1.

Українські політичні організації й середовища в

Російській та Австро-Угорській імперіях: порівняльний
аналіз стратегій здобуття української державності.
Аналіз
Більшість партій на Західній Україні відстоювали соціал-демократичні позиції,
найчастіше спиралися на промислових і сільськогосподарських робітників.
Всі партії відстоювали незалежність України.
У Наддніпрянській Україні підтримували націоналістичні погляди, деякі партії
створювали бойові організації. Наприклад Укр. народна партія створила організацію
“Оборона України” для того щоб допомогти українському повстанню.

Політичні партії
Революційна українська партія - заснована 11 лютого 1900 в Харкові діячами
студентських громад: Д. Антоновичем, М. Русовим, Б. Камінським, П. Андрієвським, О.
Коваленком.
Українська народна партія – заснована 1902 року Миколою Міхновським
Українська демократична партія (1904) - створена 1904 року у Києві з членів Загальної
Української Безпартійної Демократичної Організації (ЗУБДО).
Українська радикальна партія (1904) - заснована 4 жовтня 1890 у Львові на базі
радикальних молодіжних

2. Бойові дії на Чорному морі в роки Першої світової війни.

29 жовтня 1914 року в акваторії Чорного моря почалися бойові дії. Німецько-османський
флот здійснив бомбардування прибережних російських міст, при цьому «Гебен» і
«Бреслау» атакували головну базу ЧФ — Севастополь. Це бомбардування призвела до
оголошення Росією війни Стамбулу і, відповідно, вступу останньої у війну на боці
Центральних держав.
5 листопада 1914 року головні сили імператорського Чорноморського флоту раптово
зустріли «Гебен» і «Бреслау» в районі Ялти. Незважаючи на сприятливий для російських
сил збіг обставин, домогтися вирішального результату не вдалося — після обміну залпами
німецькі кораблі змогли спокійно відступити.
Командувачі Росія Ебергард А. А.; Колчак О. В.; Немітц О. В.; Саблін М. П.;
Німецька імперія Вільгельм Сушон; Губерт фон Ребеу-Пашвиц

3.Культурно-просвітницька діяльність Українських січових

стрільців
з 1914 р. передова частина стрілецтва вела роз'яснювальну роботу серед українців у
місцях свого постою, залучала їх до спільних маніфестацій, допомагала в створенні
різноманітних національних інституцій, зокрема, читалень, товариств "Просвіти",
господарських осередків, організовувала курси ліквідації неграмотності тощо.
Свідченням того, що Українські січові стрільці працювали і на перспективу, була їхня
участь в організації та підтримці українського шкільництва.
Зокрема, протягом 1916 — поч. 1917 р. близько двох десятків стрільців під керівництвом
сотника Д.Вітовського та чотарів М.Саєвича і М.Гаврилка організували на Волині до 100
українських шкіл