§ 25.

Угорщина

11. Охарактеризуйте політичний розвиток ЧСР
у 1920—1938 рр. 12. З’ясуйте особливості еко-
номічного розвитку ЧСР у міжвоєнний період. 13. Дайте
оцінку політики чехословацького уряду щодо національ-
них меншин у 1920—1930-х рр.
14. Складіть таблицю «Сприятливі та стримуючі
чинники економічного розвитку ЧСР у міжвоєнний
період». 15. Проведіть дискусію за проблемним питан-
ням: чому стала можливою Мюнхенська угода?
16. Складіть історичний портрет «Т. Масарик —
творець Чехословацької республіки».

§ 25. Угорщина

1 УГОРСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1918 р. Восени 1918 р. Австро-Угор-

щина була охоплена демонстраціями й мітингами, учасники
яких висували антивоєнні, антиурядові та національні гасла.
ЗА ЦИМ ПАРАГРАФОМ ВИ ЗМОЖЕТЕ:
визначати основні події національної
революції 1918 р.; характеризувати
Уряд фактично втратив можливість управляти країною. Угор- причини, через які спроба встанови-
щина також переживала революційну кризу. Її причинами були ти радянську владу в країні зазнала
поразки; пояснювати, як було вста-
прагнення виходу країни з війни, важке соціально-економічне
новлено режим М. Горті та які його
становище, бажання відновити національну угорську державу
особливості.
в межах «історичної Угорщини». Лідером угорської ліберальної
опозиції став граф Міхай Карої. ПРИГАДАЙТЕ
У ніч на 31 жовтня 1918 р. у Відні та Будапешті одночасно 1. Як розгорталися події Першої
розпочалися революції. Правління династії Габсбургів в Австрії світової війни в 1918 р.? 2. Які об-
меження накладалися на Угорщину
та Угорщині було повалено. В Угорщині було сформовано новий
відповідно до Версальського та Трі-
уряд, який очолив М. Карої. Програмою його діяльності став Ма-
анонського мирних договорів?
ніфест 25 жовтня. Одним із його перших заходів було підписання
перемир’я з країнами Антанти. 16 листопада 1918 р. в ситуації
загального піднесення через повалення влади Габсбургів було
оголошено про утворення Угорської республіки. і
Уряд М. Карої розпочав здійснення низки реформ. Було
оголошено свободу спілок і зборів, загальне виборче право,
створення політичних організацій. Надавалася автономія всім
національним меншинам. Було розроблено проект земельної ре-
ЦІКАВІ ФАКТИ
форми, за якою держава могла вилучати без компенсації в по-
міщиків маєтки від 200 до 500 хольдів (1 хольд — 0,57 га) У зв’язку із загостренням кризи
і розподіляти ці землі ділянками в 5—20 хольдів між селянами влади з ініціативи М. Карої було
на умовах вічної оренди або викупу протягом 50 років. Запро- створено Національну раду, яка
ваджувався 8-годинний робочий день. 25 жовтня 1918 р. оприлюднила
Маніфест із викладом своєї про-
Однак діяльності уряду М. Карої заважав ряд чинників.
грами. Ця програма передбача-
24 листопада 1918 р. виникла Комуністична партія Угорщини (КПУ).
ла соціально-політичні реформи
Її основу становили військовополонені угорці, які повернулися та проголошувала рівноправ’я на-
з радянської Росії. Серед них було чимало учасників Жовтне- цій, але лише в єдиній і неподіль-
вого перевороту й громадянської війни, що боролися за владу ній Угорщині. Це не відповідало
разом із більшовиками. Комуністи всіляко намагалися дис- прагненням неугорського насе-
кредитувати діяльність уряду М. Карої і прагнули встановити лення, зокрема українців Закар-
в Угорщині радянську владу. паття. Імператор Австро-Угорщи-
Держави Антанти ігнорували спроби М. Карої здобути їхню ни, який одночасно був угорським
підтримку. Після укладення перемир’я Угорщина мала негайно королем, відмовлявся проводити
демобілізувати всі свої збройні сили, крім восьми дивізій. Це будь-які реформи. Призначеного
ним голову уряду ігнорували по-
породжувало багато проблем для країни. Також країни Антанти
ліція й армія. «Стріляти не було
були проти збереження у складі Угорщини Словаччини, Хор-
кому», — повідомлялося в одно-
ватії та Воєводини. Територіальні претензії до Угорщини ви- му звіті. У цій ситуації опозиція
сували сусідні країни, підтримувані Антантою. У самій країні перейшла до рішучих дій.
стрімко погіршувалася економічна ситуація. Навесні 1919 р.

101
Розділ IV. Держави Центрально-Східної Європи
Міхай Карої
ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ
Міхай Карої (1875—1955) —
угорський політичний діяч, що
дотримувався ліберальних по-
глядів. Він виступав проти проні-
мецької політики Австро-Угорщи-
ни і за рівні права для всіх націй
у її складі. У період Першої світо-
вої війни М. Карої створив опози-
ційну «партію незалежності», орі-
єнтовану на Антанту. Він вимагав
розриву з Німеччиною, укладення
сепаратного миру і демократиза-
ції країни з метою недопущення
перемоги «санкюлотів», або біль-
шовиків, висував гасло незалеж-
ності Угорщини в її історичних
кордонах. Під час Угорської ре-
волюції 1918 р. М. Карої очолив
перший уряд проголошеної На-
ціональною радою республіки.
У січні—березні 1919 р. був пре-
зидентом Угорської республіки.
Після проголошення Угорської
Радянської Республіки емігрував
із країни. Перебуваючи за кор-
доном, виступав проти режиму
М. Горті, очолював рух за демо-
кратичну Угорщину. Повернувся
на батьківщину в 1946 р., працю-
вав на дипломатичній роботі.
102
її охопила інфляція, зросло безробіття, багато підприємств за-
крилися. У березні 1919 р. Антанта поставила вимогу Угорщині
передати 2/3 території сусіднім Румунії, Чехословаччині, Коро-
лівству сербів, хорватів і словенців. М. Карої подав у відставку
й запропонував соціал-демократам сформувати новий уряд.
2 УГОРСЬКА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА (УРР). Соціал-демократи
вирішили заручитися підтримкою комуністів, лідери яких
із лютого 1919 р. перебували під арештом. Під час переговорів
у пересильній в’язниці керівник Комуністичної партії Угорщини
Бела Кун запропонував їм об’єднатися й створити єдину партію
на основі програми комуністів. Він запевняв соціал-демократів,
що основних противників Угорщини, зокрема Румунію, можна
подолати завдяки допомозі радянської Росії. Соціал-демократи
погодилися. 21 березня 1919 р. у результаті об’єднання цих двох
політичних сил утворилася Соціалістична партія Угорщини (СПУ).
Того ж дня було оголошено про створення Угорської Радянської
Республіки (УРР). Її уряд — Революційну урядову раду (РУР) — очо-
лив колишній правий соціал-демократ Ш. Гарбаї. На ці події
одразу відгукнувся лідер російських більшовиків В. Ленін. Він
запропонував створити «військовий союз» радянських Росії
та Угорщини.
На першому засіданні РУР було скасовано всі чини і зван-
ня, ліквідовано посади урядових уповноважених, відокремлено
церкву від держави. Нова влада націоналізувала або взяла під
контроль державні банки, підприємства, де працювало понад
20 робітників, транспорт, прибуткові будинки в містах, перукар-
ні, ремісничі майстерні. Для керівництва економікою утворили
Раду народного господарства. Завдяки цим заходам у руках дер-
жави були зосереджені майже всі наявні ресурси. Проте спроба
розгорнути соціалістичне будівництво за прикладом радянської
Росії спричинила втрату урядом УРР підтримки з боку підпри-
ємців і власників.
У сільському господарстві проводилися конфіскація та наці-
оналізація маєтків, розміром понад 100 хольдів. Проте розподіл
земель між селянами не відбувся, їх передали сільськогосподар-
ським робітникам на кооперативних засадах. Унаслідок цього
безземельні й малоземельні селяни (4/5 від загальної кількості),
не отримавши землі, не стали опорою нового режиму. Натомість
уряд надав широкі соціальні права робітникам. Проте робітни-
цтво становило меншість населення країни.
Новий уряд запровадив 8-годинний робочий день, підви-
щив заробітну плату, установив оплачувані відпустки, загальне
соціальне страхування від хвороб і нещасних випадків. Сім’ї
робітників переселялися в будинки заможних верств населення,
у конфіскованих маєтках розміщувалися дитячі садки і ясла,
у середніх та вищих навчальних закладах запроваджувалося
безкоштовне навчання, безкоштовним стало й медичне обслуго-
вування. Замість загального виборчого права можливість обира-
ти й бути обраними отримали лише трудящі (чоловіки і жінки)
віком від 18 років. У червні 1919 р. на Всеугорському з’їзді рад
було прийнято нову конституцію, за якою вся влада переходила
 § 25. Угорщина

до рад. Для захисту УРР утворили Угорську Червону армію

(УЧА) кількістю 300 тис. осіб.
Становище нової влади було складним. У РУР постійно
спалахували суперечки між комуністами й соціал-демократа-
ми. Комуністи вважали, що необхідно вдаватися до нещадного
застосування диктатури пролетаріату. Натомість соціал-демо-
крати виступали за більш стриману політику та припускали
можливість легальної діяльності противників радянської влади.
Складним залишалося й міжнародне становище УРР. Із сусідів
її визнала і заявила про свій нейтралітет лише Австрія. Також
її визнала радянська Росія, але надати допомогу через повстан-
ня М. Григор’єва не могла. 20 березня 1919 р. держави Антанти
виступили зі спільною заявою («Вікська нота»). Вони проінфор-
мували уряд радянської Угорщини, що введуть до країни свої
війська для усунення від влади комуністів, які захопили її всу-
переч демократичним нормам. Бела Кун
16 квітня 1919 р. Румунія перейшла в наступ із метою оволо-
діти територіями Угорщини, переданими їй Антантою. 2 трав-
ня румунські війська зайняли Трансильванію й зупинилися ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ
за 140 км від Будапешта. Розпочали наступ і чехословацькі
Бела Кун (1886—1939) — угор-
війська, які до початку травня встановили контроль над Словач-
ський політичний і державний
чиною і Закарпаттям. 19 травня 1919 р. УЧА перейшла в контр-
діяч. У роки Першої світової війни
наступ проти чехословацьких частин й увійшла до Словаччи- потрапив до російського полону.
ни. Було проголошено Словацьку Радянську Республіку, що Захоплений революційною агіта-
заявила про своє приєднання до Угорщини. Однак це державне цією, вступив до РСДРП(б). Взяв
утворення проіснувало менше місяця. активну участь у більшовицькій
Політика радянської влади викликала дедалі більше невдо- революції. Один з організаторів
волення угорського населення. Фактичне копіювання більшо- Комуністичної партії Угорщини.
вицької політики «воєнного комунізму» призвело до перебоїв Нарком іноземних і військових
із продовольством і предметами першої необхідності. У червні справ Угорської Радянської Рес-
1919 р. влада проголосила країну Угорською Соціалістичною Со- публіки (УРР) у 1919 р. Після
падіння УРР емігрував до радян-
юзною Радянською Республікою. Здійснення масових конфіскацій
ської Росії, брав активну участь
майна й застосування «червоного терору» проти невдоволених
у громадянській війні в Росії. Від-
спричинили розкол у СПУ і сприяли консолідації контррево- значився організацією «червоно-
люційних сил. Заколоти, що спалахували в будапештському го терору» в Криму. Став одним
гарнізоні й інших містах, жорстоко придушували віддані уряду із провідних діячів Комінтерну.
війська. На територіях, окупованих французькою армією, по- Репресований у 1939 р. в СРСР.
чали збиратися антикомуністичні сили й виник новий уряд.
6 червня в місті Сегед контр-адмірал Міклош Горті (1868—1957),
який обіймав посаду військового міністра, розпочав формування

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ

Бела Кун про причини поразки Угорської Радянської Республіки

Короткочасне існування Угорської Радянської Рес-
публіки пояснюється якщо й не виключно, то значною
мірою тим, що Комуністична партія, авангард пролетарі-
ату, протягом згаданого занадто короткого історичного
періоду не встигла стати міцною, твердою організацією…
Марними були наші прагнення виправити помилку,
якою було об’єднання із соціал-демократами…
Іншою основною причиною, що призвела Угорську
Радянську Республіку до загибелі, була невирішеність
селянського питання — питання про землю.
? 1. Чим Б. Кун пояснює короткочасність існування
радянської влади в Угорщині? 2. Якими, на вашу
думку, були причини поразки Угорської Радянської
Республіки?

103
Розділ IV. Держави Центрально-Східної Європи
Міклош Горті.
Художник Янка Олейник. 1942 р.
Агітаційний плакат режиму М. Горті
Регент — у монархічних дер-
жавах тимчасовий правитель,
який виконує обов’язки глави
держави замість монарха.
104
нової угорської національної армії. Її командири неодноразово
застосовували терор до своїх противників, обґрунтовуючи його
необхідністю «наведення порядку».
13 червня 1919 р. прем’єр-міністр Франції Ж. Клемансо від
імені держав — учасниць Паризької мирної конференції опри-
люднив ультиматум до уряду УРР: зупинити наступ своєї армії
та вивести її зі Словаччини, обіцяючи натомість евакуювати
румунські війська, що діяли на сході Угорщини. Радянський
уряд прийняв ультиматум і відвів свою армію за лінію, встанов-
лену Антантою. Однак після цього перед Угорщиною поставили
вимогу демобілізувати УЧА, а румунські війська не залишили
зайнятої території взагалі. Тоді 20 липня армія УРР перейшла
в наступ проти румунських військ, але останні завдяки зрадни-
кам в угорському генеральному штабі були попереджені про це.
Румунські війська завдали поразки частинам УЧА.
Опинившись у складній ситуації й не маючи можливості
отримати допомогу від радянської Росії, уряд УРР розпочав
переговори з державами Антанти про припинення війни. Спроба
Б. Куна та його прибічників підняти повстання проти «зрадни-
ків революції» провалилася. 1 серпня РУР подала у відстав-
ку. Сформувався новий «профспілковий» уряд, у складі яко-
го не було комуністів. Однак через деякий час до Будапешта
вступили румунські війська, які роззброїли УЧА й сприяли
поваленню «профспілкового» уряду.
У той самий час західною і південною частинами Угорщи-
ни оволоділи війська адмірала М. Горті. На цій території роз-
почалися переслідування прибічників радянської влади, було
ліквідовано її перетворення й відновлено законодавство доре-
волюційного періоду.
3 ДИКТАТУРА М. ГОРТІ. Після повалення радянської влади
прибічники відновлення монархії проголосили правителем
Угорщини ерцгерцога Карла IV Габсбурга, але держави Антан-
ти виступили проти цього й підтримали М. Горті. 14 листопада
1919 р. його 50-тисячна армія урочисто увійшла до Будапешта.
М. Горті тоді представляв єдину реальну загальнонаціональну
силу в країні. Незабаром він сформував коаліційний уряд і про-
вів вибори до парламенту — Національних зборів.
1 березня 1920 р. Національні збори прийняли рішення про
відновлення в країні монархії. Антанта й держави — спадко-
ємиці Австро-Угорщини (Румунія, Чехословаччина, Королівство
сербів, хорватів і словенців) виступали проти повернення влади
Габсбургів в Угорщині. Зрештою Національні збори заборонили
Карлу IV посісти угорський престол до обрання нового монарха
й призначили регентом М. Горті. Перш ніж погодитися на цю
посаду, він висунув умови про розширення повноважень, що
були прийняті. Ставши главою держави, М. Горті зберіг посаду
головнокомандувача армії. Від його згоди залежало затвердження
законодавчих рішень у питаннях війни та миру. М. Горті пред-
ставляв країну перед зовнішнім світом. Свої виконавчі функції
він реалізовував через призначений ним уряд. М. Горті корис-
тувався правами законодавчої ініціативи, скликання й розпуску
 § 25. Угорщина

парламенту. Політична опозиція зберегла можливості для легаль-

ної діяльності, але діяльність усіх лівих сил, за винятком Угор- Авторитаризм — держав-
ської соціалістичної партії, була заборонена. Вибори до представ- ний лад, для якого характерні
ницьких органів влади зберігалися, однак на них застосовувалося режим особистої влади, дик-
відкрите голосування. Під час свого правління М. Горті спирав- таторські методи управління
ся на створену в 1921 р. Партію національної єдності, систему за допомогою репресивного
легальних і таємних товариств, якою він керував через «Раду апарату й соціальної демагогії.
семи вождів». Фактично в Угорщині сформувалася диктатура
М. Горті, що мала характер авторитарного режиму.
У червні 1920 р. Угорщина підписала Тріанонський мирний
договір, згідно з яким вона втратила 77 % території і 59 % на-
селення. На неї було покладено обов’язок виплати репарацій.
Загальна кількість збройних сил обмежувалася 35 тис. осіб. РИСИ РЕЖИМУ М. ГОРТІ
За Тріанонським договором економічні втрати країни були ƒ Консерватизм;
величезними: 58 % залізниць, 60 % протяжності доріг, 84 % ƒ обмеження демократичних
лісових ресурсів, 29 % вугілля. Більша частина промисловості прав і свобод;
Угорщини (обробна, харчова, хімічна, машинобудівна) була зо- ƒ збереження представниць-
середжена в Будапешті й не зазнала значних руйнувань. Про- ких, демократичних інститутів
влади;
те нові кордони відмежували її від постачальників сировини
ƒ легальне існування опозиції,
й традиційних ринків збуту, що робило економіку Угорщини
обмеження діяльності лівих
дуже вразливою від дій сусідів. сил;
У 1921 р. прихильники монархії двічі намагалися вчинити ƒ панування традиційної еліти
заколот, щоб відновити на престолі Карла ІV Габсбурга, поки (земельної аристократії);
Національні збори не прийняли закон, що позбавляв його права ƒ необмежена влада;
на престол. Отже, у 1921 р. в Угорщині було встановлено авто- ƒ відсутність масової партії —
ритарний режим М. Горті, який спирався на систему легаль- опори правлячого режиму;
них і таємних союзів і товариств («Союз пробудження угорців», ƒ монархічна, націоналістична
«Екса» тощо). Із 1921 до 1931 р. уряд Угорщини очолював граф демагогія.
Іштван Бетлен. Цей період в історії Угорщини називають «ерою
Бетлена». Він припинив терор проти учасників революції‚ уклав
угоду із соціал-демократами про легалізацію діяльності партії
та звільнення політичних в’язнів. Водночас було обмежено де-
мократичні права і свободи, вводилися відкрите голосування
та освітній ценз. Саме прем’єр-міністр став ініціатором створен-
ня двопалатного парламенту, що базувався на багатопартійній
системі та став одним з основних інститутів режиму М. Горті.
Депутатів нижньої палати обирали, а верхньої призначали. Хоча
регент у своїй політиці загалом дотримувався консервативного
курсу, за його правління в Угорщині зберігалися представницькі,
демократичні інститути влади, діяла права та ліва опозиція.
В економічному розвитку Угорщина в середині 1920-х рр.
досягла довоєнного рівня. Виникали нові галузі виробництва,
але країна залишалася аграрно-індустріальною. Було проведено
часткову аграрну реформу.
У міжнародних відносинах Угорщина прагнула перегляду
умов Тріанонського договору та зменшення обсягу репарацій.
У 1927 р. Угорщина почала зближення з Італією, а в 1934 р.
між Італією, Угорщиною та Австрією був підписаний Римський Карл I, імператор Австро-Угорщини,
протокол, який передбачав взаємну підтримку в перегляді Вер- король Богемії (під ім’ям Карл III),
сальської системи. король Угорщини (під ім’ям Карл IV),
Криза сільського господарства, що охопила країни Східної король Галичини та Володимирії
Європи наприкінці 1920-х рр., економічна криза 1929—1933 рр. з династії Габсбургів

105
Розділ IV. Держави Центрально-Східної Європи

завдали сильного удару по економіці Угорщини й особливо по

ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ
Угорський історик академік
М. Ормош про М. Горті
М. Горті… був старомодним
аж до анахронізму. Його контр-
революційний вождизм не мав
нічого спільного із формами
нацизму або фашизму. М. Горті
не розробляв і навіть не сприй-
мав жодної нової ідеології. Він
слідував тим позиціям і погля-
дам, які засвоїв під час монархії
в батьківському домі та у вій-
ськовому училищі… До влади
Горті ставився з повагою, але
не був одержимий владою. По-
літичним керівництвом у роки
свого правління він поступався
уряду та перебирав його пере-
важно в кризових ситуаціях.
? 1. Охарактеризуйте став-
лення М. Горті до влади.
2. Дайте порівняльну характе-
ристику гортизму й фашизму.
сільському господарству. У 1931 р. уряд очолив Дюла Гембеш.
У період його перебування при владі (1931—1935 рр.) було значно
зменшено демократичні права, а саме: скорочено кількість ви-
борців; розширено права верхньої палати парламенту; обмежено
діяльність опозиційних політичних партій. Активізували діяль-
ність ультраправі сили, зокрема націонал-соціалістична партія
«Схрещені стріли» на чолі з Ференцом Салаші. У зовнішній політиці
було взято курс на зближення з Німеччиною. Відроджувалися
гасла відновлення «історичної Угорщини» та реваншу.
У 1936 р. прем’єр-міністром став граф Пал Телекі, який про-
водив політику зближення з Німеччиною.
У 1938—1939 рр. Угорщина взяла участь у розділі ЧСР і при-
єдналася до Антикомінтернівського пакту.
6 квітня 1941 р. Угорщина вступила в Другу світову війну,
здійснивши разом з іншими державами-агресорами напад
на Югославію. Граф П. Телекі на знак протесту проти розділу
Югославії наклав на себе руки. На його місце було призначено
Ласло Бардоші.
За період 1938—1941 рр. до Угорщини було приєднано знач-
ні території: частину Словаччини (Верхню Угорщину), Закар-
патську Україну, Трансильванію та частину Югославії (Воєво-
дину, Банат). Угорці вважали, що завдяки М. Горті стосовно
їхньої країни було відновлено справедливість, якою знехтували
в 1919—1920 рр. у Парижі. Проте подальші події довели, що
шлях, який обрала Угорщина для позбавлення тягаря Версаль-
ської системи, завів країну до національної катастрофи (1945 р.).

ВИСНОВОК

„ Становлення нової Угорщини започаткувала національ-
на революція 1918—1919 рр., за результатами якої було
проголошено республіку. Перед новою державою постали
питання миру, кордонів, влади, налагодження післявоєн-
ного життя, вирішення соціальних проблем, проведення
аграрних перетворень тощо. Ні уряд М. Карої, ні радян-
ський уряд не змогли впоратися із цими проблемами.
„ Угорщина була змушена підписати Тріанонський до-
говір (1920 р.), за яким вона втратила 2/3 своєї території.
„ Режим М. Горті головним своїм завданням вважав
скасування умов Тріанонського договору й об’єднання
всього угорського народу в межах однієї держави. Таке
прагнення призвело до зближення Угорщини з гітлерів-
ською Німеччиною.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Коли Угорщину було проголошено республі-
кою? Хто очолив її уряд? 2. Який характер мала
революція 1918—1919 рр. в Угорщині? 3. Які дві партії
об’єдналися й утворили Соціалістичну партію Угорщи-
ни? 4. Коли було проголошено радянську владу в Угор-
щині? 5. Які держави брали участь у війні з Угорською
Радянською Республікою? 6. Коли було встановлено
диктатуру М. Горті? 7. Які території втратила Угорщина
за Тріанонським договором? 8. Яку назву мала націонал-
соціалістична партія Угорщини?
9. Які методи діяльності угорські комуністи за-
позичили в російських більшовиків? 10. Чому
спроба утвердити в Угорщині радянську владу зазна-
ла поразки? 11. Яку внутрішню й зовнішню політику
проводив М. Горті? 12. З’ясуйте особливості режиму
М. Горті. 13. Яким чином Угорщина позбулася умов Трі-
анонського договору?
14. Проведіть дискусію за проблемними питання-
ми: 1) У 1918—1919 рр. в Угорщині відбулися дві
революції (демократична і соціалістична) чи одна (націо-
нальна)? 2) Що відіграло вирішальну роль у встановленні
радянської влади в Угорщині? 15. Порівняйте Російську
революцію 1917 р., Листопадову революцію 1918 р. в Ні-
меччині та Угорську революцію 1918 р. Результати роботи
подайте у вигляді таблиці.
16. Підготуйте презентацію «Наслідки Тріанонсько-
го договору для Угорщини».

106