Professional Documents
Culture Documents
Небо (Тіан, Тян, Ті) - головне китайське божество. Це не дух неба, не якась сила,
а саме живе небо, яке над нами, воно все бачить, усе знає, усе йому належить, воно всім
керує. Воно є Верховний Правитель, обожнений матеріальний предмет, а не вища істота.
Духи існують під Небом, підвласні йому, але не представляють його. Всі вони
добрі, злих духів немає. Зло йде не від злих духів, а від відсутності доброї волі добрих
духів.
Китайське уявлення про потойбічний світ зберігало риси первісних уявлень про це.
Потойбічний світ був природним продовженням земного життя. Покійник не вмирав
остаточно. Він потребував їжі і догляду відповідно до того статусу, який він посідав за
земного життя. Про нього треба було піклуватись, як про живого, замінюючи реальні речі
і форми піклування відповідними символічними. Цьому і. мав служити культ предків.
Тому й немає в стародавньокитайському анімізмі ідеї потойбічної відплати, ідеї пекла і
раю. Китаєць боїться не майбутньої кари, а осудливої думки духів предків, перед якими
він несе відповідальність. Від предків залежить його теперішня доля, реальне життя. І до
цього не можна бути байдужим.