Особливість філософського вчення Стародавнього Єгипету полягала в тому, що вона була

гнучкою, практичною і в ній приділялася велика увага емоціям

Нун, втілення первинних вод, піднімає до небес барку бога

сонця Ра в час першотворення.

Згідно з вченням жерців Геліополя Землю-оточує нескінченна

водяна безодня, яка щороку омиває Єгипет повінню Нілу. Цей
водяний океан темряви спочатку заповнював собою весь
простір Всесвіту, доки Сонце не піднеслося над ним, витіснив-
ши густий морок. Саме бог Сонця Ра став творцем світу, дав
йому форму, вдихнув у нього повітря, світло і життя, вступив у
двобій з силами водяної безодні. Він створив інших богів,
людей, тварин і зберігає встановлений світовий порядок,
зазначивши у правилах істини та справедливості "Маапг" місце кожної істоти у світобудові.
Коли ж Атон-Ра повернеться до свого правічного спокою, час і простір перестануть
існувати.
Давньоєгипетська філософія була дуже тісно пов'язана з керуванням і правосуддям.
Багато текстів носили повчальний характер, розповідаючи правила поведінки. У
давньоєгипетській філософії не обговорюється теорія пізнання, однак у ній обговорюються
способи навчання справедливості. У ній не описувалася політична система, проте в деяких
записах розглядаються наслідки відсутності як законного правителя, так і майбутніх
претендентів на владу. Методи переконання, такі як грецька риторика, також не
обговорювалися.
Гнучкість. Як вважає єгиптолог Ерік Хорнунг, відповіді стародавніх єгиптян на філософські
питання були дуже гнучкими. Замість того, щоб пропонувати певні відповіді, філософія
єгиптян була плюралістичною, і кілька тлумачень походження світу вважалися однаково
вірними.

Практичність. Філософія стародавніх єгиптян була практичною, тобто будь-які життєві

ситуації розглядалися без залучення загальних законів. Маат була поняттям
справедливості у єгиптян, за допомогою якої можна було вирішити проблеми. Літні люди
передавали майбутньому поколінню всі свої знання про те, з якими проблемами їм
належить зіткнутися і як їх можна вирішити. Для селянина дотримання правил "Маат"
означало сумлінну працю, а для посадової особи — справедливе рішення. Правила "Маат"
закликали до милосердя, зобов'язували багатих допомагати бідним, привчали до куль-
тури поведінки, дисципліни, скромності та стриманості.

Емоційність. У ті часи, коли єгиптяни усвідомили силу емоцій, вони рішуче виступили
проти тимчасових почуттів. Досконалим вважалася така людина, яка вміла контролювати
свої емоції та думки, перш ніж що-небудь робити. Його повною протилежністю була
запальна і агресивна людина, яка керувалася лише своїми емоціями
У філософському житті Стародавнього Єгипту визрівало і прагнення до раціонального
пізнання, позбавленого містики. Саме тут уперше у світі виникла практична медицина,
певного розвитку досягла десяткова система лічби в арифметиці. Про високий рівень
геометрії свідчать досконалість форм єгипетських монументальних споруд — пірамід,
палаців, храмів. Давні єгиптяни володіли також деякими елементарними знаннями з
алгебри, розв'язували рівняння з одним та двома невідомими.

В Єгипті існував своєрідний інтелектуальний центр — "Будинок життя", в якому

створювали священні гімни та пісні, редагували богословсько-філософські трактати,
видавали так звані магічні книги — збірки з різноманітних галузей знань — магічних
ритуалів, експериментальне перевірених рецептів лікування хвороб.

Винайдення ієрогліфічного єгипетського письма сприяло розвитку таких жанрів

словесності, як міфи, казки, байки, молитви, гімни, плачі, епітафії, дидактичні твори,
повісті, любовна лірика і навіть філософські діалоги та політичні трактати з теорії
державної влади. Згодом виникли релігійна драма, світський театр.

Фараони та вищі чиновники оточували себе не лише мислителями, мудрецями-

порадниками, а й митцями-архітекторами, скульпторами, співаками, танцюристами,
музикантами.

Єгипетські вислови мудрості

 «Пісні арфіста» - «Ніхто не приходить відтіля... щоб розповісти про їх перебування, щоб
підбадьорити наші серця, поки ви не відправитеся в те місце, куди вони пішли! Тоді
потрібно розважатися!».
 «Бесіда розчарованого зі своїм духом» - «Друзі зачерствіли, шукай у чужих співчуття».
 «Книга приповістей» - «Краще хліб з радістю на серці, ніж багатство зі скорботою»,
«Гарячковитий подібний до дерева, що згорить дотла, тоді як розсудливий – це дерево,
яке плодоносить у саду».

Завдяки розвитку мистецтва у давньоєгипетському суспільстві вперше в історії світової

культури зародилася така риса, як гуманізм. Хоча давні єгиптяни і вірили у безсмертя, в
їхньому духовному житті існувала й антитеза цій ідеї, відображена, зокрема, у збірці
текстів епохи Середнього та Нового царств, відомій під назвою "Пісня арфіста", її пронизує
думка, що все на Землі минуче, приречене на зникнення. Адже ніхто з померлих не
з'явився з потойбічного світу, щоб розповісти людям про долю, яка чекає їх у загробному
житті. Тому слід насолоджуватися земними благами.

Давньоєгипетські мислителі. Ехнатон, Нефеотити, Тутанхамон, Гильгамеш