) справедливе врегулювання колоніальних
питань; 6) визволення відносин у післявоєнному СВ1Т
7) визволення і відновлення Бельгії; 8)повернення Франції Ельзасу й Лотарингії, звільнення
окупованих районів районів Франції; 9) уточнення кордонів Італії згідно з національними
ознаками; 10) надання автономії народам Австро-Угорщини; 11)визволення від німецької
окупації Румунії, Сербії та Чорногорії, надання Сербії виходу до моря; 12) самостійне
існування турецьких та автономію інонаціональних частин Османської імперії; 13)
відновлення Польської держави; 14) утворення Ліги Націй. Поява цього документа мала
значний вплив на громадськість воюючих країн і ситуацію на фронтах.
На початку 1918 р. на Західному фронті німецьке командування прагнуло завдати поразки
британцям і французам до прибуття у Францію американських військ. При цьому важливе
значення для нього мала ситуація на сході. У Брест Литовську з грудня 1917 р. між
Німеччиною і радянською Росією відбувалися переговори про мир. У них також брала участь
делегація Української Народної Республіки (УНР). 9 лютого УНР підписала угоду про мир з
державами Четверного союзу та домовилася з Німеччиною та Австро-Угорщиною про
збройну допомогу для звільнення від радянських військ. Натомість радянська сторона на
категоричну вимогу делегації Четвертного союзу підписати договір відповіла відмовою й
залишила Брест-Литовськ.
18 лютого 1918р. війська держав Четверного союзу розпочали загальний наступ по всьому
Східному фронту від Балтійського до Чорного моря. На території України вони діяли як
союзники УНР у боротьбі проти більшовиків. Наступ припинився, лише коли Росія прийняла
продиктовані умови й 3 березня підписала Брестський мирний договір. За ним радянська
Росія втратила близько 800 тис. км. території, яка раніше належала Російській імперії.
Брестський мир дозволив німецькому командуванню перекинути значну частину військ зі
Східного на Західний фронт. 21 березня тут розпочалися
німецькі атаки. До початку червня німці здійснили три наступальні операції під спільною
назвою «Битва Кейзера» або операція «Мішель» (Міхаль) ».
Вони домоглися значних тактичних успіхів, захопили багато полонених, трофеїв і
просунулися вперед. Застосувавши нову тактику прориву оборони противника штурмовими
групами, озброєними мінометами, легкими кулеметами і гранатами, у червні 1918р. німецькі
війська перейшли річку Марну й наблизилися до Парижа. 15 липня 1918 р. розпочалася битва
на Марні, широкорозрекламована офіційною німецькою пропагандою як «битва за мир».
Однак напередодні наступу німецькому командуванню не вдалося забезпечити ані чисельної
переваги, а ні раптовості операції.
«Друга Марна» стала місцем, де вирішувалася доля Західного фронту, які в 1914 р. Знову
виникла загроза захоплення столиці Франції, яку німці обстріляли з далекобійних гармат
(«Велика Берта») й бомбардували авіацією. Проте варварський обстріл Парижа не мав
великого воєнного значення. Резерв Німеччини швидко вичерпалися, і наступ зупинили.
Німецьке командування не змогло досягти головної мети і розбити британсько-французькі
війська до прибуття американських військ.
18 липня за наказом французького генерала Ф.Фоша, головнокомандувача союзних військ,
британці й французи перейшли контрнаступ й німців, від Марни. Перемога союзників
задала болючого удару німецькій армії й дозволила їй остаточно перебрати стратегічну
ініціативу. При цьому становище Антанти покращували американські війська, що
безперервно прибували на фронт. 8 серпня союзники неочікувано для німецького ко-
мандування перейшли в наступ поблизу міста Ам’єн. Німецькі позиції були знищені
артилерійським обстрілом і наступною атакою британських танків. За один день було
ліквідовано 16 дивізій німців. Німецький генерал Людендорф визнав, що «8 серпня є самим
чорним днем німецької армії в історії світової війни». У серпні-вересні армії Антанти
продовжували безперервний наступ на різних ділянках Західного фронту, витісняючи
німецькі війська з Франції та Бельгії.
Постать в історії
Фельдмаршал Фердинанд Фош (1851 — 1929) у роки Першої світової війни уславився як
один із найталановитіших полководців. Він був прибічником ведення наступальних дій і
стверджував, що «наступ — це закон війни. Великим полководцем стає той, хто може
надихнути людей своєю ідеєю».
Від початку війни Фош перебував у діючій армії. Спочатку командував корпусом, а пізніше
— однією з французьких армій. Саме його армія зупинила німецький наступ на Марні в 1914
р. Проте його наступальна тактика спричиняла значні втрати, і після битви на Соммі Фоша
перевели на менш відповідальну посаду керівника центру воєнних досліджень. Але вже в
1917р. він став начальником генерального штабу Франції, а з 1918р.— верховним
головнокомандувачем військ Антанти. Саме під його командуванням союзники перемогли у
війні. Фош негативно поставився до Версальського договору з переможеною Німеччиною,
сказавши, що це «лише перемир’я на двадцять років». Його оцінка виявилася пророчою.
Визнанням заслуг Фоша стало надання йому британцями в 1919р. і поляками в 1923р.
почесного звання фельдмаршала своїх збройних сил. Його поховано в Парижі в Будинку
інвалідів поряд із видатними французькими полководцями Наполеоном і Туренном.
5. ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ.
Швидко погіршувалася ситуація у державах — союзницях Німеччини.
У вересні 1918р. спалахнуло повстання в болгарській армії. Після того як повстанці рушили
на столицю країни, 29 вересня уряд у Салоніках підписав і без заперечень прийняв умови
запропонованого Антантою перемир’я. ЗО жовтня про свою капітуляцію заявила Османська
імперія.
В Австро-Угорщині загострення внутрішніх суперечностей призвело до її розпаду як
держави. Чехія і Словаччина утворили незалежну Чехословацьку республіку. На початку
листопада від Австрії відокремилася Угорщина, було проголошено республіку в Австрії. У
Галичині виникла Західноукраїнська Народна Республіка. З листопада командування австро-
угорської армії капітулювало й підписало перемир’я з Антантою.
Того самого дня в Німеччині спалахнула революція. Країну проголосили республікою.
Позбавлений престолу імператор Вільгельм II утік до Голландії Уряд Німецької республіки
сформував делегацію, яка 7 листопада прибула на залізничну станцію Ретонд у
Комп’єнському лісі для переговорів про перемир’я. Союзники в ультимативній формі
оголосили умови перемир’я, заснована на « 14 пунктах» В. Вільсона. Відповідно до них німці
негайно залишали всі окуповані території на заході, а на територіях колишньої Райської
імперії (Україна та Прибалтика) тимчасово залишалися, щоб запобігти встановленню над
ними контролю більшовиків. Термін перемир’я становив 36 діб.
З угоди про перемир’я між союзниками та Німеччиною, укладеної в Комп’єнському лісі 11
листопада 1918 р.
Стаття 1. Припинення воєнних дій на суходолі та в повітрі протягом 6 годин після
підписання перемир’я.
Стаття 2. Негайна евакуація зайнятих країн: Бельгії, Франції, Люксембургу, так само як і
Ельзас-Лотарингії, яка мала бути здійснена протягом 15 днів...
Стаття 4. Поступка німецькою армією наступним військовим матеріалом:
5 тис. гармат, 25 тис. кулеметів, 3 тис. мінометів і 1700 аеропланів...
Стаття 5. Евакуація німецькими арміями місцевостей на лівому березі Рейну. Місцевості на
лівому березі Рейну будуть управлятися місцевою владою, але під контролем окупаційних
військ союзників та Сполучених Штатів...
Стаття 12. Усі німецькі війська, які зараз перебувають на територіях, щодо війни були
частиною Австро-Угорщини, Румунії й Туреччини, повинні негайно повернутися до
Німеччини. Усі німецькі війська, що тепер перебувають на територіях, з яких складалася до
війни Росія, так само повинні повернутися в межі Німеччини... тільки-но союзники визнають,
що для цього настав момент, узявши до уваги внутрішнє становище цих територій...
Стаття 22. Здача союзникам і Сполученим Штатам усіх існуючих підводних човнів з їхнім
озброєнням і спорядженням у портах, вказаних союзниками та Сполучеиими Штатами...
Стаття 23. Надводні німецькі військові судна... будуть негайно роззброєні,п потім
інтерновані
Стаття 29. Евакуація Німеччиною всіх портів Чорного моря і передача союзникам і
Сполученими Штатами всіх російських військових суден, захоплених німцями на Чорному
морі...
Запитання до документа
1. Які вимоги до Німеччини висувалися в угоді про перемир’я?
2. Якою є ваша точка зору стосовно доцільності й справедливості умов Комп’єнського
перемир’я? Поясніть свою думку.
1 листопада німецька делегація підписала висунуті Антантою умови перемир’я. Перша
світова війна, яка тривала два роки, три місяці й 10 днів, завершилася поразкою Німеччини та
її союзників.
6. НАСЛІДКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ.
Колективна робота з підручником
Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал параграфа, визначаючи основні
наслідки Першої світової війни. Учитель систематизує й уточнює результати роботи учнів,
використовуючи наведений нижче матеріал і таблиці.
Перша світова війна спричинила серйозні політичні й територіальні зміни в багатьох
регіонах світу, і зокрема Європи. Її закінчення вже не могло повернути світ у довоєнний стан.
Війна установила нове співвідношення сил на міжнародній арені. Революція в Росії на
певний час вивела її з числа провідних держав. Позиції Великої Британії та Франції
послабилися внаслідок зростання впливу СШЛ і Японії. Німеччина, Австро-Угорщина,
Болгарія і Туреччина, які належали до Четверного союзу та зазнали поразки у війні,
залишили групу країн, які визначали світову політику. Зникли чотири імперії — Німецька,
Російська, Австро-Угорська та Османська. На території Європи утворилися і відстояли свою
незалежність нові держави — Польща, Чехословаччина, Королівство сербів, хорватів і
словенців, Австрія, Угорщина, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія. Це докорінно змінило
ситуацію в Європі. Однак порушення етнічного принципу при визначенні кордонів нових
держав і амбіції їхніх лідерів стали передумовою виникнення багатьох конфліктів і
суперечок. Значно змінилися кордони європейських держав: приблизно на 70% сучасні
міждержавні кордони в Європі сформувалися внаслідок Першої світової війни.
Війна мала значний вплив на економіку воюючих держав. Особливо руйнівними були ‘її
наслідки для промисловості, сільського господарства й транспортної мережі територій, на
яких відбувалися бойові дії. Так, з економічного потенціалу, що існував напередодні війни,
через війну Росія втратила 60%, Австро-Угорщина — 41 %, Німеччина — 33%, Франція — 31
%, Велика Британія — 15%. Лише Японія та СІЛА примножили свої багатства, оскільки не
брали активної участі у війні, а їхні території не були ареною бойових дій. Водночас війна
сприяла прискоренню технічного прогресу, завершенню індустріалізації, появі нових форм
організації й управління виробництвом. Значно посилилося Державне регулювання
виробництва.
Воєнні витрати основних держав — учасниць Першої світової війни, млрд.. дол.
Держава СІІІЛ Францій Росія Німеччина

Велика Австро-
Британія Угорщина
Витрати 24,143 17,337 7,658 19,894 5438
11,208
Перша світова війна перевищила всі попередні за руйнуваннями і втратами. Із 73,5 млн
мобілізованих держава ми-учасницями за всю війну загинуло і померло від поранень близько
10 млн осіб, було поранено і покалічено понад 20 млн осіб, близько 10 млн померло від
епідемій та голоду. Вартість руйнувань на всіх театрах війни в цілому становила близько 58
млрд карбованців.
Війна призвела до значного погіршення становища населення. Так, у Великій Британії та
Німеччині ціни зросли більше ніж у 2 рази, у Франції — більше ніж у 3 рази, в Італії — у 4
рази. При цьому реальна заробітна платня зменшилася на 15—20%. Населення, незадоволене
затягуванням війни і падінням рівня життя, не лише виступало на захист своїх прав, а й проти
правлячих кіл, що втягнули держави в цю війну. Як наслідок у ряді європейських країн —
Росії, Німеччині, Австрії, Угорщині, Словаччині, Фінляндії — відбувалися революції, в
інших — Велика Британія, Франція, США — влада здійснювала реформи. В Італії
встановилася фашистська диктатура.
У роки Першої світової війни значно посилилися міграційні процеси. Великі маси людей
змушені були переселятися з однієї країни до іншої. Гостро постала проблема біженців та
евакуйованих. Лише в Росії на 1915 р. їх налічувалося понад 3,3 млн осіб.
Перша світова війна сприяла активізації національно-визвольного руху в країнах Азії й
Африки. Посилився процес політизації боротьби народів, які перебували в колоніальній
залежності.
Порівняно з війнами попереднього періоду Перша світова війна відбувалася на новій,
вищого рівня, технічно-економічній основі. У ній стали застосовуватися нові роди військ —
танкові й хімічні, широко використовувалися танки, авіація, підводні човни, набули значного
розвитку артилерія, автоматична стрілкова зброя. Нові види озброєння викликали
необхідність у виникненні протихімічного захисту, протитанкової та протиповітряної
оборони. Стала широко застосовуватися механічна тяга для артилерії та автомобілі для
перевезення вантажів і військ. Зазнали змін методи ведення дійових дій. Так, від кінця 1914 р.
воюючі сторони активно застосовували позиційну війну, постійно вдосконалюючи тактику її
ведення. На морях розроблялася тактика підводної війни.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ
І варіант
1. Коли США прийняли рішення про вступ у війну?
2. Яку подію називають «бійнею генерала Нівеля*?
3. Чим завершилася друга битва на Марні?
4. Який день увійшов в історію як «чорний день німецької армії*?
5. Коли було укладено Комп’єнське перемир’я?
6. Якими були загальні людські втрати у Першій світовій війні?
ІІ варіант
Фронтальне опитування
1. Що зумовило вступ у війну США? Як це вплинуло на хід воєнних дій?
2. Як вплинула на хід війни Лютнева революція в Росії?
3. Охарактеризуйте хід воєнних дій у 1917 р.
4. Охарактеризуйте основні воєнні операції „а Західному фронті у 1918 р.
5. Як відбулося завершення Першої світової війни?
6. Висловте власну точку зору стосовно причин поразки Німеччини т. Я союзників і
перемоги країн Антанти у війні
7. Якими були основні наслідки Першої світової війни?
8. Чим Перша світова війна відрізнялася від попередніх війн?
9. Прослідкуйте за картою перебіг воєнних дій у 1917—1918 pp.
10. Які нові проблеми, на вашу думку, виникли після завершення Першої світової війни?
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ
Вступ у війну США й спрямування всієї їхньої економічної, військової та фінансової міці
проти Німеччини та її союзників не залишили останнім жодних шансів на перемогу.
Лютнева революція в Росії стала важливою політичною подією, що вилинула на ситуацію
на Західному і Східному фронтах.
Розгортання воєнних дій на фронтах Першої світової війни в 1917— 1918 pp. засвідчувало
переважання країн Антанти над Четверним союзом і наближення поразки останнього.
Перша світова війна, яка завершилася укладанням Комп’єнського перемир’я, стала
важливим рубежем у розвитку людства. Вона переконливо продемонструвала
взаємозалежність світу, сприяла значним змінам в економіці, внутрішньополітичному житті,
міжнародних відносинах, культурі й свідомості людей. Страхітлива війна стала злочином
перед людською спільнотою. Вона постійно нагадувала народам про себе втратами й
каліцтвами близьких і рідних, але не стала останньою пересторогою.
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Підготуватись до семінару за темою «Світ на початку XX ст. Перша світова війна
1914 — 1918рр.».
Урок № 3.
Практичне заняття №1«Життя на фронті і в тилу. Ставлення населення до війни»
Мета:
 визначити особливості життя на фронті та в тилу в роки Першої світової
війни;
 охарактеризувати зміни в системі загальнолюдських цінностей в роки
Першої світової війни;
 з’ясувати як і чому війна змінила роль жінки у суспільстві.
Тип уроку: практичне заняття.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Метод «Коло ідей»
Поміркуйте, чим Перша світова війна відрізнялася від попередніх військових зіткнень.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Війну 1914-1918 років сучасники назвали великою війною, тому що вона породила нові
небувалі раніше явища та зміни. Вона була довгою, смертоносною, тотальною. Ця війна
спричинила фізичну і культурну мобілізацію і військових, і цивільного населення,
чоловіків та жінок. Ця війна вплинула на повсякденне життя населення та спонукала до
переосмислення системи загальнолюдських цінностей.
IV. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Завдання 1.
На основі відомих фактів та матеріалів підручника складіть портрет людини на війні.
Відповідь оформіть у вигляді «Ментальної карти».
Завдання 2.
Опрацюйте історичні джерела.
Якими були настрої солдатів армій різних країн на початковому етапі війни?
Сформулюйте одним-двома словами.
Чим, на вашу думку, зумовлене таке ставлення військових до війни, адже кожен солдат
знав, що міг загинути?
Чи пов’язані настрої солдатів на початку війни з поглядами політиків на неї?
Обґрунтуйте свою відповідь.
Зі свідчень рядового австро-угорської армії,
що потрапив у полон (2 грудня 1914 р.)
У казки про руську жорстокість мало хто вірить, бо у дійсності вона практично ніде не
підтвердилась, а особисто з полоненими кубанські козаки, які мене захопили, поводились
добре: нагодували та, дізнавшись, що я хворий, наказали господарю тієї хати, де я
знаходився, запрягти коня й на возі довезти до руського шпиталю.
З листа до матері солдата німецької

армії (25 вересня 1914 р.)
...Чи є небезпека на війні? Небезпека. Хто її зневажає, той від неї вислизає. Набігає
неспокій. Однак я в окопному загоні. Героїчна смерть – ось для мене найбільше бажання.
Щоправда, героїчній смерті життя важливіше. Всі зневажають смерть. Моїм обов’язком є
життя. Моїм обов’язком є боротьба, на яку мене принудили росіяни і французи. Якби
війна була агресивною, загарбницькою, то моя служба не була б добровільною... Все це
реалії війни.
З листа до батька солдата французької

армії (жовтень 1914 р.)
Любий батьку, зараз схарактеризую своє нове положення. Роблю все можливе, щоби
добути собі лакея... Якщо б мама виїхала з Парижа, то могла б мене провідати в Майні. Я
був би дуже вдячний, але нехай вона бережеться залізничного транспорту, який ходить
досить нерегулярно через перевіз поранених, амуніції для військових частин. Радив би
мамі їхати самостійно, залежно від ситуації. В таборі багато поранених...Шпиталь тут
організований дуже добре.
До побачення, любий батьку.
Завдання 3.
З книги «С.Панхерст. Домашній фронт»
У липні (1916 р.) до мене звернулися жінки, що працювали на авіаційних підприємствах
у Лондоні.
Вони покривали крила літаків маскувальною фарбою за 15 шилінгів у неділю, працюючи
з восьмої ранку до о пів на сьому вечора. Їх часто просили працювати і до 8 вечора, а
платили за цю зверхню працю, як за щоденну... За їхніми словами, постійно по шість або й
більше з 300ти жінок, що працювали на фарбуванні, були вимушені виходити з цеху і
відлежуватись на камінні по півгодини чи й більше, ніж вони могли повернутися на свої
робочі місця.
На фабриці гранат. Німеччина, 1917 р.
Уявіть, що лист з описом, схожим на джерело, та фотографія потрапили на фронт. Які

почуття вони могли викликати у солдатів? Як це позначалося на їхніх бойових якостях?
Завдання 4.
Розгляньте фоторяд. Про які нові професії та сфери діяльності жінок у суспільстві можна
дізнатися з цих фотографій? Як і чому війна змінила роль жінки в суспільстві? Ознайомте
зі своїми міркуваннями (у вигляді газетної статті).
Завдання 5.
На основі документів простежте зміни у
повсякденному житті європейців у роки війни. Чим вони були
викликані? Як вплинули ці зміни на настрої цивільного населення у той час?
Російський письменник К. Чуковський

про боротьбу з розкішшю в Англії
Навіть обгорілі сірники в Німеччині не пропадають даремно. Німець, запаливши
цигарку, не викине сірника, що згас, а сховає його обережно в коробочку, щоб на
сірниковій фабриці до неї знов приробили головку і пустили її в повторний обіг. В
результаті досить велика економія. Скільки зберігається дерева. Таке німецьке
плюшкінство надзвичайно схвилювало англійців. Англійська газета «Daily Mail»
надрукувала навіть знімок з того сірника: «Ось урок, гідний наслідування...» Ось уже
півроку минуло, як призов до економії в Англії зробився гаслом.
– Геть комірці та манжети! – закликає «Daily Mail». Відмовтесь від накрохмаленої
білизни! Отже в Англії щонеділі крохмалиться п’ятдесят мільйонів штук манишок,
комірців і манжетів. В рік – два з половиною мільярди! Скільки витрачається крохмалю і
вугілля! На сімдесят мільйонів рублів! А якась жінка в «Daily News» з ентузіазмом
пропонує фартух. Фартух зекономить мільйони. Доброчинність нації у фартуху. Купіть
самого простого коленкору, пошийте фартухи дітям і дорослим, і нехай носять їх, не
знімаючи, увесь день. Це немов у казці збереже їхню одежу.
Із щоденника невідомого учасника

подій (Північна Буковина)
Субота, 18.11.1916 р.
Живемо, як в криміналі: нігде не ходимо, нічого не знаємо. Стали справжніми
вегетаріанами. Правда, дріб не таккто й дуже дорогий. Курку можна купувати за 2К (К –
крона), качку за 3К, гуску за 5К, та біда, що на все треба грошей, а грошей меншає, не
прибуває, бо платні ніхто не дає. Тому щадиться до крайності. Що було старе «нездале»,
тепер направляється – і воно добре. От я тепер став «шевцем»: золюю та латаю собі і
дітям черевики, а мама латає їм сукенки. Нафти вже не мож ніде дістати. У нас щось 5 л,
та щоби стало надовго, світимо тільки одну лампочку № 5 в кухні. А як ця вийде, то
будемо світити каганчиком – черепочком зі смальцем і гнотиком. Однако то не всім тепер
так тяжко жити, як нам. Є і такі, яким тепер багато ліпше живеться, як під час миру. Але
то треба бути «лисом» і обманцем. 33й рік науки вже нема. Олю й Толю підготовляю сам.
Однак шкільна наука всеетаки ліпша.
Завдання 6.
Чим і чому подібні запропоновані фотоджерела? Зверніть увагу: одне з них походить з
країни Антанти, а друге – Четверного блоку. Як ви думаєте, чому діти з’являються на
листівках і фотографіях з атрибутами війни? Яку роль виконували такі зображення?
Німецька
Сербський
листівка:
хлопчик
«Біжи
у на
військовому вбранні
ворога!»
V. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Бліц-опитування
1. Яких матеріальних та моральних втрат зазнало людство внаслідок Першої світової
війни?
2. Як погіршилося становище пересічної людини під час війни?
3. Чому на зміну оптимізму у суспільній свідомості після війни прийшов песимізм?
4. Висловіть припущення, як ірраціоналізм міг вплинути на подальший розвиток
європейської цивілізації.
5. Чому книга О. Шпенглера «Занепад Європи» вважається маніфестом нового
світосприйняття?
6. Висловіть своє ставлення до зміни статусу жінки в суспільстві після Першої світової
війни.
7. Чого вдалося досягти жінкам завдяки активним діям жіночих організацій?
8. Чому тогочасна індустрія пропаганди активно використовувала жіночі зображення на
плакатах та листівках?
Метод «Мікрофон»
Учні по черзі висловлюють думки з приводу допустимості масового знищення мирних
жителів під час воєнних конфліктів, наводять аналогічні приклади із сьогодення.
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Творче завдання: Напишіть листа від імені військового з фронту додому і від імені
дружини солдата з дому на фронт. Конкретизуйте, який це військовий, яка це жінка
(країна, соціальний стан, період війни, солдат чи офіцер тощо).
Урок № 5
Тема уроку: Паризька мирна конференція
Мета:
 охарактеризувати зміст мирних договорів, які були укладені з переможеними
державами після Першої світової війни;
 проаналізувати рішення Вашингтонської, Генуезької, Гаазької конференцій;
 визначити проблеми післявоєнного врегулювання, наслідки Першої світової війни;
 розвивати логічні та комунікативні компетенції учнів (вміння аналізувати,
оцінювати, користуватися науковою термінологією, вміння працювати в групах,
висловлювати свою думку, аргументувати);
 виховувати інтерес до вивчення всесвітньої історії.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
«Мозковий штурм»
1. Які наслідки мала Перша світова війна для провідних країн світу, які проблеми
накопичились у взаємовідносинах між провідними країнами світу?
2. Чи була запропонована програма врегулювання повоєнних відносин?
Після підписання Комп’єнського перемир’я гармати замовкли. Боротьба за переділ світу
переходила у сферу дипломатичних канцелярій, за стіл переговорів. Представники
держав-переможниць з’їжджались до столиці Франції для остаточного підведення
підсумків війни.
ІV. ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ ТА ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
Після уроку учні зможуть:
 характеризувати нове співвідношення сил на світовій арені після завершення
Першої світової війни;
 розкривати наміри провідних держав Антанти під час Паризької мирної
конференції;
 показувати на карті територіальні зміни в Європі та світі після Першої світової
війни;
 аналізувати умови Версальського та інших повоєнних договорів, висловлювати
свою думку щодо їх наслідків;
 визначити місце і роль Ліги Націй у системі міжнародних відносин у 20-30-х роках;
давати оцінку можливості реалізації тих цілей, задля яких вона була створена.
V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Паризька мирна конференція.
Позиції провідних країн світу під час роботи конференції
Пояснення вчителя
По завершенню війни з метою облаштування світу, країнами –переможницями було
скликано Всесвітню мирну конференцію, на якій колишні союзники протистояли один
одному, тільки не військовими діями, а дипломатично. Ще до початку проведення мирної
конференції, між її учасниками точились суперечки навіть з питання як і де її проводити -
у Франції чи у Швейцарії. Початок роботи Паризької мирної конференції офіційно
відкрив Президенти Франції Пуанкаре. На відкритті, 18 січня 1919 року були присутні 72
делегати з 26 суверенних країн і 4 британських домініонів, серед учасників не було
запрошено представників переможених країн та Росії, в якій на той час йшла
громадянська війна.
Найбільш впливовою стала «Велика четвірка» в особі президента В. Вільсона, прем’єр-
міністрів Ж. Клемансо (Франція), Д. Ллойд-Джорджа (Велика Британія), В. Орландо
(Італія), а серед «четвірки» склалася «велика трійка», без Італії.
Принципи майбутнього мирного врегулювання обговорювались країнами Антанти ще в
роки війни. Основні ідеї – «програму миру» – сформулював президент США Вудро
Вільсон в посланні Конгресу від 8 січня 1918 р. Вона отримає назву «Чотирнадцять
пунктів».
Ознайомтесь із змістом «14 пунктів» В. Вільсона та дайте відповіді на запитання.
«14 пунктів» В. Вільсона
1. Скасування таємних міжнародних угод, мирні договори та їх обговорення мають
бути відкритими.
2. Гарантування вільного і безпечного мореплавства поза територіальними водами.
3. Усунення економічних бар’єрів і встановлення рівних умов для торгівлі.
4. Справедливі гарантії того, що національні озброєння будуть скорочені до
граничного мінімуму, сумісного з державною безпекою.
5. Абсолютно неупереджене вирішення всіх колоніальних суперечок.
6. Звільнення всіх російських територій і таке розв’язання питань, в яких зацікавлена
Росія, яке гарантує їй найбільш повне й вільне сприяння з боку інших націй у справі
отримання повної і безперешкодної можливості ухвалити незалежне рішення щодо її
власного політичного розвитку та її національної політики та забезпечення їй привітного
прийому до співтовариства вільних націй при тому образі правління, який вона сама для
себе обере.
7. Бельгія повинна бути звільнена і відновлена.
8. Вся французька територія повинна бути звільнена, окуповані частини повернуті.
9. Виправлення кордонів Італії має бути зроблено на основі ясно помітних
національних кордонів.
10. Повинно бути створено незалежну Польську державу.
11. Турецькі частини Османської імперії, в сучасному її складі, повинні отримати
забезпечений і міцний суверенітет, але інші національності, що нині знаходяться під
владою турків, повинні отримати недвозначну гарантію існування і абсолютно непорушні
умови автономного розвитку. Дарданелли повинні бути постійно відкриті для вільного
проходу суден і торгівлі всіх націй під міжнародними гарантіями.
12. Румунія, Сербія і Чорногорія повинні бути звільнені. Зайняті території повинні
бути повернені Сербії .
13. Повинно бути утворено загальне об’єднання націй на основі особливих статутів, з
метою створення взаємної гарантії політичної незалежності і територіальної цілості як
великих, так і малих держав.
14. Народи Австро-Угорщини повинні отримати найширшу можливість автономного
розвитку.
Запитання:
1. У чому полягав зміст «14 пунктів» В.Вільсона?
2. Які пропозиції висловлено автором по усуненню факторів, що призвели до Першої
світової війни?
3. Якими могли б бути підсумки Першої світової війни для країн-переможниць /
країн, що програли у війні, якби «14 пунктів» Вільсона було повністю втілено в життя?
4. З якою метою, на вашу думку, було створено цей документ?
Опрацювати текст підручника та заповнити таблицю
Країни – учасниці Позиції країн напередодні Підсумки роботи
Паризької роботи конференції
конференції
США
Велика Британія
Франція
Італія
Японія
2. Версальський мирний договір
Проблемне питання
Чи можна Версальський мирний договір вважати перемир’ям, а не мирним договором?
Метод «Пошук інформації»
Учні об’єднуються у три групи і працюють зі змістом Версальського договору,
з’ясовують ставлення до договору представників великих країн та визначають
територіальні, військові та фінансово-економічні обмеження Німеччини.
Група І. Територіальні обмеження Німеччини
Запитання:
1. На користь яких країн Німеччина поступалася своїми територіями?
2. Яка територія віддавалася на управління Ліги Націй?
3. Яка доля спіткала землі, захоплені Німеччиною на Сході?
4. Висловіть припущення, до яких наслідків для економіки Німеччини могли
призвести територіальні втрати.
Група ІІ. Військові обмеження Німеччини
Запитання:
1. Охарактеризуйте зміни у військовій галузі та політичному житті Німеччини.
Група ІІІ. Фінансово-економічні обмеження Німеччини
Запитання:
1. У чому полягали економічні зобов’язання Німеччини щодо інших держава?
2. Як було розв’язано питання виплати репарацій? Які країни їх отримали?
3. Чим контрибуція відрізняється від репарацій.
Робота з контурною картою
Позначте територіальні обмеження Німеччини.
Метод «Прес»
Вирішення проблемного завдання.
3. Утворення та діяльність Ліги Націй
Пояснення вчителя + робота зі схемою «Структура Ліги Націй»
Асамблея (збори представників

країн-членів)
Рада Ліги Націй
Чотири постійні члени Чотири тимчасових члени

(змінювалися щорічно)
(Велика Британія, Франція, Італія,
Японія)
Секретаріат
на чолі з Генеральним Секретарем Ліги Націй

Мандатна комісія
1. З якою метою було утворено Лігу Націй?
2. Які нові принципи в системі міжнародних відносин передбачав Статут Ліги Націй?
3. Яким чином Статут Ліги Націй передбачав запобігти новим збройним конфліктам?
4. Висловіть припущення, чи могла створена міжнародна організація стати надійним
гарантом миру і безпеки.
Метод «Займи позицію»
Д. Ллойд Джордж оцінив мандатну систему так: «Мандати є просто маскуванням для
анексії». Висловіть аргументи «за» і «проти» цієї точки зору.
VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
Бліц-опитування
1. Коли відбулась Паризька конференція?
2. Назвіть три головні положення Версальського договору щодо Німеччини.
3. Назвіть дві переваги і два недоліки Ліги Націй.
4. Якими були причини розбіжностей між державами-переможницями на
паризькій конференції?
5. Чим «репарація» відрізняється від «контрибуції»?
6. Які країни були постійними членами Ради Ліги Націй?
7. Яку функцію виконувала Мандатна комісія при Ліги Націй?
Вправа «Історичний портрет»
Впізнайте осіб, зображених на фото. Стисло прокоментуйте їх роль в роботі Паризької
мирної конференції. Хто з них найбільш прихильно ставився до українського питання в
ході конференції?.
VII.
ПІДСУМКИ УРОКУ
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
 Опрацювати відповідний параграф підручника та конспект
 Скласти таблицю «Договори з союзниками Німеччини» за зразком:
Дата Договір З якою країною Територіальні втрати
Сен-Жерменський
Нейїський
Тріанонський
Севрський
Урок № 6
Тема уроку: Вашингтонська мирна конференція та нестабільність міжнародних
відносин
Мета:
 Сформувати в учнів уявлення про міжнародну політику 1920-их рр..;
 розкрити процес перегляду Версальсько-Вашингтонської системи та системи
виплати репарацій;
 пояснити значення пакту Бріана-Келлога як першої спроби створення системи
колективної безпеки;
 продовжувати розвивати навички аналізу історичних джерел (документи та
візуальні джерела);
 на основі карти пояснювати причинно-наслідкові та інші зв’язки між подіями та
явищами;
 виховувати в учнів демократичні цінності.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Історичний диктант
1. Коли і з якою метою було скликано Паризьку мирну конференцію?
2. Які країни не були запрошені до участі в ній?
3. Хто був ініціатором створення Ліги Націй?
4. Які країни відіграли ключову роль на конференції?
5. Коли був підписаний Версальський мирний договір?
6. Якими територіями Німеччина поступилась на користь Франції і Польщі?
7. Якими міжнародними договорами регулювались території західноукраїнських
земель?
8. Які країни утворилися після розпаду Австро-Угорської імперії?
9. Які імперії припинили своє існування по завершенню І світової війни?
10. Яким міжнародним договором визнавався суверенітет Китаю?
11. Який документ ліг в основу Версальсько-Вашингтонської системи? Хто був його
автором?
12. Які питання вирішувала Мандатна комісія?
Вправа «Закінчи речення»
1. Підсумком Паризької та Вашингтонської конференцій встановилось нове
співвідношення сил у світі, здатне призвести до …
2. Німеччина, що втратила деякі зі своїх володінь і змушена була сплачувати велику
контрибуцію, могла …
3. Версальсько-Вашингтонська система не могла вирішити усі спірні питання
міжнародних відносин, тому що…
4. Спробу організувати конференцію на Принцових островах можна розцінювати
як…
Новий світовий правопорядок не розв’язав заплутаного клубка міжнародних проблем,
що постали після завершення Першої світової війни, тому в нього були як палкі
прихильники, так і послідовні критики. Узгодити позиції і прийняти виважені рішення в
інтересах усіх країн були покликані міжнародні конференції, що відбулися в першій
половині 1920-х років.
Дидактична гра «Пароль»
Кожен учень по черзі має назвати поняття з попередньої теми, що буде своєрідним
паролем переходу до іншої теми.
ІV. ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ ТА ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
1. характеризувати значення реалізації планів Дауеса і Юнга для Європи і США;
2. пояснювати механізм розв’язання проблеми репарацій та її значення для
досягнення стабільності у світі;
3. використовувати історичну карту для визначення кордонів нових незалежних
держав Європи;
4. узагальнювати значення повоєнного врегулювання міжнародного становища;
5. порівнювати зовнішньополітичну діяльність провідних країн світу та
висловлювати власну думку щодо ролі міжнародних організацій в житті окремої країни;
6. хронологічно співвідносити події та явища теми.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Постановка проблемного питання
Чому Версальсько-Вашингтонська система зазнала коригування у 1920-х рр.?
План вивчення теми
1. Перегляд Версальсько-Вашингтонської системи договорів.
2. Врегулювання виплати репарацій Німеччиною (Плани Дауеса і Юнга).
3. Значення пакту Бріана-Келлога як першої спроби створення системи колективної
безпеки.
Пояснення вчителя
Версальсько-Вашингтонська система мала в собі великі суперечності, нехтування
інтересів багатьох держав. Країни-переможниці Антанти підписали мирні договори і
тепер пред’являли жорсткі вимоги уже до інших держав, які вже повалили режими, винні
у розв’язанні світового побоїща (Німеччина, Австрія та інші). А на молоді демократії
покладалася провина за їхніх монархічних попередників.
Умови миру були несправедливими. Розміри репарацій набагато перевищували
можливості переможених країн. Населення відчувало національне приниження, що
створювало ґрунт для крайнощів націоналізму.
Представники нової Радянської Росії не були запрошені на конференції ні до Парижа, ні
до Вашингтона. Більшовики захопили владу в найбільшій у світі країні і нарощували свою
міць. Російські комуністи негативно оцінювали новостворену Версальську систему
міжнародних відносин.
Робота в групах
1-ша група
Генуезька конференція 1922 р.
Для розв’язання економічних і фінансових питань у повоєнному світі було скликано
міжнародну конференцію в Генуї (Італія), яка тривала з 10 квітня по 19 травня 1922 р. і в
якій брали участь представники 29 держав. Офіційною метою конференції був пошук
засобів «економічного відродження Центральної та Східної Європи». Але на її засіданнях
переважало «російське питання». Західні країни домагалися, щоб радянська Росія визнала
усі борги царського і Тимчасового урядів, повернула підприємства, що були
націоналізовані, або відшкодувала їхню вартість, ліквідувала монополію зовнішньої
торгівлі.
Радянський уряд погоджувався сплатити колишні борги Росії, якщо західні країни
візьмуть на себе зобов’язання відшкодувати збитки від іноземної інтервенції, а також
нададуть економічну допомогу, вигідні кредити й підпишуть торговельні угоди. Зазначена
сума збитків від інтервенції (39 млрд золотих карбованців) значно перевищувала борги
царської Росії й Тимчасового уряду (18 496 млн). Така пропозиція не влаштовувала західні
країни, і конференція припинила свою діяльність. Питання врегулювання взаємних
фінансово-економічних претензій, а також питання про роззброєння, поставлені
радянською делегацією не були розв’язані.
Запитання
1. Де і коли відбулась чергова післявоєнна конференція з проблем врегулювання
економічних та фінансових питань?
2. Якими насправді були цілі конференції?
3. Чим завершилася робота конференції?
2-га група
Витяг з Рапалльської угоди між
Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою та Німеччиною
Стаття 1. Обидва уряди згодні, що суперечності між: Німеччиною та Російською
Радянською Республікою у питаннях, які виникли за час перебування цих держав у стані
війни, регулюються на таких підставах:
а) німецька держава і РРФСР відмовляться від відшкодування їхніх воєнних витрат…
збитків, завданих їм та їхнім громадянам у районах воєнних дій внаслідок заходів,
включно з ужитими на території супротивної сторони реквізиціями…;
в) Німеччина та Росія відмовляються від відшкодування їхніх витрат на
військовополонених.
Стаття 3. Дипломатичні та консульські відносини між Німеччиною та РРФСР негайно
відновлюються…
Стаття 5. Обидва уряди будуть у доброзичливому дусі іти назустріч господарським
потребам обох країн…
Запитання
1. На яких умовах було підписано Рапалльську угоду?
2. Яке значення мала угода для РРФСР та Німеччини?
3-тя група
Гаазька, Лозаннська та Локарнська конференції
Гаазьку конференцію було скликано за рішенням Генуезької конференції 1922 р. Це була
фінансово-економічна конференція, у роботі якої брали участь представники ділових кіл,
«зацікавлених у російських справах». На конференції обговорювали питання про
націоналізацію іноземної власності, яку здійснили більшовики в Росії, а також про борги
царського й Тимчасового урядів і про можливе надання кредитів радянській Росії.
Представники західних держав наполягали на відшкодуванні збитків, що їх зазнали
власники-іноземці в Росії.
Радянський уряд запропонував перелік підприємств багатьох галузей економіки, що
могли бути передані в оренду, концесію або спільне управління іноземним підприємцям.
Проте цю пропозицію не було прийнято. Захід сподівався хоча б на часткове повернення
боргів з боку Радянської Росії. Конференція закінчилася, так і не ухваливши рішення.
Інша міжнародна конференція того часу відкрилась у швейцарському м. Лозанна 20
листопада 1922 р. і тривала з перервою аж до 24 липня 1923 р. У роботі конференції брали
участь Велика Британія, Франція, Італія, Японія, Греція, Румунія, Югославія, Туреччина і
США (як спостерігач). Крім того, для розгляду питання про режим чорноморських проток
на конференцію запросили російсько-українсько-грузинську делегацію та делегацію
Болгарії. Ще одним важливим питанням, що розглядали на конференції, було підписання
мирного договору з Туреччиною.
Позиція радянської делегації щодо статусу чорноморських проток різко відрізнялася від
позиції західних держав. …Пропозицію радянської делегації було відхилено… і прийнято
конвенцію, що базувалася на англійських пропозиціях. Вона зводилася до вимоги про
вільне проходження протоками військових суден під будь-яким прапором як у мирний,
так і у воєнний час, якщо Туреччина залишається нейтральною, а якщо вона бере участь у
війні, то мав залишатися вільний прохід лише для суден нейтральних країн. Прийняття
цієї конвенції порушувало життєві інтереси чорноморських країн, у тому числі й
Туреччини.
…1925 року загострилися німецько-французькі суперечності. Для вирішення цих та
інших проблем було скликано Локарнську конференцію (5–16 жовтня 1925 р.), у якій
взяли участь представники Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Бельгії, Польщі
та Чехословаччини.
Локарнська конференція уклала Рейнський гарантійний пакт, підписаний 1 грудня 1925
р. у Лондоні, що забезпечував недоторканність кордонів між Францією, Бельгією та
Німеччиною. Франція та Бельгія зобов’язалися не розпочинати війни. Велика Британія та
Італія виступали як головні гаранти Рейнського пакту. Проте гарантії не поширювалися на
кордони Німеччини з Чехословаччиною та Польщею…
Запитання
1. Якою була мета кожної з конференцій, що відбулися протягом 1922–1925 рр.?
2. Які рішення було прийнято внаслідок кожної з конференцій?
Анексія — насильницьке приєднання, загарбання однією державою території іншої
держави (або народу) з порушенням міжнародного права.
Мандатні території — назва колишніх колоніальних володінь Німеччини та
Османської імперії, які були передані Лігою Націй під управління країнам-переможницям
на підставі мандату.
Пацифізм — антивоєнний рух, який виник ще наприкінці ХІХ ст. в окремих країнах і
набув міжнародного масштабу після Першої світової війни.
Репарації — відшкодування переможеною у війні державою матеріальних збитків у
грошовій або іншій формі державі-переможниці.
Статус-кво — в міжнародному праві положення, які існують на певний момент.
План Дауеса План Юнга
план економічного
оздоровлення Німеччини
Мета забезпечити сплату Головна ідея плану полягала в
Німеччиною репарацій через зменшенні загального розміру
відновлення її господарства німецьких репарацій
Коли Квітень, 1924 р. 1929 р.
розроблено
Ким американським банкіром голова комітету експертів з
розроблено Чарльзом Дауесом і британським репараційної проблеми Ліги Націй
міністром закордонних справ ам. Оуен Юнг
Джозефом Остіном Чемберленом
Основні  Франція виводить свої  Німеччина зобов’язувалася до
положення війська з Руру; 1988 р. сплатити 34,5 млрд золотих
 Німеччина щорічно сплачує марок. Репарації сплачуються
певну суму репарацій (5,4 млрд – Німеччиною винятково за рахунок
до 1928 р., з 1929 р. – 2,5 млрд надходжень до її бюджету та
марок щорічно); прибутків залізниць.
 Джерелом покриття  Відрахування від прибутків
репарацій мають бути прибутки промисловості скасовувалися.
Німеччини за рахунок  Фінансовий контроль і контроль
встановлення високих податків над економікою Німеччини
на товари широкого вжитку, а скасовувався.
також прибутки від важкої
індустрії і залізничного
транспорту;
 США надають Німеччині
значні позики (близько 800 млн
золотих марок) для сплати
перших внесків.
Наслідки до Німеччини прийшов 1929 р. розміри виплати
іноземний, в основному Німеччиною репарацій за «планом
американський, капітал, сума Юнга» знову було зменшено, а
якого перевищувала репарації; наступного року війська союзників
виплативши 7,5 млрд марок на п’ять років раніше
репарацій, Німеччина отримала встановленого терміну було
позик на 21 млрд. виведено з Рейнської зони.
Проіснував план фактично до 1931
р., хоча формально був скасований
в 1932 р.
Витяг з пакту Бріана–Келлога від 27 серпня 1928 р.
Стаття 1. Високі Сторони, які домовляються, урочисто оголошують від імені своїх
народів, що вони засуджують використання війни для врегулювання міжнародних
конфліктів і відмовляються у своїх відносинах від війни як знаряддя національної
політики.
Стаття 2. Високі Сторони, які домовляються, визнають, що врегулювання або
розв’язання усіх суперечностей або конфліктів…, що можуть виникнути між ними,
повинні здійснюватися лише мирними засобами.
Стаття 3. Ця угода буде ратифікована Високими Сторонами, що домовляються… згідно з
конституціями цих країн, і вона набере чинності у відносинах між ними, щойно всі
документи про ратифікацію буде депоновано у Вашингтоні.
Ця угода… залишиться відкритою доти, доки це буде необхідно для приєднання до неї
інших держав світу.
Запитання
1. Що спонукало Францію та США розробити та укласти так званий пакт Бріана–
Келлога?
2. Якими були основні умови цього пакту?
3. Які країни приєдналися до цього пакту?
4. Чи відіграв пакт свою роль у забороні гонки озброєнь та війни, як засобу розв’язання
конфліктів між державами? Свою думку обґрунтуйте.
Пакт Бріана—Келлога
Дата 27 серпня 1928 р.
Учасни З ініціативи міністра закордонних справ Франції А. Бріана і державного секретаря
ки США Ф. Келлога в Парижі 15 держав підписали пакт Бріана—Келлога. (Згодом до
цього пакту приєднались майже всі європейські держави, у тому числі й СРСР.)
Основні • Високі договірні сторони від імені своїх народів урочисто заявляють, що вони
положення засуджують використання війни з метою вирішення міжнародних спорів і
відмовляються від неї як від інструменту державної політики в їхніх взаєминах.
• Високі договірні сторони визнають, що для врегулювання всіх суперечок або
конфліктів, які можуть виникнути між ними, незалежно від їхнього характеру чи
причин, вони прагнутимуть удаватися тільки до мирних засобів
VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
Робота з проблемним питанням
Чому Версальсько-Вашингтонська система зазнала коригування у 1920-х рр.?
1. З якою метою було скликано Генуезьку конференцію? Які її підсумки?
2. Які наслідки угоди в Рапалло між Радянською Росією та Німеччиною?
3. Як вирішувалися репараційні проблеми з Німеччиною?
4. Який ключовий документ був підписаний у Локарно?
5. Чому радянсько-німецький договір у Рапалло, як стверджувала тодішня преса,
«здивував світ»?
6. Які зміни були внесені до Версальсько-Вашингтонської системи?
7. Які основні ідеї пакту Бріана-Келога?
Вставте в твердження пропущені історичні поняття та поясніть свій варіант відповіді.
1. Укладення … частково вирішувало питання про визнання і дотримання
встановлених післявоєнних кордонів у Європі (Рейнський гарантійний пакт)
2. … було вимушеною мірою, оскільки стало необхідним для всіх європейських
держав (переможців та переможених) з економічних та політичних причин (визнання
СРСР)
3. … можна розглядати як перший крок на шляху створення системи колективної
безпеки в Європі (пакт Бріана-Келлога)
4. Загальна сума репараційних виплат Німеччини залишалась попередньою, хоча …
змінив щорічну виплату Німеччини (план Дауеса)
5. … спробувала вирішити питання царських боргів Росії, однак російська делегація
підняла питання про виплати із відшкодуванням збитків, нанесених Росії під час
інтервенції (Генуезька конференція)
6. В наслідок прийняття … було скорочено загальні суми виплат Німеччини по
репараціях (план Юнга)
VII. ПІДСУМКИ УРОКУ
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
 Опрацювати матеріал підручника
 Створити «Хмару слів» до теми
Урок № 8.
Тема уроку: США в міжвоєнний період
Мета:
- охарактеризувати добу «проспериті» у США; визначити причини і наслідки
«Великої Депресії» у США; проаналізувати шляхи подолання проявів економічної кризи у
США («Новий курс Ф.Д. Рузвельта);
- розвивати історичне та економічне мислення, зрозуміти актуальність напрямків
«Нового курсу» для сьогодення України;
- використати виховний потенціал теми для формування громадянина з активною
життєвою позицією.
Тип уроку:
- вивчення нових знань.
Обладнання:
- підручник, атлас, мультимедійне обладнання, портрети, ілюстрації, структурно-
логічні схеми – СЛС, роздатковий матеріал.
-
Основні поняття і терміни:
«Проспериті», «Велика депресія», «Новий курс» Ф.Д.Рузвельта.
Основні дати:
- 1923 – 1928 – період «проспериті» у США;
- 24 жовтня 1929 року – крах на Нью-Йоркській біржі;
- 1929 – 1933 рр. – «Велика депресія»;
- 1933 – 1938 рр. – «Новий курс» Ф. Д. Рузвельта.
Методика проведення уроку:

Вивчення теми базується на інтерактивному спілкуванні вчителя та учнів, у ході
викладення навчального матеріалу ставляться евристичні та проблемні питання, висновки
фіксуються на підставі простеження причинно-наслідкових звʼязків процесів, що
відбувались у міжвоєнну добу в США ХХ ст. Використовується наочність: портрети,
промовисті ілюстрації, СЛС.
Хід уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми, мети і завдання уроку.
Учитель: Вітаю всіх. Предмет нашого вивчення – США. На сьогодні це країна, що є

світовим лідером за могутністю економіки. Такі позиції вона посіла, починаючи з реформ
президента Ф. Рузвельта, що започаткували державне регулювання ринкової економіки в
країні.
ІІІ. Актуалізація знань учнів.
Під час І світової війни США переживають економічне піднесення.

Як Ви думаєте чому? За потреби використовуються додаткові питання-підказки: у
Європі війна, а в Америці мир, отже…
У результаті формуємо відповідь:
СЛС:
Збільшені доходи
Збільшився обсяг направляються в Зростають виробництво
продукції «для війни»: інвестиції вугілля, сталі, нафти,
зброя, амуніція, у розширення автомобілів…
сировина, виробництва
продовольство…
Економіка
Зменшується США США перетворились із
безробіття, зростає боржника на кредитора
зарплата, в середньому, 1914-1919 рр.
інших держав.
до 1400＄на рік
Мільйони мігрантів
вливаються у виробництво,
бізнес, сплачують додаткові
податки
Після закінчення Великої війни відбулась зміна статусу США у світі. У країні триває
економічне зростання і стабілізація індустріального суспільства. Цей період отримав
назву «проспериті». (Учитель розкриває поняття «проспериті», визначає основні риси
розвитку).
«Проспериті» - означає процвітання. Так характеризується період у США з 1922 по 1928
рр. До влади обираються президенти-республіканці: 1920-1923 рр. – Уоррен Гардінг
1923- 1928 - Келвін Кулідж
1928 – 1932 – Герберт Гувер
(Демонструються портрети).
Основні риси періоду «проспериті»:
- зростання зарплат,
- випуск більших обсягів продукції,
- поширення в житті нових побутових приладів: пилососів, пральних машин,
радіоприймачів,
- поява звукового кіно у кінотеатрах,
- використання синтетичного одягу, розвиток індустрії моди,
- поширення автомобільного транспорту,
- будівництво хмарочосів,
- психологічна ейфорія від стрімких змін, нової масової культури.
Президенти-республіканці дотримувались принципу чистої ринкової економіки, вважали

закони ринку такими, що слугують прогресу суспільства.
(При демонстрації СЛС учням ставиться проблемне питання: визначити слабкі
місця економічної політики республіканців. Проблемне питання вирішується в кінці
уроку).
СЛС:
Пропаганда
індивідуального успіху:
Надання всіляких громадяни самі повинні Обмеження державного
переваг приватному дбати про власний втручання в економіку
бізнесу добробут і своєї сімʼї,
Економічна
Протекціонізм у політика Скорочення соціальних
зовнішній торгівлі президентів – видатків на пенсії,
республіканців допомоги…
20-х рр. ХХ ст.
Скорочення податків на великі

прибутки
Доба «проспериті» обірвалась водночас – 24 жовтня 1929 р. стався крах на Уол-стріт –

Нью-Йоркській біржі почався масовий збут цінних паперів, передусім, акцій вартістю на
13 млн. доларів, через пʼять днів - на суму понад 16 млн. доларів.
Паніка на Уолл-стріт у «чорний четвер» 24 жовтня 1932 р.

Як ви думаєте чому це сталося? (Робота з поняттям «економічна криза»).
Багато підручників характеризують кризу як надлишок продукції виробництва, що не
знаходить збуту. Отже, падає капіталізація підприємств - їх ринкова вартість виражена в
акціях. Виробнича криза є наслідком кредитно-фінансової. У період росту економіки у
гонитві за прибутками вартість цінних паперів зростає швидше, ніж реальна вартість
матеріальних активів. Під дуті активи надаються кредити, що погашаються до певної
пори. Варто збанкрутувати невеликій фірмі, яка накопичила активи, кредитні
зобовʼязання, як настає ланцюгова реакція неплатежів, а отже криза. До того ж
кредитування сприяє перетоку фінансів з виробничої сфери у банківську, зменшуються
інвестиції у реальні проекти, економіка набуває здирницьки-віртуальний характер (ефект
економічної мильної бульбашки).
Як змінився стан економіки США та життя людей у період «Великої депресії»?
Учням пропонується працювати в малих групах (5-6 чол.) Використовуються картки із
завданнями для кожної групи (час роботи – 5 хв.)
У соціальній сфері зростали настрої, расизму, людиноненависництва, багато успішних
вчора підприємців покінчили життя самогубством.
Картка № 1 ВВП США в 1910—1960 рр.,
Завдання: визначте роки найбільшого падіння економіки, зробіть висновки.
Картка № 2 Безробіття в США у 1910 – 1960 рр.
Завдання: визначте період найбільшого рівня безробіття, зробіть висновки.
Картка № 3 Марш безробітних

Завдання: про що свідчить фото, які вимоги безробітних?
Картка № 4 Кадр з фільму «Бонні і Клайд»
Завдання: чому у період «Великої депресії» грабіжники банків ставали популярними

героями?
Учитель коротко узагальнює відповіді учнів, демонструє СЛС «Наслідки кризи».
СЛС: Зростання безробіття в

10 разів – з 2,5 % до 25
Падіння виробництва % працездатного Ціна біржових акцій з
в 2 рази населення 1929 по 1933 р. впала у
4,5 рази
Наслідки
Зазнали краху «Великої Обсяг зовнішньої
депресії» торгівлі
5760 банків та 135 000
скоротився
фірм
в 3 рази,
внутрішньої – у 2 рази
Криза відкинула економіку до

довоєнних часів рівня 1911 р.
У соціальній сфері зростали настрої расизму, людиноненависництва, багато успішних

вчора підприємців покінчили життя самогубством.
Економічна криза поширилась на інші, перш за все, розвинуті країни. Не вплинула на
СРСР. Чому? Виясняємо, що це залежить від рівня економічної міжнародної інтеграції.
У 1932 р. новим президентом США обрано Франкліна Рузвельта, що вступив на посаду 4
березня 1933 р. зі словами: Єдине, чого ми повинні боятись, так це самого страху».
(Слухається повідомлення учня «історичний портрет Ф.Д. Рузвельта»).
Ф. Рузвельт за допомоги створеного з експертів «мозкового центру» розпочав реформи,
які ввійшли в історію як «новий курс» Рузвельта 1933 – 1938 рр. Президент наголошував
на необхідності державного регулювання ринкових відносин. У соціальній сфері
орієнтувався на потреби більшості американців всупереч ідеології індивідуального успіху
кожного. Учням пропонується самостійна робота з підручником, заповнення таблиці
«Реформи «Нового курсу».
Сфера проведення Зміст реформи

Фінансово-банківська система
Промисловість
Сільське господарство
Трудові відносини
Соціальне забезпечення
Реформи відбувались на фоні опору великого бізнесу, але Ф.Рузвельт щотижня виступав
по радіо перед нацією «Промови біля каміну» де простими ясними словами пояснював
мету реформ, заспокоював свій народ та вивів країну на шлях поступального
збалансованого прогресу. Його слова: ми за демократію, інакше фашизм або комунізм.
До 1939 р. економіка США подолала наслідки економічної кризи.
Повертаємось до проблемного питання.
Очікувані відповіді: слабкі місця економічної політики республіканців:
- надання повної свободи бізнесу,
- відсутність державного регулювання економіки,
- нехтування розвитком соціальної сфери.
Учитель визначає підсумки політики «Нового курсу» Ф. Рузвельта
і наголошує на значенні реформ для США.
V. Підведення підсумків.
Вивчення досвіду реформ «нового курсу» дає підстави для висновку про необхідність
для будь-якої держави світу дотримуватись принципу державного регулювання для
контролю механізму ринкової економіки. З часу «нового курсу» державне втручання в
господарське життя стало невідʼємною частиною ринкової економіки США.
VІ. Домашнє завдання.
Опрацювати § 7 «Всесвітня історія» під ред. П. Полянського, структурно-логічні схеми
до теми. Підготувати письмову відповідь на запитання: «Які уроки могла б винести
сучасна Україна з досвіду подолання «великої депресії» в США?»
Урок № 9.
Тема уроку: Велика Британія і Франція в міжвоєнний період
навчальна: пояснити причини втрати провідного місця Англії у світовій економіці в
останній третині ХІХ ст.; описати що стало причиною занепаду і кризи ідеології і
політики англійських лібералів; назвати основні внутрішньополітичні події у Великій
Британії періоду стабілізації 1924-1926 рр.
розвивальна: розвивати вміння аналізувати, аргументовано висловлювати власну
думку, читати документи на мові їх походження та перекладати діалог (англійською
мовою) під час перегляду відеоматеріалу уроку; продовжити формування уміння
встановлювати причинно-наслідкові зв`язки; розвивати картографічні вміння;
виховна: формувати повагу у школярів до англійського народу.
Тип уроку: засвоєння нового матеріалу
Обладнання: підручник Всесвітня історія 10 клас; атлас з історії Новітнього часу для 10
класу; роздавальний матеріал; історичні тексти, ілюстрації, конспект уроку
Основні дати: 1899-1902 рр. - Англо-бурська війна; 1906 р. - утворення Лейбористської
партії; 1906 - 19І1 рр. - соціальні реформи Д. Ллойд Джорджа; 1911 р. - Акт про
парламент. Обмеження повноважень палати лордів.
Основні поняття: «Консервативна партія», «Лейбористська партія», «загальний
страйк», «домініон», «підмандатні території», «реконверсія», «коаліційний уряд»,
«гомруль».
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: пояснювати причини втрати
провідного місця Англії у світовій економіці в останній третині ХІХ ст.; описувати що
стало причиною занепаду і кризи ідеології і політики англійських лібералів; показувати
на карті трансформацію Британської колоніальної імперії; називати основні
внутрішньополітичні події у Великій Британії періоду стабілізації 1924-1926 рр.
План
1. Наслідки Першої світової війни для Великобританії.
2. Реформи Ллойд-Джорджа. Ірландське питання. Перший лейбористський уряд.
3. Правління консерваторів. Страйк 1926 р.
4. Наслідки Першої світової війни для Франції.
5. Розвиток країни у 1920-ті рр.
Література:
1. Полянський П.Б. Всесвітня історія, 10 кл. Ґенеза, 2002;
2. Цвєтков Г.М. Міжнародні відносини і зовнішня політика. – К.: Либідь, 1997.
3. Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Всесвітня історія (профільний рівень). - К.:
Генеза, 2010.
4. Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія 10 клас (рівень стандарту, академічний
рівень). – К.: "Прем'єр", 2011.
Основні поняття:
Конституційна монархія - форма правління держави, за якої найвища влада монарха
обмежується виборним органом (парламентом)
Лейбористська партія - партія праці, що захищає інтереси найманих робітників,
частини дрібних власників
Британська Співдружність - міждержавне політичне об'єднання частини британських
домініонів та колоній. Деякі країни визнають главою своєї держави монарха Британії
(його представляє генерал-губернатор). Проводяться щорічні конференції Співдружності,
працює Секретаріат, у Британії в складі уряду є міністр у справах Співдружності
Парламентська республіка - форма республіки, за якої уряд формується і підзвітний
парламент, а президент, якщо він є, обирається парламентом
Ліві партії - партії, що захищають інтереси найманих робітників, селян, дрібної
буржуазії
Народний фронт - блок лівих партій у Франції, що перебував при владі у 1936 - 1938
роки
Дати:
1924 р. - сформовано перший уряд лейбористів
1924 р. - прихід до влади у Франції Лівого блоку радикалів і соціалістів
Персонали:
ЛЛОЙД-ДЖОРДЖ Девід (1863 - 1945) - один із найвідоміших державних діячів, прем'єр-
міністр Великобританії у 1916 - 1922 роки. Народився у сім'ї шкільного вчителя. Займався
юридичною практикою, лідер Ліберальної партії. "Батько" Версальської системи
договорів. Чудовий оратор, талановитий політик, майстер компромісів
МАКДОНАЛЬД Джеймс Рамсей (1866 - 1937) - прем'єр-міністр Британії у 1924, 1929 -
1931 роки. Народився у сім'ї шотландського робітника. Був шкільним учителем. Лідер
лейбористської партії
КЛЕМАНСО Жорж (1841 - 7929; - голова РМ Франції у 1906 -1909, 1917 - 1920 роки. За
освітою - лікар, член Французької академії з 1918 року. Лідер партії радикалів. За
темпераментні й різкі виступи у парламенті отримав прізвисько "Тигр". Один з творців
Версальського договору
ЕРРІО Едуард (1872 - 1957) - прем'єр-міністр Франції у 1924 -1925 рр,, 1926, 1932 роки.
З 1916 р. неодноразово займав міністерські пости, голова партії радикалів і радикалів-
соціалістів з 1919 р., крім 1940-1945 років
ПУАНКАРЕ Раймон (1860 - 1934) - президент Франції у 1913 - 1920 роки, прем'єр-
міністр у 1922 - 1924, 1926 - 1929 роки. За освітою - юрист, адвокат. Був завзятим
прихильником війни з Німеччиною на початку століття, за що й отримав прізвисько
"Пуанкар-війна"
1. Для Британської імперії, як і для інших країн-учасниць, Перша світова війна, за
перемогу в якій заплатили своїми життями 900 тис» британців, рішуче позначилася на
подальшій долі імперії. (Унаслідок війни традиційні британські галузі економіки -
вуглевидобувна, металургійна, суднобудівна скоротили своє виробництво. Натомість
хімічна галузь, автомобіле-, літако- і машинобудування - галузі, що працювали на війну,
перебували на піднесенні. Перебудова британської промисловості проходила боляче для
країни. До того ж скоротився експорт британських товарів, Англія втратила традиційні
ринки збуту товарів, а нових не набула.
Проте довгоочікуваний мир, що настав у 1918 р., був настільки радісною подією, що
тимчасово «згладжував» проблеми. Упродовж двох повоєнних років у Британії
спостерігався справжній купівельний бум: населення, прагнучи надолужити згаяне за
роки війни, скуповувало практично всі товари, що з'являлися на полицях крамниць. Та, як
це завжди буває, гроші скоро скінчилися й товари, які вироблялися у дедалі більшій
кількості, уже не розкуповувалися. У 1920 р. розпочалася звичайна у такій ситуації криза
перевиробництва, що змінилася застоєм.
При цьому соціального вибуху не сталося. Власне, перед країною найменш гостро,
порівняно з іншими європейськими державами, постала загроза комуністичної революції.
Натомість у суспільстві, де вкорінилися парламентські традиції й законність, загострилася
боротьба за соціальну справедливість. Причому обидва табори - працівники і роботодавці,
розуміли цю справедливість по-своєму: робітники вимагали від підприємців і держави
дотримання їхніх економічних прав, а підприємці - скасування запровадженого у роки
війни державного регулювання економіки при збереженні державного субсидіювання.
Не уникла Британія й загальноєвропейських повоєнних проблем: промислового спаду,
безробіття і, як наслідок, зниження рівня життя більшості населення. Насамперед ці
проблеми були пов'язані зі змінами у світовій торгівлі. По-перше, падіння цін на сировину
призвело до збідніння британських колоній, а відтак - до скорочення британського
експорту в колонії. По-друге, продукція індійських та японських текстильних фабрик
через дешевизну робочої сили почала витісняти Англію з її традиційних ринків збуту.
2. Поворотним пунктом у новітній британській історії стали парламентські вибори, що
відбулися у грудні 1918 р.
Лейбористська партія набрала відразу 2,3 млн голосів і отримала 63 місця в парламенті,
уперше ставши провідною опозиційною партією. Також ці вибори були першими, в яких
взяли участь жінки (ті, яким виповнилося 30 років). Країна стала свідком грандіозної
перемоги лідерів, які обіцяли «вичавити» достатньо коштів і цінностей з Німеччини на
відшкодування страждань британців у роки війни. Лідер лібералів Д. Ллойд Джордж
залишився прем'єр-міністром, але політика його коаліційного уряду надто залежала від
консерваторів.
Парламентські уряди лібералів та консерваторів існували в Британії упродовж багатьох
століть і здавалося неймовірним, що цьому настане кінець. Почергово то одні, то інші
перебували чи біля керма влади, чи у статусі парламентської опозиції.
Коли 1923 р. було сформовано перший лейбористський уряд, знайшлося чимало
недалекоглядних людей, які перелякалися, що це знаменує початок революції в країні.
Проте скоро вони самі пересвідчилися в тому, наскільки вони помилялися. Лейбористи
заперечували комунізм російського ґатунку і обстоювали винятково конституційний шлях
приходу до влади. Прем'єр-міністр Рамсей Макдональд виявився зовсім не диктатором і,
до того ж, послідовним прихильником Ліги Націй.

Його уряду судилося проіснувати чотири роки, і 1924 р. до влади повернулися
консерватори на чолі зі Стенлі Болдуїном (цей уряд проіснував до 1929 р.).
Чи не головною повоєнною проблемою Британії було ірландське питання - ірландські
націоналісти більше не задовольнялися гомрулем (самоврядуванням). На виборах у грудні
1918 р. в Ірландії перемогла націоналістична партія Шін Фейн, а в ірландській столиці
Дубліні самопроголошений парламент проголосив Ірландію незалежною республікою.
У 1919 р. в Ірландії розпочалася громадянська війна, в якій провідну роль
відігравала Ірландська республіканська армія (ІРА). Проти незалежності виступили уряд
Д. Ллойд Джорджа та шість протестантських графств Ольстера.
1921 р. між ворогуючими сторонами було укладено перемир'я й досягнуто
домовленостей, за якими Ірландія отримала статус домініону у складі Британської імперії,
а шість протестантських графств Ольстера - право проголосувати за вихід зі складу
Ірландської республіки і залишитися частиною Сполученого Королівства.
3. С. Болдуїн був досвідченим політиком, але виявився недостатньо активним прем'єром.
Він щиро вірив у те, що після жахів і страждань Першої світової війни понад усе британці
потребують миру і спокійного життя. Відтак не випадково у Локарно міністр закордонних
справ О. Чемберлен грав одну з головних ролей у відродженні віри у довготривалий мир у
Європі. Ця віра настільки опанувала багатьма британцями, що вони не часто
замислювалися над тим, що протока Ла-Манш не може бути перешкодою для ворожої
авіації...
Уряд С. Болдуїна прагнув проводити спокійну внутрішню й зовнішню політику, проте
саме період прем'єрства С. Болдуїна був неспокійним часом соціальних конфліктів у
Британії. Найскладнішою була шахтарська проблема. Для англійців, які непорушно
шанують традиції, вугілля було не просто джерелом тепла, воно було невід'ємним
атрибутом британського способу життя.
Цілі покоління сформувалися з переконанням, що у світі може трапитись що завгодно,
але камін, розпечений англійським вугіллям, повинен завжди палати в оселі. Проте з
часом шахти стали збитковими, попит на вугілля скоротився через післявоєнну
економічну депресію на континенті та конкуренцію з боку нафти.
Британські тред-юніони (профспілки) вважали, що таке становище склалося тому, що
приватні власники не дбають про стан вугільної промисловості, а відтак існує єдиний
вихід — шахти потрібно націоналізувати. Власники шахт дотримувалися іншої думки —
щоб шахти могли успішно конкурувати з новими джерелами енергії, а шахтарі й далі мали
роботу, слід подовжити тривалість робочого дня і скоротити заробітну плату. Про те, що в
роки війни власники шахт отримували надприбутки, але на модернізацію шахт виручку не
витрачали, вони воліли не згадувати.
Ще 1921 р. уряд повернув шахти власникам, чим накликав на себе гнів шахтарів.
Упродовж п'яти років держава витрачала чимало коштів платників податків на субсидії
власникам шахт, щоб ті не скорочували кількість робочих місць під приводом збитковості
шахт. Наприкінці квітня 1926 р. державні субсидії припинилися і власники почали
звільняти шахтарів з роботи. Реакція шахтарів була блискавичною - 3 травня вони
розпочали грандіозний страйк, який переріс у загальнобританський і тривав до 12 травня,
завдавши найтяжчого у XX ст. удару британській промисловості.
Проте шахти стали яблуком розбрату не лише між шахтарями і власниками шахт, страйк
розколов Британію навпіл: по один бік конфлікту стали шахтарі, по інший - середні та
заможні верстви.
Шахтарів підтримав Британський конгрес тред-юніонів (БКТ), а власників - уряд С.
Болдуїна, через що прем'єр опинився віч-на-віч із загрозою загального страйку.
Профспілки інших галузей закликали своїх членів припинити роботу на підтримку
шахтарів, які вимагали підвищення заробітної плати і поліпшення умов праці.
Дев'ять днів життєдіяльність країни підтримувалася завдяки участі добровольців, які
прибирали вулиці, вивозили сміття тощо, проте майже нікому не спадало на думку
вдатися до революції і повалити парламент. Англійці віддавали перевагу вирішенню справ
у рамках закону, не перетворюючи трудовий конфлікт в особисту ненависть. Відомий
навіть випадок, коли між страйкарями і поліцією було організовано футбольний матч.
Так само повелися й усі без винятку політичні партії, закликавши до порозуміння, щоб
протистояння не переросло у громадянську війну.
11 травня 1926 р. Верховний суд країни визнав страйк незаконним і вже наступного дня
керівництво БКТ оголосило про його припинення. Страйк шахтарів, які не підкорилися
рішенню Генеральної ради БКТ, тривав до кінця листопада.
Крах загального страйку послабив позиції тред-юніонів і вони не відновили свою
могутність аж до закінчення Другої світової війни. Проте він змусив парламент прийняти
у 1927 р. важливий закон про трудові конфлікти і профспілки. Цей закон завдав тред-
юніонам такого удару, від якого вони не отямилися до закінчення Другої світової війни.
Вимоги закону про трудові конфлікти і тред-юніони
• Між оголошенням страйку і його початком має пройти певний час («охолоджувальний
період»), щоб роботодавці й працівники спробували порозумітися, уникнувши страйку.
• Організатори та учасники незаконних страйків підлягали штрафу чи навіть
відповідальності перед судом.
• Масове пікетування заборонялося.
• Політичні внески тред-юніонів до скарбниці Лейбористської партії заборонялися.
• Тред-юніони державних службовців не могли членствувати в БКТ.
4. Втрати Франції у Першій світовій війні порівнювані лише з російськими: 1,4 млн
французів було вбито, 750 тис. скалічено. У роки війни було мобілізовано кожного 5-го
француза (в Англії - кожного 8-го). У цілому загинули кожні 2 з 10-ти чоловіків віком від
20 до 45 років, а кожного 10-го було поранено. Отож працювати могли лише 4 з 10-ти
двадцяти-сорокап'ятирічних французів.
По війні сталося те, чого французи завжди боялися - на двох французів припадали 3
німці.
Не менш жахливими були й економічні втрати країни: промисловість 11-ти північних
районів було зруйновано, знищено 10 тис. підприємств, потоплено половину
французького флоту тощо. До 134 млрд золотих франків загальних витрат на війну
долучилися й понад 60 млрд зовнішнього боргу.
Як і перед іншими країнами, перед Францією постала проблема перебудови структури
національної економіки. Причому у Франції цей процес, на відміну від США та Великої
Британії, не призвів до руйнації традиційних галузей: ювелірної справи, легкої та
парфумерної промисловості, індустрії розваг. Важлива роль у цьому належала державі,
яка не поквапилася відмовитись від втручання в економіку, а ненав'язливо спрямовувала її
через Національну економічну раду, Вищу залізничну раду, заснований урядом банк
«Національний кредит».
5. Про готовність звалити на свої плечі тягар відбудовчого періоду заявляли усі провідні
політичні партії країни, що брали участь у парламентських виборах у листопаді 1919 р.
Перемогу на них І здобули об'єднані в Національний блок праві консерватори,
очолювані Олександром Мільераном. Вони користувалися широкою підтримкою
французів, оскільки зуміли знайти розумну середину. Блок був заінтересований у
слабкому президенті й досяг свого - на президентських виборах 1920 р. переміг академік
Поль Дешанель. Через кілька місяців президента було поміщено до божевільні й його
місце заступив О. Мільєран. Настала епоха нових політиків, які успадкували старі
проблеми своїх попередників.
Після війни для Франції її союзниками було створено режим сприяння: закріплено за
нею Ельзас і Лотарингію, надано права на експлуатацію Саарського вугільного басейну,
передано турецькі та німецькі колонії, натуральні поставки вугілля, лісу, будівельних
матеріалів на суму понад 8 млрд золотих марок. Це, природно, не вирішувало проблем
країни і не усувало напруженості у відносинах між Францією та Німеччиною (наприклад,
у 1923 р. французи окупували німецький Рур), але було зручним стартовим майданчиком
для її нового економічного злету.
Співчуття збоку США та Великої Британії Франція у 20-х рр. не знайшла через своє
ставлення до Німеччини. На думку Лондона, французи невиправдано суворо ставилися до
переможених німців і тим стимулювали піднесення в Німеччині націоналізму та
реваншизму. Останнє заважало стабілізації в Західній Європі. Тепер Англія вже була не
стільки союзником Франції у боротьбі з Німеччиною, скільки посередником між ними.
Украй гострою була фінансова проблема. У роки війни уряд фінансував витрати не за
рахунок надходжень від податків, а в основному за рахунок англо-американських кредитів
та внутрішніх позик. По війні потрібно було виділяти значні кошти на виплату пенсій
вдовам та інвалідам, на відбудову економіки.
Особливостями післявоєнної відбудови у Франції були збереження характерної для неї
великої кількості дрібних підприємств, фінансові вкладення більшості французів не у
виробництво, а в цінні папери (наприклад, у 1929 р. прибуток від них втроє перевищив
надходження від промисловості), сімейні торговельні підприємства та
сільськогосподарські ферми.
У цілому у 20-х рр. французам вдалося досягти непоганих результатів: відновлено
господарське життя північно-східних районів; урядові кредити дали змогу повністю
ліквідувати безробіття; встановлено 8-годинний робочий день, укладено урядом
колективні договори; денаціоналізовано промисловість.
На парламентських виборах 1924 р. Національний блок тим не менше зазнав поразки
від Картелю лівих сил - блоку центристських радикалів і соціалістів,
очолюваного Едуардом Ерріо. Опозицію йому склали: з правого флангу - Національний
блок, з лівого - комуністи.
На кредити від США розраховувати не доводилося через нестабільність франка та
відмову французів обговорювати їхні грошові зобов'язання перед США. Американські
кредити тепер в основному надавалися Німеччині.
Через два роки (липень 1926 р.) уряд Картелю лівих сил через неспроможність розв'язати
фінансові проблеми подав у відставку, а сам блок протягом 1925 р. розпався.
Улітку 1926 р. на парламентських виборах першість була за коаліцією правих партій під
назвою «Національна єдність» на чолі з Р. Пуанкаре. Новому уряду вдалося забезпечити
країні економічне зростання, швидкі (вищі, ніж у Німеччині та Великій Британії) темпи
промислового розвитку і, найголовніше, - подолати інфляцію.
На хвилі успіху «рятівник франка» Р. Пуанкаре привів блок до перемоги на виборах 1928
р., але через вихід з нього радикалів, очолюваних Едуардом Даладье, блок розпався, а сам
Р. Пуанкаре наступного після виборів року подав у відставку і залишив велику політику.
ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ:
1. Охарактеризуйте внутрішню політику урядів Ллойд-Джорджа і консерваторів.
2. Які зміни відбулися у політичному житті Британії у 20-ті роки?
3. Які причини і наслідки страйку 1926 року?
4. Вперше в історії Британії лейбористи прийшли до влади: 1922, 1924, 1926 р.?
5. Охарактеризуйте економічне і політичне становище Франції після війни.
6. Які фактори сприяли стабілізації економіки Франції?
7. Які внутрішньополітичні заходи були проведені урядом лівого блоку? Хто був його
лідером?

Урок № 10
Тема уроку: Італія в міжвоєнний період
Мета: сформувати в учнів/учениць уявлення про Італію після Першої світової війни;
створити умови для розуміння причин та наслідків приходу до влади фашистів;
проаналізувати внутрішню політику фашистів в Італії; визначити особливості
фашистського режиму в Італії; розглянути події в Італії після Першої світової;
охарактеризувати процес встановлення фашистської диктатури Б. Муссоліні в Італії та
корпоративний устрій Італійської держави; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння
аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички
роботи з історичним матеріалом, вміння працювати в парах та малих групах; формувати
інтерес до вивчення матеріалу.
Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:
 називати дати, пов’язані з темою уроку;
 показувати на карті нові кордони Італії;
 аналізувати внутрішню політику фашистів в Італії;
 характеризувати процес встановлення фашистської диктатури Б. Муссоліні в
Італії та корпоративний устрій Італійської держави;
 висловлювати власну думку, щодо фашизму.
Обладнання: підручник, атлас, карта світу та Італії.
Хід уроку
VIII. Організаційна частина.
IX. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.
1. Історичний диктант.
1) Коли відбулися перші післявоєнні вибори. (1919 р.)
Хто здобув перемогу на перших післявоєнних виборах? («Національний блок»)
2) Яку коаліцію утворили радикали? («Картель лівих»)
3) Хто очолив радикалів? (Едуард Ерріо)
4) Хто очолив уряд у 1926 році? (Раймон Пуанкаре)
5) У якому році було підписано радянсько-французький пакт про ненапад? (1932 р.)
6) Як називалася єдина коаліція лівих сил? («Народний фронт»)
7) Коли було оприлюднено програму коаліції лівих сил? (1936 р.)
8) Хто очолював коаліцію лівих сил? (Леон Блюм, Моріс Торез, Едуард Даладьє)
9) У якому році розпалася коаліція лівих сил? (1937)
10) Хто очолив уряд з квітня 1938 р.? (Едуард Даладьє)
11) Яку назву отримала політика режиму керованої економіки? («деригенство»)
2. Взаємоперевірка.
X. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.
1. Робота з ілюстрацією.
 Розгляньте ілюстрації.
 Що у них спільного, що відмінного?
 На першій та останній ілюстрації зображено символ фашистів. Що вам відомо про
його основне зображення?
 Про що, на вашу думку, це свідчить?
 Сьогодні ми дізнаємось про виникнення фашизму в Італії.
XI. Вивчення нового матеріалу.
1. Робота в парах.
 Користуючись текстом підручника на с. 49, заповніть таблицю.
Наслідки Першої світової війни для Італії
Втрати  600 тис. вбито, 1 млн – поранено і 700 тис – інваліди;
 третина національного багатства країни;
 у 4,5 рази збільшився зовнішній борг.
Територіальні  західну частину Істрії з Трієстом, Південний Тироль,
надбання Пулу, Горицію.
Соціально-  проблема безробіття мобілізованих;
економічна сфера  скорочення промислового та сільськогосподарського
виробництва;
 скорочення реальної зарплати.
 Охарактеризуйте наслідки для Італії трьома словами.
2. Робота в малих групах.
 Опрацюйте текст підручника на с. 50 – 51. Виконайте завдання.
1-ша група – заповніть таблицю.
Робітничий рух Селянський рух
Рушійні сили робітництво селяни
Хронологічні 1919 – 1920 рр. 1919 – 1920 рр.
межі
Вимоги  8-годинний робочий  надання землі.
день;
 збільшення заробітної
плати;
 укладення колективних
договорів.
Територія північні промислові регіони південні регіони
Результати
2-га група – запишіть конспект а планом:
Фашисти – це…
Фашизм виник в Італії…
Фашисти створили ….
Очолив фашистів…
 Чому, на вашу думку, фашистам вдалося закріпитися при владі?
3. Перегляд відеоролику.
 Перегляньте відеоролик.
https://www.youtube.com/watch?v=4sS4rrJ9Ty0
 Випишіть риси характеру Беніто Муссоліні.
 Які з них, на вашу думку, допомогли йому у політичній діяльності?
 Чого найбільше прагнув Муссоліні? (Влади, визнання)
 Які основні заходи здійснював уряд Муссоліні?
 Як до диктатора ставився італійський народ?
 З якою метою Муссоліні об’єднався з нацистами?
 Чому ставлення італійців до Муссоліні кардинально змінилося?
4.Кероване читання (с. 51 – 52 підручника).
 Опрацюйте текст підручника.
 Запишіть хронологію подій в Італії 1922 – 1939 рр.
 Дайте відповіді на запитання.
 Як уряд Муссоліні прийшов до влади?
 До яких заходів вдався фашистський уряд?
 Що передбачала «Хартія праці»?
 Чому церква залишалася поза контролем фашистів?
 Яка подія сталася 9 травня 1936 р.? Визначте її значення?
 З якими країнами фашисти намагалися об’єднатися?
XII. Узагальнення та систематизація знань.
1. Вправа "Жокеї і коні"
Учитель заздалегідь готує картки за кількістю учнів в класі. На половині карток
пишеться назва терміна, поняття, документа, дата на другій половині карток - його
пояснення, тлумачення, подія.
Після прочитання тексту лунають картки, і учні перетворюються в умовних "коней" і
"жокеїв". Мета: знайти собі пару.
1919 рік виникнення італійського фашизму
1921 рік створення Національної фашистської партії
1922 рік «похід на Рим»
1925 рік початок другої хвилі боротьби за владу
1929 рік «Латеранський конкордат»
1939 рік «Сталевий пакт»
2. Робота з історичною картою.

XIII. Підсумки уроку.
1. Вправа «Фразеологізм або прислів'я».
 Підберіть вираз, відповідний вашому сприйняттю уроку.
XIV. Інструктаж з домашнього завдання.
1. Опрацювати § 11 підручника.
Урок № 11
Тема уроку: Німеччина в міжвоєнний період
Мета уроку: сформувати в учнів уявлення про Веймарську республіку
в Німеччині; проаналізувати внутрішню та зовнішню політику
Німеччини; охарактеризувати нацизм як ідеологію та
розглянути прихід до влади А. Гітлера
Мета виховна: на основі аналізу подій міжвоєнного періоду в Німеччині
виховувати в учнів національно-патріотичні почуття, почуття
єднання українського народу
Мета розвивальна: удосконалити навички роботи з джерелами інформації, вміння
характеризувати історичні явища та діяльність історичних осіб,
робити висновки, висловлювати свою точку зору
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання: підручник, карта, ілюстрації, мультимедійний проектор.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
Учитель оголошує тему та основні завдання уроку
ІІ . Актуалізація опорних знань
За допомогою карти в атласі заповніть таблицю «Територіальні зміни у Німеччині за
Версальською угодою (1919)».
Орієнтовний вигляд таблиці
Країни, що отримали Території, що були вилучені у Німеччини
німецькі території
Франція Ельзас і Лотарингія
Данія Північний Шлезвіґ
Польща Частину Познані, Сілезії, Померанії, Східної Пруссії
Чехословаччина Частина Силезії
Бельгія Округи Ейпен, Мальмеди, Морене
За договором Франції повертались її землі — Ельзас і Лотаринґія, а також передавалися
вугільні шахти Саару, одначе цей район на 15 років переходив під управління Ліги Націй.
Німеччина передавала Польщі Познань, частину Верхньої Силезії, райони Померанії та
Східної Пруссії, яку відділяв від території Німеччини Польський (Данцизький) коридор,
чим відкривався вихід до Балтійського моря для Польщі. Бельгія отримувала округи
Ейпен, Мальмеді та Морене після плебісциту, Данія — північну частину Шлезвіґу;
Мемель (Клайпеда) переходив у відання держав-переможниць (1923 р. приєднаний до
Литви), а Данциґ (Ґданськ) оголошувався вільним містом під захистом Ліги Націй.
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
Вчитель: Веймарська республіка — історична назва німецької держави на честь
конституційного Національного зібрання, що засідало у Веймарі. Вона виникла в 1918 р.
внаслідок буржуазно-демократичної Листопадової революції (1918–1919).
У перші роки політичне життя Німеччини визначала парламентська більшість, що
складалася з соціал-демократів, Німецької демократичної партії і Партії центру. СДПГ
уже відійшла від своїх колишніх революційних ідей.

1. Становище Німеччини після Першої світової війни. Створення Веймарської
республіки.
Вчитель: Із кінця 1918 р. економічне становище Німеччини безупинно погіршувалося.
Втративши багаті на сировину Ельзас і Лотарингію й передавши Франції на 15 років право
експлуатації ресурсів Саарської області, у Німеччині на 75 % скоротився видобуток
залізної руди, на 25 % — вугілля, на 35 % — виплавки сталі. Згортання військової
промисловості та демобілізація з армії спричинили та Північній Америці (1924–1929 рр.)
масове безробіття. Країні відчутно бракувало сировини, продовольства, палива.
Спекулянти дедалі більше роздували ціни. Курс марки падав, почалась інфляція. 1922 р.
марка упала до 1/10 своєї вартості у 1920 р. Життєвий рівень населення знижувався.
Повоєнний розвиток Німеччини відбувався за вкрай несприятливих для неї
зовнішньополітичних умов.
Документ 1
«…Вирішальну роль відіграв… Версальський договір. Але навіть не те важливо, що він
поставив Німеччину в жорсткі умови.
Відомо, що у разі виконання цього договору за всіма пунктами Німеччині довелося б
сплачувати репарації 50 років. Проте фатальну роль відіграла інша обставина: те, що,
відповідно до цього договору, вся провина за Першу світову війну покладалася винятково
на Німеччину.
Слід зазначити, що в історії міжнародного права уперше було висунуто подібне
обвинувачення проти цілого народу. Війни закінчуються миром, після якого одна сторона
вважається переможцем, а інша — переможеною, причому сторона, що програла, може
залишити поле битви з піднятою головою. Але після Версальського договору Німеччина
повинна була понести й моральне покарання, адже її засуджували як єдиного винуватця
лиха, завданого війною, і вона мала визнати свою моральну поразку…»
1. Яку причину автор документа називає вирішальною у назріванні націоналістичних та
реваншистських настроїв у Німеччині?
2. Чому, на вашу думку, саме моральний аспект Версальського договору мав таке
значення для Німеччини?
(Виступ учня з повідомлення «Веймарська конституція: основні положення»)
Вчитель: 31 липня 1919 р. Установчі збори схвалили конституцію Німецької
республіки, яка одержала назву Веймарської. У Німеччині було ліквідовано монархію і
встановлено республіку. Уся країна поділялася на землі, які мали власне законодавство і
парламенти (ландтаги). Центральний уряд мав набагато більші повноваження порівняно з
тими, що надавала Конституція 1879 р. Особливі повноваження отримав президент, який
міг видавати надзвичайні закони, застосовувати збройні сили у випадку внутрішньої
політичної кризи. Важливим пунктом Веймарської конституції стало положення про
недоторканність приватної власності.
Веймарська Конституція від 11 серпня 1919 р.
Завдання
1. Проаналізуйте систему організації влади за Веймарською конституцією і доведіть, що
вона була насправді демократичною.
2. Визначте форму правління в Німеччині після прийняття конституції.
Вчитель: Після об’єднання в 1990 р. Німеччина мала продовжити сплату 53 млн марок
репараційних платежів, передбачених Версальським миром (1919).
Складне економічне становище посилювало напруження в суспільстві. Проти правих
соціал-демократів та республіканців, які сформували повоєнний уряд Німеччини,
виступили ряд так званих «добровольчих формувань» й таємних воєнізованих товариств:
бригада Ерхардта, Балтійська оборона, загони Хейдебрека, Россбаха, товариства
«Консул», «Вікінг» тощо. Вони формувалися з офіцерів та унтер-офіцерів.
Заходи Г. Бауера 1920 р. після скорочення рейхсверу стали основною силою заколоту
монархічно налаштованих сил опозиції. Повстання «Чорного рейхсвера» очолив генерал
Лютвіц. У березні 1920 р. його загони захопили Берлін. Президент Еберт втік зі столиці.
Путчисти сформували свій уряд на чолі з Каппом. Проте їм не вдалося втриматися при
владі. Невдовзі путч розгромили загони Червоної гвардії, утворені повсталими
робітниками Берліна.
Путч Каппа-Лютвіца став причиною загальнонімецького страйку, який у Рурі переріс у
збройне повстання. Новий голова уряду Г. Мюллер припинив страйк, загони Червоної
гвардії були виведені у нейтральну зону.
(Виступ учня з повідомлення «Рурський конфлікт»)
Вчитель: Окупація на початку 1923 р. франко-бельгійською армією Руру, французький
контроль над цим багатим регіоном ще більше погіршили важке становище в економіці
Німеччини. Різко скоротилися видобуток вугілля і виплавка чавуну, що спричинило
закриття фабрик, масове безробіття. Зростання інфляції призвело до робітничих страйків
по усій країні. Цим вирішили скористатися як ліві, так і праві політичні сили — вони
звинуватили уряд у некомпетентності. Комуністи розпочали організацію «червоних
сотень» і контрольних комісій. У серпні 1923 р. розпочався загальнонімецький страйк, і
уряд був вимушений піти у відставку. Йому на зміну прийшов уряд Штреземана, який
репрезентував демократичні партії. У середині 1923 р. найбільш запеклі зіткнення
відбулися в Саксонії, де комуністам на чолі з Е. Тельманом вдалося сформувати робітничі
загони і почати бойові дії проти урядових військ. Тільки після того як уряд кинув проти
них додаткові сили рейхсверу, виступи були придушені. Комуністичну партію
заборонили.
(Виступ учня з повідомлення «Мюнхенський путч»)
Вчитель: У цей час велику популярність здобула Німецька націонал-соціалістична
робітнича партія Адольфа Гітлера. 8–9 листопада 1923 р. у Мюнхені нацисти організували
путч і захопили уряд Баварії, закликавши до походу на Берлін. Але частини рейхсверу
розігнали їхні загони. Гітлера заарештували і засудили до п’яти років ув’язнення. Проте
через рік він вийшов на волю.
2. Економічна стабілізація
Вчитель: Наприкінці 1923 р. німецька економіка почала виходити з кризи. Уряд ужив
ряд заходів, що стабілізували виробництво. Зокрема, у 1924 р. була проведена грошова
реформа, внаслідок якої зріс курс німецької марки. Виплата репарацій призвела до
зростання податків з населення. Водночас іноземні капіталовкладення сприяли
розширенню й модернізації виробництва. Подальша концентрація виробництва сприяла
утворенню таких гігантів, як сталевий трест «ІГ Фарбеніндастрі». Найбільше
довготривалих позик Німеччині наддали США.
Усі ці заходи дали змогу Німеччині знову посісти провідне місце серед найсильніших
держав світу, обігнавши за економічними показниками Англію і Францію.
Почалося поступове відродження німецького військово-промислового потенціалу.
Німеччина розпочала пошук країн для розміщення військових замовлень за кордоном.
Такою країною став Радянський Союз. Німецько-радянське військове співробітництво
почалося з середини 20-х років після підписання рапалльських угод (16 квітня 1922 р.).
На радянських підприємствах виготовлялися деталі для німецьких танків, літаків і гармат;
офіцери обох армій спільно проходили перепідготовку. Водночас з мовчазної згоди
західних держав Німеччина розпочала модернізацію і розбудову військово-морського
флоту.
У політичному житті Веймарської республіки брало участь кілька впливових партій:
католицька партія «Центр», Німецька народна партія та ін. Це були політичні об’єднання
великих промисловців, сільських багатіїв і церковних кіл. Досить впливовими були
Демократична і Націонал-ліберальна партії, які в 1923 р. утворили коаліційний уряд.
Найбільший вплив у країні мали соціал-демократи. Робітники і найбідніші верстви
населення підтримували комуністів.
Протистояння між лівими і правими почалося у 1924 р. За ініціативи комуністів були
організовані загони самооборони під назвою «Союз червоних фронтовиків». Праві і
монархісти створили численну воєнізовану організацію «Сталевий шолом».
Починаючи з 1921 р. почала швидко зростати нацистська партія Гітлера, яка налічувала
тоді 6 тис. чоловік. Шалена інфляція, французька окупація Руру, безробіття призвели до
того, що ідеї Гітлера швидко знаходили послідовників. У своїх виступах Гітлер різко
нападав на керівників Веймарської республіки, засуджував Версальський договір. У 1923
р. його партія зросла до 50 тис. чол.
Невдалий путч та економічна стабілізація дещо загальмували зростання лав націонал-
соціалістичної партії.
У 1925 р. помер президент Еберт. Главою держави був обраний колишній командуючий
кайзерівською армією П. Гінденбург. Його прихід до влади посилив невдоволення лівих,
зміцнивши позиції правих сил у країні.
Отже, до 1929 р. у Німеччині, як і в інших державах Європи, існувала багатопартійна
система, між партіями точилася боротьба за владу та реалізацію різних політичних
принципів.
Економіка Веймарської республіки
Завдання
• Проаналізуйте економічну ситуацію в Німеччині та зробіть висновки, які наслідки
матиме такий її стан.
Вчитель: За умов політичної нестабільності та економічного колапсу відбувається

консолідація націонал-соціалістів на чолі з Адольфом Гітлером. З квітня 1927 р. його
партія регулярно фінансувалася великими промисловими корпораціями та банками, що
були пов’язані з міжнародними діловими й політичними колами.
Проте вибори до рейхстаґу 1928 р. нацисти програли. Причиною цього було покращення
економічного становища Німеччини. Індустріальне виробництво 1929 р. становило 117 %
проти рівня 1913 р. Темпи промислового розвитку Німеччини були більш повільними, ніж
до війни, і нижчими, ніж у США та Франції, проте вищими, ніж в Англії. Частка
Німеччини у світовому промисловому виробництві зросла до 12 % (1923 р. — 8 %).
Швидкими темпами розвивалися кам’яновугільна, хімічна та газова галузі промисловості,
галузі металообробки, електротехніки.
У 1925 р. президентом республіки став кайзерівський фельдмаршал монархіст П.
Гінденбург.
3. Нацизм. Встановлення нацистської диктатури А. Гітлера.
Вчитель: Зазнавши поразки у Першій світовій війні, Німеччина переживала глибоку
економічну, політичну, моральну кризу. Після Версальського договору, який глибоко
принизив німців, економіка країни опинилася у надзвичайно скрутному становищі. На
цьому ґрунті почали розвиватися реваншистські ідеї, виникати націоналістичні рухи.
Однією з таких організацій стала Німецька робітничa партія (ДАП), утворена в січні 1919
р. в Мюнхені. Її організатор А. Дрекслер того ж року запросив до лав партії Адольфа
Гітлера.
(Виступ учня з повідомлення «Майн Кампф»)
Світова економічна криза 1929-1933 рр. негативно відбилася на економіці Німеччини.
Безробіття, розорення селян і ремісників, скорочення соціальних виплат привели до
падіння авторитету Веймарської республіки.
У країні стали набирати популярність партії, що обіцяли встановити «твердий порядок».
Нацисти обіцяли вивести Німеччину з кризи. Їхня популярність неухильно зростала, і вже
в 1932 р. НСДАП стала найбільшою політичною партією Німеччини.
У 1933 р., одержавши перемогу на парламентських виборах, нацисти на чолі з А.
Гітлером прийшли до влади.
(Виступ учня з повідомлення «Архітектурні погляди Гітлера», «Підпал Рейху», «Ніч
довгих ножів»)
Емблемою партії було обрано свастику — хреста із загнутим під прямим кутом кінцями.
Цей знак відомий ще з глибокої давнини і символізує безперервний рух сонця. У
націоналістичному русі Німеччини цей символ уперше з’явився на прапорах
окультного товариства Туле, з яким були тісно пов’язані керівники HCДАП.
Гітлер і обрав емблемою партії чорну свастику, вписану в біле коло на червоному тлі.
Для нього червоний колір символізував соціальні ідеали партії, білий - націоналістичні, а
свастика вказувала на перемогу німецького духу.
Для партійного вітання теж обрали старовинний символічний жест — підняття вгору
витягнутої руки. Це створило своєрідний імідж партії; вона швидко стала численною, а
Гітлер — популярним оратором.
Ідеологія партії спиралася на чотири підвалини — націоналізм, расизм, антисемітизм,
антикомунізм.
Расизм
Націоналізм
Ідеологія
нациської
партії м
Антисемітиз Антикомуніз
м
Націоналізм. На відміну від фашистів, нацисти наголошували не на державі, а на нації.

Вони трактували поняття «нація-народ» як окрему культурно-біологічну та
ірраціонально-містичну спільноту, що завжди перебуває у ворожих антагоністичних
відносинах з іншими спільностями. Спираючись на ідейних попередників (Фіхте, Гегеля,
Юнга, Ніцще, Шпенглера тa інших), нацисти взяли на озброєння основні положення з
традиційного пангерманського шовінізму XIX ст.:
• панівне становище Німеччини в континентальній Європі;
• возз'єднання всіх народів, що розмовляють німецькою мовою, в межах німецького
рейху;
• розширення німецьких колоніальних володінь.
Важливою складовою ідеологічної платформи нацизму був расизм. Гітлер уважав нації
нерівноцінними: буцімто є вищі, а є нижчі. Німці, поза сумнівом, найвища арійська нація,
повинна встановити «новий світовий порядок». На підтвердження цієї тези Гітлер
розробив расову теорію, що розглядала історію людства як боротьбу між расами.
Особливий наголос у цій теорії робився на антисемітизмі. Євреїв звинуватили в усіх
негараздах, що відбувались у світі та країні. Перша світова війна, революція, інфляція,
зростання цін, безробіття тощо приписувались інтригам євреїв. Відповідно, будь-які
можливі позитивні дії безпосередньо пов’язувалася з акціями проти них. Злочинним і
нелюдяним було «остаточне вирішення» єврейського питання. Зрештою, нацисти
знищили понад 6 млн євреїв із 10 млн, що проживали на Європейському континенті.
Наріжним каменем ідеологічного фундаменту нацизму, безперечно, був
антикомунізм. Ще у 1922 р. Адольф Гітлер у таємному меморандумі до осіб, що
субсидують партію, стисло й відверто сформулював її мету — «знищити й викорінити
марксистський світогляд». Згодом саме на основі антикомунізму створювалася вся
система ідейного багажу нацизму. На відміну від італійських фашистів, яких
підтримувала католицька церква, нацисти стояли на позиціях антиклерикалізму і боролися
проти церкви.
V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда
1. Назвіть причини встановлення Веймарської республіки.
2. Кому належала законодавча і виконавча влада у Веймарській республіці?
3. Охарактеризуйте позитивні і негативні зміни в економіці Веймарської республіки у
20-ті роки.
4. Коротко вкажіть причини приходу до влади нацистів.
VІ. Домашнє завдання

Повторити вивчений матеріал за темою «Провідні країни світу у 20-30х рр. ХХ ст.»:
 США
 Велика Британія
 Франція
 Іспанія
 Італія
 Німеччина
Документ 1
Документ 1
Урок № 12
Тема уроку: Радянський Союз
Мета: охарактеризувати причини створення СРСР;
розвивати в учнів навички критично-аналітичного мислення;
виховувати негативне ставлення до політики тоталітарних режимів.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: підручник, дошка, ілюстративний матеріал ( портретні зображення: В.
Леніна, Й. Сталіна, відеозапис «Створення СРСР», повідомлення учнів.
Терміни та поняття: РСФРР, СРСР, автономія, федерація, конфедерація
Персоналії: В.Ленін, Й. Сталін ( Джугашвілі).
Дати: 30 грудня 1922р. – створення СРСР;
Липень 1923р. – «Звернення до народів та урядів світу»
Січень 1924р. – прийняття Конституції
21 січня 1924р. – смерть В.І. Леніна
Хід уроку
І Організаційний момент.
Привітання, перевірка присутніх та готовності до уроку.
Слово вчителя. Сьогодні ми закінчуємо вивчення теми «Росія 1917- СРСР 1939рр.», але
продовжимо вивчення цієї теми на уроках історії України. Темою нашого сьогоднішнього
уроку є « Утворення СРСР». В процесі уроку перед нами постануть такі завдання, як
характеристика причин та передумов створення СРСР, реалізація шляхів об’єднання,
процес створення нової держави та доля держави після смерті Леніна.
ІІ Актуалізація опорних знань
Робота за запитаннями
1. Що таке « Воєнний комунізм»?
2. Що таке « НЕП»?
3. Яка партія при владі і хто її очолює?
4. Які події відбувалися з 1917-1922 рр. в Росії?
(перевірка знань з термінів)
Перегляд відеозапису (1-4.34 хв)
ІІІ Мотивація
Громадянська війна, революція, воєнний комунізм, НЕП, голодомор. Що ж чекатиме
Росію далі…
ІV Вивчення нового матеріалу
1. Передумови створення СРСР
На основі розповіді вчителя учні записують в зошит передумови.
Передумови:
1. Ідеологічні. Жовтнева революція 1917 р. призвела до розпаду Російської імперії.
Виникає дезінтеграція колишнього єдиного державного простору, який існував декілька
століть. Більшовицька ідея світової революції і створення в майбутньому Всесвітньої
Федеративної Республіки Рад мала покласти новий об’єднавчий процес. Активну роль у
розгортанні якої відіграла РРФСР, влада якої була зацікавлена у відновлені держави на
території колишньої Російської імперії.
2. Політичні. У зв’язку з перемогою радянської влади на основній території Російської
імперії виникла ще одна передумова – єдиний характер політичного ладу ( диктатура
пролетаріату у формі Республіки Рад). У більшості республік влада належала
національним комуністичним партіям, що входили до РКП (б). Нестійке міжнародне
становище молодих радянських республік в умовах капіталістичного оточення також
диктувала потребу в об’єднані.
3. Екологічні та культурні. Потреба об’єднання диктувалася також спільною
історичною долею народів багатонаціональної держави, наявністю багаторічних
економічних і культурних зв’язків.
4. Між окремими районами країни історично склався економічний поділ праці.
Значення цього поділу зросло після закінчення Громадянської війни, коли постало
питання відбудови зруйнованого господарства і подолати економічну відсталість.
Прийнятий у 1920 р план ГОЕЛРО ( електрифікації Росії) також був розрахований для
усіх районів країни.
2. Шляхи об’єднань
Існувало декілька підходів до того, на яких засадах об’єднати територію в одну державу.
Робота з термінами.
Автономія – самоврядування, надане загальнодержавною Конституцією право якій-
небудь частині держави самостійно здійснювати певні функції державної влади й
управління.
Федерація – форма державного устрою, за якою республіки, штати, землі тощо, які
входять до складу союзної держави, зберігають частину своїх прав, мають власні
Конституції, законодавчі, виконавчі, судові органи. Водночас створюються єдині,
федеративні (союзні органи державної влади, встановлюються грошова одиниця).
Конфедерація – форма державного устрою, за якої об’єднані держави зберігають свою
політичну та юридичну самостійність. У конфедерації відсутні органи центральної влади і
загальне законодавство.
На ст..203 розгляньте « Проекти об’єднання» ( коментування).
Прослуховування повідомлень учнів про персоналії: В. Ленін та Й. Сталін( перспективне
домашнє завдання).
3. Створення СРСР
Продовження перегляду відеозапису
Рік Республіки, що входили до в СРСР
1922 Російська РФСР, Українська СРР, Білоруська СРР, Закавказька РФСР
( Вірменька РСР, Азербайджанська РСР, Грузинська РСР)
1924 Туркменська РСР, Узбецька РСР
1929 Таджицька РСР
1936 Казахська, Киргизька РСР
1940 Латвійська РСР, Естонська РСР, Литовська РСР, Молдавська РСР,
Карело-Фінська РСР
4. Смерть Леніна, прихід Сталіна до влади.
Опрацюйте підручник на ст.203-204. Дайте відповідь на запитання: Яким чином Сталіну
вдалося перемогти своїх супротивників. ( обговорення питання)
V Узагальнення вивченого матеріалу
Робота за запитаннями
1. Коли було проголошено створення СРСР ?( 30 грудня 1922р)
2. Які існували шляхи об’єднання, який обрали? ( 3, обрали федералістичний)
3. Як був створений СРСР?
VI Підсумки уроку
Встановлення в новоутворених на теренах колишньої Російської імперії державах
радянської влади, перебування при владі в них комуністичних партій, спільне історичне
минуле й існування єдиного економічного комплексу – усе це спонукало радянських
лідерів до об’єднання радянських республік у єдину державу. Після загальних дискусій
про форму об’єднання 30 грудня 1922р. було проголошено створення СРСР.
VII Домашнє завдання 1. Опрацювати параграф 19 ст.202-206, конспект
2. Скласти сенкан до слова СРСР
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ
БУДІВНИЦТВА І ДИЗАЙНУ
Розглянуто та схвалено Затверджую

на засіданні методичної комісії Заступник директора з НР
«Суспільно-гуманітарних дисциплін» __________ А.М.Тумановська
Протокол № _ від _____ 2018 р. 2018 р.
Голова МК _________ М.В. Кубишта
ПАСПОРТ
КОМПЛЕКСНО МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
КАБІНЕТУ № 306 «ІСТОРІЇ ТА ПРАВОЗНАВСТВА»
2018-2019 н.р.
І. НОРМАТИВНО – ПЛАНУЮЧА ДОКУМЕНТАЦІЯ
№ Назва документу Рік затвердження Коли Примітка
(складання). Ким отриманий
затверджений (виготовлений)
1 Робочі навчальні Погоджено 03.09.2018 р.

програми та тематичні методичною
плани з предмета комісією
«Історія України» «Суспільно-
гуманітарних
дисциплін» від
03.09.2018 р. і
затверджено
директором
КВПУБіД
Алексенко Г.В.
2 Робочі навчальні Погоджено 03.09.2018 р.
програми та тематичні методичною
плани з предмета комісією
«Всесвітня історія» «Суспільно-
03.09.2018 р. і
затверджено
директором
КВПУБіД
Алексенко Г.В.
3 Комплект поурочно- Погоджено 03.09.2018 р.
тематичних планів з методичною
предмета «Історія комісією
України» «Суспільно-
03.09.2018 р. і
затверджено заст.
директора з НР
Тумановською А.М.
4 Комплект поурочно- Погоджено 03.09.2018 р.
тематичних планів з методичною
предмета «Всесвітня комісією
історія» «Суспільно-
03.09.2018 р. і
затверджено заст.
директора з НР
Тумановською А.М.
5 Перелік оснащення 30 робочих місць, 1
навчального кабінету робоче місце
викладача
6 Нормативне Дошки, шафи,
оснащення кабінету парти, природне і
штучне освітлення
відповідають
санітарним умовам
7 Тестові завдання до 03.09.2018 р.
Комплект завдань для потемної атестації,
контрольних робіт комплексні зошити
(перевірочних), для контролю знань
тематичного до тематичного
оцінювання оцінювання, картки-
завдання
ІІ. НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА ПО ПРЕДМЕТУ
№ Вид Автор, назва, рік видання Наявна Плановий Відпові- Відмітка
навчальної к-сть термін дальний про
літератури придбання, виконання
розробки
виготовлення
1 Підручники Всесвітня історія: 1939-1998: Навч. посібник 15 Зав. кабінетом
для 11 кл. серед. загальноосвіт. шк. / Авт.-
упоряд.: Я.М. Бердичевський, Т.В.
Ладиченко, І.Я. Щупак. – К., 1999. – 576 с
Даниленко В.В. Історія України. Всесвітня 1 Зав. кабінетом
історія. 1500-1800 рр.: Навчальний посібник.
8 клас. – Київ, 2002. – 132 с.
Даниленко В.В. Історія України.
Всесвітня історія. 1939-1945 рр.: Навчальний 1 Зав. кабінетом
посібник. 11 клас. Частина перша. – Харків,
2002. – 80 с.
Даниленко В.В. Історія України. Всесвітня 1 Зав. кабінетом
історія. 1800-1914 рр.: Навчальний посібник.
9 клас. – Київ: ДП «Видавництво «Учитель»;
Харків: ВКФ «Гриф», 2002. – 112 с.
Кульчицький С.Б. Історія України. 10 клас : 15 Зав. кабінетом
підруч. для загальноосвіт. навч. закл. : рівень
стандарту, академ. рівень /
С. В. Кульчицький, Ю. Г. Лебедєва. – К. :
Генеза, 2010. – 304 с.
Реєнт О. П. Історія України в 10 класі : 1914- 15 Зав. кабінетом
1939 : навч.-метод. посібник для вчителів / О.
П. Реєнт, І. А. Коляда. – К.: Аконіт, 2005. -
454 с.
Турченко Ф.Г. Новітня історія України. 15 Зав. кабінетом
Частина перша. 1917-1945. 10 клас: Підруч.
для серед. загальноосвіт. шк. Вид. 2-е,
виправлене і доповнене. – К.: Генеза, 2000. –
384 с.
Турченко Ф., Панченко П., Тимченко С. 15 Зав. кабінетом
Новітня історія України. Частина друга. 1945-
1998. Підручник для 11 класу / Ф. Турченко,
П. Панченко, С. Тимченко. – К.: Генеза, 2001.
– 384 с.
Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Тимченко 15 Зав. кабінетом
С.М. Новітня історія України (1939-2001):
Підручник для 11-го кл. середн. загальноосв.
навч. закл. – Вид. 4-е, доопрацьоване та
допонене. – К.: Генеза, 2001. – 384 с.
Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія: 15 Зав. кабінетом
підруч. для 10 кл. загальноосв. навч. закладів.
– Запоріжжя: Прем’єр, 2010. – 272 с.
Бураков Ю.В., Кипаренко Г.М., Мовчан С.П. 1 Зав. кабінетом
Всесвітня історія: новітні часи: Підруч. для
11-го кл.серед. загальноосв. навч. закл. – Вид.
4-те, виправл. та доповн. - К.: Генеза, 2005. –
416 с.
Всесвітня історія: 1939-1998: Навч. посібник 15 Зав. кабінетом
для 11 кл. серед. загальноосвіт. шк. / Авт.-
упоряд.: Я.М. Бердичевський, Т.В.
Ладиченко, І.Я. Щупак. – К., 1999. – 576 с.
Щупак І.Я. Всесвітня історія (рівень 16 Зав. кабінетом
стандарту): підручник для 10 класу закладів
загальної середньої освіти/ І.Я. Щупак. – К.:
УОВЦ «Оріон», 2018. – 208с.
Власов В.С. Історія України (рівень 16 Зав. кабінетом
стандарту): підручник для 10 класу закладів
загальної середньої освіти / В.С. Власов, С.В.
Кульчицький. – Київ: Літера ЛТД, 2018. – 256
с.
2 Методична Гісем О.В. Історія України. 10 клас: Розробки 1 Зав. кабінетом
література уроків/ О. В. Гісем, О.О. Мартинюк. – Х.:
для Вид-во «Ранок», 2010. – 304 с.
вчителя
Курилів В.І. Методика викладання історії: Зав. кабінетом
Навч. посібник. – Х., 2008. – 256 с.
Нартов В.В. Історія України. 10 клас: Плани- Зав. кабінетом
конспекти уроків. – Харків, 2004. – 352 с.
Охредько О.Е. Всесвітня історія 10 клас. Зав. кабінетом
Рівень стандарту. – Х.: Вид-во «Ранок», 2010.
– 112 с.
Коляда І. А. Історія України в 11 класі: навч.- 1 Зав. кабінетом
метод. посібник для вчителів / І. А. Коляда,
О. С. Лук’янчук. – К., 2005. – 198 с.
Коляда І. Історія України. 10 клас. 1 Зав. кабінетом
Інноваційні уроки. Книга для вчителя.
Частина ІІ / І.А. Коляда, Н.І. Загребельна,
О.Ю. Кирієнко, О.О. Мартиненко, В.І.
Милько, С.І. Вергун. – Кам’янець-
Подільський: Аксіома, 2014. – 172 с.
Коляда І. Історія України. 10 клас. Книга для 1 Зав. кабінетом
вчителя / І.А. Коляда, О.Ю. Кирієнко, В.І.
Милько. – Кам’янець-Подільський: Аксіома,
2014. – 832 с.
Скидра І.М. Історія України. 10 Клас. Рівень Зав. кабінетом
Стандарту: Уроки нового покоління. – Х.: В-
во «Ранок», 2010. – 128 с.
Воропаєва В.В. Всесвітня історія. Новітній Зав. кабінетом
період (1914-1939). 10 клас: Плани-конспекти
уроків / В.В. Воропаєва, М.В. Татаринов. –
Харків, 2004. – 240 с.
Гісем О.В. Всесвітня історія. 10 клас: Зав. кабінетом
Розробки уроків / О.В. Гісем, О.О. Мартинюк.
– Х., 2007. – 432 с.
Історія України. 10 клас. Рівень стандарту. Зав. кабінетом
Серія «Мій конспект» /Мокрогуз О.П., 2018
р.
Всесвітня історія. 10 клас. Стандартний та Зав. кабінетом
академічний рівнів / Морозова Н.М., 2018 р.
3 Додаткова Гісем О.В. Історія України. Довідник + тести. 1 Зав. кабінетом
література Повний повторювальний курс, підготовка до
зовнішнього незалежного оцінювання . – 4-те
видання, доповнене та перероблене /
Олександр Гісем. - Камянець-Подільський:
ФОР Сисин О.В., 2012. – 612 с.
Гісем О.В. Всесвітня історія: Новітній період Зав. кабінетом
(1914-1939): 10 кл. /
О.В. Гісем, В.М. Даниленко, А.О. Подобєд. – Зав. кабінетом
К., 1999. – 336 с.
Губіна С.Л. Всесвітня історія в таблицях і Зав. кабінетом
схемах. – Харків, 2009. – 112 с.
Замерова Т.Ю. Всесвітня історія у Зав. кабінетом
визначеннях, таблицях і схемах. 10-11 кл. /
Т.Ю. Земерова, І.М. Скирда. – Х.: Веста,
2011. – 128 с.
Коляда І. Історія України. 10 клас: [збірник Зав. кабінетом
документів і матеріалів] / І. Коляда. –
Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2014. – 316
с.
Кульчицький С.В., Мицюк Ю.А., Власов В.С. Зав. кабінетом
Історія України: Довідник для абітурієнтів та
школярів загальноосвітніх навчальних
закладів. – К., 2010. – 528 с.
Панчук І. Історія України: Тестові завдання Зав. кабінетом
для підготовки до зовнішнього оцінювання. /
І. Панчук. – Тернопіль, 2012. – 432 с.
Трубайчук А.Ф. Друга світова війна. / А.Ф. Зав. кабінетом
Трубайчук – К., 2004. – 344 с.
Коляда І. Історія України. 10 клас: книга для Зав. кабінетом
читання / І.А. Коляда, О.Ю. Кирієнко, В.І.
Милько, Н.І. Загребельна. – Кам’янець-
Подільський: Аксіома, 2014. – 292 с.
Заст. директора з НР А.В. Тумановська

Зав. кабінетом А.В. Мегей
Суспільствознавчі дисципліни
У 2018/2019 навчальному році чинними є такі навчальні програми:
для учнів 5 – 9 класів: «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи»,
затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. № 804;
для учнів 11 класів: «Історія України. Всесвітня історія», затверджені наказом
Міністерства від 14.07.2016 р. № 826.
Програми розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України за
покликаннями: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-
programi-5-9-klas-2017.html;
http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.
Учні 10 класів будуть навчатись за новими програмами. Міністерством
рекомендовано для вивчення інтегрований курс «Історія: Україна і світ», а також 2
окремі кури “Історія України” та “Всесвітня історія”.
Для підвищення результативності навчання пропонуємо синхронізувати
вивчення історії України та всесвітньої історії в тих класах, де всесвітня історія та
історія України вивчаються паралельно (7 - 11). Рекомендовану послідовність
вивчення історії України та всесвітньої історії за розділами наведено у програмах.
Проте вчитель може організувати вивчення учнями програмного матеріалу
зазначених курсів як послідовно, так і паралельно. Методичні структури не
уповноважені регламентувати розподіл учителем навчальних годин у межах тем.
У системі шкільної історичної освіти, що склалася за роки незалежності, у
п’ятому класі традиційно викладається пропедевтичний курс історії.
Пропедевтичний характер курсу 5 класу визначає принципи відбору змісту та
стилістичні особливості його викладу відповідно до програми. Його зміст
спрямовано на досягнення загальної мети шкільної історичної освіти: формування
в учнів самоідентичності та почуття власної гідності на основі осмислення
соціального й морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури
України в контексті загального історичного процесу.
Беручи до уваги вікові особливості пізнавальної діяльності дітей 10 – 11
років, в учнів маємо формувати первинні поняття та уявлення про розвиток,
предмет вивчення й суспільну роль історії як науки і як живої пам’яті про життя
людей у минулому. Учні мають також опанувати на початковому рівні (уміти
оперувати) значною кількістю історичних термінів. Зрозуміло, що успішних
результатів у навчанні історії можна досягти за умови опанування учнями вміння й
навичок опрацювання навчального історичного матеріалу, тому саме це є
предметом спеціального відпрацювання на уроках курсу. Передбачається також
ознайомлення дітей з історичними джерелами різних типів – як писемними, так і
речовими, включаючи пам’ятки культури, що формують навколишнє історичне
середовище.
Принципове значення для організації навчання історії в 5 класі мають активні
та інтерактивні методи. Передумовою активного навчання є чергування різних
форм діяльності учнів. Наприклад, працюючи з текстом, учні можуть шукати
відповідь на запитання, добирати коментарі до ілюстрацій, складати план,
порівнювати текст з ілюстраціями та картами, знаходити нові слова та
витлумачувати їх за інструкціями підручника.
Основним методом опрацювання змісту є коментоване читання учнів по черзі
(ланцюжком), що супроводжується постановкою запитань до тексту та відповідями
на них або виділенням у тексті головного (основних думок). Роль учителя –
організувати бесіду навколо питань, що вивчаються в контексті теми чи розділу.
Роботу з підручником можна чергувати з коротким викладом (розповіддю)
вчителя, роботою із зошитом. З огляду на вікові особливості п’ятикласників
розповідь учителя (не більше ніж 5–10 хв.) не повинна бути лекцією, а уроки
жодною мірою не повинні зводитися тільки до читання й переказування тексту
підручника. Немає потреби переповідати той матеріал, що викладений у
підручнику, як і не потрібно ускладнювати виклад додатковою інформацією. Слово
вчителя має бути образним та емоційним, воно повинно апелювати до
особистісного досвіду п’ятикласників.
З-поміж методів навчання заслуговують на увагу ігрові форми. Під час
вивчення курсу може йтися як про створення окремих, епізодичних ігрових
ситуацій, так і про застосування ігрових моделей навчання. Варто ширше
використовувати урок-екскурсію, наприклад, до місцевого музею чи історичної
пам’ятки. Доречними є ігри-подорожі чи ігри-дослідження, які можна
сконцентрувати в часі, обмеживши однією темою або й одним уроком.
Інтегрований курс «Історія: Україна і світ»
Програма інтегрованого курсу «Історія: Україна і світ», що запроваджується в
2018 р. для 10-го класів закладів загальної середньої освіти, спрямована на
формування розумінь і вмінь інтерпретувати історію України як частину світового
культурного, економічного та політичного простору. Змістове наповнення
предмета базується на засадах громадянської спрямованості, людиноцентризму,
україноцентризму, націєтворення, європейськості. Проблематику історії України
(що повинна становити дві третини змістового наповнення) вмонтовано у світовий,
насамперед європейський історичний контекст і водночас показано, як вона цей
контекст творить. Програма акцентує увагу на взаємодії української та світової
історії, а також на складних викликах, які з’являлися перед тогочасними
державами, націями і людьми.
Програма охоплює основні події, явища і процеси, які визначали історію
України і світу в 1914–1945 рр. Це один з найдраматичніших періодів у світовій
історії, адже своєрідним його обрамленням стали дві світові війни. Відповідно до
навчальної програми цей період вивчається за такими розділами: «Перша світова
війна», «Соціальні й національні революції в Європі. Українська революція»,
«Облаштування повоєнного світу: між демократією й авторитаризмом»,
«Тоталітарні режими як виклик людству», «Україна і світ напередодні Другої
світової війни. Початок війни», «Друга світова війна: перебіг і результати».
Рекомендується, аби роботі з цими широкими темами передували (на початку
навчального року) вступні заняття, які сформують в учнів/учениць початкові
уявлення про ключові явища і процеси історичного періоду, дадуть змогу
розпізнати головні тенденції розвитку українського і європейських суспільств у
той час.
Програма орієнтує учасників освітнього процесу на результативну діяльність.
Очікувані результати навчально-пізнавальної роботи описані як завдання,
виконання яких учні повинні продемонструвати (назвати, описати,
охарактеризувати, зробити підбірку, систематизувати тощо). Умовою досягнення
результатів, що пов’язані з осмисленням ключових історичних явищ, оцінкою
діяльності історичних осіб, є дослідницько-пошукова і творча робота. Програма,
зокрема, спонукає школярів до занять біографістикою, творення психологічних
портретів історичних особистостей, а відтак до розуміння сутності історії. До
кожної теми подано орієнтовну тематику практичних занять, навчальних проектів
і/або есе. Проекти й есе можуть виконуватися за вибором як учителя, так і учнів, як
у класі, так і вдома, але з обов’язковим обговоренням результатів на уроці.
Учитель/учителька має оцінити, насамперед, уміння учнів виконувати подібні
завдання, бо переліки фактів завжди будуть неповними, а судження учнів матимуть
різний рівень узагальнення.
Передбачено можливості для вчителя/вчительки самостійно планувати
навчальну роботу з учнями: вибудувати власний алгоритм роботи з
учнями/ученицями, зокрема акцентувати на певних навчальних цілях, змістових
елементах, розширювати коло історичних діячів, змінювати послідовність
вивчення матеріалу в межах розділів, додавати матеріал з історії рідного краю,
доповнювати тематику практичних занять, творчих робіт. Для практичного
заняття, проекту, есе учитель/учителька може обрати іншу тему, розробити
пізнавальні завдання, що ґрунтуються на самостійно підібраній джерельній базі.
Пропоновані учням/ученицям завдання мають бути аналітичними, зорієнтованими
на визначені у відповідному розділі Програми очікувані результати навчально-
пізнавальної діяльності, сприяти освоєнню учнями ключових компетентностей,
формувати розуміння зв’язку між вивченим матеріалом і сучасністю.
У програмі немає розподілу навчальних годин за розділами. У межах загальної
річної кількості годин учитель/учителька самостійно визначає час для роботи над
кожним розділом програми, дбаючи при тому про досягнення учнями/ученицями
повноти завдань, що визначені як очікувані результати учіння. Слід врахувати, що
Програма спрямована на те, щоб учні/учениці могли досягати навчальних цілей на
основі опрацювання менших обсягів інформації (за рахунок внутрішньої й
зовнішньої інтеграції). Плануючи курс, доцільно визначити цілі (очікувані
результати учіння) та виділити навчальний час (у межах уроку, окремими уроками)
на вивчення історії рідного краю.
У програмах з історії України та всесвітньої історії для 10-11 класів передбачено
виконання практичних робіт, навчальних проектів та написання есе. Виконання
рекомендованих видів робіт спрямоване на формування предметних
компетентностей, розвиток творчо-пошукових умінь і навичок. Для досягнення цієї
мети та раціонального використання навчального часу вчитель/вчителька обирає
запропоновані види робіт з розрахунку не більше двох видів робіт під час вивчення
навчального розділу. Водночас, учитель/учителька на власний розсуд можуть
обирати/ змінювати/ корегувати/ доповнювати як назви тем цих видів робіт, так і їх
кількість.
Під час оцінювання есе варто врахувати дотримання структури цього типу
тексту, вміння учня логічно викласти та аргументувати власні думки щодо
запропонованої теми, навівши приклади з кількох джерел. Під час оцінювання
начальних проектів слід звернути увагу на повноту висвітлення та логічність
викладення змісту теми проекту; оформлення результатів дослідження та якість їх
представлення, внеску кожного з учасників проекту.
У 2018-2019 роках відзначатимуться 100 - річчя Української революції:
зокрема ювілей Української Держави гетьмана Павла Скоропадського (УД) та
Директорії УНР під проводом Симона Петлюри. Важливим для освітніх установ є
не протиставляти ці форми українського державного будівництва, а подавати їх як
різні варіанти української державності. Попри недоліки державного будівництва у
цих роках, ззначені державні утворення, що різнилися методами і соціальною
базою підтримки, є рівноважливими формами української державності:
консервативної і соціалістичної. У Державі П. Скоропадського соціальною базою
була землевласницька дідична верства та підприємці, в Директорії УНР – середній
і дрібний земельний власник – селянин, українське робітництво.
УД та Директорія УНР має протиставлятися т.зв соціалістичній УСРР, яка
була маріонетковою (фейковою) державою більшовицької Російської Федерації.
Остання, окупувавши території України встановила колоніального типу режим,
який цілком був залежний від російської \ більшовицької влади з Москви.
Листопад 2018 р. - сторіччя заснування українського держави на західній
Україні. Західно - Українська Народна Республіка заснована була після розвалу
Австро-Угорської монархії у листопаді 1918 року. У січні 1919 р. сталося
об’єднання Східної і Західної України в єдину соборну державу.
У 2018 р. виповнюється 100 років від дня заснування Української академії
наук (УАН). Ця дата має не лише важливе культурне, але й громадсько-політичне
значення. УАН постала за часів гетьманування Павла Скоропадського, але сама
установа стала можливою завдяки багаторічній діяльності видатного історика
Михайла Грушевського, який очоливши Наукове товариство ім. Т.Шевченка,
фактично почав створення національної академії наук. Проміжною стадією було
створення у 1906-1907 роках Українського наукового товариства у Києві (УНТ).
Утворення УАН стало свідченням цивілізаційних прагнень українського народу
стати частиною європейського світу. УАН ставило за мету не лише розвиток
національної науки, але й виховання свідомого українського громадянина.
1918 рік – час постання перших національних вищих навчальних закладів на
Наддніпрянщині: Українського державного університету в Києві і Кам’янці, а
також історико - філологічного факультету майбутнього Полтавського
українського університету.
На межі 1918 - 1919 років постав за наказом головного отаману Директорії
УНР Український національний хор під орудою Олександра Кошиця. Перша
закордонна мандрівка українських співаків була здійснена до країн Європи,
Північної та Південної Америки. Ця подорож ставила за мету пропаганду
культурою ідей української державності. Виконання знаменитого «Щедрику»
Миколи Леонтовича призвело до того, що ця пісня стала однією з
найпопулярніших мелодій світу, широко використовуваною навіть в голівудських
американських фільмах.
Формуючи в учнів історичну свідомість на основі аналізу уроків минулого,
важливо звернути увагу на те, що на українських теренах у ХХ столітті відбулись
трагічні події, які визнані геноцидами: Голодомор українського народу, Голокост,
депортація кримських татар та інших народів Криму.
24 листопада 2018 р. (традиційно – у четверту суботу листопада) в Україні
відзначається День пам’яті жертв Голодоморів та політичних репресій в
Україні .
Відзначаючи 85-і роковини Голодомору 1932 – 1933 рр. – геноциду
українського народу, особливу увагу слід приділити набуттю учнями/ученицями
конкретно-історичних знань та осмисленню обставин виникнення, перебігу та
наслідків сталінської політики творення голоду. Необхідно виокремлювати
соціально-фізіологічне явище «голод» від поняття і явища «Голодомор». Термін і
явище «голод» вказують на кількісне (відсутність наявності їжі протягом певного
терміну) і якісне голодування людського організму (нестача білків, жирів,
вуглеводів, відтак калорій). Голод і Голодомор стосовно 1932 – 1933 рр.
вирізняються. Вони не є тотожні. Голодомор – це не смерть від голоду, а історична
форма застосування терору голодом, тобто штучно організованого голоду в
Україні. Він є геноцидом проти цивільного населення у мирний час. Тому маємо
завжди використовувати визначення «Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні», тобто
вид злочину, роки та місце його скоєння.
Історично та юридично хибним є застосування поняття «український
геноцид», яке у такому лінгвістичному поєднанні вказує на участь українців у його
скоєнні. Правильно писати і говорити – «геноцид українців», « геноцид
українського народу».
Помилковим є розмежування явищ «голод» і «Голодомор» у їх хронологічних
рамках 1932 – 1933 рр. Голодомор не є вищою фазою голоду, а історичним,
меморіальним і юридичним терміном, який відповідає ознакам геноциду. Закон
України від 28 листопада 2006 р. зафіксував хронологічні рамки Голодомору в
Україні, тому вони не підлягають ревізії. Вони набули сталості в історіографії.
Неологізми «загальносоюзний голод», «спільна трагедія радянського народу»
суперечать самому тлумаченню фізіологічного голоду, заперечують Голодомор –
геноцид. Якщо був загальносоюзний голод, то який регіон СРСР став його
епіцентром, адже у першій половині 1932 р. голоду на території РСФРР не було.
Неможливо розділяти Голодомор 1932 – 1933 рр. на «голод у 1932 р.» та
«Голодомор 1933 р.», як це інколи трапляється у підручниках та працях окремих
істориків. Зазначений поділ не відповідає реальним подіям першої половини 1932
р., коли виникли термін «штучний голод», а ним було охоплено більше третини
районів УСРР з виразними ознаками масової смертності, випадками людоїдства.
Неможливо розділяти Голодомор 1932 – 1933 рр. на «голод у 1932 р.» та
«Голодомор 1933 р.», як це інколи трапляється у підручниках та працях окремих
істориків. Зазначений поділ не відповідає реальним подіям першої
половини 1932 р., коли виникли термін «штучний голод», а ним було охоплено
більше третини районів УСРР з виразними ознаками масової смертності,
випадками людоїдства.
Дослідження щодо кількості жертв Голодомору 1932 – 1933 років тривають.
Одні дослідники вважають, що кількість жертв була 3, 9 - 4,5 млн осіб, інші – 7 –
7,7 млн.
Важливим є також поєднання класних та позакласних заходів для активізації
потенціалу педагогіки партнерства, поєднання зусиль вчителів-батьків-дітей для
кращого осмислення й передачі пам’яті про голод-геноцид з погляду виховання
усвідомлення цінності власної держави, демократичних свобод, а також соціальної
активності та відповідальності.
Навчальні заклади у 2018/2019 році можуть долучитися до Всеукраїнського
конкурсу учнівських робіт імені Лідії Коваленко і Володимира Маняка. Його
проводитиме Інститут історії України НАН України у співпраці з Міністерством
освіти і науки України, за підтримки Науково-освітнього консорціуму вивчення
Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського
університету.
29 вересня 2018 р. в Україні відзначатиметься День пам’яті жертв Бабиного
Яру, який став символом Голокосту та інших злочинів нацизму на окупованій
території України та Східної Європи (за два дні 29 та 30 вересня 1941 р. у
Бабиному Ярі, урочищі на північно-західній околиці Києва, розстріляли майже 34
тисячі євреїв. Тут же нацисти розстрілювали ромів, радянських
військовополонених, українських націоналістів та інших «ворогів рейху»).
27 січня 2019 р. в Україні та світі, відповідно до Резолюції Генеральної
асамблеї ООН 2012 року, відзначається Міжнародний день пам’яті жертв
Голокосту (саме в цей день у 1945 р. війська 1-го Українського фронту увійшли до
нацистського табору смерті Аушвіц (у м. Освенцим), який став символом
Голокосту та інших нацистських злочинів).
Вивчення історії Голокосту здійснюється, за рекомендаціями Ради Європи
та інших міжнародних організацій, як складова української, європейської та
світової історії. Це забезпечується на уроках з історії України та всесвітньої історії,
а також у позакласній та позашкільній роботі. Зокрема, Міністерством освіти і
науки України затверджені Програми для факультативних, спеціальних курсів,
курсів за вибором з історії Голокосту.
У рамках реалізації спільного проекту Яд Вашем та Українського інституту
вивчення Голокосту «Ткума» за підтримки Міністерства освіти і науки України
«Вивчення Голокосту для формування атмосфери толерантності» вчителі,
методисти, а також учні закладів загальної середньої освіти можуть брати участь у
всеукраїнських та міжнародних семінарах з історії Голокосту; пересувних
(мобільних) освітньо-музейних виставках; конкурсах творчих робіт «Уроки
війни та Голокосту – уроки толерантності»; міжнародних молодіжних проектах
«Ковчег», «Оливкове дерево» та інших. Додаткова інформація щодо зазначених
заходів міститься на сайті Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума».
Все більшу популярність набувають освітні програми і конкурси, що
реалізуються Міністерством освіти і науки України спільно з Українським
науково-дослідним та освітнім центром вивчення Голодомору.
18 травня 2019 р., як і в попередні роки, вшановуватимуть пам'ять
жертв депортації кримських татар (18 травня 1944 року розпочалася
радянська операція з депортації кримських татар), а також відзначають його
як День боротьби за права кримськотатарського народу.
З метою набуття школярами історичної та інших компетентностей,
відповідно до державних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів, окремою
структурною складовою програми вперше стають спеціальні уроки – практичні
заняття. Практичні заняття з історії відрізняються від практичних та
лабораторних робіт з природничих предметів. Такі заняття в курсі історії мають
подвійну мету: по-перше, вони є способом вивчення нового матеріалу на основі
опрацювання історичних джерел; по-друге, – важливим засобом формування
предметних умінь і навичок учнів. Кожне із пропонованих практичних занять
присвячується певній темі. Урок має описану вище структуру, проте передбачає
переважно самостійну роботу учнів – індивідуальну чи групову – над окремими
питаннями теми із використанням різноманітних джерел знань (підручників, де
вміщені необхідні відповідно до теми історичні джерела різного виду, включаючи
як текстові, так і візуальні, довідкові матеріали, запитання і завдання, Інтернет-
ресурсів, фондів музеїв, місцевих історичних пам’яток, що оглянуті учнями).
Під час практичного заняття вчитель виступає як консультант у процесі
самостійної роботи учнів, надаючи їм необхідну допомогу відповідно до віку та
пізнавальних можливостей. Матеріали до практичних занять та методичні
рекомендації з організації пізнавальної діяльності учнів мають бути подані в
підручниках. Питання порядку проведення практичних занять та оцінювання їхніх
результатів залишається в компетенції вчителя.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З
ІСТОРІЇ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ
При оцінюванні навчальних досягнень з історії враховується:
 рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж
періодів, найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних
суттєвих рис історичних явищ і подій;
 рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою,
розкриття причинно-наслідкових зв'язків між подіями;
 рівень оволодіння практичними вміннями й навичками роботи з історичними
джерелами; обґрунтування власного ставлення учня до історичної події, явища,
діяча.
Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями,
наведеними в таблиці.
Рівні Б Критерії навчальних досягнень учнів
навчальних али
досягнень
1 Учень (учениця) називає одну-дві події, дати,

історичні постаті чи історико-географічні об'єкти
І. Початковий
2 Учень (учениця) називає декілька подій, дат,
історичних постатей або історико-географічних об'єктів;
вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так-ні»;
має загальне уявлення про лічбу часу в історії
3 Учень (учениця) двома-трьома простими реченнями

розповісти про історичну подію чи постать; упізнати її за
описом; співвіднести рік зі століттям, століття - з
тисячоліттям; має загальне уявлення про історичну карту
4 Учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику

частину навчального матеріалу теми, пояснюючи
ІІ. Середній історичні терміни, подані в тексті підручника, називаючи
одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-
географічний об'єкт
5 Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює

основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки
історичних понять, називати основні дати; показувати на
історичній карті основні місця подій
6 Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний

матеріал теми, давати стислу характеристику історичній
постаті, установлювати послідовність подій;
користуватись за допомогою вчителя наочними та
текстовими джерелами історичної інформації
7 Учень (учениця) послідовно й логічно відтворює

навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної
ІІІ. Достатній термінології, характеризує події (причини, наслідки,
значення), виокремлює деякі ознаки явищ і процесів;
«читає» історичні карти з допомогою їх легенди;
використовує історичні документи як джерело знань
8 Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і

використовує знання за аналогією, дає правильне
визначення історичних понять, аналізує описані історичні
факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає
причинно-наслідкові зв'язки між ними, встановлює
синхронність подій у межах теми; дає словесний опис
історичних об'єктів, використовуючи легенду карти
9 Учень (учениця) оперує навчальним матеріалом,

узагальнює окремі факти та формулює нескладні
висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає
порівняльну характеристику історичних явищ,
самостійно встановлює причинно-наслідкові зв'язки;
синхронізує події в межах курсу, аналізує зміст
історичної карти
10 Учень (учениця) використовує набуті знання для

вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння
ІV. Високий історичних процесів; робить аргументовані висновки,
спираючись на широку джерельну базу; рецензує
відповіді учнів; співставляє й систематизує дані
історичних карт; синхронізує події вітчизняної та
всесвітньої історії
11 Учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може

вільно та аргументовано висловлювати власні судження,
співвідносити історичні процеси з періодом на основі
наукової періодизації історії
12 Учень (учениця) системно володіє навчальним

матеріалом; самостійно характеризує історичні явища,
виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити
проблему й визначити шляхи її розв'язання; користується
джерелами інформації, аналізує та узагальнює її

Рівні Бали Критерії оцінювання
навчал
ьних
досягне
нь
І. 1 Учень може усно відтворити один-два світоглядні

Почат поняття окремої теми.
ковий
2 Учень може на рівні “так-ні” усно відтворити кілька
термінів, обрати правильний варіант відповіді із двох
запропонованих.
3 Учень може двома-трьома простими реченнями
передати зміст частини теми, знайти відповідь на
запитання у тексті підручника.
ІІ. 4 Учень може відповісти на окреме запитання з
допомогою вчителя, репродуктивно відтворити
Серед частину навчального матеріалу теми чотирма-
ній шістьма простими реченнями, дати визначення
світоглядних понять.
5 Учень може відтворити основний зміст навчальної
теми, відповідаючи на запитання вчителя; визначає
окремі ознаки людино-світознавчих понять.
6 Учень у цілому самостійно відтворює частину
навчального матеріалу теми, у цілому правильно
вживає світоглядні терміни, самостійно розв’язує
прості завдання; може користуватись з допомогою
вчителя текстами першоджерел, філософськими
словниками тощо.
ІІІ. 7 Учень може самостійно викласти матеріал теми,
Достат застосовуючи необхідну світоглядну термінологію,
ній дати визначення понять, аналізувати зміст
світоглядних текстів за детальним планом, може
підтвердити одним-двома аргументами висловлене
ним оцінювальне судження, знайти необхідну
аргументацію для підтвердження своєї думки.
8 Учень володіє навчальним матеріалом і
використовує знання за аналогією; може зіставляти,
узагальнювати, систематизувати інформацію з
допомогою учителя; складати найпростіші таблиці,
схеми, аналізувати текст першоджерела з допомогою
вчителя.
9 Учень оперує вивченим матеріалом на рівні теми,
розділу, може самостійно його відтворювати,
аналізувати основні положення теми, давати відгук
(рецензію) на відповідь іншого учня; самостійно
розв’язувати світоглядні задачі середнього рівня
складності.
ІV. 10 Учень вільно викладає світоглядні питання,
застосовуючи необхідну термінологію та теоретичну
Висок базу; може використовувати інформацію з
ий додаткової літератури (використання додаткової
літератури не є обов’язковою вимогою), виконувати
з допомогою вчителя завдання вищого рівня;
самостійно складати таблиці, структурно-логічні
схеми з світоглядних проблем.
11 Учень володіє глибокими і міцними знаннями, може
вільно висловлювати власні судження і переконливо
їх аргументувати; самостійно користується
джерелами природознавчих і гуманітарних наук,
міфології, релігії і філософії, усвідомлювати на їх
основі свій життєвий досвід, критично ставитись до
фактів реальної дійсності.
12 Учень ґрунтовно викладає світоглядні проблеми,
висловлює власну позицію і переконливо її
аргументує; самостійно знаходить, оцінює та
використовує наукові, міфологічні, релігійні та
філософські джерела інформації, вміє узагальнити
вивчений матеріал, використовує набуті знання і
вміння в практичній діяльності (участь у дискусіях,
засіданнях круглих столів тощо); може самостійно
перетворювати нові світоглядні положення у власні
погляди на навколишній світ, на своє місце в
пізнанні і перетворенні світу відповідно до власних
потреб і інтересів.

urok №1 11istoriya ukraїni

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

urok №1 11istoriya ukraїni

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Урок № 1.

Тема уроку: Повторення. Вступ до курсу «Історія України (1914–1939 рр.)»

Позиції українських політичних сил

1) Контрнаступальна операція німецько-

(Аврам Руссо + Філіп Кіркоров = прізвище + ім’я = русофіл)

3. Робота з історичним джерелом.

IІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Рівненські волонтери у Першій світовій війні

Ніхто раніш подумати б не міг,

Вклоняємось усім захисникам,

- Які почуття викликав у вас прослуханий вірш?

Вчитель акцентує увагу учнів на схему «Знати-вміти». А також знайомить їх з тим,

2. Центральна Рада обрала український уряд — Генеральний Секретаріат — і

3. Третій універсал проголосив створення Української Народної Республіки (УНР).

4. У жовтні 1917 р. в Росії до влади прийшли більшовики,що прагнули змінити життя

 Перегляд відео-ролика «Акт злуки УНР та ЗУНР»

Формування понять( учні записують визначення понять у зошити)

Українська революція - ряд подій, пов’язаних з національно-визвольною

 Фізкультхвилинка «Україно, ми твоя надія!»(відео)

2. Михайло Грушевський – видатний державний діяч

Вчитель. Сьогодні у мене є помічник – юний дослідник минулого, який допоможе

Виступ учня про М.Грушевського

3. Україна в складі СРСР

Виступ учня про Голодомор

У 1922р. УКРАЇНА ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ СРСР

1922-1991рр.- ПЕРЕБУВАННЯ УСРР У

3 1929р.- РОЗПОЧАЛАСЯ КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

ІІІ група - дослідники

Вчитель: Що ви бачите на ілюстраціях?

Приблизні відповіді учнів: зібрання, представницький орган, збори.

Роздатковий матеріал №1.

Роздатковий матеріал №2.

Мусульманський виконком організував проведення виборів. Згідно зі спеціально

Роздатковий матеріал №4.

2. Проголошення Кримської Народної Республіки

Країни «Антанти» Країни «Троїстого Нейтральні

Робота з візуальним джерелом

«Пси війни». Англійська карикатура.

Держава СІІІЛ Францій Росія Німеччина

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

З листа до матері солдата німецької

З листа до батька солдата французької

На фабриці гранат. Німеччина, 1917 р.

Уявіть, що лист з описом, схожим на джерело, та фотографія потрапили на фронт. Які

Російський письменник К. Чуковський

Із щоденника невідомого учасника

V. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ І ВМІНЬ

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Асамблея (збори представників

Рада Ліги Націй

Чотири постійні члени Чотири тимчасових члени

на чолі з Генеральним Секретарем Ліги Націй

Методика проведення уроку:

Учитель: Вітаю всіх. Предмет нашого вивчення – США. На сьогодні це країна, що є

Під час І світової війни США переживають економічне піднесення.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Основні риси періоду «проспериті»:

Президенти-республіканці дотримувались принципу чистої ринкової економіки, вважали

Скорочення податків на великі

Доба «проспериті» обірвалась водночас – 24 жовтня 1929 р. стався крах на Уол-стріт –

Паніка на Уолл-стріт у «чорний четвер» 24 жовтня 1932 р.