Практична робота

з історії України
учениці 11-Б класу
Толоконнікової Лізи.

1)Про яку страшну для української культури подію йдеться в

статті?
В статті йдеться про те,що було підпалено і внаслідок цього згоріла найбільша
українська бібліотека - Київська Публічна бібліотека Академії наук УРСР.

2)Яку роль у житті суспільства автор відводить історії та

архівам?
Автор вважає , що історія та архіви дуже важливі для майбутнього України , адже
душа україського народу , патріотизм , націоналізм та культура формуюються саме під
цими чинниками. Тому , знати про своє минуле дуже важливо , аби не забувати хто ми
є насправді.

3)Доведіть чи спростуйте тезу Є. Сверстюка, що в СРСР як

колоніальній імперії було відновлено російський
великодержавний шовінізм.
На мою думку,в СРСР дійсно був відновлений російський великодержавний шовінізм ,
адже у часи,коли було проведенно комуністичною владою політику
“коренізації” великоросійський шовінізм вважався основною небезпекою у
національному питанні, оскільки він перешкоджав залученню на бік влади місцевого
населення.
На це вказувалось у рішеннях XII (1923) з'їзду  РКП(б) та XVI (1930) з'їзду ВКП(б). У
виступі Й.Сталіна на XVI з'їзді ВКП(б) наголошувалось, що, порівняно з «місцевим
націоналізмом», на даному етапі небезпечнішим є великодержавний шовінізм. До того
ж , підпал найбільшої української бібліотеки , а саме поверх (1 з 7) , де знаходилась
українська література.

4)Під яким «прикриттям» російський великодержавний

шовінізм діяв в УРСР, з чим вів боротьбу?
Російський великодержавний шовінізм в УРСР вів боротьбу з українським
націоналізмом , бо  у виступі Й. Сталіна на XVII з'їзді ВКП(б) (січень 1934) було
офіційно вказано, що в УСРР основною небезпекою у національному питанні є
«український націоналізм». Він діяв під прикриттям тих же Шевченківських свят і
інших подій , повязаних з Україною, але мав прихований зміст
5) Автор стверджував, що під машкарою уславлення Т.
Шевченка в УРСР насправді ведеться війна з Т. Шевченком.
Що він мав на увазі?
Автор мав на увазі , що зовні Тараса ніби вславляють. Але насправді йде велика війна з
Шевченком. Його найбільші політичні поезії ("І мертвим і живим...", "Розрита могила"
та ін.) замовчуються. Є спеціальна вказівка суворо наглядати за шевченківськими
концертами й вечорами, щоб вони проходили на рівні гопака, а то, не дай Боже, сплине
щире слово Кобзаря, пробудить у когось думку про Україну, про "нашу, не свою
землю". А скільки в журналах і газетах було цензурою знято матеріялів-статей, віршів
про Шевченка, в яких сексоти побачили "натяки" на сучасне становище України!
Шевченка боявся цар саме за його патріотизм та палке кохання до своєї країни. Бояться
його й наші партійні царисти бо недарма вони стягнули на гору в Каневі на день свята
хмару війська і міліції та переодягнених кагебістів. А чи були там люди?.. Людей
впускали до Шевченка по перепустках...Але вершиною всього цього були події 22
травня в Києві. У цей день традиційно відзначається річниця перевезення
Шевченкових останків з Петербурга і поховання Шевченка в Каневі. До пам'ятника
Шевченкові в Києві збираються люди, співають пісень. Так було протягом кількох
років. Цього ж року начальство, виконуючи загальний план роботи "по Шевченку",
вирішило цього не допустити. Напередодні викликали в ЦК ЛКСМУ групу молоді, яку
вважали ініціатором цієї справи, і сказали, що цього не можна допустити. Чому?
"Тому, що подібні маніфестації - образа великого російського народу". Так дослівно і
було сказано: "образа великого російського народу". Дико, але послідовно А потім
декани і парторги бігали по студентських аудіторіях і попереджали, що хто буде
помічений біля пам'ятника Шевченкові 22-го травня, того автоматично виключать з
вузу. 

6) Які факти доводять, що подібна політика велася й проти

інших народів СРСР?
Наступ подібної політики ведеться широким фронтом і не тільки на Україну, а й на
Білорусію, Прибалтику, Закавказзя, Середню Азію" наступають не лише офіційно, а й
отак, як Погружальський та ті, що стоять за його спиною. Пожежі національних
бібліотек в Туркменії (Ашхабад) та Узбекистані (Самарканд) - хіба це не кільце одного
чорносотенного ланцюга?!

7)Є. Сверстюк ставив питання: «Хто ми? Для чого живемо?

Куди нас ведуть?» Поясніть, чому народи, які не можуть
дати відповіді на ці засадничі запитання самосвідомості,
неминуче зникають.
Я вважаю, що народи які не не мають змоги дати відповіді на такі питаня зникають ,
тому що в них немає націоналізму , патріотизму , державної єдності . Якщо у таких
народів немає цілі жити одним цілим,то навіщо їм взагалі існувати?
На мою думку,їхньою ще одною проблемою є відсутність відчуття боротьби за власну
країну та її інтереси.