Лекція 4.

Тема. Початок української революції.

План
1. Лютнева революція 1917 року в Росії.
2. Процес утворення ЦР. М.Грушевський.
3. І та ІІ Універсали ЦР, їх значення.
4. Утворення Генерального Секретаріату. В.Винниченко.
5. Внутрішня та зовнішня політика ЦР.

1. Лютнева революція 1917 року в Росії.

27 лютого 1917 р. у Росії перемогла буржуазно-демократична
революція. Цього дня у Петрограді було утворено два нових органи влади: -
Тимчасовий комітет IV Думи (згодом - Тимчасовий уряд) на чолі з князем
Львовим та Петроградська рада робітничих і солдатських депутатів.
У ніч з 2 на 3 березня Микола II зрікся престолу і передав владу
Тимчасовому уряду, який проголосив політичні свободи і початок виборів до
Установчих зборів - вони повинні були вирішити долю Росії, прийняти її
конституцію. Центральна влада в Росії зосереджувалася в руках Тимчасового
уряду. Та одночасно на місцях виникають Ради робітничих і солдатських
депутатів, які також претендують на владу і користуються підтримкою
народу. Така політична ситуація отримала назву двовладдя.
На початку березня в Петрограді українці створили Тимчасовий
український революційний комітет, який звернувся до українців
Петрограда, закликавши їх спрямувати свою енергію «на завоювання власних
національно-політичних прав». Через десять днів Комітет провів
багатотисячну маніфестацію в центрі Петрограда.
На території України практично були ліквідовані органи царської
адміністрації, виконавча влада перейшла до призначених Тимчасовим урядом
губернських та повітових комісарів. Як і в Росії, в Україні почали
формуватися Ради робітничих і солдатських депутатів.
2. Процес утворення ЦР. М.Грушевський.
На початку березня в клубі «Родина» Товариства українських
поступовців (ТУП) зібралися близько 100 представників українських
організацій. На цих зборах народилася ідея створення спеціальної організації
для координації національного руху.
На цей час в Україні діяли 3 провідні партії:
Українська партія соціалістів-революціонерів (М. Ковалевський, П.
Христюк, М. Шаповал)
Українська партія соціалістів-федералістів (Д. Дорошенко, С.
Єфремов)
Українська соціал-демократична робітнича партія (В. Винниченко, С.
Петлюра)
Значним впливом користувалося ТУП, утворене у 1908 році, після
розгрому першої російської революції.
4 березня 1917 р. - з ініціативи ТУПу представниками українських
партій і громадських організацій була утворена Українська Центральна
Рада (ЦР). Її головою було обрано М.С. Грушевського.
6-8 квітня 1917 p. - у Києві працював Український національний
конгрес, який надав Центральній Раді повноваження представляти народ
України, перетворивши її таким чином на своєрідний український парламент.
Конгрес визначив склад та структуру ЦР (Велика рада і Мала рада),
одностайно висловився за національно-територіальну автономію України.
ЦР здобула підтримку Всеукраїнського військового та Всеукраїнського
селянського з'їздів, багатьох інших з'їздів, зборів та мітингів демократичних
сил.
3. І та ІІ Універсали ЦР, їх значення.
10 червня 1917 р. - І Універсал ЦР, який проголосив Україну
автономією в складі Росії, відродивши тим самим українську державність.
15 червня 1917 р. - був утворений виконавчий орган ЦР -
Генеральний Секретаріат на чолі з В. Винниченком.
 Стрімкий розвиток українського визвольного руху викликав
стурбованість Тимчасового уряду, який прагнув зберегти контроль над
Україною.
Кінець червня 1917 р. - у Києві з метою налагодження взаємин
відбулися переговори між ЦР і представниками Тимчасового уряду
(О.Керенський, М.Терещенко, І.Церетелі). У ході переговорів було досягнуто
певного компромісу. ЦР погодилася зачекати законодавчого затвердження
автономії України загальноросійськими Установчими зборами, а Тимчасовий
уряд визнавав ЦР представницьким органом українського народу (за умови її
поповнення представниками національних меншин). Генеральний
Секретаріат визнавався органом крайової адміністрації.
З липня 1917 р. - ІІ Універсал ЦР, у якому виступила проти "намірів
самовільного здійснення автономії України".
Для виконання зобов’язань перед Тимчасовим урядом до складу ЦР
увійшли представники неукраїнських організацій (національним меншинам
було надано 18% місць у Малій Раді і 30% місць - у Великій раді).
5 - 6 липня 1917 р. - на знак протесту «самостійники», очолювані М.
Міхновським, підняли повстання. Відбувся збройний виступ полку ім.
Полуботка, його мета – змусити ЦР проголосити самостійність України.
ЦР виступ подавила. Сталось розмежування політичних сил.
Тимчасовий уряд відступився від прийнятих домовленостей. 4 серпня
він затвердив "Інструкцію Тимчасового уряду Генеральному
Секретаріатові", згідно з якою правочинність Генерального Секретаріату
поширювалася лише на 5 із 9 українських губерній: Київську, Волинську,
Полтавську, Подільську, частково Чернігівську, а його компетенція значно
звужувалася.
ЦР, засудивши дії Тимчасового уряду, все ж таки не наважилася на
відкриту конфронтацію і не припинила співробітництва з ним. Однак
конструктивного характеру ця співпраця так і не набула.
 25-26 жовтня 1917 р. – революція у Петрограді. До влади прийшли
більшовики, вони проголосили владу Рад і утворили новий уряд - Раду
Народних Комісарів на чолі з Леніним.
ЦР не визнала владу більшовиків і зайняла щодо неї ворожу позицію. У
схваленій 27 жовтня резолюції про владу ЦР наголошувала, що влада має
належати всій революційній демократії, а не більшовикам, які становлять
лише її частину.
За нових обставин, коли юридично перестав існувати всеросійський
уряд, Центральна Рада і Генеральний Секретаріат активізували свою
діяльність по державотворенню в Україні.
Завдання для контролю та самоконтролю:
1. Почніть складати хронологічну таблицю «Українська революція 1917 –
1920 років»
2. Розкрийте значення І Універсалу ЦР.
3. Чому ЦР пішла на компроміс з Тимчасовим урядом?
Підготуйте повідомлення:
1. Історичний портрет М. Грушевського
2. В. Винниченко – перший голова українського уряду.
Запам’ятайте дати:
4 березня 1917 р. - утворена Українська Центральна Рада
10 червня 1917 р. - І Універсал ЦР
15 червня 1917 р. - утворений Генеральний Секретаріат
З липня 1917 р. - ІІ Універсал ЦР