Українські січові

стрільці
Підготував Вовк Дмитро
Історія створення

 Після того, як вибухнула Перша світова війна, Австро-Угорська монархія змушена була мобілізувати всі
наявні сили. Українська народна рада, в яку об’єдналися українські політичні сили на час війни,
запропонувала Відню створити окремий військовий легіон під назвою «Українські січові
стрільці». Австрійський уряд погодився, бо потребував добровольців, хоча поставився до цієї ідеї
насторожено. Коли у серпні 1914 р. до «Українських січових стрільців» записалися 28 тисяч юнаків,
військове командування імперії Габсбургів погодилася тільки на 2,5 тисячі. До Легіону записалися
відразу 28 тисяч добровольців, більшість з яких були членами українських  пожежно-спортивних і
військових товариств – «Сокіл», «Січ», «Пласт» і «Січових Стрільців» - переважно гімназисти і
студенти. Головним командантом (командиром) став Михайло Галущинський
БІЙ НА ГОРІ МАКІВЦІ

 Перші два штурми російських військ 29 квітня та 30 квітня — 1 травня були

відбиті з великим втратами для них. Січові Стрільці неодноразово сміливо
контратакували, відкидаючи противника назад. 
 Лише в результаті третього штурму 3-4 травня росіянам удалося
заволодіти Маківкою, при цьому були залучені всі наявні резерви. 

 Втрати австро-угорської армії були не меншими. Серед Січових Стрільців

42 загинули, 76 дістали поранення, 35 потрапили в полон.
БІЙ НА ГОРІ ЛИСОНЯ

 Так 11 серпня російська армія закріпилася неподалік гори Лисоня, а вже

наступного дня відбулися перші зіткнення. Ворожі частини атакували дві
сотні УСС, тому стрільці відступили. Проте в той час інші дві сотні зуміли
знешкодити ворога і унеможливити подальший наступ. Позиційні бойові
дії тривали бизько двох тижнів, та вже 31 серпня російська армія пішла у
наступ і прорвала першу лінію оборони.
 У відповідь ворогові спрямували дві сотні Українських січових стрільців,
але більшість солдатів разом з командиром потрапили в полон. Тоді ж
інші сотні, одна з яких була під командуванням Андрія Мельника,
вступили в бій і зупинили ворога. Росіяни нападали знову вже всередині
вересня, та стрільці відбивались. Остаточну перемогу УСС здобули дуже
важко — фінальний бій тривав 3 доби, ворог замкнув стрільців у кільце,
проте їм вдалось прорватись
ЦІКАВІ ФАКТИ
 Легіон Українських Січових – перша військова частина від часу ліквідації
легендарної Запорізької Січі.
 Саме вони запровадили нову військову термінологію, розподіл на бойові
частини (курінь – сотня – чота – рій), який був запроваджений пізніше в
УПА, створили новий військовий однострій.
 Усуси стали авторами відомих бойових пісень («Червона калина», «Чуєш,
брате мій», «Ой на горі, на Маківці» та ін.)
 А першою жінкою-офіцером у світі в званні хорунжої (очолила бойову
сотню воїнів-чоловіків) стала Олена Степанівна.
 Січовими Стрільцями були  сини нашого знаменитого поета Івана Франка –
Тарас і Петро.
 До складу Легіону входила запасна частина – Кіш, який проводив вишкіл
новобранців, при якому діяла бібліотека, хор, оркестр і Пресова Квартира,
що видавала альманах «Червона калина», часопис «Шляхи», сатиричний
журнал «Самопал».
 УСС проводили просвітницьку роботу на землях Волині, заснувавши там
ряд українських шкіл.
Одяг і життя стрільців

 Хоча на початку їхній вигляд був далеко не парадний. Стрільці носили

подертий військовий одяг мадярського краю, старе взуття та були озброєні
рушницями давньої системи Верндля на один забій, зі шнурком замість
ременя.
 Як згадує у мемуарах відомий закарпатський просвітянин та політичний діяч
Августин Штефан, на пробудження національної свідомості закарпатців
значний вплив мав побут українських січових стрільців на Закарпатті.
Стрільці часто ночували в селянських хатах, розмовляли із селянами,
бавилися з дітьми, учили молодь народних і патріотичних пісень, у неділю і
свята ходили до церкви і часто стрілецький хор співав там на Богослужінні.
Люди слухали що пани офіцери говорять так, як вони, а не по-мадярськи.
 Назавжди залишаться в пам’яті українців імена героїв-УССів: Іван Андрух,
Михайло Баран, Ольга Басараб, Вільгельм Габсбург, Михайло
Галущинський, сотник Гриць Гладкий, Клим Гутковський, Сень Ґорук,
Роман Дашкевич, Василь Дідушок, Дмитро Катамай, Франц Кікаль, Євген
Коновалець,
Громадсько-культурна діяльність

 Окрім бойових досягнень, стрільці залишили по собі величезний пласт

культурної спадщини, створили пісенний культ, який не втрачає
популярності вже сто років. Як у Галичині, так і поза її межами
засновували театри, осередки «Просвіти», школи тощо.
Дякую за увагу