3.

1 Перша світова війна- світова війна, глобальний збройний конфлікт, що розвивався перш за
все в Європі з 28 липня 1914 до 11 листопада 1918 року, у якому брали участь 38 держав із
населенням 1,5 млрд мешканців.
Окупаційний режим- зайняття збройними силами однієї держави частини або всієї території
іншої держави без отримання суверенних прав на неї.
Військове генерал-губернаторств- адм.-тер. й політ. одиниці Російської імперії, що були запроваджені
невдовзі після ліквідації 1796 тотожних їм намісництв, утворених імп. Катериною II на основі
законодавчого акта "Учреждения для управления губерниями Всероссийской империи" (1775). На чолі
Г.-г. стояв ген.-губернатор, який призначався імператором.
Депортація — примусове переселення, вигнання чи висилка з постійного місця проживання або з
держави окремих осіб чи народів.
Украї́нські січові́ стрільці́ (УСС, усу́си), Український добровольчий легіон — українське
національне військове формування в складі австро-угорської армії, сформоване з добровольців,
які відгукнулися на заклик Головної Української Ради 6 серпня 1914
Головна Українська Рада (ГУР) — міжпартійна організація, утворена 1 серпня 1914 року у Львові. Її
засновниками були Українські національно-демократична, радикальна, соціал-демократична
партії.
Союз визволення Украї́ни (СВУ) — політична організація, утворена у Східній Галичині 4 серпня
1914 р., головною метою якої було проголошення самостійності та соборності України.

4. Михайло Галущинський (1878 – 1931)

“Визначався він кремезною будовою тіла, високою особистою культурою, був
скромний, ввічливий, ціле життя остав справжнім безсеребренником, непохитним
ідеалістом, постійним оптимістом, полумінним бесідником.
Вільгельм Габсбург (Василь Вишиваний) (1895 - 1948)
Разом з українськими вояками він розділив тягар боротьби за
Україну. Свою поетичну збірку «Минають дні...» з 23 віршів присвятив
українським січовикам: «Борцям, що впали за волю України». Він
став поборником українських інтересів, за які поклав життя у
Лук’янівській в’язниці.
Андрій Ількович[1][2][3]) Жук (1 липня 1880, Вовчок, Полтавська губернія — 3 вересня 1968, Відень) —
український політичний діяч, дипломат і публіцист.
Коссак Григорій Йосипович (Гриць, 7 березня 1882, м. Дрогобич, Львівська область — 3 березня
1939, Москва) — командант УСС, полковник, Начальний командант УГА. Брат Івана та Василя
Коссаків. Жертва сталінського терору.
Кость Антонович Левицький гербу Рогаля (18 листопада 1859, Тисмениця, Станіславський повіт,
Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія, нині Україна, Івано-Франківськ — 12
листопада 1941, Львів, Дистрикт Галичина, Генерал-губернаторство, Третій Рейх) — український
державний діяч, публіцист, юрист, історик, один із найвизначніших політичних діячів Галичини
кінця XIX століття — першої половини XX століття, доктор наук. Співзасновник УНДП.
 Дата Воєнні дії

27-28 вересня 1914 р. Бойове хрещення на Ужоцькому та

Верецькому перевалах у Карпатах

29 квітня — 2 травня 1915 р. Битва на горі Маківка

30 травня — 1 червня 1915 р. Битва під Болеховим

Кінець червня 1915 р. Битва під Галичем

28 серпня — 2 вересня 1915 р. Бої у межиріччі Серету і Стріпи

Грудень 1915 р. Переформування куренів УСС у полк

17 вересня 1916 р. Поразки стрільців у битві під Потуторами;

розформування полку і створення на
його основі двох куренів — бойового і
резервного

Вересень 1916 р. Розгром УСС під Бережанами (гора

Лисоня)

Вересень 1916 — лютий 1917 р. Переформування, поповнення

підрозділів стрільців

Червень—липень 1917 р. Битва під Конюхами

Липень 1917 р. Похід до р. Збруч

Назва, дата Очільник Мета та Конкретні дії Позиція
утворення и головні вимоги щодо війни

ГУР 1 серпня К.Левицький Вироблення Закликало Підтримка

1914 загального українців Австро-
напряму боротися за угорщини
української
політики,
свої права,
вирішення утворило УСС
національно-
політичних
справ у зв'язку з
війною, виступ у
ролі єдиного
політичного
представника
галицьких
українців на
міжнародному
рівні,
формування
національного
війська.
Головною
політичною
вимогою
організації було
виборення
державної
самостійності
України.

СВУ 4 серпня Д.Донцов Своєю метою При допомозі Підтримка

1914 СВУ проголосив українців — Австро-
боротьбу за культурних угорщини
самостійність діячів з
України, Галичини й
використовуючи Буковини
для цього війну (зокрема
Австро-Угорщини православних
й Німеччини священиків), СВУ
проти Росії. вів з дозволу
Майбутній устрій німецької і
української австро-угорської
держави мав військової влади
бути заснованим широку
як конституційна організаційну
монархія з допомогу,
однопалатним релігійну та
парламентом. культурно-
виховну працю
серед українців-
полонених з
російської армії
в таборах в
Австрії (у
Фрайштадті),
Угорщині (Дуна-
Сердагель) і
Німеччині
(Раштаті,
Зальцведелі і
Вецлярі).
Заходами СВУ
українських
полонених
згуртовано в
окремих таборах
(бл. 50 000
полонених у
Німеччині і 30
000 — в Австрії),
організовано
культурну і
національно-
виховну роботу:
школи,
бібліотеки,
читальні, хори,
оркестри, театри,
курси
української
історії й
літератури,
кооперації,
політекономії,
німецької мови.
Засновано
українські
газети: «Розсвіт»
(Раштат), «Вільне
Слово»
(Зальцведель),
«Громадська
Думка» (Вецляр),
«Розвага»
(Фрайштадт),
 «Наш Голос».

ТУП 1908 Михайло Координація Заснували Підтримка

Грушевський, українського Українську Росії з
Євген Чикаленко, національного Центральну наступним
Ілля Шраг, Сергій руху і його
Єфремов, Петро оборони від
раду нейтралитето
Стебницький, наступу м
Симон Петлюра, російського
Володимир уряду і
Винниченко, російського
Никифір націоналізму в
Григоріїв, Федір добу реакції
Матушевський, після розпуску
Дмитро Другої
Дорошенко, Державної Думи
В'ячеслав
Прокопович,
Андрій В'язлов,
Федір
Штейнґель,
Михайло
Тишкевич,
Людмила
Старицька-
Черняхівська,
Григорій
Голоскевич та ін.