Вчення про Ангела в книзі Товіта

Вступ
Книга Товіта належить до так званих "неканонічних" книг Старого
Завіту, тобто тих книг, які відсутня в єврейському тексті Біблії, але
знаходяться в Септуагінті (грецькому перекладі Старого Завіту, зробленому в
III столітті до Р. Х.). Хоча Православна Церква не ставить їх нарівні з
канонічними книгами Старого Завіту, але визнає їх повчальними та
корисними. Книга Товіта є досить важливим джерелом, в якому частково, на
життєвому прикладі, відкривається та пояснюється місія Божих посланців на
землі. Аналізуючи цю Біблійну книгу ми можемо виокремити істотні ознаки
ангелології, або вчення про ангелів у Священному Писанні. Також в цій книзі
оповідається і про дію злих, відпавших від Бога ангелів, тобто бісів.
Ангели зустрічаються в Біблії постійно, від Едемського саду до
розповіді про оновлені небо та землю. Ці істоти називаються також духами,
херувимами, серафимами, синами Божими, воїнством небесним. Взагалі,
намагаючись узагальнити вчення про ангела в книзі Товіта, варто звернути
увагу на те, що це перша книга у старозавтній писемності, яка так детально
описує діяльність Ангела в житті людей і більше того, навіть називає його
особисте ім’я. Дослідники вважають, що святі письменники остерігалися
багато говорити про безтілесні сили. Зрозуміло, вони вірили, що, крім людей,
є й духовні істоти, створені Богом. За ханаанським звичаєм їх називали
«синами Божими», але, як правило, у Законі та Пророках їхні імена не
наводяться. Стриманість авторів Святого Письма щодо ангелології цілком
зрозуміла. Адже їхні сусіди-язичники розповсюджували культ духів. Тому
вчення про ангелів, як і демонологія, легко могло внести до істинної релігії
язичницькі тенденції. Тільки після того, як народ був затверджений в
єдинобожжі, про створених духів почали говорити вільніше 1. Отже, в цьому
творі ми спробуємо окреслити вчення книги Товіта про Ангела Божого, а
також розглянемо те, як ця книга вчить про дію злих духів у нашому світі.

1
Мень А., свящ. Исагогика. М.: Фонд имени Александра Меня, 2000. С. 489.
Також, виходячи з ангелології, спробуємо розглянути сумнівні місця, які
піддаються критиці та те, як православні богослови вирішують дані
протиріччя.
1. Загальний аналіз книги Товіта
1.1. Загальна характеристика книги Товіта
За загальноприйнятою думкою, укладачами книги Товіта були сам
Товіт та син його Товія. Безсумнівно, принаймні, що ними складені були
початкові записки, які, якщо й видані були якимсь пізнішим письменником,
то з незмінним майже збереженням справжніх слів Товіта і Товії. Питання
часу походження книги Товіта вирішується саме собою згідно з останніми
главами книги. Цей час сягає кінця сьомого століття до Різдва Христового;
бо руйнування Ніневії до якого встиг дожити Товія (Тов. 14,15), сталося в 610
до Р. Хр.2.
Також дослідники стверджують, що у давній Християнській Церкві
книга Товіта користувалася загальною популярністю та високою повагою, а в
окремих Церквах мала навіть богослужбове вживання нарівні з книгами
Святого Письма. Багато отців і вчителів Церкви високо цінували книгу
Товіта, напр., св. Афанасій Великий та св. Іоанн Златоуст кожен заносить цю
книгу, без жодних обмежень, у свій «Огляд» книг Святого Письма3.
Головною дійовою особою книги є Товіт та його син Товія. У перших
чотирьох главах книги йдеться про Товіта з коліна Неффалима, про його
благочестиве, блаженне життя в Ніневії, в Ассирійському полоні, а також про
лиха в цій країні, які пізніше спіткали його сімейство. Мова йде про
ізраїльтян, які були відведені в Ассирію після руйнування та знищення
царства Ізраїльського в 622 році до Р.Х. Ці глави складають, як би, пролог, чи
вступ до майбутньої історії.

2
Херасков М., прот. Обозрение исторических книг Ветхого завета.[Електронний ресурс.]Сайт: Азбука вери.
URL: https://azbyka.ru/otechnik/Mihail_Heraskov/obozrenie-istoricheskih-knig-vethogo-zaveta/18 (дата
звернення: 21.02.2023).
3
Толковая Библия, или Комментарии на все книги Св. Писания Ветхого и Нового Завета под редакцией А.П.
Лопухина. В 7ми т. Изд. 4е. М.: ДАРЪ, 2009. Т. II: Исторические книги. С. 945.
 У решті десяти глав розповідається про сина Товіта Товію. Описується
його далека і важка подорож до Рагів Мідійських за-для отримання
батьківського боргу від Гаваїла та про таємничого супутника-провідника,
яким виявився Ангел Рафаїл, про одруження Товії в Ектабанах, отримання
боргу та благополучне повернення додому.
1.2. Ангели в книзі Товіта
В цілому досить правдиві історичні дані описані в книзі, а також
важливі моральні настанови, які не протирічать загальному вченню Біблії,
дають вагу і вченню про ангелів, яке є загальноприйнятим сьогодні в
християнському богослов’і. З розповіді про життя сімейства Товіта ми
дізнаємося про існування Божих Ангелів, які по молитві праведних та
благочестивих людей допомагають подолати життєві труднощі, захищають
від дії злих духів та дають зцілення від різних хвороб, тобто формується
вчення про ангела-охоронця.
Таким Ангелом є Рафаїл, який посилається Богом для допомоги Товіту,
його сину Товії та Саррі, дочці Рагуїла. В книзі поступово розкривається дія
Промислу Божого: людське горе, з допомогою Ангела, в решті решт
перетворюється на радість. Важливим моментом, через який в житті героїв
книги з’являється Ангел Божий, є гаряча молитва до Бога. В 2 та 3 главі
книги розповідається про те, як Товіта спіткала біла, він осліп, жив за
рахунок своєї дружини Анни, яка його звинуватила у гріхах, тому що
сумнівалась в його чеснотах. Товіт був ображений і в гарячій молитві він
віддав себе в руки Бога та навіть просив собі смерті (Тов. 2,1 – 3,6). Того ж
дня палко молилася Богу, просячи собі смерті, Сарра – єдина дочка Рагуїла,
Товітова родича в Екбатанах. Вона була віддана заміж сім разів, і кожного
чоловіка через ревнощі (про це: Тов. 6,15 ) вбивав злий демон Асмодей.
Служниці Сарри, незадоволені своєю пані, з докорами почали говорити їй в
обличчя про смерть чоловіків. Щоб урятувати Товіта і Сарру, Бог посилає
архангела Рафаїла (Тов.3,7–17)4.

4
Добыкин Д. Неканонические книги Ветхого Завета : учебное пособие. СПб.: Изд-во СПбПДА, 2020. С. 21-22.
 Таким чином, в книзі Товіта розповідається про архангела Божого
Рафаїла, та про злого демона Асмодея, який діє в житті Сарри. Варто
зазначити, що на думку дослідників у євреїв були вірування про те, що
ангели або злі духи можуть вступати в тілесний зв'язок з жінками. Про це
пише прот. А. Глаголев: «Товія висловлює ангелу, очевидно, народне
вірування, коли каже: Сарру любить демон (Асмодей), який не шкодить
нікому, окрім тих, що наближаються до неї (Тов. 6,15)» 5. Однак з тексту та
аналізу дослідників можна зробити висновок про те, що такої влади Асмодей
не мав, а Сарра була незайманою дівчиною. «Дія Асмодея на Сарру
виражалася у вкрай болісному, пригніченому стані Сарри, подібному до того,
який приніс злий дух Саулу (1Цар. 16:14–15, 18:10–11, 19:9–10), що спонукав
її бити служниць (III: 9) і навіть доводив її до рішення позбавити себе
життя»6.
Архангел Рафаїл зображений у книзі як «один із семи святих ангелів,
які підносять молитви святих і сходять перед Славу Святого» (Тов. 12,15).
Свящ. О. Мень говорить, що сім – це священне число на Сході. Зокрема, в
іранців існувало уявлення про «Сімь безсмертних духів», що оточують
престол Божества. Також він додає, що безперечно перським є ім'я демона
Асмодей (Тов. 3,8) – це трохи змінене ім'я Айшмадева; так називався дух зла
у релігії Заратустри. Однак, дослідник зазначає, що подібні запозичення мали
суто зовнішній характер. Старозавітна ангелологія народжена була з
духовного досвіду людей, які пізнали участь у земному житті безтілесних
сил, могутніх, але водночас створених за своєю природою7.
2. Вчення про ангелів
2.1. Архангел Рафаїл та його служіння
Товія, син Товіта, не знаючи дороги і людини (до якої треба було йти),
виходить шукати супутника, і за Божественним промислом знаходить
архангела Рафаїла, який стояв на площі у вигляді людини, і наймає його, як
5
Александр Глаголев, прот., свщмч. Ветхозаветное библейское учение об Ангелах : Опыт библейско-
богословского исследования. Киев : Тип. И.И. Горбунова, 1900. С. 204.
6
Толковая Библия, или Комментарии… С. 972.
7
Мень А., свящ. Исагогика… С. 489.
людину, яка знає дорогу. Таким чином, Архангел Рафаїл супроводжує його у
вигляді людини, під ім'ям Азарії.
Коли вони дійшли до річки Тигр, Товія хотів спуститися в неї, щоб
вимитися, але раптом велика риба кинулася на юнака. Ангел наказав йому
схопити рибу, розрізати її, вийняти з неї печінку, серце та жовч і зберігати це.
На запитання юнака, яка від них користь, Ангел відповідав: печінка і серце,
якщо покурити ними, можуть проганяти злого духа, а жовчю можна
зцілювати очі.
Таким чином, за порадою та за сприяння Ангела, юнак отримує дочку
Рагуїла Сарру за дружину, прогнавши цим курінням злого духа, який був
пов'язаний Ангелом у верхніх межах Єгипту. Залишившись із дружиною,
Товія посилає Азарію до Мідії, отримує через нього десять талантів і
повертається разом із ним та дружиною до батька. Повернувшись, він
помазав жовчю риби очі батька, і більма з очей відпали, і Товіт відразу став
бачити. Після того Ангел відкрив, що він не людина, а посланець від Бога на
допомогу їм та Саррі8.
Про це повідомляє нам 12 глава: з 11 по 15 вірші Архангел відкриває
справжню свою природу та походження. При цьому, згідно з загальним
ходом розвитку біблійної ангелології, спочатку він повідомляє їм про свої дії
стосовно Товіта та Сарри – про свою земну місію, а потім відкриває їм і
небесну славу свою, становище у небесній ієрархії. Рафаїл згадує про
потаємний, невидимий бік описаної історії — про те, що молитва Товіта і
Сарри свого часу підносилася ним перед Богом, і справа поховання померлих
одноплемінників була здійснювана за невидимого сприяння Ангела, а також
про діяльність свою як небесного посланця для лікування недуг Товіта і
Сарри. Ангел, нарешті, оголошує Товіту і Товії справжню природу свою: «Я
Рафаїл, один із семи святих Ангелів, які підносять молитву святих і сходять
перед славу Святого» (Тов. 12, 15)9.
8
Творения святого отца нашего Иоанна Златоуста, архиепископа Константинопольского, в русском
переводе. Издание СПб. Духовной Академии, 1900. Том 6, Книга 2, Обозрение книг Ветхого Завета, С. 661-
662.
9
Толковая Библия, или Комментарии… С. 982-983.
 Рафаїл - є ім'я загальне; воно означає: Бог зцілює, і характеризує
ангела, якому воно засвоюється, як цілителя душевних і тілесних людських
недугів. Саме таким є Рафаїл згідно книги по відношенню до Товіта і Сарри.
Свящмч. прот. А. Глаголєв вказує на дві особливості ангелології в книзі
Товіта: 1) архангел Рафаїл являється не у вигляді видіння, а дійсно є
присутнім на землі, тобто діє в історичній події, хоч і за своєю небесною
природою (своїм супутникам він говорить, що всі дні ви мене бачили, але я
не їв і не пив, тільки вам це здавалося (Тов. 12, 9)); 2) існує сім вищих
ангелів, які мають предстояти престолу Божому, тобто мова йде про вищих
архангелів (Рафаїл – один із цих семи вищих ангелів, яким належить
служіння – підносити молитви людей до Бога (Тов. 12, 15))10.
2.2. Богословські протиріччя та можливість їх вирішення
До змісту книги та того, що стосується вчення про ангелів, різноманітні
критики пропонують наступні теми для обговорення: 1) ангел Рафаїл видає
себе за Азарію та обманює людей; 2) Асмодей має чуттєву любов до Сарри і
з ревнощів вбиває її сімох чоловіків; 3) виганяється димом від риб'ячої
печінки та жовчі; 4) зв'язується у верхньому Єгипті; 5) Рафаїл один із семи
Ангелів, що підносять молитви святих 11. Проф. П. Юнгеров вказує, що
вперше, в вітчизняній біблійній науці здивування щодо певних тез книги
висловили митр. Філарет та митр. Арсеній12. Цю проблематику піднімають у
своїх дослідження проф. Н. Дроздов13, який намагається бути апологетом
книги і довести її канонічну точність, та проф. В. Мишцин 14, який навпаки
показує сумнівність даного твору, який має глибокі догматичні протиріччя з
християнським віровченням про ангелів.

10
Александр Глаголев, прот., свщмч. Вказ. твір. С. 408.
11
Юнгеров П. А. Введение в Ветхий Завет // Частное историко-критическое введение в Священные
ветхозаветные книги. М.: Православный Свято-Тихоновский Богословский Институт, 2003. С. 370.
12
Там само. С. 372.
13
Дроздов Н. О происхождении книги Товита. Киев, 1901.
14
Мышцын В. Н. Рецензия на книгу: Дроздов Н. М. О происхождении книги Товита // Богословский вестник.
1902. № 5; Дроздов Н. М. В защиту свободного научного исследования в области библиологии // Труды
Киевской Духовной Академии. 1902. № 10, 11; Мышцын В. Н. О неудачном соединении научного
критицизма с православною точкою зрения. Ответ проф. Дроздову // Богословский вестник. 1902. № 12.
 Щодо того, шо Ангел Рафаїл ніби обманює знаходимо пояснення блаж.
Августина, який говорить, що «якби, той, хто з'явився Товіту під образом
юнака, оголосив себе, що він – Рафаїл; тоді він усіх кинув би в трепет, а себе
поставив у скрутне становище виконати справу, яку доручив йому сам
Господь Бог. Оскільки Товіт своєю співчутливістю і милосердям заслужив
цю милість від Господа, щоб Ангел і йому приніс зцілення, і супроводжував
його сина, то й потрібно було неодмінно, щоб цей Ангел до часу приховав
свою особистість у таємниці»15. Тим паче, що ім’я яким архангел назвався
означає його служіння: Азарія – «Бог помічник», Ананія – «Бог
милосердний». Що стосується вирішення того, що Асмодей має чуттєву
любов до Сарри і з ревнощів вбиває її сімох чоловіків, раніше ми вказували,
що на думку дослідників могло існувати таке вірування євреїв, проте автор
тексту його не підтримує. До того ж в Синайському рукописі, який є
найбільш авторитетним слово «любов» (Тов. 6, 1) відсутнє, убивав Асмодей
чоловіків Сарри, за Божим попущенням, у покарання за їхні гріхи і їх
чуттєвий погляд на шлюб16. На нашу думку найбільш суперечливим є той
факт, що злий демон виганяється запахом куріння частинами пійманої риби,
що по своїй суті є певним магізмом. Доказ того, що він був переможений
молитвою не витримує перевірки текстом, адже в книзі сказано наступне:
«Ідучи (у спальню) Товія взяв курильницю і поклав серце та печінку риби та
курив. Демон, відчувши цей запах, утік у верхні країни Єгипту, і зв'язав його
ангел» (Тов. 8, 2-3).
Висновок
Проаналізувавши вчення про Ангела в книзі Товіта можемо його
узагальнити. В даній книзі розповідається про існування Божих Ангелів, які
по молитві праведних та благочестивих людей допомагають долати життєві
труднощі, захищають від дії злих духів та дають зцілення від різних хвороб.
Таким чином книга розповідає про ангела-охоронця, яким виступає архангел
15
Херасков М., прот. Обозрение исторических книг Ветхого завета.[Електронний ресурс.] Сайт: Азбука вери.
URL: https://azbyka.ru/otechnik/Mihail_Heraskov/obozrenie-istoricheskih-knig-vethogo-zaveta/18 (дата
звернення: 21.02.2023).
16
Юнгеров П. А. Введение в Ветхий Завет. С. 387.
Рафаїл, який чує молитви праведників, стоїть перед престолом Божим і
доносить Йому молитви людей, також посилається Богом на допомогу,
реально, а не образно входить в історію, може приймати подобу людей для
успішного виконання своєї місії. Також Рафаїл є одним з семи вищих
архангелів, які знаходяться найближче до Бога. Також Бог має владу над
злими духами, яким може попускати втручатись в життя людей для того, щоб
впливати на їх долю та щоб виконувалось їх призначення.
З вищезазначених спірних питань очевидно, що ця книга отримала
статус неканонічної, хоча і добре шанувалася святими отцями, які
рекомендували її читати і отримувати повчання з неї. Що стосується участі
ангела Рафаїла в долі благочестивих Товіта і Товії, то отці Церкви знаходили
в цьому оповіданні схвалення і надію для будь-якої віруючої людини на таку
ж ангельську опіку. Тому в книзі молебних співів є прохання: «Спутника
ангела рабом Твоим якоже Товии иногда, поели сохраняюща, и невредимых,
к славе Твоей, от всякого зла во всяком благополучии соблюдающа,
молитвами Богородицы, Едине Человеколюбче»17.
Список використаних джерел та літератури:
Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту / пер. І. Огієнко. УБО,
1962 р.

1. Александр Глаголев, прот., свщмч. Ветхозаветное библейское учение об

Ангелах : Опыт библейско-богословского исследования. Киев : Тип.
И.И. Горбунова, 1900.
2. Добыкин Д. Неканонические книги Ветхого Завета : учебное пособие.
СПб.: Изд-во СПбПДА, 2020.
3. Дроздов Н. О происхождении книги Товита. Киев, 1901.
4. Дроздов Н. М. В защиту свободного научного исследования в области
библиологии // Труды Киевской Духовной Академии. 1902. № 10, 11.
5. Мень А., свящ. Исагогика. М.: Фонд имени Александра Меня, 2000.

17
Священное Писание Ветхого Завета : учебное пособие для 3-го класса / Под ред. иеродиакона Сергия
(Соколова) – Загорск : 1986. С. 165.
6. Мышцын В. Н. О неудачном соединении научного критицизма с
православною точкою зрения. Ответ проф. Дроздову // Богословский
вестник. 1902. № 12.
7. Мышцын В. Н. Рецензия на книгу: Дроздов Н. М. О происхождении
книги Товита // Богословский вестник. 1902. № 5.
8. Священное Писание Ветхого Завета : учебное пособие для 3-го класса /
Под ред. иеродиакона Сергия (Соколова). Загорск: 1986.
9. Творения святого отца нашего Иоанна Златоуста, архиепископа
Константинопольского, в русском переводе. Издание СПб. Духовной
Академии, 1900. Том 6, Книга 2, Обозрение книг Ветхого Завета.
10.Толковая Библия, или Комментарии на все книги Св. Писания Ветхого
и Нового Завета под редакцией А.П. Лопухина. В 7ми т. Изд. 4е. М.:
ДАРЪ, 2009. Т. II: Исторические книги.
11.Херасков М., прот. Обозрение исторических книг Ветхого завета.
[Електронний ресурс.] Сайт: Азбука вери. URL:
https://azbyka.ru/otechnik/Mihail_Heraskov/obozrenie-istoricheskih-knig-
vethogo-zaveta/18 (дата звернення: 21.02.2023).
12.Херасков М., прот. Обозрение исторических книг Ветхого завета.
[Електронний ресурс.] Сайт: Азбука вери. URL:
https://azbyka.ru/otechnik/Mihail_Heraskov/obozrenie-istoricheskih-knig-
vethogo-zaveta/18 (дата звернення: 21.02.2023).
13.Юнгеров П. А. Введение в Ветхий Завет // Частное историко-
критическое введение в Священные ветхозаветные книги. М.:
Православный Свято-Тихоновский Богословский Институт, 2003.