Зміст

Вступ

У наш час ми все частіше і частіше звертаємось до історії. Це допомагає нам

дізнаватися багато корисної інформації для майбутніх дій. А особливої
популярності набуває вшанування подвигів наших предків які віддали життя
лише щоб прославити український народ. Ми аналізуємо все що зробили дня
нас минулі покоління. В історії нашого краю зафіксовано чимало дрогобицьких
діячів які привнесли великий внесок у розбудову незалежної України.

У першій половині ХХ століття українцям не раз доводилося захищати

честь та гідність нашої нації. Створювалося багато військових організацій які
боролись за права українського народу такі як : армія УНР, легіон УСС,
Українська повстанська армія тощо. Нам мало що відомо про постать Зенона
Коссака - одного з героїв національно-визвольного руху на теренах України.

Актуальність цього дослідження полягає в поглибленому вивченні постаті

Зенона Коссака на тлі української боротьби за волю та суверенну державу.

Мета дослідження: проаналізувати усі відомі історіографічні джерела, що

містять інформацію про постать Зенона Коссака, з'ясувати ступінь вивченості
проблеми, виділити питання які були дослідженні не достатньо.

Завданням дослідження є:

 Дослідити постать Зенона Коссака в межах Дрогобичини та усієї України.

 Дослідити різні джерела в яких є згадки про постать Зенона Коссака.
Об'єктом дослідження: є постать Зенона Коссака в ключі героя
українського визвольного руху.
Предмет дослідження: є історіографічні джерела в яких згадана постать
Коссаків.
Методи дослідження: спираються на принципи історизму, використанні
загальнонаукових ( аналіз, синтез, узагальнення) та історико-системних
методів.
Наукова новизна полягає в тому, що вперше досліджуються джерела
пов'язані із постаттю Зенона Коссака .
 Розділ 1

Появився на світ 1 квітня 1907 р. в Дрогобичі, у родині простого коваля.

Був охрещений іменем Зенон цього ж року. Це був наступний син Констанції та
Миколи Коссаків. Охрестив та миро помазав о. Анатоль-Андрій Стремецький.

У 1915 р. помирає його батько, від отриманих ран на фронті Першої

світової війни. Сім'я жила досить бідно адже матері довелось самій виховувати
не тільки Зенона , а й ще трьох дітей. Однак, це не завадило дітям отримати
хорошу освіту. Дідусь Йосиф Коссак часто допомагав своїй родині теж.

Зростав Зенон із твердими патріотичними традиціями і завжди рівнявся на

своїх родичів. Наприклад, особливим прикладом для малого Коссака став
Григорій Коссак, командувач Української Галицької Армії та 3-го корпусу
УГА.

Змалечку Зенон вирізнявся тим , що завжди був веселий , привітний. Своєю

надзвичайно гарною поведінкою він завоював пошану та увагу в товаристві.
Наука не ставала для нього проблемою, адже він був талановитим та здібним до
цього. Завжди серйозно та докладно ставився до всіх своїх дій, не любив
марнувати час. Був хорошим учнем. Навчався в українській гімназії імені Івана
Франка. Під час навчання не тільки співав у гімназійному хорі та відвідував
драматичний гурток, але й став активним членом 18-го Пластового полку імені
Івана Франка, старшим пластуном Дрогобицького коша.

Став членом Української Військової Організації у п'ятому класі. За

наказом поліції відрахований із гімназії у зв'язку з участю у пропагандиських
акціях. Проте, продовжив навчання через декілька місяців. Здавши гімназійну
матуру у 1926 р., активно включився в підпільну роботу УВО. Попри молодий
вік , Зенон швидко здобував популярність в українській громаді. Він розумів,
що рано чи пізно йому прийдеться зіштовхнутись з польським правосуддям
тому часто випробовував себе , закриваючись у холодній , вогкій коморі , щоб
пізнати та привикнути до життя у в'язниці.
 Навчався в Львівському університеті на юридичному факультеті, однак
підпільна діяльність та зв'язані з нею арешти призвели до того, що Зенон не
зміг закінчити навчання там.

У 1928 р. юнака призивають до польської армії. Спочатку Коссака

скерували до кавалерійської школи у Грузвонді, потім перевили в Сарему і
наостанок у піхотну школу в Раві-Руській. Хоч із захопленням вивчав військову
справу, отримати звання підхорунжого йому так і не вдалося.

Для розквіту своєї діяльності він обрав Дрогобичину. Тут він організував
багато організацій таких як : "Пласт", "Сокіл", "Січ" та Студентську спілку,
також активізував підпільну діяльність що призвело до невдоволення польської
поліції. У травні 1930 р. Зенон бере участь у конференції керівників УВО та
ОУН у Львові, де виступає за злиття двох організацій в одну. Так у тому ж
1930р. УВО та ОУН зливаються в одне ціле - ОУН, в якій Зенон Коссак займає
пост бойового референта.

Досить велику роль Зенон відіграв у націоналістичному русі як публіцист.

Наприкінці 1920 рр. він разом з С. Бандерою та С. Охримовичем друкував і
редагував націоналістичні журнали. Розміщував свої праці у "Студентському
віснику", "Дорозі"(Львів), "Гомоні Басейну"(Дрогобич). Більша частина його
публіцистичного доробку є невідомою, адже здебільшого це все друкувалось
підпільно. Він також писав вірші, новели, наукові розвідки, зокрема про Т.
Шевченка.

Також у 1931 р. попри свою діяльність референта ОУН, Зенон знаходив час і
на журналістське діло. Багато писав статей для підпільних видань,
студентських журналів і до "Літературно-Наукового Вісника", згодом до
"Вісника". Як журналіст дуже негативно ставився до будь-яких проявів
опортунізму. Зенон користувався неабиякою повагою у старшого покоління ,
адже як ідеальний промовець та полеміст умів переконувати людей.

Дочка Гриця Коссака згадувала про Зенона так : "Це був ідеаліст, студіював
право, ідеаліст-націоналіст,великий пластун, журналіст".9
 30 листопада 1932 р. здійснено невдалий напад на пошту в Городку
Ягеллонським, гинуть двоє поштових урядників та двоє бойовиків. Поліція
затримала декількох з учасників нападу і завдяки зраднику М.Мотиці було
затримано й Зенона Коссака. Всі докази вели до Дрогобицького повіту і само по
собі - до Зенона. Через це слідчі за всяку ціну хотіли покінчити з одним з
керівників ОУН. Двох учасників було присуджено до смерті , а справу Коссака
було передано до звичайного суду.

6 червня 1933 р. розпочався новий процес під час якого Зенону було
присуджено сім років у місцях позбавлення волі. Однак навіть під вартою він
не припиняв своєї діяльності і як міг підтримував зв'язок із волею. Саме у
львівській тюрмі в 1934 р. вийшла праця "Філософські основи українського
націоналізму". Також він є автором "44 правила життя українського
націоналіста" і "12 прикмет характеру українського націоналіста". Це являло
собою збірки принципів на яких було виховано не одне покоління борців за
незалежність України.

З огляду на амністією в 1937 р. Зенона достроково звільнили. Після

звільнення очолив організаційну референтуру ОУН. Він очолив підготовку
збройного повстання в Західній Україні, було навіть постачання зброї із
Німеччини. Коссака часто затримувала поліція в цей період адже підозрювала
його підготовці втечі С.Бандери, але за браком доказів щоразу звільняли.

Восени 1937 р. - новий арешт, але менш тривалий цього разу( від вересня
до листопада). Коссак нелегально переїжджає на територію Карпатської
України, опинившись на волі. Став ідеологічним та політичним референтом
стрільців "Карпатської України". Саме Зенон став "політичним мозком"
Головної Команди "Карпатської України".

За свідченнями багатьох очевидців,З.Коссак проявив свій природжений

талант політика, тактика та дипломата. Також поговорювали , що не було
жодної ділянки в державному будівництві Карпатської України, у якій не було
б покладено зусиль та праці Зенона Коссака. Він проявив себе не тільки як
революціонер , але які державний муж. Коссак доклав чимало зусиль до
приготування акту про проголошення незалежності Карпатської України,
незважаючи на будь які обставини він прагнув волі для української нації.

Працював у газеті "Наступ", яка виходила у Карпатській Україні в 1939

р.,в державному пресовому органі "Свобода". Крім того, виконував обов'язки
команданта Карпатської Січі, викладав як інструктор на підстаршинському
курсі, писав обіжники, реферати,летючки.20

Одного дня сталась і хороша, і погана подія. 15 березня 1939 р. Карпатська

Україна стає незалежною і це ж час Угорщина нападає на закарпатські землі.
Через те що армія Карпатської України була погано озброєна , їм не вдалось
встояти у боротьбі з озброєною від ніг до голови союзницею Німеччини -
Угорщиною. Зазнавши поразки, всі що залишилось від підрозділів Січі
відступали у двох напрямках - Солотвино і Бичків.

Поранений Зенон Коссак відступив до Солотвина з невеликою групою

товаришів. Невідомо як , але Зенон потрапляє у полон до мадярів, які в свою
чергу , всупереч усім воєнним законам, розстріляли його без суду.

Так більшість дослідників припускають, З.Коссака розстріляли 19 березня

1939 р. угорці. Однак не менш достовірним є припущення М.Бажанського, який
вважає що 17-18 березня 1939 р. З.Коссак з товаришами прийняли бій із
ворогом і загинули або пораненими були замордовані.28

На місці героїчної загибелі З.Коссака 12 березня 2012 р. під Солотвином

було встановлено Меморіальний знак. Проте в Дрогобичі, місті в якому він
народився та навчався досі ніяк не вшановано пам'яті цього великого діяча.

Згадуючи про З.Коссака, його бойовий друг писав:"Я був певний того, що
його зір під час розстрілу сягав і понад цю сторінку трагедії Срібної Землі, якій
він віддав своє життя. Він бачив завтрашню Україну. Його груди були сповнені
гордістю за доконаний чин, якого він був одним із головних творців. А чин цей
- міцно вбудоване кільце в нерозривний ланцюг змагу нації за її найвищий
ідеал, - за Державу. І він поклав у цей чин свою велику особисту культуру,
свою вроджену інтелігентність, своє набуте знання, всю свою непересічну
особовість. Віддав цілого себе вітчизні. Діяв для неї, як невідомий воїн і
загинув за неї маючи, 32 роки. І увійшов у пантеон героїв, яких так багато
зродив насичений кров'ю чорнозем".

Слова Зенона Коссака , як настанова для нащадків, і нині спонукають до

дій:" І пам'ятайте, що все нове треба починати від зараз і від себе. Не говоріть:
десь там, колись - то робить із вас мрійників типу Щєголево Достоєвського".