Олена Базар

здобувачка освіти II курсу,

спеціальність «Економіка»
Самбірський фаховий коледж економіки та інформаційних технологій
Науковий керівник: викладачка соціально-гуманітарних дисциплін
Наталія Герговська

ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ УПА

Військово-політичне формування – Українська повстанська армія
з’явилося на українських теренах вісімдесят років тому. Одним із чинників
появи УПА було те, що спроба створити власну державу викликала
незадоволення Гітлера, який зажадав негайно знищити «змову українських
самостійників».
УПА використовувала різні способи ведення підпільної боротьби, в тому
числі інформаційний та пропагандистський.
Основним засобом пропаганди ОУН-УПА була преса. Видавнича
діяльність УПА бере свій початок ще з преси, започаткованої у формуваннях
«Поліської Січі», збройних загонів Андрія Мельника та військових формувань
Степана Бандери, газети «Гайдамаки», що почала видаватися з літа 1941 р. у
загонах Тараса Бульби-Боровця, газети «Сурма», призначеної для вояків
«Поліської Січі», часопису «Бойові вісті», що репрезентував мельниківську
ідеологію. Друкувалися листівки, газети й навіть книжки.

Пропаганда була основною діяльністю УПА.Окрім безпосередніх

бойових дій, найважливішою складовою діяльності УПА була пропаганда.
Певною мірою «лісова армія» випередила час, зробивши основ- ну ставку на
поширення інформації. У період з 1948 до 1952-й рік у підпільних друкарнях
було надруковано 350 тисяч примірників листівок, брошур, книжок та іншої
нелегальної літератури, незважаючи на дефіцит паперу. Близько 20%
неперіодичних видань було адресовано українській молоді і закликало не
вступати в комсомол і не піддаватися зросійщенню. Також у повстанській
літературі критикували марксизм, альтернативно пояснювали історичні події в
Україні, розкривали суть бандитського сталінського режиму і висвітлювали
завдання українського визвольного руху. Найпопулярніша праця – «Концепція
самостійної України і основні тенденції політичного розвитку сучасного світу»
Петра Полтави – Федуна.
Періодичні видання УПА були одними із основних інструментів
пропаганди. Наприклад, – часопис Головної команди УПА «До Зброї» (1943 –
1944 рр.), видання політвідділу УПА «Інформації з фронту УПА» (1944 р.),
гумористичний часопис «Український Перець» (1943 – 1945 рр.), а також
газета «Наш фронт» (1943 р.), інформаційні вісники «Інформатор» (1942 – 1943
рр.), «Повстанець», «Ідея і Чин», «Бюлетень»,« «Новинки з фронтів» або (1943
– 1944 рр.), «Вісті з фронту УПА» (1943 р.), «Тижневий огляд воєнних і
політичних подій» (жовтень 1943 р.), «Наш фронт» (серпень 1943 р.). Часто,
через різні обставини видання призупиняли випуск газет, або припиняли
виходити зовсім.
Детальну хроніку боротьби УПА містили насамперед часописи,
призначені для війська: «До Зброї» (1943 – 1944 рр.), «Повстанець» (1944 –
1946 рр.), «Стрілецькі вісті» (1944 – 1945 рр.), «Чорний ліс» (1947 – 1950 рр.).
Першим видання політичного відділу Головної команди УПА став
часопис «До зброї». Друкували його в «Друкарні Української Повстанської
Армії ім. Б. Хмельницького». Вважається, що головним редактором було
призначено Якова Бусела, який не лише очолював політвиховний відділ
крайового військового штабу УПА-Північ, але й був редактором усіх
підпільних видань на північно-західних українських землях . Часопис вміщував
публікації з історії визвольних змагань, огляди воєнних подій на фронтах
Другої світової війни. У липні-грудні 1943 вийшло 7 частин; за деякими
відомостями, у лютому 1944 – ще одна. Війська НКВС знайшли та знищили
підпільну друкарню.
 11-15 липня 1944 р. поблизу села Недільна на Самбірщині, на території,
контрольованій збройними силами УПА, зібралися представники всіх регіонів
України, різних політичних сил та орієнтацій, які проголосили себе тимчасовим
українським парламентом і прийняли назву Української Головної Визвольної
Ради (УГВР). На зборах було розроблено і прийнято програмні документи . У
“Платформі УГВР” визначені головні політичні та соціальні ідеї, втілення яких
було метою національно-визвольної боротьби. Великий збір ухвалив текст
присяги бійців УПА, який видали у праці “Повтанець”.
У присязі йшлось про вічну відданість українському народу. Кожен
повстанець зобов’язувався битись до останнього подиху і остаточної перемоги
над усіма ворогами України, бути мужнім, відважним і хоробрим, чесним
дисциплінованим та революційно-пильним воїном, суворо зберігати військову і
державну таємницю, бути гідним побратимом у бою та у бойовому житті всім
своїм товаришам по зброї.
Для УПА дуже важливою була дисципліна та порядок, тому був виданий
спеціальний дисциплінарний статут.
За структурою документ складається з шести розділів і п’ятдесяти
пунктів: 1. Вступ (із тлумаченням базових понять), 2. Зверхність в УПА
(система підпорядкування), 3. Карність та заохочення в УПА, 4. Дисциплінарні
права зверхників, 5. Військово-польовий суд, 6. Арешт та карні відділи. В
порівнянні із діючим дисциплінарним статутом Збройних сил України,
дисциплінарний статут УПА передбачає діяльність військово-польових судів та
карних відділів. Зокрема, відповідно до розділу 5, пункту 38 військово-
польовий суд міг застосувати за тяжкі злочини в якості покарання перебування
в карному таборі до трьох місяців або кару смерті. Загалом, дисциплінарний
статут Української повстанської армії був документом періоду Другої світової
війни, тому мав відповідати викликам часу.
У статуті встановлювалися такі види покарання: попередження усне;
попередження перед строєм; позачергові роботи; усна догана; догана, винесена
нака-зом; "деградування", тобто зняття із посади; арешт та перебування в
карному (штрафному) відділі. Арешт був трьох видів: звичайний, загострений
та тяжкий, відповідно, на 10, 21 і 30 днів.

Щодо штрафних сотень. Їх створили тільки в групі "Північ" і проіснували

вони кілька місяців, тільки в 1943 р. У подальшому документально вони не від-
слідковуються, а в групі "Захід", схоже, їх взагалі не існувало.

Функціонування карних сотень замінили на побиття буками. У штрафних

сотнях засуджені працювали на важких земляних чи будівельних роботах, а на
день їм давали 200 гр. хліба та літр води і кожних три дні варену їжу.

Військово-польовий суд карав за тяжкі злочини. Його мав право скликати

командир куреня й вище, але в реальності такого правила не дотримувалися, й у
разі потреби суд міг скликати командир сотні. Військово-польові суди карали
або перебуванням у штрафній сотні, або карою смерті через розстріл і рідше –
через повішання.

До їх компетенції належали наступні злочини: "зрада інтересів УПА";

"си-стемне шкідництво з метою підірвати міць УПА"; дезертирство (лише
смертна кара); невиконання наказу; крадіжки; п’янство (або смертна кара, якщо
були тя-жкі наслідки, або штрафна сотня).

На практиці присуди та покарання часто відрізнялися від тих приписів,

які були у статутах. Очевидно, що це залежало від волі командира, військово-
польового суду чи обтяжуючих обставин.

Також за кримінальні злочини карали виключно смертю, хіба могли бути

якісь пом’якшуючі обставини, що траплялося рідко. Наприклад, у ВО "Богун"
на смерть карали за п’янство і деморалізацію в сукупності.

Таким чином, встановлено, що документи в УПА та збройному підпіллі

зазвичай виготовлялися рукописним способом або у вигляді машинописів.
Найбільш поширеною формою рукописів були грипси. Якихось спеціальних
вимог щодо розміру різних видів повстанських документів, паперу, наякому їх
 продукували, виявити не вдалося. Уявлення про обсяги документообігу в УПА,
видові та кількісні параметри його складових дає спеціалізована документація,
як-от: «книги» реєстрації вхідних і вихідних документів, наказів командування,
акти передачі документів. Бунчужні та «політичні виховники» також брали
участь у виготовленні документів тих підрозділів, де служили.
Далеким від ідеального є і фізичний стан виявленого масиву
документального комплексу УПА та збройного націоналістичного підпілля.
Частина джерел обгорілі, зі слідами різних механічних пошкоджень. Негативно
вплинуло й те, що значну кількість організаційних документів українські
повстанці знищували власноруч (наприклад – у випадку ворожої загрози чи
коли надходила вимога керівництва про необхідність утилізації якихось із них).
Першочергово знищували (рвали, спалювали, обробляли хімічними речовинами
тощо) ті джерела, у яких йшлося про фінанси, надходження коштів або витрати.
Також у моменти боїв чи сутичок із ворогом повстанці нерідко не мали часу на
«якісне» знищення документації, яку переховували, тож робили це, хто як міг.А
ще тексти сотень документів частково згасли через вплив часу та несприятливі
умови зберігання.
Цілком можливо, що саме боротьба словом і не дала згаснути ідеї
відновлення незалежності України. Зважаючи на потужний ідеологічний тиск з
боку радянської влади на населення та заборону вільного друкованого слова в
СРСР, видання УПА поряд із закордонними радіопередачами стали
альтернативним джерелом інформації для громадян, які хотіли знати правду про
становище в Україні і радянському Союзі.
З кожним роком з’являється дедалі більше робіт, присвячених
українському підпіллю, у яких часто згадуються підпільні друкарні. На сьогодні
вже відомо кількасот назв книг, брошур, журналів та листівок, виданих в
друкарнях УПА, однак їх повного переліку досі не укладено. Чи не в кожному
дослідженні або спогаді про діяльність українського національновизвольного
руху згадуються підпільні друкарні та їх працівники.
 Список використаних джерел

1. Навчальна Література З Військової Підготовки Підстаршинських Шкіл

Української Повстанської Армії. URL:
http://ethnic.history.univ.kiev.ua/data/2018/54/articles/21.pdf

2.Історія однієї підпільної друкарні: зброєю українських повстанців було і

слово. URL: https://uainfo.org/blognews/1484747837-istoriya-odnieyi-pidpilnoyi-
drukarni-zbroeyu-ukrayinskih.html

3. Письмові документи Української Повстанської Армії та збройного

підпілля Організації Українських Націоналістів-бандерівців (1943–1954 рр.):
URL:
https://chtyvo.org.ua/authors/Kovalchuk_Volodymyr/Pysmovi_dokumenty_UPA_ta_
zbroinoho_pidpillia_OUN-B_1943-1954_rr_osoblyvosti_produkuvannia_klasyfikat/

4.Обкладинки періодичних видань ОУН та УПА. URL:

https://history.rayon.in.ua/gallery/522929-obkladinki-periodichnikh-vidan-oun-ta-upa

5.Архів ОУН. URL: https://ounuis.info/

6. Документи повстанської боротьби(до 80-річчя створення УПА) URL:

https://ostrohcastle.com.ua/dokumenty-povstanskoyi-borotby/