Буддизм — одна з найдавніших світових релігій, яка існує понад 2500 років.

Вона поширена
переважно в Центральній, Південно-Східній Азії (В'єтнам, Індія, Китай, Корея, Монголія, Японія та
ін.) її послідовниками є понад 300 млн осіб. За час існування буддизм глибоко вкоренився в
азійських країнах і зараз чинить значний вплив на різноманітні аспекти соціального та державного
життя, визначає культурну самобутність народів Азії, став певним способом життя людей. Хоча
буддизм вважається релігією і має багато ознак релігії, як-от храми, чернецтво, молитви, у ньому
немає віри в Бога-творця, тому його нерідко називають «атеїстичною» релігією [

Основні істини, відкриті Буддою, полягали в наступному.

1.Все життя людини – страждання. Ця істина ґрунтується на визнанні непостійності та скорочення

всіх речей. Все з'являється, щоб бути знищеним. Існування позбавлене субстанції, воно саме
пожирає, тому в буддизмі воно позначається у вигляді полум'я. А з полум'я можна винести лише
скорботу та страждання.

2.Причина страждання – наше бажання. Страждання виникає, тому що людина прив'язана до

життя, вона прагне існування. Оскільки існування сповнене скорботи, страждання існуватиме доти,
доки людина жадатиме життя.
3. Щоб позбавитися страждання, потрібно позбутися бажання. Це можливо тільки в результаті
досягнення нірвани, яка в буддизмі розуміється як згасання пристрастей, припинення спраги. Чи
це не є одночасно і припинення життя? Буддизм уникає прямої відповіді це питання. З приводу
нірвани висловлюються лише негативні судження: це бажання і не свідомість, життя і смерть. Це
такий стан, у якому звільняються від переселення душ. У пізнішому буддизмі нірвана
сприймається як блаженство, що у свободі і одухотворенні.
4. Щоб позбавитися бажання, потрібно слідувати вісімковим шляхом порятунку. Саме визначення
цих ступенів на шляху до нірвани і є основним у вченні Будди, яке називають серединним шляхом,
що дозволяє уникнути двох крайнощів: потурання чуттєвим задоволенням та катування плоті. Це
вчення називають вісімковим шляхом порятунку, тому що воно вказує вісім станів, опанувавши які
людина може досягти очищення розуму, спокою та інтуїції.

Буддійський храм – це священна комплексна споруда, що становить релігійну цінність, місце

паломництва, поклоніння та проживання буддійських ченців. Він має бути захищений від
зовнішніх впливів, що турбують це святе місце – сторонні звуки, видовища, запахи та інші впливи.
Територія закрита з усіх боків, а на вході розташовані потужні ворота.
Храм Будди може мати різні назви: дацан. У «золотому залі» (кондо) розміщуються будь-які
зображення будди (Будда Шакьямуні, співчутливий Амітабха та ін.) – вишиті, мальовані, у вигляді
скульптур.

При проектуванні храмових комплексів суворо дотримувалися всі пропорції. Крім того, китайські
храми та монастирі були гармонійно вписані у природний ландшафт.

Головна святиня Тибету розташувалася на висоті 3700 метрів в місті Лхаса, Тибет. Це водночас
царський палац та буддійський храмовий комплекс, який був основною резиденцією Далай-Лами.
ЖОВтий з сонцем
Ламаїзм - це найпізніший напрямок у буддизмі, проте саме в ньому буддизм
досяг свого найбільш завершеного вигляду, що господарює на Тибеті

Глава ламаїзму Далай-Лама шанується у всьому світі як голова буддистів усіх

напрямків. Назва цього напряму походить від слова лама, що позначає ченця
Тибету, священика, буквальний переклад цього слова - «вище ні».

Далай-лама XIV - духовний лідер послідовників буддизму Тибету. Лауреат

Нобелівської премії миру. У 2007 році нагороджений найвищою нагородою США –
Золотою медаллю Конгресу.
Обрання починається з 1351 р. Коли Далай-лама вмирає, його наступника шукають
серед хлопців Тибету, що народилися в термін від 49 днів до двох років після
його смерті. Щоб знайти дитину, в тілі якої втілилася душа біологічно
померлого Далай-лами, ченці використовують залишені Далай-ламою вказівки,
незвичайні явища та передбачення. Потім дитина взаємодіє з людьми та речами з
життя попереднього Далай-лами і, якщо дізнається про них, проголошується
офіційним наступником.

День монахов начинается в шесть часов утра с молитвы, которая длится два-три часа. ... После
скромного завтрака — еще один час молитв. Дальше послушники изучают религиозные тексты,
занимаются повседневной работой, физическими упражнениями и горловым пением.

Тибетські чаші
Відновлення кровообігу;
Поліпшення імунітету;
Нормалізації тиску;
стимулювання мозкової діяльності;
Позбавлення поганого енергетичного фону;
Усунення депресії.
 Впервые, поющими чашами стали пользоваться индусы. Потом они появились на
Востоке. Сегодня этот атрибут используют в Китае, Индии, Японии, Таиланде, Непале и в
других странах Востока.
 Основное количество этих изделий выпускается в Гималаях, поскольку только в этом
месте можно получить чистейшее звучание.
 Сначала чашу использовали для проведения ритуалов в Тибете. Она изготавливалась
ручным способом, имела большой энергетический потенциал и целительные свойства.