Бойовий шлях легіону

УСС. Василь Вишиваний.

Підготували
учні 10-А класу
Запорізької гімназії №46
Валентин Украдиженко, Єлизавета Федорова, Александра Фоменко,
Даріна Фоміна, Яна Черченко, Чугреєв Владислав
 Бойовий шлях легіону УСС
3 ініціативи ГУР у серпні - вересні 1914 року у м.
Стрий на Львівщині був сформований легіон
Українських січових стрільців (УСС), до складу
якого ввійшли представники молодіжних
воєнізованих організацій "Січ", "Сокіл", "Пласт"
(2500 осіб) на чолі командуючим М. Галущинським.
Січові стрільці взяли активну участь у Першій
світовій війні, відзначившись у боях за Ужоцький
перевал (вересень 1914 року), гору Маківка (квітень
-травень 1915 року), гору Лисоня (вересень 1916
року) у Карпатах. Потрапивши в оточення під
Бережанами, полк УСС припинив існування.
Українські січові стрільці стали першим військовим
формуванням в Україні після втрати нею
державності. Перша світова війна призвела до
падіння Російської й Австро-Угорської імперії, що
створило умови для боротьби українського народу
за незалежність.
В перші бої легіон УСС вступив в кінці
вересня 1914 р. в районі Ужоцького перевалу.
В кінці 1914 – на поч. 1915 р. стрільці
охороняли карпатські перевали. "Усуси"
проявили зразковий героїзм у битвах з
російськими частинами на горі Маківка у
травні 1915 р. (в жорстоких боях втратили 42
чол. вбитими); під Галичем у червні 1915 р. і
над р. Стрипою влітку - восени 1916 р.
(близько 1 тис. стрільців потрапило в полон,
пізніше з них було сформовано полк Січових
стрільців на чолі з Є. Коновальцем – полк,
який брав активну участь в національно-
демократичній революції 1917-1920 рр.).
Після великих втрат залишки полку УСС
вивели в тил на доукомплектування, після
чого в лютому 1917 він повернувся на
фронт (очолив полк М. Тарнавський). У
1918 р. у складі австрійської армії полк
УСС здійснив похід на Україну під
командуванням сина австрійського
ексгерцога Стефана-Вільгельма
Габсбурга, якого, до речі, українці
називали Василем Вишиваним (він знав
українську мову і навіть писав
українською мовою вірші). Пізніше
Січові стрільці відіграли визначну роль в
революційних подіях 1918 р. та творенні
ЗУНР.
 Василь Вишиваний.

Вільгельм Франц Га́бсбург-

Лотарінгський,
відомий під псевдонімом Василь
Вишиваний.
З 12-річного віку жив у маєтку батька
біля невеликого містечка Живець у
Західній Галичині.
Будучи підлітком подорожував
інкогніто гуцульськими селами, був
зачарований українською культурою,
вивчив українську мову, читав
українську літературу.
Під час Першої світової війни 18-річного
принца було призначено командиром сотні 13-
го уланського полку, де служили виключно
українці.
В 1916 Вільгельм став членом палати панів
австрійського парламенту.
На початку березня 1918 року, вже у званні
полковника, був призначений командиром
січових стрільців.
Стрільці називали його Василем і одягли на
нього вишиванку, від чого він отримав
прізвисько «Василь Вишиваний».
Післе об'єднання ЗУНР с УНР в січні
1919 года, він отримав посаду голови
відділу закордонних зв'язків Генштабу
армії УНР.
У 1920 році на знак протесту проти
підписаної главою УНР Симоном
Петлюрою угоди з Польщею
пішов у відставку і поїхав до Відня.
1921 року там вийшла збірка його
віршів українською мовою під назвою
«Мінають дні» під псевдонімом Василь
Вишиваний.
У 1930-х роках він підтримував
зв'язки з лідерами ОУН Євгеном
Коновальцем та Андрієм
Мельником. Його кандидатура
розглядалася як претендент на
український престол.
Під час Другої світової війни жив у
Відні. Брав участь в
антинацистському русі Опору,
підтримував контакти з ОУН та
французькою розвідкою.
Після війни залишився у радянській
зоні окупації Австрії.
У серпні 1947 року був заарештований
органами радянської держбезпеки та
вивезений до Києва.
Приводом для арешту стала організована
зустріч французького капітана Полісся з
представником ОУН Мирославом
Прокопом для обговорення питання про
допомогу французького уряду
формуванням УПА.
25 травня 1948 року Особлива нарада
засудила його до 25 років ув'язнення.
Помер від туберкульозу 18 серпня того ж
року у Лук'янівській в'язниці Києва.
Реабілітований 28 грудня 1989.
Дякую за увагу!