Україна в роки Першої світової війни

Антанта: ВБ, Франція, Росія, Румунія (1916 р.)

Троїстий союз: Німеччина, Австро-Угорщина, Італія (в 1915 р пішла
до Антанти), Болгарія, Туреччина

Напередодні Першої світової війни українські землі перебували в

складі Росії та Австро-Угорщини.

Привід:
28 червня 1914 року сербський націоналіст Гаврило Принцип убив
наступника австро-угорського престолу ерцгерцога Франца
Фердинанда. Уже за місяць, 28 липня 1914 року, Австро-Угорщина
оголосила війну Сербії.

Переддень Першої світової війни

«Надходить важка історична хвиля. Вирішується доля держав і народів.

Нічого не вдіяли всі зусилля дипломатії, щоб утримати мир у Європі…
Війни хоче цар російський, самодержавний володар імперії, яка є
історичним ворогом України… Історичний ворог України не може
спокійно дивитися, що не вся Україна в його руках…»

Соціально-економічне становище України після війни:

Війна справила негативний вплив на соціально-економічний

розвиток України. Одним з таких негативних проявів була
інфляція, яку стимулювали непомірні фінансові видатки на
армію.

Наслідок:

Перша світова війна 1914–1918 рр. привела до повалення

самодержавства, розпаду Російської імперії, вибуху
Української революції.
 Брусиловський прорив

Отже, на карті зображені події Першої

світової війни на українських землях 1916 р. На це вказують
напрями дій військ і лінії фронтів. Зокрема, на схемі відображено
успішний наступ російського Південно-Західного фронту, що
отримав назву Брусиловський прорив, коли російські війська
повернули собі частину території, яку втратили в 1915 р. (Тут не
захоплений Львів).

Предмет ідентифікації в завданні – назва операції російських військ

Південно-Західного фронту під час Першої світової війни.

Маркери – «У порівнянні з надіями, що покладалися на цей фронт

навесні 1916 року, його наступ перевершив усі очікування», «Він…
врятувати Італію від розгрому... полегшив становище англійців і
французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік і зіпсував усі
плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік» – указують на
успішні дії росіян під час Брусиловського прориву. Проте позитивні
наслідки для ходу війни цієї операції є перебільшеними. Успіх був
досягнутий значними втратами російської армії (особливо на інших
фронтах), після відбулося стрімке зниження її боєздатності й
революціонізація.

«Галицько-Буковинське генерал-губернаторство» — це
адміністративно-територіальна одиниця, створена урядом Російської
імперії для управління окупованими російською армією під час
Першої світової війни землями Австро-Угорщини.

«Відозва Загальної української ради.

За всяку ціну завзялася російська імперія загарбати українські землі

Австро-Угорщини...

[...]

Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі

Австро-Угорщини російський наступ. Другий раз українське населення
Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного
й релігійного переслідування з боку Росії.

Під час першого наступу Росія з найбільшою брутальністю прагнула до

повного знищення українського життя...

І тепер в часи другого наступу всі ті вчинки повторюються!»

CВУ (Союз Визволення України)

Голова: Дмитро Донцов
Політична організація емігрантів із Наддніпрянської України,
створена у Львові на початку Першої світової війни, що проголосила
метою своєї діяльності побудову самостійної соборної Української
держави. Прагнули поразки Росії. Також підтримували
Австро-Угорщину, однак заявляли про самостійність українських
земель

Учасники СВУ вважали себе репрезентантами інтересів українців,

які перебували під російським пануванням. СВУ, проголосивши
своєю метою боротьбу за самостійність України, прагнув
використати для цього війну Австро-Угорщини й Німеччини проти
Росії. Майбутній устрій української держави мав бути заснованим як
конституційна монархія з однопалатним парламентом.

Союз підтримав Німеччину й Австро-Угорщину в боротьбі проти

Росії, сподіваючись за їх допомогою відірвати Україну від Росії.
Важливим напрямом роботи Союзу, поряд з широкою
інформаційно-пропагандистською роботою, була допомога
військовополоненим українцям, що опинились у таборах для
військовополонених в Австро-Угорщині та Німеччині. Згодом з цих
вояків були сформовані Синьожупанна і Сірожупанна дивізії, що
взяли участь у вигнанні більшовиків з України в 1918 р.

«Реалізацію устремлінь українського народу зв’язуємо із підтримкою Австрії й

розгромом Росії у війні. Політичною платформою є державна самостійність
України. Форма правління має бути конституційна монархія з демократичним
устроєм...»

Сформулювала своє ставлення до першої світової у заяві “Наша

платформа”

Із вересня 1914 року СВУ почав працювати серед українських

військовополонених. Він домігся від влади Австро-Угорщини й
Німеччини виділення українців в окремі табори. У 1915 році понад
40 тис. українців-полонених було зосереджено у Фрайштадтському й
Дунасердагельському (Австрія) і понад 50 тис. – у Раштатському,
Зальцведельському й Вецларському таборах (Німеччина). У цих
таборах організовано культурну й національно-виховну роботу:
школи, бібліотеки, читальні, хори, оркестри, театри, курси
української історії й літератури, кооперації, політекономії, німецької
мови, засновано українські газети тощо.

Дмитро Донцов
 Визначний публіцист, політичний діяч,
літературний критик. Голова і активний член СВУ. Засновник теорії
інтегрального націоналізму

Карпато-руський визвольний комітет

організація галицьких москвофілів, які хотіли, щоб росія захопила зх
землі.
 Галицька битва

На картосхемі зображено події

Першої світової війни 1914 р., які розгорталися на українських
землях. Стрілка позначає наступ російської армії проти
австро-угорської, що ввійшов в історію під назвою «Галицька битва».
У результаті цих подій на захоплених Росією західноукраїнських
землях було створено Галицько-Буковинське
генерал-губернаторство. (Тут захоплений Львів). Була проведена
окупаційна політика.

Окупували українські землі Східної Галичини та Північної Буковини,

що перебували в складі Австро-Угорщини.

Маркери – «Наші праві націоналісти в особі графа Бобринського,

посівши адміністративні посади в «П’ємонті українства», почали
переслідувати український національний рух і силоміць навертати
уніатів до православ’я», «арешт митрополита А. Шептицького», «Все
сприяло наростанню ворожості місцевого населення до
переможців», – указують на події 1914–1915 років. Граф
Бобринський посів посаду генерал-губернатора окупованих у 1914
році російськими військами Галичини й Буковини.
«П’ємонтом українства» називали на той час Галичину. Уніатська
церква тоді теж була поширена в Галичині. Навернення уніатів до
православ’я і арешт митрополита Андрея Шептицького були
складниками репресивної окупаційної російської політики в
1914–1915 роках, метою якої було знищення осередку українського
національного руху.

Г. Бобринський мав можливість реалізувати свою обіцянку:

«…Галичина і Лемківщина – споконвічно частина єдиної великої Русі… Я буду
вводити тут російську мову, закон і устрій…»

Політика Бобринського:

- Активна русифікація регіону, намагання знищити усе

українське;
- Гоніння на УГКЦ, арешт митрополита А. Шептицького
- Закриття українських гімназій, газет, журналів, бібліотек,
«Просвіт»;
- Репресії проти українських політичних та громадських діячів.

Cтратегія Росії:

«…злиття землі Ярослава Осмомисла, князів Данила і Романа з Імперією в

політичному та національному відношеннях…»

«Москвофіли-інтелігенти на кожному кроці показували радість з приводу

вступу до Львова російських військ та намагалися їм допомогти»

Репресивна антиукраїнська політика Росії у 1914-1915 рр. на

захоплених землях Галичини і Буковини - Європейський скандал

Найвідоміший табір для українців, які перейшли на сторону росії під

час окупації - Телеграф
 Г.Бобринський

Галицько-Буковинський генерал-губернатор у 1914–1915 рр.

відзначився жорсткою антиукраїнською політикою на окупованих
російськими військами територіях.

ГУР (Головна Українська Рада)

Голова: Кость Левицький
Головна українська рада, утворена українськими політичними
партіями Галичини, виступала за підтримку Австро-Угорщини, «...бо
ідучи війною, Росія грозить загином українському життю, яке знайшло
охорону в австрійській державі...»

Члени якої, підтримуючи Австро-Угорщину, сподівалися на

отримання автономії Східної Галичини.

«…Перемога Австро-Угорської монархії буде нашою перемогою. І чим більша

буде поразка Росії, тим швидше проб’є година визволення України… Нехай на
руїнах царської імперії зійде сонце вільної України!..»

Ця організація з початком Першої світової війни зайняла відверто

проавстрійську позицію та вбачала у виборені державної
самостійності України основну мету своєї діяльності.
 Кость Левицький
визначний громадсько-політичний і державний діяч, публіцист.
Голова ГУР, а згодом ЗУР. У листопаді 1918 році став головою
Державного секретаріату.

«Співзасновник Української національно-демократичної партії (УНДП), згодом

її голова. Обирався послом до австрійського парламенту та галицького
крайового сейму. У роки Першої світової війни очолював Головну українську
раду, а згодом Загальну українську раду. Після проголошення ЗУНР став
головою її першого уряду»

ЗУР

У 1915 році ГУР та СВУ об’єдналися і створили Загальну українську

раду (ЗУР). Її головою став Кость Левицький.

Метою їхньої діяльності було привернути увагу урядових кіл

Австро-Угорщини до ідеї української державності, а також
об'єднання всіх українських земель у межах Австро-Угорщини в
єдиний коронний край.

1916 р. - саморозпустилися

ТУП (Товариство українських поступовців)

У ході Першої світової війни Товариство українських поступовців
закликало українців бути нейтральними, тому що жодна з воюючих
сторін «...не може викликати співчуття ні цілями, ні способами боротьби».

Позапартійна політична й громадська організація – зайняло

нейтральну позицію щодо війни та воюючих сторін і виступало «за
демократичну автономію України, гарантовану також федерацією
рівноправних народів».

«…ми, українці, з початку війни зайняли нейтральну позицію й не виступали ні

за, ні проти війни, а тепер постановили виступити рішуче проти війни, бо
вона тільки нищить наш край, як уже знищила Галичину та частину Волині, і
не принесе нічого корисного.

Володимир Леонтович та Андрій В’язлов висловилися проти такої рішучої

заяви, бо вона йде всупереч з думками російської інтелігенції, що нас і так
обвинувачує вже не тільки [російський] уряд, але й [російське суспільство] у
сепаратизмі…».

«Цю війну ми визнаємо чужою.., шкідливою українському народові, бо жодна з

воюючих сторін не може викликати співчуття ні цілями, ні способами
боротьби. Ми стоїмо на основі автономного устрою тих держав, з якими нас
поєднала історична доля...»

Бажання інших країн щодо України

Росія:
«...твердо приймаються такі завдання на найближчі роки: 1) приєднати західні
землі та належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух; 2) заволодіти
протоками, які мають для нас виключне стратегічне значення для виходу
нашого флоту з Чорного моря до Середземного»

Австро-Угорщина:

«наша головна мета в цій війні полягає у довготривалому ослабленні Росії і

тому, на випадок нашої перемоги, ми приступимо до створення незалежної
від Росії Української держави. Маючи це на увазі, ми будемо підтримувати
діяльність Союзу визволення України»

Австро-Угорщина Волинь, Поділля

Німеччина Донецький басейн,
Причорноморя, Приазовє, Крим і
все інше, але то більше , бо в
басейні вугілля

Захопити та освоїти родючі

українські землі та перетворити
їх на сировинну базу
Росія Галичина, Пн Буковина,
Закарпаття (те що було в
Австро-Угорщині). Хотіли
задушити укр, якщо візьмуть
галичину (була укр пємонтом -
центр визвольного руху)
Румунія Пд. Бессарабія, Пн. Буковина,
Хотинщина
 УСС (Українські січові стрільці)

Було сформоване на основі молодіжних воєнізованих організацій

«Пласт», «Січ» та «Сокіл». Першим очільником УСС став Михайло
Галущинський.

Громадсько-політичний діяч, педагог. Перший

командувач легіону УСС.

Полковником легіону УСС був український військовий діяч, політик,

дипломат Василь Вишиваний. Військо УСС воювало у складі
австро-угорської армії, а тому склало дві присяги — українському
народу та Австро-Угорській імперії

Битви за їх участі:

1914 р. — січові стрільці брали участь у захисті Ужоцького перевалу

(Карпатські перевали)

1915 р. — бій за гору Маківка. Цей бій вважається справжнім

бойовим хрещенням січових стрільців. Вони стримали наступ
російських військ, після чого росіяни почали відступати.

1916р. - бій на горі Лисоня. Війська УСС зазнали великих втрат та

були змушені відійти в тил.
Була найбоєздатнішою армією України.

Створена за ініціативи Головної української ради у складі

австрійської армії, що діяла проти російської армії в 1914–1918
роках.

Поштовх: початок Першої світової війни.

Формування в роки Першої світової війни легіону Українських

січових стрільців засвідчило лояльність українців Галичини до
австро-угорської монархії. До складу входили ті, хто не отримав
повістки, щоб піти на війну до Австро-Угорщини. Переважала
інтелігенція (студенти, члени Пласт, ..)

1915 р. - було перереформене у Полк.

Вели найбільшу активну освітньо-культурну діяльність у роки війни

на Волині
Бойовий шлях Українських січових стрільців.

Іван Боберський

Підписав документ:

«Наказ “Сокола-Батька”. Члени всіх філій “Сокола-Батька” як “Січей”, так і

“Соколів” мають стати тепер членами “Українських Січових Стрільців”… У
стрілецьких справах усі тепер підпадають під наказ “Української Бойової
Управи”…»

Визначний громадський діяч, яким докладено чимало зусиль до розвитку

спорту в Галичині. Напередодні Першої світової війни він очолював
гімнастичне товариство «Сокіл-Батько». Після початку Першої світової
війни тисячі «соколів», «січовиків», «пластунів» вступили до лав УСС, а сам
«батько» входив до складу Бойової управи стрілецтва, ревно опікувався ним.

Революційна українська партія – перша політична партія

Наддніпрянської України, заснована в 1900 р. в Харкові діячами
студентських громад – ще до початку війни еволюціонувала в
Українську соціал-демократичну робітничу партію.

Карпато-руський визвольний комітет, створений у Києві галицькими

діячами москвофільського напряму, закликав своїх земляків
урочисто зустріти російську армію, підтримка Росії, та об'єднання
усіх укр земель під її владою. (11 серпня 1914 р.)

Ставлення російської влади до українського національного руху на

Наддніпрянській Україні під час Першої світової війни:

- посилювала репресії проти нього

Горлицький прорив (1915 р)

Німецькі та австро-угорські війська здійснили.

«...Важко словами передати весь драматизм становища. Тільки
частина бійців, що перебувала на фронті, була озброєною, решта
чекали смерті свого товариша, щоб так само взяти до рук гвинтівку.
Вищі штаби змагалися у винахідництві, іноді досить невдало, тільки б
як-небудь викрутитися з катастрофи»

(контрнаступ військ Австро-Угорщини). Австро-угорська армія

повернула втрачені внаслідок Галицької битви землі і захопила
частину Волині.

Євген Чикаленко

громадсько-політичний діяч, меценат, видавець засновник

масових українськомовних київських газет «Громадська думка»
і «Рада».

Микола Міхновський

громадсько-політичний діяч, один із фундаторів Української

народної партії (УНП), що була першою українською
націоналістичною партією.
 Симон Петлюра

на той час редактор часопису «Українське життя»

С. Петлюра у цій війні закликав підтримати росію (згодом він

усвідомив помилковість цієї позиції)

В. Винниченко засудив війну

Частина соціал-демократії на чолі з С. Петлюрою:

«Українці […] виконають свій обов’язок громадян Росії в цей тяжкий час
до кінця не тільки на полі бою, а й як громадяни – в міру сил
сприятимуть успішному виконанню російською армією завдання, що
випало на її долю...»

Андрій Жук — український громадсько-політичний діяч,

дипломат, публіцист. Один із засновників і активних членів СВУ,
ГУР, ЗУР, УСС.
Георгій Бобринський — російський політичний і державний діяч
українського походження, граф, великий землевласник. У
1914-1915 рр. очолював Галицько-Буковинське генерал
губернаторство, проводив антиукраїнську політику.

Олексій Брусилов — російський військовий діяч. В честь його

імені була названа наступальна операція у 1916 р. Верховний
головнокомандувач російської армії.

Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген

австрійський архікнязь, полковник армії УНР, поет. Під яким

псевдонімом він відомий як полковник Українських січових
стрільців (УСС).

Василь Вишиваний— український військовий діяч, політик,

дипломат, австрійський ерцгерцорг династії Габсбургів,
полковник легіону УСС. Прізвисько Вишиваний отримав за
свою любов до України.
На картосхемі зображено територію Української Народної
Республіки (проголошена ІІІ Універсалом у листопаді 1917 р.)
станом на 1917 р. На це вказує географічний об’єкт: місто
Холм ще не передано до складу УНР, як це передбачено
умовами Брестського миру (січень 1918 р.). До того ж у
1914–1916 рр. УНР не існувало.

Події Першої світової війни, описані в уривку джерела «Дії цього

фронту врятували Італію від розгрому та виходу її з війни, окрім того,
полегшили становище англійців і французів на фронті, спонукали
Румунію стати на бік [Антанти] та зіпсували всі плани й наміри
австро-угорців і німців на цей рік...», сприяли Брусиловським

проривом (1916 рік) – однією з найбільших стратегічних

операцій російської армії в Першій світовій війні. Завдяки
цьому прориву австро-німецькі війська мусили перекинути на
 Волинь із Франції й Італії сили, що полегшило долю союзників
Росії.

Як вплинула перша світова війна на розвиток укр нац руху:

- сприяла активізації

Під час війни більше битв було на Галичині:

“Війна принесла українським землям руйнацію господарства, гальмування

поступального розвитку, деформацію структури виробництва, посилення
залежності від іноземного капіталу. В регіоні за роки воєнного лихоліття
зруйновано понад 40 % господарських та житлових будинків, понад 1,5 тис.
промислових споруд. Навіть стратегічно важлива нафтова промисловість
зменшила виробництво на 1/3.”

Наслідки війни:

- Територія Галичини була ареною найбільш кровопролитних

битв, населення зазнало страшних збитків;
- Для українців це була братовбивча війна, так як українці
воювали як у складі російської армії, так і в австро-угорській;
- Величезні збитки зазнали промисловість та сільське
господарство (обсяг промислового виробництва скоротився на
75%. Виникали проблеми з логістикою, що провокувало
продовольчу кризу. Посівна площа скоротилася на 1 млн 900
тис. десятин);
- Щодо економіки, то для українських земель було характерне
посилення інфляційних процесів;
- Затяжна війна та її страшні наслідки викликали невдоволення
серед населення країн-учасниць конфлікту. Це призводило до
 політичної та економічної кризи, внаслідок якої у росії було
повалено царизм, а Австро-Угорська імперія, яка зазнала
поразки у війні, розпалася
- невдоволення населення = політична і економічна кризи
- Росія- повалено царизм
- Австро-Угорщина - розпалася
 Дати

1 серпня 1914р. -початок Першої світової війни

1 серпень 1914р. - утворення ГУР

серпень 1914р. - формування легіону УСС

4 серпень 1914р. - створення СВУ

1914 р. — Галицька битва.

Квітень-травень 1915 р. — бій за г. Маківка. Початок Горлицького

прориву (травень 1915 р.)

Серпень-вересень 1916 р. — бій на горі Лисоні.

1915 р. — утворення Загальної української ради.

1916 р. — початок Брусиловського прориву.

1917 р. — «червневий наступ» російської армії, який закінчився для

неї поразкою. (Станом на 1917 р. обидві сторони конфлікту
залишилися з тими землями, якими володіли до початку війни.)