УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У РОКИ

ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Підготувала
Студентка групи СО-1
Бурнасова Дар’я
Перша світова війна, на порозі якої стояв світ, носила загарбницький
характер з боку обох ворогуючих блоків. Українські землі були об'єктом
їх експансії. На них претендували Росія, Австро-Угорщина, Німеччина і
Румунія.

Плани ворогуючих сторін щодо

завоювання українських земель
Румунія Північна Буковина, Бессарабія

Туреччина Південь України, Крим

Австро-Угорщина Волинь, Поділля

Німеччина Придніпров'я, Донбас, Крим

західноукраїнські землі (Закарпаття,

Росія Східна Галичина , Буковина)
 Плани Російської імперії
щодо України
Вступаючи у війну, Російська імперія планувала, зокрема, захопити землі Східної
Галичини, Північної Буковини і Закарпаття. Це. дозволяло розв'язати дві
проблеми:
по-перше, розширити кордони російських володінь, послабивши або знищивши
противників на Заході;

по-друге, ліквідувати організаційні центри українського визвольного руху в

Галичині, яку зовсім не випадково називали «українським П'ємонтом»,
порівнюючи з історичною областю в Італії, що стала центром боротьби за
об'єднання і звільнення країни з-під іноземного гніту.

Грабіжницький характер своїх намірів російська пропаганда прикривала заявами

про прагнення зібрати воєдино всі російські землі, до яких вона відносила й
українські етнічні території.
 Україна у воєнних планах
Троїстого союзу
Австро-Угорська імперія прагнула в ході війни зміцнити позиції в Західній Україні і
приєднати до своїх володінь інші населені українцями території, зокрема Волинь і
Поділля. Це дозволило б їй посилити вплив на інші слов'янські народи імперії (поляків,
чехів, словаків), претендувати на керівну роль у слов'янському світі.

Зі свого боку, Німецька імперія добивалася розширення територій за рахунок

українських земель Сходу і Півдня – найбільш розвинутих в економічному відношенні.

Загарбання України серед німецьких політиків вважалося найважливішим кроком для

розгрому Російської імперії. Крім того, південний схід України розглядався як зручний
плацдарм для подальшого наступу на Схід, аж до Індійського океану. Німецьке
командування надавало воєнним діям в Україні особливого значення, вважаючи її
територію одним із найголовніших театрів світової війни.
У Німеччині не виключали створення на відвойованих від Росії територіях формально
самостійної Української держави.
 Основні битви на
території України
«У Галичині.Кавалерист» восени 1914 р.

Галицька битва (18 серпня – 21 вересня 1914 р.)

•Тривала 33 дні. У ній взяли участь близько 700 тис. чол.
російських військ і понад 830 тис. чол. австро-угорської
армії.
•Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли всю
Східну Галичину, частину Західної і майже всю Буковину з
м. Чернівці. Австрійська армія втратила 400 тис. чол., в
тому числі 100 тис. полоненими, і 400 гармат. Плани «Бій під Ярославом,
німецького командування утримати Східний фронт лише Галицький фронт»
зусиллями Австро-Угорщини зазнали краху. восени 1914 р.
•Було створено генерал-губернаторство «Галицько-
Буковинське», на чолі граф Бобринський.

«Легіон Українських січових стрільців»

Січові стрільці в окопах під Галичем. 1915 р. 1914 р.
 «Російський військовий патруль у Львові» 1915
р.

«Австро-німецькі війська окупували Львів» 1915 р.

Австро-Німецький наступ на Галичині

19 квітня 1915 р. німецько-австрійські війська в Галичині
почали контрнаступ. Застосувавши на вузькій дільниці
«Російські війська у Львові та Бучачі» 1915 фронту масований артилерійський вогонь, вони
р. прорвали фронт в районі Горлиці і змусили російську
армію відступати. 21 травня вона залишила Перемишль
і перейшла за Дністер. 9 червня російські війська
залишили Львів, а на кінець червня — переважну
частину Галичини. Контрнаступ було зупинено лише
восени 1915 р. на лінії Кам’янець-Подільський–
Тернопіль–Кременець–Дубно.
 «Брусилівський прорив» (22 травня – початок червня 1916 р.)
Брусиловський прорив (Лу́цький прори́в) — наступальна операція
Південно-Західного фронту російської армії проти австро-
угорських і німецьких військ під час Першої світової війни.
Проведена чотирма російськими арміями під командуванням
генерала від кавалерії Олексія Брусилова від 22 травня (4 червня
за новим стилем) до 7 вересня (20 вересня) 1916 року на фронті
від Луцька до Чернівців.
У ході операції було завдано серйозної поразки австро-угорській
армії та зайнято Галичину і Буковину.

Генерал Олексій Брусилов

(1853-1926)
 Наслідки
• Отже, суть трагедії українського народу,
пов'язаної з початком Першої світової війни,
полягає в тім, що війна перетворила українські
землі на об'єкт експансії, арену воєнних дій, а
їхніх жителів — на учасників братовбивчого
протистояння.
Війна зумовила негативні тенденції та процеси в
суспільному розвитку українських земель: