1

Тема 26. Польща, Чехословаччина, Угорщина у першій половині

ХХст.
1. Відновлення державної незалежності Польщі. Ю.Пілсудський.
2. Утворення Чехословаччини та визначення кордонів «Судетська»
проблема.
3. Становище Угорщини. Режим М.Хорті.
1 питання. Відновлення державної незалежності Польщі.
Ю.Пілсудський.
- 7 листопада 1918р. – проголошення Польської республіки. Утворення у
Люблині тимчасового Народного уряду на чолі з Ігнацієм Дашинським
(склад – ліві партії).
- 10 листопада 1918р. – повернення у Варшаву Юзефа Пілсудського.
- 11 листопада 1918р. – передача Пілсудському військової влади, а через 3
дні і громадянської влади (тимчасовий начальник держави).
- Сформував новий уряд. Ввів громадянські свободи, оголосив вибори до
сейму. Установив 8-годинний робочий день.
25 червня 1919р - в результаті польсько-українського протистояння в
Галичині визнання представниками Антанти права Польщі на
окупацію Східної Галичини.
- Липень 1919р. – окупація польськими військами майже всієї Галичини.
В результаті ЗУНР припинила своє існування.
- 1920-1921рр. - Радянсько-польська війна, яка закінчилася укладенням
Ризького миру, за яким Польща визнала існування УРСР, а Західна
Україна (Східна Галичина) та Західна Білорусія ввійшли до складу
Польщі.
- Березень 1921р. - Прийняття Конституції Польської республіки, яка
установила парламентсько-демократичний лад, декларувала демократичні
свободи, запровадила двопалатний парламент; істотно обмежила владу
президента (мав представницькі функції).
- Відмова Ю. Пілсудського висувати свою кандидатуру на посаду президента.
- - Ускладнення ситуації частою зміною урядів (за вісім років їх змінилося
13).
1-м президентом обрали Габріеля Нарутовича, після його вбивства (на посаді
був 5 днів) – центриста Станіслава Войцеховського.
Економічний розвиток
- 1923-1924рр. – реформи уряду Владислава Грабського, які сприяли
стабілізації та інтеграції розрізнених земель.
- Переважання сільського господарства, в якому було зайнято 70%
населення.
- Найбільш розвинені галузі промисловості – вугільна і текстильна.
2

- Значне відставанням за рівнем економічного розвитку східних районів

(українці, білоруси та литовці) від західних і центральних районів.
- Велика залежність економічна Польщі від іноземного капіталу.
1926р. - Прихід до влади Ю. Пілсудського в результаті здійснення
державного перевороту.
Він відхилив пропозицію посісти посаду президента, обійняв посаду
військового міністра. Фактично керував внутрішньою і зовнішньою
політикою країни.
- 1926-1929рр., 1930-1935рр. – перебування Ю. Пілсудського на посаді
прем’єр-міністра. Запровадження в умовах кризи парламентаризму авторитар-
ного режиму «санації» («оздоровлення»), спрямованого на консолідацію
нації, суспільства і держави шляхом досягнення балансу різних верств
населення. Режим санації (оздоровлення)
- Вливання іноземного капіталу.
- Створення нових картелів.
- Підвищення рівня промислового виробництва.
- Послаблення соціальних конфліктів.
- Посилення економічних проблем в умовах економічної кризи в 1929-
1933рр.
- Прагнення авторитарного режиму Пілсудського централізувати управління
країною, спираючись на військову силу.
- Переслідування діяльності опозиційних партій.
- початок 30-х рр. - Намагання Ю. Пілсудського зміцнити свою владу,
консоліду вати суспільство, покращити міжнародне становище країни.
- Репресії щодо українського населення, придушення українського
національно-визвольного руху.
- 1935р. – прийняття нової конституції, яка зміцнила авторитарний режим.

2 питання. Утворення Чехословаччини та визначення кордонів

«Судетська» проблема.
- 28 жовтня 1918р. – проголошення Національною радою Чехії утворення
Чеської держави.
- 10 жовтня 1918р. – заява Національної ради Словаччини про
відокремлення Словаччини від Угорщини і про приєднання до Чехії.
- 14 листопада 1918р. - Проголошення Чехословаччини республікою.
Глава першого уряду Карел Крамарж (лідер націонал-демократичної партії),
перший президент – Томаш Масарик.
- 8 травня 1919р. – Центральна Українська Народна Рада, створена
представниками ужгородської, пряшівської і хустської рад, проголосила
об’єднання Закарпаття з Чехословаччиною через неможливість приєднатися
до УНР.
- 10 вересня 1919р. – перехід Закарпаття до Чехословаччини за рішенням
Паризької мирної конференції на основі Сен-Жерменського мирного договору,
3

згідно за яким Закарпаттю гарантувалися права автономії.

- Виділення Закарпаття в окремий адміністративний край – Підкарпатська
Русь, зволікання з наданням краю автономії.
Результати та наслідки
- намагання вирішити проблеми в аграрному секторі шляхом передачі селянам
окремих земель угорських поміщиків,
- заснування українських шкіл, гімназій,
- діяльність «Просвіт»,
- Створення українських театральних осередків, хорів.

- 1920р. - Прийняття Конституції, яка проголошувала Чехословаччину

унітарною державою, надавала основні демократичні свободи громадянам,
запровадила двопалатний парламент — Національні збори, наділяла
широкими повноваженнями президента, який обирався на 7 років., надання
виборчого права усім громадянам з 21 року.
- Обрання першим президентом рес публіки — Томаша Масарика.
Встановлення демократичного режиму в країні.
Економічний розвиток
- Чехословаччина – одна із найбільш економічно розвинутих країн Європи.
- Завоювання чеським капіталом багатьох ринків, особливо в Центральній
Європі.
- Переважання в Словаччині та Закарпатті аграрного сектору, низьких
рівень життя в цих регіонах.
- Надходження в Чехословаччину іноземних інвестицій з Франції,
Великобританії, США, Бельгії та ін. країн, співробітництво з Австрією та
Італією.
- Випуск лідером економіки країни - заводами «Шкода» автомобілів,
авіамоторів, літаків.
- Провідні позиції у світі з експорту взуття, бавовняної тканини, цукру,
виробів із скла.
- складне становище під час світової кризи в 1929-1933рр.
Внутрішня політика
- Провідні позиції центристських і лівоцентристських партій, що
об’єднувалися коло президента Масарика.
- Національні проблеми – обмеження прав національних меншин 1927р.,
Здійснення управління в Словаччині і Підкарпатській Русі губернаторами,
що призначалися з Праги тощо.
- 1935р. - Обрання президентом Чехословаччини Едварда Бенеша, який
намагався продовжувати політику свого попередника.
Зовнішня політика
- Підтримка відносин з усіма країнами.
- Орієнтація у зовнішній політиці н6а Францію.
- Участь у створенні Малої Антанти (військово-політичний «тиловий»
союз у Східній і Центральній Європі, створений за ініціативою Франції з
4

придунайських країн Чехословаччини, Югославії, Румунії).

- 1934р. – встановлення дипломатичних відносин з СРСР. 1935р. – договір
про взаємну допомогу.
- 1938р. - Укладення Мюнхенської угоди — договору про поділ Чехо-
Словаччини. Підписаний прем’єр-міністром Франції Е.Деладьє, прем’єр-
міністром Великобританії В.Чемберленом, фашистськими диктаторами
Німеччини А.Гітлером та Італії Б.Муссоліні. Передбачав передачу
Німеччині Судетської області й прикордонних районів з Австрією, а також
задоволення територіальних претензій Польщі та Угорщини.

В результаті Чехословаччина втратила третину своєї території з населенням

5 млн. чол., потужні прикордонні укріплення і 40% промислового
потенціалу.
- 5 жовтня 1938р. – відставка Е.Бенеша на знак протесту проти політики
диктату і розчленування Чехословаччини.
3 питання. Становище Угорщини. Режим М.Хорті.
- Угорщина втратила в Першу світову війну 1,5 млн убитими, половину
національного багатства, втратила дві третини території.
- - 16 жовтня 1918р. – початок перетворення Австро-Угорської імперії на
союзну державу.
- 30 жовтня 1918р. – початок демократичної революції, основною вимогою
якої було проведення реформ. Опір з боку імператора Карла.
- 16 листопада 1918р. – проголошення Національною радою Угорщини
республіки, на чолі уряду країни – Міхай Карої.
Реформи уряду Карої
- проведення демократичних перетворень: встановлення загального, рівного і
прямого ви борчого права; закон про свободу зборів і союзів; закон про 8-
годинний робочий день;
- планування аграрної реформи, яка передбачала зменшення поміщицького
землеволодіння та передачу частини землі безземельним селянам тощо.

- 21 березня 1919р.- Соціалістична революція в Угорщині, у результаті

якої до влади прийшла Соціалістична партія Угорщини (СПУ),
у якій домінуюча роль належала комуністам; встановлення в країні
диктатури пролетаріату за зразком російських більшовиків та створення
уряду — Революційної урядової ради, що проголосила Угорську
Радянську Республіку (УРР); про ведення соціалістичних перетворень
Соціалістичні перетворення уряду УРР
- націоналізація банків, підприємств, транспорту тощо.
- Передача влади Радам.
- Створення народних комісаріатів для керівництва галузями народного
господарства.
- Формування Червоної армії.
- Створення у примусовому порядку кооперативів на націоналізованих
5

підприємствах.
- Скасування поміщицького землеволодіння та ін.
- листопад 1919р. - повалення комуністичної диктатури силами держав
Антан ти та військових формувань адмірала Міклоша Хорті ( ще в квітні
1919р. Антанта ввела в Угорщину французькі румунські та чехословацькі
частини, а Хорті сформував з колишніх офіцерів королівської армії свою
армію).
Встановлення режиму М.Хорті
- січень 1920р. – проголошення парламентом М.Хорті регентом держави з
широкими повноваженнями.
-березень 1920р. – Національні збори відновили монархію, Хорті відмовився
передати владу монарху.
- листопад 1921р. - Прийняття Національними зборами під тиском М. Хорті
закону про скасування права Карла Габсбурга на престол;
встановлення М. Хорті авторитарного режиму. Зростання впливу
фашистів.
Внутрішня політика
- Призначення на посаду прем’єр-міністра І.Бетлена, який заснував Партію
єдності , що об’єднала більшість правих партій і фактично перетворилася на
урядову партію.
- Стабілізація економічного становища в 1924-1926рр.
- швидкий розвиток важкої промисловості, в тому числі машинобудування.,
текстильної промисловості.
- Проведення аграрної реформи: вилучення за викуп землі у великих
поміщиків та продаж її селянам.
- 1934р. – створення фашистської організації «Воля нації», яка у 1939р.
була перейменована у «Перехрещені стріли». Мала тісний зв'язок з
німецькими нацистами
- Поступове нарощення військового потенціалу, відновлення військової
промисловості і масової угорської армії всупереч міжнародним
зобов’язанням Угорщини.
Зовнішня політика
- Червень 1920р. – укладення Тріанонського договору (між Антантою та
Угорщиною, втрата територій, в тому числі Закарпаття та Словаччини на
користь Чехословацької республіки).
- Укладення договору про дружбу між хортистською Угорщиною та
фашистською Італією, направленого проти країн Малої Антанти.
- з 1933р. – зближення з нацистською Німеччиною.
- Листопад 1938р. – передача Чехословаччиною Угорщині південних
районів Закарпатської України і районі південної Словаччини
(Віденський» арбітраж»)
- 1939р. – приєднання Угорщини до Антикомінтернівського пакту (між
Німеччиною та Японією з метою боротьби проти Комінтерну – 1936р.).
- Березень 1939р. – захоплення Угорщиною Закарпаття, допомога Гітлеру
6

в ліквідації суверенітету Чехословаччини.

- 1940р. – передання Угорщині Північної Трансільванії, яка входила до
Румунії. Приєднання до Троїстого пакту (Німеччина, Італія, Японія).