ПРАКИЧНА РОБОТА

УКРАЇНСЬКІ СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ

- ПЕРШЕ В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ
НАЦІОНАЛЬНЕ ВІЙСЬКО
ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ЛЕГІОНУ.

Зібрані з ініціативи українських діячів Галичини 18 березня 1913 р. збори проголосили створення

українського військового товариства «Січові стрільці». Головним отаманом «Січових стрільців» було обрано 
доктора Володимира Старосольського, його заступником — осавулом — Дмитра Катамая.
У перші місяці після зборів стрілецькі товариства швидко поширилися по усій Галичині. Найперше вони
утворилися у Бориславі (керівники — Клим Гутковський, Левко Лепкий, Пилип Левицький), Сокалі
 (керівники — Осип Демчук, Осип Семенюк), Яворові (керівник — Роман Харамбура), Ясениці Сільній
 (керівник — Григорій Коссак). Активно працювали у новостворених товариствах Михайло Волошин, 
Степан Рудницький, Володимир Кучабський, Дмитро Вітовський. За короткий час було організовано
стрілецькі чоти, сотні, курені, фахові офіцерські школи, близько 50 товариств «Січових стрільців».
СКЛАД, ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ, КОМАНДИРИ
Кадри УСС вийшли з українських парамілітарних організацій Галичини, що діяли перед I СВ (т-ва
«Українські Січові Стрільці», створеного Кирилом Трильовським в березні 1913 у Львові при 
Українському Січовому Союзі, 1914 р. — вже 94 таких товариств у Галичині), а також «Січей», товариств 
«Сокіл» і Пласт.На заклик Головної Української Ради відгукнулося 28 000 добровольців, але на збірку УСС у 
Стрию наприкінці серпня — на початку вересня 1914 зійшлося тільки 10 000, бо деякі повіти Галичини були
вже захоплені російською армією. З них австрійська влада вибрала тільки 2 500 стрільців (на це вплинули й
перешкоди з боку поляків), яких поділено на 10 сотень по 250 стрільців, що згодом вирушили на вистрій до
Закарпаття. Січові стрільці дали клятву слугувати своєму народові. Під час клятви Австрійська Монархія
вимагала, щоб дали клятву їй, але Січові стрільці виправили більшу частину тексту, тим самим
підтверджуючи свою вірність українському народові.
Легалізація добровільного рекрутингу популяризувала формування, проте знівелювало його ідеологічний
характер. Раніш до осередків відбирали лиш відповідно підготовлених, свідомо загартованих членів і перші
товариства розвивали самостійну, національно-державницьку думку. Але з їх чисельним збільшенням до лав
почав потрапляти найрізноманітніший елемент, і з часом й самі організатори, за невеликим винятком, самі не
розуміли національно-політичного значення руху. Переважний загал думки більшості товариства не сягав
далі австрофільськи-лояльних настроїв[4].
За знамено, до жовтня 1917-го, слугував прапор підрозділу «Січі» з Ясениці-Сільної із зображенням 
Богдана Хмельницького[5].
СВІТОГЛЯД І МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПЕРЕКОНАННЯ УСУСІВ.
Українські січові стрільці були віддані українській землі –це ми можемо побачити з присяги усусів.У них не
вистачало одягу,взуття ,зброї та взагалі військового спорядження ,але вони не падали духом .
 БОЙОВИЙ ШЛЯХ ЛЕГІОНУ.

Першим успіхом легіону УСС була перемога на горі Маківці 29 квітня — 3 травня 1915. Далі він визначався в
боях під Болеховом, Галичем, Завадовом і Семиківцями.
З літа 1915 УСС окопалися над р. Стрипою; там, у Соснові і на Веселій, перебували до серпня 1916. 9–21
серпня 1915 відповідно до розпоряджень австро-угорської військової команди та корпусної команди було
утворено 1-й полк.
Удруге відчутних втрат легіон УСС зазнав на початку липня 1917 в бою під Конюхами, під час т. зв. офензиви
Керенського, коли в полон потрапив майже весь Легіон УСС.
Від полону врятувалося близько 400 старшин і стрільців. З них, з Гуцульської сотні і доповнень з Коша УСС
сформовано новий курінь УСС, який здійснив похід до р. Збруча, а в лютому 1918 вирушив у похід на
Україну з австрійською окупаційною владою, був розташований на Херсонщині і приділений окупаційною
владою до групи архікнязя Вільгельма Габсбурґа (полковника Василя Вишиваного).
 ІСТОРИЧНА РОЛЬ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ У ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАННЯХ
УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ.
Зі спогадів метара Степана Ріпецького: «З початку свого існування УСС перейняло найкращі історичні традиції
українського війська не тільки у Військово-бойовому відношенні, але також щодо його ідейно-культурно побуту. Як
колись у козацькому й січовому війську, так і тепер січова, стро децька пісня стала невід'ємною частиною душі і побуту
УСС. На війну УСС ашли під звуки старих козацьких та новітніх січових і патріотичних пісень. Із піснею вони ніколи не
розлучались. З особливою радістю вперше тоді вивчали стрільці не знанi ще їм чудові пісні Наддніпрянщини, з яких деякі
ставали пер шими стрілецькими піснями, як, наприклад, пісня "Ой з-за гори чорна хмара" яка стала сотенним маршем
першої сотні УСС у Львові. Вже в Карпатах в груд ні 1914 р. постали перші цілком оригінальні, справжні стрілецькі пісні.
Іх тво рить Михайло Гайворонський, перебуваючи при сотні, на фронті. Бачимо в духовному житті УСС також значне
зацікавлення майже всiмаформами духовної і мистецької культури. Поезія, проза, а навiть спроби драма тичного
письменства мали серед Стрілецтва багатьох представників. Малярське мистецтво дуже поширилось в УСС, як також такі
галузі мисте цтва, як фотографія, скульптура, музика (стрілецький оркестр) і театр (великий засіб пропаганда анщині в
1918 р.) розвивались дуже добре. Для планового ведення та конструктивного керування широким і різноманітним
духовним та культурним життям і творчістю УСС в 1915 р. створено такзвану Пресову Кватиру. Обсяг і зміст праці
Пресової Кватири був набагатобільший, ніж вказує й назва, бо пресова справа становила тільки незначну частину її
діяльності. Пресова Кватира ініціювала всю освітню роботу, лекції, дискусії, провадила курси для неписьменних
стрільців, стрілецький хор, виступав i3 концертами в різних містах Галичини, гімназійні курси, якi закiнчило загалом 140
стрільців, та добре сформовану бібліотеку.