Конституція України:

витоки, здобутки,
перспективи

ВІДЗНАЧЕННЯ

25
РІЧНИЦІ
Конституції
України! Упорядник Алієва Ф. Ф.
Українські державники, на чолі з Іваном
Мазепою зазнали поразки у війні з
Московським царством, з царем
Петром. Частина емігрувала на
території сучасної Молдови і центром
української еміграції стало місто
Пилип Орлик
(21 жовтня 1672-24 травня
Бендери. Там наприкінці 1709 року 1742)

Іван Мазепа помер і новим гетьманом український політичний,

державний і військовий
обрали Пилипа Орлика, колишнього діяч
головного писаря
27 червня (8 липня) 1709 року
війська шведів під Полтавою були
розгромлені російською армією,
після чого Карл XII та Іван
Мазепа бігли в м. Бендери (нині –
Придністров'я/Молдавія). Там Рештки замку гетьмана Пилипа Орлика в
наприкінці 1709 року Іван Мазепа Тягині, Басарабія. 1931 рік. Тягиня стара
назва міста Бендери.
помер і новим гетьманом обрали
Пилипа Орлика, колишнього Карл XII - король Швеції в 1697-1718 роках, полководець

головного писаря
Бендерська фортеця — фортеця, споруджена в 1538—1541 роках
 Основний зміст Конституції:
1. Україна - суверенна
держава під протекторатом
Швеції
2. Державною релігією є
православ'я
3. Територія України
складається з Чернігівського,
Київського та Брацлавського
воєводств
4. Влада поділяється на 3
гілки: законодавчу (Генеральна
рада), виконавчу (гетьман і
генеральна старшина) та судову
(Генеральний суд)
5. Уряди полковників і
сотників є виборними
6. Передбачався соціальний
захист козацьких удів та сиріт,
які звільнялися від податків та
повинностей
 Шістнадцять статей Конституції спрямовані проти
зловживання владою і на боротьбу з корупцією. Цей термін
вживають у написаному староукраїнською мовою оригіналі
тексту. Зокрема гетьманові заборонялося «на свій
персональний пожиток використовувати військовий скарб, а
задовольнятися лише своїми оброками та приходами, які
кладуться на булаву та його гетьманську особу». Ще один
антикорупційний пункт був проти пільговиків, які вибили собі
звільнення від повинностей
Українська
«конституційна мрія»
ХІХ – початку ХХ ст.
 Конституційна
концепція Михайла
Грушевського
Спадкоємцем політико-правових
концепцій кирило-мифодіївців,
Драгоманова став відомий історик та
громадський діяч Михайло
Грушевський. На початку ХХ ст. у Росії
почалася дискусія щодо
конституційних змін та реформування
імперії.

Михайло Сергійович Грушевський — український історик,

громадський та політичний діяч.
М ихайло Грушевський активно включився в обговорення
питання конституційного ладу. У травні 1905 року він опублікував
проєкт майбутнього конституційного ладу Імперії у статті
«Конституційне питання і українство в Росії».

К онституційний проєкт Михайла Грушевського 1905 р. ґрунтувався

на двох основних принципах: репрезентаційний уряд; національно-
територіальна децентралізація. Однак пропозиції Грушевського
були практично нездійснені за умов Російської імперії.

Н езважаючи на схвальну оцінку статті, більшість діячів

українського суспільно-політичного руху критикували цей проєкт.
 Основний Закон
«Самостійної України»
Миколи Міхновського
У січні 1900 року Микола Міхновський у Харкові взяв
участь у становленні Революційної української партії (РУП)
— першої самостійницької партії в Наддніпрянській
Мико́ла Іва́нович Міхно́вський — ідеолог
українського самостійництва, адвокат, публіцист. Україні. Її лідери запропонували Міхновському
Діяч Української Республіки і організатор її
війська, збройних сил узагальнити свої ідеї в окремій брошурі. Вона з'явилася
того самого року під назвою «Самостійна Україна» і була
видана у Львові, накладом у тисячу примірників.
Основний закон «Самостійної України
ґрунтувався на необхідності створення
власної держави. У Конституції визначено
дев’ять земель, які мають входити до
складу України. Пропонувалося створення
президентської республіки, де виконавча
влада належатиме президентові.
Президент обирається народом на 6 років.
Президент також є головнокомандуючим.
Крім цього він призначає та звільняє
міністрів. Законодавча влада належить раді
представників та сенату. Судова влада
належить судам та суддям. Передбачалося
створення суду присяжних.
Деякий час «Самостійна Україна»
вважалася програмою РУП, але
згодом зазнала гострої критики.
Малоросійська інтелігенція,
вихована на російській культурі,
сприйняла цей маніфест вкрай
вороже. Незадоволення позицією
Міхновського почалося і у самій
РУП, оскільки «Самостійна Україна»
не містила соціальної програми,
тоді як члени РУП тяжіли до
соціалізму. Як наслідок,
Міхновського звинуватили в
шовінізмі, надмірному радикалізмі,
в «ориґінальнічаніі»
 Увідповідь на заборону Микола Міхновський написав «Одвертий лист до
міністра Сипягіна», який закінчувався словами:

«Українська нація мусить скинути пановання чужинців, бо вони огиджують саму

душу нації. Мусить добути собі свободу, хоч би захиталася ціла Росія! Мусить
добути собі визволення з рабства національного та політичного, хоч би пролилися
ріки крови! А та кров, що поллється, впаде як народне прокляття на Вашу голову,
пане міністер, і на голови всіх гнобителів нашої нації»
Українська держава в першій
половині ХХ ст.
17 березня
1917 р.
– у Києві було
утворено Українську
Центральну Раду
(УЦР). Це був
представницький
орган українського
народу, а після
проголошення УНР –
перший парламент.
З часу створення Центральної
Ради почався процес
Перший склад Генерального секретаріату
Української народної Республіки. Київ.
розбудови інститутів Червень 1917 р. Зліва направо сидять: І.
державності. Стешенко, X. Барановський, В. Винниченко, С.
Єфремов, С. Петлюра; стоять: П. Христюк,
М. Стасюк, Б. Мартос. Відсутній В.
Першим актом законодавчого Садовський.
характеру був І Універсал, який
проголосив необхідність
прийняття власних законів і
самостійного порядкування на
своїх землях.

З цією метою створено

Генеральний Секретаріат як
уряд автономної України.
Генеральні секретарі:

Голова Симон Валентин Микола

Сергій Єфремов
секретаріату Головний писар Христофор Борис Садовський Іван Стасюк
Петлюра
Володимир Павло Христюк Барановський Мартос Стешенко
Винниченко
Така діяльність викликала ІІІ Універсалом передбачалася
занепокоєння Тимчасового уряду. широка програма політичних та
Для узгодження українсько- соціально-економічних
російських відносин до Києва 11 перетворень Проголошені
липня 1917 р. прибула його делегація демократичні принципи – свобода
на чолі з Олександром Керенським. слова, друку, віросповідання,
зборів, недоторканості особи.
Відмінено смертну кару.

Результатом дискусії стало

Подальший перебіг подій,
зокрема загроза більшовицької
прийняття ІІ Універсалу Центральної окупації та необхідність отримати
Ради, де зазначалося, що Україна незалежний статус на мирних
визнає Всеросійські Установчі збори, переговорах у Бресті, зумовили
які мають схвалити автономію прийняття ІV Універсалу. Саме він
України. Олекса́ндр Фе́дорович Ке́ренський —
російський політичний діяч, голова Тимчасового 22 січня 1918 р. проголосив
Уряду Російської імперії (1917). самостійність і незалежність
України, став законодавчою
основою нової держави.
УНІВЕРСАЛИ:
Конституція Радянської України
П ісля встановлення в Україні радянської влади, 10 березня 1919 р. ІІІ Всеукраїнський з'їзд
Рад прийняв Конституцію Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).

Друга Конституція УРСР була прийнята 15 травня 1929 р. Вона встановлювала повновладдя
трудящих, скасовувала приватну власність, заявляла про входження в СРСР, закріплювала
принцип верховенства загальносоюзних органів і загальносоюзного законодавства, що
перетворювало проголошений суверенітет в політичний міф.

Чергова Конституція УРСР (30 січня 1937 р.) було розроблено в повній відповідності до
Конституції Радянського Союзу.

За цим же принципом була побудована і Конституція УРСР, прийнята Верховною Радою

республіки 20 квітня 1978 р.
Конституція
незалежної
України
Як Україна отримала свою
Конституцію

Напередодні ухвалення
Конституції, в червні 1996-го року,
ситуація загострилася. 26 червня
Рада національної безпеки і Рада
регіонів при Президентові України
різко засудили будь-які зволікання
з прийняттям цього документу.
Президент призначив
референдум щодо прийняття
Конституції на 25 вересня. А
наступного дня своє слово
сказала інша гілка влади:
Верховна Рада прийняла
постанову "Про процедуру
розгляду проекту Конституції
України в другому читанні". І
розпочався справжній марафон
тривалістю майже 24 години. Із
них останні 14 – без будь-якої
перерви. О 9.18 ранку 28 червня
1996-го країна отримала нову
Конституцію.
.
П роцес творення нової Конституції
розпочався із прийняттям Декларації про
державний суверенітет 16 липня 1990 р.
Справу прискорив розпад СРСР та Акт
проголошення незалежності України від
24 серпня 1991 р. Всеукраїнський
референдум засвідчив підтримку
проголошення незалежності України.
Більшість країн світу визнали Україну
суверенною державою. Тож
актуалізувалося питання прийняття
основного закону. Однак протистояння
між президентом та парламентом істотно
затягнуло конституційний процес.
К онституційна комісія підготувала проект Конституції
України. 1992-го року відбулося його всенародне
обговорення і 26 жовтня 1993-го вироблено
остаточний варіант. Далі справа забуксувала майже
на рік. У листопаді 1994 р., після дострокових
президентських і парламентських виборів, нові
народні обранці створили ще одну Конституційну
комісію. Черговою віхою стало 8 червня 1995-го –
день підписання Конституційного Договору між
президентом і Верховною Радою про організацію
державної влади та місцевого самоврядування на
період прийняття нової Конституції України.
Попри локальні успіхи процес затягнувся. Україна
залишалася останньою із держав колишнього СРСР,
яка не мала власної Конституції.
 С итуація загострилася наприкінці червня 1996-го. 26 червня Рада
національної безпеки і Рада регіонів при Президентові України різко засудили
будь-які зволікання з прийняттям Конституції. Президент призначив
референдум щодо прийняття Конституції на 25 вересня. А наступного дня своє
слово сказала інша владна гілка: Верховна Рада прийняла постанову «Про
процедуру розгляду проекту Конституції України в другому читанні». І
розпочався справжній марафон, тривалістю майже 24 години. Із них останні 14
– без будь-якої перерви. О 9.18 ранку 28 червня 1996-го країна отримала нову
Конституцію.
Це були непрості 14 годин. Серед питань,
які викликали найбільші дискусії, опинилися
державні символи. Ліві категорично не
погоджувалися на тризуб і синьо-жовтий стяг.
Врешті депутати дійшли згоди.
Чимало суперечок викликало питання про
статус Криму. Частина народних обранців
(насамперед, праві) вважали, що достатньо
обмежитися наданням півострову статусу
звичайної області. Після неодноразових
голосувань таки дійшли компромісу: ліві
голосують за синьо-жовтий прапор, праві –
за автономію Криму.
Доволі легко вирішилося мовне питання:
українська стала єдиною державною мовою, але
Конституція гарантує вільний розвиток та
використання інших мов національних меншин.
Конституція 1996 р. стала першою Конституцією
незалежної України, закріпивши правові основи
держави, її суверенітет і територіальну цілісність,
основні права і свободи українських громадян.
Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність,
недоторканість, безпека визнаються найвищою
соціальною цінністю. Конституція України містить
норми прямої дії. Одним із ключових положень
стала 5-а стаття Конституції, згідно якої «носієм
суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є
народ».
 Власне, конституційний процес не
завершився прийняттям Конституції 28
червня 1996 р. Він триває увесь час,
поки існує держава і розвивається
суспільство.
.
Література:

Томенко М. В. Україна: історія Шаповал В. М. Сучасний

Конституції : [навч. посіб.] / М. В. конституціоналізм / Володимир
Томенко. – Київ : Генеза, 2015. – 143 с. Миколайович Шаповал. – Киев :
Шифр: 162/10431 Юрінком Інтер ; Салком, 2005. – 559 с.
Шифр: 162/9078
Слюсаренко А. Історія української
конституції / А. Слюсаренко, М.
Томенко. – Київ : Знання, 1993. – 192 с.
Шифр: 152/2780
Тисяча років української суспільно-
політичної думки : у 9-и т. / наук. ред.
Т. Гунчак. – Київ : Дніпро, 2001. – Т. 9 :
1989-2001 роки. / упоряд. і передм. Ю.
Г. Шаповал ; ред. Я. Паньків. – 659 с.
Шифр: 152/3264
Прієшкіна О. В. Конституційний лад Гетьман В. П. Як приймалась
України: актуальні питання Конституція України : документальний
становлення, інституціоналізації та нарис / В. П. Гетьман. – Київ : Янко,
розвитку / О. В. Прієшкіна. – Одеса : 1996. – 126 с. Шифр: 162/7556
Фенікс, 2008. – 279 с. Шифр: 162/9934
Правовий вимір конституційної та Мироненко О. М. Витоки українського
кримінальної юрисдикції в Україні та світі : революційного конституціоналізму,
другі юрид. читання : матеріали Всеукр. наук. 1917-1920 рр. : теоретико-
дистанційної конф. (м. Одеса, 26 квіт. 2019 р.) методологічний аспект / О. М.
/ ОНУ ім. І. І. Мечникова, ЕПФ ; уклад.: А. В. Мироненко ; відп. ред. І. Б. Усенко. –
Левенець, О. В. Нарожна ; за заг. ред.: Л. О. Київ : НАН України, Ін-т держави і права
Корчевна, І. А. Дришлюк. – Одеса : Фенікс, ім. В. М. Корецького, 2002. – 258 с.
2019. – 259 с. Шифр: 162/10569 Шифр: 162/9053
Різниченко В. Пилип Орлик – гетьман
України: історичні оповіді / Василь
Різниченко. – Київ : Укр. письменник,
1996. – 302 с. Шифр: 79-а/5065
Одарич С. О. Конституційна міфологія
сучасної України : експертна оцінка,
27.05.1996 / С. О. Одарич, Ю. М.
Оробець, М. Томенко. – Київ, 1996. – 37
с. – (Українська перспектива). Шифр:
162/7274
Нор В. Т. Конституція – основний закон Декларація про державний
України в запитаннях і відповідях : навч. суверенітет України. – Київ : Україна,
посіб. з основних положень Конституції 1991. – 8 с. Шифр: 203/3411
України / В. Т. Нор, П. Б. Стецюк. – Львів
: Кальварія ; Київ : Абрис, 1996. – 47 с.
Шифр: 162/7196
Кудряшов С. П. Нова редакція Конституції: Кудряшов С. Хто і як ухвалював
державна символіка та символічна Конституцію України. Експертна оцінка 6
демократія. Експертна оцінка / С. П. лип. 1996 р. / С. Кудряшов, С. Одарич, Ю.
Кудряшов, С. О. Одарич [та ін.]. – Київ : Укр. Оробець, М. Томенко. – Київ : Фонд
перспектива, 1996. – 35 с. Шифр: 162/7204 «Українська перспектива». – 1996. – 28 с.
Шифр: 162/7256
Правовий вимір конституційної та Кампо В. М. Суспільство і право: 2004-2006 :
кримінальної юрисдикції в Україні та світі : роздуми українського вченого-
перші юрид. читання : матеріали Всеукр. конституціоналіста / В. М. Кампо. – Київ :
наук. дистанційної конф., присвяч. 20- Акад. муніципального управління, 2007. – 73
річчю створення екон.-прав. ф-ту (м. с. Шифр: 162/9247
Одеса, 27 квіт. 2018 р.) / ОНУ ім. І. І.
Мечникова, ЕПФ ; уклад.: А. В. Левенець,
О. В. Нарожна ; за заг. ред.: Л. О. Корчевна,
І. А. Дришлюк. – Одеса : Фенікс, 2018. – 211
с. Шифр: 162/10461
Скрипнюк О. В. Конституція України та Оніщук М. В. Український
її функції: проблеми теорії та практики конституціоналізм: виміри модернізації
реалізації : до десятої річниці прийняття (вибрані статті) / М. В. Оніщук ; передм. Ю.
Конституції України / О. В. Скрипнюк ; Л. Бошицький ; Ін-т прав. політики. – Київ :
відп. ред. В. М. Литвин. – Київ : Акад. Юрінком Інтер, 2013. – 113 с. Шифр:
прав. наук України, 2005. – 167 с. Шифр: РЕКТОР/73
162/9230
Стрижак А. А. Установча влада: основні
критерії легітимності внесення змін до
Конституції України : наук. вид. / А. А. Стрижак.
– Київ : Логос, 2013. – 132 с. Шифр: РЕКТОР/125
Конституция Украинской Волошин Ю. О. Конституційна реформа та
Социалистической Республики. – модернізація в сучасній державі в умовах
1919. Шифр: 203/371 європейської інтеграції: проблеми теорії та
практики / Ю. О. Волошин, О. М. Пересада ;
Маріупол. держ. ун-т, Представництво Європ.
організації публіч. права в Україні. – Одеса : Фенікс,
2013. – 207 с. Шифр: 172/2045
Стрижак А. А. Конституція України в актах Таранов А. П. Історія Конституції
Конституційного Суду України : (аналітичний Української Радянської Соціалістичної
огляд та коментар) / А. А. Стрижак. – Київ : Ін Республіки / А. П. Таранов. – Київ, 1957. –
Юре, 2010. – 629 с. : 1 арк. портр. Шифр: 167 с. Шифр: 176-а/623
203/4347

Пакти і Конституції «Української козацької
держави» (до 300-річчя укладення) / упоряд.
та підгот. текстів М. С. Трофимчук ; упоряд. Т.
В. Чухліб ; відп. ред. В. А. Смолій ; НАН
України, Ін-т історії України [та ін.]. – Факс.
вид. – Львів : Світ, 2011. – 439 с. Шифр:
152/3621
Конституційний референдум: єдність
чи розкол України. Експертна оцінка /
С. П. Кудряшов, С. Одарич, Ю.
Оробець, М. Томенко. – Київ : Укр.
перспектива, 1996. – 10 с. Шифр:
162/7210