1.

Охарактеризуйте діяльність Союзу визволення України

За головне завдання ця організація ставила собі проголошення соборності та
самостійності України та сприяння поразці Російської Імперії заради відродження
незалежності Української держави. Переважно СВУ був створений політичними
емігрантами з Наддніпрянської України. Його головою був член УСДРП Дмитро
Донцов.
2. Які особливості українського руху в Західній Україні на початковому етапі
війни?
На активізацію українського руху на Кубані у 1917 р. впливав цілий ряд як зовнішніх, так і
внутрішніх об'єктивних факторів.
Найголовнішим чинником, що активізував український рух у 1917 р. на Кубані була діяльність
української національної еліти — інтелігенції, яка формувалася в період від початку 90-х рр.
XIX ст. до 1917 р. Зазвичай її представники були вихідцями з козацького «чорноморського»
середовища. Саме вони забезпечили Кубань власними кадрами інтелектуалів — істориків,
статистів, інженерів, економістів, чимала частина яких поєднувала наукову працю з
українською просвітницькою, громадською та революційною діяльністю. активізації руху
посприяли і падіння царської влади в лютому 1917 р., що викликало різке пожвавлення
національних рухів не лише на Кубані а і у різних регіонах Росії. Важливим фактором було і
посилення на Кубані впливу різних українських партій і рухів (рух народовців-українофілів
спричинив створення «просвіт», а виникнення в Наддніпрянщині Революційної Української
Партії — виникнення осередку РУП у Катернодарі).
Основними формами прояву українського руху на Кубані були створення культурно-
просвітницьких організацій, гуртків та організацій українських політичних партій РУП, УСДП,
УСДРП. Випуск українських журналів і газет: «Чорноморець», «Нове життя». «Кубанська зоря»
(1919 р.). Створення художніх шкіл (Перша кубанська кобзарська школа створена влітку
1913 р. Василем Ємецем). Створення українських шкіл учительських училищ та інститутів.
Питання про створення українських шкіл в усіх населених пунктах було поставлено офіційно
на рівні крайової ради. Восени почався організований перехід шкіл на українську мову.
Влітку 1917 р. були відкриті українські учительські курси, стала друкуватися українська дитяча
література «Український буквар», витримав два видання (1917 р., 1918 р.)[1] Відбулося два
педагогічні з'їзди: кубанських вчителів та Український учительський з'їзд які,
3. Яку роль відігравала Україна в геополітиці Антанти та Центральних
державах?
Перша світова війна 1914–1918 років спричинилася до докорінної зміни геополітичного
устрою світу. Одним із чинників цих змін стало пробудження України до державного життя, як і
багатьох інших, до цього часу підкорених націй. Але, на жаль, українська історіографія приділяє
увагу переважно внутрішньополітичним проблемам цього періоду і практично не дає чіткої
відповіді на питання – а що б було з Україною у разі перемоги у Першій світовій війні тієї чи
іншої сторони (країн Антанти чи Четверного блоку), яке місце українська проблема займала у
геополітиці держав, що воювали, які погляди на подальшу долю України вони мали, як це
відбивалося у реальній політиці щодо України. Тому важливо розглядати долю України не лише
через призму національно-визвольної боротьби, якій, цілком зрозуміло, приділяється головна
увага в українській історіографії і яка таки заклала фундамент майбутньої української державної
незалежності, а й відповідно до геополітичних планів тогочасних так званих «великих» держав,
які зійшлися у смертельній сутичці за панування у світі (Російської імперії, Німеччини, Австро-
Угорщини, Франції та Великобританії). Можна отримати чіткий результат: якщо б перемогла
Антанта, то Україна (й українська національна справа) могла бути остаточно похована
Російською імперією. Жодна з країн Антанти не розглядала Україну як самостійну країну або
навіть у вигляді федеративної частини Росії, на відміну від Польщі, країн Прибалтики, Фінляндії,
Чехословаччини, країн Балканського півострова. Перемога Російської імперії могла остаточно
поставити крапку в існуванні України навіть як просто окремого регіону, а українців – як
самостійної нації. Однак у разі перемоги Німеччини та Австро-Угорщини для України все ж
залишався якийсь мізерний шанс стати окремою національною державою, звісно, у вигляді
васала цих країн-переможниць. Однак ми знаємо багато історичних прикладів, коли така
урізана державність у майбутньому переходила у справжню. Операції німецьких військ в
Україні у 1918 році та відновлення уряду Центральної Ради давали можливість реалізувати ці
плани. Навіть при присутності німецьких військ в Україні була певна можливість будувати
національну країну з усіма атрибутами державності. Досвід Гетьманщини це показав. Але
поразка у Першій світовій війні і капітуляція Німеччини 11 листопада 1918 року ці можливості
остаточно поховали, і в України залишився лише один шлях до державності – збройна
боротьба з численними ворогами з усіх боків.