Україна в роки Першої світової війни

28 червня 1914 року у Сараєво, столиці

Боснії, сербський націоналіст Гаврило
Принцип вбив наступника австро-
угорського престолу ерцгерцога Франца-
Фердинанда.

Дядько Франца-Фердинанда, імператор

Франц-Йосиф, не дуже любив
племінника, але для нього це стало
справою принципу.
Австро-Угорщина оголосила Сербії
ультиматум. Сербія погодилася, але
частково. Австро-Угорщину це не
задовольнило, і вона оголосила Сербії
війну.

Росія, як союзник Сербії, розпочала

мобілізацію. 1 серпня 1914 р.
Німеччина оголосила війну Росії (це
вважають початком Першої світової
війни).
А ще через два дні Франції. Шлях
до Франції пролягає через Бельгію,
тому Німеччина ввела туди свої
війська.

Британія, як союзник Бельгії,

оголосила війну Німеччині.

Австро-Угорщина, як союзник
Німеччини, оголосила війну Росії.
Прихильники різних поглядів акцентують увагу
на різних причинах початку війни.

Одні відзначають, що перед початком

конфлікту найбільш хвацькі країни — Британія
та Франція насамперед — встигли зробити
більшу частину світу своїми колоніями.
Новопостала Німецька імперія заявила про
необхідність перерозподілу. Антанта

Сформувалося два протиборчих блоки —

Антанта: це Британія, Франція, Росія та
союзники, і Троїстий союз, який після певних VS
перетрубацій, трансформувався у
Четверний союз Німеччини, Австро-
Троїстий
Угорщини, Османської імперії та Болгарії з
союз
союзниками.
 Причини Першої світової війни

Протистояння між двома військово-політичними

блоками:
У ході
війни Італія виступила на
боці ворогуючого табору
країн
(Антанти), натомість до
Німеччини та Австро-
Угорщини
приєдналися Туреччина та
Болгарія. У результаті блок
отримав
назву Четверний союз чи
блок Центральних держав.
У ході війни до
Антанти
приєдналися
США, Італія,
Японія
 Мілітаризм —
переважання воєнних
Ще одна важлива причина ціннісних уявлень,
способів мислення та
— це зростання рівня
поведінки у невоєнних
мілітаризму та шовінізму. сферах політики і
суспільства.
Війну розглядали не тільки
як ефективний засіб Шовінізм- політична
вирішення державних ідеологія і практика,
спрямована на
справ, але й як заняття розпалювання
благородне та необхідне. національної ворожнечі і
ненависті між народами,
підкорення і поневолення
інших народів.
На практиці, військові будні перетворилися на
гниття у сирому і брудному окопі, в очікуванні
смерті або від граду ворожої артилерії, або від
хімічної зброї, або від хвороби.

Тисячі солдатів гинули від кулеметів за ділянку

землі у кілька кілометрів, що зрештою не мало
ніякого сенсу.

Перша світова стала війною, що покінчила з

уявленням про війну як благородну справу, і
змінила наше уявлення про масове
насильство.
Перед початком війни її учасники мали свої плани щодо
українських земель

Росія прагнула приєднати Галичину, Буковину та

Закарпаття.

Австро-Угорщина поклала око на Волинь та Поділля.

Німецькі правлячі кола спали і мріяли про родючі та

багаті на ресурси українські землі, що стали б ідеальною
колонією для подальшого освоєння.

Поляки мріяли про відновлення своєї держави в

«історичних кордонах», куди входило все Правобережжя.
Румунія була не проти відтяпати Буковину.
Плани країн-учасниць війни щодо України

Росія сподівалася Австро-

приєднати Угорщина
Західноукраїнські розраховувала
землі (Закарпаття, відібрати у Росії
Східну Галичину, Поділля і Волинь
Північну Буковину)
 Зовнішньополітичні пріоритети Росії

«...твердо приймаються такі завдання на найближчі роки:

1) приєднати західні землі та належною поступовістю викорінити тут

мазепинський дух;

2) заволодіти протоками, які мають для нас виключне стратегічне

значення для виходу нашого флоту з Чорного моря до Середземного»
 Українців Перша світова війна застала по різні боки
фронтів

Українці Австро-Угорщини оголосили, що підтримають

свою країну у війні проти царської Росії, майже одразу
після початку
2 серпня 1924 року у Львові було створено
Головну українську раду на чолі з Костем
Левицьким.

Головна українська рада в серпні 1914 р.

закликала українців Галичини підтримати
Австро-Угорщину, «...бо ідучи війною, Росія
грозить загином українському життю, яке
знайшло охорону в австрійській державі...»

Він координував діяльність українців, що

підтримували Австро-Угорщину.
Головна українська рада на чолі з Костем Левицьким

«…Перемога Австро-Угорської монархії буде

нашою перемогою. І чим більша буде поразка
Росії, тим швидше проб’є година визволення
України… Нехай на руїнах царської імперії зійде
сонце вільної України!..»
У травні 1915 року цей орган еволюціонував у Загальну
українську раду, на чолі з тим же Костем Левицьким

На відміну від Головної української ради, ЗУР

претендувала представляти інтереси уже всіх українців,
а не лише підавстрійських
Легіонери обороняли від
наступу росіян Ужоцький
перевал восени 1914 року та
гору Маківку у Карпатах весною
1915ого. Там відбулося і Бойове
хрещення УСС.

У вересні 1916 року після боїв

за гору Лисоню, січові стрільці
зазнали настільки значних
втрат, що змушені були
розформуватися.
У тому ж серпні 1914 року було створено Союз
допомога
визволення України — політична організація
військово
емігрантів із Наддніпрянської України, створена у
полоненим
Львові на початку Першої світової війни, що
проголосила метою своєї діяльності побудову українцям
самостійної соборної Української держави

Організатори союзу, Дмитро Донцов та Василь

Дорошенко у війні робили ставку на Центральні
держави (так ще називають Четверний союз).

Пізніше, СВУ взяв участь у створенні та діяльності

Загальної української ради, де забезпечив
представництво наддніпрянців.
Щодо українських сил у складі Російської
імперії, то вони не були такими єдиними
як українці Австро-Угорщини.

Симон Петлюра висловив особисту

позицію «про необхідність виконання
громадянського обов'язку» і своєю
діяльністю підтримував Російську
імперію у війні.
Товариство українських поступовців, як
головний координуючий орган українських
сил, після довгих дискусій, аж у 1916 році
прийняло дуже вчасне і потрібне
рішення: заявило про свій нейтралітет у
війні.

Жодна зі сторін не могла забезпечити

інтересів українців, отже і підтримувати
когось з них сенсу не було.
Тим часом фронт на українських
землях уже кілька разів встиг
просунутися то в одну, то в іншу
сторону, подібно до маятника.

1914 рік був більш успішним для

Російської імперії. Царські війська
зайняли Галичину у результаті
успішної Галицької битви.

Було захоплено також і Львів.

На новоприєднаних землях росіяни утворили
Галицько-Буковинське генерал-губернаторство
на чолі з Георгієм Бобринським.
«Галицько-Буковинське
генерал-губернаторство» —
«Просвіту» та інші українські організації це адміністративно-
закрили, як і газети та журнали. територіальна одиниця,
створена урядом Російської
імперії для управління
У школах та гімназіях провели тотальну
окупованими російською
русифікацію. армією під час Першої
світової війни землями
Проти греко-католицької церкви розпочалися Австро-Угорщини

гоніння. Митрополита Андрея Шептицького

вислали до Росії.
 У 1915 році австрійцям прийшли на підмогу
німецькі війська, від чого росіянам стало
непереливки. У результаті Горлицького прориву у
травні 1915 р. російські війська відступили з
Галичини

Росія втратила Буковину, Галичину, Західну

Волинь
У травні-червні наступного 1916 року розпочався контрнаступ
російських військ під командуванням генерала Олексія
Брусилова, що увійшов в історію як Брусиловський прорив

Російським військам вдалося знову зайняти частину

Галичини(без Львова), Буковини та Волині
 «У порівнянні з надіями, що покладалися на цей фронт
навесні 1916 р., його наступ перевершив усі очікування. Він
виконав поставлене завдання — врятувати Італію від
розгрому... полегшив становище англійців і французів на
фронті, змусив Румунію стати на наш бік і зіпсував усі плани й
наміри австро-угорців і німців на цей рік»
Брусиловський
прорив
 У 1917 році росіяни спробували повторити
успіх, проте «червневий наступ» повністю
провалився

Російські війська змушені були покидати

Галичину та Буковину. Таким чином, станом
на 1917 рік обидві сторони конфлікту,
фактично лишилися з тими землями, з якими
й починали
1917 рік
Війна ставала позиційною і чим далі, тим більш безглуздою

Загинуло приблизно півмільйона українців

Західноукраїнські землі були розорені

Промисловість та сільське господарство Наддніпрянщини теж не

відзначалися позитивними тенденціями

Водночас різко зросла частка військового виробництва коштом

цивільного

Регулярні страйки робітників поєднувалися з загрозою

продовольчої кризи
 Результат Першої світової війни

Війна закінчилася 11 листопада 1918 р. поразкою блоку

Центральних держав. У результаті війни перестали існувати
Австро-Угорська, Російська, Німецька та Турецька імперії

Виникли нові держави в Європі: Австрія, Угорщина, Югославія,

Польща, Чехословаччина, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія.