Плани країн-учасниць

щодо України:

 Росія: контроль над Східною Галичиною,
Північною Буковиною і Закарпаттям.
 Австро-Угорщина: панування на Волині
та Поділлі.
 Німеччина: Донбас, Придніпров’я, Крим.
Для України – це братовбивча війна. Українці у
складі російської та австро-угорської армій мусили
воювати по обидва боки фронту.
 Політично активні українці в
Західній Україні
ГУР (Головна СВУ (Союз визволення ЗУО (Загальна Українська


Українська Рада) України) Організація )
1 серпня 1914 р. 4 серпня 1914 р. 5 травня 1915 р.
Львів Львів Відень
К. Левицький, А. Жук, Д. Донцов, К. Левицький
М. Павлик, В. Дорошенко,
М. Ганкевич М. Меленевський та ін.
• Підтримка • Співпраця з Німеччиною та • Створення незалежної держави
австрійського Австро-Угорщиною з на території підросійської
уряду у війні. метою визволення України. України.
• Активне • Утворення самостійної • Поділ Галичини та створення в
формування української держави у її східній частині широкої
легіону формі Конституційної української автономії, в яку
Українських Монархії. ввійдуть Буковина і Закарпаття.
січових • Заснування
стрільців. демократичного
суспільства.
• Самостійність української
церкви.
 Суспільний рух в
Наддніпрянщині
НАЗВА
ТУП (Товариство
ПРОГРАМА

Підтримка Росії, сподівання на автономію
українських (самоврядування), але пізніше перейшли до нейтральної
поступовців) позиції.
УСДРП (Українська Не було єдиного погляду на війну. Група на чолі з С.
соціал-демократична Петлюрою була на боці Росії. Група на чолі з В.
робітнича партія) Винниченко засудила війну та відстоювала ідею
автономії.
Карпато-руський Створений у Києві емігрантами з Галиччини. Підтримка
визвольний комітет Росії та обєднання всіх українських земель під ії владою.

Комітет Південно- Підтримка Росії.

Західного фронту
Всеросійського
союзу міст

 Основні битви на
території України
«У Галичині.Кавалерист» восени 1914 р.

Галицька битва (18 серпня – 21 вересня 1914 р.)


 Тривала 33 дні. У ній взяли участь близько 700 тис. чол.
російських військ і понад 830 тис. чол. австро-
угорської армії.
 Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли
всю Східну Галичину, частину Західної і майже всю
Буковину з м. Чернівці. Австрійська армія втратила 400
тис. чол., в тому числі 100 тис. полоненими, і 400 «Бій під Ярославом,
гармат. Плани німецького командування утримати Галицький фронт»
Східний фронт лише зусиллями Австро-Угорщини восени 1914 р.
зазнали краху.
 Було створено генерал-губернаторство «Галицько-
Буковинське», на чолі граф Бобринський.

«Легіон Українських січових стрільців»

Січові стрільці в окопах під Галичем. 1915 р. 1914 р.
 
«Російський військовий патруль у Львові» 1915
р.

«Австро-німецькі війська окупували Львів» 1915 р.

Австро-Німецький наступ на Галичині

19 квітня 1915 р. німецько-австрійські війська в Галичині
почали контрнаступ. Застосувавши на вузькій дільниці
«Російські війська у Львові та Бучачі» 1915
р. фронту масований артилерійський вогонь, вони прорвали
фронт в районі Горлиці і змусили російську армію
відступати. 21 травня вона залишила Перемишль і
перейшла за Дністер. 9 червня російські війська
залишили Львів, а на кінець червня — переважну
частину Галичини. Контрнаступ було зупинено лише
восени 1915 р. на лінії Кам’янець-Подільський–
Тернопіль–Кременець–Дубно.
 «Брусилівський прорив» (22 травня – початок червня 1916 р.)
Брусиловський прорив (Лу́ цький прори́ в) — наступальна операція
Південно-Західного фронту російської армії проти австро-
угорських і німецьких військ під час Першої світової війни.
Проведена чотирма російськими арміями під командуванням
генерала від кавалерії Олексія Брусилова від 22 травня (4 червня

від Луцька до Чернівців. 

за новим стилем) до 7 вересня (20 вересня) 1916 року на фронті

У ході операції було завдано серйозної поразки австро-угорській

армії та зайнято Галичину і Буковину.

Генерал Олексій Брусилов

(1853-1926)
 
«Росіяни в Галичині» 1916 р.
«У боях за Галичину» 1916 р.

Новий наступ
російських військ (червень
1917 р.), поразка Росії, вона
втратила Західні землі України,
вийшла з війни. «Вихід Росії з війни»
 Створення Легіону Українських січових стрільців і його бойовий
шлях
 Українське національне військове формування в складі австро-угорської армії, сформоване з
добровольців, які відгукнулися на заклик Головної Української Ради 6 серпня 1914 року. Очолив
отаман Теодор Рожанковський, пізніше поручник Михайло Галущинський.
 Наприкінці вересня 1914 р. стрілецькі сотні вступили в перші бої з російськими частинами в районі
Верецького та Ужоцького перевалів. У жовтні 1914 р. січовики у складі 55-ї австрійської дивізії
перейшли у контрнаступ, подолали перевали і відбили у противника Борислав, Дрогобич і Стрий.
Тільки коли російське командування перекинуло з-під Перемишля резерви, «усусам» довелося відійти
до Карпат.
 На початку березня 1915 р. січові стрільці зайняли позиції на схилах гори Маківка. Російська армія
генерала М. Іванова в цей час розгорнула наступ через Карпати з метою прорватись до Угорщини.
Штурм російськими підрозділами позицій ЛУСС розпочався в ніч з 28 на 29 квітня. Аж до 2 травня
тривали запеклі бої, внаслідок яких російські війська були відкинуті за річку Головчанку. На Маківці
загинули 42 січовики, 72 зазнали поранень, 35 потрапило в полон. Наприкінці серпня 1915 р. галицькі
курені знову втягнулися в запеклі бої в подільських степах між Серетом і Стрипою.
 2 листопада 1915 р. зусиллями стрілецьких куренів було ліквідовано прорив росіян на Бережани.
 Зиму 1915–1916 рр. полк УСС перебував у тилу, займаючись військовою підготовкою і культурно-
освітньою роботою. У ході Брусиловського прориву влітку 1916 р. австрійське командування знову
прикрило січовими стрільцями найважливіший відрізок фронту — шлях із Підгаєць на Бережани. На
горі Лисоні полк УСС втратив 150 чоловік убитими і декілька сотень стрільців потрапили у російський
полон, до таборів Симбірська і Царицина.
 Отже, у ході воєнних дій 1914–1916 pp. легіон УСС значно скоротився через втрати. В 1916 р. полк
УСС, що виконував бойове завдання під Тернополем, був оточений переважаючими силами
противника. Лише 150 бійців вийшли з оточення, їх було виведено в тил і переформовано. Восени 1916
р. стрілецькі старшини на чолі з Д. Вітовським розпочали велику культурно-освітню місію на Волині.
 Основні напрямки політики російського царизму на
західноукраїнських землях.
 Поділ Галицько–Буковинського генерал–губернаторства на

губернії - Львівську, Перемишльську, Тернопільську,
Чернівецьку;
 Призначення на посади в адміністрації російських
чиновників;
 Припинення видання всіх українських газет і журналів,
закриття українських товариств і шкіл;
 Насильницька русифікація, відкриття російських шкіл,
повсюдне запровадження російської мови;
 Депортація українського населення вглиб Росії;
 Опора на москвофільські організації, які підтримували
політику російського царизму
Наростання кризових явищ в Російській імперії в 1917
році
 ЕКОНОМІЧНІ:
 Значні людські жертви та
матеріальні втрати;
  Царський уряд звинувачувався у
 Руйнація народного
господарства, що
прискорило нестачу товарів
та продуктів харчування;
 Занепад селянських
господарств;
 Підвищення цін;
 Нестача кваліфікованої
робочої сили;
 Безробіття;
 Голод.
 ПОЛІТИЧНІ:
некомпетентному керівництві;
 Часта зміна уряду, негативний
вплив Г. Распутіна на царську
сім’ю;
 Посилення опозиційних
настроїв в Державній Думі;
 Висування вимог проведення
демократичних реформ і
припинити репресії проти
українців;
 Розпуск Державної Думи;
 Наростання страйкового руху
робітників, селянських виступів.
 Назрівання революційної кризи в Україні
 Зростання недовіри до
державної влади; 
 Глибока економічна криза;
 Загострення становища
народних мас;
 Посилення виступів
робітників, селян, солдатів;
 Неспроможність влади
контролювати ситуацію в
країні.
Наслідки Першої Світової війни для України: