Professional Documents
Culture Documents
urok №1 11istoriya ukraїni
urok №1 11istoriya ukraїni
2. Самостійна робота.
Картка № 1.
Доповніть речення.
1) Легіон УСС виник _____________________________. (6 вересня 1914 р.)
2) Ініціатором створення УСС виступили _________________________. (ГУР)
3) УСС очолив ____________________________. (Михайло Галущинський)
4) Бойовий шлях легіону УСС починається з міста _________. (Мукачеве)
5) УСС вели бої на території _________________________. (Галичини)
6) Останні підрозділи УСС виступили на фронт _____________. (восени 1914 р.)
7) Перший бій УСС відбувся на ______________________. (Ужоцькому перевалі)
8) У березні 1915 р. УСС зайняли позиції на г. _____________. (Маківка)
9) У листопаді 1915 р. УСС очолив _________________. (Григорій Коссак)
10) Найбільшою операцією УСС була битва _____________ (на г. Лисоня)
Картка № 2.
На картосхемі позначте:
лінію фронту станом на початок 1915 р.;
бойовий шлях легіону УСС;
Горлицький прорив;
лінію фронту станом на кінець 1916 р.
Картка № 3.
Розгадайте кросворд.
Додаткова інформація
Політика Російської імперії. Російський уряд, скориставшись уведенням воєнного
стану на територіях, що перебували під контролем російської армії, заборонив газети і
журнали, що виходили українською мовою, закрив усі українські видавництва, заборонив
діяльність «Просвіт» та інших суспільних, культосвітніх українських організацій. Були
репресовані багато активних учасників українського національного руху, у тому числі й
Михайло Грушевський.
На окупованій російськими військами території Західної України в 1914 р. було
створене Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з чорносотенцем графом
Г. Бобринським. Генерал-губернаторство було поділено на чотири губернії - Львівську,
Перемишльську, Тернопільську і Чернівецьку. У жовтні 1914 р. при генерал-
губернаторстві, яке послідовно проводило політику репресій стосовно українців, почав
діяти жандармський відділ, що переслідував українських громадських діячів, закривалися
українські видання. Особливо жорстоких репресій зазнала греко-католицька церква: був
арештований і висланий до Курська, а потім до Суздалі митрополит А. Шептицький. Цю
шовіністичну політику російського самодержавства підтримували лідери
західноукраїнських москвофілів.
Політика Австро-Угорщини. Австро-угорська влада також ввела жорстокий
окупаційний режим на українських землях. У «своїх» українцях вони бачили ворогів
імперії, оскільки вони прагнули до об'єднання з більшою частиною свого народу, який
перебував під владою Росії. За найменшою підозрою в русофільстві українців
арештовували, висилали, a то й піддавали смертній карі. Тисячі людей було заарештовано
і відправлено до спеціальних таборів до Австрії, де їх без суду і слідства роками тримали в
жахливих умовах. Найжорстокішим був режим у таборі Талергоф у Штірії, де лише від
тифу померло більше 1000 чоловік. За далеко не повними даними, 36 тис. цивільних
українців було розстріляно і повішено і стільки ж українських в'язнів загинуло в
австрійських концентраційних таборах.
http://allref.com.ua/uk/skachaty/Ukrayins-ki_zemli_v_1915-1917_rokah?page=1
V. Узагальнення та систематизація знань.
1. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел.
«Наші праві націоналісти в особі графа Бобринського, посівши адміністративні посади
у “П’ємонті українства“, почали переслідувати український національний рух і силоміць
навертати уніатів до православ’я. Тяжке враження справив арешт митрополита А.
Шептицького, який користувався неабияким впливом та авторитетом у краї. Усе сприяло
наростанню ворожості місцевого населення до переможців...» (зі спогадів лідера партії
російських кадетів П. Мілюкова).
2. Підтвердіть фактами або спростуйте слушність наведеного твердження.
«Під час війни в найскладнішому становищі опинилося населення Галичини й
Буковини. З одного боку, його мордували росіяни, намагаючись вибити з нього почуття
національної свідомості й самопошани; з другого – над ним знущались австрійці й мадяри,
звинувачуючи в русофільстві» (сучасний українсько-американський історик Т. Гунчак).
VI. Підсумки уроку.
VII. Інструктаж з домашнього завдання.
1) Опрацювати конспект.
2) Повторити § 3- 4 підручника.
Урок № 5
Тема уроку: Життя на фронті й у тилу
Мета уроку
Після цього уроку учень / учениця має:
знати: зміст понять: «Перша світова війна»;
уміти: характеризувати повсякдення представників різних верств населення
в умовах Першої світової війни.
Орієнтовні теми для навчальних проектів:
«Добровольці і волонтери: від Першої світової до сучасної агресії Росії проти
України».
Орієнтовні теми для практичних занять:
Перша світова як виклик людському виживанню: жінки у війні, діти-сироти,
біженці, військовополонені, скалічені солдати (на основі аналізу текстових і візуальних
джерел).
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Повідомлення теми та мети уроку.
І. Організаційний момент
ІІ. Гра «Брейн – ринг» (клас ділиться на дві команди, право відповіді надається
команді, яка перша натиснула вмикач та лампа засвітилася).
Завдання 1. Історична розминка
1) Скільки років тривала Перша світова війна? (чотири)
2) У якому місті відбувся конфлікт, який привів до війни? (Сараєво)
3) Коли розпочалася Перша світова війна? (1 серпня 1914 р.)
4) Розшифруйте СВУ. (Союз визволення України)
5) До якого військового блоку входила Росія в період Першої світової війни?
(Антанта)
6) Які ще країни входили до Антанти? (Франція, Велика Британія)
7) Назвіть країни, які входили до Троїстого союзу? (Німеччина, Австро-Угорщина,
Італія)
8) Хто стояв на чолі Головної української ради? (К. Левицький)
9) Як розшифровується УСС? (Українські січові стрільці)
10) Які українські території планувала приєднати Австро-Угорщина? (Волинь,
Поділля)
11) Яка українська територія потрібна була Росії? (Буковина, Галичина,
Закарпаття)
12) Яка битва відбулася 10 серпня – 13 вересня 1914 р.? (Галицька)
13) Хто був першим командиром УСС? (М. Галущинський)
14) У складі австрійської чи російської армії воювали Українські січові стрільці?
(австрійської)
15) Хто був російським генерал – губернатором Галичини на початку війни? (граф
О. Бобринський)
16) Коли відбувся Брусиловський прорив? (22 травня – 31 липня 1916 р)
17) Який фронт вів воєнні дії в Україні? (Південно – Західний)
18) В яких боях брали участь «усуси»? (за гори Маківка, Лисоня)
19) Скільки чоловік брало участь у Галицькій битві з обох боків? (1,5 млн.)
20) Розшифруйте ТУП. (Товариство українських поступовців)
21) На чиїй стороні стояло ТУП? (російській)
22) Назвіть лідерів УСДРП. (С. Петлюра, В. Винниченко)
23) Хто з лідерів УСДРП засудив війну та відстоював ідею автономії України? (В.
Винниченко)
24) Яку українську землю називали «Українським П’ємонтом»? (Галичину)
25) Яку країну закликав підтримувати С. Петлюра на початку Першої світової
війни? (Росію)
26) Яка організація була ініціатором створення УСС? (ГУР)
27) Назвіть прізвище митрополита УГКЦ, засланого російською окупаційною
владою. (А. Шептицький)
28) Яка частина України під час Першої світової війни була прифронтовою зоною?
(Наддніпрянська)
29) Назвіть прізвища командирів УСС. (В. Дідушок, А. Варивода, Г. Коссак)
30) Яке місто на думку німецького журналіста П. Рорбаха, було «ключем від
Росії»? (Київ).
Завдання 2. Знайди відповідність(робота на картках, за швидкість – 1 бал)
Команда 1
А) СВУ 1) М.Галущинський; Г. Коссак;
Б) ГУР 2) Д.Донцов; М.Меленевський;
В) УСС 3) К.Левицький; М.Ганкевич;
Команда 2
А) О.Бобринський 1) генерал-губернатор Галичини
Б) О. Брусилов 2) Голова ГУР;
В) К. Левицький; 3) Командуючий російським Південно-Західним
фронтом.
Відповіді: Команда 1. А 2; Б 3; В 1;
Команда 2. А 1; Б 3; В 2;
Завдання 3. Причини і наслідки (необхідно вказати причини та наслідки
наведеного факту, оцінюється 5 балами)
Команда 1
Загальний видобуток вугілля Донбасу в 1917 р. значно зменшився в порівнянні з
мирним 1913 р, хоча кількість робітників збільшилася. (низька кваліфікація багатьох
новоприйнятих робітників).
Команда 2
1916 р. в Україні посівні площі скоротилися на 1 млн. 900 тис. десятин.
(збільшення селянських виступів через продовольчу кризу, погіршення економічного
становища).
Завдання 4. Впізнай особу (пропонується зображення історичного діяча на
мультимедійній дошці, яка команда перша натискає вмикач, та відповідає)
В. Винниченко К.
Левицький
С. Петлюра А.
Шептицький
Г. Коссак Д. Донцов
ІІІ. Підведення підсумків.
(Оголошується команда – переможець, визначаються кращі гравці в команді).
ІV. Домашнє завдання (повторити матеріал теми та підготуватися до уроку
тематичного оцінювання).
Урок № 7
Тема уроку: Українська революція 1917–1921 рр.
Мета: ознайомити учнів з основними подіями Української революції 1917-
1920рр.,пояснити зміст понять «революція», «універсал», «соборність», розкрити внесок
М. Грушевського у розвиток Української держави, розкрити особливості перебування
України у складі СРСР у 20-х роках ХХ ст; удосконалити уміння працювати з різними
історичними джерелами, виступати з повідомленням на історичну тему, складати опорні
схеми; викликати гордість за український народ, який боровся за створення соборної,
незалежної України.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: підручник Власова В.С. «Історія України (Вступ до історії)», карта,
атлас, роздатковий матеріал, відео- фрагменти «Акт злуки УНР та ЗУНР»,
фізкультхвилинка «Україно, ми твоя надія!»
Основні поняття:ЦР,УНР,Українська революція, ЗУНР, Акт злуки, УСРР, СРСР
Основні події: 1917—1920 рр. — Українська революція; березень 1917 р. —
створення Української Центральної Ради; листопад 1917 р. — проголошення створення
Української Народної Республіки (УНР); січень 1918 р. — проголошення незалежності
УНР; 13 листопада 1918 р. — створення ЗУНР; 22 січня 1919 р. — злука ЗУНР і УНР,
1919р.- створення УСРР
Очікувані результати:
учні зможуть застосовувати поняття «революція», «універсал», «соборність»;
розповідати про історичні події на основі тексту підручника; виокремлювати в
тексті головне й другорядне, розв’язувати хронологічні задачі, складати опорну схему
аргументовано висловлювати власну думку.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вчитель перевіряє готовність класу до уроку
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Тестові завдання
1. У якому місті у ХІХ ст. вперше виникає університет:
а) Луцьку, б) Києві, в) Харкові
2. Хто був одним із ініціаторів відкриття університету у Харкові
а) Грушевський , б) Каразін, в) Шевченко
3. В якому році виникає Харківський університет:
а) 1800р., б) 1803р., в) 1805р.
4. Ким був Микола Костомаров:
а) істориком, б) мовознавцем, в) лікарем
5. Хто був першим ректором Київського університету
а) Антонович, б) Грушевський, в) Максимович
6. Хронологічна задача
Скільки часу минуло від заснування Київського університету?(записати
математичний приклад) 2017-1834=183р.
Робота з картою
- Покажіть на карті міста , в яких у ХІХ ст. були засновані університети (Харків,
Київ)
Запитання на повторення + робота з картою
1. Пригадайте, чи мав наш народ на початку ХХ ст. власну державу?
2. Покажіть на карті , до складу яких держав входили українські землі?
3. Як жилося нашому народові у складі Російської та Австро-Угорської імперій?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Країна наша стогне від війни.
Підступно й підло топче землю ворог.
За незалежність віддають життя її сини,
Та ворог хоче стерти все на порох.
1. У березні 1917 р. виснажений війною народ скинув у Росії царську владу, яку
змінив Тимчасовий уряд. У Києві З березня 1917 р. українські партії та громадські
об'єднання утворили свою національну владу — Українську Центральну Раду. Очолив її
відомий учений та історик Михайло Грушевський.
У Києві З березня 1917 р. – УТВОРЕНО УКРАЇНСЬКУ ЦЕНТРАЛЬНУ РАДУ(ЦР), ЯКУ
ОЧОЛИВ М.ГРУШЕВСЬКИЙ
УКРАЇНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА
РЕСПУБЛІКА
1919Р.- В УКРАЇНІ ВСТАНОВЛЕНО
БІЛЬШОВИЦЬКУ ВЛАДУ ТА
УТВОРЕНО УСРР
РОЗПОЧАТО ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЮ –
БУДІВНИЦТВО ВЕЛИКИХ ЗАВОДІВ ТА ФАБРИК
Учитель.
Як розгорталися події далі і чи було якось вирішене це протистояння? На ці запитання ми
спробуємо дати відповідь на сьогоднішньому уроці.
ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
І Універсал Центральної Ради
Учитель.
Боротьба за реалізацію автономістських планів розгорталася стримано. Спираючись на
рішення Українського військового з’їзду, Всеукраїнського національного конгрессу та ін.,
виражаючи революційні настрої та інтереси українського народу, Центральна Рада, як
було вже зазначено, дедалі активніше вимагає визнання і схвалення Тимчасовим урядом
автономії України.
З цією метою в травні 1917 р. до Петрограда виїхала представницька делегація,
очолювана лідерами найвпливовіших українських партій — В. Винниченком, М.
Ковалевським та С. Єфремовим. На цьому етапі основні вимоги Центральної Ради
формулювалися у традиційній для українців формі прохань.
В. Винниченко зазначав: «Тільки десь там собі хоч згадайте, що ви іменно до автономії
України ставитесь «прихильно». Не заводьте її зараз, ми готові скільки там треба ждати
здійснення цього постуляту…»
Традиційний крок викликав традиційну реакцію відмову. Таке рішення Тимчасового
уряду надзвичайно загострило українсько- російські відносини. Виступаючи на
селянському з’їзді, М. Грушевський багатозначно заявив: «Свято революції скінчилося.
Настає грізний час!» Центральна Рада на той час мала лише моральний вплив та
підтримку неорганізованих народних мас.
Поклавши в основу своєї тактичної лінії принцип «Ні бунту, ні покірності», Центральна
Рада знайшла таке рішення: 10 червня 1917 року вона приймає І Універсал, у якому
проголосила автономію України і підкреслила, що «однині самі будемо творити наше
життя».
Робота з документом
З Першого універсалу Української Центральної Ради «До українського народу на
Україні й поза Україною сущого»
«Народе Український!
Народе селян, робітників, трудящого люду! Волею своєю ти поставив нас, Українську
Центральну Раду, на сторожі прав і вольностей Української землі. …Хай Україна буде
вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючись з державою Російською, хай
народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і
лад на Вкраїні дають вибрані вселюдським, рівним, прямим і тайним голосуванням ВСЕН
АРОДНІ УКРАЇНСЬКІ ЗБОРИ (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на
Вкраїні, мають право видавати тільки наші УКРАЇНСЬКІ ЗБОРИ. Ті ж закони, що мають
лад давати на всій Російській державі, повинні видаватися Всеросійськім Парламенті. …
Ми гадали, що Центральне Російське Правительство протягне нам руку в сій роботі, що в
згоді з ним ми, Українська Центральна Рада, зможемо дати лад нашій землі. Але
Тимчасове Російське Правительство одкинуло всі наші домагання, одіпхнуло простягнену
руку українського народу…
І через те ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей Універсал до всього нашого
народу і оповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя.
Ухвалено: Київ, року 1917, місяця червня (іюня) числа 10»
Заповнення таблиці
І Універсал (10 червня 1917 р.)
Відхилення Тимчасовим урядом вимог делегації УЦР на чолі з В.
Причини
Винниченком про надання Україні автономії. Ініціювання II Військовим
проголошення
з’їздом проголошення автономії України без згоди Тимчасового уряду
• Проголошення автономії України.
• УЦР — вищий державний орган влади в Україні до скликання
Всенародних Українських зборів.
• Заклик до населення створювати підпорядковані УЦР органи влади на
місцях.
Основні
• Створення української державної скарбниці за рахунок спеціального
положення
податку з населення.
• Участь представників усіх національностей у державотворчих процесах в
Україні.
• Необхідність розробки закону про землю, за яким право порядкувати
землею належало б виключно народові України
Фактичне перетворення УЦР на законодавчий орган. Створення першого
Результати та українського уряду — Генерального Секретаріату, який складався з восьми
наслідки секретарств (внутрішніх, продовольчих, військових, земельних, судових,
міжнаціональних справ, фінансів, освіти). Голова — В. Винниченко
Завдання
1. Які положення І Універсалу свідчать про автономний статус України?
2. У чому полягало історичне значення І Універсалу?
Учитель.
Одним з перших кроків після проголошення Універсалу стало створення Тимчасового
революційного уряду — Генерального секретаріату на чолі з В. Винниченком.
ІІ Універсал Центральної Ради
Учитель.
Така активна державотворча діяльність викликала занепокоєння у Петрограді. Червневі
масові демонстрації у столиці Росії, поразка на Південно-Західному фронті зумовили
гостру політичну кризу, втрату авторитету та суттєве послаблення офіційної влади. За цих
умов Тимчасовий уряд уже не міг діяти тільки силовими методами, оскільки на захист
Центральної Ради могли стати фронтові українські частини та більшість населення
України. До того ж збройний конфлікт з Центральною Радою міг спричинити розкол у
таборі російської демократії.
Саме тому 28 червня 1917 р. для переговорів до Києва прибуває делегація в складі О.
Керенського, М. Терещенка та І. Церетелі Знайдений компроміс між УЦР та членами
делегації став причиною урядової кризи в Росії. На знак протесту проти найменших
поступок українцям у питанні автономного устрою троє міністрів-кадетів вийшли з
Тимчасового уряду, але угода все ж більшістю голосів була підтримана. Надалі її зміст
став основою II Універсалу Центральної Ради, проголошеного 3 липня 1917 р. У цьому
документі зазначалося, що поповнена представниками національних меншин, які
проживають в українських землях, Центральна Рада перетвориться на єдиний найвищий
орган революційної демократії України. Центральна Рада виділить зі свого складу
відповідальний перед нею орган — Генеральний Секретаріат, який після затвердження
Тимчасовим урядом стане носієм найвищої крайової влади цього уряду в Україні.
Центральна Рада брала зобов’язання зміцнювати новий лад і офіційно виступала «проти
замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного
Зібрання».
Робота з документом
З Другого універсалу Української Центральної Ради
«Громадяни землі Української!
…Временне правительство, стоючи на стороні завойованої народом волі, визнаючи за
кожним народом право на самовизначення і відносячи остаточне встановлення форми
його до Учредительного Зібрання, простягає руку представникам Української демократії
— Центральній Раді — і закликає в згоді з ним творити новее життя України на добро всій
революційній Росії. …Генеральний Секретаріат… буде представлений на затвердження
Временного Правительства на Україні.
Вважаючи, що утворення краєвого органу Временного Правительства на Україні
забезпечує бажане наближення управління краєм до потреби місцевої людності в
можливих до Учредительного Зібрання межах, і визнаючи, що доля всіх народів Росії
міцно зв’язана з загальними здобутками революції, ми рішуче ставимося проти замірів
самовільного здійснення автономії до Всеросійського Учредительного Собранія.
Що стосується комплектування військових частин, то для цього Центральна Рада матиме
своїх представників при кабінеті Військового Міністра, при Генеральнім штабі і
Верховному Головнокомандуючому, які будуть брати участь в справах комплектування
окремих частей виключно українцями, поскільки таке комплектування, по опреділенню
Військового Міністра, буде являтися з технічного боку можливим без порушення
боєздатності армії.
У Києві, 1917 р. липня 3-го дня»
Заповнення таблиці
ІІ Універсал 3 липня 1917 р.
Прибуття до Києва делегації Тимчасового уряду у складі міністрів О.
Причини
Керенського, М. Терещенка та І. Церетелі з метою взяти під власний
проголошення
контроль процеси, що відбувалися в Україні
• Визнання УЦР вищим органом влади в Україні.
• Затвердження Тимчасовим урядом складу Генерального Секретаріату.
• Поповнення УЦР представниками національних меншин.
Основні
• Відмова від самочинного проголошення автономії до Всеросійських
положення
Установчих зборів.
• Формування українських військових частин під контролем російського
командування
Досягнення компромісу між ЦР та Тимчасовим урядом.
Вихід зі складу Тимчасового уряду кадетів на знак протесту проти визнання
Результати та
УЦР.
наслідки
Виступ самостійників, невдоволених відмовою від автономії, на чолі з М.
Міхновським 4–9 (17–22) липня 1917 р. (був придушений військами УЦР)
Завдання
1. Порівняйте положення І та ІІ Універсалів ЦР.
2. У чому полягав відступ ЦР від умов І Універсалу? Назвіть ці положення.
3. Чи можна назвати ІІ Універсал компромісом між ЦР і ТУ? Чому?
Збройний виступ самостійників
Учитель.
Започаткована II Універсалом криза Тимчасового уряду стала прологом загальної
політичної кризи в Росії. За цих обставин спроба більшовиків 3–5 липня розпочати
збройне повстання в Петрограді проти Тимчасового уряду ще більше загострила й
ускладнила ситуацію.
Наростаюча криза та політична невизначеність ситуації підштовхнули до активних дій
самостійників.
4–6 липня у Києві відбувся збройний виступ полку ім. П. Полуботка, який мав на меті
встановити цілковитий контроль над Києвом і примусити Центральну Раду проголосити
самостійність України. Полуботківців готові були підтримати українізовані військові
частини в Одесі, Кременчуці, Чернігові та інших містах. Проте спільними діями збройних
формувань Центральної Ради і Тимчасового уряду цей виступ було придушено.
Завдання
1. Чи мало повстання шанси на успіх?
2. Визначте причини поразки самостійників.
«Тимчасова інструкція для Генерального Секретаріату»
Учитель.
Дотримуючись узятих на себе зобов’язань та домовленостей з представниками
Тимчасового уряду, Центральна Рада приймає до складу Ради і Г енерального
Секретаріату 30 % представників національних меншин, а 16 липня 1917 року приймає
«Статут вищого управління України», в якому визначає обов’язки, права та межі
компетенції Генерального Секретаріату.
Фактично це була основа конституції, що базувалася на принципах автономного
устрою. Проте Тимчасовий уряд не затвердив цього документа, а сам 4 серпня 1917 року
видав «Тимчасову інструкцію для Генерального Секретаріату», яка суттєво обмежувала
права України:
— Генеральний Секретаріат мав стати органом Тимчасового уряду;
— Центральна Рада позбавлялася законодавчих прав;
— до складу Генерального Секретаріату входили не 14, а лише 7 секретарів, до того ж 4
з них мали бути представниками меншин;
— українська територія звужувалась до 5 губерній (Київської, Волинської, Подільської,
Полтавської, Чернігівської).
В. Винниченко назвав «Інструкцію» «миршавим клаптиком паперу», а більшість
Центральної Ради зустріла її з обуренням.
Склалася дивна ситуація: Центральна Рада не мала реальної сили, щоб відкрито
виступити проти «Інструкції», а Тимчасовий уряд був неспроможний реалізувати її
положення на практиці.
V. Узагальнення та систематизація знань
Робота з термінами
Поясніть значення термінів: «революція», «І Універсал», «ІІ Універсал», «автономія»,
«республіка», «федеративна республіка», «унітарна республіка», «Генеральний
Секретаріат», «Тимчасова інструкція для Генерального Секретаріату».
VІ. Домашнє завдання
Роздатковий матеріал 3.
Перше засідання Курултаю було призначене на 24 листопада. Однак більшовицький
переворот у Петрограді змусив кримськотатарських політиків перенести цю подію на
пізніший термін.
Мусульманський виконком різко засудив більшовицький заколот.
«Криваві події, що розігралися у Петрограді, паралізувавши силу чинної влади,
відкривають шлях до анархії та громадянської війни, розмах та згубні наслідки якої
тепер важко уявити». Засідання Курултаю розпочалися
8 грудня о 14-й годині у Залі суду Ханського палацу в Бахчисараї, після здійснення
намазу. Початок роботи кримськотатарського парламенту з Києва привітала своєю
телеграмою Центральна Рада. Головою Курултаю був обраний один із лідерів партії
«Міллі Фірка», письменник Асан Сабрі Айвазов.
Роздатковий матеріал 5.
13 грудня Курултай проголосив Кримську Народну Республіку, що фактично було
відновленням кримськотатарської державності. Це була перша у світі мусульманська
республіка. Навіть Турецька Республіка була проголошена шістьма роками пізніше.
УЦР в грудні 1917 р. визнала Кримську Народну Республіку. Вважалося, що УНР та
Крим і надалі перебуватимуть у межах оновленої демократичної Росії. Саме тому в ІІІ
Універсалі Центральної Ради, проголошеному 20 (7) листопада 1917 року, зазначалося,
що Крим не входить безпосередньо до складу Української Народної Республіки.
14 грудня Курултай затвердив державну символіку Кримської Народної Республіки та
ухвалив «Кримськотатарські основні закони», власне, першу Конституцію Криму. Її 1-ша
стаття проголошувала право кожного народу на національне самовизначення і
самоврядування. Стаття 2-га передбачала реалізацію цього права
кримськотатарським народом шляхом створення парламенту, обраного в ході вільних,
прямих, рівних виборів шляхом таємного голосування.
Конституція також скасувала звання та стани і проголосила рівність усіх громадян
незалежно від їхньої національності або віри та рівноправність жінок і чоловіків. 8
грудня Курултай сформував національний уряд, Директорію у складі 5 директорів (тобто
міністрів) на чолі з Нуманом Челебіджиханом, який також очолив управління юстиції.
Директорію відразу визнала Центральна Рада.
Натомість Директорія засудила агресію радянської Росії проти Української Народної
Республіки. Петроградський Совнарком не визнав ані Кримської Народної Республіки, ані
її Директорії. За його вказівкою кримські більшовики проти ночі 16 грудня захопили
Севастополь. Наприкінці січня 1918 року більшовики захопили увесь Крим, оголосивши -
про розпуск Курултаю. До їхніх рук потрапив муфтій Номан Челебіджихан, його
доправили в севастопольську тюрму. 23 лютого після знущань його розстріляли
«заражені ідеями більшовиків та соціального радикалізму» матроси, а тіло викинули
в море. Так трагічно закінчилося життя лідера кримських татар. На Крим насувалася
доба першого червоного терору.
Робота в групах
Перша група
«Метод опорних слів»
Завдання: виписати ті слова, які ви вважаєте ключовими для кожної частини тексту
роздаткового матеріалу №5.
Орієнтовна відповідь учнів.
Перша частина тексту - Проголошення Кримської Народної Республіки.
Друга частина - Українська Народна Республіка та Крим.
Третя частина – Державні символи, демократична Конституція, Національний уряд.
Четверта частина – Доба першого червоного терору.
Друга група
Метод «Пресс»
Питання: Чи згодні ви з твердженням, що Кримська Народна Республіка була одним із
перших у світі проектів демократичної республіки?
Алгоритм відповіді:
Я вважаю, що (встановити свою думку)…………………..
Тому що (навести докази на підтримку вашої позиції)………………
Я вважаю, що Кримська Народна Республіка була одним із перших у світі проектів
демократичної республіки, тому що……..
ІІІ. РЕФЛЕКСІЯ (5-9 хвилин)
Прийом критичного мислення «Блеф клуб»
Опис технології:
Вчитель називає хибні та істинні твердження. Якщо вчитель називає так званий «блеф»,
учні повинні спинити вчителя, сказавши слово «стоп», та виправити.
Завдання: В 1918 році (1917 році) під час розвалу Російської імперії, коли народи
імперії отримали право виражати свої думки відкрито, кримські татари зробили
відчайдушну спробу реалізувати своє право на самовизначення. У цьому ж році був
проведений перший Курултай кримськотатарського народу – національного зібрання.
Головою Курултаю було обрано Н. Челебіджихана (Асана Сабрі Айвазова). У грудні 1917
року Курултай відновив кримськотатарську державність, створивши чергову (першу) у
світі мусульманську республіку. Українська Народна Республіка не визнала (визнала)
Кримську Народну Республіку. Саме тому в ІІІ Універсалі Центральної Ради зазначалося,
що Крим є складовою УНР (не входить до складу УНР). Курултай так і не зміг затвердити
(затвердив) державну символіку Кримської Народної Республіки, а прийнята Конституція
носила антидемократичний характер (демократичний характер). Сформований
Національний уряд –Директорію очолив Н. Челебіджихан. Втілити в життя рішення,
ухвалені Курултаєм вдалося частково (не вдалося). Протягом січня 1918 року більшовики
захопили Крим і встановили свою владу на півострові. Багато діячів кримськотатарського
національного руху, у тому числі Номан Челебіджихан, стали жертвами більшовицького
терору.
ІV. Підсумок уроку (1 – 2 хвилини)
У 1917 році після першої окупації Криму Росією і розвалу Російської імперії, коли
народи цієї імперії отримали право виражати свої думки відкрито, кримські татари
зробили відчайдушну спробу реалізувати своє право на самовизначення. Так само, як
Українська Народна Республіка, у грудні 1917 – січні 1918 року Крим зазнав збройної
агресії більшовиків, які поставили собі за мету ліквідацію «буржуазних» урядів народів
колишньої Російської імперії. Національне державотворення кримських татар було
перервано більшовицькою окупацією. Традиція скликання загальнонаціональної асамблеї
була відроджена 26 червня 1991 року, коли з ініціативи Організації кримськотатарського
національного руху в Сімферополі було відкрито Другий Курултай.
Остання позачергова сесія Курултаю відбулася 29 березня 2014 року в Бахчисараї.
Подальша діяльність представницьких органів кримських татар в умовах окупації
Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя виявилася
неможливою. 26 квітня російська окупаційна влада визнала Меджліс
кримськотатарського народу екстремістською організацією та заборонила його діяльність
на території Російської Федерації.
V. Домашнє завдання. Написати есе на тему «Вмирають держави, уряди й люди, але
нації продовжують жити та шукають шляхи визволення від гноблення».
Урок № 1.
Тема уроку: Перша світова війна (1914-1916 рр.)
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
показувати на історичній карті країни — учасниці військово-політичних блоків —
Троїстого блоку та Антанти; основні театри воєнних дій та основні битви 1914–1916 рр.;
визначати стратегічні плани противників у Першій світовій війні; пояснювати
причини та привід для розв’язання Першої світової війни.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Повідомлення теми та цілей уроку.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Робота з картою
Опрацювати карту «Європа напередодні Першої світової війни» й заповнити
таблицю.
Робота з поняттями
План Шліффена — це генеральний план ведення війни Німеччиною, розроблений
начальником німецького Генерального штаба Альфредом фон Шліффеном 1905 р., що
передбачав ведення «блискавичної війни» (бліцкригу) проти Франції, а згодом і розгрому
Росії. Зазнав провалу після битви на Марні (вересень 1914 р.)
Бліцкриг (у перекладі «блискавична війна») — це теорія ведення швидкої війни,
розрахованої на капітуляцію противника в найкоротші строки внаслідок раптового нападу
на нього й швидкого просування в глиб країни. Перебіг війни у 1914–1916 роках 1-ша
група.
Події 1914 року.
1. Битва на Марні
…німецькі війська вийшли на р. Марна з метою оточити французів. Тут і сталася перша
битва на Західному театрі воєнних дій, що тривала з 5 до 12 вересня. У ній з обох сторін
взяло участь 1,5 млн вояків. Обопільні втрати сягнули 600 тис. убитими й пораненими.
Результатом битви на Марні став остаточний провал «блискавичної війни» — основи
плану Шліффена. Після цього німецькі війська на Західному фронті зарилися в окопи,
розпочалася позиційна війна. Фронт розтягнувся від протоки Ла-Манш до швейцарського
кордону і наприкінці 1914 р. стабілізувався.
2. Східно-прусська операція
Східно-прусська операція для російських військ виявилася невдалою через неузгоджені
дії 1-ї та 2-ї російських армій. Новий командувач німецьких військ генерал Гінденбург,
використовуючи розгалужену систему залізниць, оточив ударні сили 2-ї російської армії,
розгромив їх і примусив російські війська в середині вересня залишити Східну Пруссію.
Натомість наступ російських армій під командуванням генерала Брусилова в Галичині та
на Буковині виявився вдалим (він тривав з 5 серпня до 13 вересня 1914 р.). Австрійці
утримали лише сильний гарнізон в обложеному росіянами Перемишлі. Вони втратили 400
тис. вояків, у тому числі 100 тис. полоненими; російські війська — 230 тисяч.
Завдання
1) Назвіть основні місця битв на Західному фронті.
2) Чому, на вашу думку, німецькі війська зазнали поразки в битві на Марні?
3) Якими були наслідки цих битв для ворожих сторін?
2-га група. Події 1915 року.
3. Уривок зі спогадів солдата канадського експедиційного корпусу про першу
газову атаку на Іпрі, очевидцем якої він став 22 квітня 1915 року
«…Вдалині ми побачили хмару, що зростала неначе з-під землі. Це була червоно-зелена
хмара, і вона збільшувалася в обсязі у міру просування… Ми не знали, що це таке.
Несподівано в тумані ми, ті, що були в резерві, помітили якісь рухи. Наближаючись до нас
зі швидкістю, як ніби саме Пекло переслідувало їх, бігли чорні війська з Північної
Африки… Людина вмирає від газу в жахливих муках. Вони стали абсолютно чорними, всі
ті, кого я бачив тоді. Чорні, як начищений черевик, очі, губи, нігті, навіть зуби. Із рота йде
піна, як у скаженого собаки, п’ять-шість хвилин судом і потім — «на захід» (термін
Першої світової, що означав смерть).
Запитання
1) Про появу якої новітньої зброї свідчив солдат?
2) Чи збагнули солдати, що відбувалося поблизу Іпру?
3-тя група. Події 1916 року.
4. Зі спогадів очевидців німецької атаки на Верден
«Четверта година ранку 21 лютого 1916 року… із останнім ударом баштового годинника
верденського кафедрального собору... три тисячі триста німецьких снарядів всіх калібрів
почали вивергати свої снаряди на верденську ділянку між річкою Мез і рівниною Воевре.
Сотні знарядь б’ють і б’ють, кілометр за кілометром по окопах, під’їзних шляхах, долинах
і схилах, по голих рівнинах і зарослих горбах, по селах і хуторах, просто по землі, де може
не бути нічого, окрім мурашника або мишачого гнізда, по живому і неживому, вибух за
вибухом, вибух за вибухом в Омоні, Орні, Бомоні, Дамвільєрі, Дуомоні, Вердені… Самих
лише снарядів важкого калібру німецькі батареї випускають по сто п’ятдесят тисяч на
день…»
Запитання
Чому історики назвали цю битву «Верденська м’ясорубка»?
4-та група
5. Битва на річці Сомма
Як відомо, однією з найбільш значущих битв Першої світової вважається битва на річці
Сомма. Розпочалась операція 24 червня 1916 р. з артилерійської підготовки. Першого ж
дня тільки англійці втратили 21 тисячу солдатів убитими і 35 тисяч пораненими.
Подальші спроби розвинути наступ успіху не принесли через запеклий опір німців. …До
середини осені почалися дощі, і низовинна місцевість в районі Сомми перетворилася на
суцільне болото, що ще більше ускладнило наступ. 13 листопада бойові дії на річці Сомма
припинилися через виснаження сторін. При цьому їхні загальні втрати становили 623 907
осіб (за іншими даними близько 800 000), з них убитими й зниклими безвісти 146 431
людина. Середні втрати англійських дивізій сягнули 80 %. Німецькі втрати оцінюють у
465–600 тисяч осіб, зокрема 164 055 осіб — вбитими і зниклими безвісти.
Запитання
1. Де відбулася чергова битва Першої світової війни і між якими країнами?
2. Якими були наслідки цієї битви для обох сторін?
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
Бесіда
1. Назвіть та покажіть на карті місця основних битв 1914–1916 рр.
2. Які технічні винаходи, на вашу думку, найбільше вплинули на перебіг подій Першої
світової війни? Свою думку обґрунтуйте.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Заповнити таблицю «Морські битви Першої світової війни»
Дата Назва моря Країни-учасниці Результат
Урок № 2.
Тема уроку: Перша світова війна (1917-1918 рр.)
Мета:
пояснити, як вплинули на хід війни вступ у неї США і Лютнева революція в Росії;
охарактеризувати розгортання воєнних дій у 1917—1918рр.;
визначити особливості розпаду Австро-Угорщини і революції в Німеччині;
охарактеризувати результати і наслідки Першої світової війни;
пояснити поняття й терміни: «система конвоїв», «бійня генерала Нівеля», «іприт», «14
пунктів», «Комп’єнське перемир’я», анексія, контрибуція;
розвивати вміння учнів аналізувати і узагальнювати історичні події;
виховувати їх у дусі необхідності вирішення міждержавних конфліктів мирним
шляхом, усвідомленості зазіхань на світове панування.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, стінна карта «Перша світова війна», атлас, ілюстративний і
дидактичний матеріал.
Основні дати:
7 квітня — 5 травня 1917р.—«бійня генерала Нівеля;
24 жовтня 1917р.— битва біля с. Капоретто;
8 січня 1918р.—оприлюднення «14 пунктів» президента США В Вільсона;
грудень 1917 р.— початок мирних переговорів між Радянською Росією, Німеччиною
й Австро-Угорщиною у Брест-Литовську;
7 листопада 1918 р.— укладення Комп’єнського перемир'я.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель інформує учнів про завершення вивчення теми «Світ па початку
ХХ ст. Перша світова війна 1914—1918рр. Після цього повідомляє тему і основні завдання
уроку.
ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Бесіда з запитаннями
1. Як відбувалися воєнні дії на фронтах Першої світової війни в 1915 р.?
2. Розкрийте взаємозв'язок між перебігом воєнних дій на різних фронтах у 1915—1916
рр.
3. Якими були підсумки воєнної кампанії 1916р.?
4. Охарактеризуйте розгортання бойових дій на морях у роки війни.
5. Наведіть факти, що свідчать про виснаження воюючих сторін.
6. Якими були основні прояви антивоєнного руху?
7. Прослідкуйте за картою, як розгорталися воєнні дії а 1915—1916 рр.
8. Історик А. Штиль про результати підводної війни у книзі «Розвиток методів операцій
підводних човнів у війні 1914 —1918 рр. пише: «У роки Першої світової війни в Німеччині
побудували 344 підводні човни, з яких 178 було втрачено... Субмарини потопили 5861 судно
(не враховано судна тоннажем менше 100 тонн). Найбільші втрати суден були в 1917р.—
2734... На один загиблий (німецький) підводний човен припадало 33,78 знищених суден
(держав Антанти)».
Які висновки про хід підводної війни можна зробити на підставі на. зелених даних?
Визначте роль і вплив підводної війни на загальний хід Першої світової війни.
ІІІ. АКТУАЛІЗДЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Запитання завдання
1. Якими були ОСОБЛИВОСТІ державного устрою Російської, Австро-Угорської
та Німецької імперії на початку ХХ ст.?
2.Назвіть причини Першої світової війни.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. ВСТУП США У ВІЙНУ
розповідь учителя
США тривалий час утримувалися від вступу у війну, постачаючи зброю, боєприпаси і
продовольство країнам Антанти й одночасно здійснюючи торгівлю через нейтральні країни з
їхніми противниками. Однак інтересам США відповідала перемога Антанти. У роки війни
вони надали державам Антанти та її союзникам кредитів на суму понад 10 млрд. доларів й
турбувалися про повернення цих коштів. Також правлячі кола США, прагнули відігравати
вагому роль у світі, усвідомлювали, що без участі у війні не зможуть претендувати на участь
у розподілі «післявоєнного пирога».
Приводом до вступу у війну для США стало рішення правлячих кіл Німеччини з 1 лютого
1917 р. розгорнути необмежену підводну війну, у якій вони вбачали єдиний шлях до
перемоги. Німецький уряд дозволяв США відправляти до Великої Британії лише одне судно
на тиждень за умови дотримання суворих вимог (визначений маршрут, спеціальний колір
судна тощо). Це викликало обурення американців. З лютого 1917р. президент США В.
Вільсон заявив про розрив дипломатичних стосунків із Німеччиною, а 6 лютого Конгрес
заявив про вступ у війну на боці Антанти. Через рік на Західному фронті вже було 2 млн.
американських солдатів та офіцерів під командуванням генерала Першинга. Вступаючи у
війну, США не стали зв’язувати себе будь-якими союзницькими угодами, розраховуючи
завдяки цьому на мириш переговорах після завершення війни відігравати роль головного
арбітра.
2. ВПЛИВ НА ХІД ВІЙНИ ЛЮТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ В РОСІЇ.
Розповідь вчителя
На початку 1917 р. Росію охопила політична криза, викликана загострення
економічних і соціальних проблем, поразками на фронтах й недовірою до правлячих кіл, які
не квапилися завершити війну. Ускладнення ситуації використовували більшовики, які
вбачали в ній можливість для досягнення своїх цілей. У лютому 1917р антивоєнні й соціальні
виступи в Росії набули значних масштабів й переросли у революцію, у результаті якої було
повалено монархію. На початку березня влада перейшла до Тимчасового уряду, а 1 вересня
Росію проголосили республікою. Однак новий уряд не відмовився від зобов’язань імператора
Миколи ІІ перед союзниками імператора й закликав продовжувати війну до досягнення
перемоги. Це сприяло поширенню в країні незадоволення Тимчасовим урядом.
Плани держав Антанти стосовно воєнної компанії на 1917 р. передбачали одночасний
наступ на всіх європейських фронтах. Лютнева революція зробила неможливим наступ
російських військ. Під впливом революційних подій у Росії хвиля страйків під антивоєнними
гаслами прокотилася Великою Британією, Францією, Італією, Німеччиною та Австро-
Угорщиною. У Великій Британії в 1917 р. відбулося 730 страйків, у яких взяли участь у 3.2
разу більше учасників, ніж у 1916 р. В Італії з травня 1917 р. відбувалися страйки й
демонстрації під гаслами «Мир і хліба!», «Зробимо так, як в Росії!»
У Німеччині у квітні 1917 р. на воєнних заводах Берліна і Лейпцига страйкувало понад 300
тис. осіб. У Франції цілі батальйони і полки відмовлялися виступати на фронт та йти в атаку.
На Східному фронті у квітні-травні 1917 р. розпочалися масові братання німецьких і
російських солдат, почастішали випадки непокори солдатів наказом офіцерів і відмови
стріляти в противника.
Ставлення до Лютневої революції в правлячих колах воюючих держав різнилися. У
Німеччині й Австрії відновилися сподівання на досягнення перемоги у війні.
3. ВОЄННІ Дії в 1917 р.
Колективна робота з підручником
Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал параграфа, визначаючи особливості
воєнних дій у 1917 р. і продовжує роботу з таблицею «Основні воєнні дії та події Першої
світової війни». У учитель систематизує й уточнює результати роботи учнів, використовуючи
наведений нижче матеріал.
Додаткова інформація
Наприкінці 1916р. генеральні штаби держав Антанти домовилися навесні 1917 р. здійснити
одночасний наступ на всіх європейських фронтах із метою звільнення територій своїх і
союзних країн від німецьких військ. Командування Четверного блоку в планах на 1917р.
вирішило дотримуватися оборони. Німеччина великі надії покладала на підводну війну. До
літа 1917 р. кількість суден, переважно британських, загиблих від атак німецьких підводних
човнів, постійно зростала. Однак Антанті вдалося винайти ефектний засіб захисту від німців
— «систему конвоїв».
7 квітня – 5 травня 1917р., під час весняної кампанії на Західному фронті, у районі міста
Реймса за наказом нового французького командувача генерала Р.Ж. Нівеля війська Антанти
атакували противника й провалився й увійшов історію як «бійня генерала Нівеля», за п’ять
тижнів якої лише французи втратили ми 180 тис. загиблих і пораненими.
Ці події викликали обурення у французькій армії, у 16 корпусах відбулися виступи
військових. Для їх заспокоєння Нівеля зняли з посади. Новий командувач генерал (герой
оборони Вердена) жорстокими заходами і деякими покращеннями умов перебування солдатів
на фронті навів лад у військах.
7 липня – 6 листопада 1917 р. британські та французькі війська здійснили велику
наступальну операцію в районі міста Іпра, намагаючись прорвати тут німецький фронт. Ця
операція завершилась незначними результатами, але супроводжувалась великими втратами з
обох сторін. 12 липня, німці намагаючись зупинити наступ противника, уперше застосували
під Іпром нову хімічну зброю – гірничий газ, який за місцем боїв назвали іпритом. У
листопаді – грудні війська Антанти здійснили вдалу наступальну операцію у районі міста
Кембре, яку називали «тріумфом танків». У ході неї 378 британських танків у взаємодії з
піхотою й авіацією завдали удару по сильно укріпленій обороні противника і прорвали її.
Розвинути успіх британці не змогли, але наочно продемонстрували переваги використання
танків під час виступу.
Після весняних поразок французів оснований тягар операцій на Західному фронті в 1917 р.
ліг на британців. Ціною великих втрат вони змогли лише незначно потіснити німців. Втрати
британців становили 380 тис., німців – 240 тис. загиблими і пораненими.
Східному фронті у липні 1917 р. німці» російські війська на львівському напрямку
перейшли в наступ. Однак він завершився провалом і величезними втратами росіян. Німецькі
та айстро-угорські війська перейшли в контрнаступ, остаточно вибили росіян із Галичини, у
Прибалтиці захопили Ригу і встановили контроль над Ризькою затокою. На сході, як і на
заході воювали неохоче. Війна всім набридла, перетворившись на непотрібну й незрозумілу
для більшості бійню.
Восени 1917р. Антанта зазнала болючої поразки на Італійському фронті. 24 жовтня німецькі
й австро-угорські війська після артилерійського удару небаченої сили з використанням
хімічних снарядів
Атакували переважаючі сили італійців поблизу гірського селища Капоретто. Італійська
армія була розбита. Близько 300 тис. італійських вояків опинилися в полоні, а 130 тис.
загинуло. Противник вийшов до найважливіших центрів Італії. Поразка під Капоретто стала
без перебільшення катастрофою для італійської армії, що взагалі не мала жодної справжньої
перемоги за роки війни. Лише термінове переміщення на Італійський фронт 12 британських і
французьких дивізій врятувало Італію від поразки.
У листопаді 1917 р. голови урядів Великої Британії. Франції. Італії та США утворили Вищу
воєнну раду «для забезпечення найкращої координації на західноєвропейському воєнному
театрі».
Тим часом Росія, де в результаті перевороту 7 листопада 1917 р. до влади прийшли
більшовики, стрімко міняла курс. Декретом про мир більшовики звернулися із закликом до
всіх воюючих держав укласти мир без анексій і контрибуцій і 15 грудня домовилися з
Німеччиною й Австро-Угорщиною про перемир’я на Східному фронті. Раніше про перемир’я
з австро-німецькими командуванням також домовилася Румунія.
Робота з термінами і поняттями
Анексія — насильницьке приєднання, захоплення, утримання однією державою території
або частини території іншої держави.
Контрибуція - плата, що накладається на переможену державу па користь держави-
переможниці, а також примусовий збір, який здійснюється населенням окупованої
місцевості, переможцями матеріальних, цінностей з населення окупованої ними місцевості.
4. ВОЄННІ ДІЇ У 1918 р.
Розповідь учителя
Останній рік війни розпочався важливою політичною подією, 8 січня президент США
В. Вільсон, виступив в Конгресі, оприлюднив так звані «14 пунктів», де висловив своє
бачення передбачали: 1) відкриті мирні договори; 2) свободу судноплавства; 3)встановлення
гарантій для забезпечення скорочення озброєнь;5) справедливе врегулювання колоніальних
питань; 6) визволення відносин у післявоєнному СВ1Т
7) визволення і відновлення Бельгії; 8)повернення Франції Ельзасу й Лотарингії, звільнення
окупованих районів районів Франції; 9) уточнення кордонів Італії згідно з національними
ознаками; 10) надання автономії народам Австро-Угорщини; 11)визволення від німецької
окупації Румунії, Сербії та Чорногорії, надання Сербії виходу до моря; 12) самостійне
існування турецьких та автономію інонаціональних частин Османської імперії; 13)
відновлення Польської держави; 14) утворення Ліги Націй. Поява цього документа мала
значний вплив на громадськість воюючих країн і ситуацію на фронтах.
На початку 1918 р. на Західному фронті німецьке командування прагнуло завдати поразки
британцям і французам до прибуття у Францію американських військ. При цьому важливе
значення для нього мала ситуація на сході. У Брест Литовську з грудня 1917 р. між
Німеччиною і радянською Росією відбувалися переговори про мир. У них також брала участь
делегація Української Народної Республіки (УНР). 9 лютого УНР підписала угоду про мир з
державами Четверного союзу та домовилася з Німеччиною та Австро-Угорщиною про
збройну допомогу для звільнення від радянських військ. Натомість радянська сторона на
категоричну вимогу делегації Четвертного союзу підписати договір відповіла відмовою й
залишила Брест-Литовськ.
18 лютого 1918р. війська держав Четверного союзу розпочали загальний наступ по всьому
Східному фронту від Балтійського до Чорного моря. На території України вони діяли як
союзники УНР у боротьбі проти більшовиків. Наступ припинився, лише коли Росія прийняла
продиктовані умови й 3 березня підписала Брестський мирний договір. За ним радянська
Росія втратила близько 800 тис. км. території, яка раніше належала Російській імперії.
Брестський мир дозволив німецькому командуванню перекинути значну частину військ зі
Східного на Західний фронт. 21 березня тут розпочалися
німецькі атаки. До початку червня німці здійснили три наступальні операції під спільною
назвою «Битва Кейзера» або операція «Мішель» (Міхаль) ».
Вони домоглися значних тактичних успіхів, захопили багато полонених, трофеїв і
просунулися вперед. Застосувавши нову тактику прориву оборони противника штурмовими
групами, озброєними мінометами, легкими кулеметами і гранатами, у червні 1918р. німецькі
війська перейшли річку Марну й наблизилися до Парижа. 15 липня 1918 р. розпочалася битва
на Марні, широкорозрекламована офіційною німецькою пропагандою як «битва за мир».
Однак напередодні наступу німецькому командуванню не вдалося забезпечити ані чисельної
переваги, а ні раптовості операції.
«Друга Марна» стала місцем, де вирішувалася доля Західного фронту, які в 1914 р. Знову
виникла загроза захоплення столиці Франції, яку німці обстріляли з далекобійних гармат
(«Велика Берта») й бомбардували авіацією. Проте варварський обстріл Парижа не мав
великого воєнного значення. Резерв Німеччини швидко вичерпалися, і наступ зупинили.
Німецьке командування не змогло досягти головної мети і розбити британсько-французькі
війська до прибуття американських військ.
18 липня за наказом французького генерала Ф.Фоша, головнокомандувача союзних військ,
британці й французи перейшли контрнаступ й німців, від Марни. Перемога союзників
задала болючого удару німецькій армії й дозволила їй остаточно перебрати стратегічну
ініціативу. При цьому становище Антанти покращували американські війська, що
безперервно прибували на фронт. 8 серпня союзники неочікувано для німецького ко-
мандування перейшли в наступ поблизу міста Ам’єн. Німецькі позиції були знищені
артилерійським обстрілом і наступною атакою британських танків. За один день було
ліквідовано 16 дивізій німців. Німецький генерал Людендорф визнав, що «8 серпня є самим
чорним днем німецької армії в історії світової війни». У серпні-вересні армії Антанти
продовжували безперервний наступ на різних ділянках Західного фронту, витісняючи
німецькі війська з Франції та Бельгії.
Постать в історії
Фельдмаршал Фердинанд Фош (1851 — 1929) у роки Першої світової війни уславився як
один із найталановитіших полководців. Він був прибічником ведення наступальних дій і
стверджував, що «наступ — це закон війни. Великим полководцем стає той, хто може
надихнути людей своєю ідеєю».
Від початку війни Фош перебував у діючій армії. Спочатку командував корпусом, а пізніше
— однією з французьких армій. Саме його армія зупинила німецький наступ на Марні в 1914
р. Проте його наступальна тактика спричиняла значні втрати, і після битви на Соммі Фоша
перевели на менш відповідальну посаду керівника центру воєнних досліджень. Але вже в
1917р. він став начальником генерального штабу Франції, а з 1918р.— верховним
головнокомандувачем військ Антанти. Саме під його командуванням союзники перемогли у
війні. Фош негативно поставився до Версальського договору з переможеною Німеччиною,
сказавши, що це «лише перемир’я на двадцять років». Його оцінка виявилася пророчою.
Визнанням заслуг Фоша стало надання йому британцями в 1919р. і поляками в 1923р.
почесного звання фельдмаршала своїх збройних сил. Його поховано в Парижі в Будинку
інвалідів поряд із видатними французькими полководцями Наполеоном і Туренном.
5. ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ.
Розповідь учителя
Швидко погіршувалася ситуація у державах — союзницях Німеччини.
У вересні 1918р. спалахнуло повстання в болгарській армії. Після того як повстанці рушили
на столицю країни, 29 вересня уряд у Салоніках підписав і без заперечень прийняв умови
запропонованого Антантою перемир’я. ЗО жовтня про свою капітуляцію заявила Османська
імперія.
В Австро-Угорщині загострення внутрішніх суперечностей призвело до її розпаду як
держави. Чехія і Словаччина утворили незалежну Чехословацьку республіку. На початку
листопада від Австрії відокремилася Угорщина, було проголошено республіку в Австрії. У
Галичині виникла Західноукраїнська Народна Республіка. З листопада командування австро-
угорської армії капітулювало й підписало перемир’я з Антантою.
Того самого дня в Німеччині спалахнула революція. Країну проголосили республікою.
Позбавлений престолу імператор Вільгельм II утік до Голландії Уряд Німецької республіки
сформував делегацію, яка 7 листопада прибула на залізничну станцію Ретонд у
Комп’єнському лісі для переговорів про перемир’я. Союзники в ультимативній формі
оголосили умови перемир’я, заснована на « 14 пунктах» В. Вільсона. Відповідно до них німці
негайно залишали всі окуповані території на заході, а на територіях колишньої Райської
імперії (Україна та Прибалтика) тимчасово залишалися, щоб запобігти встановленню над
ними контролю більшовиків. Термін перемир’я становив 36 діб.
Робота з документом
З угоди про перемир’я між союзниками та Німеччиною, укладеної в Комп’єнському лісі 11
листопада 1918 р.
Стаття 1. Припинення воєнних дій на суходолі та в повітрі протягом 6 годин після
підписання перемир’я.
Стаття 2. Негайна евакуація зайнятих країн: Бельгії, Франції, Люксембургу, так само як і
Ельзас-Лотарингії, яка мала бути здійснена протягом 15 днів...
Стаття 4. Поступка німецькою армією наступним військовим матеріалом:
5 тис. гармат, 25 тис. кулеметів, 3 тис. мінометів і 1700 аеропланів...
Стаття 5. Евакуація німецькими арміями місцевостей на лівому березі Рейну. Місцевості на
лівому березі Рейну будуть управлятися місцевою владою, але під контролем окупаційних
військ союзників та Сполучених Штатів...
Стаття 12. Усі німецькі війська, які зараз перебувають на територіях, щодо війни були
частиною Австро-Угорщини, Румунії й Туреччини, повинні негайно повернутися до
Німеччини. Усі німецькі війська, що тепер перебувають на територіях, з яких складалася до
війни Росія, так само повинні повернутися в межі Німеччини... тільки-но союзники визнають,
що для цього настав момент, узявши до уваги внутрішнє становище цих територій...
Стаття 22. Здача союзникам і Сполученим Штатам усіх існуючих підводних човнів з їхнім
озброєнням і спорядженням у портах, вказаних союзниками та Сполучеиими Штатами...
Стаття 23. Надводні німецькі військові судна... будуть негайно роззброєні,п потім
інтерновані
Стаття 29. Евакуація Німеччиною всіх портів Чорного моря і передача союзникам і
Сполученими Штатами всіх російських військових суден, захоплених німцями на Чорному
морі...
Запитання до документа
1. Які вимоги до Німеччини висувалися в угоді про перемир’я?
2. Якою є ваша точка зору стосовно доцільності й справедливості умов Комп’єнського
перемир’я? Поясніть свою думку.
1 листопада німецька делегація підписала висунуті Антантою умови перемир’я. Перша
світова війна, яка тривала два роки, три місяці й 10 днів, завершилася поразкою Німеччини та
її союзників.
6. НАСЛІДКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ.
Колективна робота з підручником
Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал параграфа, визначаючи основні
наслідки Першої світової війни. Учитель систематизує й уточнює результати роботи учнів,
використовуючи наведений нижче матеріал і таблиці.
Додаткова інформація
Перша світова війна спричинила серйозні політичні й територіальні зміни в багатьох
регіонах світу, і зокрема Європи. Її закінчення вже не могло повернути світ у довоєнний стан.
Війна установила нове співвідношення сил на міжнародній арені. Революція в Росії на
певний час вивела її з числа провідних держав. Позиції Великої Британії та Франції
послабилися внаслідок зростання впливу СШЛ і Японії. Німеччина, Австро-Угорщина,
Болгарія і Туреччина, які належали до Четверного союзу та зазнали поразки у війні,
залишили групу країн, які визначали світову політику. Зникли чотири імперії — Німецька,
Російська, Австро-Угорська та Османська. На території Європи утворилися і відстояли свою
незалежність нові держави — Польща, Чехословаччина, Королівство сербів, хорватів і
словенців, Австрія, Угорщина, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія. Це докорінно змінило
ситуацію в Європі. Однак порушення етнічного принципу при визначенні кордонів нових
держав і амбіції їхніх лідерів стали передумовою виникнення багатьох конфліктів і
суперечок. Значно змінилися кордони європейських держав: приблизно на 70% сучасні
міждержавні кордони в Європі сформувалися внаслідок Першої світової війни.
Війна мала значний вплив на економіку воюючих держав. Особливо руйнівними були ‘її
наслідки для промисловості, сільського господарства й транспортної мережі територій, на
яких відбувалися бойові дії. Так, з економічного потенціалу, що існував напередодні війни,
через війну Росія втратила 60%, Австро-Угорщина — 41 %, Німеччина — 33%, Франція — 31
%, Велика Британія — 15%. Лише Японія та СІЛА примножили свої багатства, оскільки не
брали активної участі у війні, а їхні території не були ареною бойових дій. Водночас війна
сприяла прискоренню технічного прогресу, завершенню індустріалізації, появі нових форм
організації й управління виробництвом. Значно посилилося Державне регулювання
виробництва.
Воєнні витрати основних держав — учасниць Першої світової війни, млрд.. дол.
Завдання 2.
Опрацюйте історичні джерела.
Якими були настрої солдатів армій різних країн на початковому етапі війни?
Сформулюйте одним-двома словами.
Чим, на вашу думку, зумовлене таке ставлення військових до війни, адже кожен солдат
знав, що міг загинути?
Чи пов’язані настрої солдатів на початку війни з поглядами політиків на неї?
Обґрунтуйте свою відповідь.
Зі свідчень рядового австро-угорської армії,
що потрапив у полон (2 грудня 1914 р.)
У казки про руську жорстокість мало хто вірить, бо у дійсності вона практично ніде не
підтвердилась, а особисто з полоненими кубанські козаки, які мене захопили, поводились
добре: нагодували та, дізнавшись, що я хворий, наказали господарю тієї хати, де я
знаходився, запрягти коня й на возі довезти до руського шпиталю.
Завдання 3.
З книги «С.Панхерст. Домашній фронт»
У липні (1916 р.) до мене звернулися жінки, що працювали на авіаційних підприємствах
у Лондоні.
Вони покривали крила літаків маскувальною фарбою за 15 шилінгів у неділю, працюючи
з восьмої ранку до о пів на сьому вечора. Їх часто просили працювати і до 8 вечора, а
платили за цю зверхню працю, як за щоденну... За їхніми словами, постійно по шість або й
більше з 300ти жінок, що працювали на фарбуванні, були вимушені виходити з цеху і
відлежуватись на камінні по півгодини чи й більше, ніж вони могли повернутися на свої
робочі місця.
Завдання 4.
Розгляньте фоторяд. Про які нові професії та сфери діяльності жінок у суспільстві можна
дізнатися з цих фотографій? Як і чому війна змінила роль жінки в суспільстві? Ознайомте
зі своїми міркуваннями (у вигляді газетної статті).
Завдання 5.
На основі документів простежте зміни у
повсякденному житті європейців у роки війни. Чим вони були
викликані? Як вплинули ці зміни на настрої цивільного населення у той час?
Німецька
Сербський
листівка:
хлопчик
«Біжи
у на
військовому вбранні
ворога!»
Метод «Мікрофон»
Учні по черзі висловлюють думки з приводу допустимості масового знищення мирних
жителів під час воєнних конфліктів, наводять аналогічні приклади із сьогодення.
Секретаріат
VII.
ПІДСУМКИ УРОКУ
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф підручника та конспект
Скласти таблицю «Договори з союзниками Німеччини» за зразком:
Дата Договір З якою країною Територіальні втрати
Сен-Жерменський
Нейїський
Тріанонський
Севрський
Урок № 6
Тема уроку: Вашингтонська мирна конференція та нестабільність міжнародних
відносин
Мета:
Сформувати в учнів уявлення про міжнародну політику 1920-их рр..;
розкрити процес перегляду Версальсько-Вашингтонської системи та системи
виплати репарацій;
пояснити значення пакту Бріана-Келлога як першої спроби створення системи
колективної безпеки;
продовжувати розвивати навички аналізу історичних джерел (документи та
візуальні джерела);
на основі карти пояснювати причинно-наслідкові та інші зв’язки між подіями та
явищами;
виховувати в учнів демократичні цінності.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Історичний диктант
1. Коли і з якою метою було скликано Паризьку мирну конференцію?
2. Які країни не були запрошені до участі в ній?
3. Хто був ініціатором створення Ліги Націй?
4. Які країни відіграли ключову роль на конференції?
5. Коли був підписаний Версальський мирний договір?
6. Якими територіями Німеччина поступилась на користь Франції і Польщі?
7. Якими міжнародними договорами регулювались території західноукраїнських
земель?
8. Які країни утворилися після розпаду Австро-Угорської імперії?
9. Які імперії припинили своє існування по завершенню І світової війни?
10. Яким міжнародним договором визнавався суверенітет Китаю?
11. Який документ ліг в основу Версальсько-Вашингтонської системи? Хто був його
автором?
12. Які питання вирішувала Мандатна комісія?
Вправа «Закінчи речення»
1. Підсумком Паризької та Вашингтонської конференцій встановилось нове
співвідношення сил у світі, здатне призвести до …
2. Німеччина, що втратила деякі зі своїх володінь і змушена була сплачувати велику
контрибуцію, могла …
3. Версальсько-Вашингтонська система не могла вирішити усі спірні питання
міжнародних відносин, тому що…
4. Спробу організувати конференцію на Принцових островах можна розцінювати
як…
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Новий світовий правопорядок не розв’язав заплутаного клубка міжнародних проблем,
що постали після завершення Першої світової війни, тому в нього були як палкі
прихильники, так і послідовні критики. Узгодити позиції і прийняти виважені рішення в
інтересах усіх країн були покликані міжнародні конференції, що відбулися в першій
половині 1920-х років.
Дидактична гра «Пароль»
Кожен учень по черзі має назвати поняття з попередньої теми, що буде своєрідним
паролем переходу до іншої теми.
ІV. ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ ТА ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
1. характеризувати значення реалізації планів Дауеса і Юнга для Європи і США;
2. пояснювати механізм розв’язання проблеми репарацій та її значення для
досягнення стабільності у світі;
3. використовувати історичну карту для визначення кордонів нових незалежних
держав Європи;
4. узагальнювати значення повоєнного врегулювання міжнародного становища;
5. порівнювати зовнішньополітичну діяльність провідних країн світу та
висловлювати власну думку щодо ролі міжнародних організацій в житті окремої країни;
6. хронологічно співвідносити події та явища теми.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Постановка проблемного питання
Чому Версальсько-Вашингтонська система зазнала коригування у 1920-х рр.?
План вивчення теми
1. Перегляд Версальсько-Вашингтонської системи договорів.
2. Врегулювання виплати репарацій Німеччиною (Плани Дауеса і Юнга).
3. Значення пакту Бріана-Келлога як першої спроби створення системи колективної
безпеки.
Пояснення вчителя
Версальсько-Вашингтонська система мала в собі великі суперечності, нехтування
інтересів багатьох держав. Країни-переможниці Антанти підписали мирні договори і
тепер пред’являли жорсткі вимоги уже до інших держав, які вже повалили режими, винні
у розв’язанні світового побоїща (Німеччина, Австрія та інші). А на молоді демократії
покладалася провина за їхніх монархічних попередників.
Умови миру були несправедливими. Розміри репарацій набагато перевищували
можливості переможених країн. Населення відчувало національне приниження, що
створювало ґрунт для крайнощів націоналізму.
Представники нової Радянської Росії не були запрошені на конференції ні до Парижа, ні
до Вашингтона. Більшовики захопили владу в найбільшій у світі країні і нарощували свою
міць. Російські комуністи негативно оцінювали новостворену Версальську систему
міжнародних відносин.
Робота зі схемою
Робота в групах
1-ша група
Генуезька конференція 1922 р.
Для розв’язання економічних і фінансових питань у повоєнному світі було скликано
міжнародну конференцію в Генуї (Італія), яка тривала з 10 квітня по 19 травня 1922 р. і в
якій брали участь представники 29 держав. Офіційною метою конференції був пошук
засобів «економічного відродження Центральної та Східної Європи». Але на її засіданнях
переважало «російське питання». Західні країни домагалися, щоб радянська Росія визнала
усі борги царського і Тимчасового урядів, повернула підприємства, що були
націоналізовані, або відшкодувала їхню вартість, ліквідувала монополію зовнішньої
торгівлі.
Радянський уряд погоджувався сплатити колишні борги Росії, якщо західні країни
візьмуть на себе зобов’язання відшкодувати збитки від іноземної інтервенції, а також
нададуть економічну допомогу, вигідні кредити й підпишуть торговельні угоди. Зазначена
сума збитків від інтервенції (39 млрд золотих карбованців) значно перевищувала борги
царської Росії й Тимчасового уряду (18 496 млн). Така пропозиція не влаштовувала західні
країни, і конференція припинила свою діяльність. Питання врегулювання взаємних
фінансово-економічних претензій, а також питання про роззброєння, поставлені
радянською делегацією не були розв’язані.
Запитання
1. Де і коли відбулась чергова післявоєнна конференція з проблем врегулювання
економічних та фінансових питань?
2. Якими насправді були цілі конференції?
3. Чим завершилася робота конференції?
2-га група
Витяг з Рапалльської угоди між
Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою та Німеччиною
Стаття 1. Обидва уряди згодні, що суперечності між: Німеччиною та Російською
Радянською Республікою у питаннях, які виникли за час перебування цих держав у стані
війни, регулюються на таких підставах:
а) німецька держава і РРФСР відмовляться від відшкодування їхніх воєнних витрат…
збитків, завданих їм та їхнім громадянам у районах воєнних дій внаслідок заходів,
включно з ужитими на території супротивної сторони реквізиціями…;
в) Німеччина та Росія відмовляються від відшкодування їхніх витрат на
військовополонених.
Стаття 3. Дипломатичні та консульські відносини між Німеччиною та РРФСР негайно
відновлюються…
Стаття 5. Обидва уряди будуть у доброзичливому дусі іти назустріч господарським
потребам обох країн…
Запитання
1. На яких умовах було підписано Рапалльську угоду?
2. Яке значення мала угода для РРФСР та Німеччини?
3-тя група
Гаазька, Лозаннська та Локарнська конференції
Гаазьку конференцію було скликано за рішенням Генуезької конференції 1922 р. Це була
фінансово-економічна конференція, у роботі якої брали участь представники ділових кіл,
«зацікавлених у російських справах». На конференції обговорювали питання про
націоналізацію іноземної власності, яку здійснили більшовики в Росії, а також про борги
царського й Тимчасового урядів і про можливе надання кредитів радянській Росії.
Представники західних держав наполягали на відшкодуванні збитків, що їх зазнали
власники-іноземці в Росії.
Радянський уряд запропонував перелік підприємств багатьох галузей економіки, що
могли бути передані в оренду, концесію або спільне управління іноземним підприємцям.
Проте цю пропозицію не було прийнято. Захід сподівався хоча б на часткове повернення
боргів з боку Радянської Росії. Конференція закінчилася, так і не ухваливши рішення.
Інша міжнародна конференція того часу відкрилась у швейцарському м. Лозанна 20
листопада 1922 р. і тривала з перервою аж до 24 липня 1923 р. У роботі конференції брали
участь Велика Британія, Франція, Італія, Японія, Греція, Румунія, Югославія, Туреччина і
США (як спостерігач). Крім того, для розгляду питання про режим чорноморських проток
на конференцію запросили російсько-українсько-грузинську делегацію та делегацію
Болгарії. Ще одним важливим питанням, що розглядали на конференції, було підписання
мирного договору з Туреччиною.
Позиція радянської делегації щодо статусу чорноморських проток різко відрізнялася від
позиції західних держав. …Пропозицію радянської делегації було відхилено… і прийнято
конвенцію, що базувалася на англійських пропозиціях. Вона зводилася до вимоги про
вільне проходження протоками військових суден під будь-яким прапором як у мирний,
так і у воєнний час, якщо Туреччина залишається нейтральною, а якщо вона бере участь у
війні, то мав залишатися вільний прохід лише для суден нейтральних країн. Прийняття
цієї конвенції порушувало життєві інтереси чорноморських країн, у тому числі й
Туреччини.
…1925 року загострилися німецько-французькі суперечності. Для вирішення цих та
інших проблем було скликано Локарнську конференцію (5–16 жовтня 1925 р.), у якій
взяли участь представники Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Бельгії, Польщі
та Чехословаччини.
Локарнська конференція уклала Рейнський гарантійний пакт, підписаний 1 грудня 1925
р. у Лондоні, що забезпечував недоторканність кордонів між Францією, Бельгією та
Німеччиною. Франція та Бельгія зобов’язалися не розпочинати війни. Велика Британія та
Італія виступали як головні гаранти Рейнського пакту. Проте гарантії не поширювалися на
кордони Німеччини з Чехословаччиною та Польщею…
Запитання
1. Якою була мета кожної з конференцій, що відбулися протягом 1922–1925 рр.?
2. Які рішення було прийнято внаслідок кожної з конференцій?
Робота з поняттями
Анексія — насильницьке приєднання, загарбання однією державою території іншої
держави (або народу) з порушенням міжнародного права.
Мандатні території — назва колишніх колоніальних володінь Німеччини та
Османської імперії, які були передані Лігою Націй під управління країнам-переможницям
на підставі мандату.
Пацифізм — антивоєнний рух, який виник ще наприкінці ХІХ ст. в окремих країнах і
набув міжнародного масштабу після Першої світової війни.
Репарації — відшкодування переможеною у війні державою матеріальних збитків у
грошовій або іншій формі державі-переможниці.
Статус-кво — в міжнародному праві положення, які існують на певний момент.
Робота з таблицею
План Дауеса План Юнга
план економічного
оздоровлення Німеччини
Мета забезпечити сплату Головна ідея плану полягала в
Німеччиною репарацій через зменшенні загального розміру
відновлення її господарства німецьких репарацій
Коли Квітень, 1924 р. 1929 р.
розроблено
Ким американським банкіром голова комітету експертів з
розроблено Чарльзом Дауесом і британським репараційної проблеми Ліги Націй
міністром закордонних справ ам. Оуен Юнг
Джозефом Остіном Чемберленом
Основні Франція виводить свої Німеччина зобов’язувалася до
положення війська з Руру; 1988 р. сплатити 34,5 млрд золотих
Німеччина щорічно сплачує марок. Репарації сплачуються
певну суму репарацій (5,4 млрд – Німеччиною винятково за рахунок
до 1928 р., з 1929 р. – 2,5 млрд надходжень до її бюджету та
марок щорічно); прибутків залізниць.
Джерелом покриття Відрахування від прибутків
репарацій мають бути прибутки промисловості скасовувалися.
Німеччини за рахунок Фінансовий контроль і контроль
встановлення високих податків над економікою Німеччини
на товари широкого вжитку, а скасовувався.
також прибутки від важкої
індустрії і залізничного
транспорту;
США надають Німеччині
значні позики (близько 800 млн
золотих марок) для сплати
перших внесків.
Наслідки до Німеччини прийшов 1929 р. розміри виплати
іноземний, в основному Німеччиною репарацій за «планом
американський, капітал, сума Юнга» знову було зменшено, а
якого перевищувала репарації; наступного року війська союзників
виплативши 7,5 млрд марок на п’ять років раніше
репарацій, Німеччина отримала встановленого терміну було
позик на 21 млрд. виведено з Рейнської зони.
Проіснував план фактично до 1931
р., хоча формально був скасований
в 1932 р.
Робота з документом
Витяг з пакту Бріана–Келлога від 27 серпня 1928 р.
Стаття 1. Високі Сторони, які домовляються, урочисто оголошують від імені своїх
народів, що вони засуджують використання війни для врегулювання міжнародних
конфліктів і відмовляються у своїх відносинах від війни як знаряддя національної
політики.
Стаття 2. Високі Сторони, які домовляються, визнають, що врегулювання або
розв’язання усіх суперечностей або конфліктів…, що можуть виникнути між ними,
повинні здійснюватися лише мирними засобами.
Стаття 3. Ця угода буде ратифікована Високими Сторонами, що домовляються… згідно з
конституціями цих країн, і вона набере чинності у відносинах між ними, щойно всі
документи про ратифікацію буде депоновано у Вашингтоні.
Ця угода… залишиться відкритою доти, доки це буде необхідно для приєднання до неї
інших держав світу.
Запитання
1. Що спонукало Францію та США розробити та укласти так званий пакт Бріана–
Келлога?
2. Якими були основні умови цього пакту?
3. Які країни приєдналися до цього пакту?
4. Чи відіграв пакт свою роль у забороні гонки озброєнь та війни, як засобу розв’язання
конфліктів між державами? Свою думку обґрунтуйте.
Робота з таблицею
Пакт Бріана—Келлога
Дата 27 серпня 1928 р.
Учасни З ініціативи міністра закордонних справ Франції А. Бріана і державного секретаря
ки США Ф. Келлога в Парижі 15 держав підписали пакт Бріана—Келлога. (Згодом до
цього пакту приєднались майже всі європейські держави, у тому числі й СРСР.)
Основні • Високі договірні сторони від імені своїх народів урочисто заявляють, що вони
положення засуджують використання війни з метою вирішення міжнародних спорів і
відмовляються від неї як від інструменту державної політики в їхніх взаєминах.
• Високі договірні сторони визнають, що для врегулювання всіх суперечок або
конфліктів, які можуть виникнути між ними, незалежно від їхнього характеру чи
причин, вони прагнутимуть удаватися тільки до мирних засобів
VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
Робота з проблемним питанням
Чому Версальсько-Вашингтонська система зазнала коригування у 1920-х рр.?
Бесіда за запитаннями
1. З якою метою було скликано Генуезьку конференцію? Які її підсумки?
2. Які наслідки угоди в Рапалло між Радянською Росією та Німеччиною?
3. Як вирішувалися репараційні проблеми з Німеччиною?
4. Який ключовий документ був підписаний у Локарно?
5. Чому радянсько-німецький договір у Рапалло, як стверджувала тодішня преса,
«здивував світ»?
6. Які зміни були внесені до Версальсько-Вашингтонської системи?
7. Які основні ідеї пакту Бріана-Келога?
Робота з поняттями
Вставте в твердження пропущені історичні поняття та поясніть свій варіант відповіді.
1. Укладення … частково вирішувало питання про визнання і дотримання
встановлених післявоєнних кордонів у Європі (Рейнський гарантійний пакт)
2. … було вимушеною мірою, оскільки стало необхідним для всіх європейських
держав (переможців та переможених) з економічних та політичних причин (визнання
СРСР)
3. … можна розглядати як перший крок на шляху створення системи колективної
безпеки в Європі (пакт Бріана-Келлога)
4. Загальна сума репараційних виплат Німеччини залишалась попередньою, хоча …
змінив щорічну виплату Німеччини (план Дауеса)
5. … спробувала вирішити питання царських боргів Росії, однак російська делегація
підняла питання про виплати із відшкодуванням збитків, нанесених Росії під час
інтервенції (Генуезька конференція)
6. В наслідок прийняття … було скорочено загальні суми виплат Німеччини по
репараціях (план Юнга)
VII. ПІДСУМКИ УРОКУ
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати матеріал підручника
Створити «Хмару слів» до теми
Урок № 8.
Тема уроку: США в міжвоєнний період
Мета:
- охарактеризувати добу «проспериті» у США; визначити причини і наслідки
«Великої Депресії» у США; проаналізувати шляхи подолання проявів економічної кризи у
США («Новий курс Ф.Д. Рузвельта);
- розвивати історичне та економічне мислення, зрозуміти актуальність напрямків
«Нового курсу» для сьогодення України;
- використати виховний потенціал теми для формування громадянина з активною
життєвою позицією.
Тип уроку:
- вивчення нових знань.
Обладнання:
- підручник, атлас, мультимедійне обладнання, портрети, ілюстрації, структурно-
логічні схеми – СЛС, роздатковий матеріал.
-
Основні поняття і терміни:
«Проспериті», «Велика депресія», «Новий курс» Ф.Д.Рузвельта.
Основні дати:
- 1923 – 1928 – період «проспериті» у США;
- 24 жовтня 1929 року – крах на Нью-Йоркській біржі;
- 1929 – 1933 рр. – «Велика депресія»;
- 1933 – 1938 рр. – «Новий курс» Ф. Д. Рузвельта.
Хід уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми, мети і завдання уроку.
Економіка
Зменшується США США перетворились із
безробіття, зростає боржника на кредитора
зарплата, в середньому, 1914-1919 рр.
інших держав.
до 1400$на рік
Мільйони мігрантів
вливаються у виробництво,
бізнес, сплачують додаткові
податки
Після закінчення Великої війни відбулась зміна статусу США у світі. У країні триває
економічне зростання і стабілізація індустріального суспільства. Цей період отримав
назву «проспериті». (Учитель розкриває поняття «проспериті», визначає основні риси
розвитку).
«Проспериті» - означає процвітання. Так характеризується період у США з 1922 по 1928
рр. До влади обираються президенти-республіканці: 1920-1923 рр. – Уоррен Гардінг
1923- 1928 - Келвін Кулідж
1928 – 1932 – Герберт Гувер
(Демонструються портрети).
- зростання зарплат,
- випуск більших обсягів продукції,
- поширення в житті нових побутових приладів: пилососів, пральних машин,
радіоприймачів,
- поява звукового кіно у кінотеатрах,
- використання синтетичного одягу, розвиток індустрії моди,
- поширення автомобільного транспорту,
- будівництво хмарочосів,
- психологічна ейфорія від стрімких змін, нової масової культури.
СЛС:
Пропаганда
індивідуального успіху:
Надання всіляких громадяни самі повинні Обмеження державного
переваг приватному дбати про власний втручання в економіку
бізнесу добробут і своєї сімʼї,
Економічна
Протекціонізм у політика Скорочення соціальних
зовнішній торгівлі президентів – видатків на пенсії,
республіканців допомоги…
20-х рр. ХХ ст.
Наслідки
Зазнали краху «Великої Обсяг зовнішньої
депресії» торгівлі
5760 банків та 135 000
скоротився
фірм
в 3 рази,
внутрішньої – у 2 рази
Промисловість
Сільське господарство
Трудові відносини
Соціальне забезпечення
Реформи відбувались на фоні опору великого бізнесу, але Ф.Рузвельт щотижня виступав
по радіо перед нацією «Промови біля каміну» де простими ясними словами пояснював
мету реформ, заспокоював свій народ та вивів країну на шлях поступального
збалансованого прогресу. Його слова: ми за демократію, інакше фашизм або комунізм.
До 1939 р. економіка США подолала наслідки економічної кризи.
Повертаємось до проблемного питання.
Очікувані відповіді: слабкі місця економічної політики республіканців:
- надання повної свободи бізнесу,
- відсутність державного регулювання економіки,
- нехтування розвитком соціальної сфери.
Учитель визначає підсумки політики «Нового курсу» Ф. Рузвельта
і наголошує на значенні реформ для США.
V. Підведення підсумків.
Вивчення досвіду реформ «нового курсу» дає підстави для висновку про необхідність
для будь-якої держави світу дотримуватись принципу державного регулювання для
контролю механізму ринкової економіки. З часу «нового курсу» державне втручання в
господарське життя стало невідʼємною частиною ринкової економіки США.
VІ. Домашнє завдання.
Опрацювати § 7 «Всесвітня історія» під ред. П. Полянського, структурно-логічні схеми
до теми. Підготувати письмову відповідь на запитання: «Які уроки могла б винести
сучасна Україна з досвіду подолання «великої депресії» в США?»
Урок № 9.
Тема уроку: Велика Британія і Франція в міжвоєнний період
Мета уроку:
навчальна: пояснити причини втрати провідного місця Англії у світовій економіці в
останній третині ХІХ ст.; описати що стало причиною занепаду і кризи ідеології і
політики англійських лібералів; назвати основні внутрішньополітичні події у Великій
Британії періоду стабілізації 1924-1926 рр.
розвивальна: розвивати вміння аналізувати, аргументовано висловлювати власну
думку, читати документи на мові їх походження та перекладати діалог (англійською
мовою) під час перегляду відеоматеріалу уроку; продовжити формування уміння
встановлювати причинно-наслідкові зв`язки; розвивати картографічні вміння;
виховна: формувати повагу у школярів до англійського народу.
Тип уроку: засвоєння нового матеріалу
Обладнання: підручник Всесвітня історія 10 клас; атлас з історії Новітнього часу для 10
класу; роздавальний матеріал; історичні тексти, ілюстрації, конспект уроку
Основні дати: 1899-1902 рр. - Англо-бурська війна; 1906 р. - утворення Лейбористської
партії; 1906 - 19І1 рр. - соціальні реформи Д. Ллойд Джорджа; 1911 р. - Акт про
парламент. Обмеження повноважень палати лордів.
Основні поняття: «Консервативна партія», «Лейбористська партія», «загальний
страйк», «домініон», «підмандатні території», «реконверсія», «коаліційний уряд»,
«гомруль».
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: пояснювати причини втрати
провідного місця Англії у світовій економіці в останній третині ХІХ ст.; описувати що
стало причиною занепаду і кризи ідеології і політики англійських лібералів; показувати
на карті трансформацію Британської колоніальної імперії; називати основні
внутрішньополітичні події у Великій Британії періоду стабілізації 1924-1926 рр.
План
1. Наслідки Першої світової війни для Великобританії.
2. Реформи Ллойд-Джорджа. Ірландське питання. Перший лейбористський уряд.
3. Правління консерваторів. Страйк 1926 р.
4. Наслідки Першої світової війни для Франції.
5. Розвиток країни у 1920-ті рр.
Література:
1. Полянський П.Б. Всесвітня історія, 10 кл. Ґенеза, 2002;
2. Цвєтков Г.М. Міжнародні відносини і зовнішня політика. – К.: Либідь, 1997.
3. Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Всесвітня історія (профільний рівень). - К.:
Генеза, 2010.
4. Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія 10 клас (рівень стандарту, академічний
рівень). – К.: "Прем'єр", 2011.
Основні поняття:
Конституційна монархія - форма правління держави, за якої найвища влада монарха
обмежується виборним органом (парламентом)
Лейбористська партія - партія праці, що захищає інтереси найманих робітників,
частини дрібних власників
Британська Співдружність - міждержавне політичне об'єднання частини британських
домініонів та колоній. Деякі країни визнають главою своєї держави монарха Британії
(його представляє генерал-губернатор). Проводяться щорічні конференції Співдружності,
працює Секретаріат, у Британії в складі уряду є міністр у справах Співдружності
Парламентська республіка - форма республіки, за якої уряд формується і підзвітний
парламент, а президент, якщо він є, обирається парламентом
Ліві партії - партії, що захищають інтереси найманих робітників, селян, дрібної
буржуазії
Народний фронт - блок лівих партій у Франції, що перебував при владі у 1936 - 1938
роки
Дати:
1924 р. - сформовано перший уряд лейбористів
1924 р. - прихід до влади у Франції Лівого блоку радикалів і соціалістів
Персонали:
ЛЛОЙД-ДЖОРДЖ Девід (1863 - 1945) - один із найвідоміших державних діячів, прем'єр-
міністр Великобританії у 1916 - 1922 роки. Народився у сім'ї шкільного вчителя. Займався
юридичною практикою, лідер Ліберальної партії. "Батько" Версальської системи
договорів. Чудовий оратор, талановитий політик, майстер компромісів
МАКДОНАЛЬД Джеймс Рамсей (1866 - 1937) - прем'єр-міністр Британії у 1924, 1929 -
1931 роки. Народився у сім'ї шотландського робітника. Був шкільним учителем. Лідер
лейбористської партії
КЛЕМАНСО Жорж (1841 - 7929; - голова РМ Франції у 1906 -1909, 1917 - 1920 роки. За
освітою - лікар, член Французької академії з 1918 року. Лідер партії радикалів. За
темпераментні й різкі виступи у парламенті отримав прізвисько "Тигр". Один з творців
Версальського договору
ЕРРІО Едуард (1872 - 1957) - прем'єр-міністр Франції у 1924 -1925 рр,, 1926, 1932 роки.
З 1916 р. неодноразово займав міністерські пости, голова партії радикалів і радикалів-
соціалістів з 1919 р., крім 1940-1945 років
ПУАНКАРЕ Раймон (1860 - 1934) - президент Франції у 1913 - 1920 роки, прем'єр-
міністр у 1922 - 1924, 1926 - 1929 роки. За освітою - юрист, адвокат. Був завзятим
прихильником війни з Німеччиною на початку століття, за що й отримав прізвисько
"Пуанкар-війна"
1. Для Британської імперії, як і для інших країн-учасниць, Перша світова війна, за
перемогу в якій заплатили своїми життями 900 тис» британців, рішуче позначилася на
подальшій долі імперії. (Унаслідок війни традиційні британські галузі економіки -
вуглевидобувна, металургійна, суднобудівна скоротили своє виробництво. Натомість
хімічна галузь, автомобіле-, літако- і машинобудування - галузі, що працювали на війну,
перебували на піднесенні. Перебудова британської промисловості проходила боляче для
країни. До того ж скоротився експорт британських товарів, Англія втратила традиційні
ринки збуту товарів, а нових не набула.
Проте довгоочікуваний мир, що настав у 1918 р., був настільки радісною подією, що
тимчасово «згладжував» проблеми. Упродовж двох повоєнних років у Британії
спостерігався справжній купівельний бум: населення, прагнучи надолужити згаяне за
роки війни, скуповувало практично всі товари, що з'являлися на полицях крамниць. Та, як
це завжди буває, гроші скоро скінчилися й товари, які вироблялися у дедалі більшій
кількості, уже не розкуповувалися. У 1920 р. розпочалася звичайна у такій ситуації криза
перевиробництва, що змінилася застоєм.
При цьому соціального вибуху не сталося. Власне, перед країною найменш гостро,
порівняно з іншими європейськими державами, постала загроза комуністичної революції.
Натомість у суспільстві, де вкорінилися парламентські традиції й законність, загострилася
боротьба за соціальну справедливість. Причому обидва табори - працівники і роботодавці,
розуміли цю справедливість по-своєму: робітники вимагали від підприємців і держави
дотримання їхніх економічних прав, а підприємці - скасування запровадженого у роки
війни державного регулювання економіки при збереженні державного субсидіювання.
Не уникла Британія й загальноєвропейських повоєнних проблем: промислового спаду,
безробіття і, як наслідок, зниження рівня життя більшості населення. Насамперед ці
проблеми були пов'язані зі змінами у світовій торгівлі. По-перше, падіння цін на сировину
призвело до збідніння британських колоній, а відтак - до скорочення британського
експорту в колонії. По-друге, продукція індійських та японських текстильних фабрик
через дешевизну робочої сили почала витісняти Англію з її традиційних ринків збуту.
2. Поворотним пунктом у новітній британській історії стали парламентські вибори, що
відбулися у грудні 1918 р.
Лейбористська партія набрала відразу 2,3 млн голосів і отримала 63 місця в парламенті,
уперше ставши провідною опозиційною партією. Також ці вибори були першими, в яких
взяли участь жінки (ті, яким виповнилося 30 років). Країна стала свідком грандіозної
перемоги лідерів, які обіцяли «вичавити» достатньо коштів і цінностей з Німеччини на
відшкодування страждань британців у роки війни. Лідер лібералів Д. Ллойд Джордж
залишився прем'єр-міністром, але політика його коаліційного уряду надто залежала від
консерваторів.
Парламентські уряди лібералів та консерваторів існували в Британії упродовж багатьох
століть і здавалося неймовірним, що цьому настане кінець. Почергово то одні, то інші
перебували чи біля керма влади, чи у статусі парламентської опозиції.
Коли 1923 р. було сформовано перший лейбористський уряд, знайшлося чимало
недалекоглядних людей, які перелякалися, що це знаменує початок революції в країні.
Проте скоро вони самі пересвідчилися в тому, наскільки вони помилялися. Лейбористи
заперечували комунізм російського ґатунку і обстоювали винятково конституційний шлях
приходу до влади. Прем'єр-міністр Рамсей Макдональд виявився зовсім не диктатором і,
до того ж, послідовним прихильником Ліги Націй.
Його уряду судилося проіснувати чотири роки, і 1924 р. до влади повернулися
консерватори на чолі зі Стенлі Болдуїном (цей уряд проіснував до 1929 р.).
Чи не головною повоєнною проблемою Британії було ірландське питання - ірландські
націоналісти більше не задовольнялися гомрулем (самоврядуванням). На виборах у грудні
1918 р. в Ірландії перемогла націоналістична партія Шін Фейн, а в ірландській столиці
Дубліні самопроголошений парламент проголосив Ірландію незалежною республікою.
У 1919 р. в Ірландії розпочалася громадянська війна, в якій провідну роль
відігравала Ірландська республіканська армія (ІРА). Проти незалежності виступили уряд
Д. Ллойд Джорджа та шість протестантських графств Ольстера.
1921 р. між ворогуючими сторонами було укладено перемир'я й досягнуто
домовленостей, за якими Ірландія отримала статус домініону у складі Британської імперії,
а шість протестантських графств Ольстера - право проголосувати за вихід зі складу
Ірландської республіки і залишитися частиною Сполученого Королівства.
3. С. Болдуїн був досвідченим політиком, але виявився недостатньо активним прем'єром.
Він щиро вірив у те, що після жахів і страждань Першої світової війни понад усе британці
потребують миру і спокійного життя. Відтак не випадково у Локарно міністр закордонних
справ О. Чемберлен грав одну з головних ролей у відродженні віри у довготривалий мир у
Європі. Ця віра настільки опанувала багатьма британцями, що вони не часто
замислювалися над тим, що протока Ла-Манш не може бути перешкодою для ворожої
авіації...
Уряд С. Болдуїна прагнув проводити спокійну внутрішню й зовнішню політику, проте
саме період прем'єрства С. Болдуїна був неспокійним часом соціальних конфліктів у
Британії. Найскладнішою була шахтарська проблема. Для англійців, які непорушно
шанують традиції, вугілля було не просто джерелом тепла, воно було невід'ємним
атрибутом британського способу життя.
Цілі покоління сформувалися з переконанням, що у світі може трапитись що завгодно,
але камін, розпечений англійським вугіллям, повинен завжди палати в оселі. Проте з
часом шахти стали збитковими, попит на вугілля скоротився через післявоєнну
економічну депресію на континенті та конкуренцію з боку нафти.
Британські тред-юніони (профспілки) вважали, що таке становище склалося тому, що
приватні власники не дбають про стан вугільної промисловості, а відтак існує єдиний
вихід — шахти потрібно націоналізувати. Власники шахт дотримувалися іншої думки —
щоб шахти могли успішно конкурувати з новими джерелами енергії, а шахтарі й далі мали
роботу, слід подовжити тривалість робочого дня і скоротити заробітну плату. Про те, що в
роки війни власники шахт отримували надприбутки, але на модернізацію шахт виручку не
витрачали, вони воліли не згадувати.
Ще 1921 р. уряд повернув шахти власникам, чим накликав на себе гнів шахтарів.
Упродовж п'яти років держава витрачала чимало коштів платників податків на субсидії
власникам шахт, щоб ті не скорочували кількість робочих місць під приводом збитковості
шахт. Наприкінці квітня 1926 р. державні субсидії припинилися і власники почали
звільняти шахтарів з роботи. Реакція шахтарів була блискавичною - 3 травня вони
розпочали грандіозний страйк, який переріс у загальнобританський і тривав до 12 травня,
завдавши найтяжчого у XX ст. удару британській промисловості.
Проте шахти стали яблуком розбрату не лише між шахтарями і власниками шахт, страйк
розколов Британію навпіл: по один бік конфлікту стали шахтарі, по інший - середні та
заможні верстви.
Шахтарів підтримав Британський конгрес тред-юніонів (БКТ), а власників - уряд С.
Болдуїна, через що прем'єр опинився віч-на-віч із загрозою загального страйку.
Профспілки інших галузей закликали своїх членів припинити роботу на підтримку
шахтарів, які вимагали підвищення заробітної плати і поліпшення умов праці.
Дев'ять днів життєдіяльність країни підтримувалася завдяки участі добровольців, які
прибирали вулиці, вивозили сміття тощо, проте майже нікому не спадало на думку
вдатися до революції і повалити парламент. Англійці віддавали перевагу вирішенню справ
у рамках закону, не перетворюючи трудовий конфлікт в особисту ненависть. Відомий
навіть випадок, коли між страйкарями і поліцією було організовано футбольний матч.
Так само повелися й усі без винятку політичні партії, закликавши до порозуміння, щоб
протистояння не переросло у громадянську війну.
11 травня 1926 р. Верховний суд країни визнав страйк незаконним і вже наступного дня
керівництво БКТ оголосило про його припинення. Страйк шахтарів, які не підкорилися
рішенню Генеральної ради БКТ, тривав до кінця листопада.
Крах загального страйку послабив позиції тред-юніонів і вони не відновили свою
могутність аж до закінчення Другої світової війни. Проте він змусив парламент прийняти
у 1927 р. важливий закон про трудові конфлікти і профспілки. Цей закон завдав тред-
юніонам такого удару, від якого вони не отямилися до закінчення Другої світової війни.
Вимоги закону про трудові конфлікти і тред-юніони
• Між оголошенням страйку і його початком має пройти певний час («охолоджувальний
період»), щоб роботодавці й працівники спробували порозумітися, уникнувши страйку.
• Організатори та учасники незаконних страйків підлягали штрафу чи навіть
відповідальності перед судом.
• Масове пікетування заборонялося.
• Політичні внески тред-юніонів до скарбниці Лейбористської партії заборонялися.
• Тред-юніони державних службовців не могли членствувати в БКТ.
4. Втрати Франції у Першій світовій війні порівнювані лише з російськими: 1,4 млн
французів було вбито, 750 тис. скалічено. У роки війни було мобілізовано кожного 5-го
француза (в Англії - кожного 8-го). У цілому загинули кожні 2 з 10-ти чоловіків віком від
20 до 45 років, а кожного 10-го було поранено. Отож працювати могли лише 4 з 10-ти
двадцяти-сорокап'ятирічних французів.
По війні сталося те, чого французи завжди боялися - на двох французів припадали 3
німці.
Не менш жахливими були й економічні втрати країни: промисловість 11-ти північних
районів було зруйновано, знищено 10 тис. підприємств, потоплено половину
французького флоту тощо. До 134 млрд золотих франків загальних витрат на війну
долучилися й понад 60 млрд зовнішнього боргу.
Як і перед іншими країнами, перед Францією постала проблема перебудови структури
національної економіки. Причому у Франції цей процес, на відміну від США та Великої
Британії, не призвів до руйнації традиційних галузей: ювелірної справи, легкої та
парфумерної промисловості, індустрії розваг. Важлива роль у цьому належала державі,
яка не поквапилася відмовитись від втручання в економіку, а ненав'язливо спрямовувала її
через Національну економічну раду, Вищу залізничну раду, заснований урядом банк
«Національний кредит».
5. Про готовність звалити на свої плечі тягар відбудовчого періоду заявляли усі провідні
політичні партії країни, що брали участь у парламентських виборах у листопаді 1919 р.
Перемогу на них І здобули об'єднані в Національний блок праві консерватори,
очолювані Олександром Мільераном. Вони користувалися широкою підтримкою
французів, оскільки зуміли знайти розумну середину. Блок був заінтересований у
слабкому президенті й досяг свого - на президентських виборах 1920 р. переміг академік
Поль Дешанель. Через кілька місяців президента було поміщено до божевільні й його
місце заступив О. Мільєран. Настала епоха нових політиків, які успадкували старі
проблеми своїх попередників.
Після війни для Франції її союзниками було створено режим сприяння: закріплено за
нею Ельзас і Лотарингію, надано права на експлуатацію Саарського вугільного басейну,
передано турецькі та німецькі колонії, натуральні поставки вугілля, лісу, будівельних
матеріалів на суму понад 8 млрд золотих марок. Це, природно, не вирішувало проблем
країни і не усувало напруженості у відносинах між Францією та Німеччиною (наприклад,
у 1923 р. французи окупували німецький Рур), але було зручним стартовим майданчиком
для її нового економічного злету.
Співчуття збоку США та Великої Британії Франція у 20-х рр. не знайшла через своє
ставлення до Німеччини. На думку Лондона, французи невиправдано суворо ставилися до
переможених німців і тим стимулювали піднесення в Німеччині націоналізму та
реваншизму. Останнє заважало стабілізації в Західній Європі. Тепер Англія вже була не
стільки союзником Франції у боротьбі з Німеччиною, скільки посередником між ними.
Украй гострою була фінансова проблема. У роки війни уряд фінансував витрати не за
рахунок надходжень від податків, а в основному за рахунок англо-американських кредитів
та внутрішніх позик. По війні потрібно було виділяти значні кошти на виплату пенсій
вдовам та інвалідам, на відбудову економіки.
Особливостями післявоєнної відбудови у Франції були збереження характерної для неї
великої кількості дрібних підприємств, фінансові вкладення більшості французів не у
виробництво, а в цінні папери (наприклад, у 1929 р. прибуток від них втроє перевищив
надходження від промисловості), сімейні торговельні підприємства та
сільськогосподарські ферми.
У цілому у 20-х рр. французам вдалося досягти непоганих результатів: відновлено
господарське життя північно-східних районів; урядові кредити дали змогу повністю
ліквідувати безробіття; встановлено 8-годинний робочий день, укладено урядом
колективні договори; денаціоналізовано промисловість.
На парламентських виборах 1924 р. Національний блок тим не менше зазнав поразки
від Картелю лівих сил - блоку центристських радикалів і соціалістів,
очолюваного Едуардом Ерріо. Опозицію йому склали: з правого флангу - Національний
блок, з лівого - комуністи.
На кредити від США розраховувати не доводилося через нестабільність франка та
відмову французів обговорювати їхні грошові зобов'язання перед США. Американські
кредити тепер в основному надавалися Німеччині.
Через два роки (липень 1926 р.) уряд Картелю лівих сил через неспроможність розв'язати
фінансові проблеми подав у відставку, а сам блок протягом 1925 р. розпався.
Улітку 1926 р. на парламентських виборах першість була за коаліцією правих партій під
назвою «Національна єдність» на чолі з Р. Пуанкаре. Новому уряду вдалося забезпечити
країні економічне зростання, швидкі (вищі, ніж у Німеччині та Великій Британії) темпи
промислового розвитку і, найголовніше, - подолати інфляцію.
На хвилі успіху «рятівник франка» Р. Пуанкаре привів блок до перемоги на виборах 1928
р., але через вихід з нього радикалів, очолюваних Едуардом Даладье, блок розпався, а сам
Р. Пуанкаре наступного після виборів року подав у відставку і залишив велику політику.
ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ:
1. Охарактеризуйте внутрішню політику урядів Ллойд-Джорджа і консерваторів.
2. Які зміни відбулися у політичному житті Британії у 20-ті роки?
3. Які причини і наслідки страйку 1926 року?
4. Вперше в історії Британії лейбористи прийшли до влади: 1922, 1924, 1926 р.?
5. Охарактеризуйте економічне і політичне становище Франції після війни.
6. Які фактори сприяли стабілізації економіки Франції?
7. Які внутрішньополітичні заходи були проведені урядом лівого блоку? Хто був його
лідером?
Урок № 10
Тема уроку: Італія в міжвоєнний період
Мета: сформувати в учнів/учениць уявлення про Італію після Першої світової війни;
створити умови для розуміння причин та наслідків приходу до влади фашистів;
проаналізувати внутрішню політику фашистів в Італії; визначити особливості
фашистського режиму в Італії; розглянути події в Італії після Першої світової;
охарактеризувати процес встановлення фашистської диктатури Б. Муссоліні в Італії та
корпоративний устрій Італійської держави; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння
аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички
роботи з історичним матеріалом, вміння працювати в парах та малих групах; формувати
інтерес до вивчення матеріалу.
Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:
називати дати, пов’язані з темою уроку;
показувати на карті нові кордони Італії;
аналізувати внутрішню політику фашистів в Італії;
характеризувати процес встановлення фашистської диктатури Б. Муссоліні в
Італії та корпоративний устрій Італійської держави;
висловлювати власну думку, щодо фашизму.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, карта світу та Італії.
Хід уроку
VIII. Організаційна частина.
IX. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.
1. Історичний диктант.
1) Коли відбулися перші післявоєнні вибори. (1919 р.)
Хто здобув перемогу на перших післявоєнних виборах? («Національний блок»)
2) Яку коаліцію утворили радикали? («Картель лівих»)
3) Хто очолив радикалів? (Едуард Ерріо)
4) Хто очолив уряд у 1926 році? (Раймон Пуанкаре)
5) У якому році було підписано радянсько-французький пакт про ненапад? (1932 р.)
6) Як називалася єдина коаліція лівих сил? («Народний фронт»)
7) Коли було оприлюднено програму коаліції лівих сил? (1936 р.)
8) Хто очолював коаліцію лівих сил? (Леон Блюм, Моріс Торез, Едуард Даладьє)
9) У якому році розпалася коаліція лівих сил? (1937)
10) Хто очолив уряд з квітня 1938 р.? (Едуард Даладьє)
11) Яку назву отримала політика режиму керованої економіки? («деригенство»)
2. Взаємоперевірка.
X. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.
1. Робота з ілюстрацією.
Розгляньте ілюстрації.
Що у них спільного, що відмінного?
На першій та останній ілюстрації зображено символ фашистів. Що вам відомо про
його основне зображення?
Про що, на вашу думку, це свідчить?
Сьогодні ми дізнаємось про виникнення фашизму в Італії.
XI. Вивчення нового матеріалу.
1. Робота в парах.
Користуючись текстом підручника на с. 49, заповніть таблицю.
Наслідки Першої світової війни для Італії
Втрати 600 тис. вбито, 1 млн – поранено і 700 тис – інваліди;
третина національного багатства країни;
у 4,5 рази збільшився зовнішній борг.
Територіальні західну частину Істрії з Трієстом, Південний Тироль,
надбання Пулу, Горицію.
Соціально- проблема безробіття мобілізованих;
економічна сфера скорочення промислового та сільськогосподарського
виробництва;
скорочення реальної зарплати.
Охарактеризуйте наслідки для Італії трьома словами.
2. Робота в малих групах.
Опрацюйте текст підручника на с. 50 – 51. Виконайте завдання.
1-ша група – заповніть таблицю.
Робітничий рух Селянський рух
Рушійні сили робітництво селяни
Хронологічні 1919 – 1920 рр. 1919 – 1920 рр.
межі
Вимоги 8-годинний робочий надання землі.
день;
збільшення заробітної
плати;
укладення колективних
договорів.
Територія північні промислові регіони південні регіони
Результати
2-га група – запишіть конспект а планом:
Фашисти – це…
Фашизм виник в Італії…
Фашисти створили ….
Очолив фашистів…
Чому, на вашу думку, фашистам вдалося закріпитися при владі?
3. Перегляд відеоролику.
Перегляньте відеоролик.
https://www.youtube.com/watch?v=4sS4rrJ9Ty0
Випишіть риси характеру Беніто Муссоліні.
Які з них, на вашу думку, допомогли йому у політичній діяльності?
Чого найбільше прагнув Муссоліні? (Влади, визнання)
Які основні заходи здійснював уряд Муссоліні?
Як до диктатора ставився італійський народ?
З якою метою Муссоліні об’єднався з нацистами?
Чому ставлення італійців до Муссоліні кардинально змінилося?
4.Кероване читання (с. 51 – 52 підручника).
Опрацюйте текст підручника.
Запишіть хронологію подій в Італії 1922 – 1939 рр.
Дайте відповіді на запитання.
Як уряд Муссоліні прийшов до влади?
До яких заходів вдався фашистський уряд?
Що передбачала «Хартія праці»?
Чому церква залишалася поза контролем фашистів?
Яка подія сталася 9 травня 1936 р.? Визначте її значення?
З якими країнами фашисти намагалися об’єднатися?
XII. Узагальнення та систематизація знань.
1. Вправа "Жокеї і коні"
Учитель заздалегідь готує картки за кількістю учнів в класі. На половині карток
пишеться назва терміна, поняття, документа, дата на другій половині карток - його
пояснення, тлумачення, подія.
Після прочитання тексту лунають картки, і учні перетворюються в умовних "коней" і
"жокеїв". Мета: знайти собі пару.
1919 рік виникнення італійського фашизму
1921 рік створення Національної фашистської партії
1922 рік «похід на Рим»
1925 рік початок другої хвилі боротьби за владу
1929 рік «Латеранський конкордат»
1939 рік «Сталевий пакт»
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
Учитель оголошує тему та основні завдання уроку
ІІ . Актуалізація опорних знань
Робота з таблицею
За допомогою карти в атласі заповніть таблицю «Територіальні зміни у Німеччині за
Версальською угодою (1919)».
Орієнтовний вигляд таблиці
Країни, що отримали Території, що були вилучені у Німеччини
німецькі території
Франція Ельзас і Лотарингія
Данія Північний Шлезвіґ
Польща Частину Познані, Сілезії, Померанії, Східної Пруссії
Чехословаччина Частина Силезії
Бельгія Округи Ейпен, Мальмеди, Морене
За договором Франції повертались її землі — Ельзас і Лотаринґія, а також передавалися
вугільні шахти Саару, одначе цей район на 15 років переходив під управління Ліги Націй.
Німеччина передавала Польщі Познань, частину Верхньої Силезії, райони Померанії та
Східної Пруссії, яку відділяв від території Німеччини Польський (Данцизький) коридор,
чим відкривався вихід до Балтійського моря для Польщі. Бельгія отримувала округи
Ейпен, Мальмеді та Морене після плебісциту, Данія — північну частину Шлезвіґу;
Мемель (Клайпеда) переходив у відання держав-переможниць (1923 р. приєднаний до
Литви), а Данциґ (Ґданськ) оголошувався вільним містом під захистом Ліги Націй.
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
Вчитель: Веймарська республіка — історична назва німецької держави на честь
конституційного Національного зібрання, що засідало у Веймарі. Вона виникла в 1918 р.
внаслідок буржуазно-демократичної Листопадової революції (1918–1919).
У перші роки політичне життя Німеччини визначала парламентська більшість, що
складалася з соціал-демократів, Німецької демократичної партії і Партії центру. СДПГ
уже відійшла від своїх колишніх революційних ідей.
Завдання
• Проаналізуйте економічну ситуацію в Німеччині та зробіть висновки, які наслідки
матиме такий її стан.
Расизм
Націоналізм
Ідеологія
нациської
партії м
Антисемітиз Антикомуніз
м
Документ 1
«…Вирішальну роль відіграв… Версальський договір. Але навіть не те важливо, що він
поставив Німеччину в жорсткі умови.
Відомо, що у разі виконання цього договору за всіма пунктами Німеччині довелося б
сплачувати репарації 50 років. Проте фатальну роль відіграла інша обставина: те, що,
відповідно до цього договору, вся провина за Першу світову війну покладалася винятково
на Німеччину.
Слід зазначити, що в історії міжнародного права уперше було висунуто подібне
обвинувачення проти цілого народу. Війни закінчуються миром, після якого одна сторона
вважається переможцем, а інша — переможеною, причому сторона, що програла, може
залишити поле битви з піднятою головою. Але після Версальського договору Німеччина
повинна була понести й моральне покарання, адже її засуджували як єдиного винуватця
лиха, завданого війною, і вона мала визнати свою моральну поразку…»
Запитання до документа
1. Яку причину автор документа називає вирішальною у назріванні націоналістичних та
реваншистських настроїв у Німеччині?
2. Чому, на вашу думку, саме моральний аспект Версальського договору мав таке
значення для Німеччини?
Урок № 12
Тема уроку: Радянський Союз
Мета: охарактеризувати причини створення СРСР;
розвивати в учнів навички критично-аналітичного мислення;
виховувати негативне ставлення до політики тоталітарних режимів.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: підручник, дошка, ілюстративний матеріал ( портретні зображення: В.
Леніна, Й. Сталіна, відеозапис «Створення СРСР», повідомлення учнів.
Терміни та поняття: РСФРР, СРСР, автономія, федерація, конфедерація
Персоналії: В.Ленін, Й. Сталін ( Джугашвілі).
Дати: 30 грудня 1922р. – створення СРСР;
Липень 1923р. – «Звернення до народів та урядів світу»
Січень 1924р. – прийняття Конституції
21 січня 1924р. – смерть В.І. Леніна
Хід уроку
І Організаційний момент.
Привітання, перевірка присутніх та готовності до уроку.
Слово вчителя. Сьогодні ми закінчуємо вивчення теми «Росія 1917- СРСР 1939рр.», але
продовжимо вивчення цієї теми на уроках історії України. Темою нашого сьогоднішнього
уроку є « Утворення СРСР». В процесі уроку перед нами постануть такі завдання, як
характеристика причин та передумов створення СРСР, реалізація шляхів об’єднання,
процес створення нової держави та доля держави після смерті Леніна.
ІІ Актуалізація опорних знань
Робота за запитаннями
1. Що таке « Воєнний комунізм»?
2. Що таке « НЕП»?
3. Яка партія при владі і хто її очолює?
4. Які події відбувалися з 1917-1922 рр. в Росії?
(перевірка знань з термінів)
Перегляд відеозапису (1-4.34 хв)
ІІІ Мотивація
Громадянська війна, революція, воєнний комунізм, НЕП, голодомор. Що ж чекатиме
Росію далі…
ІV Вивчення нового матеріалу
1. Передумови створення СРСР
На основі розповіді вчителя учні записують в зошит передумови.
Розповідь учителя
Передумови:
1. Ідеологічні. Жовтнева революція 1917 р. призвела до розпаду Російської імперії.
Виникає дезінтеграція колишнього єдиного державного простору, який існував декілька
століть. Більшовицька ідея світової революції і створення в майбутньому Всесвітньої
Федеративної Республіки Рад мала покласти новий об’єднавчий процес. Активну роль у
розгортанні якої відіграла РРФСР, влада якої була зацікавлена у відновлені держави на
території колишньої Російської імперії.
2. Політичні. У зв’язку з перемогою радянської влади на основній території Російської
імперії виникла ще одна передумова – єдиний характер політичного ладу ( диктатура
пролетаріату у формі Республіки Рад). У більшості республік влада належала
національним комуністичним партіям, що входили до РКП (б). Нестійке міжнародне
становище молодих радянських республік в умовах капіталістичного оточення також
диктувала потребу в об’єднані.
3. Екологічні та культурні. Потреба об’єднання диктувалася також спільною
історичною долею народів багатонаціональної держави, наявністю багаторічних
економічних і культурних зв’язків.
4. Між окремими районами країни історично склався економічний поділ праці.
Значення цього поділу зросло після закінчення Громадянської війни, коли постало
питання відбудови зруйнованого господарства і подолати економічну відсталість.
Прийнятий у 1920 р план ГОЕЛРО ( електрифікації Росії) також був розрахований для
усіх районів країни.
2. Шляхи об’єднань
Існувало декілька підходів до того, на яких засадах об’єднати територію в одну державу.
Робота з термінами.
Автономія – самоврядування, надане загальнодержавною Конституцією право якій-
небудь частині держави самостійно здійснювати певні функції державної влади й
управління.
Федерація – форма державного устрою, за якою республіки, штати, землі тощо, які
входять до складу союзної держави, зберігають частину своїх прав, мають власні
Конституції, законодавчі, виконавчі, судові органи. Водночас створюються єдині,
федеративні (союзні органи державної влади, встановлюються грошова одиниця).
Конфедерація – форма державного устрою, за якої об’єднані держави зберігають свою
політичну та юридичну самостійність. У конфедерації відсутні органи центральної влади і
загальне законодавство.
На ст..203 розгляньте « Проекти об’єднання» ( коментування).
Прослуховування повідомлень учнів про персоналії: В. Ленін та Й. Сталін( перспективне
домашнє завдання).
3. Створення СРСР
Продовження перегляду відеозапису
Робота з таблицею
Рік Республіки, що входили до в СРСР
1922 Російська РФСР, Українська СРР, Білоруська СРР, Закавказька РФСР
( Вірменька РСР, Азербайджанська РСР, Грузинська РСР)
1924 Туркменська РСР, Узбецька РСР
1929 Таджицька РСР
1936 Казахська, Киргизька РСР
1940 Латвійська РСР, Естонська РСР, Литовська РСР, Молдавська РСР,
Карело-Фінська РСР
4. Смерть Леніна, прихід Сталіна до влади.
Робота з підручником
Опрацюйте підручник на ст.203-204. Дайте відповідь на запитання: Яким чином Сталіну
вдалося перемогти своїх супротивників. ( обговорення питання)
V Узагальнення вивченого матеріалу
Робота за запитаннями
1. Коли було проголошено створення СРСР ?( 30 грудня 1922р)
2. Які існували шляхи об’єднання, який обрали? ( 3, обрали федералістичний)
3. Як був створений СРСР?
VI Підсумки уроку
Встановлення в новоутворених на теренах колишньої Російської імперії державах
радянської влади, перебування при владі в них комуністичних партій, спільне історичне
минуле й існування єдиного економічного комплексу – усе це спонукало радянських
лідерів до об’єднання радянських республік у єдину державу. Після загальних дискусій
про форму об’єднання 30 грудня 1922р. було проголошено створення СРСР.
VII Домашнє завдання 1. Опрацювати параграф 19 ст.202-206, конспект
2. Скласти сенкан до слова СРСР
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ
БУДІВНИЦТВА І ДИЗАЙНУ
ПАСПОРТ
КОМПЛЕКСНО МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
КАБІНЕТУ № 306 «ІСТОРІЇ ТА ПРАВОЗНАВСТВА»
2018-2019 н.р.
І. НОРМАТИВНО – ПЛАНУЮЧА ДОКУМЕНТАЦІЯ
№ Назва документу Рік затвердження Коли Примітка
(складання). Ким отриманий
затверджений (виготовлений)
Рівні Бали Критерії оцінювання
навчал
ьних
досягне
нь