Російський окупаційний режим

на українських теренах, що були

у складі Австо-Угорщини

Підготовив учень 10-А класу
Запорізької гімназії №46
Солошенко Дмитро
Вчитель: Боровинська Оксана Миколаївна
 План
 Загарбницькі плани Російської імперії щодо Галичини;
 Бойові дії на теренах Галичини під час російського наступу
1914 р.;


 Утворення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства.
Заходи російської адміністрації на окупованих
західноукраїнських землях;
 Падіння російського окупаційного режиму
Загарбницькі плани Російської імперії
щодо Галичини
Українські землі, які мали вигідне географічне положення, значні
матеріальні та людські ресурси, стали об'єктом зазіхань агресивних
держав Європи. Якщо Німеччина й Австро-Угорщина були
зацікавлені у захопленні Наддніпрянської України, яка перебувала
у складі Росії, то Росія мріяла про завоювання австро-угорських

територій — Галичини, Буковини і Закарпаття. Входження
західноукраїнських земель до складу Росії нібито мало завершити
тривалий процес «збирання руських земель», який започаткував
ще у XIV ст. московський князь Іван Калита. Крім того, царський
уряд прагнув ліквідувати організаційні центри українського
національно-визвольного руху в Галичині, яка вважалася
«українським П'ємонтом».
Бойові дії на теренах Галичини під час
російського наступу 1914 р.
Росія готувалася до війни заздалегідь, тому на момент початку війни 1
серпня 1914 р. вже було організовано 2 фронти — Північно-Західний (проти
Німеччини) та Південно-Західний (проти Австро-Угорщини).

В Україні вів воєнні дії Південно-Західний фронт, який простягався на 450

км від Івангорода до Кам'янця-Подільського (командувачем був спочатку


генерал Н. Іванов). До його складу входили чотири російські армії: 4-а і 5-а,
що стояли в напрямку на Перемишль і Львів, і 3-я та 8-а, націлені на Львів і
Галич. їм протистояли чотири австро-угорські армії: 1-а, 2-а, 3-я і 4-а.

На Південно-Західному фронті розгорнулася грандіозна Галицька битва,

яка тривала з 6 серпня до 13 вересня 1914 р. У ній взяли участь близько 700
тис. чол. російських військ і понад 830 тис. чол. австро-угорської армії.
.
 Бойові дії на теренах Галичини під час
російського наступу 1914 р.

Спочатку на правому фланзі, в районі дій 4-ї і 5-ї армій, ситуація склалася
несприятливо для російських військ, і вони під натиском австрійської армії
стали відходити від міст Красника і Томашова на північ. Лівофлангові армії: 3-
тя під командуванням генерала Рузського (з району Дубна) і 8-ма під
командуванням генерала Брусилова (з району Проскурова) — розгорнули
успішний наступ в напрямку на Львів і Галич. На притоках Дністра — річках


Золота Липа (13—15 серпня) і Гнила Липа (16—18 серпня) опір австрійських
військ був подоланий, і вони стали відступати. 21 серпня російські війська
зайняли Львів, а 22 серпня — Галич.

У наступних боях 24—30 серпня біля містечка Городок (40 км на захід від
Львова) австрійські війська були розгромлені й відступили спочатку на р. Сян,
а на початок вересня до р. Дунаєць. Російські війська оточили й блокували
добре укріплену фортецю Перемишль. На 13 вересня російська кіннота
вийшла на р. Віслока за 80 км від Кракова.

Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли всю Східну Галичину,

частину Західної і майже всю Буковину з м. Чернівці. Австрійська армія
втратила 400 тис. чол., в тому числі 100 тис. полоненими, і 400 гармат. Плани
німецького командування утримати Східний фронт силами однієї Австро-
Угорщини зазнали краху
Бойові дії на території Галичини у 1914 р.
 Утворення Галицько-Буковинського генерал-
губернаторства. Заходи російської адміністрації на
окупованих західноукраїнських землях

 Наказом російського Верховного головнокомандувача від 29 серпня 1914 р., на

окупованих російською армією територіях було утворено Тимчасове воєнне
генерал-губернаторство з центром у м. Чернівцях, яке очолив граф Георгій
Бобринський. Генерал-губернаторство повинно було поділятися на губернії. На
чолі губернії, стояв губернатор зі штатом чиновників, який здійснював функції
контролю над діяльністю повітової адміністрації.


 Новоутворена окупаційна адміністрація, з якою активно співпрацювали
москвофіли, одразу ж розпочала репресивні заходи проти діячів українського
національно-визвольного руху. Упродовж кількох місяців було проведено близько
1000 обшуків та 1200 арештів. Лише через київські в'язниці пройшли 12 тисяч
галичан, депортованих углиб Росії. Таку політику окупаційної адміністрації
російський політик Павло Мілюков, виступаючи у Державній Думі, розцінив як
«європейський скандал». Російська адміністрація і військові ліквідували усі
українські партії та організації, трактуючи український національний рух як
«мазепинський». Водночас, окупаційна влада підтримувала русофілів у краї та
поблажливо ставилася до розв'язання «польського питання». Політика влади у
сфері освіти скеровувалась на повну русифікацію краю і не залишала жодних
перспектив до вирішення «українського питання» навіть на регіональному рівні.
 Падіння російського окупаційного
режиму
 Увечері 18 квітня німецька артилерія почала
масований обстріл позицій російських військ,
який тривав майже добу. Після цього 19 квітня
11-та німецька армія перейшла в наступ. 3-тя
російська армія, якою командував генерал
Радко-Дмитрієв, змушена була відступити до
Сяну, а з 30 квітня і за Сян. Почали відступ і
інші російські армії Південно-Західного фронту


— 8-ма, яка 21 травня залишила Перемишль, 11-
та і 9-та, що перейшли за Дністер. 9 червня
російські війська залишили Львів, а на кінець
червня — більшу частину Галичини.

Пам'ятна відзнака в честь визволення  На жовтень 1915 р. Східний фронт став

Львова
проходити по лінії від Чернівців до Риги через
Тернопіль — Дубно — Пінськ — Барановичі —
Свенцяни — Двінськ. Німецьке командування
не змогло досягти поставленої мети — вивести
Росію з війни, хоч вона й зазнала великих втрат.
Війна знову стала позиційною.[
Жук Андрій Ілліч (1880-1968)
 Походив із родини козаків;
 Від 1898 канцелярист Лубенської повітової земської
управи.;
 Був членом первинної організації Революційної
української партії;
 Від 1905 — один з лідерів Української соціал-
демократичної робітничої партії;


 В подіях революції 1905–1907 брав участь як
сільськогосподарський агітатор разом із Дмитром
Антоновичем;
 1914–1918 — один із засновників і чільних членів
Союзу Визволення України, Головної Української Ради,
Загальної Української Ради, від Наддніпрянської
України), Боєвої управи УСС;
 Займався публіцистичною діяльністю, співпрацював з
газетами «Земля і Воля», «Праця», «Діло», «Рада»,
редагував журнали «Економіст» і «Самопоміч»;
 Не сприйняв позиції Головного Отамана стосовно
підписаної у відповідь на листопадовий договір УГА з
Денікіним (2 грудня 1919) щодо західних кордонів
країни з польським урядом, вважаючи її помилкою.
Посилання

 https://goo.su/bL4q
 https://goo.su/cbzM

 https://www.gifki.org/
 
Дякую за увагу!