Культура арабо-мусульманського регіону

Іслам — наймолодша зі світових релігій. Вона виникла напочатку VII ст. у

кочових і напівкочових народів семітської мовної сім’ї, що жили на
території Аравійського півострова.

Магомет або Мухаммад — центральна фігура в ісламі, святий і пророк, що

започаткував релігію іслам. Вчені вважають Магомета історичною особою,
засновником перших громад мусульман, з його слів записано Коран.
Магомет — основоположник ісламу. Він також був політичним діячем,
засновником і головою мусульманської громади (умми). Власне саме за
правління Магомета більшість арабів було об'єднано в одну державу.

Таква – покірність. Сенс покори в ісламі полягає в тому, що в усіх своїх

справах і вчинках людина відмовляється від своєї незалежності і особистої
свободи. У своїй діяльності людина підкорюється волі Аллаха, в якого
глибоко вірує

Іхсан -передбачає прагнення до ідеалу в ім’я Бога та щирість у всіх діях

перед Аллахом. Людина повинна любити лише те, що потрібно Аллаху і
ненавидіти те, що йому ненависне. Усі свої сили віруючий повинен віддати
прагнучи досягти цього ідеалу. Таким є шлях піднесення і духовного
розквіту в ісламі, який є обов’язковим для всіх.

П'ять стовпів ісламу

o Шахада є основним принципом ісламу: «Немає Бога крім Аллаха, і

Мухаммад посланець його». Цей заповіт — фундація для всієї віри і
практикується в ісламі. Мусульмани повинні повторювати шахаду в
молитві, і потрібно, щоб немусульмани, охочі перейти в іслам,
декламували цей вислів.
o Салят або намаз, яка повинна виконуватися п'ять разів на день.
Кожен салят робиться, у напрямку до Кааби, священого храму
у Мецці. Салят обов'язковий. Намаз поділяється на обов’язкові
молитви (фарз і ваджиб), схвалювані молитви (сунна), додаткові
молитви (нафіля)
o Закят - милостиня. Ця практика надання милостині заснована на
накопиченому багатстві, і обов'язкова для всіх мусульман, які можуть
надати її. Зякат вважається релігійним зобов'язанням.
 o Саум. Мусульмани не повинні їсти або пити від світанку до сутінків
протягом місяця, і повинні берегтися від інших гріхів. Піст заохочує
відчуття близькості до Бога, і протягом нього мусульмани повинні
принести свою подяку і залежність від нього, викупають минулі гріхи,
і думають про тих, що мають потребу. 
o Хадж паломництво в місяць -хіджжа в місті Мекка. Кожен фізично
здоровий мусульманин повинен зробити паломництво до Мекки
щонайменше один раз у своєму житті. Коли паломник — близько
десяти кілометрів з Мекки, він повинен одягнути одяг Іхрам, який
складається з двох білих цілісних листів. Ритуали Хаджу включають
обхід сім разів навколо Кааба, торкаючись Чорного каменя,
семиразовий біг між пагорбами Сафа і Марва, і символічне побиття
камінням диявола в Міні.

Шаріат (буквально: «шлях, що приводить до води») — ісламський закон,

сформований традиційною ісламською ученістю. 

Коран — головна священна книга мусульман, запис проповідей, що

виголошені пророком Мухаммедом у формі пророчих одкровень, головним
чином в Мецці та Медині між 610 і 632 рр.

Сунізм — це основний напрям у ісламі, представники якого вважають,

що халіфом може бути лише та людина, що має репутацію і
знання богослова і правознавця вищого рангу (тобто мудра і
фізично здорова людина).

Шиїти — загальний термін, що означає послідовників ряду

течій ісламу імаміти, зейдити, алавіти, друзи, ісмаїліти і ін. У вузькому
сенсі поняття, як правило, означає імамітів, які визнають єдино законними
наступниками пророка Мухаммеда тільки Алі ібн Абу Таліба і його
нащадків по головній лінії.

Іслам — друга за чисельністю послідовників світова релігія. На

сьогоднішній день її сповідують 1 млрд. 150 мли чоловік у більш як 120
країнах світу. Найбільше поширення іслам одержав в Африці (50%
населення) й Азії (20% населення). 

Халяль - в ісламському праві дозволені речі й дії. Прикладом халялю є

дозволені шлюби, вживання в їжу будь-яких видів риби, прибуток в
результаті торговельної операції проведеної за правилами шаріату.
Харам - в ісламі вчинки й речі, що є забороненими. Всі ці заборони
обґрунтовуються однозначними і беззаперечними доказами з ісламських
першоджерел.

Хіджаб - в ісламі - будь-який одяг (від голови до ніг), проте в західному

світі під хіджабом розуміють традиційну арабську жіночу головну хустку

Нікаб - мусульманський жіночий головний убір, що закриває обличчя, з

вузьким прорізом для очей. Як правило, виготовляється з тканини чорного
кольору.

Чадра - легке жіноче покривало білого, синього або чорного кольору.

Одягається при виході з будинку і закриває фігуру жінки з голови до ніг.

Паранджа - жіночий верхній одяг в мусульманських країнах, що

представляє собою халат з довгими рукавами і ззакриває обличчя
волосяною сіткою - чачван.

Джильбаб - цілісний жіночий одяг для мусульманок, що вкриває все тіло,

залишаючи непокритими лише кисті рук, стопи і очі.

Абайя - довге традиційне арабське жіноче плаття з рукавами; НЕ

підперізується. Призначена для носіння в громадських місцях. Часто абайя
рясно прикрашена вишивкою, бісером, стразами. У деяких арабських
країнах - обов'язковий одяг для мусульманок і іноземок, що надівається
разом з хіджабом або нікабом.