Семінарське заняття №1

Основні теорії
походження
релігії
Дубовик Тимур
Почнемо з джерел
Намагання з'ясувати витоки і сутність релігії
покликало до життя спеціальну галузь знань
релігієзнавство, яке разом з теологією є двома, хоч
і відмінними між собою, формами осягнення
феномену релігії. У лоні кожної з них розроблено
відповідно до їх засадничих принципів концепції
релігії: теологічні, філософські, соціологічні,
біологічні, психологічні, етнологічні. Прагнучи
з'ясувати особливості феномену релігії, кожна з
них виходить зі своїх світоглядних орієнтацій.
Термін «релігія» як означення відношення «людина —
Бог» був запроваджений у XV—XVI ст. Тоді його
вживали тільки в теїстичному значенні, без
урахування усіх особливостей феномену, який він
позначав. А перед тим мислителі вдавалися до
понять «совість», «пошана», «страх» перед Богом.
Походить термін «релігія» з латини (religio —
набожність), охоплюючи своїм змістом благочестя,
святиню, предмет, що співвідноситься у житті людини
з абсолютним, вищим, надлюдським — Богом,
Божеством. Кожна релігія по-своєму іменує цю Вищу
Силу. Однак було б некоректно тлумачити релігію
лише як відображення зовнішніх щодо людини сил.
 КОнцепція
Богословсько-теологічні концепції. Теологія (teos — Бог,
logos — вчення) — вчення про Бога і богослов'я — наука
про уславлення Бога є історично першими формами
вчення про релігію. Вони сформувалися внаслідок
намагання пояснити, зрозуміти релігію «зсередини»;
зробити доступними для віруючих загальні положення
певної релігії, образи, втілені у священних книгах,
догматичні формули. До них належать: догматика —
системний виклад положень, які згідно з конкретною
релігією вважаються істинними, екзегетика — тлумачення
біблійних текстів, каноніка — теорія церковного права та
November 17, 2023
інші.
Якщо теологія безпосередньо пов'язана з конкретним
віросповіданням, вивчає релігію, різні форми релігійного життя з
погляду їх практичного використання, то релігієзнавство
намагається порівняти різні релігійні системи, узагальнити
релігійний досвід різних народів у історичному розвитку.
Збагнути релігію, вважають теологи, може тільки релігійна
людина, а невірянинам релігія недоступна. Вірянинам властивий
особливий вид духовного пізнання — релігійний досвід —
переживання, пов'язані з відчуттям присутності у житті Вищого
начала. Реалізується він на основі визнання абсолютності
релігійного віровчення.
Одним із перших зосередився на філософських аспектах релігії
І. Кант, який вважав, що наукове знання про душу, Бога
неможливе, але у своїй етичній концепції застосовував ідеї душі
та Бога.
 Спроби пізнати походження, сутність, розвиток релігії
Теорії появи були започатковані давно. Більшість віруючих і
духовенства стверджує, що релігію подарував людству
Бог, вона є вічною і незмінною, саме їхня релігія істинна і
не потребує знань щодо її походження. Але, попри це,
існує загальновизнана історія релігій, яка фіксує початок
кожної з них. Залежно від концептуальних засад
сформувалися різні теорії походження релігії.
Традиціоналістська теорія. Згідно з нею релігію відкрив
людям безпосередньо Бог. У християнстві це викладено в
біблійній оповіді про спілкування перших людей Адама та
Єви в раю з Богом, а також про надприродні контакти з
Богом Мойсея, інших біблійних персонажів. Базуючись на
беззастережній вірі, вона не спирається ні на які
аргументи, не апелює до розуму.
Теїстична теорія. Ідейним джерелом її є теїзм, який визнає буття
Бога як істоти, принципово відмінної від світу речей і явищ, істоти
абсолютної, вищої за людину і природу, тобто надлюдської й
надприродної. Бог є джерелом усього, а отже, і релігії.
Усі варіанти теїстичної концепції єдині в головному — релігія є
результатом розумового розвитку людства. Ця теорія теж
виходить із беззастережного визнання існування Бога. її
сповідувало багато визначних мислителів, особливо у XVI—XIX ст.
Концепція вроджених ідей. Згідно з нею ідея Бога притаманна
людині від її народження. Уявлення про Бога як найдосконалішу
істоту передбачає визнання його існування: людина мислить про
Бога, отже, він існує. А мислить вона про Бога тому, що ідея
Божества є провідною вродженою ідеєю, вона існує у свідомості
людини від народження і виявляється як пізнання Бога.
 Богословський раціоналізм. На думку його засновника,
Більше теорій! німецького філософа Готфріда-Вільгельма Лейбніца ,
розгортання декартівських вроджених ідей починається
під впливом досвіду, емпіричних знань. Завдяки цьому
людство прийшло до християнства — єдиної релігії
Одкровення.
Споглядальний теїзм. Започаткувавши його, німецький
філософ Іммануїл-Герман Фіхте вважав, що релігія як
ставлення людини до Бога є комплексом певних почуттів,
породжених усвідомленням людиною скінченності свого
буття. З цього народжується благоговіння.
Наукові теорії походження релігії. Головна їх особливість
полягає у намаганні пояснити релігію як результат
реалізації певних потреб, інтересів чи неспроможності
людини подолати свою залежність від зовнішніх сил.
Православно-академічна теорія. Сформувалася вона в другій
половині XIX ст. у російському богослов'ї. Засновником її був
професор Московської духовної академії Федір Голубинський.
Згідно з цією теорією виникнення релігії зумовлене дією двох
джерел:
об'єктивного, що існує поза людиною і виявляється у впливі
Бога на дух людини;
суб'єктивного, яке залежить від людини, від засвоєння нею
цього впливу. Для аргументації цієї точки зору
використовувалася теорія вродженого знання: свідомість
містить знання, яке існує, коли душа ще до народження тіла
споглядає сутності поза межами фізичного світу, тобто Бога.
Євгемеризм. Його автором був грецький філософ Євгемер (340—
260 до н. е.), який гадав, що релігія бере початок із вшанування й
обожнювання найдавніших царів.
 Висновки
Важливо зазначити, що ці теорії часто збігаються, а витоки релігії складні та багатогранні. Вчені продовжують
досліджувати та обговорювати ці теорії, щоб отримати глибше розуміння того, як і чому релігійні вірування та
практики виникли в людських суспільствах.
На мою думку, різноманітні теорії про походження релігії сприяли різноманітним поглядам на розуміння її
розвитку та еволюції. Множинність теорій призвела до різноманітних підходів до вивчення релігії. Деякі вчені
наголошують на психологічних аспектах, тоді як інші зосереджуються на соціальних, культурних, когнітивних
чи еволюційних вимірах.
Загалом різноманітні теорії походження релігії сприяли критичному мисленню, розширювали знання та
заохочували до постійного діалогу та досліджень у сфері релігієзнавства. Вони пропонують різні лінзи, через
які можна зрозуміти й інтерпретувати складний феномен релігії, сприяючи багатогранному розумінню її
розвитку.