Іслам

Спочатку, я хотів би вас запитати, які саме історичні та просто відомі постаті у вас асоціюються з
ісламом.

Іслам - це арабська назва релігії Єдинобожжя, яку сповідували і до якої закликали всі Пророки. А
також Іслам є релігією Ангелів, яку вони сповідували ще до створення людей.

Бог посилав Пророків до різних народів, і вони закликали людей до Ісламу на різних мовах. А
оскільки останній Пророк був арабом, і остання Священна Книга була послана арабською мовою,
то і багато релігійних термінів взяті з арабської мови. Наприклад, загальне значення
слова «Іслам» - віра в Бога і Його Пророків, «Аллаг» - це Ім'я Бога на арабській мові,
а «мусульманин» - це віруючий.

Основи Ісламу включають в себе віру в Одного-Єдиного Бога, Ангелів, Пророків і послані Ним
Небесні Книги, а також віру в долю, в те, що і добро, і зло створені Богом, віру в воскресіння після
смерті, в Судний День, в вічні муки в пеклі для невіруючих і вічні благоденства в Раю для віруючих.

Віра в Єдиного Бога

Мусульмани вірять в те, що Бог - один-єдиний Творець, а все інше створене Ним, тобто з'явилося з
небуття і має початок свого існування. Бог створив весь всесвіт, в тому числі простір і час. А той, хто
створив простір і час, сам не пов'язаний з ними.

 Не пов'язаний з часом - значить, не має початку Свого Існування.

 Не пов'язаний з простіром - значить, Бог не перебуває в будь-якому місці і не заповнює

весь простір цілком.

 Бог не є ні об'єктом (відчутним або недосяжним), ні властивістю об'єкта. Бог - не тіло і не

дух, його не можна називати розумом, силою, любов'ю, законом, так як все це - створіння
або їх якості.

 Бог не схожий ні на кого і ні на що, Його Сутність не збагненна розумом, і Його неможливо
уявити в будь-якому образі. Бог абсолютно не подібний створеним - ні Своєю сутністю, ні
атрибутами, ні справами.

 Він - всезнаючий і всемогутній Творець, не потребує ні в кому і ні в чому, Йому не

притаманні слабкості і недоліки. І тільки Він гідний поклоніння.

Віра в Пророків

Мусульмани вірять, що пророки є особливими людьми, обраними Богом для заклику людства до
істини. Всі вони навчали людей вірити в Єдиного Бога, поклонятися тільки Йому і дотримуватися
Його наказів. Тобто всі пророки були мусульманами, і всі вони закликали людей до Ісламу. За всю
історію людства було багато Пророків.

Вважається, що їх було 124 тисячі. Першим Пророком була перша людина – Адам, останнім –
Мухаммад. Відомі й інші пророки – Авраам (Ібрагім), Ной (Нух), Мойсей (Муса), Ісус (‘Іса), Соломон
(Сулейман), Давид (Давуд). Попри поширену думку, Мухаммад не вигадав якусь нову релігію, а
лише відновив заклик усіх попередніх пророків.
Пророки у ісламі – найкращі створіння Бога і найкращі люди. Вони завжди були віруючими
(мусульманами), навіть якщо мешкали серед невіруючих. Пророки мали найдостойніші якості –
були щирими, чесними, сміливими, добрими, щедрими, розумними, проникливими,
промовистими. Вони не були трусами, ніколи не обманювали, не зраджували і не робили навіть
найменшої підлості.

Бог, нібито, наділив усіх Пророків красивою зовнішністю і прекрасним голосом, адже приємні
люди більше схильні до себе. Основа віри у всіх Пророків була одна – Іслам, а відрізнялися лише
деякі закони, які посилалися через них у різні часи (наприклад, правила виконання ритуалів,
вказівки на те, що дозволено та що заборонено, та інші життєві питання).

Мусульмани визнають і люблять усіх пророків, але дотримуються того закону (шарі‘ату), який був
посланий пророку їхнього часу. Наприклад, мусульмани часів пророка Мойсея дотримувалися
шарі‘ату Мойсея, мусульмани часів Пророка Ісуса – закону Ісуса. А зараз мусульмани
дотримуються закону, даного Богом Пророку Мухаммаду. І оскільки він є останнім Пророком, то
його шаріат залишиться до кінця світу.

Шлях порятунку

За ісламом, найбільший і почесний обов'язок людини - справжня віра в Бога. Без неї немає
порятунку, і не будуть прийняті добрі справи.

Після того, як людина приймає Іслам, Бог прощає їй всі гріхи, які вона зробила до цього.

Прийняти Іслам - значить стати на шлях всіх Пророків і врятувати себе від пекла.

Вчення ісламу (підкорення владі Бога) проголошується Мухаммадом після видіння йому у 610 році
про всесвітній суд, що наближається (покарання і нагорода за діяння) і вчення про Аллаха, творця і
суддю, котрий визначає долю людей.

П'ять основних обов'язків мусульманина є символом віри («Немає іншого Бога окрім Бога, і
Мухаммад його посланець»), обов'язкова молитва (п'ять разів на день), пожертвування (податки),
піст у місяць Рамадан і паломництво до Мекки.

Трьома підґрунтями віри є писемно зафіксований за Османа Коран (Боже слово, що складається
114 сур), Сунна (переказ звичаїв та висловів пророка) та Іджма (згода віруючих). За Алі
відбувається розкол на сунітів та шиїтів (заперечення сунни). Шиїти вбачають в Алі правомірного
спадкоємця пророка, якому протистоять хариджати і на пропозицію якого кожного віруючого
може бути обрано керівником громади.

Іслам — панівна релігія на Близькому Сході, у деяких місцевостях Африки й Азії. Велика ісламська
громада є на Балканському півострові та у росії. Є також великі ісламські громади серед
іммігрантів в інших частинах світу, наприклад, у Західній Європі. Близько 20 % мусульман живуть у
країнах арабського світу.

Карта поширення ісламу за країнами. Зелений колір — суніти, синій — шиїти.

Майже всі мусульмани належать до однієї з двох головних течій, Сунізму або Шиїзму. Сьогодні у
світі приблизно 85 % сунітів і 15 % — шиїтів.

Шиїти моляться три рази на день, суніти – 5 разів. Обидві гілки опираються на вчення Корану.
Друге важливе джерело – Сунна. Це – священне передання Ісламу, викладене у формі розповідей
(«хадисів») про вчинки й висловлювання пророка Мухаммада, приклади з його життя, його слова
й оцінки з різних питань віри й життя.
Одна з головних різниць в ідеології полягає у тому, що шиїти вважають імамів духовними
авторитетами, посередниками між Аллахом і вірянами. Для шиїтів імам не просто заступник
Пророка, а його представник на Землі. Тому шиїти здійснюють паломництво («хадж») не лише до
Мекки, а й до могил 11 з 12 імамів, які вважаються святими.

Мусульмани-суніти не відчувають такого благоговіння до імама, натомість вбачають його роль як

лідера мусульманської громади.

П’ять стовпів Ісламу – декларація віри, молитва, піст, благодійність і паломництво – спільні для
шиїтів та сунітів але представлені по різному. Шиїти мають додаткові стовпи, де перебуває частина
головних сунітських стовпів.

Інший допоміжний стовп в шиїтському ісламі – джихад, сенс якого і далі обговорюють ісламські
вчені. Традиційно джихад складається з двох елементів: внутрішньої боротьби з самим собою,
щоб зберегти образ божий, і зовнішньої боротьби проти ворогів ісламу, яка може бути або
насильницькою, або ненасильницькою.

Висновок:

Іслам - це динамічна релігія, яка відіграє значну роль у світі. Вона впливає на політику, економіку,
культуру та освіту. Іслам стикається з численними викликами, такими як тероризм та екстремізм.
Проте мусульмани світу прагнуть до мирного співіснування з іншими релігіями та культурами.