Розстріляне відродження:

Література

Виконала:
Павлечко Катерина
10-А
Розстріляне відродження
Умовна назва літературно –
мистецької генерації 20 – 30 – х рр.
ХХ ст., репресованої
більшовицьким режимом. З кінця 20
– х рр. Комуністична партія почала
розглядати літературу й мистецтво
як одну з ділянок культурного
фронту. Спочатку були заборонені
літературні товариства. Під
невблаганним пресом терору
опинилися науковці, освітяни, діячі
сфери культури. «Розстріляне
Родина Крушельницьких, початок 1930-х
відродження»
років.
Історичні передумови
Це відродження було пов'язано з тим, що українські митці
навіть за умов замовчування й заборони створили тексти, гідні
світового поціновування (М. Куліш, І. Франко, М.
Коцюбинський), з довгоочікуваним набуттям Україною своєї
державності, з датою українізації та різнобічних свобод,
обіцяних революціями 1905—1917 рр.ціями 1905—1917 рр.
Говорячи про історико-літературні чинники, Т. Гундорова
зауважує: «Наприкінці першого — на початку другого
десятиліття ХХ ст. в українській літературі відбувається зміна
літературних поколінь. Відхід з життя М. Коцюбинського,
Лесі Українки, І. Франка, еміграція Олександра Олеся, С.
Черкасенка, М. Шаповала, В. Винниченка, М. Вороного, В.
Самійленка,розстріл Г. Чупринки позначили кінець раннього
етапу українського модернізму з його потужним національно-
культурним міфотворенням, із програмою гуманізації та
універсалізації світу, духовною утопією гармонійного
індивідуального, національного і соціального життя».
Літературні об'єднання
Головними літературними об'єднаннями
були «Ланка» (пізніше «МАРС»), «Плуг»,
неокласики «Молодняк», «Західна Україна»,
ЛОЧАФ (об'єднання армії та флоту).
Найвпливовішим був «Гарт», який пізніше
був перейменований на «ВАПЛІТЕ»
(«Вільну Академію Пролетарської
Літератури»).
Саме ВАПЛІТЕ в особі Миколи Хвильового
розпочала славетну літературну дискусію
1925—1928 рр. і перемогла в ній, довівши Члени літературного об'єднання
наявність і необхідність національної, «Ланка».
специфічної української літератури,
орієнтованої на Європу, а не на Росію.
 Микола Хвильовий
(1893 - 1933)
Український письменник. Народився в с.
Тростянець (нині Сумська область).
Учасник Першої світової війни. Згодом
воював у складі Червоної армії. У 20 – ті
роки один з найпопулярніших
письменників. У своїх творах показав
драматизм громадянської війни, гостро
реагував на розбіжності ідеалу і дійсності.
Виступав за піднесення національної
Микола Хвильовий
свідомості та орієнтацію української
культури на здобутки й творчі пошуки
західноєвропейського простору. За свої ідеї
був звинувачений у націоналізмі, доведений
до самогубства.
Антоненко – Давидович Борис
Дмитрович (1899 - 1984)
Український письменник,
літературний перекладач; член
літературної організації Ланка-МАРС;
дослідник проблем розвитку й
культури української мови. Жертва
сталінського терору, за сфабрикованою
справою засуджений до страти. Вищу
міру покарання замінили на 10 років
ГУЛАГу. Вини не визнав. Антоненко – Давидович
Борис Дмитрович
 Остап Вишня (1899 - 1956)
Остап Вишня (справжнє ім’я — Павло Михайлович
Губенко) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі
Чечва біля містечка Грунь на Полтавщині (тепер
Охтирський район Сумської області. 1919 р. разом
з іншими ентузіастами українського відродження
потрапляє до Кам’янця-Подільського, звідки
повертається навесні 1920 р. Восени журналіста
заарештовують, але ніяких доказів вини не
знаходять, тому у квітні 1921 р. П. Губенка
випускають із в’язниці. У грудні 1933 р. Остапа
Вишню знову заарештовано. Його було
звинувачено у підготовні те­рористичного акту.
Письменника засудили до смертної кари, але потім
вирок замінили десятьма роками ув’язнення в
північних таборах. Його письменник відбував у Остап Вишня
Чиб’ю Ухто-Печорського табору. Остапові Вишні
пощастило вижити. Тільки у 1944 р. він
повертається додому і продовжує писати.
Михайло Васильович Семенко(1892 - 1937)
Поет доби Розстріляного
відродження; основоположник і
теоретик українського футуризму
(також відомого як панфутуризм),
організатор футуристичних
угруповань, редактор багатьох
видань. Модернізував українську
лірику урбаністичною тематикою,
сміливими експериментами з
формою вірша, запровадив нові
образи й створив слова, покликані
відбити нову індустріалізовану Михайло Васильович Семенко
добу. Загинув під час сталінського
терору.
Розстрілянне відродження
За приблизними підрахунками, в
УРСР у 1930 – ті роки ліквідували
близько 80% творчої інтелігенції. Із
259 українських письменників, які
друкувалися у 1930 р., після 1938 р.
виходили друком твори тільки 36
(своєю смертю померли лише 7
письменників). Тож літературне
покоління, яке було знищене
більшовицькою владою, назвали
«Розстріляним відродженням».
«Розстріляне відродження»
Дякую за увагу!