1. Яке справжнє ім’я засновника буддизму?

Сіддгартха Ґаутама \ Будда Гаутама

2. У яких країнах світу релігійно-філософське вчення буддизму є найбільш

поширеним?

В Індії і переважно в Азії: від Шрі-Ланки до Бурятії, і від Калмикії до Японії.

Найбільше послідовників має в країнах Південно-Східної Азії, Східній Азії та Тибеті.

3. Чому Ґаутаму стали називати Буддою?

У віці 35 років, у травневу повню, Ґотама досяг пробудження. Тоді його стали
називати Ґотама Будда, або просто «Будда», що означає «Той, хто Пробудився».

Він заявив, що досяг повного Пробудження й усвідомив причини людського

страждання, а також зрозумів, що необхідно, щоб їх позбутися. Це усвідомлення
він сформулював у Чотирьох шляхетних істинах. Це найвище Пробудження,
доступне для будь-якої істоти, називається ніббаною мовою палі, або нірваною
мовою санскрит.

У «Магавасті» мовиться, що упродобж багатьої життів Гаутама набув

надприродних якостей, таких як безболісне народження без статевого акту,
відсутність потреби у сні, їжі, ліках чи купанні, хоча він виконує все це, щоб не
виділятися, досконале знання й здатність подавляти карму

4. Як буддисти називають своє Священне Писання?

Виникнення буддизму було пов'язане з появою ряду творів, що увійшли згодом до

складу канонічного зводу буддизму — Трипітаки; це слово означає мовою палі
«три кошики».

5. Що Будда поклав в основу своїх проповідей?

Будда вчив, що Всесвіт і всі істоти в ньому перебувають у стані досконалої

мудрості, любові і співчутті, діючи у взаємозв'язку. Тому щодо ставлення до живих
істот Будда проголосив два найважливіших принципи: «ахімси» і «метта».
Принцип «ахімси» означає неспричинення шкоди всім живим істотам, і принцип
«метти» — доброти і любові до всіх живих істот, великих і маленьких, народжених
і ненароджених

Відомий такий вислів Будди: «Не роби зла, але практикуй все добре і тримай своє
серце в чистоті»

6. Скількох панчашил (заповідей) має дотримуватися благовірний буддист в

миру і скільки чернець (монах)?

Панча Шила (палі: pañca-sīla; санскр. pañca-śīla, буквальні «п'ять чеснот», «п'ять
обітниць» або «п'ять принципів»)[K 1] — базовий кодекс буддійської етики, що
приймається буддистами-мирянами в традиціях як тхеравади, так і махаяни на
якийсь час або на постійній основі. Відомі також як заповіді або зарікання. Після
формули Потрійного Притулку зазвичай слідує прийняття П'яти Правил Поведінки.
Їх дотримання є необхідним мінімумом для формування основи гідного життя і
подальшого просування до Звільнення

Моральні заповіді для мирян (Панчашила): ахімса (не вбивати), не вживати

спиртних напоїв, не торкатися чужих дружин, не говорити неправди, не брати
чужої власності.

Моральні заповіді для монахів- берегти живі істоти; дотримуватися цнотливості; не

говорити неправди; не брати чужої власності; не вживати вина; уникати
надмірного вживання їжі; уникати світських забав; не вживати пахощів, оздоблень,
прикрашувань; не спати на розкішних ложах; не приймати подарунків з золота і
коштовних каменів.

7. Що таке нірвана і як її можна досягти?

Нірвана або мовою палі ніббана — стан переходу в абсолютну порожнечу, спокій.
Виникає в результаті відмови живої істоти від всіх пристрастей, бажань, почуттів.
Центральне поняття буддизму і джайнізму. Необхідною умовою досягнення нірвани
є розрив нескінченного циклу народження і смерті — сансари.

Шлях досягнення нірвани це кропітка праця, яку виконує буддист (або будь-яка
людина, що спрямувалась до досягнення просвітлення). Наприклад, за певний
проміжок часу, можна «увійти» у стан нірвани, прийнявши певну позу(асану) і
виконавши певні правила йоги. Це поняття чимось схоже на мокшу — поняття в
індуїзмі.

8. Яке місце у філософії буддизму займає карма і що вона означає?

Карма — універсальний закон дії у дгармічних релігіях. Карма лежить в основі

причинно-наслідкового ряду, званого Сансара і застосовується в основному для
розуміння зв'язків, які виходять за межі одного життя.

У буддійському вченні карму формують наші наміри. Стани свідомості, через які
проходить людський розум, формують санкари, які проявляються в майбутньому. У
буддійській термінології карма ніколи не означає своїх наслідків, її наслідки відомі
як «плід» або «вихід» карми (камма-пхала або камма-віпака). Намір може бути
відносно добрим чи поганим, так само як і бажання може бути відносно добрим чи
поганим. Так що і карма може бути гарною чи поганою відносно. Гарна карма
(кусала) виробляє хороші наслідки, а погана карма (акусала) виробляє погані
наслідки.

9. Назвіть основні течії буддизму.

Існує кілька десятків течій буддизму, які можна загалом згрупувати у три типи:
Нікая, Махаяна та Ваджраяна. Зі шкіл Нікая до наших часів збереглася лише школа
Тхеравада. Кожна з гілок буддизму вважає, що вона представляє справжнє вчення
Будди; разом з тим в деяких школах вважається, що гнучкий характер буддизму
дозволяє йому змінювати формулювання, термінологію та підходи згідно з
сучасними обставинами.

Школа Тхеравада, що означає «Вчення старійшин», будує вчення та практику

винятково на Палійському каноні. У Махаяні («Великій колісниці») підкреслюється
співчуття до всіх та самовідданий ідеал Бодхісаттви. Ваджраяна («Діамантова
колісниця») поділяє багато з основних концепцій Махаяни, але разом з тим
використовує велику кількість технік, призначених для вдосконалення буддистської
практики. Одна зі складових Ваджраяни — використання психофізичної енергії як
засобу досягнення глибоких станів зосередження та усвідомлення.

10. Пригадайте, що є символом буддизму?

Головны символи - Квітка лотосу та Колесо Дгарми. Аштамангала — набір з 8

предметів-символів, що утворюють самостійну структурну одиницю в системі
культової практики буддизму. Парасолька (Біла Парасолька Успіху) (санскр.
atapatra, chatra, тиб. [gdugs], Чатра) уособлює поняття багатства або королівської
влади. Також символізує захист від шкоди (сонця), такого як хвороба, перешкоди, і
задоволення від перебування в прохолодній тіні.

11. Де й коли виникло християнство?

Християнство виникло у другій половині 1 ст. в одному із східних районів Римської

імперії - Палестині. Головною соціальною причиною виникнення християнства було
безсилля пригноблених у боротьбі з гнобителями. Пригноблені неодноразово
підіймалися на боротьбу за своє визволення. Проте усі повстання неминуче
зазнавали поразки. Жорстокі розправи з повстанцями посилювали настрої
загальної апатії, відчаю та безнадії, а щоб продовжувати жити в таких умовах
треба було мати якусь перспективу в житті. Та частина рабів і пригноблених, котра
відмовилася від боротьби, знайшла розраду в релігії.

12. Скількив Ісуса Христа було учнів (апостолів)?

12(Андрій, Іван,Петро, Яків Заведеїв,Пилип(Филип) Натанаїл, Матфей, Фома,Яків

Алфеїв,Фадей, Симон, Юда)

13. У якому році було легалізовано християнство в Римській імперії?

27 лютого 380 року східноримський імператор Феодосій І Великий (347-395 рр.) в
присутності західноримського імператора Валентиніана ІІ (371-392 рр.) та його
зведеного брата, співправителя Граціана (359-383 рр.), підписав в Салониках
едикт про віру, який проголошував християнство державною релігією та забороняв
проведення язичницьких обрядів.

14. Що таке Символ віри і чому христини називають його Нікео-Царгородським

(Константинопольським)?

Символом віри називається короткий і точний виклад усіх істин християнської віри,
складений і затверджений на 1-му та на 2-му Вселенських Соборах. І хто ці істини
не приймає, той не може бути православним християнином.

Весь Символ віри складається з дванадцяти членів, і в кожному з них міститься

особлива істина, або, як ще називають, догмат нашої православної віри.

Християни називають його Нікео-Царгородським тому що, символ віри був

складений і прийнятий на Першому Нікейському соборі(325 р) та доповнений на
Першому Константинопольському соборі( 381 р)

15. Скільки Вселенських соборів визнає Православна Церква?

Православна церква визнає сім вселенських соборів

16. Щотаке Таїнство і скільки їх сповідує Католицька Церква, а скільки –

Православна Церква?

•Таїнство — це священнодій, встановлена Самим Ісу-сом Христом, Головою

Церкви. При звершенні цієї священно-дії невидимо подається від Бога благодать
Пресвятого Духа тому, над ким священнодія таїнства звершується.

Таїнств у Православній Церкві є сім: Хрещення, Миропомазання, Причастя, або

Свята Євхаристія (Благодатна трапеза), Покаяння (Сповідь), Священство
(хіротонія, висвята в єпископа, священика або диякона), Шлюб (вінчання,
подружжя), Маслособорування (Єлеосвячення).

ХРЕЩЕННЯ

Найперше таїнство, яке звершується над людиною — це святе Хрещення. Про його
значення Христос Спаситель сказав Нико-димові: «Істинно кажу тобі: хто не
народиться від води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже. Бо народжене від
тіла є (лише) тіло, а народжене від Духа є дух»

МИРОПОМАЗАННЯ

Це таїнство, в якому при помазанні частин тіла в ім`я Духа Святого, віруючому
подаються дари Святого Духа, що дають зростання в благодаті Божій та
укріпляють у житті духовному.
ПРИЧАСТЯ СЄВХАРИСТІЯ

Це таїнство, в якому вірні під видом хліба й вина причащаються (споживають) Тіла
й Крові Господа нашого Ісуса Христа на прощення гріхів і життя вічне.

ПОКАЯННЯ (СПОВІДЬ)

Це таїнство, в якому той, хто щиро кається перед Богом, сповідає (виказує) свої
гріхи перед священиком і через видиме прощення гріхів від священика, невидимо
одержує прощення від Самого Ісуса Христа.

ТАЇНСТВО СВЯЩЕНСТВА

Це — таїнство, в якому Дух Святий настановляє правильно обраного достойного

кандидата через святительське рукоположення священнодіяти таїнства й пасти
отару Христову.

ШЛЮБ

Шлюб — це таїнство, в якому жених і наречена при добровільній обіцянці вірності

одне одному перед священиком і Церквою, благословляються на подружнє
співжиття на зразок спілки (союзу) Христа з Церквою, і їм випрошується благодать
чистої однодушності для благословенного породження й християнського
виховання дітей.

МАСЛОСОБОРУВАННЯ (ЄЛЕОСВЯЧЕННЯ)

Це таїнство, в якому при помазанні хворого святою оливою (єлеєм) призивається

на нього благодать Божа, що зціляє немочі душевні й тілесні.

•За визначенням Катехізму Католицької Церкви "таїнства є дієвими знаками

благодаті, установленими Христом і довіреними Церкві, через які нам уділяється
Боже життя. Видимі обряди, що ними відправляються таїнства, означають і
здійснюють благодь, властиву кожному таїнству. Вони приносять плід тим, хто їх
приймає з відповідним приготуванням". (ККЦ 1131).

Католицька доктрина, в якій говориться, що є 7 таїнств, формувалася дуже довго.

У навчанні Церкви число семи таїнств вперше з’являється у 1208 році у Визнанні
віри переписаному Вальденсом, де вони всі перераховуються, згодом на ІІ
Ліонському Соборі (1274) (у Визнанні віри Михайла Палеолога), ще пізніше на
Флорентійському Соборі (1439). Ці Собори ствердили , що є сім таїнств та
визначили які саме. А Триденський Собор переконливо засвідчив, що їх є «не
більше й не менше як сім». Отже такою є точка зору теології та католицької віри.

Розподіл таїнств

Таїнства, які можна прийняти тільки раз в житті, тобто такі що не повторюються:

Хрещення, Миропомазання, Рукоположення.

Таїнства, які можна прийняти багато разів, тобто такі що повторюються:

Євхаристія, Покаяння, Єлеопомазання та умовно Подружжя (подружжя черговий

раз може укласти тільки вдівець чи вдова).

Таїнства, які можна прийняти тільки в стані освячуючої благодаті (т.зв. таїнства
живих):

Миропомазання, Євхаристія, Єлеопомазання, Рукоположення, Подружжя.

Таїнства, які приймаються для знищення гріхів:

Хрещення та Покаяння.

Однак передбачається виняток стосовно Причастя та Єлеопомазання. Якщо хворий

не може визнати гріхи перед наданням йому таїнства, то це таїнство власною
міццю відпускає гріхи, якщо хворий хоче прощення. Натомість Причастя можна
прийняти у стані тяжкого гріха у випадку відсутності можливості приступити до
сповіді та дуже вагомої причини прийняття Пресвятого Таїнства.

Таїнства християнського втаємничення: Хрещення, Миропомазання, Євхаристія.

Таїнства оздоровлення: Покаяння, Єлеопомазання.

Таїнства на службі громади: Рукоположення, Подружжя.

Римо-католицька Церква навчає, що:

- таїнства встановлені самим Ісусом Христом,

- церква вповноважена до управління таїнствами,

- вони є необхідними для спасіння,

- вони є носіями благодаті, посередниками при її наданні,

- за деяким винятком таїнства можуть надавати тільки єпископи та священники.

17. Коли відбувся великий розкол (схизма) Церкви Христової. Хто тоді займав
патріарший престол у Константинополі?

Розко́ л христия́ нської це́ркви у 1054 («Велика схизма») — остаточний розкол

християнської церкви на католицьку під проводом Папи Римського та православну
під проводом Вселенського Патріарха Константинопольського. При цьому погляду
католиків від Єдиної Вселенської Апостольської Церкви відкололись православні
(«схизматики»), а погляду православних — відкололися католики («латиняни»,
«папісти»). Розкол протягом віків свого існування супроводжувався численними
богословськими суперечками, а також військовими й політичними конфліктами, в
першу чергу — на сході Європи, де історично пролягала межа впливу церковних
структур Сходу й Заходу.

18. Щоє джерелом віровчення для православних християн?

Джерелами православного віровчення є Святий Переказ, який зберігається

Вселенською Православною Церквою, спільнотою православних віруючих, в т.ч.
найважливіша його частина, яка лягла в основу Святого Писання.

19. Скільки книг Старого Завіту визнає Католицька Церква?

Старий Заповіт Римо-Католицької Церкви нараховує 47 канонічних книг (або 45,

якщо вважати книгу Єремії, Лист та Плач Єремії однією книгою).

20. У якому з напрямів християнства існує віра в чистилище і непорочне зачаття та

тілесне «небовзяття» Приснодіви Марії?

Внебовзя́ ття Пресвятої Діви Марії(також Взяття Пресвятої Діви Марії в небесну
славу, Внебовзяття Богородиці, Небовзяття Богородиці; лат. Assumptio Beatae
Mariae Virginis) — християнський догмат про взяття Діви Марії на Небеса. Складова
вчення Католицької церкви, частини православних, давньосхідних і
протестантських церков.

За католицьким догматом, після закінчення земного життя Діви Марії, її душа і тіло
були взяті до Небес. Після цього Богородиця була коронована Королевою Небес. У
католицькому богослов'ї остаточно не вирішене питання, чи завершення земного
життя Богородиці означає її смерть, хоча більшість середньовічних західних
богословів уважали, що Пречиста дійсно померла.

Вчення про Внебовзяття існувало в Церкві з часів середньовіччя, але було визнано
догматом лише 1 листопада 1950 року Римським Папою Пієм XII в апостольській
конституції «Munificentissimus Deus»[en]. Догмат був підтриманий Другим
Ватиканським собором у конституції «Lumen Gentium». Святкується 15 серпня.
Цьому святові передує піст, який закінчується ввечері 14 серпня.

21. Суворе розмежування кліру і мирян (целібат, причастя під одним видом – лише
хлібом тощо) – притаманне католицизму чи протестантизму?

Католицизму

22.Хто є видимим Главою Католицької Церкви?

Папа Римський, вікарій Христа

23. Де і коли виник протестантизм. Кого вважають засновником протестантизму?

Протестантизм відокремився від католицизму в період Реформації у першій
половині 16 столітті. в Європі. Його засновником вважають Мартіна Лютера

24. Які протестантські спільноти належать до реформаційного

ранньопротестантського руху?

• лютеранство

• цвінгліанство

• кальвінізм

• англіканство

(16 ст.)

25. Назвіть особливості віровчення та обрядово-культової практики, що

виокремлюють протестантизм як специфічний напрям у християнстві?

Протестанти́ зм — один із напрямів у християнстві, що відокремився від

католицизму в період Реформації у 16 столітті та утворив такі течії як адвентизм,
баптизм, методизм, євангелізм, п'ятидесятництво, харизматичний рух тощо. Своєю
ціллю вони вбачали в поверненні до ідеалів раннього християнства.

Протестантів вірять, що :

•Боже одкровення, після Воплочення, ми отримуємо тільки через Біблію.

•Людина спасається Ісусом Христом (завдяки благодаті й вірі). Добрі діла не мають
жодного впливу на спасіння.

•Окремі церкви мають самоуправлінн

я (іноді консультуючись з іншими церквами).

•Служитель (або пастор) підзвітний, головним чином, місцевій спільноті (своєму

роботодавцеві).

•Існують два таїнства: Хрещення та Причастя (іноді його називають Господньою

Вечерею). Їхнє причастя насправді не є Євхаристією (отже, ми не можемо
приймати Причастя разом із протестантами).

•Зображення Ісуса на хресті недопустиме для деяких протестантів, тому що Ісус

звершив свою жертву раз і назавжди. Отож хрест є порожнім.

• Вони не приймають особливої ролі Марії у християнській посвяті, заступництва

святих, скульптури, чистилища, певних таїнств та особливої влади папи.
26. Які релігійні об’єднання та деномінації прийнято відносити до «пізнього»
протестантизму?

Пізній Протестантизм (кінець 19 — поч. 20 ст.) пов'язаний із виникненням

методистів, баптистів, адвентистів, свідків Єгови, п'ятдесятників та ін.

27. Наведіть один-два приклади «маргінального» протестантизму.

Маргінальне протестантизм - термін для позначення релігійних організацій, які

беруть окремі положення християнства і християнського віровчення і змішувальних
їх зі східним або іншим релігійним світосприйняттям

Аміші

Мормони

свідки Єгови

Суботники

громади харизматиків

Християнська наука

28. Яка провідна ідея церковного переказу про місію святого апостола Андрія
Первозванного у Скіфію і до Києва зокрема?

Кесарійський пише, що апостол Андрій «пішов проповідувати до скифів». Подвиг

Андрія Первозваного має величезне значення для українського народу, бо він
приніс нам християнську віру і так визначив вектор розвитку держави.

29. Коли та за якого князя охрестилася Київська Русь?

За Володимира Великого у 988 р.

30. Хто очолював Християнську Церкву Київської Руси-України?

Точна дата заснування Київської митрополії та імена перших митрополитів

залишаються невідомими. Вважається, що за часів Володимира Великого Київська
церква була незалежною від Константинопольського патріархату. За однією з
версій, першим ієрархом був Михаїл Київський. Однак ряд дослідників
дотримуються думки, що ним був Леон чи Леонтій (1004) або єпископ Настас
Корсунянин. Першим Київським митрополитом, про якого згадують історичні
джерела, став сучасник Ярослава Мудрого грек Феопемпт (1037–1048).

31. Коли відбувся Берестейський собор, за результатами якого Київська

Митрополія розкололася на Унійну і Православну?

Берестейський собор з підписання Берестейської унії, що була церковной угодою,

підписаною у 1596 р, згідно з якою більшість ієрархів Київської митрополії на чолі з
Митрополитом Київським вийшли з-під канонічної підлеглості
Константинопольському патріархату та приєднались до Римо-католицької церкви.

31. Коли відбувся Берестейський собор, за результатами якого Київська

Митрополія розкололася на Унійну і Православну?

Бересте́йська у́нія — церковна угода, підписана у 1596 р, згідно з якою більшість

ієрархів Київської митрополії на чолі з Митрополитом Київським вийшли з-під
канонічної підлеглості Константинопольському патріархату та приєднались до
Римо-католицької церкви.

32. У якому році православну Київську митрополію у неканонічний спосіб

приєднали до Московського Патріархату?

Незаконна анексія Московським патріархатом Київської митрополії

Константинопольського патріархату — історична подія, тривалий процес російсько-
української церковної війни, приводом якої став акт Константинопольської
Православної церкви 1686 року який давав право висвячувати Київського
митрополита Московським Патріархом. Акт був виданий Вселенським патріархом
Діонісієм IV (пізніше анафематствуваним) та Священним Синодом
Константинопольської Церкви, під тиском складних історичних обставин.

33. Скількома православними юрисдикціями (церквами) представлене сучасне

Українське православ’я?

Єпископів 62

Єпархій 44

Монастирів 77

Парафій 7096

34. Назвіть статтю Конституції України, що гарантує право свободи совісті та

релігійних переконань своїх громадян?

Стаття 24.

Громадяни мають рівні конституційні права та свободи і рівні перед законом. Не

може бути привілегій і обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних,
релігійних чи інших переконань, статі, етнічного чи соціального походження,
майнового стану, місця проживання, по мовним чи іншим ознакам...

35. Коли було ухвалену Закон України «Про свободу совісті та релігійні
організації?
Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» № 987-XII — Закон
України, прийнятий Верховною Радою України в 1991 році.

36. Чи є в Україні церква латинського обряду (Римо-Католицька Церква)?

Ри́ мо-католи́ цька це́рква в Украї́ні — католицька церква латинського обряду в

Україні. Складова частина Католицької Церкви, що очолюється Папою Римським.
Присутня на українських землях з X століття, від часів Київської Русі.

Папа Йоан Павло ІІ відновив 16 січня 1991 року Католицьку Церкву в Україні.
Відважне рішення після зустрічі з Президентом СРСР Михаїлом Горбачовим дало
можливість повернути в єпархії католицьких єпископів двох обрядів.

конференцією єпископів. Інформаційний офіс — Католицький медіа-центр.

Найбільший паломницький центр — Бердичівський монастир. Головний
навчальний заклад для світських осіб — Інститут Томи Аквінського в Києві.

37. У якому році створили Всеукраїнську раду церков і релігійних організацій?

Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій (скорочено ВРЦіРО) релігійно-

громадське об'єднання . Незалежний консультативно-дорадчий орган, рішення
якого мають рекомендаційний характер. Утворена у грудні 1996 при Державному
комітеті України у справах релігій як міжконфесійна інституція.

Важливого значення в роботі Всеукраїнської ради церков надається проблемам

ментальності українського народу, духовної діяльності церкви, морального
виховання. До складу Всеукраїнської ради церков входять представники релігійних
організацій, зареєстрованих в Україні. Діють постійні та тимчасові робочі групи.

38. Як належить відповідати на християнські привітання:

- «Христос посеред нас»; «Христос Воскрес»; «Христос Рождається

(Народився)»!?

На свято Різдва Христового православні поздоровляють одне одного вітанням:

“Христос народився!”; “Славмо Його!” – лунає у відповідь. На Великдень: “Христос
воскрес!” – “Воістину воскрес!..” Коли ж до вас здороваються “Христос посеред
нас!” – слід відповісти: “І є, і буде…”

39. Якого напрямку християн найбільше у світі?

Католицтво (лат. catholicismus) — найпоширеніший із напрямів християнства.

Католицька Церква — це спільнота, яка об’єднує 1,285млрд вірних.

40. Що є символом Християнства?

Християнська символіка — сукупність символів і знаків, уживаних різними

християнськими церквами.

І в сучасному християнстві хресту поклоняються не тільки як символу страждань

Ісуса, а й як символу спасіння, вічного життя. Віруючі носять хрест на шиї як
священний знак-амулет, що оберігає від зла.

Розп'яття — хрест, зображення Розп'яття Христа, як правил

о — скульптурне. Було важливою частиною декоративного убрання храмів.

Особливою натуралістичною в зображенні страждань і ран Христа відрізняються
іспанські розп'яття епохи бароко.

якір — образ надії (якір є опорою корабля в морі, надія виступає опорою душі в
християнстві);

голуб — символ Святого Духа;

фенікс — символ воскресіння;

орел — символ юності;

павич — символ безсмертя (на думку давніх людей його тіло не піддавалося
розкладанню);

півень — символ воскресіння (крик півня пробуджує, а пробудження на думку

християн повинно нагадувати віруючим про Страшний суд і загальне воскресіння
мертвих);

агнець — символ Ісуса Христа;

лев — символ сили і могутності;

оливкова гілка — символ вічного миру;

лілія — символ чистоти (розповсюджено через вплив апокрифічних історій про

вручення архангелом Гавриїлом Діві Марії при Благовіщенні квітки лілії);

виноградна лоза і кошик з хлібом — символи євхаристії.

41. Як називали араби-язичники своє центральне святилище, збудоване на

Аравійському півострові задовго до релігійної реформи Мухамеда?
святилище – храм Чорного Каменя Кааби, який шанувався всіма арабами.

Мухаммад (570-632 роки життя), після проголошення вчення був змушений

покинути Мекку.

16 липня 622 року відбувається Хіджра — прихід Мухаммада до Ясріб-Медини,

місто пророка; з цієї дати починається ісламське літочислення.

1 листопада 630 року відбувається повернення Мухаммада до Мекки. Він очищує

місто і Каабу, давнє арабське святилище, від служіння ідолам. Після цього нове
вчення перемагає в Аравії.

632 року Мухаммад помирає в Медині.

42. Що то за камінь, якому поклонялися свого часу араби-язичники, а з часів

Мухамеда і до наших днів – араби-монотеїсти?

Навколо чорного базальту метеоритного походження (головної святині Кааби)

стояли зображення багатьох язичницьких аравійських богів, тому прочани з усіх
куточків Аравії, що наводнювали Мекку, теж (з)робили свій внесок у процвітання
міста, назва якого походить від південно-аравійського слова «макраб»
(«святилище»)

43. У якому місті та коли Мухамед розпочав свою проповідь про єдиного Бога і
його посланництво?

Спочатку жителі Мекки зустріли цю проповідь без ворожості, і навіть

запропонували Мухаммаду оплатити його лікування, щоб врятувати від видінь.
Протягом трьох років він зміг залучити на свій бік усього кількасот дорослих
жителів Мекки, що становили, близько 5–10% міського населення. Дізнавшись про
те, що ці люди стали мусульманами, еліта Мекки заявила, що усі вони з’їхали з
глузду

44. Хто склав першу біографію Мухамеда?

Історія не має у своєму розпорядженні письмових свідчень сучасників про

Мухаммеда. Перекази про його життя і діяння (хадиси), довгий час поширювані
усно, були записані пізніше. Заснована на хадисах перша біографія Мухаммеда
була складена Ібн Ісхаком (пом. у 767 р.), а до нас вона дійшла в переробці Ібн
Хишама (пом. у 834 р.) і почасти у великих витримках із праць історика ат-Табарі
(пом. у 923 р.).
День пророка Мухаммеда потомки отмечают молитвами, добрыми делами,
рассказами о чудесах святого. Праздником день рождения пророка стал через 300
лет после прихода ислама. История жизни Мухаммеда (Магомета, Магомеда,
Мохаммеда) воспета в книге азербайджанского писателя Гусейна Джавида. Драма
называется «Пророк».

45. Хто із представників мекканської аристократії найрішучіше противився

Мухамеду за те, що той проголосив себе посланцем Аллаха?

Відкинутий своїми рідними Мухамед став проповідувати публічно. Його напади на

національних ідолів були неприйнятні і навіть небезпечні для корейшитської
верхівки, але довший час його не чіпали, оскільки боялися міжусобиць, його рід не
повірив йому, але не відмовився від обов’язків захисту.

За перші роки Мухамедової проповіді нараховують 43 послідовники ісламу,

більшість з бідноти і рабів. Навернення в іслам продовжувалось потрохи (хоча і не
кожного дня). На цій ранній стадії свого розвитку іслам ще не організований і не
прийняв твердої форми, був головним чином як загальна протилежність
політеїзму.

З часом між Мухамедом та його послідовниками з одного боку та меканською

верхівкою з другого, почав назрівати д

осить великий за наслідками конфлікт. Дійшло до того, що частина прихильників

Мухамеда були змушені емігрувати в Ефіопію. Позаяк Мухамед не припинив своєї
діяльності невдовзі спалахнув новий конфлікт, в результаті якого цілому родові
пророка було проголошено бойкот, який виражався у тому, що вже ніхто не брав
їх у компаньйони до транзитної торгівлі, ані не брав їхніх дівчат заміж. Двох дочок
Мухамеда, які вже були заміжні повернули у дім батька.

46. Коли Мухаммед змушений був покинути Мекку і втекти в Ясриб – місто яке він
згодом проголосив Мединою?

Влада Мекки, прихильна до язичницького культу предків, продовжувала

переслідувати Мухаммеда, адже нова монотеїстична релігія підривали позиції
знаті. Мухаммед разом із 70-80 своїми послідовниками близько 615 р. змушені
тікати в Абіссінію. Ця поразка ісламу перед релігією курейшитів пояснювалася
волею божою. Мухаммед вибрав місцем свого добровільного вигнання м. Ясріб
(пізніша назва м. Медина - місто пророка). Там він знайшов нових послідовників,
оскільки, по-перше, значна частина населення міста була євреями, що сповідували
монотеїзм; по-друге, община міста розколота по релігіям, до того ж була
ослаблена війнами; по-третє, населення вірило в те, що Бог направив їм посланця,
щоб покращити становище.
47. У якому році Мухаммед остаточно підкорив Мекку і встановив там свій
релігійно-політичний диктат?

У квітні 628 р. Мухаммед отримав нове одкровення про можливість здійснення

хаджу до Кааби. Здійснити його не вдалося, проте Мухаммед під час походу
правовірних до Мекки добився від них клятви в абсолютній вірності йому як
наміснику Аллаха. Таким чином Мухаммед зосередив у своїх руках усю повноту
влади, як світської, так і релігійної. Згодом він заключив із жителями Мекки
десятилітнє перемир’я, що дозволило наступного 629 р. року здійснити хадж.
Багатобожники курейшити тимчасово покинули місто, а 2 тис. вірних здійснили
ритуал хаджу. Із того часу обхід священного каменя є обов’язковим елементом
хаджу - щорічного паломництва мусульман на гору Арарат, яка знаходиться в
кількох кілометрах від Мекки.

Порушивши перемир’я, у січні 630 р. Мухаммед із 10 тис. військом без бою вступив
до Мекки. Були знищені ідоли Кааби, відмінено привілеї багатобожників. Водночас
Мухаммед показав взірець терпимості: страчено тільки шістьох найзлісніших
противників мусульманської віри, що ж до інших язичників, то прихильникам він
наказав не мститися. Після хаджу Мухаммед повернувся до Медини.

Наступного року хадж здійснили під керівництвом Абу Бакра без участі Мухаммеда.
У цей час пророк отримує нове одкровення й оголошує війну багатобожжю.

У лютому-березні 632 р. Мухаммед дає приписи про ритуал хаджу (його

дотримуються й у наші дні) та здійснює його востаннє. Згідно переказу, під час
останнього перебування в Мецці, він вигукнув: “Господи, чи добре я виконав своє
призначення?” Натовп відповів: “Так, добре!”

48. Хто такі «праведні халіфи» і скільки їх було?

Праведні халіфи — перші чотири халіфи, що правили арабами після смерті

Мухаммеда (632) до встановлення Омейядського халіфату: Абу Бакр, Умар ібн аль-
Хаттаб, Осман ібн Аффан та Алі ібн Абу Таліб. Поняття праведності перших халіфів
зародилося пізніше, в часи Аббасидського халіфату. Суніти вважають
праведниками всіх 4-их халіфів, шиїти визнають праведність тільки Алі ібн Абу
Таліба, оскільки вважають, що він мав бути першим халіфом, бо саме його вважав
своїм спадкоємцем Магомет.
49. Як мусульмани називають свою Священну книгу та скільки вона налічує сур.

Коран або Кур'ан(араб. ‫ — أَ ْل ُقرآن‬Qur'ān — читання в голос, декламація)- Священна

книга мусульман. Складається він із 114 сур (глав) — 90 "меккських" і 24
"мединських".

50. Як звучить мусульманський Символ віри (Шахада)?

Звучить як «Немає бога крім Аллаха і Мухаммад — пророк його» або

старобілоруською (мовою, якою користувались білоруські татари — перші
мусульмани на старій Русі — «Нямаш іншага, толькі адзіни Пан Бог, і Мухамад —
Пасол Божи»).

51. Що таке «стовпи ісламу» та яка їхня кількість?

П'ять стовпів ісламу — основні приписи шаріату, що утворюють основу ісламу, і

обов'язкові для всіх ві

руючих мусульман.

Вчення про п'ять стовпів ґрунтується на відомому хадисі, що міститься в основних

збірниках мусульманського Священного Писання.

символ віри (шахада)

молитва(салят)

милостиня(закят)

піст в місяць Рамадан(саум)

паломництво(хадж)

52. Які напрямки в ісламі є найбільш розповсюдженими?

Сунізм. Прихильники сунізму називають себе людьми Суни і вважають, що саме

вони дотримуються традиції пророка, яка спотворюється шиїзмом. Це вчення не
визнає можливості посередництва між Аллахом і людьми після смерті Мухаммеда.
Всі рішення з правових питань і з деталей ритуалу ґрунтуються на канонічних
збірниках – хадисах, в яких зафіксована Суна, тобто шлях, вчинки та
висловлювання пророка Мухаммеда. Більшість мусульман – суніти.

Шиїзм. На відміну від сунітів, проголошує принцип спадкоємності духовної влади в

ісламі. Законними спадкоємцями Мухаммеда вважаються Алі і його нащадки.
Відмінність між шиїтами і сунітами полягає і в різному тлумаченні поняття
«імамат». Для сунітів імам є духовний і світський глава, що обирається людьми, а
серед шиїтів панують погляди, що імами – носії божественної субстанції, яка
передається від одного імама до іншого.
Суфізм. Опозиційна секта в ісламі, яку у VIII – IX ст. вважали єретичною.
Прихильники цієї секти виступали проти соціальної нерівності, проповідували
бідність, аскетизм, відкидали почуття страху перед Аллахом, відмовлялися
виконувати релігійні обряди. Суфізм у містичній формі проповідував рівність усіх
людей перед Богом незалежно від їхнього соціального стану.

53. Що таке суфізм?

Суфізм. Опозиційна секта в ісламі, яку у VIII – IX ст. вважали єретичною.

Прихильники цієї секти виступали проти соціальної нерівності, проповідували
бідність, аскетизм, відкидали почуття страху перед Аллахом, відмовлялися
виконувати релігійні обряди. Суфізм у містичній формі проповідував рівність усіх
людей перед Богом незалежно від їхнього соціального стану.

Прихильники суфізму алегорично трактували Коран. На їхню думку, існує єдина

божественна сутність, виявом якої є видима багатоманітність світу. Головна мета
суфіїв – злиття з Богом, єднання з Абсолютом. Ці ідеї надали містико-аскетичного
спрямування суфізму, яке суперечило ортодоксальному ісламові.

54. Назвіть декілька прикладів інституційно оформленого мусульманського

релігійно-політичногоекстремізму.

Моджахед — учасник джихаду, буквально «той, що докладає зусилля», «борець».

Для борців за віру військовими засобами — близький за змістом термін в
середньовічних контекстах — газі (похідне від газават).

Моджахед, що загинув в ході ведення джихаду вважається шахідом, тим що

засвідчив свою віру. Про загиблого моджахеда кажуть: «став шахідом».
Помірковані ісламські богослови зараховують до числа моджахедів не лише воїнів,
але й будь-кого з мусульман, що стійко бореться зі своїми вадами й спокусами. У
наш час моджахедами є: партизани Північного Кавказу, Іраку, бійці руху «Талібан»
в Афганістані та Пакистані та ін.

Сьогодні питання про те, кого правомірно називати моджахедом, є дискусійним і

політизованим. Свого часу радянські інтервенти називали афганських моджахедів
«душманами», а до того туркестанських — «басмачами».

Таліба́ н — радикальний ісламістський рух сунітського напрямку, що зародився в

Афганістані серед пуштунів в 1994 році, керував Ісламським Еміратом Афганістан з
1996 до 2001 року та регіоном Вазиристан на півночі Пакистану із 2004 року.
Дипломатично лише три держави визнавали його правління: ОАЕ, Пакистан і
Саудівська Аравія.

Засновниками руху стали 30 студентів (звідси назва) мусульманської духовної

школи (медресе) міста Кандагар на чолі з муллою Мухамедом Омаром.
Характерною рисою талібів є чорні тюрбани та білий одяг. В умовах громадянської
війни, яка не припинялася після повалення прокомуністичного режиму Мухамеда
Наджибули в 1992 році, таліби закликали афганське суспільство до єднання та
миру під прапором ісламу.

У США, Канаді, Росії, Киргизстані, Таджикистані, Казахстані та низці інших країн

рух «Талібан» внесено до списку терористичних організацій, його діяльність
заборонено. З листопада 1999 р. проти руху «Талібан» діють міжнародні санкц

ії ООН за відмову видати терориста Осаму бен Ладена та сприяння терористичній

організації Аль-Каїда.

Аль-Ка́ їда — міжнародна терористична суннітська джихадистська організація.

Заснована 1988 Усамою бен Ладеном в Афганістані для боротьби з радянським

вторгненням.

Після виведення радянських військ з Афганістану «Аль-Каїда» зосередилася на

США як «імперії зла», західному світі з його способом життя, його культурою і всіх
його прибічників в ісламських країнах. Організація ставить перед собою мету
створення «Великого ісламського халіфату». Після вибухів посольств США в
столицях Кенії та Танзанії в 1998 Аль-Каїда отримала визнання терористичної
організації № 1 у світі. На рахунку «Аль-Каїди» — планування і здійснення цілого
ряду великих терористичних актів, у тому числі терактів 11 вересня 2001 року в
США. Низка подій, що почалася з нападів 11 вересня 2001 року і пов'язана з
діяльністю «Аль-Каїди» і заходами щодо її придушення, відома як Війна проти
тероризму.

55. Чи існують мусульманські громади в Україні. Якщо так, то де вони

найкомпактніше проживають?

Станом на 2017 рік кількість мусульман в Україні складає 1-3 млн осіб і продовжує
зростати за рахунок повернення до ісламу представників народів, що його
традиційно сповідували, а також демографічних та міграційних процесів і
навернення до релігії ісламу нових мусульман з-поміж українців та росіян. Кількість
мусульманських громад на початок 2008 р. досягла 1138, понад три чверті з яких
знаходяться в Автономній Республіці Крим. Ісламські організації мають у країні 5
духовно-адміністративних центрів

Духовне управління мусульман Криму (ДУМК);

Духовне управління мусульман України (ДУМУ);

Духовний Центр мусульман України (ДЦМУ);

Релігійне управління незалежних мусульманських громад України «Київський

муфтіят»;

Духовне управління мусульман України «Умма» (ДУМУ «Умма»);

Духовний центр мусульман Криму

Переважна більшість мусульманських релігійних організацій діють в Південно-
Східному регіоні, зокрема, в Автономній Республіці Крим (1007 організацій або 81,6
відсот. мусульман), Херсонській (60) та Донецькій (37) областях, а також в м. Києві