Українська революція 1917 – 1920 (21) рр.

1. Доба Центральної Ради – 3-4. 03. (16-17. 03. н. ст.) 1917 – 29. 04. 1918 рр.
2. Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського – 29. 04 – 14. 12. 1918 р.
3. Українська Народна Республіка (УНР) доби Директорії – 14. 12. 1918 – кінець
1920 р.
4. Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) – 13. 11. 1918–сер. липня 1919 р.

І. Доба Центральної Ради 3 – 4 березня 1917 р. – 29 квітня 1918 р.

1. Повалення  В результаті Лютневої революції в Російській імперії

самодержавства повалено самодержавний режим. 2.03.1917 р. Микола ІІ
зрікся влади на користь Тимчасового уряду на чолі з
князем Георгієм Львовим. Ця подія поклала початок
українській революції.

2. Характер  Українська революція носила загальнодемократичний

української і національно-визвольний характер. Її завданнями були
революції утвердження демократичних засад суспільства,
справедливе вирішення земельного питання і, головне –
добитися права на самовизначення української нації, на
першому етапі у формі національно-територіальної
автономії, а в кінцевому результаті здобуття повної
незалежності.

3. Створення  3 – 4 березня (17 березня за новим стилем) 1917 р. за

Центральної Ради ініціативи Товариства Українських Поступовців в
3-4 березня Києві створена Центральна Рада (Ц.Р.), як
(17.03 н. ст.) 1917 р. координуючий центр українського національного руху.
Головою заочно було обрано Михайла Грушевського

4. Партійний склад  Переважна більшість депутатів – представники

Центральної Ради соціалістичних партій:
 Українська Партія Соціалістів Революціонерів
(УПСР) – есери. Лідери: Грушевський, Шаповал,
 Христюк. На той час найбільш чисельна українська
партія.
 Українська Соціал-Демократична Робітнича Партія
(УСДРП) – соціал-демократи. Лідери: Винниченко,
Петлюра.
 Українська Партія Соціалістів Федералістів
(УПСФ) – есефи. Була створена на основі колишнього
ТУП. Лідер – Сергій Єфремов.

Не дивлячись на певні розбіжності в програмах ці

політичні сили стояли на платформі широкої
національно-територіальної автономії України в
складі оновленої демократичної федеративної Росії.
(Це пояснюється тим, що українські соціалісти були в
полоні політичних ілюзій Михайла Драгоманова щодо
реформаторського шляху перебудови Росії на
федеративних засадах).

 Українська Народна Партія (НУП) – самостійники

або незалежники. Лідер – Микола Міхновський.
Найменш чисельна політична партія. Єдина, що стояла
на платформі здобуття повної незалежності України.

 До Центральної Ради ввійшли представники

громадських організацій.

5. Перші кроки  Центральна Рада визнала легітимність російського

Центральної Тимчасового уряду і виражала сподівання на порозуміння
Ради з його сторони реалізації права української нації на
самовизначення у формі національно-територіальної
автономії.
 9 березня (22. 03 н. ст.) – перша відозва Центральної Ради
до українського народу в якій викладалась мета діяльності
– здобуття національно-територіальної автономії України в
складі оновленої Росії.
  19 березня (1 квітня за н. ст.) – в Києві відбулася 100
тис. демонстрація, учасники якої підтримали гасло
національно-територіальної автономії України. Ця
подія свідчила про наростання української революції і
підтримку українським народом Центральної Ради.

6.Скликання  6 – 8 квітня (19 – 21 за н. ст.). Делегати зі всієї України

Українського підтримали курс Ц.Р. на здобуття національно-
Національного територіальної автономії.
Конгресу  Прийняли постанову про українізацію всіх сфер життя.
6 – 8 квітня 1917 р.  Затвердили склад Ц.Р. – 150 депутатів.
(19 – 21. 04 н. ст.)  Головою переобрано Михайла Грушевського, його
заступниками – Володимира Винниченка і Сергія
Єфремова.

Конгрес підтвердив право Ц.Р. виступати від імені

українського народу.

7. Проведення І-го  Проводився за ініціативи Ц.Р. 5 – 8 травня з метою

Всеукраїнського заручитися підтримкою військових у здобутті
військового з′їзду автономії. Крім цього соціал-демократи хотіли посилити
5 – 8 травня 1917 р. свої позиції серед військових, де активну роботу
(18 – 21. 05 н. ст.) проводили самостійники.
 Делегати з′їзду підтримали курс Ц.Р. на автономію.
 Створено Генеральний військовий комітет з метою
українізації армії (створення окремих українських
частин в складі російської армії) на чолі з Симоном
Петлюрою.

8. Переговори  Заручившись підтримкою Українського Національного

делегації Ц.Р. з Т.У. Конгресу (УНК) і І-го Всеукраїнського військового з!
в Петрограді їзду, в середині травня до Петрограду відбула
(сер. травня 1917 р.) українська делегація на чолі з Володимиром
Винниченком. Мета – добитися від Тимчасового уряду
(Т.У.) визнання національно-територіальної автономії
 України.
 Т.У. відкинув домагання автономії і лише дав згоду на
українізацію початкової освіти.

9. І-й
Всеукраїнський  Делегати з′їзду затвердили рішення:
селянський з’їзд  Підтримати курс Ц.Р. на здобуття автономії України.
(кін. травня-поч.  Справедливе вирішення аграрного питання.
червня 1917 р.)

10. ІІ-й  1,5 тис. делегатів, які представляли 2,5 млн. українських
Всеукраїнський солдат.
військовий з’їзд  В цей час з Петрограду до Києва прибуває українська
3 – 10 червня 1917 р. делегація, яка оприлюднила відмову Т.У. надати
(16 – 23 н. ст.) автономію України. Солдатські депутати заявили, що не
залишать Київ доки не буде проголошена автономія
України.

 Внаслідок відмови Т.У. надати автономію і

користуючись підтримкою делегатів ІІ-го
Всеукраїнського військового з′їзду Центральна Рада
вирішила самовільно проголосити автономію України.

11. І - й Універсал -  10 червня 1917 р. (23.06 н. ст.) Ц.Р. затвердила І – й

проголошення Універсал.
автономії України Головні положення:
10 червня 1917 р. 1. Проголошувалась автономія України («Хай Україна буде
(23. 06 н. ст.) вільною не одділяючись остаточно від Росії», «Віднині
ми самі будемо творити свою долю»).
2. Вводився податок на українську справу.
3. Заклик до гуртування і організованості.

12. Створення  15 червня 1917 р. (28. 06 н. ст.) Ц.Р. обрала Генеральний

Генерального Секретаріат (Г.С.), який очолив В. Винниченко.
Секретаріату Г.С. мав реалізувати на практиці положення І–го
 15 червня 1917 р. Універсалу. (Г.С. називають першим українським
(28.06 н. ст.) урядом).

 Партійний склад – переважно соціал-демократи:

 В. Винниченко – голова Г.С. і секретар внутрішніх справ
(УСДРП).
 П. Христюк – генеральний писар (УПСР).
 С. Петлюра – військові справи (УСДРП).
 Б. Мартос – земельні справи (УСДРП).
 В. Садовський – судові справи (УСДРП).
 І. Стешенко –освіта (УСДРП).
 С. Єфремов – міжнаціональні справи (УПСФ).
 Х. Барановський – фінанси (безпартійний).
 М. Стасюк – продовольчі справи (УПСР).

13. Переговори  В кінці червня 1917 р. до Києва прибуває делегація Т.У

Тимчасового уряду з в складі міністрів: Церетелі, Терещенка, Керенського для
Центральною Радою переговорів з Ц.Р. і Г.С. (Т.У. вимушений був піти на
в Києві переговори з Ц.Р. в силу слабкості своїх позицій в Росії,
кін. червня-поч. тож необхідно було шукати порозуміння з українською
липня 1917 р. стороною).
Наслідком переговорів став компроміс, закріплений
Ц.Р. в ІІ-у Універсалі.

14. ІІ – й Універсал  3 липня 1917 р. (16. 07 н. ст.) Ц.Р. проголосила ІІ-й

3 липня 1917 р. Універсал.
(16. 07 н. ст.) Головні положення:
1. Ц.Р. відмовляється від самопроголошеної автономії
України, відкладаючи цю справу до Всеросійських
Установчих Зборів.
2. Т.У. визнає право України на автономію і Г.С., як
крайовий орган влади.
3. Ц.Р. мала підготувати конституцію автономії для
затвердження її Т.У.
4. Ц.Р. мала поповнитись за рахунок національних
 меншин, для яких відводилось 30% місць в її складі.

15. Повстання  Відступ Ц.Р. від положень І-го Універсалу і відмова від
самостійників самопроголошеної автономії Народна Українська
4 – 6 липня 1917 р. Партія розцінила як зраду. При підтримці солдат 2-го
(17 – 19. 07 н. ст.) українського полку ім. гетьмана П. Полуботка лідер
самостійників М. Міхновський намагався примусити
Ц.Р. негайно проголосити незалежність України. Однак
ця спроба «державного перевороту» виявилася
невдалою. Члени НУП були виключені з Ц.Р.

16. Криза Т.У.  ІІ-й Універсал спричинив кризу Т.У., зі складу якого
вийшли міністри кадети, що не визнавали права України
на автономію. Прем′єр-міністром Т.У. став есер
Керенський

17. Створення  У липні 1917 р. для оперативного прийняття рішень зі

«Малої Ради» складу Ц.Р. була обрана Мала Рада, як постійно діючий
(липень 1917 р.) орган у складі 58 чоловік. (На той час загальна кількість
депутатів Ц.Р. вже сягала більше 800 чол).

18. «Статут вищого  В середині липня Ц.Р. направляє Т.У. «Статут вищого
управління управління Україною» - Конституцію автономної
Україною» України.
16 липня 1917 р. Головні положення:
(29.07 н. ст.) 1. Ц.Р. – вищий орган державної влади на Україні.
2. Ц.Р. зі свого складу обирає Г.С. – вищий крайовий орган
управління.
3. При Т.У. мав бути представник Г.С. для узгодження дій.

19. Розстріл  Під час відправлення із Києва на фронт І-го українського

«богданівців» полку ім. гетьмана Б. Хмельницького ешелон із солдатами
(кін. липня 1917 р.) був обстріляний російськими військами, що свідчило про
ворожість намірів Т.У. надати автономію Україні.
20. «Тимчасова  Т.У. відмовився від попередніх домовленостей з Ц.Р.,
 інструкція» закріплених у ІІ-у Універсалі і фактично відкинув
Тимчасового уряду «Статут вищого управління Україною», направивши
Генеральному Г.С. 4 серпня «Тимчасову інструкцію…»
Секретаріату Головні положення:
4 серпня 1917 р. 1. Г.С. визнавався виконавчим органом Т.У. на Україні.
(17.08 н. ст.) 2. Повноваження Г.С. поширювалися лише на 5 губерній:
 Київська;
 Волинська;
 Подільська;
 Чернігівська;
 Полтавська.

21. «Корніловський  Кінець серпня 1917 р. – в Росії відбувся «корніловський

заколот» заколот». Головком російської армії ген. Корнілов
кін. серпня 1917 р. спробував усунути від влади Т.У. і встановити військову
диктатуру. В зв’язку з цими подіями Ц.Р. створила
Комітет з охорони революції, який не допустив приходу
до влади реакційних сил.

22. Демократична  У вересні 1917 р. в Петрограді відбулася Демократична

нарада нарада на якій були присутні делегати від України, які
вересень 1917 р. підтримали курс на автономію України і відстоювали
право на самовизначення для всіх націй колишньої імперії.

23. З′їзд народів Росії  У вересні 1917 р в Києві за ініціативи Ц.Р. відбувся Зїзд
вересень 1917 р. народів Росії на якому обговорювалося питання
перебудови Росії на федеративних засадах.

24. Створення  В жовтні 1917 р. в Чигирині організаційно було створене

«Вільного козацтва» «Вільне козацтво», як загони самооборони з метою
жовтень 1917 р. наведення порядку на місцях. Почесним отаманом було
обрано генерала Павла Скоропадського.

25. Більшовицький  25 – 26 жовтня 1917 р. – більшовицький переворот в

переворот в Петрограді. Владу Т.У. повалено. ІІ-й Всеросійський
 Петрограді з’їзд Рад проголосив владу диктатури пролетаріату. З
25–26 жовтня 1917 р. ′їзд затвердив Декрет «Про мир» в якому містився заклик
до всіх воюючих сторін негайно припинити бойові дії і
заключити справедливий мир без анексій і контрибуцій і
Декрет «Про землю», яким ліквідовувалось поміщицьке
землеволодіння. Було обрано уряд – Раду Народних
Комісарів (РНК або Раднарком) на чолі з лідером
більшовицької партії (Російської Комуністичної Партії
(більшовиків) – РКП(б)) - В. Леніним (Ульяновим).

26. Боротьба за  Події в Росії викликали гостру боротьбу за владу в Києві

владу в Україні між прихильниками більшовиків (штаб – завод «Арсенал»)
і прихильниками Т.У. (Штаб Київської воєнної округи). На
вулицях міста точилися запеклі бої із застосуванням
артилерії.
В зв’язку з цим Ц.Р. разом із Радою робітничих
депутатів і Радою залізничників створили «Крайовий
комітет по охороні революції», що підтримував владу
Ц.Р. в Україні.

27. ІІІ-й Універсал  При підтримці делегатів ІІІ-го Всеукраїнського

Проголошеня військового зїзду Ц.Р. засудила більшовицький
Української переворот в Росії і проголосила 7 листопада 1917 р.
Народної Республіки ІІІ-й Універсал за яким брала на себе вищі владні
7 листопада 1917 р. повноваження на Україні.
(20. 11 н. ст.)
Головні положення:
1. Проголошувалась Українська Народна Республіка (УНР),
не одділяючись остаточно від Росії.
2. Визначалась територія УНР в складі 9 губерній:
(Київська, Волинська, Подільська, Чернігівська,
Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська,
Таврійська без Криму). Приналежність Вороніжчини і
Курщини мала бути вирішена шляхом народного
волевиявлення.
 3. Вперше викладалась програма дій Ц.Р.: проголошувались
демократичні права і свободи, 8-ми год. Робочий день,
відміна смертної кари, націоналізація заводів і фабрик,
ліквідація поміщицького землеволодіння.
4. Призначались вибори до Всеукраїнських Установчих
зборів (на грудень 1917 р.).

28. Ультиматум  Спроба більшовиків захопити владу на Україні в листопаді

Раднаркому Ц.Р. не вдалася, тому 4 грудня 1917 р. РНК Радянської Росії
4 грудня 1917 р. ставить ультиматум Ц.Р.
(17. 12 н. ст.)  В документі зазначалось, що РНК визнає право на
самовизначення за всіма націями, в тому числі і за
українською аж до повного відокремлення і проголошення
незалежності. Однак Ц.Р., представляючи інтереси
експлуататорських класів здійснює ворожу політику щодо
радянської влади. Ц.Р. має визнати радянську владу на
Україні, тобто саморозпуститися. Ц.Р. звинувачувалась у
дестабілізації фронту, в підтримці антибільшовицького
виступу отамана Каледіна на Дону, в роззброєні на
території України радянських полків і робітничої
«червоної гвардії».

 5 грудня 1917 р. (18. 12 н. ст.) Раднарком оголосив Ц.Р.

війну.

29. І-й  Одночасно, 5 грудня 1917 р. в Києві відбувається І-й

Всеукраїнський з’їзд Всеукраїнський з’їзд Рад робітничих, солдатських і
Рад в Києві селянських депутатів, який за задумом більшовиків
5 грудня 1917 р. мав проголосити радянську владу на Україні. Однак на
(18. 12 н. ст.) ньому була переважна більшість прихильників Ц.Р. –
делегатів від Селянської спілки, що підтримали Ц.Р.

 За таких обставин більшовицька фракція з′їзду на чолі із

Затонським перебралася до Харкова. (На той час місто
було вже захоплене більшовицькими частинами). Об
 ′єднавшись з депутатами обласних рад Криворізького і
Донецького басейнів проголосили себе І-им
Всеукраїнським з’їздом Рад України. (Харківський з’їзд
Рад).

30. Проголошення  12 грудня 1917 р. (25. 12 н. ст.) Харківський з’їзд Рад

Радянської влади на проголосив радянську владу на Україні – Українську
Україні Народну Республіку Рад Робітничих Солдатських
12 грудня 1917 р. Селянських депутатів.
(25. 12 н. ст.)
 Були обрані органи радянської влади:
 Вищий орган державної влади – Всеукраїнський
з’їзд Рад.
 В перервах роботи зїзду – Центральний
Виконавчий Комітет (ЦВК).
 Вища виконавча влада (уряд) – Народний
Секретаріат. (Першим головою стала Євгенія
Бош).

31. Всеукраїнська  В грудні 1917 р. в Харкові відбулася Всеукраїнська

селянська селянська конференція на якій були делегати, що
конференція підтримували радянську владу на Україні.
(грудень 1917 р.) Конференція делегувала 20 своїх представників до
ЦВК. Цим рішенням було завершено формування
органів радянської влади на Україні.

32. Переговори Ц.Р.  Грудень 1917 р. – на мирні переговори з країнами

з країнами Четвертинного блоку до Брест-Литовська прибуває
Четвертинного українська делегація на чолі з Всеволодом
блоку. Війна Голубовичем.
Раднаркому з Ц.Р.
(грудень 1917 –  На початку січня 1918 р. починається наступ
січень 1918 р.) більшовицьких військ на Київ. Загальне командування
здійснював Антонов-Овсієнко.
  16 січня (29. 01 н. ст.) 1918 р. під Крутами (суч.
Чернігівська обл.) більшовицькі частини під
командуванням Муравйова розгромили студентський
курінь. Всіх полонених юнаків було по звірячому вбито.
(Павло Тичина присвятив героям Крут поезію «Памяті
тридцяти»).

 Одночасно 16 – 22 січня 1918 р. на київському заводі

«Арсенал» проти Ц.Р. відбувається більшовицьке
повстання, яке придушив Петлюра.

 В кінці січня 1918 р. Ц.Р. переїздить в Житомир. Київ

захоплюють більшовицькі війська.

33. ІV-й Універсал –  9 січня 1918 р. (22.01 н. ст.) Ц.Р. проголошує ІУ-й
проголошення Універсал.
незалежності УНР Головні положення:
9 січня 1918 р. 1. Проголошувалась незалежність УНР. («Народе України!
(22. 01 н. ст.) Твоєю силою, волею, словом утворилась на Українській
Землі вільна Українська Народна Республіка…»).
2. Генеральний Секретаріат перейменовано в Раду
Народних Міністрів. (Головою став Всеволод Голубович).
3. Вимога якнайшвидше довести переговори з країнами
Четвертинного блоку.
4. Засудження агресії більшовицької Росії.
5. Надання національно-персональної автономії
національним меншинам.
6. Ліквідація безробіття.
7. В майбутньому ліквідація регулярної армії.

34. Підписання  27 січня 1918 р (9. 02 н. ст.) в Брест-Литовську

Брест-Литовського українська делегація на чолі із Севрюком підписує
мирного договору мирний договір з країнами Четвертинного блоку
«хлібний мир» (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія).
27 січня 1918 р.
 (9. 02 н. ст.)  Головні положення:
1. Країни Четвертинного блоку визнавали незалежність
УНР.
2. Німеччина і Австро-Угорщина зобов’язувались
очистити територію УНР від більшовицьких військ і
відновити владу Ц.Р.
3. Ц.Р. зобов’язувалась забезпечити союзників
продовольством і фуражем.

35. Земельний закон  В кінці січня 1918 р Ц.Р. нарешті затвердила Земельний
Ц.Р. (січень 1918 р.) закон, який передбачав ліквідацію великих землеволодінь і
наділення селян землею за нормою 25 десятин. Однак
реалізувати цей закон на практиці Ц.Р. була неспроможна.

36. Перше  Більшовицька влада здійснювала на контрольованій

перебування території жорстокий «червоний» терор. В одному Києві
більшовицької було розстріляно близько 5 тис. чоловік. Здійснюються
влади в Києві реквізиції продовольства. Проводиться жорстка
Кінець січня – антиукраїнська політика.
початок березня
1918 р.  Німецькі і Австро-Угорські війська протягом зими – весни
1918 р. витісняють більшовиків з України.

 На початку березня до Києва повертається Ц.Р.

37. Визнання  3 березня 1918 р. Російська Соціалістична Федеративна

Радянською Росією Радянська Республіка (РСФРР) вимушена була
незалежності УНР підписати з країнами Четвертинного блоку Брест-
3 березня 1918 р. Литовський мирний договір, одною умовою з якого
було визнання незалежності УНР.

38.  В окремих регіонах України більшовиками були

Самопроголошені створені самопроголошені радянські республіки:
радянські  Криворізько-Донецька (очолив Артем (Сєргєєв);
республіки  Одеська;
  Таврійська;
 Донська.
 Однак німці їх не визнали і дуже швидко зліквідували.

 В Криму німецьке командування передало владу

російському генералу Сулькевичу, а не Ц.Р.

 18 квітня 1918 р. більшовицьке керівництво вимушене

було розпустити перший радянський уряд України –
Народний Секретаріат. Замість нього було утворене
Бюро для керівництва повстанською боротьбою на
захопленій території на чолі із Миколою Скрипником.

39. Останній період  Влада Ц.Р. фактично трималася на німецьких штиках. Ц.Р.
перебування при була неспроможна виконати свої зобов’язання перед
владі Ц.Р. Німеччиною і Австро-Угорщиною, тому союзники
березень – 29 квітня поводили себе як окупанти, здійснюючи прямий грабунок
1918 р. України. Німецьке командування створює воєнно-польові
суди для розправ з українським селянством, яке не бажало
віддавати хліб.
 Ц.Р. повністю втрачає будь-який авторитет серед
населення.

 В останній день свого існування, 29 квітня 1918 р. Ц.Р.

затвердила Конституцію УНР і обрала президентом
УНР – Михайла Грушевського.

40.Здобутки і  Найбільшою заслугою Ц.Р. було те, що після 200 річної

прорахунки в перерви вона спромоглася відновити державотворчі
діяльності Ц.Р. традиції українського народу і проголосила незалежність
УНР.

 Проте протягом всього часу свого існування Ц.Р. не змогла

створити дієвий апарат державної влади, органи місцевої
адміністрації і самоврядування, навести лад і порядок в
 краї. Не було приділено достатньої уваги створенню
національних збройних сил. Не була реалізована земельна
реформа в інтересах селянства.

 Ц.Р. не спромоглася на практиці реалізувати свою

програму дій, що і призвело до її падіння.

ІІ. Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського

 29. 04 – 14. 12. 1918 р.

1. Скоропадський  Нащадок давнього роду із козацької старшини. Народився

Павло Петрович у Вісбадені (Німеччина). Військову освіту здобув у
1873 - 1945 Петербурзькому пажеському корпусі. Учасник Російсько-
японської війни 1904 – 1905 рр. Згодом став військовим
ад’ютантом імператора Миколи ІІ. В роки Першої
світової війни командував полком, дивізією, корпусом. Був
нагороджений золотою зброєю. У 1917 р. став
командиром 1-го Українського корпусу. В жовтні 1917 р.
на зїзді Вільного козацтва в Чигирині був обраний
почесним військовим отаманом. Гетьман України 29. 04
– 14. 12. 1918 р. Після зречення влади емігрував до
Німеччини, де загинув у 1945 р. під час бомбардування.
Похований в Оберсдорфі.

2. Підготовка  Весною 1918 р. у Києві створено «Українську громаду»

державного до якої ввійшли:
перевороту  Українська партія Хліборобів Демократів;
 Союз земельних власників;
 Союз підприємців.
 У квітні представники «Української громади» вступили в
переговори з німецьким командуванням щодо усунення
Ц.Р. від влади. Німці погоджувалися на переворот за умови
виконання новою владою, що постане на місці Ц.Р. Брест-
Литовського мирного договору і відновлення приватної
власності.

3. Проголошення  29 квітня 1918 р. вірні Скоропадському війська

Скоропадського розігнали Ц.Р. і Український Хліборобський Конгрес (8
гетьманом України тис. делегатів) проголосив його гетьманом України. На
29 квітня 1918 р. Україні встановився авторитарний режим в
монархічній формі – гетьманату.
 4. Перші  Грамота «До українського народу».
законодавчі акти  Закон «Про тимчасовий устрій»
гетьмана  За ними Скоропадський брав в свої руки всю
повноту влади.
 Законодавство Ц.Р. відмінялось.
 Поновлювалась приватна власність, вільна
торгівля, підприємництво.
 Назва УНР змінена на Українська Держава.

5. Формування  Головний отаман (прем’єр-міністр) – Федір Лизогуб

уряду – Ради  Військовий міністр – генерал Рогоза.
Міністрів  Міністр земельних справ – Колокольцев.
 Міністр освіти – Микола Василенко.
 Міністр фінансів – Гутник.

 В уряді бракувало українських націоналістів, однак в його

складі були здібні адміністратори, що сприяло наведенню
певного порядку.

 Скоропадському вдалося створити дієві місцеві органи

влади: інститут комісарів Ц.Р. був замінений старостами
переважно із поміщиків.

6. Ставлення до  Всі соціалістичні партії засудили гетьманський режим

гетьманського як антинародний і поставили за мету його повалення.
режиму
 В травні 1918 р. в Голосіївському лісі під Києвом відбувся
ІІ-й Всеукраїнський селянський з’їзд, делегати якого
оголосили війну гетьманському режиму.

 Робітничий клас не підтримав режиму так як гетьман

заборонив мітинги, страйки, діяльність робітничих
організацій, профспілок. Запровадив примусову працю і
відмінив 8-ми годинний робочий день. В травні відбувся
ІІ-й Всеукраїнський робітничий з’їзд, делегати якого
 поставили за мету повалення гетьманського режиму.

 Гетьмана підтримали лише представники Союзу

земельних власників, Протофісу (представники
промисловості, торгівлі, фінансів).
 Іншими словами режим Скоропадського
підтримували лише заможні верстви населення.

 В серпні 1918 р. всі опозиційні гетьману ліві партії

створили Український Національний Союз. Мета
відновлення в Україні республіки. Головою УНС
обрано А. Ніковського, з вересня – В. Винниченко.

7. Внутрішня  Аграрна сфера:

політика гетьмана  Відновлення поміщицького землеволодіння.
 На село посилаються каральні загони з метою
придушення селянських виступів. Функції
наведення порядку покладались на Державну варту.
 В жовтні 1918 р. гетьман очолив Вищу земельну
комісію яка розробила проект земельної реформи,
за якою велика земельна власність мала бути
викуплена державою. Земельний максимум 25
десятин на одне господарство. Проте реалізувати
реформу на практиці у гетьмана вже не було часу.

 Промисловість. Фінанси:
 Жорсткими заходами вдалося досягти певної
стабілізації (відміна 8-ми годинного робочого дня,
заборона діяльності профспілок, страйків, введення
примусової праці, відновлення смертної кари).
 Введено в обіг національну валюту – гривну.
 Запрацював залізничний транспорт.
 Однак це було досягнуто репресивно-силовими
методами і могло дати лише короткочасний
результат.
  Формування збройних сил:
 Мета: створення чисельної (300 тис.) армії. Цьому
перешкоджали німці, що були зацікавлені в
економічному грабунку України.
 Були сформовані гвардійська сердюцька дивізія
(єдиний підрозділ, який виступив на захист
гетьманського режиму під час повстання на чолі з
Директорією). Із українців які перебували в
німецькому полоні була сформована дивізія
сірожупанників. Формувалися інші військові
частини, створювалися військові школи.
 Галицько-Буковинський полк січових стрільців
(командир Євген Коновалець) було переведено з
Києва до Білої Церкви.

 Культура:
 Міністр освіти і культури – Микола Василенко.
 Найбільшим досягненням було відкриття
Української Академії Наук. Перше установче
засідання в листопаді 1918 р. Президент –
Вернадський.
 1-й Український державний університет св.
Володимира в Києві.
 2-й Український державний університет в
Камянець-Подільському (ректор Іван Огієнко).
 В Полтаві – історико-філологічний факультет.
 Відкрито 80 українських гімназій.
 Державний архів, бібліотека, театри.

8. Зовнішня  Активна зовнішньополітична діяльність – гетьман

політика гетьмана встановив дипломатичні відносини з 11 державами. За
кордон відправлено 10 українських представництв.
 Скоропадський вимушений був орієнтуватися на країни
Четвертинного блоку, особливо на Німеччину. В липні
 1918 р. прем’єр-міністр Лизогуб мав зустріч в Берліні з
рейхсканцлером Ерцбергером. У вересні відбувся візит
гетьмана до Берліну під час якого відбулася зустріч з
кайзером Вільгельмом ІІ. Були підписані нові торгівельно-
економічні угоди.

 Стосунки з Австро-Угорщиною були проблемні, так як за

секретною угодою Брест-Литовського мирного договору
Австро-Угорщина зобов’язувалась передати Східну
Галичину Україні, проте не збиралася цього робити.
(Представник Української Держави у Відні – Вячеслав
Липинський).

 Стосунки з Радянською Росією:

 В серпні 1918 р. до Києва прибула радянська
делегація на чолі з Християном Раковським і
Дмитром Затонським. Українську сторону
очолював Сергій Шелухін.
 Підписана угода про припинення війни. РСФРР
визнавала Українську Державу.
 Питання розмежування кордонів не вирішено.

 Кримське питання:
 Гетьман встановив економічну блокаду півострова і
Сулькевич вимушений був погодитись на
входження Криму до Української Держави на
правах широкої автономії. Проте угода так і
залишилась на папері.

 Спроба переорієнтуватися на країни Антанти:

 В жовтні 1918 р. стало цілком очевидно, що
Німеччина близька до поразки. Це примушує
Скоропадського шукати контактів з країнами
Антанти, щоб заручитись їх підтримкою в боротьбі
з більшовицькою Росією. В кінці жовтня до Ясс
 прибуває українська делегація на чолі з Іваном
Коростовцем. Однак представники Франції і
Великої Британії категорично заявили, що не
визнають Українську Державу. Така позиція
пояснюється тим, що союзниками гетьмана були
країни Четвертинного блоку. Крім цього лідери
білогвардійського руху стояли на позиції
відновлення колишньої Російської імперії складовою
якою була Україна, а Антанта в боротьбі з
більшовицькою Росією орієнтувалася саме на них.

 За таких обставин 14 листопада 1918 р. гетьман

підписує «Грамоту про федерацію» за якою
обіцяв приєднати Україну в майбутньому до не
більшовицької Росії. Тим самим він відмовлявся
від української державності. До цього часу цей
документ викликає неоднозначні оцінки в істориків.

 Одночасно було створено новий кабінет міністрів

на чолі з Гербелем, який складався із російських
шовіністів.

9. Створення  В ніч з 13 на 14 листопада 1918 на таємному засіданні

Директорії Українського Національного Союзу була створена
14 листопада 1918 р. Директорія в складі 5-ти чоловік:
 Володимир Винниченко – голова;
 Симон Петлюра – головний військовий отаман;
 Андрій Макаренко;
 Федір Швець;
 Опанас Андрієвський.

 Мета: керівництво антигетьманським повстанням.

Гетьман звинувачувався в зраді українській державності.
10. Антигетьманське  З поразкою Німеччини гетьман втрачає свого єдиного
повстання. союзника. Проти нього, 14 листопада 1918 р.
Падіння Української
 Держави піднімається народне повстання на чолі з Директорією.
14. 12. 1918 р.
 Привід – проголошення гетьманом Грамоти про
входження України до складу не більшовицької Росії.

 Ударною силою повстання був Галицько-Буковинський

курінь Січових Стрільців під командуванням Євгена
Коновальця. (Розташовувся в Білій Церкві).

 Вирішальна битва – 18 листопада 1918 р., в якій Січові

Стрільці під Мотовилівкою розгромили Сердюцьку
дивізію гетьмана.

 За таких обставин 14 грудня 1918 р. Скоропадський

зрікається влади і емігрує до Німеччини.

Українська Народна Республіка доби Директорії

(14 грудня 1918 р. – 1920 р.)

1. Відновлення  18 грудня 1918 р. Директорія на чолі стотисячного війська
УНР урочисто вступає в Київ.

 26 грудня 1918 р. Директорія формує уряд – Раду

Народних Міністрів на чолі з Володимиром Чехівським.

 26 грудня 1918 р. – перше офіційне звернення до

українського народу в якому Директорія проголошувала
відновлення УНР і законодавства Центральної Ради.

2. Зовнішньопо  Вкрай складна зовнішньополітична ситуація для України –

літична була оточена кільцем ворогів, які не визнавали української
ситуація державності:
 На півдні України – війська Антанти, що вороже
ставилася до української державності. (Висадилися в
грудні 1918 р. з метою блокади поширення
більшовизму).
 На заході – польські війська.
 На північному сході – більшовицька Росія.
 На південному сході – білогвардійська Добровольча
армія генерала Денікіна.

3. Внутрішнє  Складна внутрішня ситуація:

становище  Директорія не спромоглася створити органи влади на
УНР місцях, як наслідок ширилися анархія і безлад. Вся
влада на місцях перебувала в руках отаманів, які
командували напівпартизанськими озброєними
загонами і нікому не підпорядковувались. (Махно –
Гуляйполе; Болбочан – Слобожанщина; Григор′єв
– південь України; Зелений – Київщина).

 Не була реалізована аграрна реформа в інтересах

селянства, як наслідок Директорія втрачає його
підтримку. (Земельний закон від січня 1919 р.
ліквідовував поміщицьке землеволодіння і
 встановлював земельний максимум 15 дес.
реалізовано не було).

 Ситуація ускладнювалась особистим суперництвом між

головою Директорії – Винниченком і головним військовим
отаманом – Петлюрою:
 Позиція Винниченка – допускав союз з Радянською
Росією – «Хай Україна буде радянська, але
незалежна».
 Позиція Петлюри – орієнтувався на Антанту, був
проти радянської форми правління.
Це суперництво лідерів Директорії ускладнювало будь-
яку конструктивну співпрацю по українському
державному будівництві.

4. Трудовий  На думку лідерів Директорії Трудовий Конгрес мав стати

Конгрес вищим органом державної влади УНР. Для участі в роботі
23 – 29 січня Конгресу прибула численна делегація ЗУНР.
1919 р.
 Рішення Трудового Конгресу:
 Одноголосно затверджено Акт Соборності України
від 22 січня 1919 р.
 Вся повнота влади належить Директорії, яка формує
уряд, може відправити його у відставку.
 До складу Директорії дообрано президента ЗУНР –
Євгена Петрушевича.
 Засудження порушення територіальної цілісності
УНР зі сторони більшовицької Росії, Польщі,
Добровольчої армії Денікіна.

5. Війна  13 листопада 1918 р. – РСФРР анулює Брест-Литовський м.

Радянської д. від 3 березня 1918 р. за яким визнавала УНР.
Росії з УНР  Листопад 1918 р. – у Курську створюється Тимчасовий
Робітничо-Селянський Уряд України (ТРСУ), який очолив
П′ятаков. Мета – надати війні проти УНР громадянського
 характеру, тобто бойові дії на території України точаться
між прихильниками радянської влади і прихильниками
Директорії.

 В січні 1919 р. більшовицькі війська захоплюють Харків,

який стає столицею Радянської України. Сюди прибуває
ТРСУ.

 16 січня 1919 р. у відповідь на більшовицьку агресію

Директорія оголошує стан війни з РСФРР.

 5 лютого 1919 р. більшовики вдруге захоплюють Київ.

Директорія вимушена переїхати до Вінниці, а потім до
Кам′янець – Подільського.

6.Політика  6 січня 1919 р. назва УНР замінена на Українську

більшовиків на Соціалістичну Радянську Республіку.
Україні
зима – літо  29 січня 1919 р. назва уряду ТРСУ змінена на Раду
1919 р. Народних Комісарів (РНК – Раднарком), очолив
Християн Раковський, який змінив на цій посаді
Пятакова.

 У великих містах влада належала формально Радам

Робітничих депутатів, які всеціло складалися із
представників Комуністичної Партії (більшовиків) України.
(КП(б)У – створена в липні 1918 р. як складова частина
Російської Комуністичної Партії (більшовиків) – РКП(б).

 У невеликих містах більшовики створювали Революційні

Комітети – Ревкоми – органи влади диктатури
пролетаріату.
 На селі створювалися Комітети бідноти – Комбіди.

 Для боротьби з противниками Радянської влади створено

Всеукраїнську Надзвичайну Комісію – ВУНК на чолі з
 Ісааком Шварцом, згодом Мартіном Лацисем. ВУНК
відразу розпочала «червоний терор».

 В березні 1919 р. відбувся ІІІ-й Всеукраїнський з′їзд Рад

Робітничих, Солдатських і Селянських Депутатів. На
ньому була затверджена 1-а конституція Радянської
України, яка проголошувала владу диктатури
пролетаріату.

Органи радянської влади за конституцією:

 Найвища влада належить Всеукраїнському з′їзду
Рад робітничих, солдатських і селянських
депутатів;

 В перервах роботи з′їзду влада належить

Всеукраїнському Центрально - Виконавчому
Комітету – ВУЦВК (Очолив Петровський –
формально був главою УРСР);

 Виконавча влада (уряд) – Раді Народних Комісарів;

 Місцеві органи влади – губернські, повітові ради.

 Соціально-економічна політика більшовиків – політика

«воєнного комунізму» 1919 – 1922 рр., заходами якої
були:
В промисловості
 Націоналізація засобів виробництва (заводів,
фабрик) у формі експропріації експропріаторів –
ліквідації приватної власності із застосуванням
репресій до бувших власників;
 Створення трудових армій;
 Введення загальної трудової повинності;
 Введення робітничого контролю на підприємствах.
 В сільському господарстві
 Націоналізація землі (ліквідація приватної
власності на землю – поміщицького
землеволодіння);

 Створення колективних господарств:

 ТсОЗи – Товариства спільного обробітку
землі;
 Сільськогосподарські артілі;
 Комуни – їм більшовики надавали перевагу,
усуспільнювалось не лише все майно, а й
навіть особистісні стосунки між комунарами

 Введення продрозкладки – конфіскація всіх

надлишків сільськогосподарського виробництва.
З цією метою на село посилаються озброєні
продовольчі загони. Починається справжня війна
із селянством.

У фінансовій сфері:
 Заборона товарно-грошових відносин, приватної
торгівлі, ліквідація грошової одиниці, введення
натурального обміну.

 Такі заходи «воєнного комунізму» викликали

антибільшовицькі селянські повстання по всій Україні,
чим скористалися всі антибільшовицькі сили.