1

Тема 15. Україна в роки Першої світової війни

ПЛАН:
1. Причини війни
2. Суспільний рух
3. Українські Січові Стрільці
4. Галицька битва
5. Бойові дії 1917 році
6. «Брусилівський прорив»
7. Воєнні дії 1917 року в Україні
8. Українські Січові стрільці
Хронологічний довідник
1914 р., серпень — створення у Львові Головної української ради; створення Союзу визволення України;
формування легіону УСС.
1914 р. — Галицька битва.
1915 р. — утворення Загальної української ради.
1916 р. — Брусиловський прорив.
1.Причини війни
Російська імперія та Австро-Угорська держава, були супротивниками а це означає що під час
Першої світової війни українці вимушені були воювати один проти одного. Треба запам'ятати, що у
Першій світовій війні брали участь два військових блоки. 1- Антанта (входила Росія), 2- Троїстий союз,
потім він перетворився у четверний союз, але ще його називали - Союз центральних держав.
Якщо в цитатах та в документах буде зустрічатися словосполучення - «Союз центральних
держав» - Троїстий союз.
Причина війни: ті країни, які брали участь в цих союзах, хотіли отримати нові території.
Найголовніша причина – це бажання загарбати нові землі.
У цій війні Україна стала об’єктом зазіхань агресивних держав Європи:
 Російська імперія, володіючи більшістю українських земель, планувала захопити ще й
Галичину, Буковину і Закарпаття. Крім того, вона прагнула ліквідувати організаційні центри
українського визвольного руху. Свої грабіжницькі наміри російська пропаганда прикривала
заявами про прагнення зібрати воєдино всі «російські» землі, до яких вона відносила й Україну;
 Австро-Угорська імперія хотіла приєднати Волинь і Поділля;
 Німецька імперія добивалася розширення територій за рахунок українських земель Сходу і
Півдня. Загарбання України серед німецьких політиків вважалося найважливішим кроком до
розгрому Російської імперії.
2.Суспільний рух
Територія була розділена між 2х держав.
В умовах війни перед українськими політиками постало питання, яку позицію зайняти щодо
неї. Єдиної лінії представникам українських політичних сил виробити не вдалося. Спільне було те, що
всі прагнули використати війну для поліпшення національно-культурного становища України:
 Симон Петлюра у статті «Війна і українці» закликав всебічно підтримати Росію у війні проти
Німеччини й Австро-Угорщини. Він надіявся, що після переможного закінчення війни
російський уряд змушений буде надати Україні автономію (згодом зрозумів помилковість
позиції). Марність цих сподівань показали вже перші дні війни. У Наддніпрянщині були закриті
нечисленні українські газети, журнали, видавництва, «Просвіти». Чимало українських діячів,
зокрема М. Грушевського було заслано. Лідер УСДРП В. Винниченко засудив війну;
 Товариство українських поступовців (ТУП) закликало українців підтримати Російську імперію,
1916 р. у декларації «Наша позиція» закликало до нейтралітету, не підтримувати жодну з
сторін, що воювали;
 у 1915 р. в Харкові виникла організація «Юнацька спілка», деякі члени виступала за поразку
Росії.
 2

Українські політичні партії Галичини (УНДП, УРП, УСДП) створили 1 серпня 1914 р. Головну
українську раду (ТУР) на чолі з К. Левицьким. Вона у своєму «Маніфесті» закликала до боротьби за
визволення України шляхом всебічної підтримки Австро-Угорщини. Головні вимоги Ради в
національному питанні були такі: утворення самостійної Української держави на територіях, які до
війни належали Російській імперії, і національно-територіальна автономія західноукраїнських земель,
об’єднаних в один коронний край. За ініціативою ГУР у серпні 1914 р. відбувається формування
легіону Українських січових стрільців (УСС), який розглядався як зародок майбутньої національної
армії.
4 серпня 1914 р. у Львові група українців — емігрантів з Наддніпрянської України — створила
Союз визволення України (СВУ). Члени організації (Д. Донцов, А. Жук, М. Меленевський та інші) у
програмному документі «Наша платформа» виступали за відокремлення України від Росії й створення
незалежної демократичної Української держави у формі конституційної монархії.
ГУР і СВУ в 1915 р. об’єдналися у Відні в Загальну українську раду. Але СВУ проводила
окрему роботу:
 пропагандистську — видання брошур, преси, читання лекцій;
 дипломатичну — налагодження відносин з урядовими колами країн Четверного союзу і
нейтральних;
 з полоненими-українцями у німецьких і австрійських концтаборах, яка сприяла зростанню
їхньої національної свідомості;
 адміністративно-організаційну — формування з українців органів місцевої влади на окупованій
Німеччиною території Волині, Полісся, Підляшшя, заснування зокрема 134 шкіл.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Українці на території Наддніпрянщині.
Було 2 політичні сили:
1. Товариство українських поступовців - була в складі впливова інтелігенція - Грушевський,
Чикаленко. На початку ще до введення активних бойових дій, підтримували Росію. Тоді були
патріотичні піднесення в Росії: війна за справедливість. Одразу ж ТУП обрали нейтральну позицію і
говорили, що війна нікому не принесе користі з українського народу.
2. УСДРП Українська соціал –демократична робітнича партія – треба запам’ятати позицію
двох людей: Семен Петлюр - він активно підтримував Росію.
Винниченко - відкрито війну засудив.
Громадські організації на Західній Україні. Західні українські землі були в складі Австро-
Угорщини на початку війни (в перші дні війни) на території заходу України у місті Львові виникло дві
організації.
Особливості. На початку серпня 1914-го виникла ГУР (головна українська рада) - організація
виникла для того, щоб представляти і захищати інтереси західноукраїнського населення.
Керівник: Кость Левицький.
Великим досягненням ГУР стало те що ця організація ініціювала створення Українського
національного збройного загону, який воював на боці Австро-Угорщини, але він воював за українську
ідею.
1915 році Головна Українська Рада трансформувалась у загальноукраїнську раду. В 1915 році
австрійські війська здобули декілька перемог над Російською імперією, змогли відновити контроль
над західноукраїнськими землями, тоді виникло сподівання в ГУР, що вийде розгромити Російську
імперію і тоді вони могли б поширити свою діяльність на ті території Російської імперії. Тому
перейменувалась ГУР на ЗУР (загальну українську раду – говорячи, що вони будуть представляти
інтереси всього українського населення).
СВУ – це організація, яка виникла на території заходу України у місті Львові.
 3

Особливість полягала в тому що цю організацію утворили - вигідці, або емігранти з

Наддніпрянської України (це були представники української інтелігенції, які вимушені були переїхати
з тих земель що контролювала Росія і до тих земель які були під владою Австро-Угорщини).
Причина: Росії після революції 1907 року почала дуже обмежувати права українського народу,
будь-яку українську активність суспільно-політичну і тому багато українців мігрували на захід, бо
Австро-Угорщина не сильно обмежувала діяльність українців.
Мета: боротись за українську незалежність.
Особливість діяльності: представники СВУ під час війни намагалися допомагати військово
полоненим українцям.
Керівник: Андрій Жук та Дмитро Донцов.
Представники СВУ намагались шукати підтримки у інших держав, ідеї проголошення
незалежності України. Спільним у ГУР та СВУ : хотіли знищення Росії.
ГУР і СВУ в 1915 р. об’єдналися у Відні в Загальну українську раду. Але СВУ проводила
окрему роботу:
 пропагандистську — видання брошур, преси, читання лекцій;
 дипломатичну — налагодження відносин з урядовими колами країн Четверного союзу і
нейтральних;
 з полоненими-українцями у німецьких і австрійських концтаборах, яка сприяла зростанню
їхньої національної свідомості;
 адміністративно-організаційну — формування з українців органів місцевої влади на окупованій
Німеччиною території Волині, Полісся, Підляшшя, заснування зокрема 134 шкіл.
3.Українські Січові Стрільці
Австрійська імперія перші місяці почала програвати активно і Головна українська рада
запропонувала створити - Український збройний загін, бо серед українців було багато бажаючих
воювати проти Росії за те, щоб потім утворити Українську державу.
Австрійська влада набрала 2000 людей і створено згін Українських січових стрільців.
Важливо пам’ятати мета: очікували що якщо Австрія переможе Росію, то вона зможе об'єднати
українські землі і створити автономну Українську державу.
До загону увійшло багато вихованців Пласт (бо мали дуже гарний досвід).
Керівник УСС: Галущинський.
4.Галицька битва
Бойові тривали з перемінним успіхом. Запам’ятовуємо, в 1914 році Росія мала військові успіхи
та змогла захопити територію Заходу України, а саме землі Галичини тобто Львів та інші території, та
Буковини, Закарпаття Росія не захопила ( під час Першої Світової Росія ніколи Закарпаття не
захоплювала).
Станом на 1914 рік вся територія східної Галичини була захоплена російськими військами і
Північна Буковина також.
Ця битва увійшла в історію під назвою - Галицької битви. Росія на цих землях почала
впроваджувати свої правила та порядки, зокрема Росія практично одразу створила нову
адміністративно-територіальну одиницю Галицько-буковинське генерал-губернаторство. Керувати
цими землями став граф – Бобринський, який ненавидів українців та він почав все забороняти,
почалося гоніння на українських діячів. Шептицький митрополит греко – католицької церкви – його
посадили у в’язницю. Почали нищити культурні установи, громадські установи, російська влада
заборонила вживати слово «Україна».
Вся політика російської окупаційної влади була спрямована на те, щоб знищити національні
особливості галичан, русифікувати їх. Російський діяч П. Мілюков назвав це «європейським
скандалом». Становище змінилося лише в 1917 р., коли Галицько-Буковинське генерал-
губернаторство очолив відомий український діяч, історик Дмитро Дорошенко. Австрійська влада,
використовуючи окремі факти співробітництва «москвофілів» з російською окупаційною владою,
також здійснила масові репресії проти галичан, яких навіть звинувачували у своїх поразках. Таким
 4

чином, західноукраїнське населення опинилося між двох вогнів, зазнаючи переслідувань при владі
обох сторін, які воювали.
5.Бойові дії 1917 році
Настав 1915 рік до Австрії прибули німецькі війська і австрійці спільно з німцями розпочали
наступ на ті території, які захопила Росія. Росіяни були не готові до такого наступу австро-німецьких
військ і почали відступати. У 1915-му році австрійцям вдалось звільнити свої території і російські
війська були вигнані з Галичини та Буковини. Українці, які почали співпрацювати у 1915, вимушені
були як колаборанти відступати з Росією.
6.«Брусилівський прорив»
1916 рік, російський генерал Брусилов розробив успішну операцію - Брусилівський прорив.
Російські війська вирішили розпочати наступ на австрійців вздовж всієї лінії фронту. Суть цієї
військової операції полягала в тому, щоб австрійці не змогли задіяти резерви і зупинити цей наступ.
Резервів в австрійців не вистачило і тому росіяни змогли просунутись вглиб українських територій,
які належали Австрії. І росіяни знову відновили контроль над деякими українськими територіями,
захопили частину Галичини.
7.Воєнні дії 1917 року в Україні
Росія змінила свій формат, вже не було Російської імперії, вже була Російська Республіка. До
влади прийшов тимчасовий орган і влітку він віддав наказ російським військовим розпочати наступ
на інші землі, які були під контролем Австрії. Тоді у військових не було ніякої можливості наступати.
Цей наступ росіян захлинувся, австрійці змогли виснажити російські війська, піти у контрнаступ і
завдяки австрійському контрнаступу в 1917 році і відновили контроль над територіями, які втратили
в 1916-му році.
Можете запам'ятати, що в 1917-му році був успішний Контрнаступ австрійських військ і
фактично ситуація на фронті повернулась до тієї ситуації, яка була на початку війни.
8.Українські Січові стрільці
Бажано запам'ятати, що січовики почали активно воювати вже з 1914-го року, але одна з
найвідоміших битв відбулась в 1915-му році - це була битва на горі Маківка.
Січовики змогли взяти під контроль гору і це був такий стратегічно важлива височина, бо
можна було з цієї гори спостерігати навколо. Січовики змогли ефективно провести цю операцію, взяти
під контроль гору.
1916-му році Брусилівський прорив - наступ росіян. Січовикам було поставлено задачу -
захищати гору Лисоня.
Кількість січовиків була недостатньою, щоб стримати сили росіян, січовики запросили
допомоги та підтримки, вони тримались до тих пір поки гора не була оточена і не стало зрозуміло, що
ніякої допомоги вже не буде. Січовики вирішили, що треба прорватися через це оточення, вони
змогли, але не всі. Значна частина січовиків була вбита, загін на той момент втратив боєздатність, тому
фактично після бою на горі Лисоня, січовики перестали брати участь в інших бойових діях. Вони
перейшли до культурно-просвітницької діяльності і як окремий загін вони не брали участь в суттєвих
бойових діях.
Суспільно-політичне становище населення впродовж війни. Після поразок російської армії
в 1915 р. уряд змушений був допустити громадські організації до справи забезпечення армії
продовольством і спорядженням, до опіки над шпиталями, біженцями та населенням з прифронтової
зони. Виник ряд впливових організацій, зокрема Військово-промисловий комітет, Союз міст і земств,
«Товариство допомоги населенню Півдня Росії, яке постраждало від воєнних дій». У них активну роль
відігравала українська інтелігенція.
Соціально-економічне становище населення впродовж війни. Промисловість, транспорт і
фінанси не витримували перевантажень воєнного часу і розладнувалися. Вони не могли забезпечити
потреби фронту й тилу. Швидко наростали продовольчі труднощі. Все це викликало загострення
соціальних суперечностей, назрівання революційної кризи, особливо в Наддніпрянщині (повстання у
с. Нижня Сироватка, Сумщина).
 5

Соціально-економічні та політичні наслідки війни для українського суспільства:

 розорення західноукраїнських земель, евакуація, виникнення проблеми біженців,
депортованих, переміщених осіб;
 значні людські втрати (близько півмільйона осіб), велика кількість поранених, полонених,
інвалідів;
 кризовий стан економіки, диспропорції у промисловості, інфляція;
 скорочення кількосте мешканців, посилення селянських виступів;
 послаблення Російської й Австро-Угорської імперій, що прискорило майбутні революційні
події;
 порушення «українського питання» на міжнародному рівні.
Отже, незважаючи на великі людські та матеріальні втрата, розкол національного руху,
придушення опозиційних сил, Перша світова війна сприяла визріванню свідомосте українського
народу, перетворенню його на повноцінну націю, готову до створення власної держави.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
1.Перебіг яких подій Першої світової війни
відображено на карті?
А Галицької битви (1914 р.)
Б Карпатської операції (1915 р.)
В Горлицької операції (1915 р.)
Г Брусиловського прориву (1916 р.)
3.Утворення в роки Першої світової війни легіону
Українських січових стрільців засвідчило
А лояльне ставлення українців Галичини до австро-
угорської монархії.
Б підтримку українцями Галичини вступу у війну
Російської імперії.
В прагнення російської влади виправдати окупацію
Східної Галичини.
Г неспроможність австрійського уряду самостійно
провести мобілізацію.
6
2. «Галицько-Буковинське генерал-губернаторство» –
це адміністративно-територіальна одиниця, створена
А владою Австро-Угорщини на початку Першої світової
війни на вимогу Головної української ради та Союзу
визволення України.
Б урядом Російської імперії для управління землями
Австро-Угорщини, окупованими російською армією під
час Першої світової війни.
В командуванням Німеччини й Австро-Угорщини,
оборону якої в роки Першої світової війни було
покладено на Українських січових стрільців.
Г урядом Німеччини на українських землях Австро-
Угорської та Російської імперій після завершення Першої
світової війни.
4.Установіть відповідність між українською
політичною силою та її позицією щодо Першої
світової війни.
1 Головна українська рада
2 Товариство українських поступовців
3 Союз визволення України
4 Частина соціал-демократії на чолі з С. Петлюрою
А «Царська імперія загрожує нашому життю під
охороною Австрійської монархії. Нехай українство
віддасть усі свої сили на те, щоб боронити наше
життя, щоб історичний ворог України був розбитий!
Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце визволеної
України!»
Б «Реалізацію устремлінь українського народу зв’язуємо
із підтримкою Австрії й розгромом Росії у війні.
Політичною платформою є державна самостійність
України. Форма правління має бути конституційна
монархія з демократичним устроєм...»
В «Браття! Хай надбання Володимира Святого, земля
князя Ярослава Осмомисла, скинувши чужоземне іго,
зіллються з великою Росією. Оберніть меч свій на
ворога, а серце своє з молитвою до Росії...»
Г «Цю війну ми визнаємо чужою.., шкідливою
українському народові, бо жодна з воюючих сторін не
може викликати співчуття ні цілями, ні способами
боротьби. Ми стоїмо на основі автономного устрою
тих держав, з якими нас поєднала історична доля...»
Д «Українці […] виконають свій обов’язок громадян
Росії в цей тяжкий час до кінця не тільки на полі бою, а
й як громадяни – в міру сил сприятимуть успішному
виконанню російською армією завдання, що випало на її
долю...»

5. Реалізація імперської стратегії Росії в Першій
світовій війні щодо «…злиття землі Ярослава
Осмомисла, князів Данила і Романа з Імперією в
політичному, соціальному та національному
відношеннях…» стала можливою завдяки
А Карпатській операції.
Б Горліцькому прориву.
В Брусиловському прориву.
Г Галицькій битві.
7. Яка організація випустила рекламне
оголошення, зображене на фото?
А Земський союз
Б Союз визволення України
В Карпато-руський визвольний комітет
Г Товариство українських поступовців
9. Проаналізуйте фрагмент історичного
документа
«Відозва Загальної української ради.
За всяку ціну завзялася російська імперія загарбати
українські землі Австро-Угорщини...
[...]
Уже другий раз у часи цієї війни насувається на
українські землі Австро-Угорщини російський
наступ. Другий раз українське населення Галичини,
Буковини й північно-східної Угорщини попадає в
огонь національного й релігійного переслідування з
боку Росії.
Під час першого наступу Росія з найбільшою
брутальністю прагнула до повного знищення
українського життя...
І тепер в часи другого наступу всі ті вчинки
повторюються!»
У роки Першої світової війни Загальна
українська рада
А виступала за нейтралітет українців у війні.
Б була прихильною до влади Австро-Угорщини.
В вимагала негайного проголошення незалежності
України.
Г підтримувала політику Росії на західноукраїнських
землях.
7
6.Увідповідніть подію з її наслідками.
1 економічна криза 1900-1903 рр.
2 революція 1905-1907 рр.
3 Столипінська реформа 1906-1911 рр.
4 Перша світова війна
А скасування панщини й особистої залежності селян,
надання селянам громадянських прав
Б руйнування селянської общини, перетворення
Наддніпрянської України на одного з основних
експортерів хліба в Європу
В посилення концентрації виробництва, зростання
питомої ваги українських земель в економіці Російської
імперії
Г утрата чинності Емського указу, легалізація діяльності
українських політичних партій, створення українських
думських громад
Д повалення самодержавства, розпад Російської імперії,
Українська революція
8. Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген – австрійський
архікнязь, полковник армії УНР, поет. Під яким
псевдонімом він відомий як полковник Українських
січових стрільців (УСС)?
А Олесь Тихий
Б Віктор Грім
В Тарас Чупринка
Г Василь Вишиваний
10. Проаналізуйте фрагмент історичного документа
«Відозва Загальної української ради.
За всяку ціну завзялася російська імперія загарбати
українські землі Австро-Угорщини...
[...]
Уже другий раз у часи цієї війни насувається на
українські землі Австро-Угорщини російський наступ.
Другий раз українське населення Галичини, Буковини й
північно-східної Угорщини попадає в огонь національного
й релігійного переслідування з боку Росії.
Під час першого наступу Росія з найбільшою
брутальністю прагнула до повного знищення
українського життя...
І тепер в часи другого наступу всі ті вчинки
повторюються!»
Появу звернення зумовлено
А завершенням Галицької битви.
Б початком «Листопадового зриву».
В здійсненням Чортківської офензиви.
Г проведенням Брусиловського прориву.
 8

11. Проаналізуйте фрагмент історичного 12. У якому році оприлюднено цитоване звернення до
документа населення західноукраїнських земель:
«Відозва Загальної української ради. «Не бути більше підневільної Русі! Надбання
За всяку ціну завзялася російська імперія загарбати Володимира Святого, земля Ярослава Осмомисла, князів
українські землі Австро-Угорщини... Данила та Романа, скинувши ярмо, підніме знамено
[...] єдиної, великої, неподільної Росії. Звільнені руські
Уже другий раз у часи цієї війни насувається на брати!.. Не вбачаючи свого щастя в утиску іноземців, як
українські землі Австро-Угорщини російський це робили [австрійці], спрямуйте меч свій на ворога, а
наступ. Другий раз українське населення Галичини, серця свої зверніть до Бога з молитвою за Росію, за
Буковини й північно-східної Угорщини попадає в російського Царя!»?
огонь національного й релігійного переслідування з
боку Росії. А 1914 р.
Під час першого наступу Росія з найбільшою Б 1915 р.
брутальністю прагнула до повного знищення В 1916 р.
українського життя... Г 1917 р.
І тепер в часи другого наступу всі ті вчинки
повторюються!»
Загальна українська рада оприлюднила цитоване
звернення у
А 1914 р.
Б 1916 р.
В 1918 р.
Г 1920 р.
13. Установіть відповідність між подією та її 14. У складі якої армії в роки Першої світової війни
наслідками. було сформовано підрозділ Українських січових
стрільців?
1 економічна криза 1900–1903 рр.
2 революція 1905–1907 рр. А російської
3 Столипінська реформа 1906–1911 рр. Б німецької
4 Перша світова війна 1914–1918 рр. В австро-угорської
Г польської
А повалення самодержавства, розпад Російської
імперії, Українська революція
Б посилення концентрації виробництва, зростання
питомої ваги України в економіці Російської імперії
В руйнування селянської общини, перетворення
Наддніпрянської України в одного з основних
експортерів хліба до Європи
Г втрата чинності Емського указу, легалізація
діяльності українських політичних партій, створення
українських думських громад
Д скасування панщини та особистої залежності
селян, надання селянам громадянських прав
15. Яка країна на початку XX ст. визначила свої 16. Яка країна з початком Першої світової війни
зовнішньополітичні пріоритети таким окреслила свої стратегічні наміри наступним чином:
чином: «…твердо приймаються такі завдання на «наша головна мета в цій війні полягає у довготривалому
найближчі роки: 1) приєднати західні землі та з ослабленні Росії і тому, на випадок нашої перемоги, ми
належною поступовістю викорінити тут приступимо до створення незалежної від Росії
мазепинський дух; 2) заволодіти протоками, які Української держави. Маючи це на увазі, ми будемо
мають для нас виключне значення для виходу нашого підтримувати діяльність Союзу визволення України»?
флоту... до Середземного моря»?
А Польща
А Австро-Угорщина Б Велика Британія
Б Румунія В Австро-Угорщина
В Німеччина Г Румунія
Г Росія

17. Про яку операцію військ Південно-Західного
фронту часів Першої світової війни йдеться в
цитованому документі?
«У порівнянні з надіями, що покладалися на цей
фронт навесні 1916 року, його наступ перевершив
усі очікування. Він виконав поставлене перед ним
завдання – врятувати Італію від розгрому та
виходу її з війни, окрім того, полегшив становище
англійців і французів на фронті, змусив Румунію
стати на наш бік та зіпсував усі плани й наміри
австро-угорців і німців на цей рік».
А Галицьку битву
Б штурм фортеці Перемишль
В бої за гору Лисоня
Г Брусиловський прорив
19. Хто підписав документ, уривок з якого
наведено:
«Наказ “Сокола-Батька”. Члени всіх філій “Сокола-
Батька” як “Січей”, так і “Соколів” мають стати
тепер членами “Українських Січових Стрільців”… У
стрілецьких справах усі тепер підпадають під наказ
“Української Бойової Управи”…»?
А Іван Франко
Б Іван Боберський
В Євген Петрушевич
Г Андрей Шептицький
21. В уривку з історичного джерела «Москвофіли-
інтелігенти на кожному кроці показували радість з
приводу вступу до Львова російських військ та
намагалися їм допомогти» відображено події в
Східній Галичині в
А 1900 р.
Б 1907 р.
В 1914 р.
Г 1918 р.
9
18. Події Першої світової війни, описані в уривку
джерела «Дії цього фронту врятували Італію від
розгрому та виходу її з війни, окрім того, полегшили
становище англійців і французів на фронті, спонукали
Румунію стати на бік [Антанти] та зіпсували всі плани
й наміри австро-угорців і німців на цей рік...», сприяли
А повторній окупації російськими військами частини
Галичини та Буковини.
Б реорганізації Головної української ради в Загальну
українську раду.
В ліквідації Галицько-Буковинського генерал-
губернаторства.
Г створенню легіону Українських січових стрільців.
20. Проаналізуйте уривок з історичного джерела:
«…ми, українці, з початку війни зайняли нейтральну
позицію й не виступали ні за, ні проти війни, а тепер
постановили виступити рішуче проти війни, бо вона
тільки нищить наш край, як уже знищила Галичину та
частину Волині, і не принесе нічого корисного.
Володимир Леонтович та Андрій В’язлов висловилися
проти такої рішучої заяви, бо вона йде всупереч з
думками російської інтелігенції, що нас і так
обвинувачує вже не тільки [російський] уряд, але й
[російське суспільство] у сепаратизмі…».
Еволюцію поглядів якої організації відображено в
ньому?
А Революційної української партії
Б Товариства українських поступовців
В Головної української ради
Г Союзу визволення України
22. Які українські землі під час Першої світової війни
в 1914 р. було окуповано російськими військами?
А Західне Поділля, Східну Волинь
Б Холмщину, Західну Волинь
В Східну Галичину, Північну Буковину
Г Закарпаття, Мармарощину

23. Для соціально-економічного розвитку
українських земель періоду Першої світової війни
було характерним
А зростання виробництва сільгосппродукції.
Б посилення інфляційних процесів в економіці.
В збільшення виробництва продуктів
нафтопереробки.
Г ліквідування механізмів державного регулювання
економіки.
25. Створення легіону Українських січових
стрільців
А спричинено формуванням «Вільного козацтва».
Б було складовою процесу «українізації» частин
російської армії.
В відбулося за ініціативи Головної української ради.
Г зумовлено проголошенням Західноукраїнської
Народної Республіки.
27. Створення добровольчого легіону
Українських січових стрільців у складі австро-
угорської армії ініціювала
А Директорія УНР.
Б Рада народних комісарів.
В Головна українська рада.
Г Українська Центральна Рада.
29. У який період Першої світової війни граф Г.
Бобринський мав можливість реалізувати свою
обіцянку: «…Галичина і Лемківщина – споконвічно
частина єдиної великої Русі… Я буду вводити тут
російську мову, закон і устрій…»?
А серпень 1914 р. – червень 1915 р.
Б серпень 1915 р. – липень 1916 р.
В липень 1916 р. – лютий 1917 р.
Г березень 1917 р. – квітень 1918 р.
10
24. На картосхемі стрілками позначено
А «Брусиловський прорив» російських військ.
Б бойовий шлях Українських січових стрільців.
В головні напрямки дій російських військ під час
Галицької битви.
Г наступ німецьких й австро-угорських військ під час
Ґорліцького прориву.
26. Прочитайте уривок з історичного джерела та
виконайте завдання.
«Надходить важка історична хвиля. Вирішується доля
держав і народів. Нічого не вдіяли всі зусилля
дипломатії, щоб утримати мир у Європі… Війни хоче
цар російський, самодержавний володар імперії, яка є
історичним ворогом України… Історичний ворог України
не може спокійно дивитися, що не вся Україна в його
руках…»
В уривку йдеться про переддень
А балканських війн 1912–1913 рр.
Б Першої світової війни 1914–1918 рр.
В першої війни радянської Росії з УНР 1917–1918 рр.
Г польсько-радянської війни 1920–1921 рр.
28. Укажіть один із напрямів діяльності Союзу
визволення України, що існував у 1914-1918 рр.
А формування легіону Українських січових стрільців
Б координація акцій української громади в Державній
Думі
В створення громадських організацій з допомоги
біженцям
Г допомога військовополоненим українцям
30. Укажіть мету, якої прагнула досягти Росія в ході
Першої світової війни.
А загарбання Данцига та контроль над узбережжям
Балтійського моря
Б приєднання Бессарабії та контроль над дельтою Дунаю
В контроль над нафтовими родовищами Румунії
Г приєднання Закарпаття, Північної Буковини та Східної
Галичини

31. Укажіть період, протягом якого німецькі та
австро-угорські війська здійснили Горлицький
прорив.
А вересень 1914 р.
Б травень 1915 р.
В червень 1916 р.
Г серпень 1917 р.
33. У ході Першої світової війни Товариство
українських поступовців закликало українців
А підтримати Троїстий союз, «...бо ідучи війною,
Росія грозить загином українському життю, яке
знайшло охорону в австрійській державі».
Б бути нейтральними, тому що жодна з воюючих
сторін «...не може викликати співчуття ні цілями, ні
способами боротьби».
В виступити проти Антанти й Троїстого союзу, щоб
вибороти «...єдину, самостійну Україну від Карпатів
аж по Кавказ».
Г підтримати Антанту й чесно, «...не піддаючись на
провокації, виконати свій обов’язок громадян Росії
до кінця».
35. Яка організація в роки Першої світової війни
виступила з такою відозвою:
«…Перемога Австро-Угорської монархії буде нашою
перемогою. І чим більша буде поразка Росії, тим
швидше проб’є година визволення України… Нехай
на руїнах царської імперії зійде сонце вільної
України!..»?
А Революційна українська партія
Б Товариство українських поступовців
В Карпато-руський визвольний комітет
Г Головна українська рада
37. Які українські землі під час Першої світової
війни було окуповано російськими військами в
1914 р.?
А Холмщину, Західну Волинь
Б Східну Галичину, Північну Буковину
В Західне Поділля, Східну Волинь
Г Закарпаття, Марморощину
39. Легіон Українських січових стрільців — це
військова частина, створена за ініціативи
А Союзу визволення України у складі німецької
армії, що діяла проти румунської армії у 1914—1916
рр.
Б Головної української ради у складі австрійської
армії, що діяла проти російської армії у 1914—1918
рр.
В Карпато-руського визвольного комітету у складі
російської армії, що діяла проти австрійської армії у
1915—1917 рр.
Г Товариства українських поступовців, що діяла як
проти російської, так і проти німецької армій у
1916—1918 рр.
11
32. Яким було ставлення російської влади до
українського національного руху на Наддніпрянській
Україні під час Першої світової війни?
А підтримувала його патріотичні настрої
Б не звертала уваги на його існування
В посилювала репресії проти нього
Г надавала додаткові можливості для його розвитку
34. Напередодні Першої світової війни українські
землі перебували в складі
А Росії та Румунії.
Б Румунії та Польщі.
В Польщі та Австро-Угорщини.
Г Австро-Угорщини та Росії.
36. У якому році в ході Першої світової війни
російськими військами було захоплено Львів?
А 1914 р.
Б 1915 р.
В 1916 р.
Г 1917 р.
38. Яка подія дала поштовх до створення легіону
Українських січових стрільців?
А початок Першої світової війни
Б утворення Української Центральної Ради
В повалення самодержавства в Російській імперії
Г проголошення Української Народної Республіки
40. Коли відбувалися події, згадувані в уривку з
історичного документа?
«...Наші праві націоналісти в особі графа Бобринського,
посівши адміністративні посади в «П’ємонті
українства», почали переслідувати український
національний рух і силоміць навертати уніатів до
православ’я. Тяжке враження справив арешт
митрополита А. Шептицького… Все сприяло
наростанню ворожості місцевого населення до
переможців».
А 1905—1907 рр.
Б 1908—1913 рр.
В 1914—1915 рр.
Г 1916—1917 рр.

41. Напередодні Першої світової війни Австро-
Угорщина претендувала на володіння
А Волинню та Поділлям.
Б Донбасом і Придніпров’ям.
В Північною Буковиною та Бессарабією.
Г Східною Галичиною та Північною Буковиною.
43. «Галицько-Буковинське генерал-
губернаторство» — це адміністративно-
територіальна одиниця, створена
А владою Австро-Угорщини на початку Першої
світової війни на вимогу Головної української ради
та Союзу визволення України.
Б урядом Російської імперії для управління
окупованими російською армією під час Першої
світової війни землями Австро-Угорщини.
В командуванням Німеччини та Австро-Угорщини,
оборона якої в роки Першої світової війни
покладалася на Українських січових стрільців.
Г урядом Німеччини на українських землях Австро-
Угорської та Російської імперій після завершення
Першої світової війни.
45. Про кого з історичних діячів йдеться:
«Співзасновник Української національно-
демократичної партії (УНДП), згодом її голова.
Обирався послом до австрійського парламенту та
галицького крайового сейму. У роки Першої світової
війни очолював Головну українську раду, а згодом
Загальну українську раду. Після проголошення ЗУНР
став головою її першого уряду»?
А А. Шептицького
Б К. Левицького
В О. Бобринського
Г К. Трильовського
12
42. Формування в роки Першої світової війни легіону
Українських січових стрільців засвідчило
А лояльність українців Галичини до австро-угорської
монархії.
Б впливовість москвофілів у політичному житті
Галичини.
В непідготованість Австро-Угорщини до ведення війни
на два фронти.
Г приєднання України до Четверного союзу Центральних
держав.
44. Яка країна на початку XX ст. визначила свої
зовнішньополітичні пріоритети таким чином:
«...твердо приймаються такі завдання на найближчі
роки: 1) приєднати західні землі та належною
поступовістю викорінити тут мазепинський дух; 2)
заволодіти протоками, які мають для нас виключне
стратегічне значення для виходу нашого флоту з
Чорного моря до Середземного»?
А Росія
Б Румунія
В Німеччина
Г Австро-Угорщина
46. Про яку операцію російських військ Південно-
Західного фронту часів Першої світової війни йдеться
в цитованому документі: «У порівнянні з надіями, що
покладалися на цей фронт навесні 1916 р., його наступ
перевершив усі очікування. Він виконав поставлене
завдання — врятувати Італію від розгрому... полегшив
становище англійців і французів на фронті, змусив
Румунію стати на наш бік і зіпсував усі плани й наміри
австро-угорців і німців на цей рік»?
А Галицьку битву
Б Горліцький прорив
В Перемишльську битву
Г Брусиловський прорив
 13

47. Головна українська рада в серпні 1914 р. 48. Що стало наслідком подій, перебіг яких
закликала українців Галичини відображено на карті?

А підтримати Австро-Угорщину, «...бо ідучи війною,

Росія грозить загином українському життю, яке
знайшло охорону в австрійській державі...»
Б бути нейтральними, тому що жодна з воюючих
сторін «...не може викликати співчуття ні цілями, ні
способами боротьби...»
В виступити проти Австро-Угорщини та Росії, щоб
вибороти «...єдину, самостійну Україну від Карпатів
аж по Кавказ...»
Г підтримати Росію й чесно, «...не піддаючись на
провокації, виконати свій обов’язок громадян Росії
до кінця...»

А капітуляція Австро-Угорщини та проголошення ЗУНР

Б вступ у світову війну Німеччини на боці Австро-
Угорщини
В демократична революція та повалення самодержавства
в Росії
Г створення Галицько-Буковинського генерал-
губернаторства

49.Політична організація емігрантів із 50.Перебіг яких подій Першої світової війни

Наддніпрянської України, створена у Львові на відображено на карті?
початку Першої світової війни, що проголосила
метою своєї діяльності побудову самостійної
соборної Української держави, — це

А Головна українська рада.

Б Союз визволення України.
В Карпато-руський визвольний комітет.
Г Товариство українських поступовців.

А Галицької битви (1914 р.)

Б Карпатської операції (1915 р.)
В Горлицької операції (1915 р.)
Г Брусиловського прориву (1916 р.)
 14

ВІДПОВІДІ
1. Г
2. Б
3. А
4. 1-А 2-Г 3-Б 4-Д
5. Г
6. 1-В 2-Г 3-Б 4-Д
7. Б
8. Г
9. Б
10. Г
11. Б
12. А
13. 1-Б 2-Г 3-В 4-А
14. В
15. Г
16. В
17. Г
18. А
19. Б
20. Б
21. В
22. В
23. Б
24. Б
25. В
26. Б
27. В
28. Г
29. А
30. Г
31. Б
32. В
33. Б
34. Г
35. Г
36. А
37. Б
38. А
39. Б
40. В
41. А
42. А
43. Б
44. А
45. Б
46. Г
47. А
48. Г
49. Б
50. Г